Характеристика економіки Канади

25

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

Кафедра економічної теорії

Реферат на тему:

?Характеристика економіки Канади?

Виконав: Жугда С.Й.

ст. гр. ФК-07-3

Перевірила: Танасієнко Н.П.

Хмельницький

2009

План

Вступ

1. Економічна оцінка природного ресурсного потенціалу Канади

2. Демографічний потенціал Канади

3. Загальна характеристика економіки Канади

4. Фінансово-кредитна система Канади. Відносини з Україною

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Назва «Канада» походить від слова kanata, що означає «селище» або «поселення». У 1535 році корінні жителі сучасного міста Квебек вживали це слово для назви селища Стадакона (Stadacona). Пізніше використовували слово Canada для позначення не лише даного селища, але й прилеглих до нього територій. У 1545 році в європейських книжках та мапах весь даний регіон почали називати Canada.

Канада (англ. Canada, [?kжn?d?], фр. Canada, [kana?da]) -- країна, що займає північну частину Північної Америки, займаючи майже половину площі континенту та простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу, поступаючись лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (о. Гренландія).

Площа - загалом 9 984 670 кмІ, води (%) 8,92. Населення складає майже 33 млн чоловік, столиця Канади Оттава.

Державний устрій - Конституційна монархія, Монарх Єлизавета II (королева Великобританії), Генерал-губернатор Мікаель Жан, Прем'єр-міністр Стівен Гарпер

Адміністративний поділ у сучасному контексті Канада -- це федерація десяти провінцій, які разом із трьома територіями, утворюють другу у світі за територією країну. Головна різниця між «провінцією» і «територією» така: провінція отримує повноваження безпосередньо від Конституційного Акту 1867 року, який надає першим більші права і повноваження ніж територіям, -- останнім делегуються права і повноваження від федерального уряду Канади.

1. Економічна оцінка природного ресурсного потенціалу Канади

Канада (англ. Canada, [?kжn?d?], фр. Canada, [kana?da]) -- країна, що займає північну частину Північної Америки, займаючи майже половину площі континенту та простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу^[1], поступаючись лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (о. Гренландія).

Територія, на якій зараз розташована Канада, була заселена її корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно почали заселяти атлантичне узбережжя країни. В 1763 році, проте, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх колоній у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону^[2][3][4]. Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею стасу автономії від Об'єднаного Королівства, зазначене у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту.

Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду парламентською демократію і конституційною монархію, з королевою Єлизаветою II в якості глави держави. Це багатомовна і багатокультурна країна, в якій на федеральному рівні визнано дві державні мови -- англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природніх ресурсах країни і на торгівлі, у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.

Канада займає більшу частину півночі Північної Америки. Вона має загальний сухопутний кордон з США на півдні і на північному заході (між Аляскою і Юконом) і протягнулася від Атлантичного океану на сході до Тихого на заході і Північного Льодовитого на півночі. Вона також має морську межу з Францією (острови Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (острів Гренландія). Найпівнічніше поселення в Канаді та у світі -- Алерте, база збройних сил Канади на північному краю острова Елсмір (82,5? пн. ш., у 834 км від Північного полюса). Канада -- друга за розміром країна світу.

Щільність населення, близько 3,5 чоловік на кмІ, є однією з найнижчих в світі. Найбільш населена область країни -- коридор Квебек-Віндзор уздовж рівнинних берегів річки Святого Лаврентія і на південному сході Великих озер.

На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу, вона володіє значними запасами прісної води. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.

На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Світого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції знаходяться на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії.

На північ від 60-ої паралелі розташовані три канадських території -- Нунавут, Північно-західні території і Юкон, -- усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні -- річкою Макензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.

Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови у північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осока, чагарникова береза і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи -- чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Макензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (американський в'яз, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, аляскинського і червоного кедрів. Біля Ванкувера зустрічаються суничне дерево і орегонський дуб. У приморських приатлантичних провінціях -- акадські ліси з бальзамною ялицею, чорною і червоною ялиною, також тут ростуть кедр, американська модрина, жовта береза, бук

У зоні тундри водяться північний олень, полярний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший -- північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах -- баран-товторіг і сніжна коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, американська літяга, бобер, стрибунка (вид тушканчиків), ондатра, дикобраз, луговий і американський заєць, піщуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З rуницевих -- соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.

Що стосується рельєфу, основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300--1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка -- гора Лоґан, 6050 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі.

Середні температури січня і липня розрізняються для кожної області. Зима може бути дуже суворою в деяких регіонах країни, середньомісячні температури можуть досягати 15?С нижче за нуль навіть в південній частині країни, а іноді опускатися і до ?40?С з сильними крижаними вітрами. Рівень сніжного покриву може досягати декількох сотень сантиметрів (наприклад, в Квебекі в середньому 337 см). Узбережжя Британської Колумбії, особливо острів Ванкувер, є виключеннями, тут клімат помірний, з м'якими дощовими зимами, а літні температури можуть досягати тут 35?С.

