Внутрішня та зовнішня економічна політика Франції

18

План

ВСТУП

1. Внутрішня та зовнішня економічна політика Франції

2. Франція: нові вектори зовнішньої політики

3. Розвиток економічних відносин з Україною

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Франція - високорозвинута індустріально-аграрна держава, одна з «великої сімки» найрозвинених країн світу. В цій країні найбільш високий рівень участі держави в господарських процесах. Особливістю економіки є високий ступінь розвитку державно-монополістичного устрою.

За рівнем промислового виробництва Франція також займає одне з провідних місць. Франція протягом століть була передовою аграрною країною. На сучасному етапі в її розпорядженні багатогалузеве високопродуктивне сільське господарство. Значний дохід державі приносить рибальство. Розвинуто також лісництво. В південно-західній частині біля Бордо знаходяться родовища нафти. Франція займає перше місце в Європі за кількістю атомних електростанцій. Країна має високий науково-технічний потенціал. Біля половини населення працює в сфері послуг- торгівлі, медицині, фінансовій справі, туризмі. Країна має розвинуту туристичну галузь, теле- кіноіндустрії..

Структура роботи. Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел (всього 7 найменувань). Загальний обсяг контрольної роботи - 17 сторінок.

1. Внутрішня та зовнішня економічна політика Франції

Франція - високорозвинена індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом промислового виробництва Франція займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості - машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї, харчова промисловість і виноробство.

Республіка Болгарія підтримує дипломатичні відносини з 130 державами. Є членом ООН (з 1955г.), а також 300 інших міжнародних і регіональних організацій. Згідно Конституції Рада міністрів керує внутрішньою і зовнішньою політикою країни. Він забезпечує громадський порядок і національну безпеку, здійснює загальне керівництво державною адміністрацією і озброєними силами. У зовнішній політиці був узятий курс на «повернення» до Європи. Основний пріоритет Болгарія - інтеграція до європейських і евроатлантічеськіє структур. Член ООН з 1955 року, а також багатьох інших міжнародних і регіональних організацій і установ. В 1992 р. Болгарія прийнята в Раду Європи.

З 1994 р. Республіка Болгарія є асоційований партнер ЗЕС. У 1995 Болгарія стала асоційованим членом ЄС, в грудні 1999 прийнята кандидатом в члени ЄС. У грудні 2002 на зустрічі лідерів країн ЄС в Копенгагені було заявлено про те, що Болгарія при подальшому виконанні критеріїв членства може стати членом ЄС в 2007. У листопаді 2002 Болгарія отримала запрошення до вступу в НАТО. З квітня 2004 року - член НАТО. Республіка Болгарія підтримує дипломатичні відносини з Францією і Великобританією. У листопаді 1999г. у Франції з офіційним візитом побував болгарський прем'єр-міністр И. Костов. У квітні 1999г. відбувся візит в Софію міністра закордонних справ Франції Ю. Ведрина. 13-14 січня 1999 року в Софії знаходився міністр оборони Великобританії Дж. Робертсон. 17 травня 1999г. відбувся візит до Болгарії прем'єр-міністра Великобританії Э. Блэйра.

Торгово-економічні відносини стало основою взаємин між Болгарією і Францією. На основі угоди виявляється допомога у сфері освіти.

Франція: нові вектори зовнішньої політики. У Парижі завершилася 15-я конференція глав французьких дипломатичних місій. Майже 180 послів та постійних представників при міжнародних організаціях три дні уважно слухали виступи державних чільників П'ятої Республіки, які оприлюднили нові вектори зовнішньої політики Франції на 2008 рік і на час президентства Ніколя Саркозі. Президент Франції вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі.

Експресія з якою Ніколя Саркозі включився у виборчу кампанію, “реактивні” візити до сусідніх держав та “за океан” після обрання президентом засвідчили народження нового лідера французької нації, якого нині порівнюють з Наполеоном. Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”.

