Регулювання зустрічної торгівлі при здійснені зовнішньоекономічної діяльності

Надання висновків про віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, з обгрунтуванням причин перевищення термінів, визначених у частині 2 ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності», покладається за договорами:

1) комплексного будівництва - па Держбуд із залученням зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

2) постачання складних технічних виробів - на Міненерго. Мінтранс, Міппромполітики, Мінвуглепром, Державний комітет зв'язку та інформатизації. Комітет медичної та мікробіологічної промисловості; V

3) постачання продукції для потреб ядерної енергетики - на Міненерго;

4) консигнації - на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції;

5) виробничої кооперації в паливно-енергетичному комплексі - на Міненерго, Мінвуглепром; в машинобудуванні, виробництві військово-технічної продукції, металургійній, хімічній, деревообробній, меблевій, Целюлозно-паперовій та легкій промисловостях - на Міппромполітики; у галузі зв'язку - па Державний комітет зв'язку та інформатизації; в галузі транспорту - на Мінтранс; у будівництві та житлово-комунальному господарстві - на Держбуд; у промисловості будівельних матеріалів - на Укрбудматеріали; в медичній промисловості - па Комітет медичної та мікробіологічної промисловості; в сільському господарстві, харчовій і виноробній промисловостях - на Мінагропром; у рибному господарстві - на Держрибгосп.

Висновок надається у десятиденний термін з моменту подання суб'єктом ЗЕД документів для розгляду. У разі надання позитивного висновку.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції затверджують в установленому порядку Положення «Про порядок надання висновків щодо віднесення бартерних договорів до таких, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення».

При укладанні бартерних угод експорт товарів (робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності) здійснюється після оформлення паспорта бартерної угоди, який являє собою документ контролю й обліку бартерних угод, що здійснюються українськими підприємствами згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами.

Таким чином, бартерна операція - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі відмінній від грошової включаючи любі види заліку і погашення взаємної заборгованості. Бартерні операції можуть здійснюватися як подібними об'єктами так і не подібними об'єктами. У даному випадку під об'єктами, необхідно вважати й автотранспортні засоби, що обмінюються. Подібні активи мають однакове призначення і однакову справедливу вартість. Неподібні - так відображаються в обліку практично всі бартерні операції. Основна особливість товарообмінної (далі - бартерної) операції полягає в тому, що особи, які її здійснюють (фізичні чи юридичні - не має значення), одночасно є і покупцями, і продавцями (постачальниками) [23,c.272-273].

Особливістю ЗЕД-бартерного договору є необхідність окремо зазначати загальну вартість імпортованих товарів (робіт, послуг) та, відповідно, загальну вартість експортованих товарів (робіт, послуг) з відображенням в іноземній валюті, що віднесена НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют. Згідно з Положенням N 201, обов'язково вказують точне найменування (марку, сорт) зустрічних поставок. Якщо бартерна операція передбачає велику кількість товарів різної якості та асортименту або якщо предмет договору потребує докладнішої характеристики, тоді всі необхідні дані записуються у спеціальному додатку до бартерного договору - специфікації. У підсумку дані, зазначені у специфікації, повинні збігатися із загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) за договором.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Важливою складовою міжнародних економічних відносин є міжнародні торговельні відносини між суб'єктами світового господарства в галузі обміну товарами та послугами.

Міжнародна торгівля є однією з найбільш динамічних форм міжнародних економічних відносин. Темпи її зростання на багато вищі, ніж темпи зростання промислового виробництва.

Експортний потенціал не тільки значною мірою визначає можливості держави в цілому та окремих суб'єктів господарювання закуповувати товари по імпорту, а й прямо чи опосередковано впливає на всі інші форми національної участі в міжнародній економічній діяльності. Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей [19,c.65].

