Оцінка конкурентоспроможності ПП фірма "КВІЛТ"

Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства. Аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Аналіз конкурентоспроможності ПП фірми "КВІЛТ" на світовому ринку. Фактори забезпечення конкурентоспроможності підприємства та продукції.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 08.12.2009
Размер файла 88,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харкiвський нацiональний економiчний унiверситет

кафедра: мiжнародних економiчних вiдносин

та менеджменту ВЕД

Курсова робота

По курсу: "Управління міжнародною конкурентоспроможності підприємства"

На тему:

"Оцінка конкурентоспроможності ПП фірма "КВІЛТ"

Перевірив: Виконала: студента фак-та МЭВ5

курс - 3 группа

Матвієнко Д.М.

Викладач мiжнародних економiчних

вiдносин та менеджменту ВЕД

Броницький О.М.

Харків-2008 р.

Зміст

  • Вступ
    • 1. Конкурентоспроможність підприємства
    • 1.1 Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства
    • 1.2 Обґрунтування та вибір факторів конкурентних переваг підприємства
    • 1.3 Оцінювання рівня конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства
    • 2. Аналіз конкурентоспроможності підприємства
    • 2.1 Основними покупцями є
    • 2.2 Аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища
    • 2.3 SWOT - аналіз діяльності підприємства
    • 2.4 Аналіз конкурентоспроможності ПП фірми „КВІЛТ"
    • 2.5 Аналіз конкурентоспроможності українського підприємства на світовому ринку
    • 3. Рекомендації по покращенню конкурентоспроможності підприємства
    • 3.1 Фактори забезпечення конкурентоспроможності підприємства та продукції
    • 3.2 Заходи по підвищенню конкурентоспроможності підприємства
    • Висновки
    • Список використаної літератури

Вступ

Однією з рушійних сил підприємництва є конкуренція. Існують різноманітні форми та методи конкурентної боротьби, які по-різному впливають на підприємницьку діяльність і конкурентоспроможність фірми. Конкуренція відіграє важливу роль як рушійна сила розвитку економічної системи капіталізму, змушує підприємців мобілізовувати всю енергію і здібності для підвищення конкурентоспроможності своїх підприємств.

Конкурентоспроможність багато в чому залежить від ступеню орієнтованості підприємства на маркетинг, від здатності вірно оцінити тенденції зміни кон'юнктури ринку. Маркетингова діяльність є основою раціональної цінової, товарної, збутової, комунікативної політики підприємств.

Метою курсової роботи є систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань студентів з основ менеджменту, а також розвиток і оволодіння навичками самостійного вивчення комплексу питань з менеджменту.

Завдання курсової роботи полягає втому, щоб на основі знання дисципліни „маркетинг” та інших спеціальних дисциплін на конкретних практичних матеріалах за містом проходження практики проаналізувати практику маркетингу і запропонувати конкретні заходи її удосконалення.

1. Конкурентоспроможність підприємства

1.1 Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства

Діяльність будь-якого господарюючого суб'єкта в умовах конкуренції зазнає двостороннього контролю: внутрішнього безпосереднього контролю в межах підприємства і зовнішнього опосередкованого контролю на ринку зі сторони конкурентів та споживачів. Друга форма контролю традиційно вважається об'єктивнішою, оскільки її результати обумовлюються конкурентними перевагами підприємства. Конкурентоспроможність підприємства - це можливість ефективної господарської діяльності підприємства та її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку.

Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють динамічну характеристику спроможності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища і забезпечувати при цьому певний рівень конкурентних переваг.

Отже, показник рівня конкурентоспроможності підприємства - це узагальнюючий показник життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій виробничий, науково-технічний, трудовий, фінансовий потенціал. Цей показник відображає результати роботи всіх підрозділів, тобто стан внутрішнього середовища, а також здатність його реагування на зміну зовнішнього середовища. При цьому особливо важлива здатність підприємства оперативно і адекватно реагувати на зміну у поведінці споживачів, їхні смаків і переваг, тобто його здатність пропонувати ринку конкурентноспроможну продукцію.

Між рівнем конкурентоспроможності продукції та конкурентоспроможністю його виробника існує тісний взаємозв'язок. Конкурентоспроможність продукції є, з одного боку, необхідною умовою стійких конкурентних позицій підприємства, а з іншого - є наслідком високого рівня конкурентоспроможності самого товаровиробника.

Аналіз сучасних концепцій конкурентоспроможності доводить, що дана категорія щодо організації має принципові відмінності у порівнянні із конкурентоспроможністю продукції. Рівень конкурентоспроможності підприємства можна розглядати як характеристику підприємства протягом відносно тривалого періоду часу. Натомість рівень конкурентоспроможності продукції завжди оцінюється в конкретний часовий період стосовно конкретного ринку збуту.

Інша принципова відмінність зумовлюється тим, що пріоритет у проведенні оцінки рівня конкурентоспроможності продукції належить споживачу. Саме споживач, віддаючи перевагу при купівлі певному виду продукції, визначає обраний вид продукції найбільш конкурентноспроможним за певними критеріями. Оцінку ж конкурентоспроможності підприємства можуть проводить як безпосередньо споживачі, так і конкуренти, або партнери.

Окрім того, критерії визнання конкурентоспроможності підприємства та продукції є різні. Наприклад, критерієм оцінки конкурентоспроможності продукції розглядається ціна її придбання, натомість при оцінці конкурентоспроможності підприємства важливим є рівень витрат ресурсів або величина собівартості продукції.

Ступінь конкурентоспроможності галузі, до якої відноситься підприємство, і національної економіки в цілому, впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства. Зокрема, якщо міжнародний рівень конкурентоспроможності національної економіки і галузі є низьким, то це обов'язково негативно позначиться на рівні конкурентоспроможності підприємства. Вплив ринку на конкурентоспроможність підприємства є суттєвим лише за умови обмеження монополізму і розвитку конкуренції. Раціональна конкурентна боротьба сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства можна виявити тільки серед групи підприємств, які належать до однієї галузі або випускають товари субститути, тобто конкурентоспроможність є поняттям відносним. Одне й те ж підприємство в межах внутрішнього ринку можна визнати конкурентноспроможним, а на світовому ринку або його сегменті - ні.

