Від битв на колісницях до морських завоювань: військові сцени на стінах храмів та гробниць доби нового царства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Від битв на колісницях до морських завоювань: військові сцени на стінах храмів та гробниць доби нового царства

Наталія Бондаренко

From chariot warfare to naval conquests: military scenes on the walls of new kingdom temples and tombs

Nataliia Bondarenko

This article examines the military scenes depicted on the walls of New Kingdom temples and tombs, specifically those belonging to the pharaohs Thutmose III, female pharaoh Hatshepsut, Tutankhamun, Ramses III, and Seti I. The author examines the artistic features, composition, and symbolism of these images, as well as their historical and political significance. Through an analysis of these military scenes, the article seeks to shed light on the political, social, and religious functions of the pharaohs' military campaigns, as well as their impact on ancient Egyptian society. These scenes often depict military campaigns, battles, and triumphs, as well as offerings made to the gods in gratitude for victory.

Some scenes depicted the pharaoh defeating foreign enemies in order to protect Egypt and maintain Ma'at, the ancient Egyptian concept of order and balance in the universe. One example of such scenes can be found in the Temple of Karnak, which features a relief showing King Seti I leading a procession of soldiers in tribute to the gods. Another example is the depiction of the Battle of Kadesh, fought between the Egyptians and the Hittites, which can be seen in the Temple of Abu Simbel. The study draws on a range of primary and secondary sources, including archaeological data, textual evidence, and art historical analysis, to provide a comprehensive examination of these important historical artefacts. Ultimately, the article argues that the military scenes found in New Kingdom temples and tombs offer valuable insights into the ways in which the pharaohs projected their power and authority, and how they sought to legitimize their rule through both military might and religious symbolism. Overall, the military scenes on the walls of temples of the era of the New Kingdom offer a fascinating glimpse into the culture and values of ancient Egypt.

Keywords: Ancient Egypt, Thutmose III, Ramses III, New Kingdom, Ancient Egyptian temple.

У статті розглядаються військові сцени, зображені на стінах храмів і гробниць Нового царства, зокрема тих, що належали фараонам Тутмосу III, жінці-фараону Хатшепсут, Тутанхамону, Рамзесу III і Сеті I та ін. Авторка досліджує художні особливості, композицію та символіку цих зображень, а також їх історичне та політичне значення. Через аналіз цих військових сцен стаття має на меті висвітлити політичні, соціальні та релігійні функції військових кампаній фараонів, а також їхній вплив на давньоєгипетське суспільство у якості інструменту пропаганди. Ці сцени часто зображують військові походи, битви та тріумфи, а також взяття у полон, та приношення жертви богам на знак вдячності за перемогу. Деякі сцени зображували фараона, який перемагає іноземних ворогів, щоб захистити Єгипет та зберегти Маат, давньоєгипетську концепцію порядку та рівноваги у Всесвіті.

Один із прикладів таких сцен можна знайти в Карнакському храмі, на якому зображено рельєф, де фараон Сеті I, який очолює процесію солдатів на знак поваги богам після здобуття перемоги над ворогом. Іншим прикладом є зображення битви при Кадеші між єгиптянами та хетами, яке можна побачити в храмі Абу-Сімбел. Дослідження спирається на ряд первинних і вторинних джерел, включаючи археологічні дані, текстові свідчення та історичний аналіз, щоб забезпечити комплексне дослідження. Зрештою, у статті стверджується, що військові сцени, знайдені в храмах і гробницях Нового царства, дають цінну інформацію про шляхи, якими фараони закріплювали свою владу, здійснювали її легітимізацію та утверджували власну військову могутність та релігійний вплив як божественного захисника держав. В цілому військові сцени на стінах храмів епохи Нового царства дозволяють дослідити певні аспекти культури, ідеології та політики Стародавнього Єгипту.

Ключові слова: Стародавній Єгипет, Тутмос III, Рамзес III, Нове царство, давньоєгипетський храм.

Епоха Нового царства (1550-1070 рр. до Р Х.) в Стародавньому Єгипті була відзначена значною військовою експансією та завоюваннями. Це знайшло відображення в мистецтві й архітектурі того часу, зокрема на стінах храмів та гробниць. Ці джерела дають нам цінну інформацію про військову тактику, озброєння та організацію війська цього періоду. На сценах, як правило, зображували фараона та його армію під час битви з іноземним ворогом, або безпосередньо перемогу. Вони слугували візуальним відображенням влади фараона та його домінування над його ворогами, а також засобом повідомлення про важливість військової могутності для захисту та розширення держави.

Дослідження цієї проблематики ініціювали такі вчені як Редфорд Д., Брестед Дж., Шоу Я., Спалінгер А., Тілдеслі Дж. та ін., що надали нові погляди на інтерпретацію цих військових сцен. Дональд Редфорд у свій праці «The Wars in Syria and Palestine of Thutmose III» (2003) провів аналіз сцен з Тутмосом ІІІ на стінах Карнакського храму Амона, та подав нові переклади єгипетських текстів, пов'язаних з військовою справою, з коментарями. Джеймс Брестед у книзі «The Battle of Kadesh: A Study in the Earliest Known Military Strategy» (2018) дослідив битву при Кадеші, де єгипетське військо очолював Рамзес ІІ, та оцінив зображення цієї битви у храмі Абу-Сімбел як «невичерпне джерело для досліджень». Ян Шоу у «Egyptian Warfare and Weapons» (1999) робить стислий вступ до історії традиції ведення війни у Стародавньому Єгипті. Ентоні Спалінгер у «War in ancient Egypt» (2005) дає детальний опис конкретних битв, зовнішній вигляд єгипетської армії, її ієрархію тощо. Ці праці дають детальний опис характерних особливостей ведення війни різними фараонами, особливо доби Нового царства.

Попри те, що на цю тему було здійснено певні дослідження, більшість із них є фрагментарними та не мають всебічного аналізу. Основна мета цієї статті - надати комплексний аналіз. У цій статті буде подано детальний опис окремих військових сцен, зображених на стінах храмів і гробниць Нового царства. Крім того, авторка прагне здійснити внесок у розуміння військової історії Стародавнього Єгипту та феномену зображення жінки-фараона у військових сценах. Новим також є систематизація прикладів військових сцен періоду Нового царства, їх аналіз, порівняння та виокремлення характерних особливостей. Зазначені вище праці розглядали лише правління конкретного фараона, або суто традицію ведення війни у Стародавньому Єгипті, тому поданий у статті матеріал є важливим внеском у досліджувану тему.

У ході дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних історичних методів. Серед загальнонаукових методів варто виділити: синтез, аналіз, індукція та дедукція. Також, застосовано формально-стилістичний метод при роботі з зображеннями на стінах храмів та гробниць, задля визначення певного стилю та вірної інтерпретації сюжету сцени. Іконо- графічний аналіз допоміг класифікувати військові сцени та виділити загальні канони зображення правителя. Для співставлення політично-військових тенденцій історії єгипетської держави періоду Нового царства та сюжету військових сцен було використано іконологічний аналіз.

Іл. 1. Сцена битви фараона Рамзеса ІІІ з «народами моря» у храмі Медінет-Абу.

Одним із найвідоміших прикладів храму Нового царства з військовими сценами є похоронний храм Рамзеса III (1187-1156 рр. до Р Х.) у Медінет-Абу. Храм був побудований на честь перемоги фараона над народами моря. Військові сцени в Медінет-Абу зображують широкий спектр дій, включаючи битви на суші та на морі, облогові дії та тріумфальні процесії. Рельєф храму Рамзеса III зображує морську битву з північним флотом, показуючи типові моменти розвитку конфлікту від початку до кінця (Tyldesley 2001, p. 54-64). Однак ці моменти не є специфічними для конкретної цієї битви, оскільки вони є схематичними і можуть стосуватися будь-якої морської битви, виграної єгиптянами за подібних обставин. Якби зовнішність ворога була змінена, це була б майже зовсім інша битва (Spalinger 2005, p. 235).

Важливою військовою сценою у храмі Медінет-Абу є битва на Дельті. Битва на Дельті відбулася між військами Рамзеса III та коаліцією ворогів-мореплавців, відомих як «Народи моря». Народи моря були групою племен, які були відомі своїми морськими рейдами вздовж узбережжя Середземного моря (Oren 2000, p. 86). Точна приналежність народів моря досі є предметом дискусій серед істориків та археологів. Битва зображена на зовнішніх стінах храму. На рельєфах показано, як єгипетський флот вступає в бій з флотом народів моря у водах дельти Нілу. Рельєфи також показують наслідки битви, коли полонені народи моря були представлені Рамзесу III та його двору. Перемога стала значним досягненням для Рамзеса III та допомогла захистити кордони Єгипту від подальших морських вторгнень.

Справа ми бачимо фараона Рамзеса ІІІ, який тримає у руках свій лук та пронизує стрілами ворогів навпроти. Майстер досить вдало зумів зобразити масштабність набігів «народів моря», розмістивши значну кількість човнів. Вдається також чітко розрізнити одяг, зброю, зачіску тощо, кожного воїна. Окрім цього, для визначення приналежності фігури до однієї із сторін битви, варто пам'ятати про надання різного кольору шкіри певним народам у єгипетському мистецтві. Іноземців зображували з більш темним кольором шкіри, ніж у єгиптян, від коричневого до чорного. Проте єгипетські воїни вже зображені переможцями, що захопили ворожий флот, частину противників потопивши у морі, частину взявши у полон. Зображення полонених, зазвичай у нижньому регістрі, було важливим у військових сценах, оскільки вони підкреслювали вже визначений для ворога наслідок битви та повний контроль правителя над ними. Сюди варто також віднести зображення тіл ворогів під ногами правителя.

Окрім сцен у Медінет-Абу, є й інші прикладів військових сцен на стінах храмів Нового царства. Сцена на стінах храму Абу-Сімбел є яскравим і детальним зображенням битви при Каде- ші, що відбулася між єгипетською армією, очолюваною фараоном Рамзесом II (1279-1213 рр. до Р Х.), і хетською армією, очолюваною королем Муваталлі II, у 1274 році до Р Х. Сцена на стінах храму Абу-Сімбел є одним з найбільш детальних зображень цієї битви. Вона охоплює чотири стіни храму і має довжину понад 60 метрів. Сцена поділена на регістри, або горизонтальні частини, і кожен регістр зображує певний аспект битви (Kitchen 2012, p. 104). У першому регістрі показано єгипетську армію, що марширує строєм до Кадешу, фортеці хетів. Рамзес II зображений на своїй колісниці, який веде армію, тримаючи у руках лук та стрілами. Єгипетську армію показано у супроводі їхніх союзників, включаючи племена Шасу та ханаанських найманців.

Другий регістр показує хетську армію на чолі з королем Муваталлі II, що йде до Кадешу з протилежного напрямку. Хетська армія зображена більшою за єгипетську та включає в себе колісниці, кінноту та піхоту. Третій регістр показує початкове зіткнення між двома арміями. Рамзес II зображений на своїй колісниці, та стріляє зі свого лука у хетську армію, а його солдати вступають у бій із хетськими солдатами. Показано хетські колісниці, що мчать на єгипетську армію, а єгипетські лучники дощем кидають стріли на хетських солдатів. У четвертому регістрі битва загострюється, обидві армії зазнають великих втрат. Показано, що Рамзес II потрапляє в засідку хетських колісниць, але йому вдається вибратися з оточення та приєднатися до своєї армії. Єгипетська армія показана на межі поразки, але Рамзесу II вдається згуртувати свої війська та переломити хід битви. В останньому регістрі показано, як Рамзес II очолює єгипетську армію в тріумфальному поверненні до Єгипту. Показано, що хети відступають назад до своєї фортеці в Кадеші (Gardiner 1960, p. 153). Сцена битви при Кадеші на стінах храму Абу-Сімбел є важливим твором давньоєгипетського мистецтва, який передає драматизм і напруженість битви. Він дає важливу інформацію про військову тактику та озброєння того часу, а також є довговічною даниною військової доблесті Рамзеса II та його армії.

Цариця Хатшепсут (1479-1458 рр. до Р Х.), одна з найвідоміших фараонів періоду Нового царства, також відома своїм зображенням у військових сцен на стінах свого похоронного храму в Дейр ель-Бахрі. Незважаючи на період процвітання під час правління Хатшепсут, вона наказала зображати військові сцени на стінах свого храму, можливо, як засіб утвердження своєї влади та легітимності правителя. Це була часта практика, коли фараон на початку свого правління, або у кризові періоди, зображав себе як могутнього полководця та правителя. Така сцена зображує військову експедиція до Пунту, регіону на східному узбережжі Африки. Відомо, що експедиція відбулася на дев'ятому році правління жінки-фараона, через два роки після коронації. Сцена, на середній колонаді південної стіни, показує Хатшепсут, яка, прибувши на чотирьох човнах разом зі своїм військом, приймає дарунки від пунтійців (Cooney 2018, p. 148). Сцена примітна детальними зображеннями кораблів, які використовували єгиптяни для транспортування своїх військ, а також екзотичних тварин і товарів, привезених із цієї кампанії.

Військові сцени, за участі цариці Хатшепсут, дають нам свідчення про правління однієї з найвідоміших жінок-фараонів Єгипту. Сцени військової експедиції до Пунту, дозволяються також зрозуміти закономірності зображення фігури фараона. На початку свого правління цариця вирішила зображати себе з зовнішню чоловіка: широкі плечі, пов'язка на стегнах (схенті), не- мес тощо. Проте у релігійних сценах Хатшепсут постає в образі жінки у перуці, довгій сукні та більш плавними формами. Це вкотре підкреслює існування чітко визначеного та прийнятого канону зображення правителя, незалежно від його гендеру та особи.

Іл. 2. Зображення кораблів у військовій експедиції цариці Хатшепсут в Дейр ель-Бахрі (Naville 1896, pl. LXXV).

Тутмос III, один із найуспішніших полководців в історії Стародавнього Єгипту, також відомий своїми зображеннями у військових сцен на стінах кількох храмів доби Нового царства. Правління Тутмоса III вважається періодом великої експансії та військових завоювань, з походами на такі далекі території, як Сирія та Левант. Відома військова сцена в Карнакському храмі Амона, битва при Мегіддо, 1457 р. до Р Х., зображує Тутмоса III, який очолює свої війська в битві проти міста Мегіддо, яке повстало проти єгипетського панування., Єгипет. Битва стала значною перемогою для єгиптян, які кілька років проводили військову кампанію в цьому регіоні, щоб розширити свою територію та утвердити своє панування над містами-державами. Ханаанські війська очолював цар на ім'я Кадеш, який уклав союз із кількома іншими містами-державами в регіоні.

Єгипетська армія, яка складалася як з піхоти, так і з колісниць, зіткнулася з ханаанськими військами біля міста Мегіддо (Redford 2003, p. 206.). Битва була запеклою, з облогою міста на сім місяців, обидві сторони зазнали великих втрат, але врешті-решт єгиптяни вийшли переможцями. На рельєфах храму також зображено захоплення полонених, вручення данини та роздачу нагород воїнам-переможцям. Відновлення єгипетського панування в Ханаані ознаменувало початок періоду єгипетської експансії та панування в регіоні, який тривав кілька століть.

Тутанхамон (1332-1323 рр. до Р Х.) був давньоєгипетським фараоном, який правив під час XVIII династії періоду Нового царства, він також відомий своєю вишуканою гробницею (KV62) та скарбами, які були виявлені в ній 1922 року єгиптологом Говардом Картером. Хоча правління Тутанхамона було відносно коротким і нічим не примітним, його гробниця та артефакти, знайдені всередині, надали цінну інформацію про мистецтво та культуру Стародавнього Єгипту. На стінах гробниці Тутанхамона зображені різні сцени, включаючи релігійні церемонії та підношення богам, а також сцени повсякденного життя, такі як полювання та риболовля. Хоча в гробниці Тутанхамона немає зображень військових сцен, у яких би фараон брав безпосередню участь, але ми маємо сцену полювання, що зображує царя як воїна зі зброєю.

