Напрямки виховної роботи в загальноосвітніх школах УРСР 1985-1991 РР. ЧЕРЕЗ призму радянських цінностей
Аналіз основних напрямків вихованої роботи в загальноосвітніх школах Української РСР в 1985-1991 р. через призму радянських цінностей. Державні очікування від її результатів; описовий та аналітичний методи дозволили виокремити найбільш характерні напрями.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.07.2024 |
Размер файла | 30,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Напрямки виховної роботи в загальноосвітніх школах УРСР 1985-1991 РР. ЧЕРЕЗ призму радянських цінностей
Віктор Адобаш,
аспірант кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін
У Радянському Союзі на заклади шкільної освіти покладалися важливі завдання виховної роботи. Одним із ключових завдань виховної системи радянської школи було формування радянського громадянина, свідомого будівника комунізму, носія ідей соціалізму.
Метою публікації є аналіз основних напрямків вихованої роботи в загальноосвітніх школах Української РСР в 1985-1991 рр. через призму радянських цінностей. Для вирішення поставленої мети було застосовано принципи історизму, науковості, об 'єктивності, використання логічного методу допомогло узагальнити стратегію виховної роботи в загальноосвітніх школах, з'ясувати державні очікування від її результатів; описовий та аналітичний методи дозволили виокремити найбільш характерні напрями виховної діяльності в школах.
Освіта в СРСР завжди була потужним інструментом впливу на маси і засобом виховання радянських громадян. В організації навчально-виховного процесу шкіл Української РСР найбільш ефективним вважався комплексний підхід, що поєднував освітню складову та ідеологічне виховання учнів. Вважалося, що саме такий підхід впливав на підвищення їх успішності, сприяв загальній активізації, формуванню громадянської позиції, патріотизму. виховна робота школа радянський
Серед напрямків виховної роботи у радянській школі, що мали забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток учнів, Міністерство освіти СРСР визначало: ідейно-політичне, моральне, трудове, патріотичне, інтернаціональне, естетичне виховання. Успішна реалізація навчально-виховних завдань пов'язувалася із професійною підготовкою вчителів, котрі не лише мали здійснювати навчальну роботу, а й бути прикладом комуністичної моралі та поведінки. Змістове наповнення виховної роботи реалізовувалося через матеріали освітніх програм, навчальної літератури, проведення відповідних заходів, залучення учнів до громадянської та трудової діяльності. Шкільна система виховання УРСР мала формувати свідомого радянського громадянина, патріота держави СРСР інтернаціонального спрямування, зорієнтованого на конкретну трудову діяльність на користь батьківщини.
Ключові слова: загальноосвітня школа, виховна робота, УРСР, перебудова, лібералізація, радянські цінності.
Viktor Adobash
postgraduate of the Department of History and Culture of Ukraine and Special Historical Disciplines, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav,
Pereiaslav, Ukraine
DIRECTIONS OF EDUCATIONAL WORK IN SECONDARY SCHOOLS OF THE USSR 1985-1991 THROUGH THE PRISM OF SOVIET VALUES
In the Soviet Union, school education institutions were entrusted with important tasks of educational work. One of the key tasks of the educational system of the Soviet school was the
formation of a Soviet citizen, a conscious builder of communism, a bearer of the ideas of socialism.
The purpose of the publication is to analyze the main directions of educational work in secondary schools of the Ukrainian SSR in 1985-1991 through the prism of Soviet values. To solve the set goal, the principles of historicism, scientificity, objectivity were applied, the use of the logical method helped to generalize the strategy of educational work in secondary schools, to clarify the state's expectations of its results; descriptive and analytical methods made it possible to single out the most characteristic areas of educational activity in schools.
Education in the USSR has always been a powerful toolfor influencing the masses and a means of educating Soviet citizens. In the organization of the educational process of the schools of the Ukrainian SSR, a comprehensive approach combining the educational component and ideological education of pupils was considered the most effective. It was believed that this approach had an effect on increasing their success rate, contributed to general activation, the formation of a civic position, and patriotism.
Among the directions of educational work in the Soviet school, which were supposed to ensure the comprehensive and harmonious development of pupils, the Ministry of Education of the USSR defined: ideological and political, moral, labor, patriotic, international, aesthetic education. The successful implementation of educational tasks was associated with the professional training of teachers, who were not only supposed to carry out educational work, but also to be an example of communist morality and behavior. The content of the educational work was implemented through the materials of educational programs, educational literature, the holding of relevant events, and the involvement of pupils in civic and labor activities. The school education system of the Ukrainian SSR was supposed to form a conscious Soviet citizen, a patriot of the USSR state with an international orientation, oriented to specific labor activities for the benefit of the homeland.
Key words: secondary school, educational work, USSR, perestroika, liberalization, Soviet values.
Постановка проблеми. Проведення виховної роботи в шкільних закладах освіти є одним із ключових завдань освітньо- виховного процесу. Адже саме зі шкільних років закладаються основи світоглядних і ціннісних орієнтирів підростаючого покоління, відбувається важливий етап його соціалізації, формується громадянський світогляд, ставлення до суспільства, держави тощо.