В Канаді виділяють три великі геологічні області:

1) Канадський щит, що займає східну і центральну частини країни;

2) молоді складчасті гори вздовж побережжя Тихого океану;

3) прогини в західній частині центральної Канади.

Канадський щит, що займає 58% території Канади, являє собою великий виступ кристалічного фундаменту. Ця область, що тягнеться від п-ова Лабрадор до оз. Вінніпег, оз. Ла-Ронж, західного краю оз. Атабаска і Великого Ведмежого озера, характеризується переважанням гранітних порід. На поверхню виходять найбільш древні докембрійські корінні породи (понад 570 млн років тому), які зберігають сліди інтенсивних деформацій, що виникли внаслідок тектонічних рухів в докембрійський час. В наступні епохи Канадський щит відрізнявся такою жорсткістю, що майже не реагував на горотвірні процеси, які відбувалися в інших областях Землі у фанерозої. Крім переважаючих гранітів і гнейсів, значні площі в межах щита займають виходи сильно змінених метаморфізованих осадових і вулканічних порід.

Древня Півн.-Американська (Канадська) платформа -- обрамована на заході складчастою системою Кордильєр, на сх. - Півн. Аппалач, а на півн. - Іннуїтською складчастою системою. Центральну, основну, частину Півн.-Американської платформи займає згаданий вище Канадський щит, в межах якого виділяють 7 структурних провінцій: Сьюпіріор (або Верхнього оз.), Південна, Нейн, Слейв, Бер (Ведмежа), Черчілл, Ґренвілл. Центр. частина Канадського щита зайнята великою западиною Гудзонової затоки, яка виконана теригенно-карбонатними осадами і евапоритами ордовика, силуру і девону та пісковиками крейди загальною потужністю до 2,5 км. Западина меншого розміру розташовується північніше, в районі бас. Фокс. Тут в основі чохла залягають відклади кембрію-силуру, представлені карбонатними, теригенними і евапоритовими осадами. На них і на фундаменті з розмивом залягають схожі за складом відклади верх. палеозою, вище, також з розмивом, - теригенний комплекс мезозою і палеогену. На крайньому півн.-заході (р. Макензі) під кембрієм з'являються карбонатно-теригенні гіпсоносні товщі сер. і верх. рифею.

Система Кордильєр має складчасто-насувну будову і включає палеозойські відклади, крейдові і третинні моласи, місцями - відклади рифею і венду. Західні зони - область розвитку метаморфізованого верх. протерозою-рифею і венду, відкладів палеозою, тріасу і ниж. юри, вугленосних молас верх. юри і крейди, третинних вулканітів, а також область витягнутих вздовж Тихоокеанського узбережжя мезозойських гранітних батолітів.

Півн. Аппалачі в зах. зоні (Нов. Шотландія) складені потужними теригенно-карбонатними відкладами кембрію і ордовика. В ядрах підняття на о. Ньюфаундленд і в Нью-Брансуїк виступають метаосади і метавулканіти верх. протерозою (верхній рифей-венд); в крайніх сх. виходах (п-ів Авалон) вони складають пояс пізньовендської складчастості. В центр. частині Ньюфаундленду залягають потужні вулканогенно-осадові складнодислоковані товщі кембрію і ордовика, які вміщають офіоліти і місцями прорвані гранітоїдами пізнього ордовика.

Іннуїтську систему складають: комплекс верх. кембрію-девону, в якій теригенно-карбонатні відклади з евапоритами змінюються вулканогенно-уламковими; полога потужна (до 12 км) суцільна товща карбону - верх. крейди, а місцями і палеогену, яка в ниж. частині (карбон, перм) представлена г.ч. карбонатами і евапоритами, а у верхній - теригенними, частково вугленосними відкладами; голоценова монокліналь з нахилом до м. Бофорта, яка обрамляє арктичний шельф.

Канада має великі запаси поверхневих прісних вод високої якості, за рахунок яких задовольняє до 90% потреб країни у воді.

Підземні води вивчені відносно слабко.

У межах Аппалачів і Скелястих гір їх ресурси обмежені. На Канадському щиті запаси підземних вод невеликі. Вони приурочені до зон тріщинуватості докембрійських порід та до піщаних і карбонатних горизонтів платформного чохла. У області Внутрішніх рівнин і на півдні Онтаріо ресурси вод приурочені до четвертинних відкладів. Корінні породи чохла Північно-Американської платформи в області Внутр. рівнин складають артезіанські басейни. Склад вод міняється від бікарбонатно-магнієвого до бікарбонатно-натрієвого і сульфатно-натрієвого. На Північно-Західних територіях та в провінціях Манітоба,Нова Шотландія, Нью-Брансуїк відомі виходи високомінералізованих хлоридно-натрієвих вод. Головний водоносний горизонт, що містить прісні води -- верхня крейда.

