Архівні джерела про науково-дослідну роботу викладачів медінститутів західних областей України у роки післявоєнної відбудови (середина 40-х - початок 50-х рр. ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архівні джерела про науково-дослідну роботу викладачів медінститутів західних областей України у роки післявоєнної відбудови

(середина 40-х - початок 50-х рр. ХХ ст.)

Ксенчук Олег Олегович

аспірант кафедри історії України Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський

Анотація

Мета статті - на основі наукового аналізу архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України і Держархіву Чернівецької області показати позитивні і негативні сторони науково-дослідної роботи викладачів медінститутів західних областей України у роки післявоєнної відбудови у середині 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст. Аналіз наявних джерел дає змогу зробити висновки, що у медичних закладах вищої освіти поступово збільшувалася кількість наукових тем, перелік яких формувався поступово і нерідко у ході дискусій. Провідною темою, яку досліджували, зокрема Львівський і Чернівецький медінститути, була проблема ендемічного зобу у західних областях країни. Роботу над цією та іншими темами ускладнювало слабке обладнання лабораторій, відсутність наукової літератури, не достатньо кваліфіковані кадри. У деяких ЗВО виходили наукові збірники, на сторінках яких викладачі мали змогу публікувати результати своїх досліджень. Їхні публікації з'являлися і в республіканських профільних збірниках і журналах. Періодично у медінститутах проводилися наукові конференції, абсолютна більшість з яких були внутрішніми. Вчені брали участь і у всесоюзних та республіканських спеціалізованих наукових форумах. Одним із пріоритетів була підготовка кадрів вищої кваліфікації, на що адміністрації вишів звертали особливу увагу, оскільки наявні кадри докторів і кандидатів наук були не достатніми. Задля підготовки кадрів при вишах функціонували аспірантура і клінічна ординатура. Рівень забезпечення вишів аспірантами був неоднаковим. Якщо Львівський медінститут на кожному курсі мав від 4 до 7 аспірантів, то Чернівецький обмежувався 1-2 аспірантами. Не було єдиної системи підготовки ординаторів, частина з них була надто перевантажена лікувальною роботою.

Ключові слова: інститут, викладач, конференція, стаття, аспірантура.

Abstract

науковий дослідний викладач післявоєнний

Ksenchuk Oleg Olegovych Postgraduate student of the Department of Ukrainian History, Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, Kamianets-Podilskyi

ARCHIVAL SOURCES ON THE RESEARCH WORK OF TEACHERS IN MEDICAL INSTITUTES OF THE WESTERN REGIONS OF UKRAINE DURING THE POST-WAR RECONSTRUCTION YEARS (mid-1940s - early 1950s)

The purpose of the article is to show the positive and negative aspects of the research work of teachers in medical institutes in the western regions of Ukraine during the post-war reconstruction years in the mid-1940s to early 1950s, based on a scientific analysis of archival materials from the Central State Archives of Supreme Bodies and Government of Ukraine and the State Archive of Chernivtsi Oblast. The analysis of available sources allows us to conclude that the number of scientific topics in medical higher education institutions gradually increased, with the list being formed gradually and often in the course of discussions. A leading topic researched, particularly by the Lviv and Chernivtsi Medical Institutes, was the endemic goiter problem in the country's western regions. Work on this and other topics was complicated by poorly equipped laboratories, a lack of scientific literature, and insufficiently qualified personnel. In some higher education institutions, scientific collections were published, where teachers could publish the results of their research. Their publications also appeared in republican profile collections and journals. Scientific conferences were held periodically in medical institutes, most of which were internal. Scientists also participated in all-union and republican specialized scientific forums. One of the priorities was the preparation of highly qualified personnel, to which the university administrations paid special attention, as the existing personnel of doctors and candidates of sciences were insufficient. To train personnel, postgraduate and clinical residency programs functioned at the universities. The level of provision of universities with postgraduate students was uneven. While the Lviv Medical Institute had 4 to 7 postgraduate students in each course, the Chernivtsi Medical Institute was limited to 1-2 postgraduate students. There was no unified system for training residents, and some were overly burdened with medical work.

Keywords: institute, teacher, conference, article, postgraduate study.

