Благодійна діяльність в гуманітарних закладах вищої освіти наддніпрянської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет харчових технологій

Кафедра гуманітарних дисциплін

Благодійна діяльність в гуманітарних закладах вищої освіти наддніпрянської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Левицька Н.М., д.і.н., професор

Приблуда Л.М., к. філол. н., доцент

м. Київ



Анотація

На основі архівних матеріалів та наукової літератури, досліджено і проаналізовано благодійну діяльність приватних осіб, установ і товариств в гуманітарних закладах вищої освіти. Акцентовано увагу на значну роль благодійників у заснуванні закладів освіти, у підтримці нужденних студентів, а також проведенні позашкільних освітніх заходів. Розкрито значення благодійної діяльності у розвитку гуманітарних закладів вищої освіти наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано форми та методи надання благодійної допомоги, благодійну діяльність приватних осіб, установ і товариств. Досліджено, що наприкінці ХІХ ст. існували наступні форми надання гуманітарним закладам вищої освіти благодійної допомоги різноманітними товариствами, установами та приватними особами: заснування нових закладів вищої освіти та допомога їм; фінансування наукових досліджень і підтримка науковців; допомога у заснуванні та облаштуванні осередків культури при закладах вищої освіти, зокрема бібліотек і музеїв, підтримка молодих талантів, а при необхідності - й визнаних майстрів вітчизняної культури; піклування про сиріт, знедолених та бідних студентів. Окреслено, що більшість навчальних закладів України мали власні товариства допомоги бідним студентам або інші подібні благодійні органи. Ці організації допомагали молоді сплачувати за їх навчання, та безкоштовно роздавали навчальні посібники, письмове приладдя, одяг і взуття. Інколи надавали грошову допомогу та платили за проживання. Відзначено, що благодійністю, крім товариств допомоги нужденним студентам, приватних осіб, установ при вищих навчальних закладах займалися й земляцтва та сама студентська молодь.

Приведено приклади різних видів надання допомоги благодійними організаціями, установами та приватними особами.

Доведено, що показником необхідності благодійної діяльності товариств допомоги бідним студентам, установ, приватних осіб може слугувати їх наявність при кожному вищому навчальному закладі. Обсяги діяльності таких благодійників були значними як у фінансовому відношенні, так і у загальній кількості осіб, що отримали допомогу. Благодійна діяльність активно підтримувала наукові дослідження у вищих навчальних закладах і разом із державними важелями була додатковим стимулом її розвитку.

Ключові слова: благодійність, допомога, студенти, гуманітарні заклади вищої освіти, благодійні товариства, університет.



Abstract

Charitable activity in the humanitarian institutions of higher education of Naddnipryanska Ukraine at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries

Levytska N.M., D. History. Sci., professor; Prybluda L.M., С. Philol. Sci., ass. professor of the department of humanitarian disciplines, National University of Food Technologies, Kyiv,

On the basis of archival materials and scientific literature, the charitable activity of private individuals, institutions and societies in the humanitarian institutions of higher education have been researched and analyzed. Attention is focused on the significant role of philanthropists in establishing of educational institutions, in supporting needy students, as well as conducting extracurricular educational activities.

The importance of charitable activity in the development of humanitarian institutions of higher education at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries is revealed. Forms and methods of providing charitable assistance, charitable activity of private individuals, institutions, and societies were analyzed. It was investigated that at the end of the 19th century there were the following forms of providing charitable assistance to humanitarian institutions of higher education by various societies, institutions and private individuals: establishment of new institutions of higher education and assistance to them; funding of scientific research and support of scientists; assistance in establishing and equipping centers of culture at institutions of higher education, in particular libraries and museums, supporting young talents and, if necessary, recognized masters of national culture; caring for orphans, disadvantaged and poor students. It is outlined that the majority of educational institutions of Ukraine had their own societies to help poor students or other similar charitable organizations.

These organizations helped young people pay for their education and provided free textbooks, stationery, clothes and shoes. Sometimes they provided financial assistance and paid for accommodation. It was noted that, in addition to societies helping needy students, private individuals, institutions attached to higher educational institutions, communities and students by themselves were involved in charity. Examples of various types of assistance provided by charitable organizations, institutions and private individuals are given.

It has been proven that their presence at each higher educational institution can serve as an indicator of the need for charitable activity of societies to help poor students, institutions, and private individuals. The scope of activities of such benefactors was significant both in financial terms and in the total number of people who received help. Charitable activity actively supported scientific research in higher educational institutions and, together with state leverage, was an additional incentive for its development.

Keywords: charity, aid, students, humanitarian institutions of higher education, charitable societies, university.



Постановка проблеми

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. більша частина українських земель перебувала під владою Російської імперії. У цей період законодавство імперії поширювалось на всі сфери суспільного життя України. Це стосувалося й вищих гуманітарних закладів освіти Наддніпрянської України.

