Главная Коллекция "Otherreferats" Международные отношения и мировая экономика Іноземні інвестиції та їх сутність

Іноземні інвестиції та їх сутність

Дослідження суті іноземних інвестицій та аналіз методів оцінки ефективності міжнародних капіталовкладень (граничної ефективності, розрахунку прибутку, бюджетування капіталу). Вивчення проблем перспектив залучення іноземних інвестицій в економіку України.

Рубрика	Международные отношения и мировая экономика
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	27.10.2009
Размер файла	168,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

За кордоном при розрахунках динамічної норми ефективності інвестицій використовують наступні обмежуючі умови:

норма ефективності зіставляється з процентною ставкою кредитного ринку;

для аналізу інвесторами вибираються лише ті інвестиційні програми, у яких різниця П-І>0 чи П/І>1;

для подальшого аналізу залишаються лише ті проекти, де норма ефективності складає не менше 15-20%.

Для приваблювання інвесторів в інвестиційних програмах державою передбачаються пільгові ставки процента за кредит, які співвимірюються з нормою ефективності.

В окремих регіонах, зонах для зниження інвестиційної активності і стимуляції наповнення вільних засобів на рахунках банків депозитні ставки можуть підвищуватись, що робить не вигідними частину інвестиційних програм.

Метод граничної ефективності. Вище розглядались інвестиційні ситуації, коли необхідно встановити задану норму прибутку (внутрішня норма ефективності) чи розрахувати статичну чи динамічну норми. З допомогою методу граничної ефективності інвестицій проводиться порівняння розрахункової норми ефективності з мінімально можливою. Мінімально допустима норма ефективності - це така процентна ставка, при якій чиста сьогоднішня вартість рівна нулю чи дисконтовані прибутки рівні початковим інвестиціям:

По кожному році інвестиційного періоду норма ефективності буде різна. Тому методом підстановки визначається мінімально допустиме значення К.

На практиці часто виникає інвестиційна ситуація, коли необхідно визначити вартість і ефективність усього інвестиційного капіталу.

Для цих цілей в світовій практиці застосовується метод бюджетування капіталу, з допомогою якого визначається середня величина очікуваного доходу:

де середній очікуваний дохід;

гранична ставка податку;

запозичені інвестиції;

доход, очікуваний кредиторами;

приваблені інвестиції;

доход, очікуваний інвесторами (акціонерами).

Вартість капіталу по інвестиційному проекту визначається за наступною формулою:

- де об'єм інвестицій по всьому проекту;

- грошовий потік за винятком податків за період Т;

- нові інвестиції на період Т, необхідні для стійкого росту.

Метод бюджетування капіталу дозволяє всім інвесторам визначити свій очікуваний дохід за будь-який період життєвого циклу інвестицій.

3. Перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України

Світовий досвід показує, країни з перехідними економіками не спроможні вийти з економічної кризи без залучення і ефективного використання іноземних інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, а й динамізують інші факторні ринки та ринки товарі і послуг. Крім того іноземні інвестиції, як правило, сприяють заходам по макроекономічній стабілізації, дозволяють вирішувати окремі соціальні проблеми трансформаційного періоду. Зрозуміло, що іноземне інвестування посідає особливе місце в структурі зовнішньоекономічних пріоритетів розвитку української економіки.

Потреба України в іноземних інвестиціях зумовлена трьома головними причинами. По-перше, надзвичайно низькою інвестиційною активністю власних товаровиробників і підприємств. В умовах тривалої кризи, стагнації виробництва, шаленої інфляції процес внутрішнього капіталовкладення останніми роками практично зупинився. По-друге, гострою необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування. По-третє, проблемами впровадження в усі сфери господарського життя нових методів управління, менеджменту і маркетингу як необхідних атрибутів ринкової системи.

Динаміка іноземного інвестування в економіку України визначається насамперед такими факторами, як внутрішня політична стабільність, характер і темпи здійснення ринкових реформ, стабільність економічного законодавства, гарантії недоторканності приватної власності та закордонних вкладень, сприятливі зовнішньоекономічні умови тощо. Враховуючи ці та інші критерії і показники, слід підкреслити, що інвестиційний клімат в Україні ще не досить привабливий для закордонних інвесторів. У 1993 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну становив $ 0,18 млрд., 1994 р. - $ 0,366, 1995 р. - $ 0,75, 1996 р. -$ 1,418 млрд. [ 4, С.З ]. За показником обсягу іноземних інвестицій на душу населення - приблизно $ 28 - Україна на початку 1997 р. посідала останнє місце серед східноєвропейських країн. Для порівняння: в Угорщині ця величина становила $ 1500, в Чехії - $ 400, в Естонії - $ 320 [ 5,0.8].

За повідомленням Державного комітету статистики, найбільші вкладення іноземні інвестори зробили в розвиток харчової промисловості ($ 325,3 млн.), у внутрішню торгівлю ($ 271,8 млн.), у реконструкцію галузей машинобудування і металообробки ($ 145,7 млн.), у формування інфраструктури фінансово-кредитної сфери, страхування і пенсійного забезпечення ($ 141,3 млн.), в будівництво та промисловість будівельних матеріалів ($ 115 млн.), хімічну та нафтохімічну промисловість ($ 110 млн.). На ці шість напрямків у цілому спрямовано 2/3 усіх іноземних інвестицій. Найменше їх отримали медична промисловість і наука та наукове обслуговування ($ 15,1 млн. і $ 15,3 млн., відповідно, що становить разом 1,8 % до загального обсягу іноземних інвестицій) [4,0.3].

Найбільшими іноземними інвесторами є США - $ 315 млн. (19 % до загального обсягу), Німеччина - $ 165,9 млн. (10%), Нідерланди -$ 160,2 млн. (9,7%), Великобританія - $ 130,9 млн. (7,9 %), Кіпр -$ 116,4 млн. (7%), Росія - $ 114,2 млн. (6,9 %), Ліхтенштейн -$ 103,1 млн. (6,2%). Всього ж в Україну вкладають інвестиції 105 країн [4,0.4].