Конкурентоспроможність підприємства - це комплексне поняття, яке включає такі аспекти:

спроможність підприємства продукувати конкурентноспроможну продукцію;

вміння розробляти стратегію, яка забезпечує високий рівень його конкурентоспроможності;

наявність добре налагодженого організаційно-управлінського механізму, який спроможний виконати поставлені завдання;

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовують систему показників. Показники конкурентоспроможності підприємства: ринкові показники (частка збуту продукції): у експорті країни; на цільових зовнішніх ринках; на внутрішньому ринку; на галузевих сегментах ринку. показники інноваційної діяльності підприємства: кількість створених нових видів продукції, кількість проданих ліцензій і виданих патентів; показники виробничої діяльності підприємства: обсяг інвестицій у виробництво; кількість нових освоєних видів продукції; структура виробничих витрат; продуктивність праці на виробництві; динаміка обсягу виготовленої продукції за окремими видами, показники маркетингової діяльності підприємства; захищеність продукції патентами; рівень якості після продажного сервісу; величина витрат на рекламу; показники оцінки ефективності роботи відділу маркетингу; показники маркетингових досліджень; цінова політика, показники фінансової діяльності підприємства: величина прибутку від основних видів діяльності; коротко і довгострокова кредиторська заборгованість коротко і довгострокова дебіторська заборгованість; коротко і довгострокова дебіторська заборгованість; кредитні можливості організації. Наведена система показників конкурентоспроможності підприємства може бути доповнена або зменшена залежно від цілі оцінки конкурентоспроможності, суб'єкта оцінки, особливостей галузі та видів діяльності підприємства.

Відомі три основні напрями оцінювання конкурентоспроможності підприємства. Перший напрям передбачає визначення конкурентоспроможності підприємства на основі результатів господарської діяльності підприємства. Оцінка передбачає визначення таких інтегральних показників: частки ринку, що контролюється підприємством; обсягу і динаміки збуту за окремими видами продукції і по підприємству в цілому; величину прибутку, одержаного протягом останніх років діяльності; кількість освоєних нових видів продукції тощо. Другий напрям базується на використанні факторного аналізу. Доцільним є виділення і обґрунтування певної сукупності показників; проведення аналізу впливу кожного окремого показника на рівень конкурентоспроможності підприємства в цілому. Третій напрям дозволяє оцінити характер впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства місії стратегічних програм і планів підприємства з точки зору ефективності їх реалізації. Такий підхід передбачає оцінку конкурентоспроможності підприємства з позицій менеджменту підприємства. Можливість використання того чи іншого напряму значною мірою зумовлена наявністю відповідної інформації.

1.2 Обґрунтування та вибір факторів конкурентних переваг підприємства

Вирішувати проблему конкурентоспроможності підприємства слід з позицій спеціального управлінського впливу. Дана проблема повинна мати чітке відображення в цілях і завданнях стратегії підприємства і конкретизуватися у політиці за головними напрямами його господарської діяльності - маркетингової, проектно-конструкторської, виробничої, збутової, фінансової. У зв'язку з цим, необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства слід розглядати розробку слід спеціальної концепції, що повинна базуватись на прогнозуванні розвитку зовнішнього середовища та визначенні ролі і місця підприємства на ринку.

Конкуренція, як примусова сила, спонукає організації до досягнення переваг над конкурентами. Найскладнішим аспектом при управлінні є встановленні характеру переваги організації порівняно з конкурентами та її оцінка.

Конкурентна перевага підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього його середовища, за яким воно випереджає підприємства, висока компетентність підприємства в будь-якій галузі діяльності або у виготовленні продукції у порівнянні з конкуруючими організаціями.

Одним із найважливіших аспектів є визначення галузей, де проявляються конкурентні переваги підприємства або його недоліки, та відповідних факторів їх забезпечення.

Конкурентоспроможність підприємства забезпечується наявністю двох видів його конкурентних переваг: „перевагами в умінні” та „ перевагами в ресурсах”.

Переваги в умінні обумовлюються ефективністю роботи всіх функціональних підрозділів, ініціативністю працівників, наявністю ”ноу-хау” в дослідженнях та проектуванні тощо.

Рівень переваг в ресурсах може визначатись доступом до сировини, енергії, комплектуючих, кадровим складом та кваліфікацією працівників, структурою власних та залучених фінансових коштів, наявністю системи науково-технічної, виробничої, комерційної співпраці.

Крім цього, фактори (чинники) конкурентних переваг підприємства можуть бути тактичними і стратегічними.

Тактичний фактор конкурентної переваги підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, за яким воно випереджає або буде випереджати в найближчий період (не більше 1-го року) конкуруючі підприємства.

Стратегічний фактор конкурентної переваги підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього його середовища, за яким воно може випереджати конкуруючі підприємства після виконання в перспективі конкретних умов, що визначають перевагу аналізованого фактора підприємства у порівнянні з конкурентами.

Визначення факторів конкурентних переваг підприємства повинно здійснюватися у конкретних галузях його господарської діяльності.

Так, зокрема, до факторів, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства в галузі управління, можна віднести:

націленість на комплексне управління конкурентоспроможністю підприємства;

стратегія управлінського мислення; вміння формулювати оптимальні цілі і добиватися їх досягнення;

гнучкість реакції управління на зовнішні загрози; інноваційний характер управлінської діяльності;

втілення маркетингу в принципах і функціях управління та ін.

Фактори маркетингу, що обумовлюють напрями конкурентних переваг:

переваги у своєчасному і якісному задоволенні потреб і вимог споживачів;

створення комунікаційної системи, адекватної завданням підвищення конкурентоспроможності підприємства;

створення ефективної системи розподілу і збуту продукції;

цільове використання можливостей маркетингу для формування конкурентних переваг на вирішальних напрямах діяльності підприємства;

створення системи ефективного стимулюючого впливу на інтереси споживачів і посередників;

Напрями створення конкурентних переваг в галузі дослідження і розробки проявляються у:

створенні високоефективної системи формування нових видів продукції;

націленості досліджень і розробок на створення продукції ринкової новизни;

випередженні конкурентів за часом виходу на ринок з новими видами продукції;

формуванні команди розробників, об'єднаних єдністю інтересі і цілей.

Напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства у сфері виробництва знаходять відображення у налагодженні високоякісної матеріально-технічної бази; гнучкості виробничої системи, яка забезпечує необхідну зміну об'єктів виробництва; відповідності виробничих можливостей стратегічним завданням і поточним потребам підприємства.