Щодо благодійної діяльності то варто зазначити, що система благодійної допомоги в Україні також формувалась та розвивалась під впливом російського законодавства. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. благодійна діяльність в Україні залежала від низки різних чинників: політичних, економічних, соціальних, релігійних. Держава позитивно ставилася до питань благодійництва. За надання допомоги офіційна влада встановлювала певні винагороди: чини, ордени, почесне громадянство, аж до надання спадкового дворянства. Тому, хто зобов'язувався щорічно вносити пожертвування на користь навчальних закладів, присвоювалося звання почесного опікуна. Почесні опікуни перебували на державній службі [1, с. 26].

У зазначений період усі заклади вищої освіти, особливо новостворені недержавні, потребували різноманітної допомоги. Державне фінансування класичних державних університетів не могло задовольнити усіх їх потреб. А недержавні вищі навчальні заклади фінансувалися приватними особами й часто трималися на ентузіазмі викладачів університетів.

Зазначимо, що на початку 80-х рр. ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні діяли шість вищих навчальних закладів гуманітарного профілю: університети в Києві, Одесі, Харкові, Ніжинський історико-філологічний інститут, Київська духовна академія, а також Вищі жіночі курси при Київському університеті. Кількість вищих навчальних закладів хоч і повільно, але зростала і на 1905 рік їх налічувалося уже 13, з яких 3 - приватні Вищі жіночі курси в Києві, Вищі жіночі курси при Київському університеті, Вищі жіночі курси в Одесі. За рахунок жіночих курсів розширювалася гуманітарна освіта [2. с. 48 ].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, Нині у вітчизняній історіографії спостерігається період, який характеризується переосмисленням історії української нації в усіх її проявах, переходом на позиції об'єктивності та історизму. Гуманітарній освіті та зокрема благодійній діяльності у зазначених вище вишах опосередковано присвячено цілу низку наукових праць: монографій, розділів у загальних монографічних дослідженнях, статей тощо. Серед монографій на увагу заслуговують праці авторів: Н. Колосової [3], І. Добрянського та В. Постолатія [4], в якій автори частково дослідили історію вищої освіти в Україні у контексті громадської та благодійної діяльності. Монографія Ф. Ступака [5] присвячена історії розвитку благодійних товариств міста Києва. Нарадько А. [1] у монографії «Благодійність у сфері освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)» досліджена благодійна діяльність приватних осіб, установ і товариств, їх роль у підтримці нужденних школярів і студентів.

Вагомим доробком із зазначеної проблематики є докторська дисертація Н. Сейко «Доброчинність у сфері освіти України (ХІХ - початок ХХ століття)», у якій автор дослідив проблеми розвитку доброчинності у сфері освіти України, у тому числі й вищої [6]. Крім монографій та дисертацій на увагу заслуговують й інші дослідження: у статті Т. Сухенко [7] аналізує розвиток жіночої освіти у ХІХ - початку ХХ століть, торкається благодійної підтримки вищих жіночих навчальних закладів.

Історію благодійної діяльності на Харківщині досліджують у своїх працях: І. Сергєєв [8], В. Рєзнікова та Л. Добреля [9], О. Донік [10], Л. Лаврененко [11] та ін., які розглядали становлення й розвиток органів державної опіки, громадських доброчинних об'єднань та роль меценатства в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Мета статті. Дослідити та проаналізувати процес надання благодійної допомоги у сфері вищої гуманітарної освіти Наддніпрянської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., а також визначити роль товариств, громадськості та приватних осіб у наданні благодійної допомоги. Продемонструвати участь та роль самих студентів у благодійних заходах.



Виклад основного матеріалу

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. однією з найпоширеніших форм благодійних об'єднань були благодійні товариства. У цей час в Україні стрімко збільшилася кількість благодійних товариств, що опікувалися справою народної освіти. Благодійні товариства засновували як приватні особи, так і держава. Усі вони фінансувалися за рахунок членських внесків, пожертвувань, коштів від проведення лотерей, народних гулянь, концертів, лекцій тощо, проте державні організації мали додаткові надходження з казни.

Поділялися товариства на такі, що опікувалися навчальними закладами певного або будь-якого рангу (нижчими, середніми та вищими навчальними закладами), підпорядкування (Міністерствам народної освіти, сільського господарства, військовому міністерству, Синоду) та діяли на чітко окресленій території. Існували також благодійні товариства, які працювали в різних напрямках надання благодійної допомоги, у тому числі, підтримуючи заклади освіти. Це були перші благодійні товариства, тому згідно зі своїм статутом вони працювали в різноманітних напрямках, у тому числі надаючи допомогу навчальним закладам, викладачам та бідним студентам.

У другій половині ХІХ ст. існували наступні форми надання гуманітарним закладам вищої освіти благодійної допомоги товариствами: заснування освітніх закладів та допомога їм; фінансування наукових досліджень і підтримка науковців; допомога у заснуванні та облаштуванні осередків культури при вишах, зокрема бібліотек і музеїв, підтримка молодих талантів, а при необхідності - й визнаних майстрів вітчизняної культури; піклування про сиріт, знедолених та бідних [1, с. 37].

Усі товариства у своїй діяльності керувалися наступними принципами: легальність діяльності й підзвітність місцевій та центральній владі; аполітичність; функціонування у рамках законів про благодійні товариства; надання фізичної та моральної допомоги; діяльність у межах загальнодержавних законів; демократичність організації та діяльності; фінансова замкненість у колі своїх членів, зрідка отримання допомоги від земств, адміністрації міста, інших державних структур; прагнення встановлювати зв'язки з іншими благодійними організаціями [5, с. 173].