Виступаючи перед французькими дипломатами, Ніколя Саркозі наголосив на необхідності реформ у системі міжнародних організацій, насамперед в ООН і "G8". , президент не забув про свої передвиборні обіцянки. "Реформи в системі ООН, початі в 2005 році, йдуть у вірному напрямі, - відмітив Саркозі. Він закликав до "поступової трансформації" "G8". "Діалог, який розвивався на останніх саммітах за участю лідерів Китаю, Індії, Бразилії, Мексики та ПАР, повинен знайти нові організаційні рамки. Поступово "вісімка" повинна стати "клубом тринадцяти". Таку еволюцію диктує не тільки координація зусиль в сфері економіки, але і необхідність тісної співпраці між найбільш розвиненими промисловими державами та новими індустріальними країнами, щоб боротися проти кліматичних змін", - підкреслив президент Франції.

Щодо реформи ООН він констатував, що державам досі бракує політичної волі довести її до кінця. А саме - забезпечивши необхідне розширення Ради Безпеки в обох категоріях учасників. Важливим вектором дипломатії П'ятої Республіки, на думку Саркозі, зміцнення ролі Європи в міжнародних справах, відмітивши, що це "залишається абсолютним пріоритетом політики Франції". "Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі.

Президент також висловився за поглиблення французько-американських відносин, водночас Франція залишає за собою право виражати незгоду з США без обмежень і заборони. "Я належу до числа тих політиків, хто вважає дружбу між Францією і США такою ж важливою сьогодні, як двісті років тому.

Однак союз не означає беззастережного підпорядкування", - підкреслив Саркозі. Він підкреслив прихильність французької політики багатополярному світові, критикуючи політику Сполучених Штатів. "США не змогли уникнути спокуси односторонньо використати силу в міжнародних відносинах і, на жаль, не демонструють в захисті довкілля спроможності до розв'язання проблем, на яке вони претендують в інших сферах", - відмітив він.

Не залишилося поза його увагою і відносини з Росією. Ніколя Саркозі підкреслив, що Росія повернулася на світову арену, жорстко використовуючи власні козирі, передусім нафтові й газові, тоді як світ і особливо Європа сподіваються на важливий позитивний внесок РФ в розв'язання проблем сучасного часу, як того вимагає новий статус.

Окремо Саркозі висловився і щодо розширення ЄС за рахунок Туреччини. За його словами, Франція не виступає проти відкриття переговорів по нових пунктах між ЄС і Туреччиною в найближчі місяці і роки за умови, що це буде відповідати двом можливим баченням майбутнього цих відносин: або членства, або асоціації без надання членства. "Не хочу бути лицеміром. Всі знають, що я виступаю тільки за асоціацію", - додав він.

Одним з пріоритетів зовнішньої політики Ніколя Саркозі назвав належну увагу дипломатів до питань міжнародної безпеки. За його словами, Франція була і залишається противником війни в Іраку. "Рішення іракської кризи може бути тільки політичним, воно передбачає ізоляцію екстремістів і здійснення процесу справжнього національного примирення, в результаті якого кожному громадянинові країни повинен бути гарантований рівний доступ до інститутів і ресурсів країни", - підкреслив Саркозі. Президент Франції висловився за "тотальну співпрацю" спецслужб всіх країн, що ведуть боротьбу з тероризмом. На його думку, всі держави, включаючи країни ісламського світу, знаходяться сьогодні під загрозою терактів, подібних тим, що було здійснено в Нью-Йорку, на Балі, в Мадриді, Бомбеї, Стамбулі, Лондоні та Касабланці. Для протистояння терору необхідно вжити всіх заходів, щоб перешкодити використанню терористами ядерних, біологічних і хімічних засобів нападу.

Президент Франції особливо відмітив заслуги дипломатів і їх досвід і доручив МЗС Франції підготувати Білу книгу про зовнішню політику Пятої Республіки.

В унісон президенту виступали і представники уряду. Прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон визначив основні теми майбутнього головування Франції в Євросоюзі у другому півріччі 2008 року: енергетика, розв'язання проблем міграції, боротьба проти кліматичних змін. Глава уряду виступив за проведення розширених переговорів щодо перегляду політики Євросоюзу в окремих сферах, а також розв'язання проблем, пов'язаних з фінансуванням політики ЄС. Фійон підкреслив, що Франція виступить з ініціативою провести глибокий аналіз бюджетної вартості і справжньої ефективності кожної з програм, що проводяться, "що вже давно не робилося.

