Прикладний потенціал історії понять: висновки для історико-педагогічних наукових практик

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Прикладний потенціал історії понять: висновки для історико-педагогічних наукових практик

Олена Костенко, аспірант кафедри освітології та інноваційної педагогіки

м. Харків



Анотація

Як і будь-яка інша методологія або ж науковий метод, історія понять є лише інструментом в умілих руках дослід- ника. На практиці це означає, що свідомий вибір історії понять як базальний методологічний підхід має корелюватися з вірно зартикульованим дослідницьким інтересом та питаннями, а також включати правильну оцінку необхідних для проведення якісного дослідження ресурсів. Лише у разі гармонійного поєднання усіх цих компонентів наукове дослі- дження матиме змогу дозріти та розкритися в усій своїй красі.

Головною метою статті є через висвітлення потенціалу історії понять допомогти досліднику з історії педаго- гіки зробити виважений та адекватний методологічний вибір і, таким чином, поглибити розуміння та якість свого дослідження.

Задля досягнення поставленої мети автор виконує такі завдання: по-перше, розкриває зміст історії понять, по-друге, ілюструє позитивні та негативні боки її практичного застосування та, по-третє, пропонує замальовку комбінованого дослідницького дизайну для історико-педагогічного дослідження, що базується на даному методологічному підході.

Результати, представлені в даній роботі, були отримані шляхом якісного контент-аналізу (а) сучасної наукової літератури за даної тематики та (б) робіт, методологічною базою яких стала історія понять. Ураховуючи похо- дження та ареал поширення цієї методології, до корпусу текстів, що аналізувалися, увійшли німецькомовні джерела.

Автор пропонує поглиблене розуміння історії понять, розмежовує цей методологічний підхід з аналізом дискурсу та схожими методологіями із суміжних дисциплін, а також висвітлює сильні боки та недоліки на основі аналізу конкретних наукових робіт. Спираючись на отримані дані, автор аналізує практику застосування історії понять та аргументує використання елементів об'єктивної герменевтики як можливе доповнення. У результаті на розгляд читачу пропонується інтегрований історико-педагогічний дослідницький дизайн.

Стаття може зацікавити науковців, які досліджують питання методології та якісних методів у історико-педа- гогічних дослідженнях.

Ключові слова: історико-педагогічні дослідження, методологія історії понять, об'єктивна герменевтика, якісний контент-аналіз, дослідницький дизайн.



Abstract

Olena Kostenko,

Postgraduate Student at the Department of Pedagogy,

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University,

Kharkiv,

PRACTICAL POTENTIALS OF BEGRIFFSGESCHICHTE: CONCLUSIONS FOR UKRAINIAN HISTORICAL PEDAGOGY

Like any other methodology or scientific method, the Begriffsgeschichte is only a tool in a skillful hands of the researcher. In practice, this means that the conscious choice of the Begriffsgeschichte as a basic methodological approach should be correlated with a correctly articulated research interest and -questions, as well as include a correct assessment of the resources necessary for qualitative research. Only in the case of harmonious combination of all these components the research has a chance to succeed.

The main goal of this article is to help the researcher of the history of pedagogy to make a balanced and adequate choice by highlighting the potential of the Begriffsgeschichte and thus to deepen the understanding of and quality the research. In order to achieve this goal, the author performs the following tasks: firstly, the content of this methodological approach has been revealed. Secondly, the positive and negative sides of this approach have been considered. Thirdly, a sketch of a research for a historical and pedagogical study, based on a combined methodology, has been introduced.

The results presented in this work were obtained through a qualitative content analysis of (1) modern scientific literature on this topic and (2) works whose methodological basis was the Begriffsgeschichte. Considering the origin and distribution area of this methodology, German-language sources were deliberately chosen to serve as a corpus of analyzed texts.

The author offers an indepth understanding of the form and role of sources, distinguishes the Begriffsgeschichte from discourse analysis and similar methodologies from related disciplines, and finally highlights the strengths and weaknesses of the Begriffsgeschichte on the analysis of specific scientific works.

The author tries to rethink the practice of applying the Begriffsgeschichte and argues for the use of elements of objective hermeneutics in relevant research. The essence of the article is an integrated historical and pedagogical research design based of the Begriffsgeschichte.

The article may be of interest to researchers investigating issues of methodology and qualitative methods of diachronic research.

Key words: historical and pedagogical research, Begriffsgeschichte, objective hermeneutics, qualitative content analysis, research design.



