Волинь у контексті Національно-визвольної війни середини XVII століття (огляд сучасної української історіографії)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра історії, теорії держави і права та філософії

Приватний вищий навчальний заклад

«Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем'янчука»

Волинь у контексті Національно-визвольної війни середини XVII століття (огляд сучасної української історіографії)

Старжець Володимир Іванович

кандидат історичних наук, доцент

Анотація

На Волині впродовж 1648-1659 рр. відбулася низка історичних подій загальнонаціонального масштабу і розгорнувся масовий повстанський рух, але визвольний процес в цьому регіоні і до сьогодні залишається маловивченою сторінкою нашої історії. Мета статті - дослідити і класифікувати матеріали сучасної української історичної науки про місце Волині в подіях Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі аналізу і критичного осмислення напрацювань сучасної вітчизняної історіографії була зроблена спроба класифікації наукових праць присвячених подіям Національно-визвольної війни на Волині у 1648-1659 рр.

Всебічний аналіз процесів боротьби українців проти польського соціального, національного і релігійного гноблення та створення державності у середині XVII ст. стали предметом об'єктивних досліджень українських істориків з 1990-х рр. Саме в цей час були зроблені вагомі кроки у розширенні джерельної бази вивчення історії Національно-визвольної війни, зокрема щодо маловивчених проблем. З'явилися дослідження, які з'ясовували регіональні особливості війни та її вплив на усі сфери життя місцевого населення.

Проаналізовано характерні риси сучасної української історіографії доби козаччини, що безпосередньо стосується заявленої проблематики. Визначено основні етапи розвитку наукових досліджень волинського регіону за роки незалежності. Класифіковано групу історико-археологічних праць які присвячені дослідженню пам'яток козацької доби, зокрема місцю Берестецької битви.

Констатовано, що здобутки сучасної української історіографії створили наукове підґрунтя для з'ясування передумов, динаміки розгортання, особливостей та наслідків визвольного процесу середини XVII ст. на Волині. Активно розвиваються регіональні історичні студії, в яких на широкій джерельній базі висвітлюються різні аспекти політичного, економічного та духовного життя Волинського краю.

Ключові слова: козацтво, Національно-визвольна війна, Б. Хмельницький, Волинь, середина XVII століття, історіографія.

Starzhets Volodymyr Ivanovych PhD (History), Associate Professor of the Department of History, Theory of the State and Law and Philosophy, Private Higher Educational Establishment «Academician Stepan Demyanchuk International University of Economics and Humanities»

VOLYN IN THE CONTEXT OF THE NATIONAL LIBERATION WAR OF THE MID-17TH CENTURY (REVIEW OF MODERN UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY)

Abstract

During 1648-1659, a number of historical events of national scale took place in Volyn and a mass insurgent movement was launched, but the liberation process in this region remains a little-studied page of our history to this day. The purpose of the article is to research and classify the materials of modern Ukrainian historical science about the place of Volhynia in the events of the National Liberation War of the mid-17th century.

The scientific novelty of the research lies in the fact that, based on the analysis and critical understanding of the developments of modern national historiography, an attempt was made to classify scientific works devoted to the events of the National Liberation War in Volyn in 1648-1659.

A comprehensive analysis of the processes of the struggle of Ukrainians against Polish social, national and religious oppression and the creation of statehood in the middle of the 17th century. became the subject of objective research by Ukrainian historians since the 1990s. It was at this time that important steps were taken in expanding the source base for the study of the history of the National Liberation War, in particular, regarding understudied problems. There were studies that clarified the regional features of the war and its impact on all spheres of life of the local population.

The characteristic features of modern Ukrainian historiography of the Cossack period are analyzed, which directly relate to the stated problems. The main stages of the development of scientific research the Volyn region during the years of independence have been determined. A group of historical and archaeological works devoted to the study of the monuments of the Cossack era, in particular the site of the Battle of Berestets, has been classified.

It has been established that the achievements of modern Ukrainian historiography have created a scientific basis for clarifying the prerequisites, dynamics of deployment, features and consequences of the liberation process of the middle of the 17th century in Volyn. Regional historical studies are actively developing, in which various aspects of the political, economic, and spiritual life of the Volyn region are highlighted on a wide source base.

Keywords: Cossacks, National Liberation War, B. Khmelnytskyi, Volyn, mid-17th century, historiography.

