4

РЕФЕРАТ

«Участь України в міжнародних фінансових організаціях, перспективи розвитку»

ВСТУП

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття. Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства. Світові проблеми обговорюються вивчаються й вирішуютсья певною мірою в Організації Об`єднаних Націй та її підрозділах, регіональні питання у межах сучасних інтеграційних об`єднань ,економіка окремих країн - державними та іншими установами, науково-дослідними інституціями . За такого великого розмаїття неабиякого значення набувають наукове узагальнення, синтез існуючих теорій і концепцій та їх адаптація до потреб і реалій економіки України.

Об`єктивна необхідність вимагає поступового, але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП), світових інтеграційних процесів, треба враховувати усі вихідні, визначальні умови , що складаються у світовій економічній системі.

по-перше ,вона дедалі більша стає глобальною цілісністю, в якій посилюється взаємозалежність національних економік на основі поглиблення транснаціоналізації виробництва та обігу , всього господарського життя.

по-друге, зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів, що веде, з одного боку, до виникнення великих економічних просторів та вилучення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва, а з іншого - до сегментації світового ринку, до секторизації єдиного світового господарства внаслідок створення відносно замкнутих торгово-економічних блоків та інтеграційних угрупувань .

по-третє, глобальна економіка як міжнародна господарська система характеризується циклічністю розвитку, яка впливає на динаміку, темпи та пропорції економічного вступу окремих країн як її елементів та ланок .

по-четверте, домінуючими факторами і світового, і національного економічного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові, які отримують могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції.

по-п`яте, поступово змінюється економічна основа сучасної цивілізації. Індустріальна модель розвитку визначається пріоритетом знань, людського капіталу, формування «економіки розуму» , «економіки думки» .

Одним з найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження України до ЄС .

Важливими етапами на шляху повернення України в Європу були підписання Угоди про Партнерство і Співробітництво між Україною та ЄС і ратифікація цієї Угоди Верховною Радою в листопаді 1995 року , підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та питання, пов`язані з торгівлею - першої такої угоди з однією з Нових Незалежних Держав, а також підписання Президентом України Л.Д. Кучмою та Головою Європейської Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви по результатам переговорів, що стало першим прецедентом по відношенню до держави не члена ЄС , в червні 1995 року .

Особливого значення для поглиблення довіри до України та закріплення позитивного ставлення Європейської спільноти до нашої держави набуває вирішення питання про вступ України до Ради Європи , що вже відбулося .

Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток співробітництва з ЄС є не самоціллю , а засобом досягнення , в першу чергу , конкретних економічних цілей .Обсяг торгівлі між Україною та ЄС у 7 разів перевищує обсяг торгівлі України з США .Українські товаровиробники , у першу чергу з найбільш конкурентноздатних сфер української економіки: металургійної і текстильної промисловості, сільського господарства, певних сфер науковомістких та енергетичних технологій ,мають отримати більше можливості для експорту своїх товарів у Західну Європу. Підготовка нової угоди з ЄС по текстилю , угоди щодо науково-технічного співробітництва , зменьшення митних , нетарифних та інших обмежень у взаємній торгівлі сприяння скорішому набуттю чинності Угоди про Партнерство та Співробітництво та практичній реалізації Тимчасової Угоди про торгівлю між Україною та ЄС , - цим та багатьом іншим невідкладним завданням буде присвячена головна увага Постійного представництва України при ЄС.

Україна і СОТ

СОТ -- це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів i торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена i вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ було засновано 1 січня 1995 р. у результаті Уругвайського раунду переговорів (1986 --1994 рр.). На сьогодні СОТ - це організація, яка є визнаною правовою та інституціональною основою світової торговельної системи.

Головним завданням СОТ є лібералізація світової торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами при послідовному скороченні рівня імпортного мита, усунення нетарифних бар'єрів, кількісних обмежень та інших перешкод у міжнародному обміні товарами та послугами.

Основними принципами та правилами ГАТТ/СОТ є: надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі; взаємне надання національного режиму товарам та послугам іноземного походження; регулювання торгівлі переважно тарифними методами; відмова від використання кількісних обмежень; транспарентність торговельної політики; вирішення торговельних суперечок шляхом консультацій та переговорів тощо.

Всі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання близько двадцяти основних угод та юридичних інструментів, об'єднаних терміном “багатосторонні торговельні угоди”. Таким чином, СОТ є своєрідним багатостороннім контрактом (пакетом угод), нормами та правилами якого регулюється більш ніж 90 % всієї світової торгівлі товарів та послуг.

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів. Конференція міністрів складається з представників усіх членів СОТ. Засідання відбуваються на регуляторній основі раз на 2 роки. Проект порядку денного Конференції, підготовлений Секретаріатом та Головуючим, звичайно надсилається членам для пропозицій щонайменше за п'ять тижнів до засідання. Кворум складає проста більшість членів. Конференція міністрів приймає рішення відповідно до положень Угоди про заснування СОТ.

Конференція міністрів призначає Генерального директора СОТ, який у свою чергу призначає працівників підрозділів Секретаріату СОТ і визначає їх обов'язки та умови служби згідно з прийнятими Конференцією міністрів положеннями.

Між сесіями у разі потреби (8-10 разів на рік) для вирішення поточних та процедурних питань скликається Генеральна рада, до складу якої входять представники всіх членів організації.

Процедура приєднання до СОТ складається із декількох етапів. На першому етапі у рамках спеціальних Робочих груп детально розглядаються економічний та торговельно-політичний режим, країн що приєднуються. Після цього починаються консультації та переговори щодо умов членства країни у СОТ. Зазначені заходи проводяться на двосторонньому рівні зі всіма зацікавленими країнами-членами СОТ і стосуються поступок, які країна, що приєднується, буде готова надати членам СОТ з доступу на її ринок товарів та послуг, а також щодо термінів прийняття на себе зобов'язань по Угодам, які випливають із членства у СОТ.

У свою чергу, країна, яка приєднується, отримує права, які мають члени СОТ, що практично буде значити припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. У випадку протиправних дій з боку будь-якого члена організації, країна може звернутися з відповідною скаргою до Органу з врегулювання суперечок, рішення якого обов'язкові для безумовного виконання на національному рівні.

Згідно з установленою процедурою результати двосторонніх переговорів щодо взаємної лібералізації доступу до ринків та умови приєднання мають бути оформлені наступними офіційними документами:

- доповіддю Робочої групи, у якій будуть за результатами переговорів представлені зобов'язання, що бере на себе країна, яка приєднується;

- Протоколом про приєднання, який юридично оформлює досягнуті домовленості;

- Списком зобов'язань з тарифних поступок у сфері товарів і сільського господарства;

- Списком специфічних зобов'язань з доступу до ринку послуг.

Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є приведення їх національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до положень угод СОТ.

Завершальним етапом є ратифікація законодавчим органом країни, що приєднується, всього пакету документів.

До основних позитивних наслідків приєднання України до СОТ можна віднести зростання обсягів експорту та пожвавлення виробництва у певних галузях економіки. Таке зростання буде наслідком зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках і витрат на транспортування товарів національного походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн -- членів СОТ. При цьому буде забезпечено кращі умови захисту українських виробників шляхом справедливого вирішення торговельних спорів i відповідного скорочення дискримінаційних заходів, що застосовуються до українських експортерів.

Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну інформацію щодо законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Створення таких умов буде наслідком поширення на вітчизняні підприємства принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, та відповідної трансформації українського законодавства. У подальшому ці умови сприятимуть збільшенню іноземних інвестицій в економіку держави.

Крім того, вітчизняні виробники отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії -- до ринків збуту в Україні. Все це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств i впровадження ними новітніх технологій.

Водночас уряд України матиме можливість використання міжнародних заходів захисту внутрішнього ринку. Це, зокрема, застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту i введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу.

Зі вступом України до СОТ пов'язані також негативні наслідки. Так, з метою вступу до СОТ Україна повинна зменшити тарифні й нетарифні обмеження, які застосовуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки (сільське господарство, автомобілебудування). Внаслідок цього вітчизняні підприємства в багатьох випадках вимушені будуть діяти в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, лібералізація торговельного режиму України збільшить залежність національної економіки від стану світової економіки.

Таким чином, за кількістю та значимістю для України переважають позитивні наслідки приєднання до СОТ. Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих галузях та секторах економіки може складатися різне співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ.

Слід наголосити, що небезпечність форсування вступу до СОТ полягає в тому, що Україна може вступити до цієї організації на неприйнятних умовах, чим завдасть шкоди багатьом галузям економіки.

Крім того, необхідно враховувати, що наслідки вступу до СОТ змінюватимуться в часовому вимірі. Так, негативний наслідок у перспективі може перетворитися в позитивний, або навпаки.

Трансформацію українського законодавства відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Про важливість та складність процесу гармонізації національного законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами СОТ, коливалася від 800 до 1500. Гармонізація законодавства разом з товарними тарифами, сільським господарством i послугами є основними темами на двосторонніх переговорах з країнами - членами СОТ, які були розпочаті Україною у 1997 р. i тривають досі.

У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна - претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед таких правил можна виокремити чотири основних, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило -- захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою тарифів. Це правило дозволяє країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції, за умови що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дозволяє країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення та скасування тарифів i інших бар'єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки та інші зобов'язання, погоджені в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов'язується не застосовувати тарифи або інші мита та збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені у її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов'язується провадити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення.

Четверте правило -- це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

З урахуванням досвіду вступу до СОТ інших країн, а також враховуючи діюче в Україні законодавство, у відповідність з нормами СОТ передусім має бути приведене податкове та митне законодавство, законодавство щодо державної підтримки промисловості, сільського господарства i захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до Графіка розгляду пріоритетних законопроектів, який було надано урядом України країнам - учасницям робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, визначено 20 першочергових законів i кодексів, які потребують реформування. На сьогодні більшість з цих нормативних актів уже прийнято.

Центральними органами виконавчої влади здійснено аналіз законодавства у сферах, що регулюються угодами СОТ, та підготовлено проекти законів з метою усунення невідповідностей чинного законодавства України у митній, податковій та інвестиційній сферах, у сферах захисту прав інтелектуальної власності, нетарифного регулювання, сільського господарства, санітарних та фітосанітарних заходів, технічних бар`єрів в торгівлі та у сфері торгівлі послугами.

Зокрема, протягом 2003-2004 рр. було прийнято наступні закони України з метою реформування нормативної бази у відповідності до стандартів СОТ:

- „Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств", від 24.12.2002 №349-IV, яким удосконалено порядок оподаткування податком на прибуток операцій з надання (отримання) фінансової допомоги, упорядковано визначення терміну „звичайна ціна", запроваджено методи щодо обчислення звичайних цін, розширено перелік груп основних фондів, що підлягають амортизації із одночасною зміною ставок нарахування податкової амортизації, знижено з 1 січня 2004 року ставку податку на прибуток з 30 до 25 відсотків;

- “Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-IV, який кардинально змінює систему оподаткування доходів громадян, стимулює зростання та легалізацію їх доходів: це, в першу чергу, зменшення ставки оподаткування до 15% (перехідний період терміном три роки - 13%), розширення соціальних пільг та скасування податкових пільг за професійною ознакою;

- “Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 №852-IV, який визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису"

- “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 № 851-IV, який встановлює основні організаційно - правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

- “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності” № 1407-IV від 03.02.2004 (щодо авторського права та суміжних прав);

- “Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про поштовий зв`язок” № 1722-IV від 18.05.2004 (щодо виключного права національного оператора на пересилку простих листів вагою до 50 грамів);

- “Про внесення змін до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” № 1765- IV від 15.06.2004 (щодо застосування в Україні одиниць вимірювань фізичних величин, забезпечення достовірності вимірювань, приведення їх до міжнародних еталонів)"

- “Про державну підтримку сільського господарства України” № 1877-IV від 24.06.2004 (визначає основи державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку)"

- “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” № 1878-IV від 24.06.2004"

Завершується розробка наступних законопроектів, які дадуть можливість привести законодавство України у відповідність з нормами СОТ:

- “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про металобрухт” (щодо скасування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів та запровадження експортного мита на цей вид продукції)"

- “Про загальну безпеку продукції” (щодо правових та організаційних засад забезпечення безпечності продукції, яка вводиться в обіг, розміщена на ринку або знаходиться в обігу);

- “Про внесення змін до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” (стосовно врегулювання відносин, що виникають у сфері порушення та проведення антидемпінгового розслідування у зв`язку з демпінговим імпортом товарів в Україну, а також у сфері застосування антидемпінгових заходів відповідно до результатів розслідування);