Вступ та сучасний стан досліджуваної проблеми

Історія понять являє собою цікавий науко- вий феномен, вартий глибокого дослідження. Свої витоки термін «історія понять» (або ж мовою оригі- налу Begriffsgeschichte) бере, за свідченням одного з основних фундаторів Райнхарта Козеллека (Reinhart Koselleck), з усією очевидністю, від Гегеля (Koselleck, 2006: 10). Основний зміст цього підходу полягає в акцентуванні неминучості політично-соціальної кон- текстуалізації будь-яких понять, що існують у мові.

Сьогодні у плюралістичній науковій думці існу- ють декілька інтерпретацій цього наукового явища. До вже існуючих додаються нові і продовжують існувати паралельно з першими. З одного боку, історія понять трактується як частина історичних та культурних наук. Історія та суміжні дисципліни розглядаються пере- важно через призму політичної та соціальної транс- формації свого поняттєвого апарату.

З іншого боку, теорію понять інтерпретують як один із можливих теоретико-методичних комплексів дослідження розвитку соціального (Kollmeier, 2012). У такому разі історія понять, як, наприклад, аналіз дискурсу, розглядається як сукупність філософських та теоретичних положень, що формують, легітимуючи, методологічний кут зору на досліджувану проблему. Її особливістю є спрямованість на аналіз історичного розвитку значення понять. Такий відносно фіксований предмет дослідження надає історії понять можливість бути інтерпретованій і як частина культурно-історич- них наук, і як методологія.

Використання історії понять як методології дає змогу пояснити та зробити наочними логіку та хід дослідження, так само як і окреслити коло можливих дослідницьких питань. Таке бачення перетворює істо- рію понять одночасно на лінзу та інструмент дослід- ника з різних дисциплін, адже як історичний розвиток, так і еволюція понять притаманні будь-якій дисци- пліні. Цим пояснюється трактування історії понять у даній роботі саме як методології.

Від часу свого зародження до сьогодення історія понять, як і більшість інших наукових теорій, ідей та концептів, зазнавала певних метаморфоз, змінюючи географію свого поширення. Прогнозовано, дослі- дження теорії понять кількісно та якісно присутні у німецькомовному науковому дискурсі (наприклад, Berr, Schenk, 2019; Haverkamp 2007; Jussen 2006; Knebel 2004; Kollmeier 2012). Тут була сформована і продовжує існувати традиція вивчення і застосування історії понять.

Паралельно в англомовному дискурсі існує свій аналог, відомий під назвою «історичний контекстуа- лізм», та наукова школа, що налічує вже декілька поко- лінь наукових інтерпретацій (Костенко, 2022).

Рефлексія щодо потенціалу історії понять не оми- нула і української наукової думки. Наприклад, Ярослав Гнатюк (2019) аналізує її методологічний потенціал, фокусуючись на зв'язку з дискурс-аналізом та історією філософських понять. Ще одним яскравим прикла- дом є монографія Ірини Колесник (2019) з глобальної історії, у якій авторка спирається на історію понять як методологічну систему координат. Проте історія понять в Україні ще має сформувати свою традицію, особливо у сфері історії педагогіки. Для цього потрібно, перш за все, чітко зрозуміти суть, окресливши переваги та недоліки, та проаналізувати прикладний потенціал. Допомогти цьому і покликана дана стаття.



Мета та завдання

Виходячи з науково-практич- ної зацікавленості, у роботі автор ставить собі за мету на основі наукових джерел проаналізувати історію понять, установивши її суть як методології та окрес- ливши сильні та слабкі боки практичного застосу- вання. Тим самим планується допомогти поліпшити рівень методологічної обізнаності та зробити методо- логічний вибір дослідника педагогічних трансформа- цій свідомим, а отже, дійсно продуктивним.

Щоб досягнути поставленої мети, були необхідно виконати такі завдання: історія поняття об'єктивний герменевтика

підсумувати зміст історії понять;

зартикулювати плюси та мінуси використання цієї методології на практиці;

як результат надати пропозицію комбінованого дослідницького дизайну історико-педагогічного дослі- дження з опорою на історію понять.

Методи дослідження. Для виконання поставлених дослідницьких завдань необхідно було вибрати метод, який би дав змогу якнайкраще проаналізувати зміст та визначити плюси та мінуси історії понять у її прак- тичному застосуванні як методології наукових дослі- джень.