2. Демографічний потенціал Канади

Чисельність населення Канади на 2008 р. становила 32,8 млн. осіб. Корінні жителі Канади - індіанці і ескімоси становлять менше 1 % загальної кількості населення. Державотворчою основою Канади є англоканадці (понад 12 млн. осіб) і франкоканадці (7,5 млн. осіб). Проживають також німці, італійці, українці та ін.

Канада відноситься до країн із відносно високими темпами приросту населення (1,4 % на рік).

В минулому важливим чинником зростання населення Канади була імміграція. За 1901-1911 рр. до Канади прибуло 1,76 млн. осіб, у період між переписами 1951 і 1961 років Канада прийняла 1,5 млн. осіб. В подальшому рівень імміграції зменшився і у 2007 році становив лише 6 осіб на 1000 жителів.

Середня тривалість життя жінок становить 81 рік, чоловіків - 74 роки.

Канада заселена рідко і нерівномірно. На 1 км² припадає 3,1 особи, в обжитих районах -- до 120 осіб. Понад 90 % населення зосереджено на півдні країни, у прикордонній смузі зі США. Найвищою концентрацією населення виділяються приозерна частина держави і долина ріки Св. Лаврентія, найменшою - північна частина Канади.

У Канаді переважає міський тип розселення: 78 % населення країн проживає у містах і агломераціях. Половина канадців розміщується у трьох урбанізованих районах: у приозерному краю з центром у Торонто, у провінції Квебек з центром у Монреалі і біля Тихого океану в ареалі Ванкувер - Вікторія. Найбільшими містами Канади є Торонто (4,5 млн. осіб), Монреаль (3,3 млн. осіб), Ванкувер (1,8 млн. осіб), Оттава (1,1 млн. осіб), Едмонтон (840 тис. осіб), Калгарі (754 тис. осіб). Рівень безробіття сягає 10,3 %.

Серед етнічних груп переважають британці - 40 % і французи - 27 %.

Офіційні мови у Канаді - англійська та французька. Перша є рідною для 59% жителів країни, друга - для 23%. Решта мешканців Канади розмовляють на італійській, німецькій, українській, португальській мовах, а також на різних мовах індіанських і інуїтських народів. Неписьменність становить менше 5%.

У релігійному відношенні, близько 46% віруючих - прибічники Римо-католицької церкви, 36% - протестанти (англіканці, Об'єднана церква методистів, пресвітеріан і конгрегаціоналістів, баптисти, лютерани, п'ятидесятники та ін.). З інших віросповідань поширені православ'я, іудаїзм, іслам, сикхізм і ін.

Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.

Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною -- це розташований у центрі щит, на якому зображені чотири емблеми, які символізують чотирьох засновників Канади: англійця, шотландця, ірландця і француза -- і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку золотий лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі зі золотим вістрям; з іншого -- білий єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою й копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь -- опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз «A Mare usque ad Маге» («Від моря по море»), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: «Він матиме владарювання від моря по море і від річок до краю Землі». На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз «Desiderantes Meliorem Patriam» («Вони бажали кращої країни»). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської рози, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.

Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність та непохитність нації: він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Щороку 15 лютого відзначається як День прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади -- це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори -- дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.

3. Загальна характеристика економіки Канади

Канада -- високорозвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірничодобувна та переробна, харчова, деревообробна, паперова, транспортного обладнання, хімічна, рибна, нафтова і газова. Транспорт -- залізничний, автомобільний, річковий, озерний, морський, повітряний. Головні порти: Ванкувер, Сет-Іль, Порт-Карт, Тандер-Бей, Монреаль. У середині 1990-х років транспортна система країни включала близько 90 000 км залізниці; 884 000 км автомагістралей і шосейних доріг; 24 000 км нафтопроводів і 75 000 км газопроводів; 25 великих портів, доступних для океанських суден і 475 невеликих портів; понад 1300 ліцензованих аеропортів.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A.]: ВВП -- $ 620 млрд. За розмірами ВВП Канада незмінно посідає 7-е місце у світі (після США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії). Темп зростання ВВП -- 3%. ВВП на душу населення -- $ 20 458. Прямі закордонні інвестиції - $ 9,7 млрд. Імпорт - $ 237 млрд (головним чином США -- 77%, країни ЄС -- 6,5%). Експорт -- $ 245 млрд (г.ч. США -- 84%, країни ЄС -- 4%).