Постановка проблеми

Сучасні українські вчені активно досліджують проблему створення та відновлення діяльності, а також подальший розвиток закладів освіти на західноукраїнських землях, які увійшли до складу радянської України у 1939-1940 рр. Однак сам процес приведення до «спільного знаменника» західних і наддніпрянських українців припав вже на період другої половини 1940-х - 1950-х рр. і супроводжувався пошуками ефективних форм, методів і засобів підготовки медичних працівників впродовж першої половини 1960-х рр., що призвело до впровадження нових навчальних планів і програм з підготовки медичних фахівців. Ці питання залишаються малодослідженим, а, відтак, поставлена проблема вбачається нам актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Після проголошення державної незалежності України в 1991 р. вітчизняні історики взялися за ліквідацію огріхів радянських істориків та об'єктивно підійшли до оцінки діяльності медичних вишів у післявоєнну добу. Зокрема, дисертаційні дослідження вчених-педагогів С. Єфремова [1], Т. Кир'ян [2] та С. Різничок [4] присвячені організації освітнього процесу у медичних закладах вищої освіти. Частково досліджувана нами історична складова представлена у виданнях, присвячених історії медичних закладів освіти Західної України, зокрема, Буковинського державного медичного університету [4], Львівського національного медичного університету [5]. Заявлена нами тема у цих дослідженнях вивчалася частково.

Мета статті - на основі наукового аналізу архівних матеріалів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України і Державного архіву Чернівецької області показати позитивні і негативні сторони науково-дослідної роботи викладачів медінститутів західних областей України у роки післявоєнної відбудови у середині 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст.

Виклад основного матеріалу

Важливою складовою діяльності медичних ЗВО була науково-дослідна робота. Збільшувалася кількість тем, які розроблялися у медінститутах. Їх перелік формувався поступово і нерідко у ході дискусій. Наприклад, 24 жовтня 1945 р. на засіданні ради професорів Чернівецького медінституту професор Ельберг запропонував в якості тематики для всіх кафедр вивчення зобної ендемії у Північній Буковині, зупинившись у загальних рисах про роль кожної з кафедр у вивченні даної проблеми. Професор Михалойц не сприйняв цієї пропозиції, аргументуючи це тим, що медінститут не є науково-дослідним інститутом, де одна проблема може бути обов'язковою для всіх кафедр. Він вважав, що кожна кафедра мала самостійно обрати власну наукову тематику, виходячи з тих завдань, які розроблялися клінікою. У свою чергу, професор Осипов звертав увагу колег, що у післявоєнний період не можна було пройти повз тематику, пов'язану з лікуванням залишкових явищ після різноманітних поранень і доліковуванням поранених. Доцент Бізюк зупинився на значному поширенні сифілісу у Північній Буковині і рахував необхідним включити в тематику вивчення цієї хвороби [6, Арк. 3-3зв.]. Власне до думки Ельберга дослухалися і в 1945-1946 н.р. одне з центральних місць у розробці наукової тематики у Чернівецькому медінституті займала проблема ендемічного зобу на Буковині. Однак, слабке обладнання лабораторій, відсутність віваріїв, труднощі з експериментуванням над тваринами і особливо відсутність наукової літератури значно ускладню¬вали ведення наукової роботи [7, Арк. 3]. Загалом, у 1946 р. у Чернівецькому медінституті розробляли 62 теми, 16 тем з яких були пов'язані з вивченням ендемічного зобу [7, Арк. 46].

Міністерство охорони здоров'я УРСР довело до інституту план наукової роботи на четверту п'ятирічку, який передбачав розробку 155 тем, які розподілялися по 9 проблемам: ендемічний зоб на Буковині - 13 тем, венеризм на Буковині - 5, вивчення механізму дії лікарських речовин і деякі види терапії - 11, військовий травматизм і ліквідація його наслідків - 23, нові методи діагностики (терапії і профілактики) - 26, регуляція життєвих процесів - 18, охорона материнства і дитинства - 9, патогенез опухолів - 9, санітарні наслідки війни (малярія, туберкульоз, сипний тиф тощо) і питання організації охорони здоров'я - 20. План включав також 62 дисертації, у т.ч. 16 докторських і 46 кандидатських [7, Арк. 46]. Із зазначеної кількості тем у 1946 р. розроблялося 46. Однак план їхнього виконання було реалізовано лише на 54,2% (з 24 тем, які мали бути закінчені у тому році виконано лише 13). Керівництво закладу було досить самокритичним і вину за невиконання зобов'язань поклали на власні наукові кадри. Заступник директора Зотін 18 лютого 1947 р. у своїй доповіді на засіданні ради інституту з цього приводу зазначав: «Комісія, яка перевіряла стан наукової роботи зазначила, що виною цьому було те, що інститут, коли надавав план наукових робіт на затвердження, поставився до складання цього плану недостатньо серйозно. Тільки одна кафедра нервових хвороб підійшла до складання планів солідно і виконала тематику. Не були враховані реальні можливості інституту, звідси невисокий відсоток виконання плану. Комісія зазначала, що така важлива проблема, як ендемічний зоб на Буковині, яка була затверджена міністерством, кафедрами, що включилися в розробку, виконувалася зовсім незадовільно. На кафедрі пропедевтики терапії скаржилися на те, що нічого не робилося, через відсутність матеріалу... Його потрібно шукати. Чому план був нереальний? Тому що деякі теми виставлені були у товаришів, що займалися кандидатськими роботами. Наприклад, по кафедрі очних хвороб Тихонович був зайнятий завершенням своєї кандидатської роботи, йому ніколи було займатися виконанням плану. По кафедрі акушерства гінекології таке ж становище. За Лубенським було дві теми, одна тема - кандидатська робота. Не потрібно було брати для розробки другі теми. Таке виконання плану ми повинні кваліфікувати лише як зрив виконання плану і, в значній мірі, по нашій вині. Звісно, ми повинні враховувати об'єктивні обставини. Враховувати, що в нас дуже слабке обладнання, не було трупів, не було можливості поставити експериментальну роботу, не було літератури» [8, Арк. 10-12].