До напрямів управління конкурентоспроможністю підприємства, які пов'язані із споживачами, належать: знання вимог споживачів, переваг і можливості впливу на них; обґрунтованому сегментуванні ринку за особливостями попиту; формуванні системи ділових контактів із споживачами, що дозволяє максимально враховувати їх побажання і вимоги.

До напрямів управління конкурентоспроможності підприємства, які пов'язані із конкурентами, відносять: створення системи моніторингу конкурентів, їх політики і напрямів діяльності; постійне корегування конкурентних переваг підприємства у зв'язку із змінами стратегії конкурентів; систематичне проведення прогнозів відносно змін рівня конкурентоспроможності конкурентів; розробка концепції посилення конкурентних переваг підприємства.

Для знаходження і оцінювання факторів конкурентної переваги підприємства можна запропонувати такий алгоритми:

проведення сегментації ринку по даній груп потреб;

визначення і аналіз факторів і рівня конкурентоспроможності продукції підприємства і конкуруючих підприємств;

визначення і аналіз факторів і рівня конкурентних переваг підприємства і конкуруючих підприємств за конкретними регіонами і країнами на поточний момент;

прогнозування факторів конкурентоспроможності продукції підприємства і конкурентів за вибраними ринками і строками;

прогнозування стратегічних факторів конкурентної переваги підприємства за тими ж ринками і строками;

проведення попередньої оцінки ресурсних можливостей підприємства для реалізації стратегічних конкурентних переваг підприємства, деякі з них можуть бути стабільні, інші - нові, що вимагають значних інвестицій.

1.3 Оцінювання рівня конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства

Визначення характеристик конкурентних переваг підприємства над іншими виробниками є складною проблемою. Ці характеристики можуть бути різноманітними й стосуватися товару, форм виробництва або продажу, які є специфічними для підприємства чи товару. Зазначена перевага є, таким чином, відносною порівняно з пріоритетним конкурентом, який займає найкращу позицію на ринку або в конкретному сегменті. Відносна перевага конкурента може бути внутрішньою та зовнішньою.

Зовнішня конкурентна перевага - це перевага у властивостях товару, яка створює „цінність для покупця" внаслідок повнішого задоволення його потреби. Ця перевага збільшує „ринкову силу” організації, тому вона може змусити ринок підняти ціну продажу вище, ніж пріоритетний конкурент, який не володіє такою перевагою (іноді її називають перевагою в ціні товару). Оцінкою такої сили можна вважати еластичність попиту за ціною.

Внутрішня конкурентна перевага - це перевага підприємства у витратах виробництва, яка створює „цінність для виробника" внаслідок вищої його продуктивності. Внутрішня перевага забезпечує підприємству більшу стійкість до зниження ціни продажу, яка нав'язана ринком або конкурентами, та вищу рентабельність.

Для оцінки „ ринкової сили” використовують дані, які отримані при дослідженні іміджу марки (цінність, що сприймається ринком, і еластичність за ціною). Аналіз „продуктивності" ґрунтується на „ кривій досвіду" інформації про конкурентів.

Водночас для виявлення конкурентної переваги виникають певні проблеми:

вибір базового об'єкта для порівняння - підприємства-лідера в межах ринку;

формування критеріїв конкурентоспроможності підприємства;

необхідність дослідження зовнішнього та внутрішнього ринку.

Звідси випливає, що здатність підприємства реалізувати свою конкурентну перевагу залежить не тільки від прямих конкурентів, з якими воно стикається, але й від потенційних конкурентів, товарів-замінників, клієнтів і постачальників. Дві перші сили створюють пряму, а дві інші - непряму загрозу. Саме взаємодія цих сил визначає в результаті конкурентні переваги організації на конкретному ринку.

Індикатором потенційних переваг підприємства вважають частку ринку, яка йому належить. Значення частки ринку розраховують за такими формулами:

(1)

де - частка ринку і-того підприємства, розрахована за кількістю (загального вартісного) реалізованої продукції;

- відповідно кількість і ціна продукції, реалізованої і-тим підприємствам;

- обсяг продажу і-того підприємства;

- кількість підприємств, які функціонують на цьому ринку.

Вимірювання частки ринку часто пов'язане з проблемою інформаційного забезпечення. На ринках споживчих товарів розвинутих країн ці дані отримують через ділерів і товариства споживачів, причому їхня точність доволі висока завдяки використанню оптичних пристроїв зчитування товарних кодів. В інших сферах таку інформацію можна отримати через маркетингові інформаційні системи.

Розрахунок частки ринку в натуральних вимірниках за умов, що продукція має високий рівень диференціації, а отже, і широкий діапазон цін, слід доповнити визначенням ринкової частки у вартісному виразі. Це дає змогу визначити найпривабливіший для конкурентів ціновий сегмент ринку. Якщо співвідношення дорівнює 1, то організація працює в середньому ціновому сегменті; - більше 1, - в низькому і якщо - менше 1, - у високому. Порівнюючи потенціал ринку з обсягом продажу певного підприємства, вдається визначити ринкові ніші, освоївши які, підприємство може збільшити сферу свого впливу. Водночас потрібно оцінити рівень протидії конкурентів у боротьбі за ринкові ніші. Для такої оцінки переважно використовують показник концентрації (), який характеризує рівень концентрації виробництва в галузі та розраховується за такою формулою:

, (2)

де = мах (), для всіх і=1-п;

=мах (), для всіх і=1- (п-1);

=мах (), для всіх і=1- (п-2);

=мах (, для всіх і=1- (п-3);

- кількість підприємств, які реалізують продукцію заданого асортименту. Цей показник характеризує загальну частку перших (найбільших) підприємств на певному ринку.

Індекс Херфіндала розраховується як сума квадратів ринкових часток конкурентів за такою формулою:

, (3)

де - індекс Херфіндала (0<<1);

Таблиця 1.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства

Рівень конкурентоспроможності

Критерій оцінки

Високий

Частка ринку конкретного підприємства перевищує частку ринку пріоритетного конкурента

Середній

Частка ринку конкретного підприємства дорівнює частці ринку пріоритетного конкурента

Низький

Частка ринку конкретного підприємства значно нижча, ніж частка ринку пріоритетного конкурента

- частка і-того підприємства в загальному обсязі продажу продукції заданого асортименту.