Глава уряду також висловився за створення у Франції спеціальної комісії з підтримки експорту озброєнь. Нова структура, яка почне свою роботу "в найближчі тижні", отримає назву Міжвідомча комісія з підтримки експорту, пов'язаного з питаннями безпеки (CIEDES). На ринку озброєнь, що активно розширюється французькому експорту озброєнь доводиться стикатися з більш диверсифікованою конкуренцією, тому недопустимо, щоб позиції Франції в цій сфері погіршилися. Франсуа Фійон закликав також послів Франції активно виступати в підтримку її економічних інтересів за кордоном. "Ми вирішили діяти в наступальному стилі і без яких-небудь зайвих комплексів захищати наші інтереси і наші переваги", - відмітив прем'єр. Керівництво країни взяло курс "на руйнування колишніх кліше малорухомої, нерішучої і протекціоністської Франції,- заявив Франсуа Фійон. Він закликав послів країни "стати передавальною ланкою нової політики, спрямованої на те, щоб зробити з Франції привабливу, високопродуктивну і конкурентоспроможну країну". Прем'єр відкрито заявив про те, що посли повинні "провести лобіювання в зарубіжних країнах для захисту інтересів французьких підприємств”.

Глава однієї з найбільших світових дипломатичних служб, міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер заявив про майбутні наміри здійснити в своєму відомстві важливі реформи. За його словами, дипломатія знаходиться в русі, і таким же повинне бути міністерство іноземних справ.

Бернар Кушнер відмітив компетентність французького зовнішньополітичного відомства, що має за кордоном 158 послів і 21 постійного представника при міжнародних організаціях. На його думку, французька дипломатія повинна "зберегти універсальний характер". Водночас необхідні "нові форми присутності, відмова від єдиної моделі". Так, завдання у "великих країнах Азії, що підіймаються, Африки і Латинської Америки" вимагають посилити там інструменти французької зовнішньої політики. У Європі Франція планує активніше взаємодіяти у використанні "дипломатичних і, особливо, консульських ресурсів" з партнерами по Євросоюзу. Одним з напрямів її зусиль як країни-голова ЄС у другій половині 2008 року стане "створення Європейської дипломатичної служби”.

У сфері кадрової політики зросте прозорість здійснюваних призначень. Цій меті буде служити спеціальна Рада при міністрові з відбору кандидатів на керівні дипломатичні пости. Посольства будуть краще пов'язані з центром і один з одним. За словами міністра, внаслідок використання інформаційних технологій в розпорядженні дипломатів з'являться нові можливості для захисту кореспонденції в реальному часі в доповнення до дипломатичних телеграм.

Особливу увагу буде приділено оперативному реагуванню на кризи. Механізм, що створюється з цією метою покликаний поліпшити координацію можливостей з відстеження за ситуацією, її прогнозування Бернар Кушнер закликав також до "ґрунтовної роботи для просування економічних інтересів і культурного потенціалу Франції”.

Напружена конференція вочевидь засвідчила зростаючі амбіції Франції активніше діяти на міжнародній арені, відстоюючи національні інтереси. Самостійна політика Франції знаходиться у “фазі ренесансу”, вона вже спричинила хвилю роздратування і захоплення у багатьох партнерів та недругів. Оновлення французької влади та її кроки напевно принесуть дивіденди державі та її громадянам, однак вірність напрямку руху французької еліти визначить час.

2. Розвиток економічних відносин з Україною

Розвиток політичних, економічних та культурних відносин України та Франції, незважаючи на те, що Україна особливо зацікавлена у них і що Міністерство закордонних справ традиційно скеровує у посольство до Парижа свої кращі дипломатичні кадри, відбувається не дуже активно. Тут позначаються традиційно добрі відносини Франції з Росією, бо у відносинах з Україною Париж зважав на позицію Москви. Після проголошення Україною незалежності Франція визнала її 27 грудня 1991 p., а вже 24 січня наступного року були встановлені дипломатичні відносини. У червні 1992 p., під час візиту Президента України Л. Кравчука до Франції, було підписано Договір про взаєморозуміння і співпрацю, який і дотепер є підґрунтям двосторонніх відносин.