Статистика зовнішньої торгівлі збирає та аналізує дані, які характеризують досягнутий рівень товарообороту з іншими державами, стан торговельного балансу, обсяг експорту, імпорту реекспорту, зміни в товарній структурі експорту та імпорту. Завдяки цим даним можна проаналізувати результати розвитку економічних зв'язків з іншими країнами, темпи зміни експорту, імпорту і товарообороту, обчислити пропорції, що склалися у зовнішній торгівлі [16,c.81].

В Україні для обліку експорту-імпорту товарів як класифікатор застосовується Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) Товарна номенклатура побудована на базі Гармонізованої системи описання та кодування товарів (ГС) та восьмизначної Комбінованої номенклатури ЄС (КН ЄС), яка є деталізованою номенклатурою для країн ЄС.

Під товарами у міжнародній торгівлі розуміють ті товари, які додаються чи віднімаються від запису матеріальних ресурсів країни через експортування чи імпортування. Таким чином, термін «товар» не повинен обмежуватися товарами, які є об'єктом комерційної угоди, наприклад, переходом власності, а має охоплювати ті товари, які відповідають зазначеному критерію. Зауважимо, проте, що жорстке застосування цього критерію може призвести у деяких випадках до включення в цю категорію сторонніх переміщень товарів [20,c.117].

Дані, що характеризують міжнародну торгівлю України у 2008 році наведені в таблиці 3.1 (Додаток А). Як показують представлені дані, від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі спостерігалася лише в торгівлі товарами з країнами СНД.

Рисунок 3.1 Зведений баланс експорту і імпорту України у 2008 році (млн. доларів США)

В статистиці міжнародну торгівлю характеризують наступні показники:

1. Обсяг загального експорту країни (Е).

2. Обсяг загального імпорту країни (І)

Їх величинам визначається сумуванням вартості товарів і послуг відповідно експортного та імпортного потоків.

3. Експортна квота () - відбиває значимість експорту для національного господарства і є способом обмеження пропозиції товарів на експорт, запобігання зниження експортних цін, а отже, і доходів від експорту. Квотування експорту може спрямовуватися на забезпечення пропозиції товару всередині країни та для недопущення надмірного підвищення цін на внутрішньому ринку [20,c.133].

4. Імпортна квота () - характеризує значимість імпорту для національного господарства і є формою нетарифних обмежень ввезення товарів у країну. Може накладатися як на окремі види товару, так і на загальну масу товарів країни чи на групи країн. Розрізняють два види імпортної квоти: абслютна - встановлена кількість товарів, дозволених для ввезення, і тарифна - дозвіл на ввезення конкретного товару протягом визначеного періоду зі сплатою мита за пониженою ставкою.

5. Сальдо зовнішньої торгівлі () - характеризує експортну орієнтацію економіки країни () чи імпортну залежність ()

6. Зовнішньоторговельний оборот ()- характеризує загальний обсяг експортного та імпортного потоків.

7. Зовнішньоторговельна квота () - комплексний показник економіки, що характеризує частку зовнішньоторговельного обороту ВВП;

8. Питома вага експорту (імпорту) країни в загальному обсязі ()) - характеризує географічну структуру міжнародної торгівлі

9. Ступінь залежності економіки країни від міжнародної торгівлі () - характеризує частку зовнішньоторговельного обороту у ВНП [19,c.123].

Статистика зовнішньої торгівлі вивчає рух товарів через кодон, виконує облік виконаних робіт та послуг. Крім того, її завданнями є розробка системи показників, які характеризують розміри, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі, аналіз факторів, що обумовлюють основні тенденції їх розвитку, а також вивчення взаємозв'язків між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави. Статистика збирає й аналізує дані, які характеризують обсяг товарообороту з іншими державами; стан торговельного балансу ; обсяг експорту й імпорту та зміни в їх товарній структурі; географічний розподіл зовнішньоторговельного обороту. Це дозволяє аналізувати результати розвитку економічних зв'язків з іншими країнами, пропорційність зовнішньої торгівлі, темпи зміни експортно-імпортних операцій [19,c.108].

Проаналізуємо торгівлю товарами по країнах СНД за період 2005, 2006, 2007, 2008 рр.