Індекс Херфіндала збільшується зі зростанням концентрації у галузі, а в умовах чистої монополії =1. У галузі, де діє 100 рівносильних підприємств з рівними частками, = 0,01. З метою визначення позиції підприємства на ринку застосовують індекс Розенблюта (Ір). Він враховує номер підприємства, отриманий на основі рангування часток від максимуму до мінімуму (і), який розраховується за такою формулою:

. (4)

Описані підходи до оцінювання рівня конкурентноздатності підприємств дозволяють визначити його рівень в певний момент часу. Натомість прогнозування зміни рівня конкурентоспроможності підприємства вважається обов'язковою передумовою успішної діяльності.

Динаміку зміни частки достатньо точно описується математичною залежністю:

, (5)

де F - частка виробника на ринку, частка від одиниці;

t -час, час. один.;

К - показник, що характеризує динаміку процесу заміщення.

, (6)

де В - поточний обсяг продажу даного виробника на ринку, грн. .;

- максимально можливий обсяг продажу на даному ринку, грн. .

Вирішення даного рівняння записується такою формулою:

, (7)

де b - характеристика ринку, що відображає умови конкуренції, безр. вел.; е - основа натурального логарифму.

Якщо прийняти, що критерій Е зумовлює рівень конкурентоспроможності підприємства, то рівняння (7) можна записати у такому вигляді

. (9)

На основі запису можна зробити висновок, що між рівнем конкурентоспроможності виробника і його часткою на ринку існує не лінійна, а логарифмічна залежність. Отже, результат у викладі збільшення ринкової частки досягається не прямо пропорційно докладеним зусиллям, а пропорційно ступеневої функції вкладених коштів.

Використовуючи формулу (9) можна визначити, який час необхідний для того, щоб новий конкурент захопив при поточному рівні його конкурентоспроможності максимально можливу для нього частку на ринку. Наприклад, якщо період буде мати початок в t=0,1 і завершиться при t=0,9, то

.

Такий період називається „періодом характерного зростання”, оскільки він залежить для виробника від показника його конкурентоспроможності.

Отже, результати оцінки конкурентоспроможності підприємства за конкурентними перевагами використовують, аналізуючи результати діяльності за певний період і при розробленні наступних конкурентних стратегій.

2. Аналіз конкурентоспроможності підприємства

2.1 Основними покупцями є

1. Фірма „Юлія" Хорватія.

2. ТЗОВ „Компанія АНГСТРЕМ ТРЕЙДІНГ” Росія.

3. ДДО „Опстанак" Сербія і Чорногорія.

Основними конкурентами

ПП фірми „КВІЛТ” є:

1. Підприємці агрофірми „Прут".

2. Приватні підприємства Західного регіону діяльність яких спрямована на ведення сільськогосподарського підсобного господарства, виробництво, закупівлю, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції, які здійснюють заготівлю в юридичних осіб та від населення сільськогосподарської продукції і сировини, продовольчих товарів та продуктів переробки сільгосппродукції, дикоростучої продукції (грибів, ягід).

2.2 Аналіз факторів внутрішнього і зовнішнього середовища

Для того, щоб визначити, чи володіє фірма внутрішніми силами, щоб скористуватися зовнішніми можливостями, а також для того, щоб виявити слабкі сторони та проблеми, пов'язані з зовнішніми небезпеками на підприємстві повинно проводитися управлінське обстеження. При цьому його доцільно починати з аналізу факторів зовнішнього середовища прямого впливу, до яких відносяться:

законодавча база;

постачальники;

споживачі;

конкуренти.

Законодавча база, яка регулює діяльність П.П. "Урсуленко".

На діяльність підприємства має вплив трудове законодавство і закони органів державного регулювання. Це податкова інспекція, відділ видачі ліцензій та сертифікатів, Верховна Рада, Кабінет міністрів України.

Додатково впливають постанови органів місцевого самоврядування.

П.П. "Урсуленко" у своїй діяльності керується такими законами:

1. Кодекс законів "Про працю на Україні";;

2. "Про оплату за трудову діяльність";

3. "Про податок на додану вартість";

4. "Про охорону праці";

5. "Про підприємницьку діяльність в Україні".

Невиконання норм, регламентуючих цими законами, несе адміністративну та кримінальну відповідальність.

В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби між окремими суб'єктами ринку за кращі умови задоволення свого попиту, кращі умови та результати господарювання. Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місцезнаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішньою.

На споживчому ринку підприємства конкурують між собою, а також з підприємствами без створення юридичної особи, іншими продавцями споживчих товарів, в тому числі з суб'єктами неорганізованого ринку. Об'єктом конкурентної боротьби є покупець та його купівельні фонди, частка обслуговування певного товарного чи регіонального ринку.

Тип конкурентного середовища на окремому товарному, регіональному ринку чи їх сегментах обумовлює характер економічної взаємодії підприємств між собою і їхнє ставлення до покупців, визначає методи та ступінь конкурентної боротьби.

Основними методами конкурентної боротьби між продавцями споживчого ринку є цінова та нецінова конкуренція.

При ціновій конкуренції основним засобом суперництва є зниження цін на свої товари порівняно з цінами на аналогічну продукцію інших продавців. В даному разі торговельне підприємство може використовувати переваги нижчих витрат, або свідомо йти на втрату прибутку для розширення своєї частки ринку. В сучасних умовах в країнах з розвинутою ринковою економікою відкрита цінова конкуренція може не використовуватися. Зниження цін у одного з продавців товару викликає аналогічні дії інших конкурентів, що не призводить до зміни позиції фірми на ринку, а лише зменшує прибутковість галузі в цілому. [8, с.121]

Зниження цін для активізації споживчого попиту застосовується переважно у короткостроковому періоді для нормалізації товарних запасів, оновлення асортименту тощо, з подальшим поверненням до традиційного рівня цін.

При неціновій конкуренції більш вигідне становище на ринку завойовується завдяки якісним характеристикам діяльності продавця, його особливому іміджеві, додатковим умовам обслуговування тощо. Нецінова конкуренція включає: зміну властивостей існуючої продукції (товарів), надання їм нових властивостей та якостей; створення продукції (реалізація товарів), що задовольняють споживчий попит іншим чином або задовольняють потреби, що не існували раніше; оновлення властивостей продукції (асортименту товарів, що реалізуються) з врахуванням потреб моди, престижу; удосконалення послуг, що супроводжують реалізацію товарів (демонстрація, пакування, гарантійний ремонт та інше). Доказом цього є те, що фірма "Оса" постійно оновлює свій асортимент, надає застарілій продукції нового, кращого присмаку, шляхом додавання різних харчових добавок, зміни рецептури і консистенцій тощо.

