2

Контрольна робота

З дисципліни: "Міжнародна економіка”

На тему: «ГАТТ/СОТ та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі»

Зміст

1. ГАТТ/СОТ. Їх роль у розвитку міжнародної торгівлі

2. Наслідки вступу України до СОТ

Список використаних джерел

1. ГАТТ/СОТ. Їх роль у розвитку міжнародної торгівлі

На Женевській конференції, яка розпочала роботу 20 жовтня 1947 р., представникам 23 держав вдалося розробити так звану Генеральну угоду з тарифів і торгівлі /ГАТТ/. Досягнення угоди пояснюється простотою і лаконічністю тексту ГАТТ, який містив лише 35 статей; використанням механізму двосторонніх переговорів; відсутністю нововведень організаційного характеру, оскільки система відтворювала традиційний порядок міжнародних конференцій. Статті Генеральної угоди і сама діяльність організації ґрунтується на таких принципах:

1. Торгівля без дискримінації (принцип найбільшого сприяння) - всі договірні сторони зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови; жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід.

2.Захист за допомогою мита - система захисту національного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших, комерційних чи адміністративних заходах.

3.Забезпечення стабільної основи торгівлі - "заморожування" рівня митних ставок, які для кожної країни визначені в тарифних таблицях (невід'ємна частина ГАТТ); перегляд консолідованих тарифів і повернення до більш високого рівня вимагає компенсації такого підвищення.

4.Заохочення справедливої конкуренції - однакові фіскальні правила та інші регламентації для товарів національного виробництва та імпортованих товарів; заборона демпінгу і дозвіл застосування антидемпінгових заходів; можливість нейтралізації експортних премій або субсидій за допомогою компенсаційних зборів; гармонізація методів розрахунку вартості товарів; недискримінація постачальників залежно від країни походження під час здійснення державних закупівель.

5.Усунення кількісних обмежень (контингентування імпорту) - використання таких обмежень є можливим лише у випадку гострого дефіциту платіжного балансу і для країн, що розвиваються. 6. Проведення консультацій, примирення та врегулювання спорів - кожна країна може звернутися до ГАТТ з проханням про допомогу в справедливому вирішенні спорів, якщо вона вважає, що її права порушуються іншими членами; ГАТТ проводить двосторонні консультації, а за неможливості вирішення питання створює спеціальні групи.

7. Визнання регіональних торговельних угод - існування регіональних торговельних угруповань (зона вільної торгівлі, митний союз) допускається як виняток за умови дотримання певних вимог, оскільки регіональна інтеграція повинна доповнювати багатосторонню торговельну систему, а не руйнувати її.

8. Створення пільгових умов для країн, що розвиваються - необхідність забезпечення того, щоб країни, які розвиваються, мали сприятливіші умови виходу на світові ринки, а розвинуті країни, в свою чергу, утримувалися від заходів, що можуть ускладнювати експорт з названих країн.

9. Особливі норми регулювання для текстилю та одягу ГАТТ передбачає винятки стосовно текстилю та одягу, які забезпечують індустріально розвинутим країнам можливість встановлення квот на ці види товарів на основі угоди "мультифібр" (МФА), яка існує з 1974 р.; захисні положення угоди можуть застосовуватися її учасниками якщо існує загроза руйнування внутрішнього ринку внаслідок імпорту; за рішенням Уругвайського раунду ГАТТ квоти МФА будуть поступово скасовуватися протягом десяти років, а тарифи знижуватися, тобто загальні нормативні правила ГАТТ щодо текстилю й одягу наберуть чинність з 2004 року. [3]

ГАТТ покликана виконувати три функції: впливати на державну зовнішньоекономічну політику розробкою правил міжнародної торгівлі; бути форумом для переговорів, які сприяють лібералізації і передбачуваності торговельних відносин; опікуватися врегулюванням спорів.

ГАТТ спрямовує свою діяльність проти всіх видів протекціонізму, крім митних тарифів. З метою зниження тарифів, які на початок діяльності ГАТТ у багатьох країнах були занадто високими, створено систему тарифних переговорів. Переговори починаються на конференціях і продовжуються на раундах багатосторонніх торговельних переговорів (БТП).

Основною метою ГАТТ ставилося - забезпечення стабільного зростання і зменшення ризику міжнародних торговельних відносин через:

- ліквідацію митних та інших торговельних обмежень;

- усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості населення;

- підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення використання сировини, зростання виробництва і торговельного обміну.