Проаналізувавши дані можна зробити висновок, що експорт товарів по країнах СНД за 2008 р. порівняно з 2005 р. зріс на 1151,8 млн. доларів США.

Імпорт товарів по країнах СНД за 2008 р. порівняно з 2005 р. також зріс на 4032,1 млн. доларів США і становить 15208,0 млн. доларів США.

Але для отримання більш точної інформації про торгівлю товарами потрібно проаналізувати й інші країни світу. Отже, використовуючи статистичні дані можна дійти до висновку, що для країн Європи характерна тенденція зростання обсягів торгівлі товарами. Для країн Азії - обсяг експорту за 2008 рік значно вищий ніж за 2005 рік, а обсяг імпорту в деяких країнах зменшується. Стосовно країн Африки то в них спостерігається незначні обсяги експорту товарів, а імпорт товарів порівняно з іншими країнами світу набагато великі ніж в інших [17,c.134] .

Для країн Америки, а саме для США, спостерігається велика різниця між експортом торгівлі товарами за 2004 рік порівняно з 2005 роком, а саме в 2008 р - 1506,9 млн. доларів США і відповідно 2005 р. - 376,3 млн. доларів США. Обсяги імпорту відносно стабільні.

Країни Австралії характеризуються незначним обсягом як експорту так і імпорту торгівлі товарами по країнах.

Аналізуючи обсяги експорту -імпорту товарів за регіонами у 2008 р. в Україні таблиці 3.2 (Додаток Б), можна наголосити на тому, що обсяг експорту в Україні найбільший в Донецькій області, який становить 25,5 % від загального, а обсяг імпорту найбільший в Дніпропетровській області, який становить 8,1 % від загального імпорту. Надзвичайно важливими для аналізу зовнішньоторговельних операцій, виявлення тенденцій і перспектив їх розвитку, для орієнтації країни у світовій торгівлі є показники, що характеризують географічний розподіл товарообороту.

У вивченні зовнішньої торгівлі важливе місце належить вартісним показникам, за допомогою яких визначають індивідуальну вартість кожного товару, вартість окремих товарних груп та усієї сукупності товарів, відправлених за межі країни та тих, що надійшли до країни за певний період.

Вартісні показники обчислюються, виходячи з цін зовнішньої торгівлі. Натуральні показники, що характеризують вивезення та ввезення товарів у фізичних одиницях виміру, переводяться у вартісні за допомогою цін і таким чином отримують вартість кожного окремого товару і всієї сукупності експортованих та імпортованих товарів [18,c.89].

Ціна товару - важлива економічна категорія зовнішньої торгівлі. Достовірна інформація про ціни потрібна для дослідження зовнішньої торгівлі. За її допомогою можна проводити глибший аналіз товарообороту з іншими країнами. Перевірним джерелом достовірності інформації про товарні ціни є угоди (контракти) між різними зовнішньоторговельними організаціями та їх іноземними контрагентами. Ціни контрактів - це реальні ціни. За допомогою статистики зовнішньоторговельних цін можна вивчати співвідношення цін на експортні та імпортні товари в торгівлі з окремими країнами та групами країн на світовому ринку в цілому та в окремих його секторах.

В основі оцінки товарообороту України з іншими країнами лежать ціни контрактів на експорт та імпорт товарів, виплачені покупцями після виконання продавцями всіх взятих на себе зобов'язань.

Контракт - взаємна, двостороння угода між продавцем та покупцем товару. За контрактом продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю вказаний в угоді товар, а покупець - взяти цей товар та заплатити продавцю обумовлену ціну.

Найважливішим елементом контракту є ціна. Обумовлена в контракті ціна та ціни, фактично сплачена покупцем, дуже часто відрізняються. Ціна виражається числом грошових одиниць за кількісну одиницю товару, зазначену в контракті. Якщо предметом поставки є якісно неоднорідний товар, то в контракті встановлюються ціни за одиницю кожного виду чи сорту товару [19,c.54].

Контрактні ціни відображають світові; на останні орієнтуються продавці та покупці товару під час комерційних переговорів.