В цілому процес залучення іноземних інвестицій в нашу країну супроводжується цілим рядом негативних тенденцій.

По-перше, обсяги надходжень іноземних капіталовкладень протягом останніх років неспівставні з дійсними потребами в них. Так, за даними Держкомстату, станом на 1 липня 1997 року загальний обсяг іноземних інвестицій склав лише $ 1656,8 млн. Для порівняння на цю ж дату накопичений іноземний капітал в економіці Росії склав майже $18млрд. [4,0.4].

Звичайно, такі масштаби капіталовкладень неспроможні задовільнити реальні потреби вітчизняної економіки. А її потреби в іноземних інвестиціях оцінюються експертами в $ 40-50 млрд. Залучення додаткових інвестицій, насамперед, потребують: металургія - $ 7 млрд., машинобудування - $ 5 млрд., транспорт - $ 3,7 млрд., хімія та нафтохімія - $ 3,3 млрд. За останніми даними, тільки Міністертво промислової політики України потребує значних коштів для реалізацій 53 інвестиційних проектів, у тому числі 16 - у галузі металургії, 11 -деревообробки, 10 - у хімічній промисловості [ 4, СА ].

Наприклад, лише для підвищення ефективності видобутку залізної руди на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті необхідно $ 105 млн., на розробку Стремигородського родовища апатитів та ільменітів - $ 150 млн., на реконструкцію металургійного комбінату "Запоріжсталь" (обладнання цеху безперервного лиття) - $ 120 млн., реконструкцію рейково-балочного цеху "Азовсталі" - $ 150 млн., для виробництва листової сталі підвищеної якості на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча - $ 75 млн. [ 4, СА ]

По-друге, малий середній розмір інвестування в конкретні проекти унеможливлює кардинальне покращення загальної ситуації. За даними Міністерства економіки, за перший квартал 1997 року зареєстровано 511 іноземних інвестицій обсягом $ 116,6 млн., або в середньому лише $ 28 тис. на один проект. А в Криму, на Сумщині і Буковині середньозважений інвестиційний проект коштує менше $ 60 тис. [4,0.4].

По-третє, в ряді регіонів України спостерігається зменшення обсягів іноземних інвестицій. Наприклад, в Сумській області на 1 липня 1997 року, в порівнянні з початком зазначеного року, обсяг прямих іноземних інвестицій скоротився на $ 2,3 млн. [ 4, СА ].

По-четверте, вкрай незначний обсяг іноземних інвестицій спрямовується у вітчизняну промисловість. Так, на 1. 07. 1997 вкладення іноземного капіталу в усі галузі промисловості складали трохи більше $ 800 млн., тобто в промисловість інвестовано приблизно лише половину загального обсягу прямих іноземних інвестицій [ 4, СА ].

По-п'яте, спостерігається значна концентрація іноземних капіталовкладень в окремих регіонах країни. На початок другого півріччя 1997 року іноземні інвестиції були вкладені в 5858 підприємств. Найбільші - у підприємства Києва - $ 514,9 млн. (31,1 % до загального обсягу), 117 підприємств Київщини - $ 148,5 млн. (9 %), 297 підприємств Дніпропетровщини - $ 134,8 млн. (8,1 %), 107 підприємств Криму -$ 113,4 млн. (6,8 %), 448 підприємств Одещини - $ 110,4 млн. (6,7 %) і 119 підприємств Черкащини - 103,5 млн. (6,2 %) [ 4, СА ]. Тобто лише тут розташовано 3/5 загальної кількості підприємств, в які вкладено іноземні інвестиції. На них припадає і більше 2/3 загального обсягу іноземного капіталу.

По-шосте, недосконалою залишається і форма залучення іноземних інвестицій в Україну. Наприклад, в першому півріччі 1997 року основною формою залучення іноземних інвестицій були внески рухомого і нерухомого майна (причому, часто - далеко не найкращої якості) -$ 195,8 млн. (58,3 %) та грошові внески - $ 104,3 млн. (31,1 %), внески у формі цінних паперів - $ 22,5 млн. (6,7 %) [ 4, СА ]. Окрім того, спостерігаються випадки масового ввезення несертифікованих інвестиційних товарів, сировини, обладнання і технологій.

По-сьоме, проблему становить і участь іноземних інвесторів у приватизації в Україні. За даними ФДМУ, в 1996 році з проданих 460 пакетів акцій лише 1 % був придбаний західними інвесторами.

По-восьме, значної уваги потребує вивчення такого дестабілізуючого суспільного чинника, як зростання злочинності у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Галузь дедалі більше перетворюється на об'єкт пильної уваги іноземних суб'єктів інвестиційної діяльності, включаючи несумлінних інвесторів та злочинні кола, що становлять потенційну загрозу економічній безпеці фірми-реципієнта. Результати деяких вітчизняних досліджень свідчать про те, що сьогодні значна частина зарубіжних інвесторів української економіки можуть бути віднесені до числа фірм-банкрутів та аутсайдерів, які намагаються поліпшити свої справи на перспективному українському ринку [6,0.9].

Можна сформулювати цілий ряд негативних обставин, які істотно стримують іноземних інвесторів при вкладанні капіталів. До них належать нестабільність інвестиційного законодавства, слабка конвертованість національної грошової одиниці, низька платоспроможність підприємств і практикування ними бартеру, у багатьох випадках непотрібного зарубіжному партнеру; повільні темпи приватизації, а також наявність значної кількості заборонених до приватизації об'єктів; нерозвинутість фондового ринку; зростання корупції та злочинності в економіці; низька купівельна спроможність населення; політика національних підприємців, які через побоювання втратити свої кошти намагаються помістити їх в іноземні банки; відсутність здійснення ними реального виробничого інвестування (що являє собою важливий індикатор для іноземних інвесторів); відплив національного капіталу за кордон; відсутність права приватної власності на землю та неможливість купівлі останньої.