Вступ

Постановка проблеми. Зусиллями багатьох поколінь науковців досягнуто значних успіхів у дослідженні історії визвольної боротьби українського народу середині XVII ст. Надзвичайно важливо для сучасної вітчизняної науки зосередити дослідницькі зусилля на поглибленому вивченні перебігу та особливостей національно-визвольного руху в окремих регіонах України. Відсутність таких досліджень є значною проблемою для фахівців та широкого кола громадян, які намагаються з'ясувати окремі загальнонаціональні аспекти та особливості розвитку різних регіонів в подіях Української національної революції середини XVII століття.

Національно-визвольна боротьба під керівництвом Б. Хмельницького вперше об'єднала в єдиному народному русі волинян з українцями інших регіонів. На Волині впродовж 1648-1659 рр. відбулася низка історичних подій загальнонаціонального масштабу і розгорнувся масовий повстанський рух, але визвольний процес в цьому українському регіоні і до сьогодні залишається маловивченою сторінкою нашої історії. Напрацювання сучасної історіографії зводяться до з'ясування окремих проблем, передусім ходу військових операцій, що відбувалися на території Волинського воєводства.

Необхідність ґрунтовного аналізу сучасних досліджень щодо регіональних особливостей Національно-визвольної боротьби за українську державність та селянської війни за ліквідацію феодальних відносин роблять надзвичайно актуальною заявлену тематику.

Мета статті - дослідити і класифікувати матеріали сучасної української історичної науки про місце Волині в подіях Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Виклад основного матеріалу

Проблематика Національно-визвольної війни середини XVII століття знаходила своє зацікавлення серед широкого кола вітчизняних дослідників. Разом з тим, вивчення передумов, перебігу та наслідків визвольної боротьби та революційних подій на території Волині і до сьогодні залишається малодослідженою темою. Переважна більшість праць, дотичних до нашої проблематики, здебільшого стосуються вивчення бойових дій, соціальних, економічних чи культурних процесів, що загалом відбувались на теренах західноукраїнського регіону.

Хронологія досліджених подій, що відображені в публікаціях, охоплює період з 1648 по 1659 рр. і збігаються з періодом Української національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького. Верхня межа зумовлена остаточним припиненням визвольних змагань на території Волині після ратифікації Гадяцького договору польським сеймом у травні 1659 року.

Історіографію з проблеми воєнно-політичних процесів на Волині у період 1648-1659 рр., можна чітко розділити за хронологічним принципом:

- дореволюційна історіографія (до 1920-х рр.) у якій висвітлювались головні подій Хмельниччини, акцентувалась увага на Переяславській раді. Виключення становлять праці української інтелігенції, зокрема В. Антоновича, М. Грушевського, І. Крип'якевича, Д. Дорошенка, Д. Яворницького та ін.;

- радянська історіографія (1920-ті-1991 роки), яка характеризувалася демонстрацією офіційної точки зору Компартії та соціалістичного підходу щодо періоду козаччини. Головний акцент робився на антифеодальній боротьбі населення проти поляків, при цьому ігнорувалася будь-яка національна складова визвольної війни.

- сучасна українська історіографія (1991-2024 роки), особливістю якої є дослідження різних аспектів передумов, перебігу визвольної війни та наслідків революційних змін у досліджуваний період. Сьогодні в науковому середовищі відбуваються дискусії стосовно позитивних та негативних процесів які проявилися під час визвольних змагань та після смерті Б. Хмельницького. Значного поширення набули дослідження регіонального виміру національно-визвольної війни. Вагомим досягненням сучасної історіографії є залучення широкого кола джерел та документів, які раніше були недоступні.

З огляду на важливість потреби конструювання новітнього україноцентричного погляду на історію козаччини, предметом нашого аналізу стала саме сучасна українська історіографія.

Після відновлення незалежності, у дослідженнях, позбавлених цензури, детально аналізуються економічні, політичні та культурні процеси, що мали місце в Україні у 1648-1657 рр. Критичний аналіз процесів боротьби українців проти польського соціального, національного та релігійного гноблення та створення державності у середині XVII ст. стали предметом всебічних досліджень українських істориків з 1990-х рр. Саме в цей час були зроблені вагомі кроки у розширенні джерельної бази вивчення історії Національно-визвольної війни, зокрема щодо маловивчених проблем. З'явилися дослідження, які з'ясовували регіональні особливості війни та її вплив на усі сфери життя місцевого населення.