Світова ціна - грошове вираження інтернаціональної вартості реалізованих на ринку товарів. В якості грошової одиниці та засобу платежу виступає вільно конвертована валюта. Головним чинником, що впливає на формування світових цін є ринкова кон'юнктура; значну роль відіграють також неекономічні чинник.

Статистичне спостереження за рівнем цін на експортні та імпортні товари організовуються на основі даних облікової реєстрації контрактних цін та відомостей про їх рух.

Контрактні ціни відображають дійсний рівень цін на товар відповідної якості при відповідних умовах поставки та оплати. Інколи такі ціни публікуються у пресі, спеціальних журналах.

Поряд із зазначенням ціни, що виражається в грошовій одиниці, в контракті вказується її базис. Базис ціни визначається щодо місця передачі товару з врахуванням тари. Місце передачі товару обумовлює різні транспортні, складські та страхові витрати, тому це істотно впливає на фактичну вартість поставки. Залежно від місця передачі до ціни товару додається розмір витрат [14,c.68].

Розмаїття способів передачі товару, що відображується в контрактах, робить не співставними ціни на один і той же товар, закуплений в різних країнах чи навіть в одній.

Обсяги експорту враховуються за умовами поставки ФОБ згідно яких до ціни товару включається його вартість, витрати по доставці на території країни-експортера та навантаження товару на оборот. Обсяги імпорту враховуються за умовами СІФ (вартість страхування, фрахт або франко-кордон країни імпортера), згідно яких до ціни товару включається його вартість та всі витрати по транспортуванню, фрахту і страхуванню.

В міжнародній торгівлі використовуються наступні види контрактних цін: довідкові, прейскурантні та ціни каталогів і проспектів, біржові, пропозицій, торгів та розрахункові ціни.

Довідкові ціни публікуються продавцями сировинних товарів, а також їх асоціаціями. Довідкові ціни відрізняються від фактичних на величину знижок.

Прейскуранти, каталоги, проспекти вміщують показники цін на готові вироби споживчого та виробничо-технічного призначення [14,c.69].

Біржові котировки характеризують ціни на товари, торгівля якими здійснюється на товарних біржах. До них відноситься більшість видів сировини, палива, сільськогосподарських товарів, основних кольорових металів.

Ціни пропозиції коректують в залежності від запиту покупця, що зацікавлений у придбанні імпортного товару. Фірма-експортер направляє йому пропозицію щодо продажу, в якій містяться умови поставки, оплати та ціни. Ціни пропозиції коректуються під час переговорів з покупцем.

Ціни торгів - це ціни міжнародної торгівлі, що базуються на наданні замовлень на поставку товарів або підрядів на виконання відповідних робітна завчасно обумовлених у спеціальному документі умовах. Характерною ознакою є наявність декількох продавців і одного покупця, який обирає найбільш вигідні умови [10,c.85].

Розрахункові ціни отримують за допомогою спеціальних розрахунків на основі використання статистичних даних.

При поставці товарів різної якості та асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. В таких випадках, як правило, зумовлюються так звані специфікації, що становлять невід'ємну частину контракту.

Ціна що встановлюється в контракті може бути визначена у валюті країни-експортера, країни-імпортера, або у валюті третьої країни.

Ціну, за якою здійснюються розрахунки між контрагентами, може бути зафіксовано в контракті під час його укладення, протягом дії контракту або на момент його виконання і поділяються на тверді, змінні та плинні ціни.

Тверда ціна встановлюється під час підписання контракту і не може бути зміненою протягом всього терміну його дії. Використовується як в угодах з невідкладною поставкою і з поставкою протягом короткого терміну, так і в угодах, що передбачають більш тривалий термін поставки.

Змінна ціна фіксується при укладенні контракту і може бути переглянутою у подальшому, якщо цінова ситуація на ринку даного товару на момент його поставки зміниться [20,c.105].

Плинна ціна обчислюється на момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбувалися у період виконання контракту.