Освіта в СРСР завжди була потужним інструментом впливу на маси і засобом виховання радянських громадян. Першочерговим завданням радянської системи виховання загальноосвітніх шкіл було формування радянського громадянина, будівника комунізму з відповідним набором особистісних рис, які б відповідали ідеям соціалізму. Покоління громадян, вихованих радянською школою, в тій чи іншій мірі, і досі несе ті світоглядні посили, котрі культивувалися в шкільній освіті Української РСР. У цьому сенсі досить важливим є період «перебудови», коли, з одного боку, функціонувала чітко налагоджена радянська освітньо-виховна система, а з другого, - відбувалася своєрідна трансформація суспільно-політичних поглядів, ціннісних орієнтирів під впливом курсу демократизації, визначеної квітневим пленумом ЦК КПРС 1985 р.
Тому розгляд різноманітних аспектів розвитку загальноосвітньої школи означеного періоду є досить актуальним, тим більше, що саме в той час почали закладатися основи національного виховання, повернення до власної історичної спадщини тощо.
Метою публікації є аналіз основних напрямків виховної роботи в загальноосвітніх школах Української РСР в 1985-1991 рр. через призму радянських цінностей.
Аналіз основних джерел, досліджень і публікацій. У сучасній вітчизняній історіографії проблем «перебудови» в Україні переважають теми суспільно-політичного та економічного розвитку України [2], демократизації суспільства, громадсько-політичної активізації різних його груп, у тому числі педагогів [5]. Окремі аспекти ідеологічних змін у навчально-виховному процесі закладів середньої освіти Української РСР указаного періоду розглянуто в розділі монографії Р. Потапенко [11]. Зокрема, через призму діяльності науково-педагогічних кадрів різних закладів освіти авторка доводить домінування ідеологічних засад у вихованні учнівської молоді. Акцентує увагу на ролі шкільних комуністичних дитячих організацій у виховному процесі. В іншому дослідженні Р. Потапенко та О. Тарапон аргументовано показують вплив вчителів на формування світоглядних, патріотичних орієнтирів учнів, які в умовах лібералізації суспільства звернулися до концепції національної школи, що, зі свого боку, стимулювало патріотичні почуття [12]. Вплив прогресивних українознавчих матеріалів місцевих періодичних видань на оновлення освітньо-виховного процесу в школах показано в публікації О. Тарапон, В. Адобаш [16]. Напрямки виховної роботи в загальноосвітніх школах через призму радянських ціннісних орієнтирів ще не стали предметом окремого вивчення.
Виклад основного матеріалу.
У радянський період історії виховній роботі серед учнівської молоді приділялося досить багато уваги як на рівні офіційних урядових документів, так і в практичній діяльності конкретних навчальних закладів. Не став виключенням і етап перебудови, що характеризувався непростими соціокультурними змінами і пошуками нової освітньої стратегії. Окремі освітяни того часу визначають період «перебудови» і гласності як непрості часи, «коли говорилося одне, думалося друге, а робилося третє», коли вчителі вже знали значно більше, ніж було написано в підручниках, особливо це стосувалося національної історії, діячів якої навчальна література і далі трактувала як буржуазних і т. д. [8, с. 6]. Разом з тим, до кінця 1980-х рр. комуністична ідеологія залишалася панівною в системі освіти СРСР та України, зокрема, тому реалізації партійно- ідеологічної роботи приділялося багато уваги. Ключовою фігурою в поширенні радянських цінностей залишався педагог.
Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 1984 р. «Про заходи по вдосконаленню підготовки, підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів системи освіти і професійно- технічної освіти та поліпшенню умов їх праці й побуту» при підготовці педагогічних кадрів націлювала на підвищення рівня ідейної і професійної підготовки, формування не лише професійних кадрів, але й «провідників політики партії» [9, с. 1]. Перед педучилищами, як вагомою ланкою підготовки педагогічних кадрів, на початку 1985 р. ставилося завдання, крім міцної професійної підготовки вихованців, дати їм високі моральні якості, матеріалістичний світогляд, почуття інтернаціоналізму, патріотизму, непримиренність до буржуазної ідеології [9, с. 1].
Обов'язком освітян, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників загальноосвітніх шкіл Міносвіти СРСР 1985 р., було систематичне підвищення не лише «ділової кваліфікації», а й ідейно- теоретичного і культурного рівня, педагоги мали «бути прикладом гідної поведінки та високого морального обов'язку на роботі, в побуті й громадських місцях» тощо [13, с. 9].
У системі радянської шкільної освіти взірцевим вважався вчитель, котрий навчальний матеріал поєднував із виховними аспектами. Саме таких педагогів ставили за приклад у засобах масової інформації, делегували на відповідальні громадські заходи тощо. Так, вчителька математики з Чернігівщини Т. І. Атрощенко, котра поєднувала в педагогічній роботі «вивчення математики з актуальними завданнями комуністичного будівництва, суспільно корисною працею вихованців», прагненням виховати в учнів активну життєву позицію, не лише неодноразово нагороджувалася різними відзнаками, але й делегувалася делегатом до Верховної Ради УРСР [17, с. 1].
Питання ідеологічної та політико- виховної роботи в закладах освіти постійно перебувало під контролем професійних спілок, розглядалося на пленумах, зборах як республіканського, так і регіонального рівнів. На початок 1985 р. виховна робота в освітніх закладах здійснювалася відповідно партійних директив і перспективних комплексних планів з комуністичного виховання, розроблених у навчальних закладах [3, с. 1].