Щодо української історіографії, яка творилася в іншому ментальному середовищі, вона значно відрізняється від радянської більш об'єктивним висвітленням подій, фактів та залученням широкого спектра архівних джерел, різних методик і наукових підходів. Надзвичайно затребуваними в суспільстві виявились регіональні дослідження, в яких на широкій джерельній базі висвітлювались різні аспекти політичного, економічного та духовного життя волинського краю. Серед новітньої української історіографії, що містить значний фактичний матеріал слід виокремити праці таких дослідників: В. Степанкова [1]; В. Смолія [2]; В. Грабовецького [3]; О. Ярошинського [4]; М. Довбищенка [5]; Б. Прищепи та О. Прищепи [6]; Н. Яковенко [7]; Т. Чухліба [8]; М. Крикуна [9]; І. Ворончук [10]; Т. Пономарьової та О. Булиги [11] та ін.

Учений В. Степанков - безпосередньо причетний до розробки концепції Національно-визвольної війни українського народу XVII ст. Ним події цього періоду розглядаються в єдиному контексті ранньомодерних європейських революцій. Основні положення такого підходу викладено в монографії «Антифеодальна боротьба у роки Визвольної війни та її вплив на формування української держави (1648-1654)» [1]. Фахівець приділяє значну увагу вивченню ролі в державницьких змаганнях українського козацтва та створеної в роки революції нової української еліти, формуванню національної ідеї та засад державного будівництва у середині - другій половині XVII ст., геополітичній ситуації навколо козацької держави. В. Степанков детально проаналізував українсько-російські відносини означеної доби, зокрема зосередив увагу на таких зрізах, як передумови, зміст та наслідки переяславських домовленостей, спробував з'ясувати причини намагань української сторони розірвати їх.

Відомими представниками української історіографії початку незалежності, козакознавцями є В. Смолій та В. Степанков. Зокрема у їхній спільній праці «Українська національна революція (1648-1676 рр.)» [2] на ґрунтовній документальній базі висвітлено основні етапи визвольних змагань, показано причинно-наслідкові зв'язки, які зумовили перебіг тодішніх подій, вплинули на політичний вибір тогочасної еліти. Постать гетьмана Б. Хмельницького змальована на широкому історичному тлі, де живуть і мислять десятки історичних осіб, доля яких так чи інакше переплітається з його долею. Також науковці чи не вперше виходять за рамки класичної хронологічної схеми 1648-1657 рр. Обґрунтовуючи це тим, що визвольна боротьба та революційні зрушення продовжувались і після смерті Б. Хмельницького.

У книзі Н. Яковенко «Українська шляхта з кін. XIV до сер. XVII століття. Волинь і Центральна Україна» [7] досліджено особливості становища цього привілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської. Окремим аспектом авторської уваги є витоки та соціальна структура волинської знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус.

З широкого масиву сучасної наукової історичної літератури центральною є праця О. Ярошинського «Волинь у роки Української національної революції середини XVII ст.» [4]. Це, чи не єдине наукове дослідження в якому комплексно проаналізовано перебіг Національно-визвольної війни на теренах Волині. Автором визначено зв'язок активної участі волинян у визвольних процесах із загальноукраїнським національним рухом. На документальній основі досліджено хід, основні етапи, особливості, характер і наслідки визвольної боротьби 1648-1659 рр. у Волинському воєводстві.

О. Ярошинський наголошує на тому, що Волинь в планах Б. Хмельницького та Речі Посполитої займала одне з головних місць як плацдарм для подальшої війни з супротивником. Звідси запекла боротьба за цей регіон та колосальні демографічні і економічні втрати місцевого населення [4, с. 242]. Разом з тим, зміцнили і збагатились традиції спільної боротьби за українську незалежність, що їх не змогли знищити польські, російські та австро-угорські поневолювачі. Книга розширює знання про регіональні особливості визвольних змагань українського народу.

Маловивченим питанням історії України присвячена праця М. Крикуна - «Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: статті і матеріали» [9]. Ця збірка стосується Київського, Волинського, Брацлавського і Подільського воєводств. У ній досліджуються адміністративний поділ, земські уряди, чисельність і структура населення, торгові зв'язки та ін. Наведено чимало документів, виявлених в архівах і рукописних зібраннях бібліотек, зокрема невідомі універсали Богдана Хмельницького. Особливої уваги заслуговує матеріал в якому проаналізовано кордони й повітовий поділ Волинського воєводства у XVI-XVIII століттях.