Слід виділити й інші моменти, що перешкоджають широкомасштабному залученню іноземних інвестицій:

- недосконалість національного інвестиційного менеджменту;

- фіскальний характер вітчизняної податкової системи;

- відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій;

- нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури;

- неналежна координація дій між усіма державними структурами в цій сфері (Національне агентство України з реконструкції та розвитку, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Державний інвестиційно-кліринговий комітет, Фонд державного майна, Українська державна кредитно-інвестиційна компанія та її філія - Українське агентство сприяння іноземним інвестиціям);

- відсутність достатньої кількості вільних економічних зон;

неготовність до інвестицій більшості керівників українських підприємств;

- відсутність у нашої країни офіційного міжнародного інвестиційного кодексу.

Окрім того, Україна досі не приєдналась до Вашингтонської конвенції про розгляд інвестиційних спорів, яка була підписана ще в 1965 році [4,0.4].

У нашій країні майже немає звичних для розвинених держав інвестиційних банків, які б обслуговували іноземні та вітчизняні інвестиції, здійснювали зв'язок між вітчизняним підприємством - потенційним реципієнтом і потенційним іноземним інвестором, який володіє інвестиційним капіталом.

Гальмує залучення іноземних інвестицій також відсутність в Україні розгалуженої мережі консалтингових та інформаційних фірм, недосконалість існуючої системи бухгалтерського обліку. Через це контрагентам інвестиційних проектів бракує інформації про ділову репутацію партнера, допомоги в складанні бізнес-планів з рахуванням міжнародних стандартів.

У світлі сформульованих умов та аналізу інвестиційно-підприємницького клімату можна констатувати, Яшо в Україні не створено політичних, економічних та організаційних умов для залучення серйозних та ефективних зовнішніх коштів у потрібних обсягах та формах. За оцінками експертів Європейського центру досліджень, ризикованість інвестування в Україні становить 80 %, наростання зовнішньої заборгованості ($ 8,8 млрд. станом на лютий 1997 р.) разом з даними чинниками закономірно зумовили той факт, що за рейтингом інвестиційної привабливості у 1993, 1994 і 1995 рр. наша держава посідала, відповідно, 146-16, НУ-ме і 152-ге місця в світі [ 3, 0.15 ]. Як наслідок, іноземні інвестиції поки що не відіграють вагомої ролі як додаткове джерело фінансування структурної перебудови економіки України.

Виходячи з низького рейтингу інвестиційної привабливості української економіки можна спрогнозувати особливості інвестиційної стратегії нерезидентів на найближчий час.

По-перше, немає підстав очікувати надходження значних зовнішніх інвестиційних ресурсів з приватних джерел. Найшвидше основними інвесторами будуть міжнародні фінансові організації та уряди західних держав за неекономічними міркуваннями під гарантії уряду України.

По-друге, особливістю інвестиційної стратегії іноземних інвесторів буде пріоритет короткотермінової максимізації прибутків. Це означає концентрацію активності насамперед у сфері послуг, торгівельно-посередницькій діяльності, а також у харчовій, легкій промисловості та інших схожих за виробничо-економічними характеристиками галузях.

По-третє, іноземні інвестори не зацікавлені фінансувати в Україні високотехнологічне виробництво. У зв'язку з цим потрібно усвідомлювати існування загрози економічної та екологічної небезпеки в розвитку на території України екологічно шкідливих та малотехнологічних виробництв.

По-четверте, участь в інвестиційному процесі відомих фірм, найшвидше, зводитиметься до створення стратегічних засад на перспективному ринку і поки що не буде масштабною. Ділової активності слід чекати від малих та середніх компаній.

Макроекономічні заходи, що відбиваються на характеристиках інвестиційного клімату, знаходитимуть своє відображення в мікроекономічних заходах пристосування іноземних інвесторів до співпраці в умовах високого інвестиційного ризику. Поліпшенню економічних умов інвестиційної діяльності сприятиме скорочення кількісних, якісних і термінових обмежень, якими керуються іноземні інвестори. Світовий ринок інвестицій чутливо реагує на заходи щодо лібералізації та стабілізації економічних засад інвестиційної діяльності. Необхідною умовою, що має надати істотного імпульсу для капіталотворення, є фінансова стабільність, яку характеризують інфляційні тенденції, динаміка валютних курсів і стан фінансового ринку. На сьогодні в Україні інфляційні очікування вже не є основним дестабілізуючим чинником інвестиційних процесів. Втім, залишаються сумніви щодо можливості утримувати ці позитивні тенденції, оскільки збалансування дохідної та витратної частин державного бюджету вирішуються шляхом жорсткого режиму обмеження витрат.

Фінансова стабілізація - необхідна, але недостатня умова виникнення сталих інвестиційних мотивацій для підприємців взагалі і нерезидентів зокрема. Її має супроводжувати прийнятний рівень прибутковості вкладень як у проект в цілому, так і окремо для іноземного партнера. Згідно з оцінками експертів Європейського центру досліджень норма прибутку на інвестиції у будівництво будь-якого заводу становить у Західній Європі 38,6 % при окупності за 6 років. В Україні ці показники перебувають, відповідно, на рівні 21 % і 11 років [ 7, 0.86 ]. Ліквідувати подібні диспропорції можливо двома способами. Перший передбачає концентрацію зусиль на здійсненні структурної трансформації економіки, після завершення якої має бути створена конкурентоспроможна динамічна система, здатна до саморегуляції і сформування ефективного попиту на зовнішні інвестиційні ресурси. Другий спосіб передбачає активне використання потенціалу іноземних інвесторів для здійснення структурних перетворень шляхом надання системи пільг щодо визначених пріоритетних напрямків господарювання. На думку дослідників, другий шлях є оптимальним для України, оскільки дає шанс прискорити структурну перебудову, стимулюватиме розвиток конкурентного середовища, не потребуватиме додаткових бюджетних асигнувань. Однак зауважимо, що результативність цього напрямку цілком залежить від вдало обраних пріоритетних секторів. Пріоритети інвестиційної співпраці з нерезидентами мають бути синхронізованими із загальною моделлю розбудови української економіки, наявними конкурентними перевагами, глобальними тенденціями динаміки попиту і пропозиції у світі.