У постанові ЦК КПУ і Ради міністрів Української РСР 1984 р. «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи» (із змінами і доповненнями 1988, 1989 рр.) йшлося
про потребу піднесення роботи школи на якісно новий рівень, що включало, зокрема, «виховання активних будівників комунізму з високими ідейними і морально-політичними якостями, культурою праці і поведінки» [10].
Серед цілей і завдань виховання для різних щаблів загальноосвітньої школи визначалися:
початкова школа (I-IV класи) - виховання «сумлінного ставлення до навчання і суспільно корисної праці», любові до Батьківщини;
неповна середня (дев'ятирічна) школа (I - IX класи) - формування марксистсько-ленінського світогляду, навичок самостійної роботи, профорієнтаційна робота;
середня школа (I - XI класи) - поглиблене формування ідейно-моральних і громадянських якостей, оволодіння трудовими навиками [10].
Офіційні документи доби перебудови визначали цілі, ідейно-політичне
спрямування, ціннісні критерії виховної системи радянської школи, котрі показують політико-ідеологічні пріоритети виховної роботи закладів освіти.
Рекомендації Міністерства освіти СРСР від 28. ХІ. 1985 р. «Про показники роботи школи», котрі використовувалися в практичній роботі закладів освіти УРСР, окреслювали заходи щодо покращення освіти і виховання учнів, надання об'єктивної оцінки результатів навчально-виховної роботи вчителів та шкільних закладів [7, с. 22-23]. Школа мала забезпечувати єдність вимог у вихованні учнів з боку школи, сім'ї, суспільних і трудових установ, співпрацю з іншими закладами та установами, організацію факультативної і позакласної діяльності, роботу з батьками. Надавати молоді не лише середню освіту, але й здійснювати політехнічну і професійну підготовку до свідомого вибору суспільно-корисної праці, формувати готовність юнаків до служби в Збройних силах СРСР, трудової і суспільно-політичної активності випускників [7, с. 24]. Саме комплексний підхід в організації навчального процесу та ідеологічних заходів вважався найбільш ефективним і пов'язувався з підвищенням успішності учнів, особливо з суспільних дисциплін, та загальною їх активізацією.
Рекомендації Міністерства освіти СРСР 1985 р. визначали напрямки виховної роботи у радянській школі, що мали забезпечувати всебічний і гармонійний розвиток учнів:
ідейно-політичне виховання,
моральне виховання,
трудове виховання,
патріотичне виховання,
інтернаціональне виховання,
естетичне виховання [7, с. 26].
Реалізовувалася виховна робота через
підвищення професійного та ідейно- політичного рівня вчителів, організацію роботи шкільного самоуправління, забезпечення підтримки партійних шкільних осередків, виховання учнівського активу, профілактики дитячих правопорушень та шкідливих звичок, шляхом індивідуальної та колективної роботи, здійснення ідейно- політичної підготовки учнів, їх вміння давати політичні оцінки та «протистояти впливу буржуазної ідеології» відповідно до свого віку тощо [7, с. 26]. Вироблення в учнів навиків суспільно-корисної праці, їх морального виховання відповідно до вимог комуністичної моралі, розвитку загальної естетичної культури, фізичної і військово-спортивної підготовки, спонукання до активності в шкільному житті та прищеплення навиків колективізму [7, с. 27].
Спробуємо охарактеризувати основні напрямки виховної роботи в загальноосвітніх школах Української РСР другої половини 1980-х рр. через призму їх офіційного бачення керівними органами держави.
Ідейно-політичне виховання.
Серед пріоритетів навчально-виховної роботи в школі визначали не лише знання профільних дисциплін, але й ідейно- політичну грамотність учнів, їх участь у суспільно-корисних заходах, формування навиків праці, володіння «практичними навиками, необхідними для свідомого вибору професії» [7, с. 23]. Оцінка роботи вчителя, згідно Рекомендацій Міністерства освіти СРСР 1985 р., визначалася за рівнем сформованості в учнів основ марксистсько- ленінського світогляду, вміння давати оцінки подій в країні і за кордоном, засвоєння норм комуністичної моралі, дотримання радянських законів, правил для учнів, суспільної активності, участі в комсомольсько-піонерських шкільних осередках, рівня їх естетичного і фізичного розвитку [7, с. 23].
Згідно освітньої політики ЦК КПУ і Ради міністрів Української РСР другої половини 1980-х рр., в умовах нових викликів Міносвіти УРСР, педагогічні, науково-дослідні та академічні установи мали подбати про подальше «підвищення ідейно-теоретичного рівня навчально-виховного процесу в школі», переглянути зміст навчальних програм, підручників на 1985-1986 н. р. з метою узгодження новітніх наукових досягнень та «практики комуністичного будівництва» [10]. Зміст навчальних планів і окремих дисциплін ніс ідейне навантаження, так як і шкільна навчальна література. Шкільні підручники (особливо суспільствознавчого напрямку) пропагували комуністичну ідеологію, марксистські постулати, що контролювалося відділом ідеології та пропаганди Інституту історії, розставляючи «правильні» ідейно- політичні акценти і несучи відповідний виховний потенціал [11, с. 113]. Вивчення кожної теми передбачало формування політичної свідомості та ідейної спрямованості підростаючого покоління. У 1986 р. Міносвіти УРСР розіслало методичні рекомендації «Про вивчення матеріалів XXVII з'їзду КПРС у навчальних предметах загальноосвітніх шкіл», підготовлені Головним управлінням шкіл Міністерства освіти СРСР, з метою їх використання у навчально-виховному процесі [14, с. 16-17]. Указані рекомендації давали конкретне роз'яснення щодо ознайомлення школярів із рішенням цього з'їзду в циклі суспільно-гуманітарних і природничих дисциплін. Ідеї і рішення з'їзду мали стати «засобом формування в учнів марксистсько- ленінського світогляду, політичної культури, трудової і соціальної активності» [14, с. 17].