У 1947 р. розробляли 39 тем, з яких виконали 31 [9, Арк. 108]. У 1950 р. виконували 64 теми [10, Арк. 82], у 1951 р. - 67. Щодо останнього показники, до 11 тем були пов'язані із дослідженням ендемічного зобу, 14 - епідеміології, мікробіології і частково патології інфекцій, 12 - кортико-вісцеральної патології, 7 - сердечно-судинної патології. 9 тем мали загальний характер, ще 14 тем пов'язані із виконанням дисертацій [10, Арк. 91]. До виконання наукової роботи залучили 90% викладачів. Не займалися наукою викладачі кафедр фізичної культури, судової медицини, частково кафедри іноземних мов [10, Арк. 83].

Охарактеризуємо основні напрямки наукової роботи Чернівецького медінституту. Як ми вже зазначали, провідною була проблема ендемічного зобу. Систематично працюючи над цією проблемою, кафедри терапії, хірургії, гігієни, педіатрії, психіатрії, біохімії, патологічної анатомії та ін. проводили вивчення хворих ендемічним зобом як у лікувальних закладах міста, так і у районах області, вивчаючи гігієнічні і соціально-культурні умови життя населення, клініку зобу у дорослих і дітей, патоморфологію щитовидної залози, результати хірургічного лікування тощо. У результаті ряду соціально- культурних заходів, покращення санітарно-гігієнічних умов життя жителів Буковини, проведення протизобної профілактики, було досягнуто зниження захворюваності зобом в окремих районах у 5-8 разів. Особливо різко знизилася захворюваність зобом у дитячому віці [11, Арк. 7].

У 1947-1949 році серед лісорубів Глибоцького, Садгорського і Чернівецького районів було виявлено раніше невідоме захворювання, що отримало назву Буковинської геморагічної лихоманки. Колективи кафедр інфекційних хвороб, терапії, нервових хвороб, мікробіології і патологічної анатомії вивчили це захворювання, встановили його вірусну природу, трансмісивний спосіб передачі (через кліщів), сезонність і ендемічність хвороби, клініку, намітили шляхи лікування і профілактики. Лікарі районів були широко інформовані про характер захворювання лихоманкою і засобах боротьби з нею [11, Арк. 7-8].

Кафедра нормальної фізіології, розвиваючи вчення І.П. Павлова, вивчала нервові механізми секреторної діяльності шлункових залоз. Кафедра мікробіології займалася питаннями мінливості мікроорганізмів, кафедра фармакології вивчала вплив лікарських речовин при виснаженні і відновленні організму, фармакологічні властивості терпантину з живиці буковинської пихти і гангліоблокуючих гіпотензивних препаратів, синтезованих на кафедрі хімії. Кафедра гігієни виконувала важливі дослідження з вивчення санітарно- гігієнічних умов в Уніжському водосховищі в зв'язку з будівництвом гідроелектростанції на Дністрі. Актуальну значимість мали дослідження кафедри шкірних і венеричних хвороб з вивченню сифілісу в області. Кафедрою разом з лікарями міста і області проведена значна робота з виявлення хворих, їх лікування новими методами, їх диспансеризації. Кафедра факультетської терапії активно працювала над проблемами «Туберкульозні полісерозити» і «хвороба Боткіна» [11, Арк. 8].

На всіх інших кафедрах також проводилися інтенсивна наукова робота з питань серцево-судинної недостатності, патології печінки, лікування гнійних інфекційних ран, психопрофілактики родів, вивчення соматичних факторів психозу, вивчення травматизму в лісовій і деревообробній промисловості тощо [11, Арк. 9].