Плинну ціну розраховують за наступною формулою:

;

- кінцева ціна за контрактом;

- базисна ціна, тобто ціна на дату підписання контракту;

- середня ціна або індекс цін на сировину і матеріали за період виконання контракту чи його частини;

- ціна (індекс цін) на сировину і матеріали під час підписання контракту;

- середня зарплата або індекс зарплати за період виконання контракту;

- зарплата (або індекс зарплати) на момент підписання контракту;

- вагові коефіцієнти, які характеризують співвідношення окремих елементів контактної ціни (їх сума дорівнює 100%);

- коефіцієнт гальмувань, тобто незмінна частина ціни;

- частка сировини матеріалів і ціні витрат;

- частка зарплат в ціні витрат [20,c.98].

Статистичне спостереження за рівнем цін на експортно-імпортні операції організовується на основі даних реєстрації контрактних цін. Рівень цін на одні і ті ж товари є різним в залежності від сорту, розміру, упаковки та інших якісних характеристик. В таких випадках розраховують середні ціни контракту.

Середні ціни на експортні та імпортні товари в статистиці зовнішньої торгівлі розраховуються за формулою середньої арифметичної зваженої. Дані беруться з обліку експорту та імпорту. Користуються наступною формулою:

;

- індивідуальна ціна товару;

- кількість проданого товару.

Проблема полягає у формуванні від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу України.

За 2008р. в Україні експорт товарів склав 49248,1 млн. дол. США, імпорт - 60669,9 млн. дол. США. Порівняно з відповідним періодом 2007р. експорт збільшився на 28,4%, імпорт - на 34,7%. Від'ємне сальдо становило - 11421,8 млн. дол. (за 2007р. - 6670,6 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,81 (за 2007 рік - 0,85).

Аналізуючи динаміку темпів приросту експорту-імпорту товарів та послуг, що наведено на графіку (рис. 3.2), можна зробити висновки про те, що починаючи з 2001р. Приріст експорту та імпорту товарів та послуг є додатнім. З 2001р. по 2004р. темпи приросту зменшувались, в 2004р. та 2005р. спостерігається стрімке підвищення здійснення експортно-імпортних операцій. В 2006р. приріст експорту становив 7% проти 43% у 2005р., а приріст імпорту 20% проти 31% відповідно. В 2008р. приріст експорту становив 29 %, а приріст імпорту 35% [19,c.115].

Рисунок 3.2 Аналізуючи динаміку темпів приросту експорту-імпорту товарів та послуг

Динаміка темпів приросту експорту-імпорту товарів та послуг у відсотках Перевищення темпів зростання імпорту товарів та послуг над експортом становило 6,3 процентного пункту. З 2007р. Україні спостерігається формування від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі 11,4 млрд. дол. США У 2007р. - 3,1 млрд. дол. [19,c.76].

США, у 2006 році воно було додатним і становило 671 млн. дол. США). Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 204 країн світу. Експорт товарів. У 2008 році обсяги експорту товарів збільшилися на 28,4% і дорівнювали 49,2 млрд. дол. США (у 2007 році експорт зріс лише на 12,2%).

Таблиця 3.3 - Динаміка зростання товарного експорту, млн. дол. США

	2001р.	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.
Обсяг експорту у грошовому вираженні	15448	17091	18669	23739	33432	35024	38949	49248
У % до попереднього року	-	110,6	109,2	127,2	140,8	104,8	112,2	128,4

Аналізуючи дані таблиці 3.1, можна зробити висновок про постійне зростання обсягів експорту товарів. Порівнюючи із 2001р. у 2008р. обсяг експорту зріс на 33,8 млрд. грн., хоча темпи зростання не високі і в середньому складають 17%. Виключення становить 2005р., коли обсяги експорту товарів зросли на 40,8%.

Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 37,8% від загального обсягу експорту, Європи - 30% (у т.ч. до країн Європейського Союзу - 28,3%), Азії - 21%, Африки - 5,7%, Америки - 5,5% [19,c.86].