Важливою групою історіографічних праць є наукові статті у фахових виданнях які безпосередньо стосуються волинського регіону. Зокрема, регіональний аспект з історії становлення державних інституцій у південно- східній Волині (1648-1649 рр.) на основі оригінальних документів відображено у статті В. С. Степанкова [12]. Місце Волині і Поділля у стратегічних планах Б. Хмельницького стали об'єктом наукових інтересів І. Стороженка [13]. Питання характеру визвольної боротьби 1648-1657 років на волинських землях комплексно досліджує О. Ярошинський [14]. Науковець В. Цибульський охарактеризував наслідки Національно-визвольної боротьби [15]. Основні етапи територіального розвитку волинського історико- географічного регіону України детально проаналізували Б. Прищепа та О. Прищепа [16]. Місцеве самоврядування та економічні процеси досліджували: Н. Білоус, В. Михайловський, Н. Старченко [17]; О. Жук [18]; М. Висотін [19]. Науковець В. В. Степанков виокремив здобутки і невдачі національного елітотворення у 1648-1657 рр. [20]. Структурну організацію козацької армії та розвиток воєнного мистецтво козаків описав Т. Чухліб [21]. К. Мануілова у науковій статті піддає аналізу організацію публічної влади на українських землях кін. XVI - поч. XVII ст. [22].

В. Цибульський у статті «Волинь у Національно-визвольній війні середини XVII ст.» [15] обґрунтовує, що волинський регіон мав досить важливе значення у боротьбі українського народу проти магнатів і польської шляхти. Висвітлено реакцію різних верств місцевого населення на перебування тут козацьких військ та їхню участь у боротьбі на стороні Б. Хмельницького. Автор на основі статистичних даних визначив тяжкі демографічні та соціально-економічні наслідки війни для волинського краю.

Цікавим є сучасне дослідження В. Жука що безпосередньо стосується наслідків Національно-визвольної війни та економічного становища волинських земель у складі Речі Посполитої [18]. Зокрема автор наголошує, що «показником регресу, прискореного спустошливими війнами і феодальною анархією в країні, стало зменшення населення, занепад сільського господарства, міського ремесла і торгівлі» [18, с. 199]. Значну роль в економічному занепаді краю зіграла недалекоглядна політика місцевої шляхти та її невміння/небажання модернізувати виробництво і розвивати регіон.

Окрему групу праць щодо визвольної боротьби на території Волині складають наукові статті які стосуються дослідження пам'яток козацької доби, передусім місця Берестецької битви. Це зокрема історичні та археологічні розвідки таких науковців як: Б. Прищепа [23, 24]; В. Петрович, Т. Яцечко- Блаженко [25]; С. Скруха [26]; К. Юхимчук [27]; О. Войтюк [28]; К. Адамчук [29]; Б. Лазорак [30] та ін.

Значний внесок у дослідження поля Берестецької битви та вивчення подій Національно-визвольної війни 1648-1659 рр. на території Волині зробив відомий дослідник та археолог Б. А. Прищепа. Зокрема у звітних матеріалах про роботу археологічної експедиції Рівненської філії охоронної служби України на полі Берестецької битви у 2003 році [23] та в статті «Нові дослідження поля Берестецької битви» науковець аналізує результати 38-річного археологічного дослідження поля Берестецької битви 1651 р. [24]. Описує завдання нових експедицій, їхній результат та віднайдені артефакти.

Вдалою спробою поповнити вітчизняну історіографію битви під Берестечком, яка була однією з найвидатніших подій Національно-визвольної війни, є дослідження Т. Пономарьової та О. Булиги під назвою «Переправа незабутня. Історія однієї експедиції» [11]. Автори вперше у науковий обіг вводять масив унікальної, невідомої дослідникам інформації про результати 20-річних археологічних розкопок території, на якій відбулася битва, проведених археологічною експедицією Рівненського обласного краєзнавчого музею під керівництвом доктора історичних наук І. К. Свєшнікова поблизу сіл Пляшева й Острів Радивилівського району Рівненської області.

Опис, цікаві факти та звіт щодо археологічних досліджень на полі Берестецької битви у 2015 році подані в публікації керівника тієї експедиції О. Войтюка [28]. Зокрема, після дванадцятирічної перерви, Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» організував нові археологічні дослідження на своїй території. Метою стали пошуки місць двох невідомих козацьких переправ через болота річки Пляшівки під час цієї бити, що згадуються в історичних джерелах, але ще не були досліджені археологами. Археологічна розвідка дала позитивні результати, що стало продовженням подальшої роботи науковців і учасників експедиції.

Культурний потенціал Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» висвітлено в статті К. Адамчука [29]. В історичній ретроспективі описано становлення і розвиток заповідника, подано сучасний стан та перспективи подальшого вдосконалення цього потужного місця пам'яті.

Директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Б. Лазорак з точки зору сучасної історіографії проаналізував українські, польські та московські джерела [30]. Зокрема, це документи, листи, грамоти та донесення щодо ходу та наслідків Берестецької битви. Автором підкреслено на невелику частку джерел саме українського походження, що спонукає до подальших досліджень та виявлення таких матеріалів.