Щодо інших ЗВО, то, зокрема, у 1950-1951 н.р. у Львівському медінституті розробляли 145 тем, які об'єднувалися в окремі тематичні блоки таким чином: «Зоб у західних областях України» - 18 тем, «Курорти західних областей України» - 11, «Діагностика і лікування склероми» - 7, «Кортико-висцеральна патологія» - 21, «Синтез дослідження лікувальних засобів в з переважним використанням місцевих сировинних ресурсів» - 19 тощо [12, Арк. 51-52]. Проблему зобу вивчали кафедри терапії, хірургії, біохімії, загальної гігієни, очних хвороб. Кафедра терапії досліджувала географічний розподіл зобу у західних областях України, клінічну характеристику хвороби, вивчено також вплив зобу на внутрішні органи. Кафедра гігієни аналізувала санітарно-гігієнічний стан джерел водопостачання і житла у вогнищах ендемічного зобу; кафедра біохімії вивчила у Львові вуглеводний обмін і обмін іода у хворих зобом. Для повної ліквідації захворювання медінститут організував експедицію для комплексного проведення цієї роботи в районах Львівської області [12, Арк. 52]. Над проблемою курортів працювали кафедри загальної гігієни, факультетської терапії, шкірно-венеричних хвороб, акушерства і гінекології, топографічної анатомії, фармакології, шпитальної терапії, фізіології. Наукова робота велася на курортах Трускавець, Моршин, Любінь Великий, а також на курортах Закарпаття. Розробка проблеми склероми проводилася з питань патогенезу склероми та її клініки. У розробці проблеми брали участь кафедри вуха, горла, носа, мікробіології та анатомії очних хвороб [12, Арк. 53].

Більшість професорсько-викладацького складу входила до складу наукових товариств. Наприклад, науковці Чернівецького медінституту брали активну участь у роботі міських наукових товариств - Єдиного медичного товариства, терапевтичного, фізіологічного, психоневрологічного, дерматове- нерологічного, оториноларингологічного [9, Арк. 13; 13, Арк. 5]. У 1948 р. встановили консультативний зв'язок з Українським ендокринологічним інститутом і Московським інститутом неврології та Інститутом вірусології з розробки теми «Буковинська геморагічна лихоманка» [9, Арк. 13].

У ЗВО виходили наукові збірники, на сторінках яких викладачі мали змогу публікувати результати своїх досліджень. Так, у 1950-1951 н.р. у Львівському медінституті було видано 6 збірників, а також реферативні збірники науково-дослідних робіт терапевтичних кафедр, кафедр нервових хвороб, патологічної фізіології, топографічної анатомії, гістології з ембріологією, збірник наукових статей наукового студентського товариства [12, Арк. 54].

Щодо Чернівецького медінституту, то маємо дані, що тут готували до друку збірники, однак до 1950 р. їх видано не було [10, Арк. 82]. Зокрема, в одному із документів зазначалося, що у 1946-1947 н.р. заклад підготував два збірники наукових праць (один з яких це «Вчені записки»), однак їх не видрукував оскільки інститут не мав паперу, а дозвіл мало надати Українське медичне держвидавництво (Укрмедгиз) [7, Арк. 3; 8, Арк. 12а]. У другій половині 1947 року підготували збірники наукових праць кафедри патофізіології (завідувач - професор Федоров) і госпітальної хірургії (завідувач - професор Мангейм) [13, Арк. 5].

Публікації вчених медінститутів з'являлися і в республіканських профільних збірниках і журналах. Так, у 1947 р. професори і викладачі Чернівецького медінституту друкувалися у наукових журналах «Лікарська справа», «Госпітальна справа», «Праці Українського Психоневрологічного інституту», у «Збірнику VII фізіологічного з'їзду» тощо [13, Арк. 5]. Значними подіями у науковому житті інститутів був вихід монографій. Наприклад, у 1948 р. опубліковано монографію професора Рапопорта на тему «Про механізм сечогінної дії ртутних препаратів» [9, Арк. 2]. За нашими даними, загалом у 1945-1957 рр. викладачі Чернівецького медінституту виконали понад 700 наукових досліджень, з яких більше 500 надруковано у різних журналах і збірниках. Видано 7 монографій, 6 збірників наукових праць [11, Арк. 10].

Періодично у медичних ЗВО проводилися наукові конференції різного рівня. Абсолютна більшість з них були внутрішніми. Зокрема, у 1950-1951 н.р. у Львівському медінституті відбулися VI наукова конференція «Зоб у західних областях України», на якій обговорили 11 доповідей; VII наукова конференція «Діагностика і лікування склероми» (16 доповідей); VIII наукова конференція «Курорти західних областей України» (14 доповідей); IX наукова конференція «Синтез дослідження лікувальних засобів в з переважним використанням місцевих сировинних ресурсів» (17 доповідей) [12, Арк. 54]. У тому ж році для популяризації і впровадження наукової спадщини І.П. Павлова у викладання і в науку для професорсько-викладацького складу, студентів і лікарів організували Павлівські читання, перше з яких відбулося 6 грудня 1950 р. Заслухали три доповіді: «Про роль нейрогуморальних механізмів у патогенній шизофренії» (доповідач - заслужений діяч науки, професор Є.В. Маслов); «Досвід застосування електричного наркозу при психічних захворюваннях» (доповідач - доцент Д.В. Афанасьєв); «Охоронне тормозіння за І.П. Павловим і його лікувальне застосування у психіатрії» (доповідач - кандидат медичних наук А.П. Слободяник). Друге читання відбулося 29 грудня 1950 р., третє - 19 січня, четверте - 16 лютого, п'яте - 16 березня, шосте - 27 квітня 1951 р. [12, Арк. 20]. Такі ж читання упродовж другого семестру 1950-1951 н.р. проводилися і в Станіславському медінституті [14, Арк. 43].