У загальному обсязі експорту товарів за 2008р. порівняно з 2007р. збільшилась частка механічних машин з 5,3% до 5,6%, електричних машин ? з 3,3% до 4,5%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання ?з 2,8% до 3,7%, жирів та олій тваринного або рослинного походження ?з 2,5% до 3,5%, наземних транспортних засобів ?з 1,5% до 2%. Натомість зменшилась частка виробів з чорних металів з 6,2% до 5,9%, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки з 6,7% до 5,3%, продуктів неорганічної хімії ?з 2,8% до 2,3%, руд, шлаків та золи ?з 2,4% до 2,2%, зернових культур ?з 3,5% до 1,6% [19,c.87].

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка наземних транспортних засобів, крім залізничних ? з 10,9% до 12,8%, механічних машин ? з 11,5% до 12,3%, чорних металів ? з 3,3% до 3,7%. Зменшилась частка енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки ? з 28,2% до 26,3%, електричних машин ? з 6% до 5,2%.

Імпорт з країн СНД становив 42,2% від загального його обсягу, Європи - 38% (у т.ч. з країн Європейського Союзу ? 36,6%), Азії ? 14,7%, Америки - 3,7%, Африки - 1,1%, Австралії і Океанії - 0,2% [19,c.88].

Аналізуючи стан зовнішньої торгівлі України, можемо зробити висновок, що головними напрямами підвищення здійснення експортно-імпортної діяльності підприємств.

України мають бути:

- створення потужного експортного сектору;

- залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;

- лібералізація і поліпшення товарної структури імпорту;

- гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

- сприяння заходів щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації.

На нашу думку, серед пріоритетів у розвитку експортного сектору має стати агропромисловий комплекс, спрямований, у першу чергу, на країни СНД і партнерів із числа країн, що розвиваються. З цією метою необхідно розвивати виробництво в агропромисловому комплексі та забезпечити високу якість сільськогосподарської продукції, що відповідала б вимогам світових стандартів [19,c.89].

Важливим напрямком підвищення ЗЕД є зміна товарної структури експорту товарів на користь високотехнологічних товарів. Сучасна структура ж експорту характеризується значної часткою експорту сировинних ресурсів та низькоякісних товарів.

Серед пріоритетів імпортної політики області на перше місце необхідно твердо і однозначно поставити ввезення сучасної техніки і технології, ноу-хау, інжинірингових послуг для створення високотехнологічного виробництва та сфери послуг.

Перспективи зміцнення ринку зовнішньоекономічних послуг вбачаються в розвитку ринку сучасних конкурентоспроможних технологій; просуванні науково-технічних розробок і наукомісткої продукції на зовнішній ринок, що включає маркетинг, рекламну і виставкову діяльність, патентно-ліцензійну розробку; залученні іноземних інвестицій; розвитку сприятливих умов для реалізації туристичних послуг, які повинні бути наближеними до світових стандартів [20,c.92].

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Включення України в систему світогосподарських зв'язків вимагає серйозної адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно серйозних вимог, котрі диктують світове господарство та його економічні інститути. Уповільнення темпів реформ, а також невизначеність політичного курсу ставить Україну перед загрозою втрати шансу входження до світової спільноти. Істотним чинником проведення реформ в Україні є структурна перебудова економіки [12,c.9].

Програма «Україна - 2010» визначає стратегічний прогноз входження України в систему міжнародного поділу праці. Це відбувається з нарощенням експорту та одночасним скороченням промислового імпорту. Передбачається подальший розвиток режиму вільної торгівлі з країнами СНД. Створюватимуться умови для вступу до Світової організації торгівлі [15,c.15].

Останнім часом Україна почала використовувати нові форми включення у світовий економічний простір. Це, зокрема: вільні або спеціальні економічні зони; єврорегіони; морські економічні райони міжнародного співробітництва; спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку; міжнародні транспортні коридори.