ГАТТ планувалась як частина Міжнародної торговельної організації (МТО), але угода з МТО не була ратифікована, і ГАТТ усі роки діяла у якості тимчасового органу. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил і забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається загальною процедурою міжнародної торгівлі товарами і послугами та правилами інтелектуальної власності.[1]

СОТ - це нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх погоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду, іншими словами - це об'єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі.

Членами СОТ є 145 держав, на які припадає понад 95% обороту міжнародної торгівлі. На відміну від ГАТТ, СОТ має статус юридичної особи. До членства у СОТ ставляться більші вимоги, ніж до членства в ГАТТ.

Згідно третьої статті Марракєшської угоди, СОТ повинна виконувати чотири функції:

- сприяти реалізації угод Уругвайського раунду і будь-яких інших угод, які укладатимуться в межах організації;

- служити міжнародним форумом для обговорення питань, тлумачення і застосування угод Уругвайського раунду;

- виконувати функції арбітра;

- періодично здійснювати збір інформації про торговий режим у країнах-членах з метою перегляду торгової політики.[1]

Нова організація буде також регулювати міжнародний обмін послугами і інтелектуальною власністю і контролювати захист інвестицій.

Багато уваги проблемам зовнішньої торгівлі приділяється і на щорічних нарадах керівників семи провідних промислове розвинутих країн світу - Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії. За останній час для таких нарад стає характерним натиск на Японію з боку її партнерів з метою досягти від неї торгових поступок, які обмежували б японський експорт і збільшували б імпорт Японією продукції компаній США і країн ЄС.

2. Наслідки вступу України до СОТ

Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім того, інтеграції до СОТ -- це ознака сталого розвитку країни -- економічного, політичного, соціального.

З огляду на це, вступ до СОТ становить низку невирішених проблем, які досі гальмують розвиток економіки країни: необхідність ефективної реструктуризації промисловості і сільського господарства, підвищення стандартів виробництва та управління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника. А це процес довгостроковий.

Вступ України до СОТ означає подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зростанню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.

Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.

Створення однакових умов для платників податків, у свою чергу, також сприятиме покращенню інвестиційного клімату, збільшенню інвестицій та прискоренню економічного зростання. Це позитивно впливатиме на надходження у бюджет.

Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі.

Основні наслідки вступу України до СОТ:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2. Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ.

3. Українські виробники отримають спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.

4. Промислові підприємства зможуть застосувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нор-мами СОТ, що дасть можливість суттєво по-силити їх позиції в антидемпінгових та спеці-альних розслідуваннях, а також запобігти зас-тосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи.

6. Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3-4 млрд грн).

7. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач -- ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції.

Отже, вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ -- лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підприємствами самими національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.[9]

Гальмування процесу вступу України до організації неминуче призведе до торговельно-економічної ізоляції нашої держави.

Потреба вступу України в СОТ спричинена також зовнішніми факторами. Нині в її межах відбувається новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Конференцією міністрів СОТ у м. Доха (Катар). Результати цих переговорів визначатимуть засади міжнародної торгівлі на десятиріччя вперед, тому важливо, щоб вони враховували й інтереси України. Відстоювати свої інтереси Україна зможе лише за умови повноправного членства в СОТ.

Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед впливатиме на формування ефективного ділового середовища для національних і іноземних компаній, а також на її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є, так би мовити, ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату,гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні.[10]

Список використаних джерел

1. Міжнародна економіка: в питаннях і відповідях: Навч. посіб. для

студентів вищ. навч. закл. / Ю.Г.Козак, К.І.Ржепішевський, В.В.

Ковалевський, Н.С.Логінова, В.М.Осіпов, Є.Н.Волошин,

М.А.Левицький, Ю.І.Граматік, М.С.Гаврилов, Д.А.Верлан. - К.:

Центр навч. літ-ри, 2004. - 675с.

2. Міжнародна економіка: теорія і практика / В.О.Шевчук. - Л.:

Каменяр, 2003. - 719с.

3. Праця і зарплата: №14 (594) від 9 квітня 2008р., стор. 5

4. Україна і Міжнародний валютний фонд / Упор. А.В.Шаповалов,

О.Є.Єременко; Редкол.: В.С.Стельмах (голова) та ін. - Л.: ЛБІ

НБУ, 2005. - 206с.

5. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. посіб. - К.: Знання,

2005. - 397с.

6. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко та ін. - К.:Либідь.

2000. - 582с.

7. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. - К.:

КНЕУ, 2001. - 340с.

8. http://bank.gov.ua/ - веб-сайт Національного банку України

9. http://minfm.gov.ua/ - веб-сайт Міністерства фінансів України

10. http://www.bis.org/ - веб-сайт Банку міжнародних розрахунків