До тих сфер економіки, де можна очікувати припливу західних капіталів, належать, насамперед, легка і харчова галузі промисловості, де виробляється продукція, що користується сталим попитом на внутрішньому ринку України та в ряді країн СНД, а оборот капіталу відбувається досить швидко, що забезпечує високу рентабельність виробництва і швидку окупність вкладень. В даний час ці переваги не реалізуються, оскільки підприємства зазначених галузей відчувають гострий дефіцит оборотних засобів, сучасних устаткування і технологій.

Оскільки Україна має фактично необмежені запаси деяких видів природних ресурсів, видобування яких, як відомо, є найпривабливішим для зарубіжних компаній, то як одну з пріоритетних сфер можна визначити видобування марганцевої та уранової руд, за умови прийняття задовільного, з точки зору іноземних інвесторів, закону про поділ продукції.

Іншою важливою сферою, до якої можна очікувати припливу іноземних капіталів є і туризм. За умови будівництва першокласних готелів, скромних, але впорядкованих пансіонатів, створення відповідної сучасної інфраструктури, південний берег Криму і район Прикарпаття можуть перетворитися на зону міжнародного туризму. Слід приваблювати туристів і до таких історичних центрів європейської культури як Київ, Львів, Харків та ін.

Порівняно невеликі капіталовкладення до сфери туризму швидко окупляться і почнуть давати валютні доходи, одна частина яких, природно, надійде іноземним інвесторам, а друга - поповнить валютні резерви держави, які можна буде використати в інтересах структурної перебудови української економіки.

Нарешті, важливою пріоритетною сферою є конверсована частина ВПК. Багато воєнних заводів не змогли перейти до випуску цивільної продукції, оскільки не мають необхідних устаткування і технологій, відчувають гостру нестачу оборотних засобів, слабо орієнтуються в ринковій кон'юнктурі. Іноземний капітал здатний принести не тільки нові устаткування і технології, але й оборотні засоби, досвід маркетингу і сучасного менеджменту, "пожвавивши" підприємства, що зупинилися. Тим часом іноземних інвесторів можуть привабити такі фактори, як наявність висококваліфікованого і дуже "дешевого" персоналу (адже "пожвавлення" підприємств приведе до повернення значної кількості працівників на свої робочі місця), а також розвинутої інфраструктури, відповідність тієї частини устаткування, що може бути використана при виробництві цивільної продукції, світовим стандартам якості. Приплив іноземного капіталу дозволить зупинити розпад цього важливого сектору української економіки і налагодити масове виробництво високотехнологічної, отже і конкурентоспроможної машинобудівної продукції цивільного призначення [ 8, 0.48 ].

Крім того, орієнтирами щодо консолідації інвестиційних зусилль із нерезидентами є:

розвиток економічної інфраструктури для забезпечення необхідних засад функціонування бізнесу;

аерокосмічний та ракетокосмічний комплекс, де Україна має чимало досягнень світового рівня;

- обробна господарська промисловість. Стимулювання пріоритетних напрямків включає комплекс заходів, націлених на забезпечення іноземним вкладникам капіталу сприятливого режиму діяльності, який би дав змогу отримувати високу порівняно із середнім світовим рівнем норму прибутку.

Паралельно кількісному нарощуванню зовнішніх інвестиційних ресурсів шляхом локальної лібералізації інвестиційного клімату можна використовувати й складнішу систему заохочення, що враховує якісні характеристики іноземних інвестицій. Наприклад, науковці пропонують запровадити іншу методику розподілу прибутку спільних підприємств. Так, прибуток розподілятиметься не пропорційно часткам партнерів у статутному фонді, як це практикується сьогодні, а з урахуванням ступеня активності різних частин статутного фонду в процесі виробництва і одержання прибутку. Використання такого підходу підвищило б зацікавленість іноземних інвесторів у внесенні до статутного фонду прогресивної техніки та технологій, ноу-хау, використання яких підвищило б конкурентоспроможність вироблюваної продукції [7,0.88].

Для пожвавлення процесу залучення інвестицій планується також:

- внести зміни і доповнення до Земельного кодексу України стосовно надання іноземному інвестору права власності на земельну ділянку під розміщення підприємства, а також можливості продажу йому об'єктів приватизації;

- внести зміни і доповнення до законодавства з іноземного інвестування;

- максимально спростити процедури, що регламентують взаємовідносини в галузі залучення іноземних інвестицій;

- створити законодавчу базу з питань врегулювання відносин щодо залучення іноземних інвестицій в розробку корисних копалин, визначення прав власності під об'єктами інвестування [4,0.5].

І, нарешті, в Україні існує істотний резерв посилення економічної мотивації іноземного інвестування, що відносно не залежить від реформування інвестиційного клімату, а пов'язаний лише з організаційними моментами. Мова йде про значне розширення інформаційної царини інвестиційної діяльності для нерезидентів, систематизацію та регулярне оновлення банку даних інвестиційних проектів, розроблених відповідно до міжнародних підходів. Це потребує активізації діяльності Державної кредитно-інвестиційної компанії, Центру сприяння іноземним інвестиціям Мінекономіки України, переорієнтації ресурсів міжнародної технічної допомоги на підготовку інвестиційних проектів світового рівня. За твердженням фахівців, в Україні вже сьогодні можлива ефективна реалізація багатьох інвестиційних пропозицій місцевих підприємств [ 8, 0.88 ].

Реалізація вищезазначених заходів сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, створить передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів, що обов'язково приведе до зменшення розриву між потребами національної економіки в зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням.