У економіці Канади виділяються сектори добувної промисловості й сільського господарства обробної промисловості, будівництва та сфера обслуговування. Обробна промисловість в кінці ХХ ст. дає 18,4% ВВП і забезпечує 16% зайнятості; для будівництва ці величини складають відповідно 5,2% і 5,4%. На частку сектора послуг припадає 66,2% ВВП і 73,6% зайнятих. Цей сектор включає транспорт, телекомунікації, оптову і роздрібну торгівлю, фінанси, страхування і нерухомість, готелі, ресторани, розваги, приватні медичні послуги і інші види послуг; органи державного управління; освіту; державну систему охорони здоров'я і т.і. Канада вступила в постіндустріальну стадію розвитку.

Виробництво електроенергії -- 537 млрд кВт·год (1995). Бл. 61% всієї енергії давали ГЕС, 21% -- ТЕС, 18% -- АЕС. За споживанням енергії на душу населення Канада займає 1-е місце в світі.

Найбільш індустріалізовані регіони -- Південний Онтаріо і Квебек, де також розташовані найбільші фінансові центри країни. Степові провінції (Манітоба, Саскачеван, Альберта) виробляють основний обсяг зернових. Британська Колумбія надає основну продукцію лісової промисловості. У Альберті добувають майже всю нафту і природний газ Канади. У Північно-західних територіях ведеться розробка корисних копалин.

Біля половини підприємств обробної промисловості розміщується в Онтаріо і одна чверть -- у Квебеку. Інші великі підприємства знаходяться переважно на території Британської Колумбії і Альберти. Найбільша за обсягом виробництва галузь -- виробництво автомобілів, а також деталей до них та іншого обладнання. У сумі ця галузь дає п'яту частину всієї продукції обробної промисловості. Інші важливі галузі пов'язані з ресурсною базою; це харчова промисловість, перегонка і очищення нафти, хімічна, деревообробна і паперова промисловість. Найбільш різноманітна промисловість в провінції Онтаріо, що володіє багатими природними ресурсами і вигідно розташована по відношенню до внутрішніх і зарубіжних (американським) ринків збуту. Найбільш важливі галузі -- автомобілебудування, виробництво енергоустаткування, хімічних матеріалів, виплавка заліза і сталі, виробництво харчових продуктів (особливо м'ясних і молочних). Великим торговим і промисловим центром (як легкої, так і важкої промисловості) є Торонто. Гамільтон спеціалізується на виплавці заліза й сталі та металовиробів. Великими промисловими центрами провінції Онтаріо є також Брантфорд, Кітченер-Уотерлу, Лондон, Оквілл, Ошава, Оттава, Пітерборо, Сарнія, Су-Сент-Марі і Уіндсор. У Квебеку розвинене виробництво целюлози і паперу, а також алюмінію. Тут же знаходяться підприємства авіаційної і автомобільної промисловості, виробництво енергоустаткування і підприємства харчової (м'ясомолочної) промисловості. Основні промислові центри провінції -- Монреаль, Лашін, Ла-Салл, Квебек, Сен-Лоран, Шавініган-Фолс, Шербрук і Труа-Рів'єр. Британська Колумбія спеціалізується на виробництві лісопиломатеріалів, целюлози і паперу, а також нафтопродуктів; у провінції Альберта розташовані нафтохімічні підприємства і виробництво м'ясопродуктів.

Канада дає 16% світової продукції пшениці, яка є основною сільськогосподарською культурою (збір 49,6 млн т в 1997). Інші експортні культури -- ячмінь, овес; з технічних -- льон, тютюн, рапс. Тваринництво (молочне, м'ясо-шерстне; птахівництво) дає бл. 60% вартості сільськогосподарської продукції. Більшу частину зерна поставляють провінції Саскачеван і Манітоба.

Канада є експортером зерна (це відноситься до всіх основних культур, включаючи пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу, гречку) і одним з головних гравців на світовому зерновому ринку. В зв'язку з цим імпорт зернових складає незначну кількість.

В середньому посівна площа по пшениці складає 8,6 - 11,0 млн га. Врожайність різна по роках і коливається від 1,8 до 2,9 тонн/га. В середньому валовий збір по пшениці варіює від 16,2 до 28,6 млн тонн, причому 9,4 - 19,4 млн тонн йде на експорт. Імпорт складає від 0,2 до 0,4 млн тонн. На внутрішнє споживання витрачається 6,3 - 9,0 млн тонн. Перехідні запаси по пшениці в країні складають 4,8 - 9,7 млн тонн.

Ячмінь також є важливою експортною культурою. Посівна площа по ячменю складає 3,2 - 4,6 млн га. Врожайність варіює від 2,2 до 3,4 тонн/га, що забезпечує виробництво 7,5 - 13,2 млн тонн ячменю. Експортується країною 0,4 - 3,0 млн тонн. Імпорт незначний. Внутрішнє споживання країни цієї зернової культури складає 7,9 - 11,6 млн тонн. Перехідні запаси -- 1,5 - 3,4 млн. тонн.

Виробництво кукурудзи в країні в середньому складає 8,8 - 11,6 млн тонн, що не завжди покриває внутрішнє споживання цієї культури в країні, яке варіює від 10,3 до 13,8 млн тонн, тому бракуюча кількість кукурудзи імпортується.