Пам'ятки, пов'язані з діяльністю українського козацтва на Волині серед старожитностей України займають важливе місце. Зусиллями багатьох поколінь істориків та археологів досягнуто значних успіхів у дослідженні історії козацтва XV-ХУШ ст. Однак, є ще багато ґрунтовно не вивчених сторінок історії та місць пов'язаних з епохою козацтва, що проллють світло на життя та побут українців того часу.

Висновки

національний визвольний волинь

Отже, здобутки сучасної української історіографії створили наукове підґрунтя для критичного і всестороннього з'ясування передумов, динаміки розгортання, особливостей та наслідків визвольного процесу середини XVII ст. на Волині. Дореволюційні та радянські історіографічні праці не завжди базувалися на сумлінному вивченні джерельної бази, а висновки часто були продиктовані негативними тенденціями, які панували тривалий час в історичній науці. Напрацювання сучасної історичної науки більш об'єктивно висвітлюють подій, факти та залучають широкий спектр архівних джерел, різних методик і наукових підходів. Активно розвиваються регіональні історичні студії, в яких на широкій джерельній базі висвітлюються різні аспекти політичного, економічного та духовного життя Волинського краю. Виявлення нових історичних та археологічних матеріалів спонукає до продовження досліджень економічних, воєнно-політичних і культурних подій на території Волині в середині XVII ст.

Література

1. Степанков В. С. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654). Львів: Світ, 1991. 195 с.

2. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Київ: Альтернативи, 1999. 352 с.

3. Грабовецький В. В. Визвольна боротьба на Волині у 1648-1657 рр. Огляд опублікованих джерел. Київ, Товариство Знання України, 2000. 47 с.

4. Ярошинський О. Б. Волинь у роки Української національної революції середини XVII ст. Київ: Видавничий дім «Стилос», 2005. 460 с.

5. Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI - перша половина XVII ст.). Київ: 1111 Сергійчук М. І., 2008. 882 с.

6. Прищепа Б. А., Прищепа О. П. Історичне краєзнавство Волині: навчальний посібник. Рівне: ПП ДМ, 2008. 352 с.

7. Яковенко Н. М. Українська шляхта з кін. XIV до сер. XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика, 2008. 472 с.

8. Чухліб Т. В. Секрети українського полівасалітету. Хмельницький - Дорошенко - Мазепа. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. 327 с.

9. Крикун М. Г. Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: статті і матеріали. Львів: Український Католицький університет, 2012. 701 с.

10. Ворончук І. О. Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Київ: [Б. в.], 2012. 712 с.

11. Пономарьова Т. О., Булига О. С. Переправа незабутня. Історія однієї експедиції. Луцьк: Волинські старожитності, 2014. 188 с.

12. Степанков В. С. Становлення державних інституцій у південно-східній Волині та причини їх ліквідації на початковому етапі Національної революції (1648 - серпень 1649 рр.). Велика Волинь: минуле і сучасне. Хмельницький-Ізяслав-Шепетівка: [Б. в.], 1994. С. 114-147.

13. Стороженко І. С. Волинь і Поділля у стратегічних планах Богдана Хмельницького. Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали V Всеукраїнських історичних читань. Київ-Черкаси: Інститут історії України, 1995. С. 30-33.

14. Ярошинський О. Б. Проблема характеру визвольної боротьби 1648-1657 років на Волині у світлі комплексного дослідження історичних джерел. Перспективи. 1999. № 3-4 (7-8). С. 62-68.

15. Цибульський В. І. Волинь у Національно-визвольній війні середини XVII ст. Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2000. Вип. 7. С. 110-116.

16. Прищепа Б. А., Прищепа О. П. Основні етапи територіального розвитку Волині як історико-географічного регіону України. Слов'янський вісник. 2001. Вип. ІІ. С. 61-76.

17. Білоус Н. О., Михайловський В. М., Старченко Н. П. Бортнікова А. Державна влада та місцеве самоврядування на Волині (кінець XIV - середина XVII ст.). Український історичний журнал. 2014. № 4. С. 194-209.

18. Жук О. В. Економічна криза 50 - 70-х рр. XVII ст. у Волинському воєводстві Речі Посполитої. Гуржіївські історичні читання. 2011. Вип. 4. С. 197-199.

19. Висотін М. Б. Вплив природних катаклізмів на стан мирного населення Волині протягом 1648-1657 рр. Історіографічний аспект. Україна у світовій історії. 2014. № 4. С. 98-107.