Як опорний метод був використаний якісний кон- тент-аналіз (Mayring, 2015; 2021), що якнайкраще відповідає поставленим у статті меті та завданням, оскільки зосереджується переважно на змісті тексту, виносячи за дужки причини появи, особливості науко- вого дискурсу і т. п.

Предметом дослідження стали опубліковані у від- критому доступі наукові публікації, що:

дискутують виникнення, значення та практичне застосування історії понять;

використовують історію понять як основну методологію. Оскільки країною походження та силь- ної репрезентації історії понять є Німеччина, був вибраний саме німецькомовний науковий дискурс за останнє десятиліття.

У результаті дослідження пройшло такі стадії:

На першому етапі за допомогою відкритих пошуко- вих систем був сформований основний корпус текстів мовою оригіналу. До нього увійшли наукові німець- комовні публікації з 2000 по 2023 р. із гуманітарних дисциплін, включаючи історію, мистецтво, філософію і т. д. (Berg, 2008; Dutt, 2008; Klepacki, Zirfas, 2021; Kranz, 2013; Rheinberger, 2008; Rьsen, 2020; Steininger, 2008; Vцhriger, 2008; Berr, Schenk, 2019; Haverkamp, 2007; Knebel, 2004; Jussen, 2006; Kollmeier & Hoffmann, 2010; Mьller & Schmieder, 2018). Основним критерієм першого рівня відбору стало виконання дослідження у методологічному і методичному контекстах історії понять.

Після зібрання основного корпусу текстів почався перший етап аналізу. Тексти були піддані детальному прочитанню та осмисленню, після чого були перефра- зовані та у вигляді висновків поділені на секції, що повністю відобразили основні елементи змістового скелету текстів. Тобто зверталася особлива увага на те, щоб не було випущено з аналітичного куту зору ніякої змістової деталі. У разі необхідності найбільш яскраві та репрезентативні місця текстів були пере- йняті у вигляді прямих цитат.

Після завершення першої фази зібрання, аналітич- ної обробки та редукції отриманий текстовий корпус був проаналізований на предмет змістовних тавтоло- гій, незрозумілих частин, понять чи поняттєвих клас- терів. Аналіз проводився мовою оригіналу.

У разі виявлення неоднозначних пасажів відбувався пошук додаткових наукових джерел, що заповнювали встановлену лакуну. У такому разі нові джерела пере- опрацьовувалися згідно з правилами першого етапу й у перефразованому, стиснутому вигляді доповню- вали вже існуючий основний корпус тексту. Особливу увагу на цьому етапі приділялося розкриттю дослід- ницьких питань та, відповідно, виконанню сформульо- ваних завдань дослідження.

На завершальному етапі аналізу доопрацьований, доповнений та вільний від повторень корпус тексту проходив процес кодування та інтерпретації відповідно до дослідницьких завдань. Саме у фазі інтерпретації розкривалася суто індуктивна, творча, а з іншого боку, керована самим текстом та дослідницькими завданнями особливість методу якісного контент-аналізу. Посту- пово, систематично, із залученням додаткових джерел перевірялися індуктивно створені гіпотези, віднахо- дячи відповіді на поставлені дослідником завдання.

Зрозуміло, що для інтерпретації текстів якнай- краще могла підійти група аналітиків, бажано з різ- ним культурним та освітнім бекграундом. Ще одним шляхом поліпшення якості дослідження могло стати залучення експертів або ж, навпаки, людей без від- повідного досвіду до спільної інтерпретації. Проте дослідницькі реалії та матеріальні ресурси не дали можливості виконати ці побажання. У подальшому дослідження може бути доповнене додатковими інтер- претаціями.

У результаті проведеного аналізу був систематично та покроково розкритий зміст історії понять та охарак- теризовані позитивні боки та складнощі практичного застосування. На завершення із залученням аналізу додаткових теоретичних джерел був запропонований комбінований дослідницький дизайн для історико- педагогічних досліджень.

«Об'ємні» методології та дослідницькі програми типу аналізу наукового дискурсу разом із відповідними методами дослідження змінили б мету та завдання роботи, з одного боку, доповнивши її додатковим мате- ріалом, а з іншого - затребувавши більших ресурсних затрат. Поза увагою дослідника у цій роботі залишилися питання походження, причин виникнення, владних дис- позицій наукового дискурсу чи диспозитиву. За потреби дане дослідження може бути в майбутньому розширене шляхом застосування цих методологічних підходів.



Результати

Те, що будь-яке соціальне - культурне, педагогічне і т. д. - явище знаходиться у постійному русі, набуваючи нових форм та значень, є тверджен- ням, що не потребує доведення. Щоб зрозуміти харак- тер та внутрішню суть цього явища, необхідно дослі- дити процес перетворень, вивчивши його рушійні сили та результати.

Дослідженням явищ та предметів минулого займа- ються історичні науки, встановлюючи закономірності, знаходячи пояснення та інтерпретуючи тогочасні події. Історія педагогіки звужує свій предмет дослідження до історії педагогічних явищ, подій, артефактів і т. п. Най- важливішим медіумом передачі історичної інформації постає міжособистісна комунікація у різних її проявах, перш за все текстових документах та артефактах, що вирішують певне комунікаційне, притаманне своєму часові завдання.

Мова, що є виразником цієї комунікації та існує нині у трьох основних формах: письмовій (друкованій чи рукописній), усній (не зафіксованій на матеріаль- них носіях) та цифровій, оперує словами, термінами, поняттями, категоріями, поняттєвими кластерами. Мова несе у собі латентні змісти екзистенціального вихору суспільних взаємовідносин, закодовані у ці слова, терміни та поняття, що є своєрідними згустками суспільних перетворень.

Систематичне вивчення процесу поняттєвих транс- формацій з урахуванням суспільних механізмів ство- рення та перетворення розкриває перед дослідником скриті горизонти, даючи розуміння появи та транс- формації суспільних (педагогічних, культурних і т. д.) явищ. Теоретично обґрунтованим підходом, що пропо- нує вирішення поставлених завдань, є історія понять.

Історія понять являє собою теоретичну та методо- логічну програму або ж систему координат, яка легі- тимує та програмує вивчення тлумачення значень та розуміння понять в їх історичному становленні. Істо- рія понять може проводитись як самоціль. У такому разі можна говорити про окрему субдисципліну. Якщо ж розглядати її лише як теоретичний та методологіч- ний інструмент для вивчення значеннєвих трансформацій, то теорія понять може розглядатися як мето- дологія діахронних досліджень понять і може бути плідно застосована у різних дисциплінах, включаючи історію педагогіки.

Основним вихідним положенням історії понять є артикуляція залежності суспільних (культурних, політичних, економічних і т. д.) умов та поняттєвих значень. Тобто поняттєві метаморфози розгляда- ються як своєрідна квінтесенція, відбиток соціального в часовому перетворенні. Взаємозалежність усіх сус- пільних сфер відображається у поняттях та їх історич- них змінах. Завданням дослідника в такому разі стає поступове вивчення та контрольована інтерпретація соціальних умов та відповідної зміни поняттєвих зна- чень. Найважливішим при цьому стає значення мета- морфози. Паралельно до мови як такої досліджуються усі без винятку культурні прояви поняття, включаючи картини, скульптуру, ритуали і т. п.

На цьому етапі варто зрозуміти особливості історії понять та розмежувати її з іншими (схожими) мето- дологіями та підходами (Haverkamp, 2007; Костенко, 2023). За межі поля зору цього підходу потрапляє суто лінгвістичний та дискурсивний бік понять. У фокусі знаходяться значеннєві змісти та, що є вкрай важли- вим, їх зміни в обов'язковому зв'язку із соціальним контекстом. Комплексно досліджуються комуніка- тивні майданчики відповідної історичної епохи, де якнайкраще виявляються особливості використання та дисонанси, викликані перетворенням поняттєвих зна- чень або ж уведенням нових.

Було б некоректно вважати, що історія понять ніве- лює корисність лінгвістичних, дискурсивних та інших студій. Як і будь-який інший підхід чи теорія, історія понять виокремлює найважливіший для себе пласт досліджуваного, тим самим безпосередньо впливаючи на формулювання дослідницьких питань, диригуючи ходом дослідження та скеровуючи форму презентації результатів. Адже очевидною є теза про абсурдність пошуку ідеальної методології чи методу per se, на зміну якій має прийти прагнення гармонійної, науково аргу- ментованої та осмисленої відповідності усіх складни- ків наукового процесу. Історія понять є відповідною до наукових студій, метою яких є встановлення, від- стеження та пояснення розуміння появи, зникнення чи зміни соціально-історичних значень понять.

Однак на певних етапах дослідження історія понять може перетинатися з дослідницькими сферами або ж продуктивно доповнюватися іншими методологіч- ними підходами. Не будучи ідеальною методологією, історія понять, як і будь-яка інша методологія, може (а інколи і повинна) інтегрувати додаткові теоретичні, методологічні та методичні елементи. Наприклад, ана- лізуючи історичну комунікацію, можна звернутися до історичного дискурс-аналізу, доповнивши аналіз вивченням правил мовців, меж комунікативної дозво- леності й розстановки владних полюсів та диспозити- вів, що уможливлюють та програмують спрямованість та правила дискурсу.

Щоб діагностувати необхідність та адекватно піді- брати суміжну методологію чи метод, потрібно чітко розуміти сильні та слабкі боки вибраного підходу. У силу своєї спрямованості на дослідження змісту понять у динаміці та соціального антуражу як їх при- чини історія понять досліджує походження понять у соціально-історичному взаємозв'язку. Саме в роз- критті цієї залежності полягають особливість і силь- ний бік історії понять.

З іншого боку, критичні зауваження висвітлюють можливі слабкі моменти підходу. Можливі, оскільки трактування слабкості vs. сили залежить від вихід- ної теоретико-методологічної позиції критика та конкретного дослідницького питання. Перша група противників історії понять указує на те, що поняття є а-історичними, тобто поза суспільними змінами. Така позиція оспорює фундаментальні теоретичні положення історії понять і не може бути конструк- тивно інтегрованою, оскільки ці дві позиції є взаємо- виключними.

Інша група дотримується думки, що аналіз істо- рично-соціального контексту не може слугувати замін- ником аналізу змісту. У цьому разі йдеться про різні дослідницькі цілі. За потреби та за умови теоретико- методологічної узгодженості цей ситуативний недолік може бути усунутий за допомогою розширення кола дослідницьких питань та, відповідно, інтеграції додат- кового методу чи методів для їх вирішення.

У разі історії понять доцільним і продуктивним видається поєднання цієї методології з об'єктивною герменевтикою (Objektive Hermeneutik) за Ульріхом Оверманом (Ulrich Цvermann) (Цvermann, 2013). Об'єктивна герменевтика спрямована на відкриття вивчення латентних змістів, що існують у мові. Своєю назвою ця методологія та, відповідно, метод зобов'язані саме тим, що суб'єктивні інтенції автора залишаються повністю поза увагою дослідника. У разі історії понять дослідити «аутентичні» наміри та змісти автора також не може бути основною дослідницькою ціллю, а інколи через відсутність відповідних даних є просто неможливим. У такому разі дослідженню підлягають саме інтерсуб'єктивні змісти, які поши- рюються на весь комунікативний ареал, що досліджу- ється.

Історико-соціальний контекст, який необхідно зрозуміти та вивчити задля установлення зв'язку з поняттєвими трансформаціями, доцільно аналізувати саме як інтерсуб'єктивні змісти, іманентні відповід- ному історичному дискурсу. У коло досліджуваного, окрім, власне, текстів, також увійдуть інші культурні артефакти, розширюючи застосоване в даній мето- дології поняття тексту. Поняттєві значення та кон- флікти, пов'язані з їхніми змінами, також видається доцільним розглядати та інтерпретувати в контексті інтерсуб'єктивності.

Підсумовуючи отримані результати, можна запро- понувати такий інтегрований дослідницький дизайн. На етапі артикуляції дослідницького інтересу слід визначити та аргументувати, дослідження яких саме понять та в якому історичному відрізку часу буде про- водитися. Звісно, встановлені на початку дослідження рамки відіграють роль розмітки, що може бути як змі- нена, так і закріплена в процесі роботи.

На другому винятково важливому етапі має відбу- тися аналіз історико-соціальних умов та поняттєвих змістів. Згідно з правилами об'єктивної герменевтики, жодна деталь не має бути упущеною. За допомогою методу аналізу секвенцій (Sequenzanalyse) реконстру- юються латентні структури текстів. Під час інтерпре- тування важливим є прийняття до уваги всіх можли- вих змістів, оскільки лише так можна наблизитися до розуміння інтерсуб'єктивного трактування тексту певної історичної епохи. Задля знаходження якомога плюралістичніших та фахових інтерпретацій бажано залучити до процесу інтерпретації одночасно декіль- кох дослідників та експертів. За виникнення потреби у додатковому матеріалі слід відразу залучати всі мож- ливі джерела (тексти, артефакти).

На завершальному етапі отримані результати необ- хідно аналітично переосмислити, встановивши та аргу- ментувавши залежності, значення та їхні зміни. Репре- зентативні приклади підсилять наукову аргументацію.

Зрозуміло, що запропонований дослідницький дизайн також має свої плюси та мінуси. Найголовні- шим недоліком є високий рівень потрібних ресурсів: часових, матеріальних, людських. У разі практичної необхідності (завеликого обсягу матеріалу) та науко- вої доречності замість аналізу секвенцій можуть бути застосовані інші методи, наприклад контент-аналіз. Проте саме об'єктивна герменевтика у комбінації з історією понять має більший потенціал щодо роз- криття закодованих у них змістів. У будь-якому разі всіляка зміна чи доповнення дослідницького дизайну мають бути чітко запротокольовані та аргументовані. Це допоможе отримати достовірне та доброчесне дослідження.

Обговорення. Будучи відомою та успішно засто- совуючись у суміжних дисциплінах (Колесник, 2019; Гнатюк, 2019), методологія історії понять ще не відна- йшла відповідного своєму науковому потенціалу місця у вітчизняній історії педагогіки. Проте застосування методології історії понять дасть змогу глибше зрозу- міти та переосмислити сучасний понятійний апарат та розширити знання про значеннєву історію вітчизня- ної педагогіки, простеживши та обґрунтувавши істо- рично-соціальні причинно-наслідкові зв'язки.

Історія понять має потенціал до перетворення на одну з традиційних методологій українських істо- рико-педагогічних досліджень, оскільки очевид- ною є потреба у розробленні відповідного наукового напрямку. Не викликає сумніву, що рефлексія щодо основних понять, якими оперує вітчизняна педагогіка сьогодення, забезпечить кращий рівень обізнаності та поглибить розуміння важливості впровадження та використання слів, термінів та понять у сучасному (історико-)педагогічному науковому дискурсі.

Аналіз практик застосування історії понять як основної методології довів її доцільність та відповід- ність потребам сучасної вітчизняної історії педагогіки. Історія понять дає змогу вибудувати продуктивний та потенційно багатий науковими відкриттями дослід- ницький дизайн, що може варіюватися залежно від дослідницького інтересу та питань.

Науково корисною виявилася комбінація історії понять з об'єктивною герменевтикою за Ульріхом Оверманном. Таке поєднання дає змогу вирішити питання методичного аналізу текстів та артефактів. Аналіз секвенцій, запропонований Оверманном, уможливлює розкриття латентних змістів, при- хованих у текстах та артефактах відповідної істо- ричної епохи. За допомогою цього методу можна проаналізувати інтерсуб'єктивні значення як історично-соціальних умов, так і необхідних понять.

Недоліки, пов'язані з високим рівнем ресурсо- затратності, можуть бути знівельовані виваженою постановкою дослідницького питання та правильним плануванням дослідження. За потреби можливі інші методичні доповнення, що допоможуть якнайкраще розкрити заплановане дослідження. Головною умо- вою, як і будь-де, залишається примат відповідності та аргументації.

Переваги, що обіцяє історія понять у разі правиль- ного та адекватного застосування, полягають у ство- ренні історичного розуміння процесу утворення та трансформацій поняттєвого апарату української педа- гогіки шляхом дослідження поняттєвих метаморфоз в історико-соціальному контексті. Пам'ятаючи про складну історію України та беручи до уваги сучасні процеси і виклики в освіті, зокрема глобалізаційні та міграційні процеси, особливий науковий інтерес викликає дослідження міграції понять у вітчизняній історії педагогіки. Допомогти у цьому може розгля- нута та продискутована у цій статті методологія історії понять.



Висновки

Методологія історії понять має висо- кий прикладний потенціал для української педагогіки. Це пояснюється важливістю систематичного вивчення та викладення історії розвитку поняттєвого апарату будь-якої дисципліни і педагогіки зокрема.

Суть даної методології полягає у доведенні та аргу- ментації раціональності вивчення появи, трансфор- мації та зникнення понять, установленні поняттєвих змістів, а також їхньої залежності від суспільно-істо- ричних умов відповідної епохи. Головним недоліком є потреба у значних часових та матеріальних ресурсах. Проте за умови правильного планування цієї негатив- ної особливості можна уникнути.

Продуктивним показало себе поєднання історії понять з іншими методологічними підходами, напри- клад об'єктивною герменевтикою. Методи аналізу інформації, запропоновані в контексті цієї методоло- гії, доповнять та розширять дослідницький дизайн, що базується на історії понять.

На завершення хочеться ще раз підкреслити, що будь-яка методологія чи метод не можуть бути ідеаль- ними. Велику роль продовжують відігравати дослід- ник, його аналітичні та творчі здібності, сумлінність та прагнення до ідеалу. Цитуючи відомий вираз: «A fool with a tool is still a fool».



Література

1. Гнатюк Я.С. Аналіз історико-філософського дис- курсу засобами історії філософських понять. Гілея. 2019. С. 10-13.

2. Колесник І.І. Глобальна історія. Історія понять. Київ : НАН України. Інститут історії України, 2019. 348 с.

3. Костенко О.В. Історія понять серед суміжних мето- дологій у німецькому соціально-науковому дискурсі. Висновки для історико-педагогічних досліджень. Психо- лого-педагогічні проблеми вищої освіти в умовах сучас- них викликів: теорія і практика : зб. тез доп. VII міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 16-18 березня 2023 р. Хар- ків, 2023.

4. Костенко О.В. Методологія Квентіна Скіннера та її потенціал для українських історико-педагогічних дослі- джень. Інноваційна педагогіка. 2022. № 51(1). С. 26-29.

5. Berg G. Die Geschichte der Begriffe als Geschichte des Wissens. Methodische Ьberlegungen zum `practical turn' in der Historischen Semantik. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 2008. S. 327-344.

6. Berr K., Schenk W. Begriffsgeschichte. Handbuch Landschaft. 2019. S. 23-38.

7. Dutt C. Funktionen der Begriffsgeschichte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 2008. S. 241-252.

8. Haverkamp A. Begriffsgeschichte vs. Metaphorologie. Metapher. 2007. S. 19-24.

9. Jussen B. Ordo zwischen Ideengeschichte und Lexicometrie. Vorarbeiten an einem Hilfsmittel mediдvistischer Begriffsgeschichte. Vortrдge und Forschungen. 2006. S. 227-256.

10. Klepacki L., Zirfas J. Schlussbetrachtungen: Zur Methodologie und zum Begriff der Дsthetischen Bildung. Geschichte der Дsthetischen Bildung. 2021. S. 343-375.

11. Knebel S. Widerlegung: Umrisse der Begriffeschichte. Archiv fьr Begriffsgeschichte. 2004. S. 9-28.

12. Kollmeier K. Begriffsgeschichte und Historische Semantik (Version 2.0). Docupedia-Zeitgeschichte. 2012.

13. Kollmeier K., Hoffmann S.-L. Zeitgeschichte der Begriffe? Perspektiven einer historischen Semantik des 20. Jahrhunderts. Einleitung. Zeithistorische Forschungen - Studies in Contemporary History. 2010. № 7(1). S. 75-78.

14. Koselleck R. Begriffsgeschichten. Studien zur Semantik und Pragmatik der politischen und sozialen Sprache. Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 2006.

15. Kranz M. Blumenbergs Begriffsgeschichte Vom Anfang und Ende aller Dienstbarkeiten. Hans Blumenberg beobachtet. 2013. S. 231-253.

16. Mayring Ph. Qualitative content analysis: a step-by- step guide. London: Sage, 2021.

17. Mayring Ph. Qualitative content analysis: Theoretical background and procedures. Approaches to qualitative research in mathematics education: Examples of methodology and methods. 2015. S. 365-380.

18. Mьller E., Schmieder F. Begriffsgeschichte und Wissenschaftsgeschichte. Geschichte und Gesellschaft. 2018. S. 79-106.

19. Цvermann U. Objektive Hermeneutik als Methodologie der Erfahrungswissenschaften von der sinnstrukturierten Welt. Reflexive Wissensproduktion: Anregungen zu einem kritischen Methodenverstдndnis in qualitativer Forschung. 2013. S. 69-98.

20. Rheinberger H.-J. Begriffsgeschichte epistemischer Objekte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 2008. S. 1-12.

21. Rьsen J. Historische Grundbegriffe - Annдherung an eine Begriffsgeschichte des modernen Geschichtsdenkens. Geschichte denken: Erlдuterungen zur Historik. 2020. S. 83-93.

22. Steininger B. Katalysator - Annдherung an einen Schlьsselbegriff des 20. Jahrhunderts. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 2008. S. 53-72.

23. Vцhriger M. Reflex. Begriff und Experiment. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 2008. S. 203-214.

References

1. Berg, G. (2008). Die Geschichte der Begriffe als Geschichte des Wissens. Methodische Ьberlegungen zum `practical turn' in der Historischen Semantik. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 327-344.