3.1 Стимулювання іноземних інвестицій з боку держави

Нині Україна є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з цієї ситуації, країна залишиться такою ще тривалий час. Недоліком Закону України "Про режим іноземного інвестування" є перехрещення двох названих підходів до формування правової бази. Більшість статей цього Закону містять формулювання "згідно за чинним законодавством" без конкретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об'єктів регулювання, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери й території, що заплутує розв'язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про кваліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які були б необхідні для системи іноземного інвестування. У ст.. 1 Розі. 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями.

Порядок переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних унаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається тільки Національним банком України, а відповідного законодавчого акта, прийнятого Верховною Радою України, не існує. Це ще один недолік законодавчої бази іноземного інвестування, що діє в Україні.

Законодавча база процесу іноземного інвестування повинна охоплювати всі аспекти цієї багатогранної діяльності. На сучасному етапі в Україні законодавчо не визначені процеси іноземного кредитування, створення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на землю; не розроблено також меланізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. І хоча зараз здійснюються певні заходи щодо створення автоматизованої інформаційної системи оперативного пошуку іноземних інвесторів, усе це перебуває в зародковому стані.

Виходом з цієї ситуації, є обґрунтування раціональної інвестиційної політики, в якій чільне місце посядуть система державного регулювання й реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із залученням коштів іноземних інвесторів. Це підвищить інвестиційну активність, але за наявності певних економічних передумов:

· Залучення іноземних інвестицій з урахуванням мети та завдань структурної трансформації промислового комплексу, цільових програм міжгалузевого розвитку, конверсії;

· Збільшення обсягів інвестиційних ресурсів, які формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі;

· Ефективного використання інвестицій;

· Створення динамічного експортного потенціалу, який може швидко адаптуватися до кон'юнктури зовнішнього ринкового середовища;

· Розвитку внутрішньої та зовнішньої продукції виробничо-технічного призначення.

Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищення інвестиційної активності має стати достатньою основою для обґрунтованого визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки. Основними цілями повинні бути такі:

· Структурна перебудова промислового комплексу;

· Сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі нових технологій;

· Розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чистих технологій;

· Збільшення обсягів експортного потенціалу України;

· Подолання залежності економіки країни від імпорту;

· Створення виробництв з використанням місцевих природних ресурсів;

· Сприяння розвитку приватного сектору.

Досягти цього можна за умови розробки й реалізації вітчизняної стратегії залучення іноземного капіталу. Особливо назальним і виваженим має бути розв'язання проблеми залучення іноземних інвестицій у період економічної кризи в Україні. При цьому важливо зацікавити зарубіжних партнерів, знайти баланс взаємних інтересів, реалізувати проекти, які економічно вигідні вітчизняним та іноземним партнерам.

3.2 Створення сприятливого інвестиційного клімату

Інвестиційний клімат держави - це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків.

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська держава намагається створити сприятливі рамкові умови для розвитку інвестиційної сфери. Здійснено перехід до управління інвестиціями на базі ринкових відносин. Формується багатосекторна система капітального будівництва. Ліквідовані будівельні міністерства. Розукрупнені та приватизуються будівельні організації. У макроекономічній політиці наголос робиться на створенні передумов зростання інвестицій послаблення інфляції, забезпечення оптимальних процентів за депозитами і вкладеннями, зниження відсоткових ставок за кредитами, скорочення заборгованості та зростання споживчого попиту населення.

Чинники, що формують інвестиційний клімат держави

До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля усіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

За умов економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності.

Рівень розвитку продуктивних сил держави - один з найважливіших чинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у виробництві, то велике значення має зростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження. На жаль, ми маємо стійке падіння цих показників. Ретроспективна картина погіршується тим, що наша методика визначення ВВП суттєво відрізняється від світової, на що вказує шерег вітчизняних і зарубіжних вчених. Розподіл національного доходу на фонди споживання і нагромадження та фінансування обігових - коштів і основних фондів дає певну помилку у визначенні розміру ресурсів для інвестування, але не такою мірою. Зрозуміло, що в останні роки структура національного доходу змінювалась не на користь фонду нагромадження і, перш за все, через інфляцію та стагнацію виробництва.

Важливим чинником, що впливає на інвестиційний клімат, є рівень розвитку інвестиційної сфери, особливо активних її елементів - підприємств і організацій будівельного комплексу.

Підприємства мають зношене та морально застаріле обладнання, але при першочерговому їх переозброєнні можуть стати впливовим чинником активізації інвестиційних процесів в Україні. Приватизація цієї сфери з залученням іноземних інвестицій також сприятиме цим процесам.

Одним з найважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля, яке цілком залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади. Так, наприклад, реалізація угоди про вільну торгівлю між Україною та РФ дозволила вести торгівлю з Росією без стягування ПДВ, що значно покращило інвестиційний клімат.

Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами, більшість з яких прийняті ще в 1991 р.

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає рівність суб'єктів цієї діяльності (вітчизняних та іноземних), гарантії прав власності, право представництва, реєстраційний порядок організації діяльності. В законі передбачені податкові, митні норми регулювання, експортно-імпортні квоти.

Розрахунки між суб'єктами інвестиційної діяльності (резидентами і нерезидентами) здійснюються згідно з Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" .

В Законі "Про інвестиційну діяльність" зафіксовані державні гарантії прав інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що спричинили інвестору державні органи та ін. Закон України "Про іноземні інвестиції" (березень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права та пільги іноземним інвесторам.

Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій. Затверджено перелік суперечок, з якими інвестори можуть звертатись до Палати, в тому числі про нечесну конкуренцію, одностороннє невиконання домовленостей, розголошення конфіденційної інформації тощо.

Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом "Про режим іноземного інвестування", який був прийнятий в березні 1996 р. Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальних засадах.

Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволені банкам види операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних паперів, їх придбання та продаж; лізингові, факторингові та довірчі операції. Законом забороняється діяльність банку як інвестора в виробничій сфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттєві зміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.

Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні", в якому надавались доручення Км щодо впровадження в практику нового порядку визначення амортизації, норм амортизаційних відрахувань, віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу), використання прискореної амортизації основних фондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:

необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівництва одночасно з приватизацією земельних ділянок;

спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;

звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від сплати земельного податку.

Постанова передбачає розробку проектів таких законів:

про звільнення експортерів від сплати податку на прибуток на приріст обсягів експорту;

про спрощення оподаткування малого підприємництва;

про дозвіл підприємству відкривати більше одного банківського рахунку;

про скасування обмеження для інвестфондів та інвестком-паній щодо володіння майном підприємств;

про амністію нелегально вивезених з України капіталів;

про збільшення ліміту участі іноземного капіталу в українській банківській системі

Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в активізації інвестиційного процесу повинні відіграти законодавчі акти, що будуть розглянуті парламентом в 1998 р., якщо положення, що в них пропонуються, не будуть вилучені і якщо будуть враховані прогресивні пропозиції. Це, зокрема, такі законопроекти:

"Про промислово-торговельну палату України". Мета палати - забезпечити представництво і захист інтересів підприємців У відносинах з державою міжнародними та неурядовими організаціями. Ця палата повинна затверджувати сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини, вести недержавний реєстр українських підприємств з надійним фінансовим станом;

"Про націоналізацію майна в Україні", де повинна передбачатись повна компенсація вартості втраченого майна та упущеної інвесторами вигоди;

законодавство з валютного регулювання повинно передбачити реєстраційний характер одержання кредитів резидентами та звільнення від податків Грантів, що надходять з-за кордону;

"Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оціночну діяльність в Україні". Цей законопроект повинен визначати вимоги до оцінювачів майна, затверджувати прогресивну методику його оцінки та порядок державної реєстрації фірм-оцінювачів;

"Про управління державним майном", де повинна бути створена система регулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, і корпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, який буде управляти державними активами;

"Про електронний обіг цінних паперів і систему депозитарію України", де повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливить створення "пірамід" у фінансових структурах.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче необхідно прийняти цілу низку законодавчих актів:

закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотеку та іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";

закони про страхування цінних паперів, депозитів юридичних осіб, внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових кредитів тощо.

Важливе значення мають також заходи щодо державної підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності, що передбачаються урядом на 1998 р.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступних підрозділах.

Висновки

Отже, в даній курсовій роботі з'ясовано суть міжнародних інвестицій, основні методи оцінки їх раціонального залучення, перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України та проблем, пов'язаних з цим процесом. На основі дослідження можна зробити наступні висновки:

* іноземне інвестування для сучасного світового господарства є основою, найважливішою формою міжнародних економічних відносин. Суб'єкти світового господарства сьогодні тісно пов'язані між собою не лише опосередковано - через обмін товарами, але й безпосередньо - через капітал, через виробництво.

* іноземні інвестиції - це капітали, експортовані з однієї країни, тобто за кордоном, куди внаслідок цього переноситься вже не акт реалізації зосередженої в експортованому товарі прибутку, а сам процес його створення. Таким чином, вивезення капіталу - це переміщення його за кордон з метою отримання підприємницького прибутку або проценту.

* основними формами іноземного інвестування є прямі капіталовкладення та портфельні інвестиції.

Прямі капіталовкладення являють собою інвестиції в функціонуючий промисловий, банківський, торговий та інший капітал закордонних країн, що забезпечують інвестору контроль над підприємством. Частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дозволяє досягти такого контролю, в міжнародній статистиці звичайно прийнята в розмірі 25%, але в окремих країнах може суттєво відрізнятись (в Україні -10%).

Портфельні інвестиції являють собою капіталовкладення в облігації та акції закордонних компаній, які, в тім, недостатні для встановлення безпосереднього контролю Їх діяльності. Основною метою портфельних капіталовкладень є отримання прибутку, а не забезпечення прямого контролю господарської діяльності об'єкта інвестування.

* До визначальних чинників іноземного інвестування належать: стабільна макроекономічна політика, наявність дешевої робочої сили, стабільність грошової та фінансової систем країни-реципієнта, здійснення внутрішніх структурних перетворень (приватизації, лібералізації законодавства, відкриття ринків цінних паперів для Іноземних Інвесторів, послаблення валютного контролю, скорочення заборгованості).

* Серед методів оцінки раціонального залучення інвестицій найбільш часто використовують п'ять основних методів. В свою чергу Їх можна об'єднати в дві групи:

1. Методи, що ґрунтуються на використанні концепції дискусій:

* метод визначення чистої поточної вартості:

* метод розрахунку рентабельності інвестицій;

* метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.

2. Методи, що не передбачають використання концепції дискусій:

* метод розрахунку періоду окупності інвестицій;

* метод визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій.

* Також, за оцінками експертів, для економічної стабілізації Україна потребує понад $ 40 млрд. іноземних інвестицій, насамперед :

металургія - $ 7 млрд., машинобудування - $ 5,1 млрд., транспорт - $ 3.7 млрд., хімія та нафтохімія - $ 3,3 млрд.. Натомість, за даними Держкомстату, станом на 1 липня 1997 року загальний обсяг іноземних інвестицій склав лише $ 1656,8 млн.

* Для поліпшення інвестиційного клімату в Україні, і, як наслідок, зменшення розриву між потребами національної економіки в зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходженням, необхідно вжити таких заходів:

1) вдосконалення правової сфери і, зокрема, забезпечення стабільності інвестиційного законодавства;

2) надання системи пільг щодо визначених пріоритетних напрямків залучення інвестицій до яких, на думку експертів, мають належати:

* легка і харчова промисловість;

* обробна сільськогосподарська промисловість;

* аерокосмічний та ракетокосмічний комплекс;

* економічна інфраструктура;

* конверсована частина ВГОС;

* туризм;

* інші наукоємні та потенційно конкурентноздатні галузі.