Товариства допомоги бідним студентам виникали при навчальних закладах та церквах. Більшість навчальних закладів України мали власні товариства допомоги бідним студентам або інші подібні благодійні органи. Ці організації допомагали молоді сплачувати за їх навчання, та безкоштовно роздавали навчальні посібники, письмове приладдя, одяг і взуття. Інколи надавали грошову допомогу та платили за проживання.

Наприкінці ХІХ ст. у гуманітарних закладах вищої освіти суттєво зростає кількість незаможних студентів. Такі студенти потребували усілякої допомоги щоб заплатити за навчання чи за гуртожиток, придбати собі самі необхідні побутові речі. У цей час найпопулярнішими формами благодійної допомоги студентам були: практика заснування стипендій. При наданні допомоги враховували майновий рівень учня, його успіхи в навчанні та поведінку. Товариство мало право проводити концерти, спектаклі й інші заходи для поповнення коштів. Кошти товариства складалися із членських внесків та пожертвувань. Усі членські внески та 10% інших грошових надходжень переходили у «запасний капітал» товариства шляхом купівлі цінних паперів [12, с. 1-2]. Переважна більшість благодійних товариств, що створювалися при закладах вищої освіти були товариствами допомоги бідним студентам. У 1881 р. було створено Товариство допомоги студентам університету св. Володимира в Києві. На 1893 р. товариство мало 169 членів, значну частину яких складали викладачі університету. Членами Товариства були й відомі особи м. Києва: Єлизавета Куколь-Яснопольська, Л.І. Бродський, родина Терещенків, та інші.

Жіночі вищі навчальні заклади також не залишилися поза увагою благодійників. Так, 26 березня 1883 року Київські вищі жіночі курси отримали за заповітом О.П. Безвуса все його майно, що складало 9690 крб. [13, с. 595]. Така допомога мала велике значення для підтримки вищих навчальних закладів, в яких здобували освіту виключно жінки.

Головною метою та завданням наукових товариств, що засновувалися при університетах, наукових установах й інших навчальних закладах був розвиток певної галузі науки та її популяризація. Крім того, ці товариства надавали матеріальну допомогу молодим дослідникам, підтримували наукові розробки, проводили тематичні конкурси, засновували стипендії у навчальних закладах, проводили збір коштів на різноманітні доброчинні цілі, допомагали навчальним закладам, бібліотекам та музеям, тощо.

Наукові товариства, що діяли на громадських засадах, крім членських внесків, отримували пожертвування, як значний пункт прибутків. Їм жертвували гроші, книжки, прилади та інше. Держава суворо контролювала діяльність благодійних товариств [14, c. 1].

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. спостерігався процес об'єднання зусиль державних, громадських благодійних організацій та приватних благодійників. благодійний товариство гуманітарний вищий освіта культура

Часто саме стипендії, засновані приватними особами, установами, організаціями й товариствами давали можливість талановитим бідним студентам одержати вищу освіту.

Стипендії призначалися найбіднішим здібним студентам, які не могли самостійно сплатити за навчання. Лише на початку ХХ ст. була запроваджена практика видання стипендій кращим студентам незалежно від їх матеріального становища. Стипендії могли засновувати не лише окремі особи, а й групи благодійників. Такі стипендії складали: станові - купецькі, дворянські та ін., стипендії від працівників певної установи, студентів тощо.

Університет св. Володимира в Києві привертав увагу громадськості й, благодійників. 2 травня 1858 р. чиновники Миргородського повітового училища зі свого жалування зібрали 25 крб. 65 коп. у фонд стипендії імені Дмитра Гавриловича Бібікова в університеті св. Володимира [15, арк. 10].

У 1893 році у Київському університеті св. Володимира існувало 45 стипендій, заснованих на пожертвувані капітали, та 17 - піклувань про малозабезпечених студентів. Протягом року на стипендії було видано з пожертвуваних коштів 9291 крб., а від піклування про малозабезпечених студентів - 5278 крб. Пожертви робили: барон Федір Штейнгель (3000 крб.) на лікування бідних студентів; дійсні статські радники Микола Артемович та Федір Артемович Терещенки (6000 крб.) на заснування стипендії імені князя Олександра Михайловича Донаукова-Корсакова; службовці установ Л.І. Бродського ( 5000 крб.) на стипендію для студентів медичного факультету імені Л.І. Бродського, яка була заснована «на честь його турботливості про нужденних осіб та службовців» [16, с. 51- 53].

Протягом 1894 року в Київському університеті св. Володимира існувало вже 46 стипендій приватних осіб та організацій (за рік видано 12344 крб. 67 коп.), 15 стипендій, заснованих піклуванням про малозабезпечених студентів (сплачено 3753 крб.) [17, с. 24].

Досить поширеною була практика передачі капіталів з метою заснування стипендій для навчання родичів благодійників. У 1908 році Олександр Миколайович Барабан заповів свої кошти університету св. Володимира з умовою, що відсотки з них будуть витрачатися на навчання та інші потреби його сина. Після його смерті вони мали перейти в спеціальні суми університету для бідних православних 119 студентів, переважно Золотоніського повіту Полтавської губернії [18, c. 1].