2. Berr K., Schenk W. (2019). Begriffsgeschichte. Handbuch Landschaft, 23-38.

3. Dutt, C. (2008). Funktionen der Begriffsgeschichte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 241-252.

4. Gnatyuk, Ya. (2019). Analis istoryko-filosofskogo dyskursu zasobamy istorii filosofskykh ponyat [Analysis of the historic and pedagogical discource through the history of philosophical concepts]. Gileya (Naukovy Visnyk) - Gilea (Scientific Journal), 10-13 [in Ukrainian].

5. Haverkamp A. (2007). Begriffsgeschichte vs. Metaphorologie. Metapher, 19-24.

6. Jussen B. (2006). Ordo zwischen Ideengeschichte und Lexicometrie. Vorarbeiten an einem Hilfsmittel mediдvistischer Begriffsgeschichte. Vortrдge und Forschungen, 227-256.

7. Klepacki, L., Zirfas, J. (2021). Schlussbetrachtungen: Zur Methodologie und zum Begriff der Дsthetischen Bildung. Geschichte der Дsthetischen Bildung, 343-375.

8. Knebel S. (2004). Widerlegung: Umrisse der Begriffeschichte. Archiv fьr Begriffsgeschichte, 9-28.

9. Kolesnyk, I. (2019). Globalna istoria. Istoria ponyat [Global History. Conceptual History]. Kyiv: NAN [in Ukrainian].

10. Kollmeier K. (2012). Begriffsgeschichte und Historische Semantik (Version 2.0). Docupedia- Zeitgeschichte.

11. Kollmeier K., Hoffmann S.-L. (2010). Zeitgeschichte der Begriffe? Perspektiven einer historischen Semantik des Jahrhunderts. Einleitung. Zeithistorische Forschungen - Studies in Contemporary History, 7(1), 75-78.

12. Koselleck, R. (2006). Begriffsgeschichten. Studien zur Semantik und Pragmatik der politischen und sozialen Sprache. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag.

13. Kostenko, О. (2022). Metodologia Kventina Skinnera and ist potential for Ukrainian historical and pedagogical research [Quentin Skinner's methodology and ist potential for historical and pedagogical research in Ukraine]. Innovatsiyna pedagogika - Innovative pedagogy, 51(1), 26-29 [in Ukrainian].

14. Kostenko, О. (2023). Istoriya ponyat sered sumizhnykh metodologiy u nimetskomu sotsialno-naukovomu dyskursi. Vysnovky dlya istoryko-pedagogichnykh doslidzhen [Begriffsgeschichte among other methodologies in the German social sciense discourse]. Psykhologo-pedagogichni problemy vyshchoyi osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoriya i praktyka - Psychological and pedagogical problems of the high education facing modern challenges: theory and practice, (in print) [in Ukrainian].

15. Kranz M. (2013). Blumenbergs Begriffsgeschichte Vom Anfang und Ende aller Dienstbarkeiten. Hans Blumenberg beobachtet, 231-253.

16. Mayring Ph. (2015). Qualitative content analysis: Theoretical background and procedures. Approaches to qualitative research in mathematics education: Examples of methodology and methods, 365-380.

17. Mayring, P. (2021). Qualitative content analysis: a step-by-step guide. London: Sage.

18. Mьller, E., Schmieder, F. (2018). Begriffsgeschichte und Wissenschaftsgeschichte. Geschichte und Gesellschaft, 79-106.

19. Цvermann, U. (2013). Objektive Hermeneutik als Methodologie der Erfahrungswissenschaften von der sinnstrukturierten Welt. Reflexive Wissensproduktion: Anregungen zu einem kritischen Methodenverstдndnis in qualitativer Forschung, 69-98.

20. Rheinberger, H.-J. (2008) Begriffsgeschichte epistemischer Objekte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 1-12.

21. Rьsen J. (2020). Historische Grundbegriffe - Annдherung an eine Begriffsgeschichte des modernen Geschichtsdenkens. Geschichte denken: Erlдuterungen zur Historik, 83-93.

22. Steininger, B. (2008). Katalysator - Annдherung an einen Schlьsselbegriff des 20. Jahrhunderts. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 53-72.

23. Vцhriger, M. (2008). Reflex. Begriff und Experiment. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Mьller und Falko Schmider (Hrsg.). Gцttingen, 203-214.

Размещено на Allbest.ru