Щодо Чернівецького медінституту, то у 20-21 липня 1945 р. було проведено першу наукову сесію інституту. Було заслухано 17 доповідей, 10 з яких було присвячено питанням інфекційних захворювань [15, Арк. 2]. 9 грудня того ж року відбулася друга наукова сесія, на якій обговорили 10 доповідей. У доповідях було запропоновано оригінальні нові методи оперування (професори Михалойц, Цитрицький), висвітлювалися маловивчені питання у медицині (доцент Філатова, професор Венцьковський) [15, Арк. 3-4]. 11-13 лютого 1947 р. організували наукову конференцію, на якій заслухали близько 30 доповідей [7, Арк. 46]. У 1948 р. провели 4 наукові конференції (загалом заслухали 53 доповіді) [9, Арк. 11-12; 16, Арк. 2], у 1950 р. - відповідно 4 і 57 [10, Арк. 89], у першій половині 1951 р. - 3 і 25 [10, Арк. 95].

Вчені медінститутів були учасниками всесоюзних та республіканських наукових форумів. У 1945-1946 н.р. співробітники Чернівецького медінсти¬туту брали участь у з'їздах педіатрів у Києві, біохіміків та фізіологів у Львові і т.д. [7, Арк. 3]. У 1946-1947 н.р. вони були представлені на наукових з'їздах хірургів, терапевтів, педіатрів, фізіологів у Москві, Ленінграді, Львові і Києві [7, Арк. 10]. У 1948 р. викладачі брали участь у науковій конференції морфологів у Харкові, на якій було зроблено 6 наукових доповідей, на Всесоюзному з'їзді психіатрів і невропатологів у Москві (5 осіб), у Молдавському з'їзді хірургів (3 особи), у Всеукраїнському терапевтичному з'їзді [9, Арк. 14-15].

Заклади вищої освіти у перші післявоєнні роки, відчуваючи «кадровий голод» (у Львівському медінституті станом на 27 листопада 1944 р. працювали 116 викладачів, з яких лише 38 мали наукові ступені і вчені звання [17, Арк. 120], у Чернівецькому - станом на 1 січня 1948 р. - відповідно 174 і 51 [13, Арк. 5]), готували кадри вищої кваліфікації. У 1946 р. в останньому закладі над докторськими дисертаціями працювали 7 осіб, кандидатськими - 18 [7, Арк. 48], у 1949 р. - відповідно 15 і 22 [18, Арк. 7-8], у Львівському - у 1950-1951 н.р. - 9 і 48 [12, Арк. 10-12].

Адміністрації закладів сприяли підготовці дисертаційних досліджень. Так, у 1946-1947 н.р. частина працівників Чернівецького медінституту отримали відрядження. Наприклад, доцент Попов, в.о. завідувача кафедри судової медицини Шустер, що працювали над докторськими дисертаціями, побували у тримісячному відрядженні у Ленінграді, асистенти Авербух, Рибалкін і доцент Роднянський - у науковому відрядженні у Москві [7, Арк. 10]. Наукові відрядження, пов'язані із підготовкою дисертацій, були надані також Довгому, Новікову, Попову, Юнгельсону, Азі [9, Арк. 14-15].

Такі кроки принесли свої результати. У 1946-1947 н.р. у Чернівецькому медінституті захищено 1 докторську (Н.Г. Безюк) і 5 кандидатських дисертацій [7, Арк. 9-10], у 1947-1948 н.р. - відповідно 1 (М.Т. Татаренко) і 2 [16, Арк. 8, 10], у 1948-1949 н.р. - 4 кандидатські [18, Арк. 7], у 1950 р. - 1 і 7 [10, Арк. 83], у першій половині 1951 р. - 6 кандидатських дисертацій [10, Арк. 95]. До 1952 р. у медінституті було захищено 35 докторських і кандидатських дисертацій [19, Арк. 1], а за період з 1945 до 1957 р. - 10 докторських і 70 кандидатських дисертацій [11, Арк. 10]. У 1950-1951 н.р. у Львівському медінституті захистили кандидатські дисертації 16 викладачів [12, Арк. 12].

