Польські маніфестації у Правобережній Україні напередодні Січневого повстання 1863 р.: учасники, вимоги, наслідки

Маніфестації та покарання їх учасників нагадували, що за свободу треба боротися, однак це можливо й іншим, не таким радикальним шляхом. В'ячеслав Липинський відзначав, що захоплення етнічних поляків В. Антоновича, Т. Рильського, Б. Познанського (див. іл. 4) українським народом сформувалося під зовнішнім польським впливом [56, C. 102]. Серед учасників маніфестацій їх майже не зустрічаємо, оскільки вони скептично ставилися до декларованих гасел про Річ Посполиту як «республіку трьох народів» -- поляків, литовців, українців. Б. Познанський відверто несхвально поставився до польського повстання, адже багато його товаришів захопилися цим виступом замість того, аби зосередитися на «національному складі України» [29, C. 31]. Ішлося про вибір власної ідентичності й відокремлення її від польської та російської шляхом просвітницької роботи серед широкого загалу, розвитку культури, розповсюдження історичних знань тощо. В. Антонович уважав, що настав час регіональній шляхті відмовитися від польської культури, повернутися обличчям до українського народу і працювати на його користь [57, C. 89].

Іл. 4. Київські інтелектуали, які перейшли з польської на українську мову спілкування (зліва направо): Тадей Рильський, Вільям Беренштам, Володимир Антонович, Федір Панченко, Борис Познанський (із кн.: Познанский Б.С. Воспоминания. Москва, 1913)

Варто звернути увагу на одну з приміток у монографії Г. Марахова, де він трактував як доконаний факт подачу адреса місцевій адміністрації за підписом В. Антоновича, Т. Рильського й ще 150 осіб, в якому вимагалося застосувати силу і припинити маніфестації [7, C. 101]. Аналіз архівної справи дає підстави стверджувати, що в перлюстрованому у секретній частині генералгубернаторської канцелярії листі без підпису, адресованому з Києва в Умань якійсь Глинській, стисло переказано чутки, що поширювалися в університеті. Про упередженість оцінок радянського історика свідчить і контекст листа, в якому «холопомани» засуджуються як «партія інтриганів», котра вважає поляків «прибульцями». До того ж такої чисельності українофілів (півтори сотні осіб) у Києві не було Там само. Ф. 442. Оп. 813. Спр. 3. Арк. 165. Прізвища В. Антоновича не зустрічаємо й серед 27 викладачів Університету св. Володимира, котрі підписали брошуру, де розвінчувалися свідчення іноземної преси про хід повстання на Правобережжі та аналізувалася поведінка селян у Київській губернії. В ній також указувалося про недієвість «Золотої грамоти», з якою повстанці зверталися до селянства [58, C. 61]. Тож В. Антоновича не можна підозрювати щодо нібито його звернення до адміністрації силою покінчити з маніфестаціями.

Водночас проімперські інтелектуали вже після придушення Січневого повстання засудили маніфестації, вважаючи прагнення поляків добитися відновлення власної державності безперспективними. Серед них був і громадський діяч Михайло Чалий, котрий, називаючи себе українцем, у власній брошурі переконував читача, що російська влада краща за польську, адже вона, мовляв, звільнила селянина від кріпацької залежності [45]. Певною мірою цю брошуру можна вважати проявом «інформаційної війни» ХІХ ст.

* * *

Формами прояву протесту були богослужіння, співання патріотичних пісень, носіння народного одягу, символіка. Загалом маніфестації (інколи спонтанні) через свій масовий характер несли загрозу монархічній владі. Причому боротьба з ними військово-поліцейськими методами ще більше пожвавлювали рух. Репресії, направлені проти вияву патріотичних почуттів пересічного поляка, могли принести тільки позірний порядок, за яким ховалися конспіративні заходи підготовки до повстання. Межа між різними маніфестаціями й конспіративною діяльністю була плинною, що видно з кількох моментів, коли верховна влада брала до уваги можливість початку повстання та вибирала засоби для його придушення. Тому маніфестації напередодні Січневого повстання 1863 р. стали складовою його підготовки.