Не була винятком і практика заснування стипендій групою осіб для вшанування видатної людини. Так, у 1911 році в університеті св. Володимира на пожертвувані кошти була заснована стипендія імені Карла Генріховича Трітшеля для бідних студентів медичного факультету. Для заснування стипендії було зібрано 5655 крб. [19, c. 3].

Київський університет св. Володимира отримував найбільші пожертвування від благодійників для допомоги бідним студентам.

У Харківськиому університеті також була поширена практика благодійництва. 1885 року І.Г. Харитоненко заснував в університеті 18 стипендій свого імені та дві стипендії імені Олександра ІІ та Олександра ІІІ, витративши 50 тис. крб. Стипендії видавалися російським підданим, які успішно навчалися в університеті [20, с. 209].

7 липня 1904 року в Харківському університеті була заснована стипендія імені Абрамової Євдокії Прокопівни, яка заповіла на це 3200 крб. Стипендія у розмірі 121 крб. 60 коп. на рік надавалася кращому студентові будь-якого факультету [21, c. 24]. Однак Харківський університет отримував не лише грошову допомогу, а й натуральну, наприклад у вигляді нерухомості. Так, у 1888 році І.Г. Харитоненко пожертвував університету триповерховий будинок, в якому розміщувався медичний факультет. Таким чином, благодійні пожертвування для Харківського університету були невід'ємною частиною життя й надавали значну допомогу, починаючи з перших років його існування.

Увага благодійників була зосереджена у першу чергу на вищих навчальних закладах, які вони самі закінчували.

Поширеною формою підтримки бідних студентів були концерти на їх користь. Ініціаторами їх проведення ставали переважно самі студенти. Проте вони не могли самі проводити такі заходи, тому часто зверталися до викладачів з проханням допомогти у вирішенні організаційних питань. Наприклад 4 січня 1894 року в м. Кременчуці

Полтавської губернії було проведено літературно-музичний вечір на користь студентів-кременчужан, що навчалися у Харкові. Зібрані кошти - 800 крб. були передані до вищих навчальних закладів Харкова [22, арк. 2].

У вищих гуманітарних закладах освіти діяли товариства допомоги бідним студентам. Ці товариства крім сплати за навчання, купівлю одягу та навчальних посібників, займались пошуком роботи для студентів, будівництвом гуртожитків, їдалень. Товариство допомоги студентам університету св. Володимира було засноване 4 серпня 1881 року. Воно допомагало студентам під час навчання та один рік після завершення навчання. Головним джерелом надходження коштів для товариства, було зібрання членських внесків та пожертвувань. У 1898 році товариство отримало пожертвування від професорів університету св. Володимира - 1105 крб., від інших осіб - 816 крб. Товариству було подаровано друковані видання на 247 крб. А пожертвування членів товариства становили 2365 крб. (1000 з яких вніс відомий благодійник Лазар Ізраілович Бродський). [23 с. 20].

У 1904 році товариство отримало 1195 крб. від професорів, 3000 крб. - від спадкоємців Л.І. Бродського та 2000 крб. - від Київської міської управи [24, С. 39].

Товариства допомоги бідним студентам Київського університету св. Володимира надавало безвідсоткові позички нужденним. Допомога надавалася у вигляді позик на одяг, взуття, книжки, на оплату житла, слухання лекцій, лікування, викуп з ломбарду теплих речей. У 1902 році допомогу отримали 264 студенти, у наступному - 303 студенти. Важливим питанням для товариства було забезпечення безкоштовним харчуванням бідних студентів, які погано харчувалися, а інколи й голодували. У 1891-1892 навчальному році в спеціально найнятій для бідних студентів їдальні харчувалося 39 осіб, на що товариство витратило 288 крб. 1895 року товариство оплатило студентам понад 13 тисяч обідів, у 1896 році - понад 15 тисяч обідів, а у 1898 році - 19 тисяч обідів. У 1904 році безкоштовні обіди регулярно отримував 301 студент університету [25, с. 125].

У 1871 році було затверджено статут Товариства допомоги бідним студентам Харківського університету. Організація надавала довгострокові позики студентам, які ті повинні були повернути після закінчення навчання. У 1880 році товариство отримало від євреїв 1078 крб. 50 коп. для підтримки єврейських студентів. Танцювальні вечори, концерти та спектаклі на користь товариства принесли 3831 крб. 15 коп. Цього ж року надійшли пожертвування з різних міст на суму 1091 крб. 15 коп. У 1880 році товариством було видано стипендій на суму 67 крб. 41 коп., сплачено за слухання лекцій 146 студентами 2920 крб., виділено одноразову допомогу 215 студентам у розмірі 3005 крб. За слухання лекцій 11 студентами-євреями було сплачено 220 крб., а також назначена одноразова допомога єврейським студентам у розмірі 341 крб. [2, с. 294].

При Харківському університеті діяло також Товариство їдальнь для бідних студентів. У 1911 році воно витратило на обіди студентам 52476 крб., у тому числі 1922 крб. на 14789 безкоштовних обідів [26, арк. 3-5].