Задля підготовки кадрів при вишах функціонували аспірантура і клінічна ординатура. У статуті Чернівецького медінституту за 1945 р. зазначалося, що в аспірантуру приймалися особи, що мали закінчену вищу освіту, відповідну до спеціальності аспірантури, і ті, що проявили здатність до педагогічної і науково-дослідної роботи [20, Арк. 4].

Водночас, Центр певною мірою ігнорував Чернівецький медінститут і не не надавав планових місць в аспірантуру. У звіті вишу 1946-1947 н.р. зазначалося: «Зовсім не зрозумілим був той факт, що Міністерство охорони здоров'я УРСР не дало Чернівецькому медінституту в цьому році жодного аспіранта і клінічного ординатора, а між тим в інституті були професори, доктори наук, які змогли повністю забезпечити їх достатню підготовку» [7, Арк. 3]. На той час інститут мав лише одного штатного аспіранта по кафедрі нормальної анатомії і 13 клінічних ординаторів, які працювали на таких кафедрах: кафедральної терапії - 2 особи, госпітальної терапії - 1, факультетської хірургії - 3, госпітальної хірургії - 1, шкірно-венеричних хвороб - 2, інфекційних хвороб - 1, педіатрії - 1, акушерства і гінекології - 2. Аспіранта і двох клінічних ординаторів зарахували з 1 серпня 1946 р., 9 ординаторів працювали з 1 березня і з 1 липня 1947 р. Ще один ординатор закінчував ординатуру і був переведений з Харківського медінституту. На кафедрі патофізіології був аспірант, однак за вказівкою Міністерства охорони здоров'я його перевели у Львівський медінститут. Чернівецький медінститут не раз ставив питання про збільшення кількості аспірантів і ординаторів, оскільки наряді кафедр були можливості для їх підготовки [7, Арк. 48].

Станом на 1947-1948 н.р. в медінституті працювали один аспірант і 11 ординаторів (ординатура започаткована у 1947 р.). Аспірант на кафедрі нормальної анатомії Аношкін (випускник Чернівецького медінституту) розпочав роботу над дисертацією у вересні 1946 р. і за два роки цілком виконав затверджену для нього програму, склав екзамени, заглибився у наукову роботу і підготував кандидатську дисертацію на тему «Про варіабальність підключеної артерії». Також задовільно проводив доручену йому педагогічну роботу зі студентами [16, Арк. 53].

У 1948-1949 н.р. кількість аспірантів і клінічних ординаторів зросла до відповідно 2 і 13. Аспірантка З.С. Закривидорога розпочала навчатися в аспірантурі у березні 1949 р. на кафедрі фармакології. Аношкін закінчував аспірантуру 1 вересня 1949 р. Для аспірантів і ординаторів було прочитано ряд лекцій з патофізіології і патонатомії. В організованих гуртках проводилося безкоштовне навчання іноземним мовам. Більшість ординаторів вели наукові роботи [18, Арк. 92]. Станом на 1950-1951 н.р. у Чернівецькому медінституті проходили підготовку 1 аспірант і 15 клінічних ординаторів, з яких 10 були його випускниками медінституту [10, Арк. 185].

Недоліком у роботі клінічної ординатури було те, що дирекція інституту періодично знімала майже всіх клінічних координаторів з роботи і за завданням Міністерства охорони здоров'я направляла їх на декілька місяців на протиепідемічні заходи у ряд областей Західної України [16, Арк. 54]. Деякі головні лікарі лікарень перевантажували їх практичною лікувальною роботою (15-20 хворих). Недоліком було і те, що ординаторам не пропонували виконувати дисертаційні теми [18, Арк. 92]. У 1950-1951 н.р. визначалися такі недоліки у роботі клінічної ординатури: частина ординаторів не мала продуманих та індивідуальних планів підготовки; відсутня єдина система підготовки ординаторів, внаслідок чого ряд аналогічних питань, наприклад хірургічної підготовки, вирішувалися різними кафедрами по-різному; частина ординаторів була надто перевантажена лікувальною роботою, що відобразилось на їх науковій і педагогічній підготовці; ряд ординаторів отримали дисертаційні теми із запізненням, що поставило під загрозу реальність вчасного завершення ними дисертацій; підготовка з іноземних мов і нормальної фізіології велася слабко у зв'язку з відсутністю чіткого розкладу занять [10, Арк. 185].