20. Степанков В. В. Здобутки і невдачі національного елітотворення (1648-1657 рр.). Вісник Кам 'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Історичні науки. 2015. Вип. 8. С. 205-221.

21. Чухліб Т. В. Воєнне мистецтво козаків. Медієвіст. 28. 09. 2016. URL: http://www.medievist.org.ua/2016/09/blog-post_28.html (дата звернення: 27.06.2024).

22. Мануілова К. В. Засади децентралізації публічної влади на українських землях, що належали Речі Посполитій. Держава та регіони. Серія: Державне управління: науково- виробничий журнал. 2016. № 2. С. 139-143.

23. Прищепа Б. А., Чекурков В. С. Роботи на полі Берестецької битви 1651 р. Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр. Збірка наукових праць. Київ: ІА НАНУ, 2004. Вип. 6. С. 274-275.

24. Прищепа Б. А., Чекурков В. С. Нові дослідження поля Берестецької битви. Берестецька битва в історії України: Збірник тез наукової конференції. Рівне: Нестеров С. Б., 2006. С. 21-31.

25. Петрович В. В., Яцечко-Блаженко Т. В. Пам'ятки козацької доби в колекції Музею археології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки як джерело до вивчення історії українського козацтва. Нові дослідження пам 'яток козацької доби в Україні: Збірник наукових статей. 2013. Вип. 22. Ч. 1. С. 175-177.

26. Скруха С. А. Традиції поховання козаків та цвинтарі козацької доби на місці Берестецької битви 1651 р. Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Збірник наукових статей. 2013. Вип. 22. Ч. 1. С. 191-195.

27. Юхимчук К. І. Співпраця Ігоря Свєшнікова з Рівненським обласним краєзнавчим музеєм та його участь у музеєфікації знахідок із досліджень місця битви під Берестечком. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2015. Вип. 19. С. 23-33.

28. Войтюк О. П. Нові дослідження на Полі Берестецької битви. Нові дослідження пам 'яток козацької доби в Україні. Збірник наукових праць. Випуск 25. 2016. С. 35-38.

29. Адамчук К. Д. Культурний потенціал національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Актуальні питання культурології. 2016. Вип. 16. С. 269-274.

30. Лазорак Б. О. Документальні свідчення Берестецької битви як джерело напрямів археологічних досліджень періоду українського козацтва. Літопис Волині. 2023. Вип. 28. С. 326-331.

References

1. Stepankov, V.S. (1991). Antyfeodalna borotba v roky Vyzvolnoi viiny ta yii vplyv na formuvannia Ukrainskoi derzhavy (1648-1654) [The anti-feudal struggle during the War of Liberation and its influence on the formation of the Ukrainian state (1648-1654)]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

2. Smolii, V.A., & Stepankov V.S. (1999). Ukrainska natsionalna revoliutsiia (1648-1676rr.) [Ukrainian National Revolution (1648-1676)]. Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].

3. Hrabovetskyi, V.V. (2000). Vyzvolna borotba na Volyni u 1648-1657 rr. Ohliad opublikovanykh dzherel [Liberation struggle in Volyn in 1648-1657. Review of published sources]. Kyiv, Tovarystvo Znannia Ukrainy [in Ukrainian].

4. Yaroshynskyi, O.B. (2005). Volyn u roky Ukrainskoi natsionalnoi revoliutsii seredyny XVII st. [Volyn during the Ukrainian National Revolution of the mid-17th century]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Stylos» [in Ukrainian].

5. Dovbyshchenko, M.V. (2008). Volynska shliakhta u relihiinykh rukhakh (kinets XVI - persha polovyna XVII st.) [The Volyn nobility in religious movements (the end of the 16th - the first half of the 17th century)]. Kyiv: Serhiichuk M. I. [in Ukrainian].

6. Pryshchepa, B.A., & Pryshchepa, O.P. (2008). Istorychne kraieznavstvo Volyni: navch. posib. [Historical regional lore of Volyn: a study guide]. Rivne: PP DM [in Ukrainian].

7. Yakovenko, N.M. (2008). Ukrainska shliakhta z kin. XIVdo ser. XVII stolittia. Volyn i Tsentralna Ukraina [Ukrainian nobility from the end of the 14th to the middle of the 17th century. Volyn and Central Ukraine]. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].

8. Chukhlib, T.V. (2011). Sekrety ukrainskohopolivasalitetu. Khmelnytskyi - Doroshenko - Mazepa [Secrets of Ukrainian polyvassality. Khmelnytskyi - Doroshenko - Mazepa]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» [in Ukrainian].