Плідно працювало також Товариство допомоги слухачкам Вищих жіночих курсів, засноване 19 жовтня 1906 року Г.Л. Іконниковою. Того ж року було створено Товариство сприяння академічному життю у вищих чоловічих навчальних закладах. До планів цього товариства входило читання наукових лекцій, створення бюро праці, дешевої їдальні та бібліотеки [5, c. 87]. При вишах студенти засновували земляцтва, надаючи матеріальну допомогу незаможним товаришам. Існували такі земляцтва на членські внески студентів. Формувалися ці об'єднання переважно за національними та територіальними принципами і деякий час діяли нелегально. Лише на початку ХХ століття вони були дозволені державою. Так у лютому 1910 р. в Харківському університеті діяло 47 земляцтв. Земляцтва надавали позики як на короткий так і на довгий періоди дійсним членам товариств [27, с. 4].

Окремо варто наголосити на благодійній діяльності студентства. Звичним для дозвілля молоді була організація студентських вечорів, зароблені кошти від проведення яких йшли на допомогу нужденній молоді. Восени 1881 р. на користь незаможних слухачок КВЖК було влаштовано спектаклі за участю відомого актора М. Іванова- Козельського [28, с. 2].

Студентська молодь регулярно брала участь у благодійних концертах, влаштованих як за власною ініціативою, так і за ініціативою інших осіб чи організацій. У 1888 р. з ідеєю влаштування благодійного концерту на користь малозабезпечених студентів Київського університету виступило Товариство російських драматичних артистів [2 с. 294-295].

Наприкінці ХІХ ст. у Києві на користь слухачок Вищих жіночих курсів неодноразово відбувались благодійні музично-танцювальні вечори, в яких брав участь студентський хор під керівництвом молодого тоді композитора М. Лисенка. У січні 1888 р. у приміщенні Харківського дворянського зібрання відбувся благодійний концерт на користь малозабезпечених студентів музичного училища. Збір від концерту склав 700 крб.[29, с. 3].

У січні 1901 р. були затверджені правила студентського музичного гуртка при Новоросійському університеті. Участь в роботі гуртка могли брати лише студенти університету. Усі зібрання оркестру та хору мали відбуватися у присутності помічника інспектора студентів. Оркестр та хор влаштовували концерти. Певний відсоток отриманих коштів надходив до «музичного фонду», а більша їх частина надходила в розпорядження Товариства для допомоги нужденним студентам [30, с. 24].

Благодійну допомогу надавали й науковцям вишів у вигляді фінансування досліджень, премій за наукові досягнення та дослідження, грошової допомоги окремим особам. Суб'єктом та об'єктом благодійної допомоги виступали наукові товариства, що засновували премії і стипендії, підтримували науковців і навчальні заклади, отримували різноманітну допомогу від окремих благодійників у вигляді пожертвувань капіталів, різноманітних речей та книжок. Значення допомоги, що надавалася науковцям важко переоцінити. Стипендії, які створювалися для них, давали можливість завершити освіту або пройти стажування, у тому числі й за кордоном. Наукові премії, крім матеріальної допомоги, сприяли виявленню здібних молодих дослідників [1, с. 131]



Висновки

Отже, благодійна діяльність сприяла розвитку системи вищої гуманітарної освіти Наддніпрянської Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ. Більшість благодійників засновували та підтримували заклади вищої освіти. Їх пожертви сприяли започаткуванню нових закладів вищої гуманітарної освіти, будівництву нових корпусів, відкриттю та поповненню новими надходженнями бібліотек при вищих навчальних закладах. Благодійники найбільше коштів жертвували на заснування стипендій та сприяння товариствам допомоги бідним студентам. Показником необхідності діяльності товариств допомоги бідним студентам може слугувати їх наявність при кожному вищому навчальному закладі. Обсяги діяльності таких товариств були значними як у фінансовому відношенні, так і у загальній кількості осіб, що отримали допомогу. Благодійники активно підтримували наукові дослідження у закладах вищої освіти і разом з державними важелями були додатковим стимулом розвитку науки.

Нині необхідно врахувати досвід кінця ХІХ - початку ХХ ст. у розвитку сучасної системи благодійної діяльності. Благодійним організаціям та окремим благодійникам слід поглибити вивчення фінансових потреб у наданні підтримки закладам вищої освіти та окремим здобувачам. Така благодійна підтримка є необхідним чинником у подальшому розвитку освітніх закладів.



Література

1. Нарадько А.В. Благодійність у сфері освіти в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть): монографія. / А. Нарадько. Видавництво ПолтНТУ, 2016. 180 с.

2. Левицька Н.М. Вища гуманітарна освіта Наддніпрянської України (друга половина ХІХ- початок ХХ ст.): Моногр. Н. Левицька. К.: НУХТ, 2012. 395 с.

3. Колосова Н. Українське меценатство: традиції, сучасність, перспективи: монографія / Н. Колосова. Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. Вінниця: нова Книга, 2018. 352 с.

4. Добрянський І.А., Постолатій В.В. Громадянська та приватна ініціатива в розвитку освіти в України (кінець ХІХ - початок ХХ століття) / І.А. Добрянський, В.В. Постолатій. Кіровоград, 1998. 142 с.

5. Ступак Ф.Я. Благодійні товариства Києва (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / Ф.Я. Ступак. К.: Хрещатик, 1998. 208 с.

6. Сейко Н.А. Доброчинність у сфері освіти України (XIX - початок XX століття): автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.05. Луганськ, 2009. 44 с.

7. Сухенко В. Жіноча середня освіта в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.) / В. Сухенко // Український історичний журнал. 1998. №5. С.63-74.

8. Сергеев И. Для лиц «недостаточного содержания» / И. Сергеев // Акционерное дело. 1991. №1. С.132-139

9. Резніова В.В., Добреля Л.П. З історії благодійних товариств Харківщини (40-90 рр. ХХ ст.) / В.В. Резнікова, Л.П. Добреля // VH Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнавство і культура». (Наукові доповіді та повідомлення). Частина ІІ. Київ Харків: Рідний край, 1997. С.258-261.

10. Донік О.М. Благодійність в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.) / О.М. Донік // Український історичний журнал. 2005. №4. С. 159-177.

11. Благотворительность в народном образовании (Рус. меценаты, ХУІІ - нач. ХХ вв.) / Л. Лаврененко // Народное образование. 2003. №2. С. 249-254.

12. Устав Общества вспомоществования нуждающимся ученикам и ученицам Киевских городских училищ ведения Министерства народного просвещения, равно церковно-приходских школ. К., 1902. 8 с.

13. ІР, ф.46, спр. 593-604: Архів Іконникова В.С. Материалы о движимом и недвижимом имуществе, завещанном высшим женским курсам в Киеве полковником А.П. Безусом и другие его документы.

14. ЦДІА, ф.442, оп. 543, спр. 243, 17 арк.: Дело об учреждении в г. Проскурове благотворительного общества. (1890).

15. ДАПО, ф.958, оп.1, спр.96, 13 арк.: Переписка с директором народных училищ Полтавской губернии и Миргородским уездным казначейством о получении и расходовании средств, отпущенных на содержание училища. (1853).

16. Речь и отчет, читанные на годичном акте в университете св. Владимира 17 января 1894 года. К.: Типография императорского университета св. Владимира, 1894. 70 с.

17. Отчет и речь, читанные на годичном акте в университете св. Владимира 17 января 1895 года. К., 1895. 73с.

18. ЦДІА, Ф.707, оп.194, спр.97, 5 арк.: Дело о пожертвовании А.М. Барабаном капитале с тем, чтобы дивиденды с него употреблялись на уплату за право слушания лекций бедным студентам университета св. Владимира. (1908).

19. ЦДІА, ф.890, оп.1, спр.109, 12 арк.: Дело об учреждении стипендии имени профессора К.Г. Тритшеля на медицинском факультете Киевского университета. (1900-1901).

20. Камад І. З історії присудження іменних стипендій у Харківському імператорському університеті у ХІХ - на початку ХХ ст. / І. Камад // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Вип. 12. К.: Рідний край, 2001. С. 205-213.

21. Правила стипендий, пособий премий и прочих капиталов, существующих при императорском Харьковском университете, составленные в 1913 году. Х.: Типография «Печатное дело», 1913. 136 с.

22. ДАХО, ф.770, оп.1, спр.210, 39 арк: Переписка по поводу частных стипендий и пособий, получаемых студентами института от разных лиц и учреждений. (1894).

23. Годовой отчет общества вспомоществования студентам Университета Святого Владимира с 1 ноября 1897 по 1 ноября 1898. Год 17й. К., 1899. 29 с.

24. Годовой отчет общества вспомоществования студентам Университета Святого Владимира. За 1904 г. Год 23-й. К., 1905. 49 с

25. Годовой отчет общества вспомоществования студентам Университета Святого Владимира. За 1903 год. Год 22. К., 1904. 49с.

26. ЦДІА, ф.1618, оп.1, спр. 306, 11 арк.: Обзор печати за 1912 г. Высшие учебные заведения (их персонал, настроения и пр.), различные курсы (высшие, специальные для рабочих и пр.) и различные организации среди учащихся. (1912).

27. ЦДІА, ф.705, оп.1, спр. 490, 95 арк.: Юго-восточное работное охранное отделение. Переписка с департаментом полиции и Харьковской губернией о существовании в высших учебных заведениях города Харькова студенческих землячеств. (1910).

28. Спектакль // Киевлянин. 1881. №253 (18 нояб.). С. 2.

29. Київський університет: Документи і матеріали (1834-1984). К.: Вища школа, 1984. 203 с.

30. Правила студенческого музыкального кружка при имп. Новороссийском университете // Сборник распоряжений по министерству народного просвещения. Т. 15. 1901-1903 гг. СПб, 1904. С.24.



References

1. Naradko, A.V. (2016), Blahodiinist u sferi osvity v Ukraini (druha polovyna ХІХ- pochatok ХХ stolit) [Charity in the field of education in Ukraine (second half of the 19th - beginning of the 20th centuries]: monohrafiia. Poltava. Vydavnytstvo PoltNTU, 180 s. [in Ukrainian].