Щодо Львівського медінституту, то цей виш мав значно більше аспірантів. У 1950-1951 н.р. в аспірантуру прийняли 6 осіб, відповідно до затверджених місць Міністерством охорони здоров'я УРСР. Конкурс на вакантні місця був оголошений у журналі «Медичний працівник», республіканських та обласних газетах. У ньому брали участь 18 осіб. Всі вони склали конкурсний екзамен. Після цього конкурсна комісія розглянула справи учасників конкурсу, характеристики і, керуючись результатом конкурсних екзаменів, подала на вакантні місця кандидатури таких лікарів: Б.Ф. Демків, Н.П. Скакун, І.В. Шостаковська, Б.Р. Морозович, В.І. Западнюк, Е.Л. Нейгауз. Всі вони були випускниками медінституту. На третьому курсі навчалися 4 аспіранти, на другому - 7 [12, Арк. 55-56]. На 1951-1952 н.р. Міністерство виділило 4 місця для аспірантів і 15 місць для клінічних ординаторів. На 4 аспірантські місця було подано 11 заяв, а на клінічні місця - 72 заяви [12, Арк. 59]. Загалом у 1951-1952 н.р. клінічних ординаторів налічувалося 31, у т.ч. 25 українців, 3 росіян, 1 єврей, 1 поляк, 1 білорус; 9 жінок і 22 чоловіки. Ординатуру очолював завідувач кафедри інфекційних хвороб професор Г.І. Хоменко [12, Арк. 57-58].

Висновки

У медичних ЗВО поступово збільшувалася кількість наукових тем, перелік яких формувався поступово і нерідко у ході дискусій. Провідною темою, яку досліджували була проблема ендемічного зобу у західних областях країни. Роботу над цією та іншими темами ускладнювало слабке обладнання лабораторій, відсутність наукової літератури, не достатньо кваліфіковані кадри. У деяких ЗВО виходили наукові збірники, на сторінках яких викладачі мали змогу публікувати результати своїх досліджень. Їхні публікації з'являлися і в республіканських профільних збірниках і журналах. Періодично у медінститутах проводилися наукові конференції, абсолютна більшість з яких були внутрішніми. Вчені брали участь і у всесоюзних та республіканських спеціалізованих наукових форумах. Одним із пріоритетів була підготовка кадрів вищої кваліфікації, на що адміністрації вишів звертали особливу увагу, оскільки наявні кадри докторів і кандидатів наук були не достатніми. Задля підготовки кадрів при вишах функціонували аспірантура і клінічна ординатура.

Література:

1. Єфремов С.В. Професійна спрямованість науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах України в другій половині XX століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / С.В. Єфремов. Харків : Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2010. 23 с.

2. Кир'ян Т.І. Розвиток вищої медичної освіти в Україні в ХХ - на початку ХХІ ст. : монографія. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2018. 396 с.

3. Різничок С.В. Становлення та розвиток вищої фармацевтичної освіти у західноукраїнському регіоні (1784-1991 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / С.В. Різничок. Дрогобич : Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, 2013. 24 с.

4. Буковинський державний медичний університет. Історія і сучасності (до 70-річчя) / редкол. : Т. М. Бойчук та ін. Чернівці : БДМУ, 2014. 239 с.

5. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького / редкол. : Зіменковський Б.С. та ін. Київ : Логос Україна, 2014. 295 с.

6. Протоколы заседания учёного совета Черновицкого мединститута за 1945-1946 года. Держархів Чернівецькоїобл. Ф. Р. 938. Оп. 1. Спр. 9.

7. Отчёт в работе Черновицкого мединститута за 1945-1946 учебный год. Держархів Чернівецькоїобл. Ф. Р. 938. Оп. 1. Спр. 14.

8. Протоколы учёного совета за 1947 год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 21.

9. Отчёты института о выполнении плана научной работы за 1948 год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 108.

10. Отчёт об учебной и хозяйственной деятельности Черновицкого мединститута за 1950/1951 учебный год. ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 342. Оп. 15. Спр. 425.

11. Справка о развитии и деятельности института у 1944-1957 гг. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 70.

12. Отчёт об учебной и хозяйственной деятельности Львовского мединститута за 1950/1951 учебный год. ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 342. Оп. 15. Спр. 430.

13. Отчёты о научно-исследовательской работе за 1947 год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 93.

14. Отчет о государственных экзаменах Станиславского мединститута за 1951 год. ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 342. Оп. 15. Спр. 406.

15. Отчёт о научной работе мединститута за 1945 год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 1. Спр. 13.

16. Годовой отчёт о деятельности института за 1947-1948 учебный год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 94.

17. Планы работ, отчёты, справки, доклады, положения и штатные расписания. ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 342. Оп. 14. Спр. 4256.

18. Годовой отчёт о деятельности института за 1948-1949 учебный год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 110.

19. Историческая справка института за 1952 год. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 5. Спр. 53.

20. Копия устава Черновицкого госмединститута. Держархів Чернівецької обл. Ф. Р. 938. Оп. 1. Спр. 5.