9. Krykun, M.H. (2012). Voievodstva Pravoberezhnoi Ukrainy u XVI-XVIII stolittiakh: statti i materialy [Voivodeships of the Right Bank of Ukraine in the 16th-18th centuries: articles and materials]. Lviv: Ukrainskyi Katolytskyi universytet [in Ukrainian].

10. Voronchuk, I.O. (2012). Naselennia Volyni v XVI-pershiipolovyni XVII st.: rodyna, domohospodarstvo, demohrafichni chynnyky [The population of Volyn in the 16th - the first half of the 17th centuries: family, household, demographic factors]. Kyiv: [N.p.] [in Ukrainian].

11. Ponomarova, T.O., & Bulyha O.S. (2014). Pereprava nezabutnia. Istoriia odniiei ekspedytsii [The crossing is unforgettable. The story of one expedition]. Lutsk: Volynski starozhytnosti [in Ukrainian].

12. Stepankov, V.S. (1994). Stanovlennia derzhavnykh instytutsii u pivdenno-skhidnii Volyni ta prychyny yikh likvidatsii na pochatkovomu etapi Natsionalnoi revoliutsii (1648 - serpen 1649 rr.) [The formation of state institutions in southeastern Volyn and the reasons for their liquidation at the initial stage of the National Revolution (1648 - August 1649)]. Velyka Volyn: mynule i suchasne. (pp. 114-147). Khmelnytskyi-Iziaslav-Shepetivka: [N.p.] [in Ukrainian].

13. Storozhenko, I.S. (1995). Volyn i Podillia u stratehichnykh planakh Bohdana Khmelnytskoho [Volyn and Podillia in the strategic plans of Bohdan Khmelnytskyi]. Ukrainska kozatska derzhava: vytoky ta shliakhy istorychnoho rozvytku: Materialy V Vseukrainskykh istorychnykh chytan. (pp. 30-33). Kyiv-Cherkasy: Instytut istorii Ukrainy NANU [in Ukrainian].

14. Yaroshynskyi, O.B. (1999). Problema kharakteru vyzvolnoi borotby 1648-1657 rokiv na Volyni u svitli kompleksnoho doslidzhennia istorychnykh dzherel [The problem of the nature of the liberation struggle of 1648-1657 in Volyn in the light of a comprehensive study of historical sources]. Perspektyvy - The Prospects. 1999, 3-4 (7-8), 62-68 [in Ukrainian].

15. Tsybulskyi, V.I. (2000). Volyn u Natsionalno-vyzvolnii viini seredyny XVII st. [Volyn in the National Liberation War of the mid-17th century] Ukrainska kozatska derzhava: vytoky ta shliakhy istorychnoho rozvytku. (Vol. 1), (pp. 110-116). Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU [in Ukrainian].

16. Pryshchepa, B.A., & Pryshchepa, O.P. (2001). Osnovni etapy terytorialnoho rozvytku Volyni yak istoryko-heohrafichnoho rehionu Ukrainy [The main stages of the territorial development of Volyn as a historical and geographical region of Ukraine]. Slov'ianskyi visnyk - Slavic Herald, II, 61-76 [in Ukrainian].

17. Bilous, N.O., Mykhailovskyi, V.M., & Starchenko, N.P. (2014) Bortnikova A. Derzhavna vlada ta mistseve samovriaduvannia na Volyni (kinets XIV - seredyna XVII st.) [Bortnikova A. State power and local self-government in Volyn (end of the 14th - mid-17th centuries)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal- Ukrainian historicaljournal, 4, 194-209 [in Ukrainian].

18. Zhuk, O.V. (2011). Ekonomichna kryza 50 - 70-kh rr. XvII st. u Volynskomu voievodstvi Rechi Pospolytoi [The economic crisis of the 50s-70s of the 17th century in the Volyn Voivodeship of the Rzeczpospolita]. Hurzhiivski istorychni chytannia - Gurzhiev's historical readings, 4, 197-199 [in Ukrainian].

19. Vysotin, M.B. (2014). Vplyv pryrodnykh kataklizmiv na stan myrnoho naselennia Volyni protiahom 1648-1657 rr. Istoriohrafichnyi aspekt [The impact of natural disasters on the state of the civilian population of Volyn during 1648-1657. Historiographic aspect]. Ukraina u svitovii istorii - Ukraine in world history, 4, 98-107 [in Ukrainian].