Сучасний стан конкуренції на споживчому ринку України характеризується переважним розвитком цінової конкуренції між окремими продавцями товарів. Причиною цього є зубожіння більшості верств населення, вкрай низький рівень доходів, невибагливість до якості торговельного обслуговування. Проте на окремих сегментах ринку, при реалізації товарів, що орієнтовані на споживача з середнім та високим рівнем доходів, все більше (а іноді - визначальне) значення в боротьбі за покупця мають інструменти нецінової конкуренції.

Конкуренція може приймати особливої форми і в зв'язку з використанням особливих методів забезпечення тих чи інших переваг на ринку (права на особливо вигідне розміщення підприємства, першочерговість забезпечення товаром, виключне право на торгівлю визначеним видом продукції тощо).

Взаємодія підприємства із зовнішнім середовищем відбувається у двох зонах:

1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає в себе глобальні фактори, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві. [28, с59)

До таких факторів відносять:

економічні фактори - тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, інфляція та інше;

технологічні фактори, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту споживачами та інше;

політичні фактори - стан державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше.

2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює фактори, які безпосередньо впливають на конкретне торговельне підприємство.

На відміну від глобального середовища ці фактори більше піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою аналізу виділяють 5 груп факторів, які найбільш суттєво впливають на успіх конкретного підприємства: покупці продукції (товарів, робіт, послуг); власники капіталу; постачальники товарів (матеріальних ресурсів); конкуренти; державні установи.

В сучасних умовах посилюється ступінь залежності підприємства від стану зовнішнього середовища, що проявляється в мінливості властивостей та характеру впливу зовнішнього середовища на економіку підприємства. Зміни, що трапилися у взаємовідносинах підприємства із зовнішнім середовищем з переходом до ринкової економіки, відображені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Характеристика взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем в умовах адміністративно-командної та ринкової економіки

Основні фактори та їх вплив

Командно-адміністративна економіка

Ринкова економіка

1. Покупці

1. Характер поведінки

Ринок продавця

Ринок покупця, тенденція до

диференційованої поведінки

споживачів

2. Розповсюдження товарів

Невелика кількість торговельних шляхів, невелика кількість споживачів

Різноманітність каналів

розподілу, збільшення

кількості споживачів

3. Якість та асортимент товарів

Невелика кількість, вузький асортимент

Збільшення кількості, широкий асортимент

4. Строк життя товарів

Довгий

Короткий

II. Джерела капіталу

1. Перелік джерел

Вузький

Широкий

2. Вплив джерел фінансування

Незначний

Суттєвий

III. Постачальники

1. Ціни

Високі, зростаючі

Низькі, стабільні

2. Постачання

Безперешкодне, достатнє

Нестійке, недостатнє

3. Ступінь інтеграції

Невелика

Зростаюча

IV. Конкуренти

1. Інтенсивність

Низька

Зростаюча

V. Державні установи

1. Ступінь впливу

Висока, пряме втручання

Зростаюче, непряме регулювання

Необхідність дослідження проблеми взаємодії підприємства і зовнішнього середовища обумовлена формуванням нової концепції управління підприємством як відкритою системою. Навіть якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін, постійні зміни навколишнього середовища справляють суттєвий вплив на результати його діяльності. Так наприклад, за останні роки все більше населення стало отримувати вищу освіту, тому на підприємстві "Оса" підскочила кількість робітників з високою кваліфікацією (технологи, лаборанти, дегустатори продукції, повара, обвальщіки м'яса). Це викликає необхідність проведення постійного моніторингу стану зовнішнього середовища підприємства, що є важливою складовою частиною стратегічного планування.

Стан зовнішнього середовища підприємства визначається наступними характеристиками:

взаємозв'язок факторів, який характеризує рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші;

складність зовнішнього середовища, під яким прийнято розуміти кількість та різноманітність факторів, на які підприємство повинне реагувати, а також ступінь коливання кожного фактора;

рухливість середовища, яка характеризує швидкість змін, що відбуваються в оточенні підприємства;

невизначеність зовнішнього середовища, що дає оцінку того, наскільки вірно підприємство може передбачити можливі зміни в своєму оточенні. [31, с.14-16]

Мета дослідження зовнішнього середовища полягає у визначенні ступеня залежності підприємства від впливу як окремих факторів, так і системи факторів зовнішнього середовища у цілому.

Оскільки характер впливу та ступінь залежності підприємства від впливу факторів зовнішнього середовища не є сталою величиною, для проведення дослідження вважається за доцільне виділяти такі групи факторів:

1 група - фактори, які є в прямому взаємозв'язку з діяльністю підприємства і вплив яких згодом може суттєво змінюватися в часі. До цих факторів слід віднести: умови, які формуються під впливом змін попиту, діяльність конкурентів, зміни на ринку ресурсів тощо. Ця група факторів є найбільш динамічною, що визначає особливе їх місце в загальній системі факторів. Ця група факторів найбільше має вплив на П.П. "Урсуленко".

2 група - фактори, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється. До цієї групи входять такі фактори, як:; зміна політичної ситуації в державі, соціально-економічні фактори макрорівня, рівень розвитку культури, демографічні зміни тощо.

3 група - специфічні фактори, дослідження яких дозволяє оцінити потенційні можливості розвитку підприємства, доцільність диверсифікації напрямків діяльності, виявити можливість виникнення нових конкурентів з інших сфер діяльності тощо. Склад цієї групи факторів формується в кожному окремому випадку в залежності від специфіки підприємства та ринку його діяльності. [31, с.17-19]

Доцільність виділення цієї групи факторів полягає в тому, що підприємство змушене звертати свою увагу за межі звичайної діяльності, бо, як правило, саме там виникають проблеми, які впливають на подальший розвиток підприємства.

Вивчення стану та перспектив розвитку факторів кожної групи передбачає збір якісної та кількісної інформації, її експертну оцінку та формування аналітичних висновків.