Україна має великий експортний потенціал. Маючи площу 0,4% загальної світової суші і чисельність населення на рівні 0,8% загальносвітової кількості, Україна робить 5% світової мінеральної сировини і продуктів його переробки. Географічна структура зовнішньої торгівлі України носить відносно стабільний характер. На початку 2004 р. домінуючу роль у цій галузі продовжують грати Російська Федерація (53% українського імпорту), Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина. Однак у порівнянні з відповідним періодом попереднього року імпорт із країн СНД зменшився на 15,7%. Основними торгівельними партнерами України є Росія, Німеччина, Туркменістан, США. Україна експортує свої товари в 201 країну світу, при цьому лідирує Європа, частка якої в загальному обсязі експорту 35%. Товарна структура експорту України носить чітко виражений сировинний характер. Взагалі, у структурі українського експорту переважають товари з низьким ступенем обробки (близько 66%). Зростання українського експорту досягається за рахунок чорних металів. Частка інших видів продукції незначна. В Україні імпорт товарів збільшується вищими темпами, ніж експорт [15,c.21].

Основна стратегічна задача для України - перехід до розвитку економіки, орієнтований на експорт, і отже, на виробництво товарів, здатних конкурувати на світовому ринку.

Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;створення однакових можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з ціллю розвитку всіх видів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій; розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму. Однією з форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України. Наступною формою є митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування експорту та імпорту як форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються Україною самостійно у випадках, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [14,c.28].

Головні складові елементи системи зовнішньоекономічної стратегії України - це створення потужного експортного сектора; національна конвертована валюта; залучення іноземних інвестицій на основі створення спільного підприємництва; лібералізацію імпорту; проведення зарубіжної підприємницької діяльності; розбудову розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту; гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику; поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації; кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Особливістю зовнішньої торгівлі України є розвиток зустрічної торгівлі і перш за все бартерних операцій. Це є наслідком нескоординованих механізмів зовнішньоторговельної, податкової та валютної політики. Бартерна торгівля має матеріалізовану форму збереження валютної виручки. Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна поділити на такі види операції натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках промислового співробітництва; операції на давальницькій сировині; операції з викупу застарілої продукції; операції, які передбачають поставки на комплектацію.

Зустрічна (компенсаційна) торгівля - торгівля, при здійсненні якої в документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов'язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. У останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими платежами [12,c.48].

Однієї з особливостей зустрічної торгівлі є розширення практики зустрічної закупівлі експортерами товарів, які не можуть бути ними використані у власному виробництві, а заздалегідь призначаються для подальшого продажу на зовнішньому або внутрішньому ринку.

Сировинна спрямованість українського експорту свідчить про атрофію переробної промисловості. Вітчизняні виробники мають обмежені можливості в закупівлі необхідної сировини і виготовленні відповідної продукції внаслідок низької платоспроможності. Не маючи попиту на внутрішньому ринку, сировина спрямовується за кордон для виготовлення з неї продуктів, які повертаються на ринки України, витісняючи вітчизняних виробників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Цивільний кодекс України. ГК - Господарський кодекс України.

Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92 р.

Закон України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Закон України від 23.12.2003 р. N 351-XIV “Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності”.

Закон України від 16.04.91 р. N 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Положення про індикативні ціни в сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президента України від 10.02.96 р. N 124/96.

Постанова КМУ від 29.04.99 р. N 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки від 06.09. 2001 р. N 201

Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136.

Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм ст.4 Закону України від 24.09.94 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, затверджене наказом ДПАУ від 03.08. 2006 р. N 450.

Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М., 2000. - 321 с.

Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 296 с.

Дегтярева О. И., Полякова Т. Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. пособие. - М., 2001. - 280 с.

Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. - К.: Знання, 2006. - 414 с.

Киреев А.П. Международная экономика: В 2 ч. Учебное пособие для вузов. - М.: 2003. - Ч.1 Международная микроэкономика: движение ВАТаров и факторов производства. - 416 с.

Козик В.В., Панкова Л.А., Карп'як Я.С., Григор'єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб і дон. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 280 с.

Кормич Б. А. Державно-правовий механізм митної політики. - Одеса: Астропринт, 2000 - 180 с.

Менеджмент внешнеэкономической деятельности. / Под ред. д.э.н., проф. А.А. Кириченко. - К. - 2008. - 464 с.

О.П.Гребельник, О.О.Донченко, Т.М.Мельник, Л.П.Сєрова, І.Я.Софіщенко, Т.І.Чаюн; За ред. А.А.Мазаракі. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / - К.:Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 280 с.

Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. - 318 с.: іл. - (Митна справа в Україні).

Павлюк О. О. Макроекономічні умови розвитку зовнішньої торгівлі України // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2000. №17.- С.227-233

Синецкий Б. И. Внешнеэкономические операции: организация и техника. - М., 2004. - 321 с.

Способы обеспечения исполнения обязательств во внешнеэкономических сделках. - М., 2005.- 234 с.

Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед. спец. навч. зал. - К.: АТ „Август”, 2001. - 422 с.

Терещенко С.С. Тарифное регулирование внешней торговки. // Зовнішня торгівля. - 1998. - № 1. - с. 91-94.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552

ДОДАТОК А

Таблиця 3.1 - Зведений зовнішньоторговельний баланс України у 2008 році (млн. доларів США)

	Товари та послуги	Товари	Послуги
	Всього	Країни СНД	Інші країни світу	Всього	Країни СНД	Інші країни світу	Всього	Країни СНД	Інші країни світу
Зовнішньоторговельний оборот	40180,8	16071,3	24109,5	34933,9	13345,6	21588,3	5246,3	2725,7	2521,2
Експорт	22012,4	980,5	15204,9	17957,1	4377,4	13579,7	4055,3	2430,1	1625,2
Імпорт	18168,4	9263,8	8904,6	16976,8	8968,2	80008,6	1191,6	295,6	896,0
Сальдо	3844,0	-2456,3	6300,3	980,3	-4590,8	5571,1	2863,7	2134,5	729,2

ДОДАТОК Б

Таблиця 3.2

Аналізуючи обсяги експорту -імпорту товарів за регіонами у 2008 р. в Україні

	Експорт	Імпорт
	Кількість підприємств	Вартість млн. дол.США	Відсотків до загального обсягу експорту	Кількість підприємств	Вартість млн. дол. США	Відсотків до загального обсягу експорту
Всього	13573	32666,1	100	19545	28996,8	100
АРК	241	274,9	0,8	408	150,4	0,5
Вінницька	390	421,7	1,3	322	246	0,8
Волинська	264	272,8	0,8	340	264,6	0,9
Дніпропетровська	1126	5409,9	16,6	1690	2336	8,1
Донецька	860	8343,6	25,5	1206	2182,9	7,5
Житомирська	395	262,2	0,8	297	141,8	0,5
Закарпатська	559	605,5	1,9	576	614,4	2,1
Запорізька	529	2369,2	7,3	567	1225,6	4,2
Івано-Франківська	390	867,3	2,7	319	477,1	1,6
Київська	538	473,9	1,5	872	921,1	3,2
Кіровоградська	182	200	0,6	129	84,4	0,,
Луганська	404	1899,8	5,8	398	367,2	1,3
Львівська	835	639,7	2	1201	726,7	2,5
Миколаївська	285	654,4	2	227	327,4	1,1
Одеська	674	1053,8	3,2	1269	935,6	3,2
Полтавська	305	1381,1	4,2	392	476,6	1,6
Рівненська	249	202,6	0,6	263	224,3	0,8
Сумська	370	472,1	1,4	249	188,2	0,6
Продовження таблиці 3.2
Тернопільська	150	92,9	0,3	225	67	0,2
Харківська	940	764,1	2,3	1218	877,2	3
Херсонська	235	223,5	0,7	197	77,8	0,3
Хмельницька	242	181,2	0,5	280	162	0,6
Черкаська	289	412,2	1,3	282	236,2	0,8
Чернівецька	185	85,7	0,3	174	86,2	0,3
Чернігівська	238	245,5	0,8	223	209,3	0,7