3) підтримка (фінансової стабільності, яку характеризують інфляційні тенденції, динаміка валютних курсів і стан фінансового ринку;

4) максимальне спрощення процедур, що регламентують взаємовідносини в галузі залучення іноземних інвестицій;

5)розширення інформаційної сфери для інвестиційної діяльності нерезидентів, систематизація та регулярне оновлення банку даних інвестиційних проектів, розроблених відповідно до міжнародних підходів.

Список використаної літератури

Закон України "Про інвестиційну діяльність".

Международные экономические отношения / Под ред.С.Ф.Сутырина, В.Н.Харламовой. - Санкт-Петербург. - Издательство С.-Петербургского Университета, 1996. - С.45-74.

Гаврилюк О. Умови здійснення іноземного інвестування // Економіка України. - 1997. - №8. - с.9-16.

4. Барановський 0. Шершавою мовою цифр про залучення та вкладення коштів // Україна - 1997. - 8 жовтня. - С.З-5.

5. Президент Держінвесту Володимир Кузнєцов: "Інвестицій як кіт наплакав, а опікуються ними семеро няньок" // Фінансова Україна. - 1997. - 8 квітня. С. 8.

Колосов 0. Іноземні інвестиції - за будь-яку ціну? // Фінансова Україна. - 1997. - 8 квітня. - С. 9.

Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економічна мотивація іноземного інвестування в Україні // Фінанси України. - 1997. -4.-С. 82-88.

Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки і проблема інвестицій // Економіка України. - 1997. - 12. - С. 41-50.

Бланк И.А. Инвестиционньій менеджмент. - Киев: "ИТЕМ", 1995.-4480.

Пригода В.М. Приваблива галузь для інвесторів // Діловий вісник. - 199610 - 12. - С. 19-20.

Макконелл, Брю Економікс-1993

Філіпенко А.С. Особливості розвитку іноземного інвестування в економіку Украйни // Фінанси України. - 1997. - 2. - С. 79-82.

Лазебник Л.Л. Суперечності використання іноземного капіталу в України // Економіка України. - 1997. - 1. - С. 37-42.

Руденко В.Б. Перспективи портфельних інвестицій в Україні. Методологічний аспект // Фондовий ринок . - 1999. - №12. - С.18-22.

Лихович О. Без захисту інвестицій, немає їх залучення // Цінні папери України. - 1999. - 11 лютого. - С.5.

Капиталовложения в экономику Украины в 1997г. // Финансовая консультация. - 1998. - №5. - С.71.

Грибков О. Інвестиції, проблеми та перспективи // Вісник податкової служби України. - 1999. - №12. - С.36-44.

Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Урядовий кур'єр. - 1996. - 2квітня.

ДОДАТКИ

Додаток № 1 [5.c 8]

Прямі інвестиції в галузі економіки України на І липня 2007 року, тис.

Галузі економіки

Обсяг прямих іноземних інвестицій

Харчова прмисловість

325281,22

Внутрішня торгівля

271816,47

Машинобудування та металообробка

145718,04

Фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення

141257,21

Будівництво та промисловість будівельних матеріалів

115082,42

Хімічна та нафтохімічна промисловість

109952,32

Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення

90802,35

Транспорт та зв'язок

76901,55

Чорна та кольорова металургія

45353,47

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

43079,66

Сільське господарство

40291,54

Легка промисловість

31302,15

Виробничі види побутового обслуговування населення

29084,97

Загальна комерційна діяльність

25993,48

Зовнішня торгівля

20493,7

Мукомольно-круп'яна і комбікормова промисловість

17797,09

Паливна промисловість

17018,93

Наука та наукове обслуговування

15295,18

Медична промисловість

15086,2

Додаток № 2

Способи залучення капіталу

З А Л У Ч Е Н Н Я К А П І Т А Л У

Акціонування

Корпоратизація

Самофінансування

Транстинг

Венчурні фірми

Придбання рядового пакета акцій

Боргове фінансування

Кредитування

Кредит з факторингом

Форфейтинг

Іпотечний кредит

Кредит державних установ

Іноземний кредит

Розміщення боргових зобов'язань

Фінансування на консорційних засадах

Спільні підприємства

Альянси

Франчайзинг

Ліцензування

Інжиніринг

Еккаутинг

Оренда

Оперативна оренда

Фінансовий лізинг

Лікбез

Селенг

Пільгове фінансування

Урядовий пільговий кредит

Гаратування

Івестиційний податковий кредит

Безвідсотковий кредит

Субсидування

Дотування

Гарантії

Субвенції

Спонсорство

Донорство

Додаток № 3

Чинники, що формують інвестиційний клімат в державі.

І Н В Е С Т И Ц І Й Н И Й К Л І М А Т

Рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку

Стан та структура виробництва

Рівень розвитку робочої сили

Стан ринку інвестицій та інвестиційних товарів фондового ринку

Політична воля влади та правове поле держави

Наявність відповідної законодавчої та нормативної бази

Досягнення стабільності національної грошової одиниці. Валютне регулювання

Забезпечення приватизації об'єктів інвестування

Стан фінансово-кредитної системи та діяльність фінансових посередників

Інвестиційна діяльність банків. Її рівень

Рівень розвитку та функціонування парабанківскої системи

Інвестиційна політика національного банку. Режим іноземного інвестування

Статус іноземного інвестора

Діяльність міжнародних фінансово-кредитних інститутів

Наявність вільних економічних та офшорних зон

Відносини гласності в державі

Інвестиційна активність населення

Стан ринку нерухомості

Виконання державної програми приватизації

Страница:

1
2

курсовая работа "Іноземні інвестиції та їх сутність" скачать

Подобные документы

Ефективність залучення прямих іноземних інвестицій (на прикладі вертикальних та горизонтальних іноземних інвестицій) в Україну
Економічні теорії міжнародного інвестиційного руху капіталів. Горизонтальні й вертикальні прямі іноземні інвестиції. Динаміка та структура залучених прямих іноземних інвестицій в економіку України. Стан і перспективи зростання інвестиційної привабливості.