Інформаційною базою проведення дослідження є зведена статистична звітність, макроекономічні дослідження, огляди кон'юнктури окремих ринків, аналітичні огляди, опубліковані в спеціальних економічних виданнях та періодичній пресі, результати вибіркових досліджень та спостережень.П. П. "Урсуленко" має дуже тісні зв'язки з херсонськими газетами, та іншими виданнями. Тому будь-які серйозні зміни, котрі відбуваються на підприємстві, широко освітлюються у пресі, це є додаткова реклама.

Проведення досліджень зовнішнього середовища є важкоформалізованим етапом економічної роботи. Об'єктивність та якість проведення цієї роботи визначаються, з одного боку, ступенем доступу до інформації, з другого - особистими характеристиками спеціаліста, який її здійснює, його економічною інтуїцією, спроможністю до аналізу та синтезу, виявлення причинно-наслідкових зв'язків та формування на цій основі власних суджень та висновків.

Діяльність ПП "КВІЛТ" здійснюється на підставі Закону України "Про підприємства України" від 27 вересня 1991 року, Закону України "Про підприємництво" від 26 лютого 1991 року. [1,2]

Головною метою цього підприємства з виробництва морожених напівфабрикатів є задоволення потреб населення Херсонської області і України у цілому, у високоякісному товарі, забезпечення високих споживчих властивостей своєї продукції при мінімальних витратах, збільшення внеску в соціально-економічний розвиток регіону і забезпечення на цій основі росту добробуту свого колективу.

Основними цілями діяльності підприємства виступають:

одержання прибутку від ведення фінансово-господарської діяльності;

вивчення перспективного попиту на товари і послуги, з метою вигідної реалізації виробленої продукції;

розширення номенклатури і підвищення якості виробленої продукції і послуг, що робляться населенню,;

більш повне й ефективне використання місцевих сировинних ресурсів;

участь в енергетичній і економічній облаштованості регіону;

упровадження прогресивних науково-технічних досягнень;

постійне підвищення кваліфікацій робітників фірми;

Структура підприємства і його підрозділів визначається і розвивається в міру необхідності відповідно до головної задачі, що діє технологією, розміром прибутку, одержуваної від фінансово-господарської діяльності. Керування підприємством здійснюється на основі принципу централізованого керівництва і самоврядування трудового колективу.

Директор, організує всю діяльність підприємства, несе відповідальність за його роботу, діє від імені свого підприємства без доручення, відповідно до чинного законодавства розпоряджається засобами і майном, відкриває в банку розрахунковий і інший рахунки.

Директор також у межах діяльності підприємства видає накази виробничого й іншого характеру, визначає структуру кадрів відповідно до законодавства про працю.

Оскільки підприємство з позицій системного підходу, розглядається як виробнича система й ефективність його функціонування залежить від погодженості дії всіх підсистем, що крім того ще і піддаються впливу зовнішнього середовища на підприємство і, зокрема, на проектованому підприємство з виробництва харчових напівфабрикатів повинна бути розроблена ефективна організаційна структура виробництва

Прийняті рішення відносяться до ефективного використання вже інвестованих фондів для роботи на обраних ринках. Ці рішення незмінно зводяться до економічних дилем, коли менеджер повинний дотримувати балансу між впливом конкурентної ціни і впливом конкурентів на обсяг продажів і прибутковістю чи продуктів послуг з іншої. У той же час всі операції вироблені підприємством повинні залишатися ефективними по витратах для того, щоб досягти успіху в конкурентній боротьбі. П.П. "Урсуленко" у веденні своєї виробничої фінансово-господарської діяльності стосовно інших підприємств у відповідності зі сформованими ринковими умовами на основі сумлінної конкуренції має за мету найбільш повне задоволення попиту споживачів на високоякісну продукцію, оптимізуючи розміри одержуваного прибутку. В інтересах досягнення своїх цілей відповідно до закону України, підприємство приймає за власною ініціативою будь-які рішення, що не суперечать чинному законодавству. Роботи на підприємстві виконуються штатними співробітниками, а також із залученням по договорах підряду окремих громадян, ініціативних груп і творчих колективів.;

Фінансова діяльність підприємства спрямована на створення грошових ресурсів для виробничого і соціального розвитку і забезпечення зростання одержуваного прибутку, реалізуючи свою продукцію за цінами обумовленим самостійно і домовленостям зі споживачем на послуги в сфері маркетингу, комерції і реклами.

Проаналізуємо основних конкурентів ПП "КВІЛТ"

У Донецькому регіоні успішно працює фірма "Геркулес", що займається виробництвом вареників, пельменів, млинців. Попит на її продукцію зростає, і для того, щоб задовольнити покупців, компанії буде потрібно підвищувати об'єми виробництва.

Так, аналіз результатів виробничо-господарської діяльності фірми за 2003 та 2004 роки - вказує на значне збільшення обсягів виробництва в 2,2 рази за рік, що було досягнуто за рахунок значного зростання виробничих потужностей та розширення асортименту виготовленої продукції. В цілому за чотири роки існування підприємства було вироблено майже 5 тис. тонн продукції

Другу позицію в списку основних конкурентів займає торгова марка "Ситний Обід" (частка ринку якої, за оцінками фахівців, - близько 23%). Виробничі потужності фірми трохи менші, ніж у "Геркулеса". В асортиментний ряд входять 3 основні серії пельменів. При цьому найбільшим попитом серед покупців користується найдорожча з цих серій.

Але у кожному регіоні, у кожному місті є по декілька малих, підпільних фірм, які виготовляють недоброякісну продукцію. І споживачі її частують, інколи гонячись за низькою ціною, отримують дуже низький ґатунок.

2.3 SWOT - аналіз діяльності підприємства

SWOT - аналіз підприємства передбачає проведення сумісного вивчення зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. У результаті SWOT - аналізу менеджер одержує інформацію для генерування альтернативних стратегій розвитку підприємства. [26, с.12]

У процесі SWOT - аналізу виявляються загрози та можливості, які можуть виникнути у зовнішньому середовищі, а також сильні та слабкі сторони, які притаманні підприємству.