References:

1. Iefremov, S.V. (2010). Profesiina spriamovanist naukovo-doslidnoi roboty studentiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy v druhii polovyni XX stolittia [Professional focus of research work of students in higher educational institutions of Ukraine in the second half of the 20th century]: Extended abstract of Candidate's thesis. Kharkiv: Khark. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody [in Ukrainian].

2. Kyrian,T.I. (2018). Rozvytok vyshchoi medychnoi osvity v Ukraini v ХХ- napochatku ХХІ st. [The development of higher medical education in Ukraine in the 20th - at the beginning of the 21st century.]: monohrafiia. Cherkasy: Vydavets Chabanenko Yu. A. [in Ukrainian].

3. Riznychok S.V. (2013). Stanovlennia ta rozvytok vyshchoi farmatsevtychnoi osvity u zakhidnoukrainskomu rehioni (1784-1991 rr.) [Formation and development of higher pharmaceutical education in the Western Ukrainian region (1784-1991)]: Extended abstract of Candidate's thesis/ Drohobych: Drohob. derzh. ped. un-t im. Ivana Franka [in Ukrainian].

4. Bukovynskyi derzhavnyi medychnyi universytet. Istoriia i suchasnosti (do 70-richchia) [Bukovyna State Medical University. History and modernity (until the 70th anniversary)]. Chernivtsi: BDMU, 2014. 239 s. [in Ukrainian].

5. Lvivskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni Danyla Halytskoho [Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi]. Kyiv: Lohos Ukraina, 2014. 295 s. [in Ukrainian].

6. Protokoli zasedaniya uchyonogo soveta Chernovitskogo medinstituta za 1945-1946 goda [Minutes of the meeting of the Academic Council of the Chernivtsi Medical Institute for 1945¬1946]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 1. Spr. 9. [in Russian].

7. Otchyot v rabote Chernovitskogo medinstituta za 1945-1946 uchebnii god [Report on the work of the Chernivtsi Medical Institute for the 1945-1946 academic year]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 1. Spr. 14. [in Russian].

8. Protokoli uchyonogo soveta za 1947 god [Minutes of the Academic Council for 1947]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 21. [in Russian].

9. Otchyoti instituta o vipolnenii plana nauchnoi raboti za 1948 god [Institute reports on the implementation of the scientific work plan for 1948]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 108. [in Russian].

10. Otchyot ob uchebnoi i khozyaistvennoi deyatelnosti Chernovitskogo medinstituta za 1950/1951 uchebnii god [Report on the educational and economic activities of the Chernivtsi Medical Institute for the 1950/1951 academic year]. The Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine. F. 342. Op. 15. Spr. 425. [in Russian].

11. Spravka o razvitii i deyatelnosti instituta u 1944-1957 gg. [Information on the development and activities of the institute in 1944-1957.]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 70. [in Russian].

12. Otchyot ob uchebnoi i khozyaistvennoi deyatelnosti Lvovskogo medinstituta za 1950/1951 uchebnii god [Report on the educational and economic activities of the Lviv Medical Institute for the 1950/1951 academic year]. The Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine. F. 342. Op. 15. Spr. 430. [in Russian].

13. Otchyoti o nauchno-issledovatelskoi rabote za 1947 god [Research reports for 1947]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 93. [in Russian].

14. Otchet o gosudarstvennikh ekzamenakh Stanislavskogo medinstituta za 1951 god [Report on state examinations of the Stanislavsky Medical Institute for 1951]. The Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine. F. 342. Op. 15. Spr. 406. [in Russian].

15. Otchyot o nauchnoi rabote medinstituta za 1945 god [Report on the scientific work of the medical institute for 1945]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 1. Spr. 13. [in Russian].

16. Godovoi otchyot o deyatelnosti instituta za 1947-1948 uchebnii god [Annual report on the activities of the institute for the 1947-1948 academic year]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 94. [in Russian].

17. Plani rabot, otchyoti, spravki, dokladi, polozheniya i shtatnie raspisaniya [Work plans, reports, certificates, reports, regulations and staffing schedules]. The Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine. F. 342. Op. 14. Spr. 4256. [in Russian].

18. Godovoi otchyot o deyatelnosti instituta za 1948-1949 uchebnii god []Annual report on the activities of the institute for the 1948-1949 academic year. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 110. [in Russian].

19. Istoricheskaya spravka instituta za 1952 god [Historical information of the institute for 1952]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 5. Spr. 53. [in Russian].

20. Kopiya ustava Chernovitskogo gosmedinstituta [Copy of the charter of the Chernivtsi State Medical Institute]. State archive of Chernivtsi region. F. R. 938. Op. 1. Spr. 5. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru