Стилетворчі засади форм срібного і фарфорового посуду XVIII – XIX століть

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стилетворчі засади форм срібного і фарфорового посуду XVIII - XIX століть

Кротова Тетяна Федорівна - доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри мистецтва та дизайну костюма Київського національного університету технологій та дизайну м. Києва

Крюк Олександр Олексійович - викладач кафедри образотворчого мистецтва, Київський університет ім. Б. Грінченка, м. Київ

Анотація

Розкрито основні стилеутворюючі засади форм срібного та тонкокерамічного посуду Європи й України у контексті продукції фарфору-фаянсу ключових мануфактур і заводів XVIII - ХІХ ст. Виявлено, що у першій пол. посуд срібний мануфактура

XVIII ст. у культурі сервірування столу монархів та представників еліти провідних держав Європи домінував срібний посуд. При цьому у середині означеного століття простежувалося поєднання предметів дорогоцінного металу та фарфору китайського виробництва. Натомість вже з другої пол. XVIII - упродовж XIX ст. срібний посуд повністю поступився порцеляні. З'ясовано, що крім указаної "перестановки" високо вартісних предметів посуду відбулося запозичення формотворення срібла у фарфорових аналогах. Виявлено спільні характеристики обрисів благородного металу у тонкокерамічному асортиментів ранніх європейських мануфактур - Майсен (Німеччина), Сен Клу (Франція), Челсі та Веджвуд (Англія). Натомість в українському виробництві подібна стилеутворююча трансформація посуду виявлена на Баранівській фарфоровій та Києво-Межигірській фаянсовій фабриках.

Ключові слова: тонка кераміка, срібло, фарфор, фаянс, формотворення, Англія, Україна, XVIII - XIX століття, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн ювелірних виробів.

STYLE CREATING PRINCIPLES OF FORMS OF SILVER AND PORCELAIN VESSELS OF THE 18 th - 19 th CENTURIES

Krotova Tetiana - Doctor of arts, professor, professor of the Department of Art and Costume Design of Kyiv National University of Technology and Design Kriuk Oleksandr - Teacher of the Department of Fine Arts Borys Grinchenko Kyiv University

The aim of this paper is to explore the main style-forming principles of the forms of silver and fine ceramic tableware of Europe and Ukraine in the context of porcelain-faience products of key manufactories and factories of the 18 th - 19 th centuries. It was revealed that in the first half of the XVIII century in the culture of serving the table of monarchs and representatives of the elite of the leading states of Europe, silverware dominated. At the same time, in the middle of the given century, a combination of precious metal objects and Chinese-made porcelain was observed. Instead, already from the second half of the 18 th century - throughout the 19 th century. silverware has completely given way to porcelain. Results. It was found that, in addition to the specified "rearrangement" of high-value tableware, there was a borrowing of silver molding in porcelain analogues. The common characteristics of the outline of the precious metal in the thin ceramic assortment of early European manufactories - Meissen (Germany), Saint Cloud (France), Chelsea and Wedgwood (England) - have been revealed. On the other hand, in Ukrainian production, a similar style-creative transformation of tableware was found at the Baraniv porcelain factory and the Kyiv-Mezhyhirsky faience factory.

Key words: fine ceramics, silver, porcelain, earthenware, molding, England, Ukraine, XVIII-XIX centuries, arts and crafts, jewelry design.

Постановка проблеми. Широке застосування срібного та фарфорового посуду притаманне культурі європейців у XVIII ст. Ранні предмети з дорогих металів, що прикрашали столи аристократів і монархів європейських держав поступово змінювалися на фарфорові. Вказане прослідковується на репродукціях голландських натюрмортів того періоду. Проте, цікавим для дослідження є не безпосередня заміна матеріалу виробів, а проведення паралелей їх форм, що запозичувалися та збагачувалися в новому звучанні. Співставлення їх стильових ознак буде корисним для поглиблення знань з обох галузей декоративно-прикладного мистецтва.