Сцена відрізняється своєю деталізацією, яка включає зображення окремих воїнів, коней і колісниць, а також пейзаж із пагорбами та деревами, та показує як цар полює на диких тварин за допомогою лука та стріл. Хоча це не була військова сцена в традиційному розумінні, це зображення вміння короля володіти зброєю та його майстерності як мисливця було б важливим для його образу сильного та здібного правителя. Також цінними є артефакти, знайдені всередині, дають цінну інформацію про військову технологію та тактику стародавнього Єгипту (Spalinger 2005, p. 160). Одним із найвизначніших військових артефактів, знайдених у гробниці Тутанхамона, є колісниця фараона, яка була прикрашена золотом і дорогоцінним камінням. Колісниця дає уявлення про витонченість і передову технологію єгипетської армії того часу, а також про важливість колісниць у давньоєгипетській війні. Інші військові артефакти, знайдені в гробниці Тутанхамона, включають різну зброю, таку як луки та стріли, списи та кинджали. На цьому прикладі ми можемо зрозуміти відмінність зображення військових сцен царських гробницях та на стінах храмів. У гробниці фараона важливо було продемонструвати здатність правителя підтримувати порядок та баланс маат, на противагу хаосу. Для цієї ж мети, не так часто, але використовувати і військові сцени, які мали сакральне значення, підкреслюючи міфологічну концепцію. Фараона вважали уособленням бога Хора - сина Осіріса, який був зраджений та вбитий його братом Сетом. Іноземці уособлювали прибічників Сета та хаос ісфет, який варто побороти.

Іншим прикладом храму Нового царства з військовими сценами є храм Сеті I (1294-1279 рр. до Р Х.) в Абідосі. Сеті I був давньоєгипетським фараоном, який правив під час XIX династії періоду Нового царства. Він відомий своїми військовими кампаніями, будівельними проєктами та зусиллями відновити порядок і стабільність в Єгипті, що залишалося вагомою ціллю після правління Ехнатона. В Абідоському храмі є сцена, на якій зображено Сеті I, який веде свою армію проти лівійців, що атакували єгипетські поселення в західній пустелі (Murnane 1990, p. 90-91). Сцена примітна використанням перспективи, коли фігури на передньому плані зображені більшими, ніж на задньому плані. Іншим храмом, де можна знайти сцени військових походів Сеті I, є Карнакський храм. Тут зображено Сеті I, який веде свою армію в битві проти хетів. Сцена розташована на північній зовнішній стіні Гіпостильної зали, та має приблизно 84 метри в довжину і 4 метри у висоту. На картині зображено Сеті I, який веде свою армію в переможній битві. Фараон зображений у колісниці, тримаючи лук в руках. Він показаний у різні моменти бою, як він веде свої війська, кидається в бій і особисто бореться зі своїми ворогами. Незвичним для єгипетської традиції є сцена приношення у жертву полонених.

Військові сцени є дуже деталізовані, із зображенням війська з різноманітною зброєю, наприклад лучників, списоносців та колісниць. Іноземні вороги показані в характерному одязі та рисах, таких як темніший колір шкіри та бороди, щоб відрізнити їх від єгиптян.

Однією з ключових особливостей військових сцен, знайдених на стінах храмів Нового царства, є увага до деталей. Майстри, які створювали ці сцени, дуже ретельно зображали окремі фігури у характерному одязі та з різноманітною зброєю. Іншою спільною рисою військових сцен у храмах Нового царства є використання ієрогліфічних написів для забезпечення контексту та пояснення. Ці написи часто описують події, зображені в сценах, а також імена та титули фараона та його полководців. Вони також служать засобом прославлення військових досягнень фараона та легітимації його правління. Крім історичного та культурного значення, військові сцени, знайдені на стінах храмів Нового царства, мають також художню цінність. Вони представляють одні з найкращих зразків давньоєгипетського мистецтва з використанням яскравих кольорів, деталізованих фігур і витонченої композиції. Загалом, військові сцени, знайдені на стінах храмів Нового царства, є свідченням могутності та важливості фараона та його армії.

Вони зображують фараона як могутнього та здібного воїна, здатного перемогти будь-якого ворога, який посміє кинути йому виклик. Також ці сцени служать попередженням для потенційних ворогів, оскільки демонструють силу і військову міць Єгипетської держави. На цих рельєфах також зображено різну зброю, яка використовувалася в битві, зокрема колісниці, списи та луки, кинджали, мечі, а також використання тактики, як-от флангові маневри та раптові атаки. Сцени також показують захоплення полонених і підкорення підкорених народів, демонструючи могутність і могутність фараона і його армії.

Отже, військові сцени, зображені на стінах храмів і гробниць Нового царства, дають цінну інформацію про військову доблесть і досягнення фараонів та їх військ. Завдяки цим зображенням битв, облог і завоювань ми можемо отримати глибше розуміння стратегій і тактик, які використовували стародавні єгиптяни під час війни. Давньоєгипетське мистецтво зазнавало змін у рівні деталізації зображення, майстерності, рівні реалістичності, але загальні канони майже не змінювалися. Тому важливо розуміти чи було щось нове чи продовження попередніх традицій. Проте військові сцени набули значного поширення лише у період Нового царства, у більш ранні періоди зустрічаються поодинокі сцени зображення фараона, що тримає у полоні декілька ворогів, без акценту уваги на ході самої битви.

Роль фараона як військового лідера набула особливого значення після вигнання гіксосів фіванською династією наприкінці Другого перехідного періоду, XVII династії. Військові сцени в гробницях і храмах Тутмоса III, Хатшепсут, Тутанхамона, Рамзеса III і Сеті I особливо важливі, оскільки вони демонструють деякі з найвідоміших військових кампаній в історії Єгипту. Від битви при Мегіддо до вторгнення народів моря, ці сцени дають змогу зазирнути в конфлікти та виклики, з якими зіткнулися фараони та їх військо. Крім того, ці військові сцени є інструментом легітимізації влади, демонструючи їх божественне право на правління та здатність підтримувати порядок маат і безпеку в своїй державі. Вони також служили попередженням потенційним загарбникам, нагадуючи їм про могутність і силу єгипетської армії та відлякуючи їх від нападу. Вони є цінним історичним ресурсом, який допомагає нам краще зрозуміти культуру, суспільство та політику Стародавнього Єгипту.

символіка фараон військовий зображення

Список джерел та літератури / References

1. Breasted J.H., 2018, The Battle of Kadesh: A Study in the Earliest Known Military Strategy. Forgotten Books.

2. Cooney K., 2018, When Women Ruled the World: Six Queens of Egypt. Washington, D.C.: National Geographic.

3. Elliott P., 2017, Warfare in New Kingdom Egypt. Stroud, UK: Fonthill Media.

4. Gardiner A., 1960, The Kadesh Inscriptions of Rameses II. Oxford University Press.

5. Gardiner A., 1964, Egypt of the Pharaohs. Oxford University Press.

6. Goedicke H., 1966, Considerations on the Battle of Kadesh. Journal of Egyptian Archaeology 52.

7. Hennessey D. (ed.), 1993, Studies in Ancient Egypt. Melbourne.

8. James P., 2017. The Levantine War-records of Ramesses III: changing attitudes, past, present and future. Antiguo Oriente.

9. Kitchen K.A., 1993, Ramesside Inscriptions, Translated & Annotated. Blackwell Publishers.

10. Kitchen K.A., 2012, Ramesses III: The Life and Times of Egypt's Last Hero. University of Michigan Press.

11. Lichtheim M., 1976, Ancient Egyptian Literature, vol. II The New Kingdom. Berkeley.

12. Lloyd A.B. (ed.), 1992, Studies in Pharaonic Religion and Society. London 1992.

13. Murnane W., 1990, The road to Kadesh: A Historical interpretation of the battle reliefs of King Seti I at Karnak. SAOC.

14. O'Connor D., 1989, Amun temples in Nubia. Oriental Institute of the University of Chicago.

15. Oren E.D., 2000. The Sea Peoples and Their World: A Reassessment. University of Pennsylvania Press.

16. Redford D.B., 2003, The Wars in Syria and Palestine of Thutmose III. Culture and History of the Ancient Near East. Leiden: Brill.

17. Shaw I., 1999, Egyptian Warfare and Weapons, Shire Pubns.

18. Shaw I., 2003, The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford University Press.

19. Spalinger A.J., 1980, Historical Observations on the Military Reliefs of AbuSimbel and Other Ramesside Temples in Nubia. Journal of Egyptian Archaeology 66.

20. Spalinger A.J., 2005, War in Ancient Egypt. Oxford.

21. Tyldesley J., 2001, Ramesses: Egypt's greatest pharaoh. Penguin Books.

Размещено на Allbest.ru