Польське населення Правобережжя України виявило солідарність з антиурядовими виступами у Царстві Польському, засвідчуючи таким чином і своє прагнення до відновлення національної державності. Будучи окремою етнічнорелігійною групою, поляки відчували вразливість свого політичного становища у складі самодержавної Росії. Мирними маніфестаціями вони прагнули заявити про незадоволення політикою центру. Частково власні вимоги польська спільнота висловила в адресах на ім'я Олександра ІІ, в яких чітко стверджувала про несумісність традицій польської й російської державності. На переконання авторів звернення, верховна влада неефективно управляла Правобережжям, не рахувалася з польською регіональною елітою, не дбала про освіту й культуру.

Водночас маніфестації сприяли появі серед частини поляків нової ідейної течії -- українофільства, котра засвідчувала про формування української нації, а також поклали початок більш значимому процесу -- деколонізації Російської імперії.

Розмах маніфестаційної кампанії, чисельність її учасників та їх соціальна палітра переконували організаторів повстання, що ідеї відновлення польської державності, збереження польської ідентичності мають широку підтримку у Правобережній Україні. Маніфестації зіграли свою роль у пробудженні політичної та громадської активності поляків регіону. І справді, мирні акції з патріотичним пафосом відповідали ментальності місцевої шляхти. Натомість до радикальних методів боротьби, до участі у збройному повстанні, як показали майбутні події, вона поставилася з великою обережністю.

References / Список літератури

1. Demidowicz, T. Carska polityka ustepstw wobec spoieczenstwa Krolestwa Polskiego w okresie odwilzy posewastopolskiej (1856--1860/1861), Annales Universitatis Mariae Curie-Skiodowska. Sectio F, Historia. 1991/1992. 46/47: 229--239 [in Polish].

2. Nikotin, I.A. Stoleniy period (1772--1872) russkogo zakonodatelstva v vossoedinennykh ot Polshi huberniiakh i zakonodatelstvo o evreyakh (1649--1876). [2 toma]. T. 2. Vilna, 1886 [in Russian].

[Никотин И.А. Столетний период (1772--1872) русского законодательства в воссоединенных от Польши губерниях и законодательство о евреях (1649--1876). [2 тома]. Т. 2. Вильна, 1886. 417 с.].

3. Sidorova, M.V., Shcherbakova, E.I. (Ed.). Rossiya pod nadzorom: Otchety III otdeleniya 1827--1869. Moskow, 2006 [in Russian]. [Россия под надзором: Отчёты III отделения 1827--1869 / Сост. М.В. Сидорова, Е.И. Щербакова. Москва, 2006. 706 с].

4. [Berg, N.V]. Zapiski N.V. Berga o polskih zagovorah i vosstaniyah. 1831 --1862. Moskow, 1873 [in Russian]. [Берг Н.В.]. [Записки Н. В. Берга о польских заговорах и восстаниях. 1831 --1862. Москва, 1873. 382, 68 с.]

5. Obushenkova, L., Pavelko, V., Sukachev, B., Marahov, H. (Ed.). Obshchestvenno-politicheskoe dviezhenie na Ukraine. 1856--1862 gg. [Sbornik dokumentov]. Suspilnopolitychnyi rukh na Ukraini. 1856--1862. Ruch spoieczno-polityczny na Ukrainie. 1856--1862. T. 1. Kyiv, 1963 [in Russian]. [Общественно-политическое движение на Украине. 1856--1862 гг. [Сборник документов]. Суспільно-політичний рух на Україні. 1856--1862. Ruch spoiecznopolityczny na Ukrainie. 1856--1862 / Упоряд. Л. Обушенкова, В. Павелко, Б. Сукачев, Г. Марахов. Т. 1. Киев, 1963. 388 с.].

6. Deyvis, N. Bozhe ihryshche. Istoriia Polshchi. Kyiv, 2008 [in Ukrainian]. [Дейвіс Н. Боже ігрище. Історія Польщі / Пер. з англ. П. Таращук. Київ, 2008. 1080 с].

7. Marahov, G.I. Polskoe vosstanie 1863 g. na Pravoberezhnoy Ukraine. Kiev, 1967 [in Russian]. [Марахов Г.И. Польское восстание 1863 г. на Правобережной Украине. Киев, 1967. 258 с.].

8. Karlina, O. Poskie powstrania narodowe w historiografii ukrainskiej. Baranska, A., Matwiejczuk, W, Ziolek, J. (Ed.). Polskiepowstania narodowe na tleprzemian europejskich wXIXwieku; red. A. Lublin, 2001. S. 481--517 [in Polish].

9. Zashkilniak L. Polske Sichneve povstannia 1863--1864 rokiv u vysvitlenni suchasnoi ukrainskoi istoriohrafii. Hoszowska, M., Kawalec, A., Zaszkilniak, L. (Ed.). Galicja apostaniestyczniowe. Warszawa -- Rzeszow, 2013. S 393--399 [in Ukrainian].

[Зашкільняк Л. Польське Січневе повстання 1863--1864 років у висвітленні сучасної української історіографії. Galicja a postanie styczniowe; red. M. Hoszowska, A. Kawalec, L. Zaszkilniak. Warszawa -- Rzeszow, 2013. S. 393--399].

10. Kryvosheia, I., Moravets, N. (Ed.). Polske natsionalne povstannia 1863--1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv. Kyiv, 2017 [in Ukrainian].

[Польське національне повстання 1863--1864 рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів; за ред. І. Кривошеї, Н. Моравця. Київ, 2017. 185 с.].

11. Hud, B. Z istorii etnosotsialnykh konfliktiv. Ukraintsi i poliaky na Naddniprianshchyni, Volyni i u Skhidnii Halychyni v XIX -- pershii polovyni XX st. Kharkiv, 2018 [in Ukrainian].

[Гудь Б. З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ -- першій половині ХХ ст. Харків, 2018. 482 с.].

12. Zemskii, Yu.S. Stratehiia orhanizatsii Sichnevoho povstannia 1863--1864 rr. v Pravoberezhnii Ukraini ta pereshkody yii realizatsii. Istorychnyi arkhiv. Naukovi studii. 2011. 6: 26--30 [in Ukrainian].

[Земський Ю.С. Стратегія організації Січневого повстання 1863--1864 рр. в Правобережній Україні та перешкоди її реалізації. Історичний архів. Наукові студії. 2011. Вип. 6. С. 26--30].

13. Zemskii, Yu. Polski proklamatsii naperedodni Sichnevoho povstannia 1863 r. u borotbi za prykhylnist selian Pravoberezhnoi Ukrainy. Pamiatky: arkheohrafichnyi shchorichnyk. Kyiv, 2011. 12: 3--13 [in Ukrainian].

[Земський Ю. Польські прокламації напередодні Січневого повстання 1863 р. у боротьбі за прихильність селян Правобережної України. Пам'ятки: археографічний щорічник. Київ, 2011. Т. 12. С. 3--13].

14. Zemskyi,Yu.S., Diachok, V.V. Naratyvni dzherela shchodo dyplomatychnoi hry Yevropeiskykh krain navkolo podii Polskoho povstannia 1863 roku. Universum istorii ta arkheolohii. 2019. 2(27): 175--183 [in Ukrainian].

[Земський Ю.С., Дячок В.В. Наративні джерела щодо дипломатичної гри Європейських країн навколо подій Польського повстання 1863 року. Універсум історії та археології. 2019. Т. 2(27). С. 175--183].

15. Skrypnyk, A.Yu. Viiskovo-politychni zakhody rosiiskoi vlady pered Sichnevym povstanniam 1863--1864 rr. Viiskovo-naukovyi visnyk. 2019. 31: 53--68 [in Ukrainian].

[Скрипник А.Ю. Військово-політичні заходи російської влади перед Січневим повстанням 1863--1864 рр. Військово-науковий вісник. 2019. № 31. С. 53--68].

16. Shandra, V. S. Sotsialni i politychni naslidky dla Ukrainy polskoho Sichnevoho povstannia 1863 roku. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2014. 1: 106--119 [in Ukrainian].

[Шандра В.С. Соціальні і політичні наслідки для України польського Січневого повстання 1863 року. Український історичний журнал. 2014. № 1. С. 106--119].

17. Khytrovska, Yu.V. Pidhotovka do polskoho natsionalno-vyzvolnoho povstannia 1863-- 1864 rr. v Tsarstvi Polskomu ta yii osoblyvosti na Pravoberezhnii Ukraini. Storinky istorii: Zbirnyk naukovykhprats. 46: 45--54 [in Ukrainian].

[Хитровська Ю.В. Підготовка до польського національно-визвольного повстання 1863-1864 рр. в Царстві Польському та її особливості на Правобережній Україні. Сторінки історії: Збірник наукових праць. 2018. Вип. 46. С. 45--54].

18. Orel, Yu.V. Horodelska manifestatsiia 1861 roku u svitli dokumentiv. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky. 2017. 194: 41--46 [in Ukrainian].

[Орел Ю.В. Городельська маніфестація 1861 року у світлі документів. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2017. Т. 194. С. 41--46].

19. Bender, R. Manifestacje religijno-patriotyczne w Lublinie w r. 1861. Roczniki Humanistyczne. 1958. 7/2: 303--325 [in Polish].

20. Bender, R. Pierwsze wystapienia patriotyczne mlodzierzy lubelskiej w r. 1861. Rocznik Lubelski. 1961. 4: 113--128 [in Polish].

21. Bender, R. Ludnosc miejska Lubelskiego w akcji przedpowstaniowej w latach 1861 -- 1862. Lublin, 1961. 109 s. [in Polish].

22. Groniowski, K. Dowodztwo rosyjskie wobec manifestacji warszawskich 1861 roku. Przeglad Historyczny. 1961. 4: 724--740 [in Polish].

23. Karel, S. Radom w poczatkowym okresie manifestacji 1861 roku. Rocznik NaukowoDydaktyczny. 1970. 35: 161 --175 [in Polish].

24. Kieniewicz, S., Miller, S. I. (Ed.). Ruch rewolucyjny w 1861 r. w Krolestwie Polskim. Manifestacje na prowincji. WroclawWarszawa, Krakow, 1963. 280 s. [in Polish].

25. Ramotowska, F. Rzad carski wobec manifestacji patriotycznych w Krolestwie Polskim w latach 1860--1862. Wroclaw, Warszawa, Krakow, 1971. 439 s. [in Polish].

26. Ramotowska, F. Warszawa przedstyczniowa. Przebudzenie: „rewolucja moralna”. Warszawa, 2018. 315 s. [in Polish].

27. Krochmal, A. Kosciol unicki w Galicii i na Chelmszczyznie wobec manifestacji patriotycznych i powstania styczniowego. TekaKomisjiHistorycznej. 2013. 10: 47--77 [in Polish].

28. Kieniewicz, S. Powstanie styczniowe. [Ed.3]. Warszawa, 2009. XVI, 793 s. [in Polish].

29. Poznanskiy, B.S. Vospominaniya. Moskow, 1913 [in Russian].

[Познанский Б.С. Воспоминания. Москва, 1913. 68 с.].

30. Zhitomir v 1861 i 1866 godah. Russkiy vestnik. 1866. T. 64. 8:585--615 [in Russian]. [Житомир в 1861 и 1866 годах. Русский вестник. 1866. Т. 64. № 8. С. 585--615].

31. Wiengierow, Е. O pobycie Wladyslawa Mickiewicza na Ukrainie (Wedlug niewydanych materialow archiwalnych). Kwartalnik Instytutu Polsko-Radzieckiego. 1956. 1(14): 293-- 299 [in Polish].

32. Dabkowsli W. Sprawa pulkownika Wlodzimierza Dobrowosliegp. Przglad Historyczny. 1990. 81/3--4: 507--535 [in Polish].

33. Usenko, P.H. Zhyttievyi podvyh Zygmunta Serakovskoho (do 150-richchia povstannia 1863 r.). Ukraiskyi istorychnyi zhurnal. 2013. 5: 100--116 [in Ukrainian].

Усенко П.Г. Життєвий подвиг Зиґмунта Сераковського (до 150-річчя повстання 1863 р.). Український історичний журнал. 2013. № 5. С. 100--116.

34. Diakov, V.A. Deyateli russkogo i polskogo osvoboditelnogo dvizheniya v tsarskoy armii 1856--1865: (Biobibliograficheskiy slovar). Moskow, 1867 [in Russian].

[Дьяков В.А. Деятели русского и польского освободительного движения в царской армии 1856--1865: (Биобиблиографический словарь). Москва, 1967. 256 с.].

35. Spiewnik piesni patriotycznych. Warszawa, 2015. 37 s. [in Polish].

36. Baranska, A. Udzial i rola kobiet w powstaniu styczniowym. Przeglad Nauk Humanistycznych. 2022. XXI/1: 125--171 [in Polish].

37. Shulgin, V. Yugo-Zapadnyi kray v poslednee dvadtsatiletie (1838--1863). Kiev, 1864 [in Russian].

[Шульгин В. Юго-Западный край в последнее двадцатилетие (1838--1863). Киев, 1864. 254 с.]

38. Marahov, G.I. Kievskiy universitet v revolutsionno-demokraticheskom dvizhenii. Kiev, 1984 [in Russian].

[Марахов Г.И. Киевский университет в революционно-демократическом движении. Киев, 1984. 118 с.].

39. Omelyanskiy, L. Kurezy poskogo vosstaniia. Istoricheskiy vestnik. T. 63. 1: 269--277 [in Russian].

[Омелянський Л. Курьезы польского восстания. Исторический вестник. 1896. Т. 63. № 1. С. 269--277].

40. Marachow, G. Stefan Bobrowski i tajna drukarnia w Kijowie (1861 --1862). Przeglad Historyczny. 1958. 49/4: 700--713 [in Polish].

41. Snytko, T.G. Studencheskoe dvizhenie v russkih universitetah v nachale 60-h godov i vosstanie 1863 g. Koroluk, VD., Miller, I.S. (Ed.). Vosstaniie 1863g. i russko-polskie revolutsionnyesviazi 60-hgodov. Sb. statei i mater. Moskow, 1960. S. 176--322 [in Russian].

[Снытко Т.Г. Студенческое движение в русских университетах в начале 60-х годов и восстание 1863 г. Восстание1863 г. и русско-польские революционные связи 60-х года. Сб. статей и матер.; под ред. В.Д. Королюка, И.С. Миллера. Москва, 1960. С. 176--322].

42. Micel, M. Uczesnicy Powstania Styczniowego na Ukrainie w kijowskiej twierdzy Kosyj Kaponir. Niepodlegiosc i Pamiec. 1995. II/1(2): 65--80 [in Polish].

43. Bogdanov, G.V., Diakov, V.A. Alfavit uchastnikov revolutsionnogo dvizheniya v russkoy armii za 1861 --1863 gg. Koroluk, VD., Miller, I.S. (Ed.). Vosstanie 1863g i russko-polskie sviazi 60-hgodov Sb. statei i mater. Moskow, 1960. S. 489--637 [in Russian].

[Богданов Г.В., Дьяков В.А. Алфавит участников революционного движения в русской армии за 1861--1863 гг. Восстание 1863 г. и русско-польские революционные связи 60-х годов. Сб. статей и матер.; под ред. В. Д. Королюка, И. С. Миллера. Москва, 1960. С. 489--637].

44. Zavadovskyi, A.A. Poliaky Podilskoi hubernii naperedodni povstannia 1863--1864 rr. Poliaky na Khmelnychchyni:pohliadkriz viky: Zb. nauk.pr. Khmelnytskyi, 1999. S. 210-- 214 [in Ukrainian].

[Завадовський А.А. Поляки Подільської губернії напередодні повстання 1863-- 1864 рр. Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки. Зб. наук. пр. Хмельницький, 1999. С. 210--214].

45. [Chalyi, M.K.]. Zapiski ukraintsa iz vremeni polskogo vosstaniya 1861 --1864 goda. Kiev, 1869 [in Russian].

[Чалый М. К.]. [Записки украинца из времени польского восстания 1861 --1864 года. Киев, 1869. 61 с.].

46. Lehun, Yu. Vysvitlennia obstavyn perebihu povstannia 1863 r. na Podilli v dokumentakh Derzhavnoho arkhivu Rosiiskoi federatsii. Kryvosheia, I., Moravets, N. (Ed.). Polske natsionalnepovstannia 1863--1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv. Kyiv, 2017. S. 26--41 [in Ukrainian].

[Легун Ю. Висвітлення обставин перебігу повстання 1863 р. на Поділлі в документах Державного архіву Російської федерації. Польське національне повстання 1863-- 1864рр. на Правобережній Україні: від міфів до фактів; за ред. І. Кривошеї, Н. Моравця. Київ, 2017. C. 26--41].

47. Shtakelberg, Yu.I. Ob emblematike polskogo vosstaniya 1863 g. Diakov, V.A., Miller, I.S., Obushenkova, L.A. (Ed.). Sviazi revolutsionerov Rossii i Polshi v XIX -- nachale XX v. Moskow, 1968. S. 81--95 [in Russian].

[Штакельберг Ю. И. Об эмблематике польского восстания 1863 г. Связи революционеров России и Польши в ХІХ -- началеХХ в.; под ред. В.А. Дьякова. И.С. Миллера, Л.А. Обушенковой. Москва, 1968. С, 81--95].

48. Koroliuk, V.D. (Ed.). Obshchestvenno-politicheskoe dviezhenie na Ukraine. 1863-- 1864 gg. [Sbornik dokumentov]. Suspilno-politychnyi rukh na Ukraini. 1863--1864. Ruch spoleczno-polityczny na Ukrainie. 1863--1864. T. 2. Kiev, 1964 [in Russian]. [Общественно-политическое движение на Украине. 1863--1864 гг. [Сборник документов]. Суспільно-політичний рух на Україні. 1863--1864. Ruch spoleczno-polityczny na Ukrainie. 1863--1864 / Ред. кол. В.Д. Королюк и др. Т. 2. Киев, 1964. XLIX, 551 с.].

49. Tyszkiewicz, J. Bizuteria patriotyczna w Polsce XIX-wiecznej. Niepodleglosc i Pamiec. 1998. 10; 111 -- 120 [in Polish].

50. Marahov, G.I. Sotsialno-politicheskaya borba na Ukraine v 50-- 60-e gody XIX veka. Kiev, 1981 [in Russian].

[Марахов Г.И. Социально-политическая борьба на Украине в 50--60-e годы XIX века. Киев, 1981. 160 с.].

51. Yartsun, Yu. “Patriotychnyi harderob” shliakhty Kyivshchyny v seredyni XIX stolittia. Nad Wisla i Dnieprem. Polska i Ukraina w przestrzeni -- przeszlosc i terazzniejszosc. Nad Visloiu i Dniprom. Polshcha i Ukraina v yevropeiskii perspektyvi. Torun, Kyiv, 2017. S. 19--23 [in Ukrainian]. [Ярцун Ю. «Патріотичний гардероб» шляхти Київщини в середині ХІХ століття. Nad Wisla i Dnieprem. Polska i Ukraina w przestrzeni -- przeszlosc i terazzniejszosc. Над Віслою і Дніпром. Польща і Україна в європейській перспективі -- минуле і сучасність. Torun, Київ, 2017. С. 19--23].

52. Donik, O. Mizh potuhoiu imperii Romanovykh i zmahanniamy navkolo novoi Rechi Pospolytoi: ukrainski konteksty polskoho povstannia 1863 r. Boriak, H. (Ed.). Academia. Terra Historiae. Studii na poshanu Valeriia Smoliia: u 2-kh kn. Kn. 1: Prostory istorii. Kyiv, 2020. S. 125--133 [in Ukrainian].

[Донік О. Між потугою імперії Романових і змаганнями навколо нової Речі Посполитої: українські контексти польського повстання 1863 р. Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: у 2-х кн.; Кн. 1. Простори історії; відпов. ред. Г. Боряк. Київ, 2020. С. 125--133].

53. Shpoper, D. Politicheskie initsiativy polskoy shlakhty v Zapadnykh huberniyakh Rossiyskoi imperii nakanune vosstaniya 1863 goda. Otechestvennaya istoriya. 2006. 3: 90--103 [in Russian].

[Шпопер Д. Политические инициативы польской шляхты в Западных губерниях Российской империи накануне восстания 1863 года. Отечественная история. 2006. № 3. С. 90--103].

54. Shandra, V. Dvorianski zibrannia Podilskoi hubernii (1860-ti roky -- pochatok XX st.): metamorfozy i naslidky. Boriak, H. (Ed.). Academia. Terra Historiae. Studii na poshanu Valeriia Smoliia: u 2-kh kn. Kn. 1: Prostory istorii. Kyiv, 2020. S. 361 --377 [in Ukrainian]. [Шандра В. Дворянські зібрання Подільської губернії (1860-ті роки -- початок XX ст.): метаморфози та їх наслідки. Academia. Terra Historiae. Студіїна пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. Кн. 1. Простори історії. відпов. ред. Г. Боряк. Київ, 2020. С. 361--377].

55. Yekelchyk, S. Ukrainofily. Svit ukrainskykh patriotiv druhoi polovyny XIX stolittia. Kyiv, 2010 [in Ukrainian].

[Єкельчик С. Українофіли. Світ українських патріотів другої половини ХІХ століття. Київ, 2010. 272 с.].

56. Pravoberezhets, V. [Lypynskyi, V]. Za shcho my povynni diakuvaty Volodymyru Antonovychu. Korotkyi, V, Ulianovskyi, V (Ed.). Syn Ukrainy: Volodymyr Bonifatiiovych Antonovych: u 3 t. T. 1. Kyiv, 1997. S. 102--104 [in Ukrainian].

Правобережець В. [Липинський В.] За що ми повинні дякувати Володимиру Антоновичу. Син України: Володимир Боніфатійович Антонович: у 3 т. Т. 1. / Упор. В. Короткий, В. Ульяновський. Київ, 1997. С. 102--104.

57. Antonovych, V. Moia ispoved. Otvet panu Padalitse (po povodu stati v VII knizhke “Osnovy”: “Chto ob etom dumat ?” i pisma h. Padalitsyv X knizhke. Todiichuk, O., Ulianovskyi, V (Ed.). Antonovich, V.B. Vybrani istorychni ta publitsystychni tvory. Kyiv, 1995. S. 78--90 [in Ukrainian].

[Антонович В. Моя исповедь. Ответ пану Падалице (по поводу статьи в VII книжке «Основы»: «Что об этом думать ?» и письма г. Падалицы в Х книжке. АнтоновичВ. Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. Упор. О. Тодійчук, В. Ульяновський. Київ, 1995. С. 78--90].

58. Vosstaniie polakov v Yugo-Zapadnoy Rossii v 1863 godu. Kyiv, 1863 [in Russian]. [Восстание поляков в Юго-Западной России в 1863 году. Киев, 1863. 61 с.].

Abstract

Polish demonstrations in right-bank Ukraine on the eve of the January uprising of 1863: participants, demands, consequences

Valentyna Shandra Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Professor, Senior Research Fellow, Department of History of Ukraine in the 19th and Early 20th Centuries, Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine)

Oksana Karlina Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Docent, Docent at Department of World History, Lesia Ukrainka Volyn National University (Lutsk, Ukraine)

The purpose of the study is to clarify the course, number, and geography of spreading the Polish patriotic manifestations, personalization of the participants with the identification of their socio-ethnic origin, highlighting their role in the preparation of the January Uprising of 1863 in Right-Bank Ukraine, as well as their attitude to the manifestations of Ukrainian humanity.

The research methodology is based on the principles of scientificness, historical objectivity, systematic analysis, and application of prosopographic approaches.

The scientific novelty consists in determining the place of the manifestations in the events that followed, describing their symbolism, mainly clothing, specifying the participants' demands to the supreme power, and revealing the significance of the manifestations for forming Ukrainian national identity. The study has revealed that mainly the Polish ethnic population of the region took part in the demonstrations in Right-Bank Ukraine as a sign of solidarity with the participants of similar anti-government protests in the Congress Poland. The Poles felt the vulnerability of their political and social position in the Russian Empire, and actively participated in public manifestations, expressing their aspirations and ambitions.

Conclusions. The demonstrations in RightBank Ukraine were a peaceful attempt to openly show the supreme authorities of the Russian Empire their disagreement with its regional policy. On the other hand, by participating in the religious and political demonstrations, they manifested their solidarity with the participants of anti-government protest movements in the Congress Poland. Through the use of universal symbols, such as national clothing, jewelry, and patriotic songs, as well as via the choice of a church as a public space for expressing protest, the protesters made public their desire to restore the former Polish state. The demonstrations contributed to developing a new ideological trend among Poles called Ukrainophilism, which testified to the formation of Ukrainian national identity and self-identification. It started an even more important process -- the decolonization of the Russian Empire.

Keywords: demonstration, Right-Bank Ukraine, Congress Poland, Russian Empire.