В межах участі у дев'ятому засіданні Ради Міністрів ОБСЄ міністр закордонних справ України А. Зленко мав зустріч із главою французького зовнішньополітичного відомства Ю. Ведріном. Міністри обговорили стан та перспективи розвитку двосторонніх відносин, наголосивши на необхідності активізації політичного діалогу, особливо на вищому рівні. Керівник зовнішньополітичного відомства Франції підтримав пропозицію стосовно проведення найближчим часом чергового засідання змішаної українсько-французької міжурядової Комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

Обговорюючи питання розширення ЄС і НАТО, А. Зленко та Ю. Ведрін зазначили, що в межах цього процесу відкриваються нові можливості для зміцнення відносин України зі згаданими організаціями. Міністри обмінялися думками про зміцнення оборонних і без-пекових можливостей Європейського союзу та залучення інших країн, зокрема України, до цього процесу. А. Зленко наголосив на важливості розвитку українсько-французьких відносин у контексті пріоритетності інтеграції України до євроатлантичних структур. Активно розгортається співробітництво у військовій і військово-технічній галузях. Відбувся обмін візитами на рівні міністрів, часто французькі військовики високих рангів відвідують Україну, а українські - Францію. Українські офіцери навчаються у французьких військових коледжах. Велике значення для розвитку співпраці має те, що українські миротворці перебували у Боснії в так званій зоні відповідальності Франції.

За останні роки зусиллями обох країн створено певну договірну основу, яка дає змогу й далі розгортати співпрацю. Окрім згаданого Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 p., діють майже 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне розв'язання проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співробітництва і забезпечують його стабільність і взаємовигідність. Двосторонні економічні зв'язки двох країн, на жаль, ще обмежені. Товарообіг перебуває близько позначки 500 млн доларів США, водночас сальдо для України негативне, обсяг французьких інвестицій на 1 січня 2001 р. становив 40,9 млн доларів США. Це зумовлено тим, що французька економіка перебуває не в найкращому стані і "зайвих" капіталів просто немає. Зазначимо, що умови в Україні стосовно іноземного інвестування несприятливі. Це відштовхує потенційних французьких інвесторів. У цьому напрямі діє й надто завищена форма страхування, запроваджена КОФАС (Французька страхова компанія для зовнішньої торгівлі) щодо України, яка належить до групи країн з найбільшим ризиком.

Уряд Франції відкрив кредитну лінію для України на суму 500 млн. франків і виділив низку Грантів для використання в галузі ядерної безпеки та розвитку сільського господарства. Україна постачає Франції чорні метали, продукцію хімічної промисловості, текстиль, енергоносії, а Франція - продукцію сільського господарства та хімічної промисловості, технічне обладнання, товари широкого вжитку. Але все ж таки рівень торговельної співпраці не відповідає можливостям обох країн. Франція - країна особлива. Якщо Україна заручиться її підтримкою, то матиме сприяння Європи. Необхідно створити таку систему підходів, за яких Україна могла би привернути до себе Францію, усунувши перешкоду на шляху прийняття колективних рішень в європейських структурах стосовно українських проблем. Для цього необхідна продумана політика і комплексний підхід у багатьох напрямах: економічному, політичному, культурному та міжнародні контакти на двосторонньому рівні.