- “Про внесення змін до Закону України “Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів” (щодо поетапного зменшення ставок вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів після вступу України до СОТ);

- “Про внесення змін до Закону України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур” (щодо встановлення, починаючи з моменту вступу України до СОТ, вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику, льону та рижію у розмірі 16 відсотків з подальшим встановленням вивізного (експортного) мита на кінцевому етапі 10%);

- “Про внесення змін до Закону України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” (щодо скасування або зниження експортного мита на живу худобу та шкіряну сировину);

- “Про внесення змін до Закону України “Про молоко та молочну продукцію” (щодо скасування експортних субсидій на молочну продукцію);

- “Про стандарти, технічні регламенти та процедури підтвердження відповідності”;

- “Про внесення змін до Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, “Про внесення змін до Закону України “Про ветеринарну медицину”, “Про внесення змін до Закону України “Про карантин рослин” та “Про внесення змін до деяких законів України” (з метою приведення законодавства України у сфері санітарного, ветеринарного та фітосанітарного регулювання до вимог Угоди про застосування СФЗ);

- щодо скасування умови локалізації, яка міститься у ст.4 Закону України “Про розвиток автомобільної промисловості України” від 18.03.2004 № 1624;

- щодо скасування заборони на імпорт бувших у використанні автобусів та вантажівок віком старше 5 років;

- щодо запровадження у національне законодавство Додатку - “Пояснювальні примітки” (щодо митної оцінки товарів) відповідно до Угоди СОТ про митну оцінку та про внесення змін до Митного кодексу стосовно приведення положень Кодексу у відповідність з вимогами СОТ, зокрема щодо визначення країни походження товарів, митної вартості, обов'язкового оприлюднення судових чи адміністративних рішень з митних питань.

Триває розробка та затвердження нових технічних регламентів. Станом на 1 березня 2005 року в Україні затверджено 16 технічних регламентів з підтвердження відповідності, що базуються на європейських директивах Нового підходу. Вони будуть вводитися в дію згідно з відповідними Планами поетапного впровадження.

З огляду на прагнення України стати членом СОТ, пріоритетність впровадження міжнародних стандартів є основою для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її гідного представлення на міжнародних ринках. З цією метою Держспоживстандартом України створено розгалужену систему з 154 технічних комітетів, діяльність яких спрямована на розроблення національних стандартів, гармонізацію їх з міжнародними та європейськими.

Національна технічна нормативна база України на сьогодні складає більш ніж 20 тисяч стандартів. На сьогодні чинними в Україні є 2352 національні стандарти, гармонізовані з міжнародними та європейськими, з яких 293 прийнято до 2000 року, 457- протягом 2001 року, 340 - у 2002 році, 517 - у 2003 році, 596 - у 2004 році. З початку 2005 року прийнято 149 гармонізованих стандартів. Всі стандарти, згідно з діючим законодавством, затверджено та введено в дію наказами Держспоживстандарту.

Важливим кроком для гармонізації національного законодавства з вимогами угод СОТ стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» у частині, що стосується скасування пільг та створення, в результаті цього, недискримінаційних та стабільних умов ведення бізнесу для всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Окрім того, 15 березня 2005 року було Верховна Рада проголосувала за закон “Про внесення змін до Митного тарифу України” з метою попередження можливості несанкціонованого ввезення в Україну окремих товарів, забезпечення стабільності на споживчому ринку, а також на виконання міжнародних зобов'язань в рамках переговорного процесу по вступу України до Світової організації торгівлі, зафіксованих Консолідованою тарифною пропозицією.

Для завершення багатосторонніх та двосторонніх переговорів між Україною та СОТ необхідно:

1) привести у відповідність до вимог угод СОТ ряд нормативних актів, що стосуються:

- формування цін на цукор білий (підтримка мінімальної ціни) в Україні;

- ліцензування імпорту алкогольної продукції, вартість ліцензії;

- спрощення процедури отримання дозволів (ліцензій) на право торгівлі алкогольною продукцією;

- визначення зобов`язань із скасування пільгової ставки ПДВ для вітчизняної автомобілебудівної галузі, усунення всіх пільг, які застосовуються при виробництві та доступі товарів на внутрішній ринок;

- приведення Єдиного митного тарифу України (в частині скасування географічних зазначень в описах товарних позицій) у відповідність з Конвенцією про Гармонізовану систему опису товарів;