Важливою залишалася політична освіта. Так, лише в Одеській обл. на початок 1985 р. було створено 255 кабінетів політичної освіти, ухвалено роботу десятирічки м. Одеси з комуністичного виховання учнів, створено ідеологічний центр у складі кабінетів історії і суспільствознавства, Радянської держави і права, політичного інформування [3, с. 1].
Інтернаціональне виховання.
Важливим напрямком освітньо-виховної роботи в школах було формування почуття інтернаціоналізму, відчуття в підростаючого покоління «чуття єдиної родини», усвідомлення себе громадянином Радянського Союзу - багатонаціональної держави, де «прогресивну роль» відігравала російська народність, мова, культура. Наприклад, у підручнику з української мови для 5-6 класів (1988 р.) стверджувалося про «життєдайний вплив» «великої російської мови» на вироблення української літературної мови [18, с. 6]. Подібні приклади вміщувала вся навчальна література.
Інтернаціональне виховання проходило як у рамках шкільних закладів, так і громадських організацій. Так, крім шкільних закладів в Одеській обл., для поглиблення інтернаціонального виховання в області діяло 300 клубів інтернаціональної дружби [3, с. 1]. Відбувалися відповідні заходи інтернаціонального спрямування на республіканському рівні. Зокрема, в УРСР функціонували відділення Радянського товариства дружби з НДР, Товариство радянсько- чехословацької дружби, які підписували плани співробітництва з генеральними консульствами «братніх соціалістичних країн» [1, с. 1].
У руслі інтернаціонального виховання учнівської молоді проводилися і різноманітні благодійні акції допомоги населенню республік СРСР. Наприклад, у 1988 р. грошові збори в закладах освіти здійснювалися на допомогу потерпілим від стихійного лиха у Вірменії, що широко висвітлювалося в місцевій пресі. Так, переяславська районна газета (Київська обл.) у рубриці «Чуття єдиної родини» повідомляла про відповідну допомогу від учнів та вчителів шкіл міста [4, с. 1].
Патріотичне виховання.
Ідеологія була невід'ємною частиною патріотичного виховання в радянській системі освіти. Особливе значення у навчально- виховному процесі радянської школи приділялося формуванню «комуністичних ідеалів, високих морально-правових якостей, почуття соціалістичного інтернаціоналізму і гордості за свою країну, готовності до праці і захисту соціалістичної Вітчизни, переконаності в перевагах радянського способу життя, непримиренності до буржуазної ідеології і моралі» [10], на розв'я- зання цих завдань спрямовувалися дисципліни суспільно-політичного циклу.
Шкільні підручники обов'язково вміщували приклади, що наголошували почуттях радянського патріотизму, любові і відданості партії і Батьківщині - Радянському Союзу, акцентували на перевагах радянського способу життя або ж наводили статті Конституції СРСР про обов'язки радянських громадян тощо [18, с. 3, 5, 15].
Шкільна реформа мала покращити «військово-патріотичне виховання і підготовку учнів до служби у Збройних Силах СРСР», акцентувати увагу як на розвитку відповідних військово-фізичних навичок учнів, так і формуванні «якостей захисника завоювань соціалізму, патріота-інтернаціоналіста». Тому заняття фізкультурою і спортом у навчальний позаурочний час визначалися керівництвом УРСР важливим напрямом фізичного виховання учнів [10].
Серйозна увага приділялася позашкільній виховній роботі дітей через залучення їх до творчої, дослідної, спортивно-туристичної, краєзнавчої діяльності, організації міських спортивно-оздоровчих таборів [10].
Оскільки завданням патріотичного виховання в УРСР було формування радянського громадянина, одним із важливих напрямків стало відзначення загальносоюзних заходів та історичних подій в Росії, яким надавалося не лише всесоюзне значення, але й світове. Так, з нагоди ознаменування 80-річчя революції 1905-1907 рр. у Росії, як знаменної події «в історії КПРС і Країни Рад, в історії світового комуністичного, робітничого і національно-визвольного руху», Міністерство освіти СРСР рекомендувало ознайомити школярів із відповідною постановою ЦК КПРС, провести спеціальні бесіди і лекції на уроках та в процесі проведення різних форм позаурочної виховної роботи. Давалася орієнтовна тематика бесід для учнів 4-7 і 8-10 (11) класів, котра мала розкривати провідну роль цієї події в історії соціалістичної держави, показувати її у взаємозв'язку з жовтневими подіями 1917 р., висвітлювати провідну роль партії та більшовицьких лідерів тощо. У зв'язку з проведенням заходів пропонувалося: активізувати роботу учнівських об'єднань, пошукову краєзнавчу роботу; провести урочисті збори, вечори для старшокласників, ранки для молодших школярів [15, с. 1]
Трудове виховання, профорієнтація.