Супровідний лист до посади технічного Радника при Міністерстві юстиції України (13 вересня 2006 року, м. Київ). Адміністративна Угода про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Французької Республіки (5 червня 2008 року, м. Париж). 12 вересня 2006 року за результатами зустрічі Міністра юстиції Романа Зварича та Надзвичайного та Поважного Посла Франції в Україні Жан-Поля Везіана був підписаний Супровідний лист до посади технічного радника при Міністерстві юстиції України (відповідно до пункту 2 розділу V “Співробітництво в галузі юстиції і внутрішніх справ” Дорожньої карти українсько-французьких відносин, яка була підписана 11 листопада 2005 року міністрами закордонних справ України та Франції. На цю посаду Французькою Стороною було запропоновано пана Ніколя Мазіо, професора публічного права. Відповідно до пункту 2 “Основні завдання” Супровідного листа французький технічний радник надаватиме допомогу Міністерству юстиції, зокрема, при виробленні пропозицій з актуальних питань: адаптація національного законодавства відповідно до норм та стандартів Європейського Союзу, проведення конституційної реформи в Україні, реформування державної виконавчої служби, удосконалення процедури примусового виконання рішень, реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства, законодавства про судоустрій та статус суддів, розробка пропозицій до навчальних програм та науково-методичних матеріалів з питань застосування законодавства Європейського Союзу та практики Європейського Суду з прав людини, експертиза законопроектів з інших питань у сфері юстиції, розробку яких, покладено на Міністерство юстиції.

Завдання місії полягає у наданні технічної підтримки Міністерству юстиції в основному у формі інформаційних або аналітичних правових довідок з питань законодавчого врегулювання або порядку вироблення нормативно-правових актів, з присвяченням особливої уваги наближенню законодавства України до європейських стандартів. Мета співпраці полягає у створенні партнерських відносин між українськими і французькими колегами для того, щоб сприяти розвиткові спільної дискусії, при цьому заохочуючи інституції підтримувати і просувати необхідні структурні реформи для гарантування незалежності і ефективності правосуддя і зміцнення правової держави.

Більше того, завдяки співпраці обох сторін, активізувалося двостороннє співробітництво між Україною та Французькою Республікою у правовій сфері, що підтверджується підписанням Адміністративної Угоди про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Французької Республіки 5 червня 2008 року під час офіційного візиту Міністра юстиції М.В. Оніщука до Французької Республіки (м. Париж).

За результатами 2003 року Франція посіла 6 місце серед країн Європи (14 місце серед країн світу) за обсягами торгівлі товарами з Україною (після Німеччини, Польщі, Італії, Угорщини, Нідерландів та Великобританії). За січень-листопад 2003 року товарообіг у торгівлі товарами збільшився на 39% у порівнянні з відповідним періодом 2002 року і склав 576 млн. дол. США. При цьому обсяг експорту товарів з України до Франції збільшився - на 25% (26 млн. дол. США) і склав 127 млн. дол. США, обсяг імпорту товарів з Франції до України збільшився на 43% (135 млн. дол. США) і склав 449 млн. дол. США.

Структура українського експорту до Французької Республіки відзначається домінуванням текстильного одягу (30,6%). З урахуванням того, що квоти на торгівлю текстилем скасовані, можна очікувати подальшого зростання експорту цієї продукції до ЄС та, зокрема, Франції. Друге місце посідає експорт насіння і плодів олійних рослин (10,8%). Високими є показники експорту продуктів неорганічної хімії (9,4%). Також значними є обсяги експорту до Франції жирів та олії (7,8%), котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв (6,1%) та трикотажного одягу (5,4%).

В структурі імпорту з Французької Республіки найбільші обсяги посіли наступні товарні позиції: котли, машини, апарати і механічні пристрої (15,5%), наземні транспортні засоби, крім залізничних (12,9%), фармацевтична продукція (12,8%). Слід відзначити досить високі обсяги імпорту електричних машин та устаткування (7,9%), а також інших продуктів хімічної промисловості (5,9), ефірної олії та косметичних препаратів імпортовано на 21,1 млн. доларів США (4,7%). Обсяги інвестицій із Французької Республіки в Україну протягом останніх років постійно зростає і станом на 01.10.03 р. склали 53,8 млн. доларів США, що становить 0,9% загального обсягу інвестицій в економіку України. На цю ж дату в Україні діяло 152 підприємства з участю французького капіталу, з яких 89 - спільні.