Аналіз досліджень і публікацій. Серед професійних мистецтвознавчих видань, повністю присвячених тонкій кераміці України слід назвати праці О. Школьної (2019) [4]. Дослідження авторки ґрунтовно розкривають тонкощі вітчизняного фарфору-фаянсу, що уможливлює проведення паралелей відображення стилістики формотворення вітчизняного керамічного посуду різних періодів із ранніми срібними предметами Європи. Натомість вагомими інформативними джерелами щодо особливостей посуду з дорогого металу є робота Р. Персалла "Срібло" (1998 р.) [8] та каталог Г. Арендар "Срібний посуд XVII - початку XX століть" (2006 р.). В останньому репрезентовано найбільшу колекцію срібних виробів XVII -

XIX ст., що зберігається в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського. Збірка складається з творів золотарства України, Росії, Білорусі, Польщі, Литви, Німеччини та Австрії [1].

Розвідки щодо спільних формотворчих рис демонструють публікації зарубіжних науковців, насамперед Т. Форреста (2012 р.) [6] та Н. Пенс [7]. Автори характеризують хронологію розвитку срібного та тонкокерамічного посуду, виявляють першопричини надання переваги тому чи іншому матеріалу у різні проміжки часу. Проте, залишається не у повній мірі розглянутим питання співставлення їх спільних і запозичених формотворчих рис.

Мета дослідження полягає у визначенні основних стилеутворючих засад форм срібного та фарфорового столового посуду XVIII-XIX ст., виявленні запозичених і трансформованих характеристик формотворення виробів європейських виробництв.

Виклад основного матеріалу. У XVII ст. використання столового посуду з дорогих металів було притаманне привілейованим верствам населення. Зокрема, мода на срібні глечики, чаші, чайники, таці та блюда яскраво прослідковується у натюрмортах голландських майстрів, як Пітер ван Ростратен (1630-1700 рр.) та Вільям ван Алст (1627-1683 рр.).

Репродукції творів митців уособлюють моду на вишукані предмети, що прикрашають світські столи, зокрема срібло, перські килими та китайський шовк, екзотичні фрукти та делікатеси. Натомість до живописних композицій початку XVIII ст. поступово додається азійський фарфор, який спочатку скромно розміщується за ошатними металевими посудинами (рис. 1), але потім швидко витісняє останні.

Рис. 1. Натюрморт з ємністю для вина, чайником ісін і тюльпаном.

Олійний живопис. Пітер ван Ростратен. 1690 р. Джерело: http://surl.li/nytca

Красномовними у цьому контексті є роботи майстра "розкішних сніданків" Віллема Кальфа (16191693 рр.), які важко уявити без тонкостінних предметів із фаянсу чи фарфору. При цьому мотиви та сюжети натюрмортів голландського художника були виявом реакції на смаки місцевих буржуа та їх прагнень до розкоші [10].

Перша половина XVIII ст. - це той період, коли китайський тонкостінний посуд врешті поширився всіма куточками Європи. Натомість через кілька десятиліть на території останньої виникли і власні підприємства з вироблення фарфору-фаянсу, що зумовило домінування цих матеріалів у виготовленні посуду. Риси дороговартісності й вишуканості стали уособлювати чайні, кавові та столові сервізи. Проте, якщо уважно проаналізувати стилістичні риси формотворення ранніх предметів із порцеляни, можна помітити, що поривання зі сріблом не було цілковитим. Хоча фарфор і замінив його у культурі європейців, звернення до металевих корпусів посуду й окремих елементів надалі тривало.

У ранніх майсенських і англійських виробах подібне поєднання матеріалів виявлено у виконанні цілісних ємностей з фарфору різних рецептур і доповненні срібними монтуваннями. Чайники Майсену (1740 р.), Сен-Клу (1770 р.) та Вурстеру (1770 р.) виявляють означену комбінацію, джерелом якої були азійські взірці [8, 10].

Після поривання із взоруванням на східні тонкокерамічні зразки, європейські майстри прагнули не лише створити власний рецепт твердого фарфору, а й розробити унікальні його форми. Саме у процесі пошуку джерел натхнення вироблення місцевої традиції формотворення було обрано срібло.

У середині XVIII ст. порцеляновий посуд Майсену та Челсі досить часто копіював металеві прототипи конструкцій. Ключовим для трансформацій обрисів англійських виробів стала діяльність директора Челсі Ніколаса Спрімонта - майстра срібних справ і фарфориста. Саме йому належить розробка низки дизайнерських рішень посуду, зокрема тарілок, соусників, сільничок (рис 2, 3), різноманітних підставок, чайників та кавників [7, 10].

Рис. 2. Сільничка. Золочення.

Рис. 3. Сільничка. Фарфор, розпис емалевими фарбами. Ніколас Спрімонт. Англія. 1742-1743 рр. Ніколас Спрімонт. Англія. Челсі. 1752-1756 рр. Джерело: http://surl.li/nytik Джерело: Ьйр://8иг 1.1і/пуру

Наслідування практики використання ранніх форм срібних столових ємностей було притаманне пізніше продукції Боу, Вурстеру та Веджвуду. Так, знаний сервіз із "королівського фаянсу" останнього ґрунтувався на простих формах срібних виробів періоду Георга ІІІ [5]. Спочатку круглі й нескладні, згодом багатокутні тарілки і кількаярусні чайники у силуеті все частіше виконувалися з фарфору [6, 8].

Відомо, що у першій пол. ХІХ ст. майстри Києво-Межигірської фаянсової фабрики у формотворенні і декоруванні апелювали до англійських зразків тонкої кераміки попереднього століття. Несвідомо у процесі раннього копіювання продукції Веджвуду відбувалося й наслідування британського срібла, зокрема у формотворенні тарілок різного розміру. Запозичений обрис прослідковується у фаянсовій тарілці 1845 р. КМФФ, прототипом якої був аналогічний предмет з Етрурія [2, 4].

Натомість джерелом формотворення фарфору-фаянсу виробництв Волині був вітчизняний металевий посуд. Фасони частіше перевтілювалися у новому матеріалі з апелювання на круглі і чотирикутні блюда-прототипи з рівними і ледь фігурними бортами.

Рідше виконувалися твори з фестонованими краями, характерні для Корецької фарфоро - фаянсової мануфактури. Оригінальністю форм столового, чайного, моккового посуду вирізнялася й продукція Баранівської фарфорової фабрики. На ній у середині ХІХ ст. випускали тарілки з профільованими бортами та характерним вирізаним краєм. Виготовлені у той проміжок часу блюда також вирізнялися за формою та розмірами: круглі й овальні, глибокі й пласкі, блюда - таці [3].

Висновки

Так, виявлено, що срібний посуд був поширений у європейській формотворчій традиції до XVIII ст. Натомість від середини XVIII ст. він стрімко поступається фарфоровим і фаянсовим зразкам, з огляду на їх відносну дешевизну, гігієнічність, легкість. При цьому тонкокерамічні предмети не лише замінили металеві вироби, а до ХІХ ст. активно їх наслідували у формотворенні. Зокрема, стилеутворюючі риси срібла у конструкціях фарфорового посуду помітні у продукції німецьких, французьких, англійських та українських мануфактур і заводів. Запозичення цілісних корпусів тарілок і чайників прослідковуються на Майсені, Челсі і Веджвуді, де поступово трансформувалися у бік збагачення тонкостінних ємностей лише окремими елементами (накривки, борти тарілок, підставки).

Практика зі взорування у формотворенні на срібні прототипи посуду простежувалася й у виробництві фарфору-фаянсу України першої пол. ХІХ ст. Про це свідчать твори Корецької фарфоро -фаянсової мануфактури, Києво-Межигірської фаянсової фабрики, Баранівського фарфорового виробництва.