дипломная работа [2,4 M], добавлен 02.07.2015

Іноземні інвестиції в Україні. Проблеми залучення іноземних інвестицій
Значення іноземних інвестицій в розвитку національної економіки. Встановлення в Україні національного режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності. Форми іноземних інвестицій. Недоліки та проблеми залучення іноземних інвестицій в Україні.

контрольная работа [93,2 K], добавлен 16.10.2014

Прямі іноземні інвестиції в Україні
Аналіз розвитку прямих іноземних інвестицій в Україні. Перспективи активізації залучення їх в економіку країни. Вирішення проблем правового регулювання інвестицій. Застосування механізму приватного партнерства. Розміщення акціонерного капіталу в державі.

курсовая работа [168,5 K], добавлен 29.11.2014

Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація
Іноземна інвестиційна діяльність в регіональній економіці. Прямі іноземні інвестиції в економіку України. Моніторінг економіки Украіїни. Міжнародні інвестиції та практика бізнесу транснаціональних корпорацій. Розвиток інвестиційної діяльності.

реферат [23,0 K], добавлен 01.11.2008

Прямі іноземні інвестиції. Міжнародна міграція робочої сили
Поняття, види та компоненти іноземних інвестицій, реалізація механізму залучення інвестицій в національну економіку. Причини, напрямки та чинники міжнародної міграції робочої сили. Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні.

контрольная работа [42,3 K], добавлен 24.01.2011

Секторальний вплив прямих іноземних інвестицій на економіку України
Тенденції розвитку вітчизняної економіки. Взаємодія держави та іноземного капіталу в інвестиційному процесі. Економічне зростання за рахунок інтенсифікації процесів в сфері національного господарства. Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну.

реферат [371,7 K], добавлен 10.04.2013

Залучення іноземних інвестицій в Україні
Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу. Сучасний стан іноземного інвестування. Зовнішня торгівля товарами та послугами. Формування привабливого інвестиційного клімату України, підвищення обсягу інвестицій.

контрольная работа [500,8 K], добавлен 29.03.2012

Сучасний стан проблеми та перспективи іноземного інвестування в Україну
Залучення та ефективне використання іноземних інвестицій як одна з основних передумов формування в Україні відкритої ринкової економіки та проведення структурної перебудови. Основні способи створення сприятливого для іноземних інвестицій клімату.

контрольная работа [55,2 K], добавлен 08.03.2013

Аналіз стану іноземного інвестування в Україну
Поняття та сутність інвестиційної діяльності. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2010 році. Чистий приріст іноземного капіталу країни за І півріччя 2011 року. Зміст концепції Державної програми розвитку інвестиційної діяльності.

реферат [72,4 K], добавлен 20.03.2014

Інвестиційна діяльність України
Аналіз та оцінка динаміки надходження іноземних інвестицій в Україну та показників інвестування України в інші країни світу за необхідний період. Значення даних капіталовкладень в розвитку економіки держави. Галузі економіки, в які надходять вкладення.

практическая работа [1,1 M], добавлен 16.11.2014

Другие документы, подобные "Іноземні інвестиції та їх сутність"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Прямі інвестиції в галузі економіки України на І липня 2007 року, тис.
Галузі економіки	Обсяг прямих іноземних інвестицій
Харчова прмисловість	325281,22
Внутрішня торгівля	271816,47
Машинобудування та металообробка	145718,04
Фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення	141257,21
Будівництво та промисловість будівельних матеріалів	115082,42
Хімічна та нафтохімічна промисловість	109952,32
Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення	90802,35
Транспорт та зв'язок	76901,55
Чорна та кольорова металургія	45353,47
Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість	43079,66
Сільське господарство	40291,54
Легка промисловість	31302,15
Виробничі види побутового обслуговування населення	29084,97
Загальна комерційна діяльність	25993,48
Зовнішня торгівля	20493,7
Мукомольно-круп'яна і комбікормова промисловість	17797,09
Паливна промисловість	17018,93
Наука та наукове обслуговування	15295,18
Медична промисловість	15086,2

З А Л У Ч Е Н Н Я К А П І Т А Л У	Акціонування	Корпоратизація
		Самофінансування
		Транстинг
		Венчурні фірми
		Придбання рядового пакета акцій
	Боргове фінансування	Кредитування
		Кредит з факторингом
		Форфейтинг
		Іпотечний кредит
		Кредит державних установ
		Іноземний кредит
		Розміщення боргових зобов'язань
	Фінансування на консорційних засадах	Спільні підприємства
		Альянси
		Франчайзинг
		Ліцензування
		Інжиніринг
		Еккаутинг
	Оренда	Оперативна оренда
		Фінансовий лізинг
		Лікбез
		Селенг
	Пільгове фінансування	Урядовий пільговий кредит
		Гаратування
		Івестиційний податковий кредит
		Безвідсотковий кредит
	Субсидування	Дотування
		Гарантії
		Субвенції
		Спонсорство
		Донорство

І Н В Е С Т И Ц І Й Н И Й К Л І М А Т	Рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку	Стан та структура виробництва
		Рівень розвитку робочої сили
		Стан ринку інвестицій та інвестиційних товарів фондового ринку
	Політична воля влади та правове поле держави	Наявність відповідної законодавчої та нормативної бази
		Досягнення стабільності національної грошової одиниці. Валютне регулювання
		Забезпечення приватизації об'єктів інвестування
	Стан фінансово-кредитної системи та діяльність фінансових посередників	Інвестиційна діяльність банків. Її рівень
		Рівень розвитку та функціонування парабанківскої системи
		Інвестиційна політика національного банку. Режим іноземного інвестування
	Статус іноземного інвестора	Діяльність міжнародних фінансово-кредитних інститутів
		Наявність вільних економічних та офшорних зон
		Відносини гласності в державі
	Інвестиційна активність населення	Стан ринку нерухомості
		Виконання державної програми приватизації