Виключну роль у системі виховання загальноосвітніх шкіл надавали трудовому вихованню учнів, їх зорієнтованості на вибір майбутньої професії. Прикладом трудового виховання для учнів були педагоги, тому Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників загальноосвітніх шкіл, затверджені Міністерством освіти СРСР 1985 р., серед перших положень указували на необхідність виховання працівників «у дусі комуністичного ставлення до праці» [13, с. 5].
Червневий 1983 р. Пленум ЦК КПРС та наступні партійні рішення націлювали на здійснення комплексного комуністичного виховання через єдність ідейно-політичного, морального і трудового виховання. Особлива роль в реалізації трудового та професійного виховання відводилася профспілковим організаціям обласних комітетів та навчальних закладів, Республіканському комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ [3, с. 1].
Трудове виховання відбувалося через поглиблене трудове навчання, що часто носило профорієнтаційну спрямованість. Так, на початку 1985 р. по Одеській обл. всі учні старших класів були охоплені поглибленим трудовим навчанням. В області працювало 22 міжшкільні навчально-виробничі комбінати, а перед початком навчального року на підприємствах Одеси було створено 49 цехів і дільниць для поглибленого трудового навчання і суспільно корисної, продуктивної праці старшокласників. Понад 27 тис. сільських школярів працювало в учнівських виробничих бригадах. Це давало результати, оскільки, за повідомленнями преси, в сільському господарстві щорічно залишалася працювати половина випускників шкіл [3, с. 1].
У трудовому вихованні учнів та їх професійної орієнтації важливу роль відігравали уроки трудового навчання, які для учнів 9-10 класів проводилися не лише в школах, а й у міжшкільних майстернях, навчальних цехах і дільницях підприємств, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, також учні проходили виробничу практику.
Практичне навчання і практика міських і сільських шкіл давали основи автосправи, механізації тваринництва, тракторної чи будівельної справи тощо [6, с. 5-6]. Новий навчальний план загальноосвітньої 11-річ- ної школи Міністерства освіти УРСР на 1986/87 навчальний рік з метою покращення трудового виховання і професійної орієнтації учнів передбачав додаткові години з 2-го по 11-й клас на суспільно корисну, продуктивну працю школярів та проведення щорічної трудової практико учнів 5-10 класів [10]. При цьому під час навчального року заборонялося відволікати учнів як загальноосвітніх шкіл, так і професійно-технічних училищ на сільськогосподарські та інші роботи, не пов'язані з процесом навчання [10].
У реалізації всіх напрямків виховної роботи в закладах освіти особливу роль відводили комуністичним осередкам. Постанова ЦК КПУ і Ради міністрів Української РСР 1984 р. (із змінами і доповненнями 1988, 1989 рр.) указувала на необхідність посилення уваги до шкільної освіти партійно-комсомольських організацій, а також підвищення авторитету шкільних комсомольських і піонерських організацій. З 1 вересня 1986 р. в середніх загальноосвітніх школах передбачалося введення посади організатора позакласної та позашкільної виховної роботи [10].
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Отже, організація навчально-виховного процесу в школах Української РСР другої половини 1980-х рр. базувалася на поєднанні освітньої та виховної складових. У системі виховної роботи загальноосвітніх шкільних закладів домінувала комуністична ідеологія. Вона мала формувати свідомого громадянина Радянського Союзу з відповідною шкалою радянських цінностей. Ключовою фігурою виховного процесу в загальноосвітній школі був учитель, до особистості якого ставилися досить високі вимоги. Педагоги повинні були мати відповідний ідейно-теоретичний рівень, володіти матеріалістичним світоглядом, стояти на позиціях інтернаціоналізму, патріотизму, непримиренності до буржуазної ідеології. Тобто, бути взірцем комуністичної моралі і прикладом для наслідування учнів.
Основними напрямками виховної роботи були ідейно-політичне, інтернаціональне, патріотичне, трудове виховання. Ідейно- політичне виховання передбачало формування відповідної свідомості учнів, їх залучення до роботи в шкільних комуністичних осередках, громадських заходах, готовність до суспільно- корисної праці. Сформованість марксистсько- ленінського світогляду радянських учнів визначалася їх вмінням «ідеологічно правильно» трактувати події в СРСР та світі, «давати відсіч» буржуазній ідеології відповідно до свого віку. Тому і навчальні плани, і зміст конкретних дисциплін обов'язково несли ідейне навантаження. Інтернаціональне виховання мало закладати в учнів усвідомлення їх громадянами багатонаціональної держави СРСР, з провідною роллю російського народу, мови і культури. Фактично воно закладало основи денаціоналізації через русифікацію та розмивання національної свідомості. Виховання радянського патріотизму теж базувалося на ідейній основі і мало формувати громадян, переконаних у перевагах соціалістичного способу життя, готових до праці і захисту соціалістичної країни. Важливим напрямком патріотично-виховної роботи була підготовка хлопців до служби в збройних силах СРСР, тому акцент робився на розвитку якостей захисника «завоювань соціалізму». Трудове виховання здійснювалося як у рамках навчальної діяльності, так і залучення учнів до суспільної діяльності, проведення профорієнтації і націлювало підростаюче покоління на вибір майбутньої професії, свідоме ставлення до праці на благо радянської батьківщини.