2. Levytska, N.M. (2012), Vyshcha humanitarna osvita Naddniprianskoi Ukrainy (druha polovyna ХІХ - pochatok ХХ st.) [Higher humanitarian education of Dnieper Ukraine (second half of the 19th - beginning of the 20th century)]: Monohr. K.: NUKhT, 395 s. [in Ukrainian].

3. Kolosova N. (2018), Ukrainske metsenatstvo: tradytsii, suchasnist, perspektyvy [Ukrainian patronage: traditions, modernity, prospects]: monohrafiia. Nats. akad. ker. kadriv kultury i mystetstv. Vinnytsia.: novaKnyha. 352 s. [in Ukrainian].

4. Dobrianskyi, I.A., & Postolatii, V.V. (1998), Hromadianska ta pryvatna initsiatyva v rozvytku osvity v Ukrainy (kinets ХІХ - pochatok ХХ stolittia) [Civil and private initiative in the development of education in Ukraine (end of the 19th - beginning of the 20th century)]. Kirovohrad, 1998. 142 s. [in Ukrainian].

5. Stupak, F.Ia. (1998), Blahodiini tovarystva Kyieva (druha polovyna ХІХ - pochatok ХХ st.) [Charitable societies of Kyiv (second half of the 19th - beginning of the 20th century)]. Khreshchatyk, 1998. 208 s. [in Ukrainian].

6. Seiko, N.A. (2009), Dobrochynnist u sferi osvity Ukrainy (XIX - pochatok XX stolittia) [Philanthropy in the field of education of Ukraine (19th - early 20th centuries)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Luhansk, 2009. 44 s. [in Ukrainian].

7. Sukhenko, V. (1998), Zhinocha serednia osvita v Ukraini (ХІХ - pochatok ХХ st.) [Female secondary education in Ukraine (XIX - early XX centuries)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. №5. S.63-74. [in Ukrainian].

8. Serheev, Y. (1991), Dlia lyts «nedostatochnoho soderzhanyia» [For persons with «insufficient income»] Aktsyonernoe delo. №1. S.132-139. [in Ukrainian].

9. Reznikova, V.V., & Dobrelia, L.P. (1997), Z istorii blahodiinykh tovarystv Kharkivshchyny (40-90 rr. ХХ st.) [On the history of beneficial partnerships in the Kharkiv region (40th - 90th century XX century)]. VII Vseukrainska naukova konferentsiia «Istorychne kraieznavstvo i kultura». (Naukovi dopovidi ta povidomlennia). Chastyna II. Kyiv Kharkiv: Ridnyi krai. S. 258-261. [in Ukrainian].

10. Donik, O.M. (2005), Blahodiinist v Ukraini (ХІХ - pochatok ХХ st.) [Charity in Ukraine (XIX - beginning of the XX century)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. №4. S. 159 - 177. [in Ukrainian].

11. Blahotvorytelnost v narodnom obrazovanyy (Rus. metsenatu, ХУП - nach. ХХ vv.). (2003). [Charity in public education (Russian philanthropists, XVII - early XX centuries)] / L. Lavrenenko // Narodnoe obrazovanye. №2. S. 249 - 254. [in Ukrainian].

12. Ustav Obshchestva vspomoshchestvovanyia nuzhdaiushchymsia uchenykam y uchenytsam Kyevskykh horodskykh uchylyshch vedenyia Mynysterstva narodnoho prosveshchenyia, ravno tserkovno-prykhodskykh shkol. (1902). [Charter of the Society for Assistance to Needy Pupils and Pupils of Kyiv City Schools under the Ministry of Public Education, as well as parochial schools]. K., 8 s. [in Ukrainian].

13. IR, f.46, spr. 593-604: Arkhiv Ikonnykova V.S. Materyalu o dvyzhymom y nedvyzhymom ymushchestve, zaveshchannom vbisshym zhenskym kursam v Kyeve polkovnykom A.P. Bezusom y druhye eho dokumentu [Archive of Ikonnikov V.S. Materials on movable and immovable property bequeathed to higher women's courses in Kyiv by Colonel A.P. Bezus and his other documents] [in Ukrainian].

14. TsDIA, f.442, op. 543, spr. 243, 17 ark.: Delo ob uchrezhdenyy v h. Proskurove blahotvorytelnoho obshchestva. (1890) [The case of the establishment of a charitable society in Proskurov] [in Ukrainian].

15. DAPO, f.958, op.1, spr.96, 13 ark.: Perepyska s dyrektorom narodnbikh uchylyshch Poltavskoi hubernyy y Myrhorodskym uezdnum kaznacheistvom o poluchenyy y raskhodovanyy sredstv, otpushchennbikh na soderzhanye uchylyshcha [Correspondence with the director of public schools of the Poltava province and the Mirgorod district treasury on the receipt and expenditure of funds allocated for the maintenance of the school] (1853). [in Ukrainian].

16. Rech y otchet, chytannbie na hodychnom akte v unyversytete sv. Vladymyra 17 yanvaria 1894 hoda [Speech and report read at the annual meeting at the University of St. Vladimir January 17, 1894]. K.: Typohrafyia ymperatorskoho unyversyteta sv. Vladymyra, 1894. 70 s. [in Ukrainian].