Ряд французьких компаній вже має певний досвід співпраці з українськими підприємствами в різних галузях. Зокрема, це всесвітньо відомі французькі компанії: “Лафарж” (виробництво цементу та гіпсової продукції), “Лакталіс”, “Бонгрен” (молочна промисловість), Мальтероп (вирощування ячменю, насінництво та виробництво солоду), банк “Креді Ліонне” та інші. Основними резервами розвитку українсько-французьких торговельно-економічних зв'язків є співробітництво у пріоритетних галузях економіки з всесвітньо відомими французькими компаніями: ”Ербас” (авіабудування), ”Алкатель” (телекомунікації), ”Альтом Пауер” (електроенергетика), ”Бюлль” (телекомунікації, банківський сектор); „Фраматом”, ЕДФ, „Кампенон Бернар”, „Буїг” (ядерна енергетика) та іншими.

Україна і Франція поглиблять співпрацю в агропромисловому секторі країн. Про це сторони домовилися під час зустрічі заступника Міністра аграрної політики України Олександра Шевченка з представниками наукових кругів Франції. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітіки, зокрема, під час дискусії особлива увага було приділено активізації потенційних можливостей України і Франції в науково-технічній співпраці у різних напрямах. Були обговорені питання перспектив залучення французьких інвестицій в аграрну галузь України, створення загального науково-дорадчого агентства і проведення загальних наукових досліджень у області виробництва і використання біопалива.

Крім того, значну частину часу під час зустрічі сторони приділили обговоренню питань впровадження в Україні інвестиційних проектів. Учасники переговорів відзначили взаємний інтерес до розвитку і поглиблення існуючої співпраці і запропонували вжити невідкладні заходи для практичного виконання досягнутих домовленостей.

Представники обох сторін відзначили, що політична воля керівництва України і Франції дає новий імпульс подальшому зміцненню взаємодії, розробки нових ідей і проектів по удосконаленню і поглибленню українсько-французької науково-технічної співпраці [1].

ВИСНОВОК

Франція займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості - машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.

Республіка Болгарія підтримує дипломатичні відносини з Францією і Великобританією. У листопаді 1999г. у Франції з офіційним візитом побував болгарський прем'єр-міністр И.Костов. У квітні 1999г. відбувся візит в Софію міністра закордонних справ Франції Ю.Ведрина.

Президент Франції Ніколя Саркозі вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі.

Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”.

Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі.

Одним з пріоритетів зовнішньої політики Ніколя Саркозі назвав належну увагу дипломатів до питань міжнародної безпеки. За його словами, Франція була і залишається противником війни в Іраку.

Розвиток політичних, економічних та культурних відносин України та Франції, незважаючи на те, що Україна особливо зацікавлена у них і що Міністерство закордонних справ традиційно скеровує у посольство до Парижа свої кращі дипломатичні кадри, відбувається не дуже активно.

За останні роки зусиллями обох країн створено певну договірну основу, яка дає змогу й далі розгортати співпрацю. Окрім згаданого Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 p., діють майже 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне розв'язання проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співробітництва і забезпечують його стабільність і взаємовигідність. Двосторонні економічні зв'язки двох країн, на жаль, ще обмежені.

Франція - країна особлива. Якщо Україна заручиться її підтримкою, то матиме сприяння Європи. Необхідно створити таку систему підходів, за яких Україна могла би привернути до себе Францію, усунувши перешкоду на шляху прийняття колективних рішень в європейських структурах стосовно українських проблем. Для цього необхідна продумана політика і комплексний підхід у багатьох напрямах: економічному, політичному, культурному та міжнародні контакти на двосторонньому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. За матеріалами: ЛІГА БізнесІнформ., http://news.liga.net/news/N0869303.html.

2. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України - 1996. № 30. - ст. 141.

3. “Про міжнародні договори України” Закон України від 29 червня 2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №50. - ст. 450.

4. Положення про Міністерство юстиції України. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 45. - ст. 3020.

5. Положення про відділ міжнародного міжвідомчого співробітництва та протоколу Департаменту міжнародного правового співробітництва Міністерства юстиції України, затвердженого заступником Міністра В.В. Лутковською від 13 червня 2007 року.

6. Супровідний лист до посади технічного радника при Міністерстві юстиції України від 12 вересня 2006 року.

7. “Дорожня карта” українсько-французьких відносин // Офіційний вісник України, 2006. - № 37. - ст.. 2571.