ООН (Організація Об’єднаних націй) - універсальна система міжнародного співробітництва і її роль у світовому співтоваристві

11

ООН - універсальна система міжнародного співробітництва і її роль у світовому співтоваристві

Зміст

Вступ

1. ООН - універсальна система міжнародного співробітництва

2. Спеціальні програми в діяльності ООН

3. Роль ООН у світовому співтоваристві

Висновки

Література

Вступ

Знаменною рисою розвитку людського суспільства у ХХ ст. є зміцнення взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів як тенденція, історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині століття, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій.

У сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належить Організації Об'єднаних націй, яка, по суті, є першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. За більше ніж 50 років свого існування ООН перетворилася на невід'ємну частину міжнародної структури. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонами планети держави, які пов'язують з її діяльністю вирішення проблем, що їх хвилюють. Не буде перебільшенням відзначити, жодна подія в світі не залишається поза увагою ООН.

Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу посилення ролі ООН та інших міжнародних організацій як інструментів надходження балансу інтересів держав і формування консенсусу у найважливіших напрямках загальнолюдської діяльності. В цих організаціях, що являють собою розгалужену систему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацювання передових стандартів в усіх сферах.

1. ООН - універсальна система міжнародного співробітництва

“Об'єднані Нації” - це назва, запропонована президентом США Франкліном Д. Рузвельтом. Вперше вона прозвучала під час другої світової війни в “Декларації Об'єднаних Націй” від 1 січня 1942р., коли представники 26 держав від імені своїх урядів взяли на себе зобов'язання продовжувати спільну боротьбу проти країн фашизму.

Статут Організації Об'єднаних Націй був розроблений представниками  50 країн на Конференції Об'єднаних Націй, яка відбулась 25 квітня ( 26 червня 1945 року в Сан - Франциско і була присвячена створенню міжнародної організації. В основу їх роботи були покладені пропозиції, внесені представниками Китаю, США, СРСР та Великобританії в Думбартон - Оксі в серпні-жовтні  1944р. Статут був підписаний 26 червня 1945р. представниками 50 країн; Польща, яка не була представлена на конференції, підписала його пізніше і стала однією з 51 держави-члена.

Офіційною датою створення ООН є 24 жовтня 1945 року, коли статут був ратифікований більшістю держав, які його підписали. 24 жовтня щорічно відзначається день ООН.

Як відзначав на конференції, присвяченій п'ятидесятиріччю створення ООН, Джозеф Рід, через холодну війну Організація довгий час не мала змоги функціонувати відповідно із задумом її засновників. Зараз є можливість того, що з'явиться така організація, яка була передбачена в договорі, щоб виконати усі поставлені перед нею завдання ѕ просування справи миру і сприяння процвітанню.

Цілі ООН, викладені в статуті:

- Підтримувати міжнародний мир та безпеку;

- Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самоврядування народів;

- Здійснювати міжнародну співдружність  у вирішенні  міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру в заохочені та розвитку поваги до справ людини і основних свобод;

- Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.

У своїй діяльності Організація та її члени керуються принципами:

- суверенна рівність всіх її членів;

- добросовісне виконання взятих на себе по статуту зобов'язань;

- вирішення міжнародних суперечок мирними засобами  таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку, справедливість;

- утримання від погроз силою чи її використання проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим шляхом, несумісним з цілями ООН;

- надання Організації всебічної допомоги у всіх діях, які вона здійснює відповідно зі Статутом, і утримання від надання допомоги будь-якій іншій державі, проти якої Організація вживає заходів превентивного чи примусового характеру;

- забезпечення того, щоб держави, які не є членами ООН, діяли у відповідності з цими принципами, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру і безпеки;

- невтручання ООН у справи, які по суті входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави.

Членами ООН можуть бути всі миролюбні держави, які беруть на себе зобов'язання, викладені у Статуті, і які, на думку Організації, можуть і бажають ці зобов'язання виконувати.

Нові члени приймаються Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Статут передбачає призупинення здійснення та привілеїв держави-члена чи його виключення за порушення принципів Статуту, але такі заходи ніколи не вживаються з моменту створення Організації.

2. Спеціальні програми в діяльності ООН

Значне місце в системі організацій ООН належить спеціальним програмам. Це перш за все: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН (ЮНЮ) та Навчальний та науковий дослідний інститут ООН (ЮНІТАР).

Програма розвитку ООН була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 1955р. Це впливова міжнародна організація, яка має багаточисельний штат спеціалістів. В наш час діяльність Програми розвитку ООН  ведеться майже у всіх країнах, що розвиваються. Допомога надається по п'ятирічних орієнтовних завданнях з конкретних проектів в основному в трьох формах: консультації спеціалістів, поставка обладнання та підготовка національних кадрів. Частина фінансування ПРООН складає від 50 до 100% залежно від рівня розвитку країни.

Поки що ПРООН діє через 132 відділення, які обслуговують більше 170 країн. В 1996р. була здійснена нова формула розподілення ресурсів: приблизно 90 % основних засобів програми, тобто 850 млн. дол. виділяють для країн з низьким рівнем доходів. Більш ніж 80 країн було охоплено проектами співпраці управління економікою, скорочення і ліквідації бідності, зміни структури державних витрат.