У комплексі всі напрямки виховної роботи в школах УРСР мали сформувати радянського громадянина, носія комуністичної ідеології, матеріалістичного світогляду. В умовах перебудови усталені радянські цінності та пропаговані ідеологічні гасла почали суперечити реальним процесам, викликаним курсом на гласність та лібералізацію суспільного життя. Тому подальшого аналізу потребують питання зміни ціннісних пріоритетів освітян, відродження національної пам'яті, поширення українознавчих студій у шкільних закладах освіти та формування національної системи виховання в школі.
Джерела та література
Головні події день за днем. Радянська освіта. 1985. 1 лют. № 10 (3503). С. 1.
Даниленко В., Коцур В. (2021). Українська незалежність як історична неминучість. Український історичний журнал. Ч. 4. С. 4-22. URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2021_4_3
Дзюба В. Не зупинятись на досягнутому. Нотатки з Х пленуму українського республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ. Радянська освіта.
1 лют. № 10 (3503). С. 1.
Допомога потерпілим. Комуністична праця. 1988. 28 груд. № 207 (8627). С. 1.
Лаврут О. О. (2020). Участь педагогів шкіл УРСР у громадському житті 1985-1991 роках: мовою періодики. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. Вип. 28-29. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Lavrut_Olha/Uchast_pedahohiv_shkil_URSR_u_ hromadskomu_zhytti_1985_1991_rokakh_movoiu_periodyky.pdf?
Навчальні плани середніх загальноосвітніх шкіл Української РСР на 1986/87 навчальний рік. Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. Київ: Радянська школа,
березень, № 6. С. 3-10.
О показателях работы школы (Рекомендации Министерства просвещения СССР). Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. Київ: Радянська школа, 1986, травень, № 9. С. 22-31.
Освіта в СРСР за часів тоталітаризму та «перебудови» (1980-1991 рр.). Конкурс шкільних проектів з усної історії (назва з екрану). URL: https://www.ustnayaistoriya.info/wp-content/ uploads/2017/01/06_Tikhojko-Zorjana.pdf
Педучилища: робота по-новому. Радянська освіта. 1985. 1 берез. № 18 (3511). С. 1.
Постанова Центрального Комітету Компартії України і Ради міністрів Української РСР від 10 липня 1984 р. № 281 «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Центрального Комітету Компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 5 серпня 1988 року № 221, від 13 грудня 1988 року № 379, постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 листопада 1989 року № 273). URL: https://ips.ligazakon.net/document/ KP840281?an=2
Потапенко Р. (2021). Науково-педагогічна інтелігенція Української РСР в умовах соціогуманітарних трансформацій. Монографія. Переяслав: Домбровська Я. М. 298 с.
Потапенко Р., Тарапон О. Становлення національно-патріотичного виховання в закладах освіти УРСР в 1985-1991 рр.: досвід педагогічної інтелігенції. Часопис української історії / За ред. доктора історичних наук, професора А. П. Коцура. Київ, 2021. Вип. 44. С. 111-115.
Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників загальноосвітніх шкіл системи Міністерства освіти СРСР. Затверджені Міністерством освіти СРСР за погодженням з ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ 23 грудня 1985 р. № 223. Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. Київ: Радянська школа, 1986, травень, № 9. С. 4-20.
Про вивчення матеріалів ХХУІІ з'їзду КПРС в навчальних предметах загальноосвітньої школи. Методичні рекомендації. Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. Київ: Радянська школа, 1986, червень, № 12. С. 16-31.
Про заходи в загальноосвітніх школах на ознаменування 80-річчя революції 1905-1907 років у Росії. Радянська освіта. 1985. 1 березня. №18 (3511). С. 1.
Тарапон, О., Адобаш, В. Матеріали переяславської періодики кінця 1980-х - початку 1990-х рр. як джерело оновлення навчально-виховного процесу закладів середньої освіти УРСР. Матеріали L Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії». Збірник наукових праць. Переяслав, 2022. С. 55-57.
Торжество народовладдя. Радянська освіта. 1985. 1 лют. №10 (3503). С. 1.
Українська мова: Підруч. для 5-6 кл. / О. П. Білик, Б. М. Кулик. 18-те вид. Київ: Рад. шк., 1988. 288 с.
Referens
Holovni podii den za dnem (1985). [Main events day by days]. Radianska osvita [Soviet education], 1 liutoho, 10 (3503), 1 [in Ukrainian].
Danylenko V, & Kotsur V (2021). Ukrainska nezalezhnist yak istorychna nemynuchist. [Ukrainian independence as a historical inevitability]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical
magazine], 4, 4-22. URL: http://resource.history.org.ua/publ/UIJ_2021_4_3 [in Ukrainian].