Основний район скотарства -- Альберта; у Британській Колумбії розвинуте вирощування овочів і фруктів, а також молочне тваринництво; Онтаріо і Квебек мають комплексне сільське господарство, що включає птахівництво, молочне і м'ясне тваринництво і товарне овочівництво; картоплярство розвинуте в провінціях Острів Принца Едварда і Нью-Брансвік; остання відома також розведенням худоби, як і Нова Шотландія. В цілому доходи фермерських господарств складаються з продажу зерна (27%), продуктів м'ясного скотарства (37%), молочних продуктів (16%), фруктів та овочів (3%), а також птахівництва (5%).

Лісозаготівлі. Хутровий промисел. Рибальство (провідне місце в світі по експорту мороженої риби).

Канада -- конституційна монархія. Глава держави -- король або королева Великої Британії; зараз це Єлізавета Друга, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає діючий прем'єр-міністр і затверджує королева. Діючий генерал-губернатор Канади -- Мікаель Жан, яка була призначена на посаду 25 вересня 2005 року.

Конституція Канади -- правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. У Канаді під конституцією розуміється зведення актів, британських законів, судових рішень тощо. Двома основними документами вважаються Акт про Британську Північну Америку 1867 року, що проголосив Канаду домініоном Великобританії, і акт 1982 року, що встановив, що всі закони в Канаді прийматимуться тільки канадським парламентом.

У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади -- глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів традиційно складається з членів партії прем'єр-міністра і, як правило, з депутатів Палати Громад. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами. Діючий прем'єр-міністр Канади з 6 лютого, 2006 р.-- Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади.

Федеральний парламент складається з Королеви та двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожен депутат Палати Громад обирається більшістю у своїй виборчій дільниці. Всеканадські вибори формально призначаються генерал-губернатором, але, як правило, прем'єр-міністр вирішує дату їх проведення. Вибори повинні відбуватися, або правильно кожні п'ять років, або достроково за рішенням діючого прем'єр-міністра. Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.

У Канаді в основному чотири політичні партії: Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський блок. Діючий уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Політичні партії, які пройшли в парламент отримують статус офіційних, але існує і кілька партій, які не набрали достатньої більшості,-- та не представлені в федеральному парламенті.

4. Фінансово-кредитна система Канади. Відносини з Україною

Банківська система. Банк Канади є центральним банком країни і несе відповідальність за свою діяльність безпосередньо перед Парламентом. Основні функції Банку Канади полягають у формуванні та проведенні національної грошової політики, контролю за банківськими установами країни, у грошовій емісії.

В країні є 3 типи банківських установ.

По-перше, чартерні банки, що мають безліч відділень по всій країні.

По-друге, трастові компанії, загальнонаціональні або провінційні.

По-третє, кредитні об'єднання, які можуть бути тільки провінційними. Всі установи забезпечують валютний обмін, відкриття накопичувальних та поточних рахунків і видачу позик. Найбільшими серед них є: Королівський Банк Канади, Банк Монреаля, Банк Нової Шотландії.

Грошовою одиницею Канади є долар. Основні банкноти мають номінал 5 $, 10 $ і 20 $, але використовуються також банкноти у 50 і 100 доларів. Канадські монети - пенні (один цент), нікель (п'ять центів), Дайм (десять центів), квартер (двадцять п'ять центів) і монети в 1 $ і 2 $.

Податкова система. Одне з перших дій, яких треба вжити по приїзду в Канаду - це звернутися за SIN. Код з дев'яти цифр використовується для ідентифікації людей, які заробляють гроші, платять податки, роблять відрахування у пенсійні фонди і користуються урядовими службами. Більшість канадців мають SIN.

Канадці платять різні податки. Прибутковий податок використовується урядом для забезпечення таких послуг як дороги, школи та охорону здоров'я. Кожен рік ви повинні заповнювати податкову декларацію, в якій вказуєте, скільки Ви заробили за рік і яку суму податку Ви оплатили. Якщо Ви заплатили дуже велику суму податку, уряд поверне Вам зайве. Якщо Ви не доплатили податки, то потрібно доплатити відсутню суму.

Податкова служба випустила кілька публікацій для іммігрантів, які можуть бути корисними. У податковій службі є волонтери, які допоможуть заповнити декларацію. Це робиться в рамках програми Community Volunteer Income Tax Program. Ця послуга безкоштовна.

Пенсійна система Канади. Пенсійна система Канади має три рівні:

- Державна пенсія (пенсія за віком);

- Накопичувальна трудова пенсія (канадський пенсійний план);

- Індивідуальні пенсійні програми.

Пенсія за віком (Old Age Securіty) - є основною пенсією, що дається практично всім особам з 65 років і старше, що прожили в Канаді визначену кількість років. Як правило, для того, щоб одержати таку пенсію, крім досягнення визначеного віку, необхідно прожити на території Канади принаймні 10 років після повноліття.

Величина одержуваної пенсії залежить від кількості років, прожитих у Канаді після повноліття. Повну пенсію одержують ті, хто прожив у Канаді принаймні 40 років. Люди, що прожили в Канаді меншу кількість років, мають право на часткову пенсію. Розмір основної пенсії за віком дорівнює приблизно $440 на місяць. Якщо до моменту закінчення трудової діяльності людина має низький прибуток або не має його зовсім, крім основної пенсії, вона має право на так звану гарантовану надбавку до доходу. Гарантована надбавка до доходу додається до основної місячної пенсії. Максимальний розмір таких надбавок дорівнює приблизно $500.

У разі, коли загальний індивідуальний дохід перевищує встановлений поріг, основна пенсія буде скорочена. Цей поріг щорічно змінюється під впливом інфляції. Близько 5% пенсіонерів у Канаді одержують неповну основну пенсію, і тільки 2% втрачають пенсію цілком.

Розміри державних пенсій і гарантованих надбавок до доходу переглядаються в зв'язку з інфляцією кожні три місяці.

Канадський пенсійний план (The Canada Pensіon Plan - СРР) передбачає здійснення щомісячних пенсійних виплат людям, що працювали і робили виплати за таким планом.

Внески в накопичувальну систему роблять як роботодавці, так і самі працівники. Розмір внесків дорівнює 3,9% від заробітної плати. При цьому роботодавець, що здійснює такі внески, установлює ряд умов такому працівникові (умови в більшості випадків стосуються розпорядження накопичених засобів у випадку звільнення співробітника, умов нарахування бонусів і т.д.), при яких здійснюватимуться такі внески на його рахунок.

Існує кілька видів таких пенсійних планів:

1. Мандатні ("передоручені") професійні пенсійні плани (Mandated Occupatіonal Pensіon Plans), згідно з якими роботодавці або професійні суспільства мають можливість організовувати пенсійні плани, але не зобов'язані цього робити. Також, участь у даних планах з боку працівників добровільна. Роботодавець, що організував план, зобов'язаний робити внески в нього.

2. Мандатні персональні пенсійні плани (Mandated Personal Pensіon Plans), за якими персональні плани можуть бути створені роботодавцями, що можуть брати участь у внесках (наприклад, вносити 50% від внеску працівника в план).

3. Додаткові професійні пенсійні плани можуть створюватись роботодавцями і профспілками як для державних службовців, так і в приватному секторі. Плани можуть бути організовані як із встановленими внесками, так і встановленими виплатами. Такі плани працюють у той же час, як і страхові плани, забезпечуючи допомогу з непрацездатності і втрати годувальника. Внесок у СРР розраховується, як відсоток від доходу (при цьому враховуються мінімальні і максимальні ставки доходів, установлені державою для цих цілей). У 2006 році ці значення були рівні $3,500 і $38,300 відповідно. При цьому досить гнучка система розрахунків індивідуальних доходів протягом трудової діяльності. Максимальний розмір такої пенсії становить $755 на місяць, якщо її взяли в 65 років.

Звичайний вік для одержання СРР пенсії - 65 років. Однак, можна почати одержувати пенсію в проміжку від 60 до 70 років. При виході на пенсію до 65 років людина повинна кинути роботу або заробляти менше максимально припустимої суми для необхідного періоду часу. Якщо людина йде на пенсію раніше, пенсія скорочуватиметься на 0.5% кожен місяць, поки він не досягне 65 років. У разі відходу на пенсію після 65 років, це збільшує пенсію на 0.5% за кожен пророблений місяць після 65 років - до 70- річного віку.

Щомісячна СРР пенсія також підлягає перерахунку в зв'язку з інфляцією, однак, на відміну від державних пенсій і гарантованих надбавок - раз на рік у січні місяці.

Отже, індивідуальні пенсійні програми відкривають на додаток до двох державних програм. У Канаді такі програми називаються Regіstered Retіrement Savіngs Plan (RRSP).

З 32-мільйонного населення Канади свої індивідуальні пенсійні програми мають близько 8 мільйонів чоловік. За індивідуальною пенсійною програмою дозволяється вносити до 18% від доходу за попередній рік, максимально до $15,500 (сума дозволеного внеску збільшена в 2008 році, у наступні роки планується збільшити цю цифру до $18,000). При цьому якщо роботодавець робить відрахування в другий рівень, то індивідуальний RRSP ліміт скорочується. Слід зазначити, що у разі, якщо протягом року людина вносить тільки частину максимальної суми у свій RRSP, то залишок цієї суми можна перенести на майбутній рік. Вносити кошти за індивідуальною програмою можна аж до досягнення 69 років.

Після необхідно перевести всі накопичені засоби в так званий Regіstered Retіrement Іncome Fund, з якого надалі одержувати пенсійні виплати, або придбати ануїтет. Ще одним варіантом є зняття всієї накопиченої суми відразу. Але, як буде видно далі, це найбільш економічно невигідний варіант.

Усі пенсійні виплати, що одержує людина по досягненню пенсійного віку, оподатковуються (виняток становить лише гарантована надбавка до доходу). Ставка податку залежить від величини доходу і коливається від нульової ставки до 46% (слід зазначити, що адміністративний устрій Канади такий, що в різних провінціях можуть бути також додаткові податки). Що стосується процентних ставок при знятті пенсійних накопичень, то вони такі: при знятті суми менш 5000 доларів - 10%, менш 15000 доларів - 20%, суми, що перевищують 15000 доларів, оподатковуються за ставкою в 30%.

“Визнання Канадою незалежності України та невдовзі прийняте рішення про встановлення дипломатичних відносин стали для України історичними подіями, оскільки вони без перебільшення відкрили нашій державі шлях до світового співтовариства. ”, зазначалося в посланні Президента України.

Тісні зв'язки між Україною та Канадою відбуваються по багатьох напрямках:

- економічна співпрацю;

- культурна;

- екологічна тощо.

Екологічне співробітництво.

Лише за минулий рік товарообіг між Україною і Канадою збільшився майже в два рази, досягши 83 млн. доларів США. Причому український експорт в Канаду збільшився за рік на 170 %. Таку позитивну динаміку співпраці між обома країнами відзначено на сьогоднішній (22 лютого) зустрічі Віце-прем'єр-міністра Михайла Гладія з послом Канади в Україні Дереком Фрейзером. Названі успіхи стали оптимістичним тлом для обговорення сторонами порядку денного четвертого засідання Українсько-Канадської міжурядової економічної комісії, яка відбудеться в середині травня ц.р. в Оттаві (Канада).

Передбачається, що на засіданні Комісії будуть розглянуті пропозиції щодо розширення співробітництва в сільському господарстві, промисловості, будівництві, енергетиці та нафтогазовому секторі.

Сторони погодилися, що за умов нинішнього прискорення радикальних реформ в Україні традиційні українсько-канадські зв'язки поповнюються все новими формами. Зокрема, Канадське агентство міжнародного розвитку здійснює в Україні ряд проектів в сфері поглиблення демократичного ладу, підвищення ролі місцевих громад, економічного прогнозування. Канада вносить значний вклад у процес закриття Чорнобильської АЕС та вирішення інших важливих екологічних і соціальних проблем України.

Михайло Гладій, як голова української частини Комісії, поінформував високого гостя про рішучі кроки в реформуванні сільського господарства України на основі приватної власності.

Вперше за багато років валова продукція сільського господарства не знизилася, а зросла на 7,6%, в тому числі в рослинництві - на 18%. Завдяки запровадженню ринкових механізмів аграрна галузь України зменшила збитки в десять разів. Тому для фінансового зміцнення галузі важливо запозичити досвід Канади щодо створення кредитних спілок для підтримки селянських і фермерських господарств, а також системи довгострокового іпотечного кредитування, розвитку інфраструктури ринку землі. Ринковим перетворенням в сільському господарстві України сприяє успішне здійснення спільного проекту розвитку м'ясного скотарства і кормовиробництва (СТЕП).

На зустрічі було узгоджено інші пропозиції, що сприятимуть взаємовигідному співробітництву між Україною і Канадою.

Екологічне співробітництво

Уряд Канади через Канадське агентство міжнародного розвитку (КАМР) надає фінансову допомогу для виконання канадсько-української програми екологічного співробітництва (КУПЕС) у 1999 - 2002 рр. Ця Програма ґрунтується на положеннях Меморандуму між Урядом України та Урядом Канади про співробітництво з питань зміни клімату, включаючи заходи, що проводяться спільно, підписаного 28 січня 1999 року. КУПЕС здійснюється під керівництвом Інституту державного управління Канади і до сьогодення.

Метою Програми є підтримка і сприяння процесу переходу України до ринкової економіки шляхом поліпшення діяльності з охорони навколишнього природного середовища. Програма спрямована на підсилення потенціалу в Україні у вирішенні питань, пов'язаних із зміною клімату. Діяльність за Програмою включає такі основні напрямки:

- допомога у розробці Національної системи інвентаризації викидів парникових газів в Україні;

- допомога у розробці адміністративної та управлінської структури з питань зміни клімату в Україні;

- допомога у розробці адміністративних та законодавчих норм для реалізації проектів спільного впровадження і визначення галузей та окремих підприємств української промисловості, які можуть представляти особливий інтерес для канадських компаній щодо розробки та реалізації проектів спільного впровадження.

Цілі програми включають:

- посилення можливостей України щодо виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та. Кіотського протоколу до неї;

- допомога у розробці управлінської структури з питань зміни клімату в Україні;

- сприяння створенню ефективної організаційної інфраструктури для підтримки розвитку ініціатив із реалізації запровадження “гнучкого механізму спільного впровадження відповідно до Кіотського протоколу;

- сприяння реалізації канадсько-українських проектів спільного впровадження, спрямованих на зменшення викидів парникових газів;

- розвиток довготривалих контактів між установами приватного та державного секторів економіки Канади та України, які працюють у сферах охорони довкілля та енергетики та координація діяльності з іншими країнами, а також міжнародними агенціями, які беруть участь у діяльності, пов'язаній з екологією та зміною клімату.

Діяльність за Програмою спрямовує Спільний Українсько - Канадський Комітет Управління Програмою (КУП). КУП діє за підтримки Українського Підкомітету Управління Програмою та Канадського Технічного Дорадчого Комітету. Українська сторона відіграє суттєву роль в управлінні Програмою завдяки участі у діяльності Українського підкомітету. Проекти в рамках Програми виконуються українськими установами, організаціями та спеціалістами.

Культурні зв'язки.

На території Канади проживає не одна тисяча колишніх українців, або вихідців з України. Українська діаспора в Канаді досить суттєва і сильно дбає про своє духовне та історичне коріння. Тому між Україною та Канадою досить звичним є явище проведення різноманітних виставок, зустрічей та концертів наших громадян в Канаді.

Канадська діаспора досить тісно і плідно допомагає Україні у виданні патріотичних книг, періодики тощо. Канадська діаспора видає україномовні журнали та газети, підтримує українські благодійні фонди тощо.

Висновок

За розмірами території Канада знаходиться на 2-ому місці у світі після Росії, ненабагато перевершуючи Китай і США.

Населення. Чисельність населення Канади майже 33 млн. чол. Природний приріст населення за останні роки зменшився ще більше, ніж у США, і складає 5 чол. на 1000 жителів. Як і США, Канада -- країна імміграції. Основна частина населення -- англо-канадці (40%) і франко-канадці (27%), інша частина населення представлена переселенцями з різних регіонів світу. У Канаді дві офіційні мови -- англійська і французька. Протягом багатьох років франкомовна провінція Квебек домагається відділення від Канади.

Для Канади характерні колосальні контрасти в розміщенні населення: 90% проживає у вузькій смузі вздовж кордону зі США, де щільність населення в середньому складає 20чол./км2, при середній щільності по країні -- 3 чол./км2. Канада -- високо урбанізована країна: у містах проживає 77% її жителів. Найбільші міста: Торонто і Монреаль (трохи менше 4 млн. жителів у кожному).

Природні ресурси. Переважають рудні корисні копалини: уранові, цинкові, нікелеві руди, за видобутком яких країна займає 1-е місце у світі, а також залізні, свинцеві, кобальтові, молібденові руди, золото, срібло, платина. З осадових копалин можна виділити поклади солей, вугілля, нафти, газу, азбесту. Однак багато родовищ знаходяться у важкодоступних районах гір і Крайньої Півночі.

Канада дуже багата водними і гідроенергетичними ресурсами. Величезні запаси і лісових ресурсів: хвойні ліси займають 1/2 площі країни. Кращі ґрунти знаходяться на невеликій території на півдні Внутрішніх рівнин.

Господарство. Канада -- високорозвинена держава, що входить до складу «Великої сімки».

Характерна риса економіки -- значна частка добувних галузей і галузей «перших поверхів» обробітку сировини. На світовий ринок Канада вивозить 80% усієї продукції добувної промисловості, з них майже 3/4 -- у СІЛА.

Головні галузі -- машинобудування, металургія і лісова промисловість.

Сільське господарство -- високотоварне, багатогалузеве, добре технічно оснащене. На тваринництво припадає 60% доходів. Головна галузь рослинництва -- зернове господарство з переважанням пшениці. За виробництвом зерна на душу населення Канада займає 1-е місце у світі.

Велике значення для Канади з її «розкиданою» економікою і нерівномірним розселенням набуває транспорт. Особливу роль відіграють трубопровідний і водний транспорт; останній пов'язаний із системою Великих озер і рікою Св. Лаврентія. Система шлюзів дає можливість морським суднам заходити в глиб країни більше, ніж на 1000 км. Канада за своїм економічним потенціалом слабша від США, але займає 1-е місце у світі за індексом рівня життя населення.

Список використаної літератури

1. Беба П. Канада нас підтримає //Урядовий кур'єр. - 2006. - 8 грудня.

2. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В.С. Білецького. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. - 752 с.

3. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн. Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003, 240 с.

4. Погорельская С. Внутриполитические аспекты новой германской внешней политики // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - №7.

5. Хабан І. Україна та Канада двохсторонній зв'язок однієї складової //Персонал. - 2006. - №2.