Аналіз факторів зовнішнього середовища здійснюється з метою виявлення та передбачення потенційних можливостей та загроз для підприємства. Аналіз зовнішнього середовища дозволяє своєчасно прогнозувати вплив зовнішніх загроз та можливостей на діяльність підприємства. Крім цього, аналіз зовнішнього оточення дозволяє своєчасно розробляти ситуаційні плани на випадок виникнення несподіваних обставин та формувати стратегію, яка дозволить досягти встановлених цілей на перспективу. [26, с 14] Внутрішнє середовище безпосередньо впливає на діяльність підприємства та визначає його потенціал. Метою аналізу внутрішнього середовища підприємства є виявлення його внутрішніх сил для максимального використання зовнішніх можливостей та виявлення слабких сторін підприємства, які можуть ускладнити проблеми, що пов'язані із зовнішніми загрозами. Метод, за допомогою якого здійснюється діагностика внутрішнього середовища, називається управлінським обстеженням. Слід підкреслити, що аналіз зовнішнього середовища має пріоритет порівняно з аналізом внутрішнього середовища підприємства. Пріоритетність аналізу зовнішнього середовища обумовлена тим, що в умовах нестабільності зовнішнього оточення головні фактори успіху господарюючого суб'єкту знаходяться у його зовнішньому середовищі. Метою вивчення зовнішнього середовища підприємства є виявлення загроз (факторів несприятливого впливу) і можливостей (фактора сприятливого впливу) для підприємства. Аналіз макросередовиша підприємства передбачає вивчення й оцінку таких факторів: економічних, політичних, правових, демографічних, науково - технічних, природних і соціально - культурних. [26, с 17]

Проаналізуємо виявлені сильні та слабкі сторони підприємства. Сильні сторони підприємства

1. Ширина й глибина діючого асортименту товарів.

2. Великі виробничі потужності підприємства.

З. Дуже добре налагоджені контакти з покупцями і постачальниками.

4. Високий професіоналізм і внутрішня культура працюючого персоналу.

5. Ефективна структура управління.

б. Висока заробітна платня.

7. Новітнє обладнання для виробництва продукції. На підприємстві встановлено нове та високопродуктивне обладнання німецьких фірм "Geeser", "Rex", і "Frubiase".

8. Підприємство має цінові переваги окремих другорядних видів товарів у порівнянні з основними конкурентами. Це досягається за рахунок того, що сировина не постачається, а асортимент продукції виготовляється з місцевої сировини (фірма має земельні маєтки у селі Кіселівка): знижаються витрати на перевозу сировини, її переробку.

9. Однією з сильних сторін фірми є високий фінансовий потенціал - це результат многорічної результативної праці.

Якість товарів досягається за рахунок того, що сировина використовується свіжа, і продукція випускається і реалізується у мінімальні строки. В результаті проведення управлінського обстеження були отримані дані для SWOT-аналізу підприємства, які згруповані та наведені в таблиці 1.4

Таблиця 1.4

SWOT-аналіз ПП "КВІЛТ"

Сильні сторони

Слабі сторони

- ширина і глибина діючого асортименту товарів;

- високі ціни на основні види продукції у порівнянні з конкурентами;

- великі виробничі потужності підприємства;

- молода служба маркетингу на підприємстві;

добре налагоджені контакти з

постачальниками і покупцями;

- велика текучість кадрів:

- розташованість виробничих потужностей у трьох філіалах, які знаходяться у різних частинах міста;

- високий професіоналізм і внутрішня культура працюючого персоналу;

- переваги в сфері якості товарів;

- висока заробітна платня;

- ефективна структура управління;

- на підприємстві саме новітнє обладнання;

Погрози

Можливості

- високі податкові ставки;

- можливості розширення збуту;

- значний ступінь зміни потреб, і смаків споживачів;

- прискорення росту ринку і асортименту;

- зростання доходів населення;

- несприятливі демографічні зміни;

- введення в дію сприятливих законодавчих

актів для підприємців;

- збільшення темпів інфляції;

- велика кількість конкурентів не дозволяє отримати максимальний економічний ефект.

- вихід на нові сегменти ринку;

Проаналізувавши зовнішнє середовище підприємства, а також зробивши висновки з таблиці, можна зробити висновок, що у підприємства є можливості підвищення ефективності своєї діяльності.

2.4 Аналіз конкурентоспроможності ПП фірми „КВІЛТ"

ПП фірма „КВІЛТ” в даний час займається експортом сільгосппродукції і дикоростучої продукції.

Фірму можна вважати конкурентоспроможним підприємством, оскільки:

1. Продукція підприємства високоякісна та екологічно чиста що користується попитом закордоном;

2. Добре налагоджені організаційно-управлінський механізм: на підприємстві частково використовуються всі методи управління колективом, важливе значення має метод переконання.

3. Механізм маркетингової діяльності ПП фірми „КВІЛТ” полягає у створенні попиту та одержанні прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів. Цими питаннями на даному підприємстві займається менеджер. Працівники сфери маркетингу докладають максимум зусиль у сфері збуту і стимулювання - це на в'язання покупки, спроби за будь-яких умов підписати угоду, щоб підприємство працювало і працівники мали заробітну плату.

4. Підприємство довгий час співпрацює з ДДО „Опстанак”, що свідчить про надійність підприємства.

2.5 Аналіз конкурентоспроможності українського підприємства на світовому ринку

Поняття конкурентоспроможність має універсальне значення і все більше застосовується не тільки стосовно продукції (послуг) у цілому, а й стосовно окремих фірм і навіть країн. Саме підприємство є основним структуроутворюючим елементом економіки держави. Через систему податків, субсидій, кредитів, цін і ін. Конкурентоспроможність українських підприємств на світовому ринку дуже важливо оскільки країна прагне вступити в Євро союз.

Наведемо приклад оцінювання причин низького рівня якості послуг українських авіакомпаній.

У повітряному просторі на міжнародних рейсах українські авіакомпанії конкурують зі славнозвісними LUFTHANZA, BRITISH AIRWAYS, AIR FRANCE. Тому перед вітчизняними компаніями стоїть зовсім не гіпотетичне запитання: як відвоювати у конкурентів найбільш прибуткові сегменти пасажирів, до яких, поза сумнівом, належить когорта ділових людей (бізнесмени, державні діячі).

Відповідь на це запитання лежить у площині тих самих потреб споживачів, а точніше - здатності компаній-конкурентів задовольнити їх найкращим чином. Відоме „час - гроші" в цьому випадку набуває буквального значення. Готовність платити більше в обмін на можливість скоротити час на переліт зрештою формує складові якості послуг авіакомпанії: мінімум очікування, стикування рейсів та ін. До речі, стандарт LUFTHANZA забезпечує скорочення очікування до 30 хвилин.