ЮНІСЕФ - одна з програм допомоги системи ООН, створена 1946 року з метою організації допомоги дітям у післявоєнній Європі. Поступово функції ЮНІСЕФ змінювалися, розширювалися, її діяльність стала орієнтуватись на надання допомоги дітям країн, що розвиваються.

Особливо потрібно відмітити роботу ЮНІСЕФ по наданні в  1996р. допомоги в розмірі 921 млн. дол. Сімдесят відсотків засобів було направлено в країни з низьким рівнем доходу.

В системі організації ООН швидко зростає значення ЮНІСЕП. Це автономний орган ООН, створений 1972р., який координується ЕКОСОР. До функцій ЮНЕП входить дослідження широкого кола проблем: охорона грунтів та вод, рослинного і тваринного світу, соціально-економічні аспекти енергетики, співпраця в галузі  освіти  та обміну інформацією з охорони навколишнього середовища, аргомізація міжнародних нарад, симпозіумів та семінарів, розробка та реалізація проектів, що забезпечують практичне втілення в життя завдань екологічної безпеки.

Університет ООН створений згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1972р.) і діє з 1975 року зі штаб-квартирою в Токіо. Головна мета університету - здійснення досліджень та навчальних програм центрів, в  яких ведеться підготовка та перепідготовка спеціалістів.

ЮНІТАР заснований 1963р. як автономний заклад, мета якого ѕ підготовка адміністративних та дипломатичних кадрів головним чином для країн, що розвиваються. З цією метою широко використовуються такі форми, як семінари та симпозіуми. Інститут проводить також наукові дослідження з широкого кола гуманітарних проблем.

3. Роль ООН у світовому співтоваристві

Численні і багатогранні проблеми, що встають перед міжнародним співтовариством на рубежі третього тисячоліття. Ступінь їх дії на життя людства набуває все більш загрозливих масштабів, тоді як ступінь ефективності їх вирішення наочно демонструє, що глобалізація проблем проходить сьогодні набагато швидше, ніж глобалізація рішень. Все більш чітких контурів набувають такі часто взаємовиключні процеси, як глобалізація і фрагментація, багатополярність і гегемонія, інтеграція і ізоляціонізм. Одні з цих тенденцій відкривають нові можливості для забезпечення миру, свободи, безпеки і розвитку, інші викликають щонайгостріші кризові ситуації. Стрімка деградація навколишнього середовища, непіддатливе контролю зростання народонаселення, нестача харчових і сировинних ресурсів, регіональні конфлікти, убогість, обіг наркотиків, епідемії і міжнародний тероризм виходять сьогодні за міждержавні рамки регіонів і континентів. Транснаціональний характер негативних наслідків цих явищ обумовлює неминучість об'єднання зусиль всіх членів сім'ї націй в пошуку ефективних і взаємоприйнятних шляхів їх пом'якшення. Каталізатором цих зусиль покликана і повинна стати Організація Об'єднаних Націй.

Виключно багатоплановою буде відповідь на питання про те, яку роль грає Організація Об'єднаних Націй на сучасному світі. Сьогодні у фокусі Організації знаходяться практично всі сторони міжнародного життя, про що переконливо свідчать назви спеціалізованих установ ООН, різних програм і комісій. На багатьох напрямах досягнення конкретних позитивних результатів стає можливим тільки завдяки активним і цілеспрямованим зусиллям всієї системи Організації.

Дія ООН на сучасні міжнародні відносини вагома і багатогранна. Вона визначається наступними основними чинниками:

- ООН є самим представницьким форумом для дискусій між державами по актуальним проблемам міжнародного розвитку.

- Статут ООН є фундаментом сучасного міжнародного права, свого роду загальновизнаним кодексом поведінки держав і їх взаємин; за ним звіряють інші міжнародні договори і угоди.

- ООН сама стала важливим механізмом міжнародної нормотворчості і займає абсолютно особливе місце серед інших організацій - джерел міжнародного права. За ініціативою і в рамках ООН укладені сотні міжнародних конвенцій і договорів, регулюючих положення справ в найрізноманітніших сферах суспільного життя.

- У принципах побудови ООН (перш за все в наданні особливого статусу постійним членам Ради Безпеки) знайшли своє віддзеркалення об'єктивні реалії міжнародно-політичної системи, а їх зміна стала головним стимулом для роботи по реформуванню цієї організації, що ведеться.

- Під покровом ООН існує велике число міжурядових організацій, що здійснюють регулювання міжнародного життя в рамках свого функціонального призначення.

- ООН наділена виключно важливою компетенцією вирішувати питання війни і миру, у тому числі і шляхом використання озброєної сили.

Проведення під егідою Організації Об'єднаних Націй ряду глобальних багатобічних форумів по ряду щонайгостріших проблем сучасності (Ріо-де-Жанейро, Відень, Каїр, Копенгаген, Стамбул, Пекін), розробка основоположних програм дій "Порядок денний для миру", "Порядок денний для розвитку" і "Повістка дня на XXI століття", підписання Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) і поетапне здійснення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), скорочення звичайних озброєнь і заборона на виробництво протипіхотних мін, широкомасштабна діяльність спеціалізованих установ ООН в сферах сприяння стійкому соціально-економічному розвитку і надання технічної, гуманітарної і фінансової допомоги, всеосяжний захист прав людини з особливим акцентом на поліпшення положення жінок і дітей, допомога у разі стихійних лих, надання притулку біженцям, боротьба з міжнародним тероризмом і наркобізнесом, ліквідація неписьменності, викорінювання найнебезпечніших інфекційних захворювань, збереження культурної спадщини людства - ось лише поверхневий перелік добрих справ Організації Об'єднаних Націй.

Особливе місце відводиться миротворчій діяльності ООН. Сьогодні ООН бере на озброєння стратегію превентивної дипломатії і постконфліктного миробудівництва, що передбачає дії широким фронтом, від виявлення первинних ознак назріваючого конфлікту до проведення тривалої і інтенсивної роботи по відродженню суспільства після закінчення військових дій. В основу миротворчості закладається ясне розуміння того, що операції ООН по підтримці миру (ОПМ) є абсолютно особливим методом врегулювання конфліктів, основна мета яких - зберігати мир, а не примушувати до нього, запобігати виникненню вибухонебезпечної ситуації, а не стримувати її ескалацію.

Значення ООН важко переоцінити. Для багатьох нових і малих країн "третього світу" вступ в ООН є актом їх політичного і дипломатичного посвячення в державу, їх визнання всім міжнародним співтовариством: "Я член ООН, значить, я існую". З високої трибуни Генеральної Асамблеї, що стискує глобус до розмірів просторого залу нью-йоркського хмарочоса на East River, вони мають можливість поділитися зі всім світом своїми проблемами і поглядами на майбутнє сім'ї націй. Штаб-квартира ООН - це унікальне місце для тихої і човникової дипломатії, що створює нейтральне середовище для чистоти хімічної реакції політичного компромісу.

Організація Об'єднаних Націй, зі всіма її достоїнствами і недоліками, є дзеркальним відображенням сучасного міжнародного співтовариства. Врешті-решт майбутнє ООН, що реформується і адаптується до нових реалій, залежить від політичної волі самих держав-членів. Тільки вони зможуть укріпити ООН на фінансовій основі шляхом своєчасної виплати членських внесків; на політичній основі, прагнучи забезпечити участь ООН у всіх переговорах з питань міжнародного миру і безпеки; на економічній і соціальній основі, відвів ООН центральну роль в здійсненні стійкої соціально-економічної і фінансової співпраці; і, нарешті, на військовій основі шляхом надання в розпорядження ООН сил швидкого розгортання і коштів для їх забезпечення. І тоді, як і раніше, на флагштоку миру гордо розвіватиметься небесно-блакитний прапор Організації Об'єднаних Націй.

Висновки

Організація Об'єднаних Націй - це найбільш універсальна і найбільш авторитарна міжнародна організація сучасності, політична діяльність якої знаходиться у нерозривному зв'язку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо пов'язаними із світовою стабільністю Забезпечити цю стабільність і покликані багаточисельні структурні підрозділи та міжнародні організації системи ООН.

Одним із основних органів ООН є Економічна та Соціальна Рада, яка координує діяльність різних міжурядових комісій та комітетів, п'яти регіональних економічних комісій (ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА, ЕКЗА, ЄЕК) та спеціальних програм у структурі ООН (ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЮ, ЮНІТАР) і, основними обов'язками якої є організація досліджень та підготовки різного роду доповідей та рекомендацій з різноманітних міжнародно-економічних, соціальних, культурних та інших питань, розробки міжнародних стратегій розвитку та нагляд за їх реалізацією тощо.

Тісно пов'язані своєю діяльністю та спеціальними угодами з ЕКОСОР спеціалізовані установи системи ООН, які є цілком авторитарними міжурядовими організаціями. Значення їх участі в міжнародно-економічних  відносинах полягає перш за все в тому, що вони функціонують в різних галузях міжнародного господарського життя і їх діяльність направлена на допомогу у вирішенні проблем як окремим країнам, так і у світі в цілому.

Отже, система  ООН - сама Організація та різні, пов'язані з нею організації - докладають єдиних глобальних зусиль, направлених на економічний та соціальний  розвиток країн, що розвиваються. Механізмами надання допомоги є програми, міжнародні конференції та широкий спектр інших заходів, які забезпечують вирішення проблем - від всебічного розвитку до здійснення конкретних проектів в окремих галузях.

Література

1. Політологія. За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. - К., 2001.

2. Сердюкова В. Роль Организации Объединенных Наций в современном мире // Специальный выпуск к 50-летию Всеобщей декларации прав человека. - 1998. - № 5. - с. 23.

3. Храбан І.А. ООН і міжнародна безпека. // Трибуна. - 2008. - № 5-6. - С. 36-37.

4. Черников П. Чем измерить ООН?: Об оценке эффективности международных организаций. // Международная жизнь. - 2008. - № 2. - С. 93-102.