DziubaV (1985). Nezupyniatysna dosiahnutomu. NotatkyzKhplenumuukrainskohorespublikanskoho komitetu profspilky pratsivnykiv osvity, vyshchoi shkoly i naukovykh ustanov [Don't stop there. Notes from the 10th plenum of the Ukrainian Republican Committee of the Trade Union of Education Workers, Higher Schools and Scientific Institution]. Radianska osvita [Soviet education], 1 liutoho, 10 (3503), 1 [in Ukrainian].
(1988). Dopomoha poterpilym [Assistance to victims]. Komunistychna pratsia [Communist labor], 28 hrudnia, 207 (8б27), 1 [in Ukrainian].
Lavrut, O. O. (2020). Uchast pedahohiv shkil URSR u hromadskomu zhytti 1985 - 1991 rokakh: movoiu periodyky [Participation of teachers of Ukrainian SSR schools in public life 1985-1991: in the language of periodicals]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia [Bulletin of the Mariupol State University. Series: History. Politology], 28-29. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Lavrut_Olha/Uchast_pedahohiv_shkil_URSR_u_hromadskomu_ zhytti_1985_1991_rokakh_movoiu_periodyky.pdf? [in Ukrainian].
(1986). Navchalni plany serednikh zahalnoosvitnikh shkil Ukrainskoi RSR na 1986/87 navchalnyi rik [Curricula of secondary comprehensive schools of the Ukrainian SSR for the 1986/87 academic year]. Zbirnyk nakaziv ta instruktsii Ministerstva osvity Ukrainskoi RSR [Collection of orders and instructions of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Radianska shkola, berezen, 6, 3-10 [in Ukrainian].
(1986). О pokazateliakh raboty shkoly (Rekomendatsyy Mynysterstva prosveshchenyia SSSR) [About school performance indicators (Recommendations of the Ministry of Education of the USSR)]. Zbirnyk nakaziv ta instruktsii Ministerstva osvity Ukrainskoi RSR [Collection of orders and instructions of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Radianska shkola, traven, 9, 22-31 [in Ukrainian].
Osvita v SRSR za chasiv totalitaryzmu ta «perebudovy» (1980-1991 rr.). Konkurs shkilnykh proektiv z usnoi istorii (nazva z ekranu). [Education in the USSR during the times of totalitarianism and «perestroika» (1980-1991). Competition of school projects on oral history (title from the screen)]. URL: https://www.ustnayaistoriya.info/wp-content/uploads/2017/01/06_Tikhojko-Zorjana.pdf [in Ukrainian].
Peduchylyshcha: robota po-novomu (1985). [Pedagogical College: work in a new way]. Radianska osvita [Soviet education]. 1 bereznia. №18 (3511). S. 1 [in Ukrainian].
Postanova Tsentralnoho Komitetu Kompartii Ukrainy i Rady ministriv Ukrainskoi RSR vid 10 lypnia 1984 r. № 281 «Pro dalshe vdoskonalennia zahalnoi serednoi osvity molodi i polipshennia umov roboty zahalnoosvitnoi shkoly» (Iz zminamy i dopovnenniamy, vnesenymy postanovamy Tsentralnoho Komitetu Kompartii Ukrainy i Rady Ministriv Ukrainskoi RSR vid 5 serpnia 1988 roku № 221, vid 13 hrudnia 1988 roku № 379, postanovoiu Rady Ministriv Ukrainskoi RSR vid 3 lystopada 1989 roku № 273). [Resolution of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine and the Council of Ministers of the Ukrainian SSR dated July 10, 1984 No. 281 «On the further improvement of the general secondary education of youth and the improvement of the working conditions of comprehensive schools» (With changes and additions made by the resolutions of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine and the Council of Ministers of the Ukrainian SSR dated August 5, 1988 No. 221, dated December 13, 1988 No. 379, by Resolution of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR dated November 3, 1989 № 273)]. URL: https://ips.ligazakon.net/ document/KP840281?an=2 [in Ukrainian].
Potapenko, R. (2021). Naukovo-pedahohichna intelihentsiia Ukrainskoi RSR v umovakh sotsiohumanitarnykh transformatsii. Mnohrafiia. [The scientific and pedagogical intelligentsia of the Ukrainian SSR in the conditions of socio-humanitarian transformations]. Pereiaslav: Dombrovska Ya. M., 298 [in Ukrainian].
Potapenko, R., Tarapon, O. (2021). Stanovlennia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v zakladakh osvity URSR v 1985-1991 rr.: dosvid pedahohichnoi intelihentsii [The formation of national- patriotic education in educational institutions of the Ukrainian SSR in 1985-1991: the experience of the pedagogical intelligentsia]. Chasopys ukrainskoi istorii [Journal of Ukrainian history] / Za red. doktora istorychnykh nauk, profesora A. P. Kotsura. Kyiv, 44, 111-115 [in Ukrainian].
(1986). Pravyla vnutrishnoho trudovoho rozporiadku dlia pratsivnykiv zahalnoosvitnikh shkil systemy Ministerstva osvity SRSR. Zatverdzheni Ministerstvom osvity SRSR za pohodzhenniam z TsK profspilky pratsivnykiv osvity, vyshchoi shkoly i naukovykh ustanov 23 hrudnia 1985 r. №223 [Internal labor regulations for employees of comprehensive schools of the USSR Ministry of Education system. Approved by the Ministry of Education of the USSR in agreement with the Central
Committee of the Trade Union of Education, Higher School and Scientific Institutions on December 23, 1985. № 223]. Zbirnyk nakaziv ta instruktsii Ministerstva osvity Ukrainskoi RSR [Collection of orders and instructions of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Radianska shkola, traven, 9, 4-20 [in Ukrainian].