Таким чином, затримка рейсу за певних обставин рівнозначна втраті пасажирів. Глибокий аналіз конкурентоспроможності фірми пов'язаний з глибоким „препаруванням” причин, за яким товар (послуга) втрачає свою привабливість в очах споживачів.

При цьому може бути використана діаграма Ішікави (діаграма „риб'ячий кістяк”). Першу назву ця діаграма отримала за ім'ям професора Ішікави, який широко пропагував її використання в Японії. Діаграма у вигляді риб'ячого кістяка представляє собою спосіб для аналізу причинно-наслідкових зв'язків. Причини при цьому групуються за кількостями. Основою діаграми є стріла, яка вказує вправо і впадає в наслідок (наприклад, у проблему ”літак вилітає із запізненням”). На стрілці розміщуються всі причини, пов'язані з проблемою.

Сутність методу полякає в пошуку відповіді на запитання про основні причини, а також фактори, які призвели до певного наслідку. Схема методу така.

Крок 1. Формулювання проблеми.

Необхідно описати проблему якомога простіше, розмістивши цей опис на вістрі стріли справа від основної лінії.

Крок 2. Визначення основних причин.

На цьому етапі виділяють такі фактори: персонал, техніка, матеріали, процес (або метод).

Крок 3. Проведення інвентаризації всіх можливих причин.

Причини віднесено до кожної з основних круп. При цьому спочатку проводять інвентаризацію всіх можливих причин шляхом „мозкового штурму". Потім причини розміщують на діаграмі „риб'ячий кістяк” по порядку.

Крок 4. Оцінювання причини.

Найчастіше основну причину можна назвати відразу, але інколи для цього потрібен глибший аналіз.

На діаграмі наведено близько двадцяти першопричин *від затримки багажу до запізнення екіпажу), які можуть призвести до відльоту літака із запізненням. Докладний аналіз кожної з них - шлях наближення до світових стандартів обслуговування, поза дотриманням яких конкурентоспроможність фірми та її послуг ірреальна.

Рис.1 "рисячий кістяк"

3. Рекомендації по покращенню конкурентоспроможності підприємства

Я вважаю що ПП фірмі „КВІЛТ” для підвищення конкурентоспроможності потрібно розширити своє виробництво. Наприклад виробляти солені гриби не тільки в бочках, а в банках. Це буде прибутково оскільки витрати на робочу силу і банки легко компенсується високою ціною продукти.

Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринкові товари, що задовольняють нестаток їх цільових споживачів. У противному випадку підприємства не можуть одержувати доходи, а виходить, бути конкурентоспроможним. Для того щоб задовольнити нестаток споживачів краще, ніж конкуренти, підприємства повинні скорочувати виробничий цикл і витрати, поліпшувати якість продуктів і послуг, зміцнювати співвідношення з постачальниками і споживачами, удосконалювати свої організаційні системи, щоб відповідна реакція на зміну споживчих смаків переваг була як можна швидкою. Інакше кажучи, для досягнення конкурентоспроможності підприємство повинне створювати і розвивати свої конкурентні переваги, що дозволять щонайкраще використовувати фінансові ресурси умовах макросередовища. Отже, при вимірі конкурентоспроможності повинні враховуватися такі моменти: адаптивність організації до змін навколишнього середовища, конкурентні переваги в рамках комплекс маркетингу і результати діяльності.

3.1 Фактори забезпечення конкурентоспроможності підприємства та продукції

Конкурентноздатність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, що дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентноздатність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку або властивостей іншого товару.


Подобные документы

  • Поняття конкурентоспроможності галузі та фактори її формування. Загальна характеристика харчової промисловості України, вплив глобалізації на рівень її конкурентоспроможності на зовнішньому ринку. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції.

    дипломная работа [676,7 K], добавлен 08.07.2014

  • Загальна характеристика та оцінка міжнародної конкурентоспроможності продукції та послуг підприємства Colgate-Palmolive Co. Аналіз конкурентних переваг та стратегій підприємства. Система управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

    курсовая работа [288,2 K], добавлен 07.09.2012

  • Фактори формування міжнародної конкурентоспроможності країни. Загальна оцінка економічного розвитку Сполучених Штатів Америки. Сучасні стратегічні напрямки удосконалення міжнародної конкурентоспроможності країни в міжнародному економічному суперництві.

    дипломная работа [947,8 K], добавлен 02.10.2014

  • Вплив різних факторів макросередовища на зовнішньоторговельну діяльність. Обсяги експорту різних видів продукції. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Методи аналізу товарного асортименту та її конкурентоспроможності.

    контрольная работа [164,4 K], добавлен 15.04.2014

  • Шляхи підвищення рівня глобальної конкурентоспроможності економіки України. Оцінка наявного рівня конкурентоспроможності та динаміки позиції України згідно з Індексом глобальної конкурентоспроможності. Шляхи мінімізації негативних чинників на індекс.

    статья [49,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка і основні напрями підвищення конкурентоспроможності фірми при виході на зовнішній ринок. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп НТЗ".

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 13.07.2010

  • Характеристика Barilla Holding SpA, її організаційна структура, товарний асортимент. Міжнародна конкурентоспроможність продукції. Вплив конкурентного середовища на розвиток підприємства. Оцінка ефективності корпоративної і брендової стратегій компанії.

    курсовая работа [4,8 M], добавлен 13.03.2013

  • Економічна сутність експортної діяльності. Методи розрахунку ефекту та ефективності експорту товарів та послуг. Аналіз конкурентоспроможності основної продукції підприємства. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Проммонтаж СУ-27".

    дипломная работа [446,1 K], добавлен 05.12.2010

  • Аналіз світового виробництва та торгівлі плодів гранату. Визначення шляхів та перспектив підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку продукції плодів гранату. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту на експорт товару.

    курсовая работа [3,2 M], добавлен 31.01.2014

  • Оцінка конкурентоспроможності України, її інвестиційного клімату. Світові рейтинги: індекси глобальної конкурентоспроможності, сприйняття корупції, розвитку людського потенціалу, глобалізації, легкості ведення бізнесу, економічної свободи, індекс миру.

    реферат [1,1 M], добавлен 11.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.