- застосування дискримінаційних тарифів на залізничні перевезення;

- скасування мита на експорт лому чорних металів, скасування заборони експорту лому кольорових металів;

- формування зобов`язань щодо незастосування (або уточнення перехідного періоду скасування) заборонених субсидій в промисловому секторі;

- в сфері технічних вимог, санітарних, ветеринарних та фітосанітарних заходів необхідність доповнення та уточнення відповідних пунктів розділів зобов`язаннями щодо приведення зазначених заходів у відповідність з вимогами угод СОТ до набуття Україною членства в СОТ;

- підвищення прозорості режиму підтримки мінімальної ціни на цукор білий (та застосування квот на продаж цукру білого) у світлі зобов'язань стосовно незастосування заборонених інвестиційних заходів, що мають відношення до торгівлі;

- приведення у відповідність з вимогами СОТ законодавства в сфері автомобілебудування; неможливість узгодження перехідного періоду для зазначеної сфери правовідносин;

- у вільних економічних зонах скасування тих привілей, які не відповідають нормам угод СОТ;

- створення незалежного регулюючого органу у сфері телекомунікацій до моменту вступу до СОТ;

2) забезпечити створення та постійне функціонування центрів обробки запитів щодо санітарних та фітосанітарних заходів, а також технічних регламентів, які діють в Україні;

3) узгодити з країнами СОТ граничний обсяг сукупного виміру внутрішньої підтримки сільського господарства т.з. «жовтої скриньки» та розробити програму реформування системи державної підтримки сільського господарства з метою більш широкого використання дозволених в рамках СОТ заходів підтримки т.з. «зеленої скриньки»;

4) узгодити з членами РГ СОТ терміни щодо відкриття ринків фінансових послуг (щодо доступу на український ринок філій іноземних банків та страхових компаній);

5) розробити програму заходів щодо спрощення системи сертифікації та стандартизації шляхом визнання міжнародних стандартів та сертифікатів якості, а також гармонізації санітарних, фітосанітарних та ветеринарних заходів згідно з Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;

забезпечення в Україні режим захисту прав інтелектуальної власності, який би унеможливив виробництво і збут піратських копій об'єктів права інтелектуальної власності.

Висновки

З перших днів здобуття Україною незалежності уряд нашої держави здійснює послідовну політику входження в міжнародне співтовариство.

Реформування зовнішньоторговельного режиму України відповідно до норм та принципів системи СОТ має стати фактором забезпечення економічної безпеки країни, транспарентності економічних реформ, привабливості нашого економічного середовища, вирішення питань формування позитивного сальдо торговельного та платіжного балансу, скорочення дефіциту державного бюджету, залучення іноземних інвестицій, що має стати вагомим поштовхом для подальшого реформування національної економіки і входження України до світового економічного співтовариства як повноправного і стабільного партнера.

Вступ до СОТ матиме надзвичайно важливі наслідки для України. По суті, він означатиме кардинальний поворот від практики довільного встановлення та застосування державою правил економічної поведінки до поступового впровадження правил, визнаних на багатосторонній міжнародній основі. Цей крок може стати вирішальним у процесі становлення цивілізованого ринкового господарства в нашій країні, здійснення більш радикальних адміністративної і структурної реформ, прискорення інтеграції України у світові та європейські економічні й політичні структури.

Проблеми, що виникають на цьому шляху, не повинні сприйматися як причина для відмови від вступу чи затягування цього процесу. Навпаки, вони потребують активізації внутрішніх соціально-економічних перетворень на основі чітко сформульованих мети та завдань, тісно пов'язаних з міжнародними зобов'язаннями України.

Список використаної літератури.

1. Гончарук А. На шляху до Світової організації торгівлі // Урядовий кур'єр. - 01.10.1999. - № 184.

2. Сиденко В., Барановський О. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? // Дзеркало тижня. - 2002. - 13-19 Липня. - № 26(401).

3. Український центр міжнародної інтеграції. Вступ України до СОТ: проект з інформування бізнесу та громадськості: [Электр. ресурс]. - Режим доступа: URL:.http://wto.inform.org.ua/aboutwto/ - Загол. с экрана.

4. Економіка зарубіжних країн; Київ «Либідь» 1996

5. Политическа экономия - словарь; Москва политиздат 1979

6. «Україна - Європейський Союз: зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва» ;Київ 1995