20. Stepankov, V.V. (2015). Zdobutky i nevdachi natsionalnoho elitotvorennia (16481657 rr.) [Achievements and failures of national elite formation (1648-1657)]. VisnykKam 'ianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu im. Ivana Ohiienka. Istorychni nauky - Bulletin of the Kamianets-PodUskyi Ivan Ohiienko National University. Historical sciences, 8, 205-221 [in Ukrainian].

21. Chukhlib, T.V. (2016). Voienne mystetstvo kozakiv [Military art of the Cossacks]. Mediievist - The medievalist. 28. 09. 2016. URL: http://www.medievist.org.ua/2016/09/blog- post_28.html (data zvernennia: 27.06.2024) [in Ukrainian].

22. Manuilova, K.V. (2016). Zasady detsentralizatsii publichnoi vlady na ukrainskykh zemliakh, shcho nalezhaly Rechi Pospolytii [Principles of decentralization of public power on Ukrainian lands that belonged to the Rzeczpospolita]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Derzhavne upravlinnia: naukovo-vyrobnychyi zhurnal - State and regions. Series: Public administration: scientific and industrial journal, 2, 139-143 [in Ukrainian].

23. Pryshchepa, B.A., & Chekurkov, V.S. (2004). Roboty na poli Berestetskoi bytvy 1651 r. [Works on the field of the Battle of Berestetsko in 1651]. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 2002-2003 rr. Zbirka naukovykhprats. (Vol. 6), (pp. 274-275). Kyiv: IA NANU [in Ukrainian].

24. Pryshchepa, B.A., & Chekurkov, V.S. (2006). Novi doslidzhennia polia Berestetskoi bytvy [New studies of the Berestetsko battlefield]. Berestetska bytva v istorii Ukrainy: Zbirnyk tez naukovoi konferentsii. (pp. 21-31). Rivne: Nesterov S. B. [in Ukrainian].

25. Petrovych, V.V., & Yatsechko-Blazhenko, T.V. (2013). Pam'iatky kozatskoi doby v kolektsii Muzeiu arkheolohii Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky yak dzherelo do vyvchennia istorii ukrainskoho kozatstva [Sights of the Cossack era in the collection of the Museum of Archeology of Lesya Ukrainka East European National University as a source for studying the history of Ukrainian Cossacks]. Novi doslidzhenniapam 'iatok kozatskoi doby v Ukraini: Zbirnyk naukovykh statei - New researches of the monuments of the Cossack era in Ukraine: Collection of scientific articles, 22, Vol. 1, 175-177 [in Ukrainian].

26. Skrukha, S.A. (2013). Tradytsii pokhovannia kozakiv ta tsvyntari kozatskoi doby na mistsi Berestetskoi bytvy 1651 r. [Traditions of Cossack burials and Cossack-era cemeteries at the site of the Battle of Berestetsko in 1651]. Novi doslidzhennia pam 'iatok kozatskoi doby v Ukraini: Zbirnyk naukovykh statei - New researches of the monuments of the Cossack era in Ukraine: Collection of scientific articles, 22, Vol. 1, 191-195 [in Ukrainian].

27. Yukhymchuk, K.I. (2015). Spivpratsia Ihoria Svieshnikova z Rivnenskym oblasnym kraieznavchym muzeiem ta yoho uchast u muzeiefikatsii znakhidok iz doslidzhen mistsia bytvy pid Berestechkom [Ihor Sveshnikov's cooperation with the Rivne Regional Museum of Local History and his participation in the museumization of finds from the research of the battle site near Berestechko]. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni - Materials and studies on archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 19, 23-33 [in Ukrainian].

28. Voitiuk, O.P. (2016). Novi doslidzhennia na Poli Berestetskoi bytvy [New research on the Field of the Battle of Berestetsko]. Novi doslidzhennia pam 'iatok kozatskoi doby v Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats - New researches of the monuments of the Cossack era in Ukraine: Collection of scientific articles, 25, 35-38 [in Ukrainian].

29. Adamchuk, K.D. (2016). Kulturnyi potentsial natsionalnoho istoryko-memorialnoho zapovidnyka «Pole Berestetskoi bytvy» [Cultural andspiritual potential of the National historical memorial preserve «Field of the Battle of Berestechko]. Aktualnipytannia kulturolohii - Current issues of cultural studies, 16, 269-274 [in Ukrainian].

30. Lazorak, B.O. (2023). Dokumentalni svidchennia Berestetskoi bytvy yak dzherelo napriamiv arkheolohichnykh doslidzhen periodu ukrainskoho kozatstva [Documentary evidence of the battle of Berestechko as a source of directions for archaeological research of the period of the ukrainian cossacks]. Litopys Volyni - Chronicle of Volyn, 28, 326-331 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru