Міжнародні транспортні відносини

ЛЕКЦІЯ 6

Міжнародні транспортні відносини

ПЛАН

1. Значення міжнародних сполучень

2. Особливості міжнародних транспортних сполучень.

3. Види міжнародних транспортних перевезень.

4. Регулювання міжнародних транспортних перевезень.

1. Значення міжнародних сполучень

Транспорт є основною ланкою, яка зв'язує продавця і покупця. Мета транспортування - своєчасна доставка вантажу у хорошому стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, незалежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпечним маршрутом, з якісним обслуговуванням при найменших затратах. Це зумовлює необхідність тісного контакту між продавцем і відповідальним за перевезення.

2. Особливості міжнародних транспортних сполучень

Існують різноманітні способи транспортування вантажів між країнами, при яких необхідно враховувати низку обставин. Умовно їх поділяють за такими блоками:

1 вид вантажу. Інколи можливості вибору обмежені. Вантажі, які швидко псуються, перевозяться авіатранспортом. Водночас авіаперевезення недопустимі для легкозаймистих, вибухонебезпечних вантажів. Основну частину міжнародних морських перевезень складають перевезення масових наливних і навалочних вантажів: сира нафта і нафтопродукти, руда, вугілля, зерно тощо. Серед інших вантажів морської торгівлі виділяють готову продукцію, напівфабрикати, продовольство.

2. відстань і маршрут перевезення. Місце відправлення вантажу та кінцевий пункт перевезення є також визначальними при виборі транспорту. внутрішньоконтинентальних перевезеннях використовується залізничний, автомобільний та авіаційний транспорт. Вирішальними при виборі одного з них є, окрім виду вантажу, такі умови.

Фактор часу. Очевидно, що найшвидший спосіб доставки вантажу - авіатранспорт. Однак він дорогий і тому застосовується тільки в екстрених випадках, коли необхідно доставити вантаж якнайшвидше. В інших випадках розробляють добре сплановані програми поставок, орієнтуючись на плани перевезень транспортних компаній. Товари слід закуповувати, якщо це можливо, у тих країнах, з яких їх зручніше доставляти.

Вартість перевезення. Не існує якихось певних правил, які дозволяють визначити точний відсоток вартості транспортних витрат по відношенню до вартості товарів. Здоровий глузд підказує, що це повинен бути невеликий процент, за винятком тих випадків, коли вибір відсутній і можна використати тільки один доступний шлях - повітряний чи сухопутний. У цьому разі повітряні перевезення автоматично прирівнюються до сухопутних перевезень. Невеликі та середні за обсягом партії вантажу можна доставляти і повітрям ,і сушею приблизно за одноковими цінами.

Безпечність транспортування. Крихке і дороге обладнання найкраще перевозити авіатранспортом, навіть, якщо поставка даного вантажу не термінова. Товари, для яких ступінь ризику крадіжки високий ( запчастини автомашин, конторське автоматизоване та звичайне обладнання, фармацевтичні товари та медикаменти і т. д. ) доставляються, як правило, традиційним способом - морем, в основному у контейнерах, хоч коштує це трохи дорожче. Виплата страхового відшкодування вантажоодержувача є лише фінансовою компенсацією і ніколи не відшкодує йому ті незручності, які здатна створити партія вантажу, що прибула у поганому стані.

3. Види міжнародних транспортних перевезень

Морські перевезення. Морські судна класифікуються залежно від вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення. Виходячи з зазначених умов перевезення визначальним є поділ ринку морських перевезень на трапове та лінійне судноплавство.

1 трампове судноплавство - (від англ.. бродяга) судна, які здійснюють нерегулярні рейси без чіткого розкладу. Більшість суден - універсальні і можуть транспортувати як масові вантажі насипом, наливом, так і генеральні - упаковані і не упаковані товарно-штучні вантажі. Договір на перевезення - чартер, сторонами є фрахтувальник і фрахтівник, пунктами чартеру є наступне: 1) час і місце укладання; 2) преамбула чартеру; 3) назва і опис судна; 4) право заміни початково вказаного терміну; 5) рід вантажу; 6) місце навантаження і розвантаження; 7) умови навантаження і розвантаження у т.ч. умови оплати демереджу - грошового відшкодування судновласнику за простій судна понад встановлений термін, і диспачу - відшкодування фрахтувальнику за дострокове завантаження судна і його звільнення; 8) порядок оплати фрахту; 9) термін подачі судна, у т.ч. канцелінг - кінцевий строк подачі судна під завантаження, при недотримання якого фрахтувальник має право розірвати чартер; 10) інші умови (застереження за обставин непоборної сили, льодове застереження тощо).

Практика торгового мореплавання привела до створення типових договорів перевезення і сформувало такі види фрахтування: 1. фрахтування на один рейс; 2. фрахтування на послідовні рейси; 3. фрахтування за генеральним контрактом; 4. фрахтування на умовах тайм-чартеру - договір оренди судна або його частини для перевезення вантажів у будь-яких напрямах; 5) фрахтування на умовах димайз-чартеру - договір оренди судна разом з командою на визначений термін і несе всі витрати з утримування судна; 6. фрахтування на умовах бербоут-чартеру - найом судна без екіпажу часто завершується викупом судна.

Фрахтові ставки складаються залежно від ринкової кон'юктури та встановлюються безпосередньо судновласником. Загальне уявлення про середній рівень фрахтових ставок можна отримати з таких видань, як «Lloyds List» «Lloyds Shipping Economist» «International Transport Journal».

2 лінійне судноплавство - регулярні перевезення між встановленими портами генеральних вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом. Розрізняють три типи ліній: 1) односторонні - обслуговуються одним судновласником; 2) спільні - обслуговуються декількома транспортними компаніями на основі угод між ними чи міжурядових угод; 3) конференціальні - перевезення вантажів на океанських напрямах на основі угод конференцій судновласницьких компаній. Тарифи лінійних перевізників вищі ніж фрахтові ставки при трапових перевезеннях через їх регулярність, що потребує значних витрат на їх утримання.

Основний документ у морських перевезеннях є коносамент - документ, який видає судновласник вантажовідправникові на підтвердження прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Складається у 3-4 екземплярах на яких перевізники ставлять свої підписи та печатку. Існують також копії без права передачі без юридичної сили. Екземпляр, у якому вказано право власності є оригінальним.

Функції коносаменту: І засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення; ІІ є товаророзпорядчим документом; ІІІ свідчить про укладання договору перевезення морським шляхом, відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити вантаж проти подання документа.

Повний комплект коносаментів складають три копії і три оригінали. Один оригінал пред'являють до оплати у банк, інші видаються перевізнику, відправникові і одержувачу, рівно ж як і копії, які відсилаються також і в порт відправлення, порт призначення і на митницю. Коносаменти можуть бути: 1) коносамент на ім'я названої особи чи вантажоодержувача у США він має назву прямий коносамент; 2) коносамент на пред'явника; 3) ордерний коносамент - вантажовідправник може передати свої права третій особі зробивши індосамент; 4) прямий коносамент - без перевалки; 5) наскрізний коносамент - на маршруті можливі перевалки; 6) чистий коносамент - підтвердження перевізником прийняття товару у відмінному стані.

3 контейнерні перевезення здійснюються у контейнерах двох типів. І Двадцятифутовий - місткість - 30 м³ , максимальне завантаження - 18 т., внутрішні розміри: довжина - 5,89 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,3 м, висота - 2,14м); ІІ Сорокафутовий відповідні ТД 60 м³; 30 т.; 12 м; 2,32 м, 2,23 м; (2,3 м; 2,14 м.)

Залізничні перевезення. Основним документом є залізнична накладна (Railway Bill). Вона виконує функції договору перевезення, товаророзпорядчого документа та підтвердження про прийом вантажу до перевезення. Цей документ не є зворотнім.

Європейські країни керуються Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) і містить умови перевезення вантажів. Ставки перевізних платежів визначаються національними і міжнародними тарифами. Строки доставки вантажів великої швидкості 400 км, малої швидкості 300 км за добу. Залізниці мають право встановлювати для окремих сполучень спеціальні строки доставки, а також додаткові терміни при виникненні суттєвих ускладнень у перевезеннях та інших особливих обставин.

Автомобільні перевезення. Основний документ автотранспортна накладна - (Road Way Bill), яка виконує функцію договору перевезення, товаророзпорядчого документа та розписки перевізника. Накладна складається у чотирьох екземплярах (два перевізнику, по одному продавцю і покупцю). Зміст відомостей у накладній визначається Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом (КДПВ), супровід вантажу, окрім накладної складають упаковочні аркуші, відвантажувальні специфікації, сертифікати якості та інші документи, які потрібні для ввозу товару у країну покупця та перетинання транзитних країн.

Повітряні перевезення. Основний документ - (Air Way Bill). Виконує функції договору повітряного перевезення, товаророзпорядчого документу, розписки про прийом вантажу до перевезення, митної декларації. Складається з трьох оригіналів і дев'яти копій. Перший екземпляр оригіналу з поміткою «для перевезення» підписується відправником і вручається перевізнику, другий, «для одержувача»підписується відправником і перевізником і вручається одержувачу, третій, «для відправника» підписується перевізником і повертається відправникові. Копії вручаються зазначеним суб'єктам, в аеропорти відправлення і призначення і на митницю. Плата за авіа фрахт звичайно нараховується за масою у кг, при цьому маса округлюється у більшу сторону до цілого. Коли співвідношення маси й об'єму вантажу перевищує 6 (для Великобританії - 5),тоді плата стягується з огляду на об'єм вантажу.

4. Регулювання міжнародних транспортних перевезень

ІКАО (Організація міжнародної цивільної авіації) - розробка уніфікованих технічних правил, які регулюють міжнародні польоти та експлуатацію повітряних суден, аеродромів і аеронавігаційних засобів.

ІМО (Міжнародна морська організація) - розробка технічних правил і стандартів, безпека мореплавства, усунення дискримінації і зайвих обмежень, спрощення формальностей і процедур морських перевезень, технічна допомога у галузі.

ВТО - сприяння розвитку торгівлі як засобу економічного зростання та розвитку, вдосконалення технології.

Товарні угоди, асоціації експортерів ті імпортерів. Координація макрополітики: МВФ, ОЕСР,СБ, ЄБРР, ЮНІДО. Регіональні економічні союзи: ЄЕС, ЄАВТ, АСЕАН, НАФТА.