(1986). Pro vyvchennia materialiv KhKhUII z'izdu KPRS v navchalnykh predmetakh zahalnoosvitnoi shkoly. Metodychni rekomendatsii [On the study of the materials of the 27th Congress of the CPSU in educational subjects of a comprehensive school. Methodological recommendations]. Zbirnyk nakaziv ta instruktsii Ministerstva osvity Ukrainskoi RSR [Collection of orders and instructions of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR]. Kyiv: Radianska shkola, cherven, 12, 16-31 [in Ukrainian].
(1985). Pro zakhody v zahalnoosvitnikh shkolakh na oznamenuvannia 80-richchia revoliutsii 19051907 rokiv u Rosii [About events in secondary schools to commemorate the 80th anniversary of the revolution of 1905-1907 in Russia]. Radianska osvita [Soviet education], 1 bereznia, 18 (3511), 1 [in Ukrainian].
Tarapon, O., & Adobash, V (2022). Materialy pereiaslavskoi periodyky kintsia 1980-kh - pochatku 1990-kh rr. yak dzherelo onovlennia navchalno-vykhovnoho protsesu zakladiv serednoi osvity URSR [Materials of Pereyaslav periodicals of the late 1980s and early 1990s as a source of updating the educational process of secondary education institutions of the Ukrainian SSR]. Materialy L Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii «Problemy ta perspektyvy rozvytku suchasnoi nauky v krainakh Yevropy taAzii». Zbirnyk naukovykh prats [Materials L of the international scientific and practical Internet conference «Problems and prospects of the development of modern science in the countries of Europe and Asia»]. Collection of scientific papers. Pereiaslav, 55-57 [in Ukrainian].
(1985). Torzhestvo narodovladdia [Celebration of people's power]. Radianska osvita [Soviet education], 1 liutoho, 10 (3503), 1 [in Ukrainian].
(1988). Ukrainska mova [Ukrainian language]: Pidruch. dlia 5-6 kl. / O. P Bilyk, B. M. Kulyk. 18-te vyd. Kyiv: Rad. shk., 288 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru/
Подобные документы
Экономические и политические реформы М.С. Горбачева в 1985-1991 гг. в СССР: предпосылки "перестройки", условия и проблемы. Направления изменений: переход к регулируемой рыночной экономике, либерализация в сфере управления. Социальные последствия реформ.
презентация [166,3 K], добавлен 23.04.2013Политическая борьба вокруг альтернатив экономического реформирования в 1985–1991 годах. Советская и либеральная модели политической системы. Сущность политики "гласности". Национальная политика и внешняя СССР в годы "перестройки" и ее результаты.
контрольная работа [1,2 M], добавлен 24.01.2011Общая характеристика политического состояния Советского Союза после смерти Л. Брежнева. Анализ основных направлений внешней политики 1985-1991 гг. и концепция нового политического мышления. Кризис социалистического лагеря. Основные причины распада СССР.
реферат [31,1 K], добавлен 04.03.2011Перестройка в СССР, ее основные этапы и политические реформы. Декабрьские события 1986 года в Алма-Ате и их политическая оценка. Политические и экономические реформы в Казахстане в 1985-1991 годах. Распад СССР, создание СНГ и реакция азиатских республик.
реферат [37,2 K], добавлен 10.08.2009Перераспределение руководящих постов в СССР в 1985 г. и внедрение концепции "перестройки". Последствия реформ: спад производства, кризис политической власти, внешнеполитические проблемы. Провозглашение государственного суверенитета Российской Федерации.
контрольная работа [15,8 K], добавлен 23.11.2011Перестройка - преобразование советского общества, начатое Горбачевым в рамках социалистической системы. Направления развития модернизации социализма. Перестройка в экономике 1987-1991 гг. Проблемы, возникшие при ее проведении и итоги. Образование партий.
презентация [1,6 M], добавлен 11.12.2011У 1985 році Генеральним секретарем ЦК КПРС став член Політбюро ЦК КПРС Михайло Горбачов, який оголосив, так звану, "перебудову". Основні етапи перебудови. Проголошення курсу на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР (реформа А. Аганбегяна).
презентация [306,3 K], добавлен 20.02.2011Сущность первого этапа политики гласности 1985-1986 гг. Крах общественных идеалов. Идеи Горбачева о гласности и открытости. Изменения общественно-политической мысли того времени. Этапы реформы школьного образования. Гласность как средство реформации.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 23.02.2014Перестройка как название совокупности политических и экономических реформ, проводившихся в СССР в 1986-1991 годах. Основные события перестройки. Реформы в экономике, формирование многопартийной системы и тенденции перестройки. Причины неудач перестройки.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 28.07.2010Основные вехи развития и состояние советско-американских отношений в 80-е гг. XX в. Диалог по вооружениям. "Новое политическое мышление" М.С. Горбачева. От конфронтации к мирному диалогу со странами Запада. Советско-американские отношения в 1989-1991 гг.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 01.09.2017