Список використаної літератури

1. Арендар Г. Срібний Посуд XVII - початку XX століть. Київ: Родовід. 2006. 176 с.

2. Києво-Межигірський фаянс із колекції Національного музею українського народного мистецтва: альбом / упоряд. Т. Нечипоренко, Н. Густіліна. Харків: Раритети України. 2017. 72 с.

3. Титаренко А. Різновиди форм і декору тарілок старого українського фарфору Волині з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Наук. вісник Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2013. С. 166-172.

4. Школьна О.В. Вишуканий межигірський фаянс із колекції Національного музею історії України. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство. Вип. 41. 2019. С. 252-263.

5. George III silver teapots. URL: https://www.ifranks.com/george-iii-silver-teapots (дата звернення: 22.11.2023)

6. Forrest T. Antyki. Ceramica and srebro. Warszawa : Arkady. 2012. 160 p.

7. Panes Nicholas. The Influence of the Silversmith on 18th Centuy English Porcelain Sauceboat Shapes. URL: https://www.academia.edu/27974675/The_Influence_of_the_Silversmith_on_18th_Centuy_English_Porcelain_ Sauceboat_Shapes (дата звернення: 23.10.2023)

8. Pearsall R. A Connoisseur's Guide to Antique Silver. Todtri Book Pub. 1998. 128 p.

9. Royal collection trust. URL: https://www.rct.uk/collection/51393/salt (дата звернення: 01.12.23)

10. Victoria and Albert Museum. URL: https:// collections.vam.ac.uk/item/O132658/still-life-with-silver-wine-oil- painting-roestraten-pieter-van/

11. Reference

12. Arendar H. Sribnyi Posud XVII - pochatku XX stolit [Silverware of the 17 th - early 20 th centuries]. Kyiv : Rodovid. 2006. 176 s. [in Ukrainian].

13. Kyievo-Mezhyhirskyi faians z kolektsii Natsionalnoho muzeiu ukrainskoho narodnoho mystetstva: albom / uporiad. T. Nechyporenko, N. Hustilina. Kharkiv: Rarytety Ukrainy. 2017. 72 s. [in Ukrainian].

14. Tytarenko A. Riznovydy form i dekoru tarilok staroho ukrainskoho farforu Volyni z kolektsii Natsionalnoho muzeiu ukrainskoho narodnoho dekoratyvnoho mystetstva [Varieties of forms and decoration of plates of old Ukrainian Volyn porcelain from the collection of the National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art.]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. 2013. S. 166-172 [in Ukrainian].

15. Shkolna O. V. Vyshukanyi mezhyhirskyi faians iz kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy [Exquisite mezhyhirya faience from the the collection of the National Museum of History of Ukraine]. KNUKiM. Seria: Art. Vol. 41. Р. 252-263 [in Ukrainian].

16. George III silver teapots. URL: https://www.ifranks.com/george-iii-silver-teapots (data zvernennia: 22.11.2023).

17. Forrest T. Antyki. Ceramica and srebro. Warszawa : Arkady. 2012. 160 p. [in English].

18. Panes Nicholas. The Influence of the Silversmith on 18th Centuy English Porcelain Sauceboat Shapes. URL: https://www.academia.edu/27974675/The_Influence_of_the_Silversmith_on_18th_Centuy_English_Porcelain_ Sauceboat_Shapes

19. Pearsall R. A Connoisseur's Guide to Antique Silver. Todtri Book Pub. 1998. 128 p. [in English].

20. Royal collection trust. URL: https://www.rct.uk/collection/51393/salt (data zvernennia: 01.12.23) [in English].

21. Victoria and Albert Museum. URL: https:// collections.vam.ac.uk/item/O132658/still-life-with-silver-wine-oil- painting-roestraten-pieter-van/ (data zvernennia: 21.11.2023) [in English].

Размещено на Allbest.ru