17. Otchet y rech, chytannbie na hodychnom akte v unyversytete sv. Vladymyra 17 yanvaria 1895 hoda [Report and speech read at the annual meeting at the University of St. Vladimir January 17, 1895]. K., 1895. 73 s. [in Ukrainian].

18. TsDIA, F.707, op.194, spr.97, 5 ark.: Delo o pozhertvovanyy A.M. Barabanom kapytale s tem, chtobbi dyvydendbi s neho upotreblialys na uplatu za pravo slushanyia lektsyi bednbim studentam unyversyteta sv. Vladymyra [The case of the donation of A.M. Drum capital so that dividends from it are used to pay for the right to listen to lectures to poor students of the University of St. Vladimir]. (1908). [in Ukrainian].

19. TsDIA, f.890, op.1, spr.109, 12 ark.: Delo ob uchrezhdenyy stypendyy ymeny professora K.H. Trytshelia na medytsynskom fakultete Kyevskoho unyversyteta [The case of establishing a scholarship named after Professor K.G. Tritschel at the Faculty of Medicine of Kyiv Universit]. (1900-1901). [in Ukrainian].

20. Kamad, I. (2001), Z istorii prysudzhennia imennykh stypendii u Kharkivskomu imperatorskomu universyteti u XIX - na pochatku ХХ st. [On the history of awarding nominal scholarships at the Kharkiv Imperial University from the 19th century to the beginning of the 20th century]. Istoriia Ukrainy. Malovidomi imena, podii, fakty. Vyp. 12. K.: Ridnyi krai. S. 205-213. [in Ukrainian].

21. Pravyla stypendyi, posobyi premyi y prochykh kapytalov, sushchestvuiushchykh pry ymperatorskom Kharkovskom unyversytete, sostavlennbie v 1913 hodu. (1913). Kh. [Rules for scholarships, benefits, prizes and other capital existing at the Imperial Kharkov University, drawn up in 1913]: Typohrafyia «Pechatnoe delo».136 s. [in Ukrainian].

22. DAKhO, f.770, op.1, spr. 210, 39 ark: Perepyska po povodu chastnbikh stypendyi y posobyi, poluchaembikh studentamy ynstytuta ot raznbikh lyts y uchrezhdenyi. (1894). [Correspondence regarding private scholarships and benefits received by students of the institute from various individuals and institutions]. [in Ukrainian].

23. Hodovoi otchet obshchestva vspomoshchestvovanyia studentam Unyversyteta Sviatoho Vladymyra s 1 noiabria 1897 po 1 noiabria 1898. Hod 17-y. (1899). [Annual report of the society for the benefit of students of the University of St. Vladimir from November 1, 1897 to November 1, 1898. Year 17.]. K. 29 s. [in Ukrainian].

24. Hodovoi otchet obshchestva vspomoshchestvovanyia studentam Unyversyteta Sviatoho Vladymyra. Za 1904 h. Hod 23-y. (1905). [Annual report of the society for the benefit of students of the University of St. Vladimir. For 1904. Year 23]. K. 49 s. [in Ukrainian].

25. Hodovoi otchet obshchestva vspomoshchestvovanyia studentam Unyversyteta Sviatoho Vladymyra. Za 1903 hod. Hod 22. (1904). [Annual report of the society for the benefit of students of the University of St. Vladimir. For 1903. Year 22]. K., 49 s. [in Ukrainian].

26. TsDIA, f. 1618, op.1, spr.306, 11 ark.: Obzor pechaty za 1912 h. Vbisshye uchebnbie zavedenyia (ykh personal, nastroenyia y pr.), razlychnbie kursbi (vbisshye, spetsyalnbie dlia rabochykh y pr.) y razlychnbie orhanyzatsyy sredy uchashchykhsia (1912). [Review of the press for 1912. Higher educational institutions (their personnel, mood, etc.), various courses (higher, special for workers, etc.) and various organizations among students]. [in Ukrainian].

27. TsDIA, f.705, op.1, spr.490, 95 ark.: Yuho-vostochnoe rabotnoe okhrannoe otdelenye. Perepyska s departamentom polytsyy y Kharkovskoi hubernyei o sushchestvovanyy v vbisshykh uchebnbikh zavedenyiakh horoda Kharkova studencheskykh zemliachestv. (1910). [South-Eastern Work Security Department. Correspondence with the police department and the Kharkov province about the existence of student communities in higher educational institutions of the city of Kharkov]. [in Ukrainian].

28. Spektakl. (1881). [Performance] // Kyevlianyn. №253 (18 noiab.). S. 2. [in Ukrainian].

39. Kyivskyi universytet: Dokumenty i materialy (1834-1984). (1984). [Kiev University: Documents and materials (1834-1984)]. K.: Vyshcha shkola. 203 s. [in Ukrainian].

30. Pravyla studencheskoho muzbikalnoho kruzhka pry ymp. Novorossyiskom unyversytete. (1904). [Rules of the student music club at the imp. Novorossiysk University]. Sbornyk rasporiazhenyi po mynysterstvu narodnoho prosveshchenyia. T. 15. 1901-1903 hh. - SPb, S.24. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru