Археологічні дослідження у соціогуманітарному просторі Кам’янця-Подільського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Археологічні дослідження у соціогуманітарному просторі Кам'янця-Подільського

Баженов Олександр Львович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри археології, спеціальних історичних і правознавчих дисциплін, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський



Анотація

Загальносвітові урбанізаційні процеси, інформатизація усіх сфер суспільно життя вимагають суттєвої переоцінки розуміння ролі міста як соціокультурного простору. Важливою складовою повноцінного розвитку міста, ефективного функціонування та комфортності для його мешканців є розуміння ролі археологічної спадщини як одного із стовпів історико-культурної ідентичності, освітнього простору, туристичної привабливості.

Розглянуто віхи археологічних досліджень Кам'янця-Подільського та результати археологічного вивчення міста для формування його сучасного соціокультурного простору. Дослідницьку увагу зосереджено на діяльності археологів Болтанюка П., Гуцала А., Старенького І., Якубовського В., під керівництвом яких багато років працюють археологічні експедиції, зокрема Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Доведено, що місто Кам'янець-Подільський має унікальне "археологічне обличчя", вивчення якого та репрезентація у соціокультурному просторі є необхідною умовою розвитку сучасного міста в умовах стрімких урбанізаційних процесів. Окрім розрекламованих об'єктів історико-культурної спадщини, насамперед, фортеці-музею, Кам'янець-Подільський, як одне із найстаріших міст України, має унікальні археологічні артефакти: перша знайдена на території України ливарня трипільської культури, найдавніша в Україні вапнякова бруківка другої половини ХVІІІ ст., вцілілі пічні кахлі ХVІІ ст., вперше знайдений на теренах України рис, вцілілі підземні галереї раніше ХVІІ ст.

Місто Кам'янець-Подільський з 2001 р. входить до "Списку історичних населених місць України". Археологічні дослідження, які особливо активно розпочалися на початку 2000-х рр., неодноразово підтверджували і продовжують підтверджувати такий статус міста.

Ключові слова: артефакт, археологія, Кам'янець-Подільський, соціогуманітарний простір, урбанізація.



Bazhenov Oleksandr L?vovych Candidate of legal sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Archaeology, Special Historical and Legal Disciplines, Kamianets-Podіlskyi Ivan Ohiienko National University, Kamianets-Podilskyi археолог місто болтанюк

ARCHAEOLOGICAL RESEARCH IN THE SOCIO- HUMANITARIAN SPACE OF KAMIANTSIA-PODILSK

Abstract. Global urbanization processes, informatization of all spheres of social life require a significant reassessment of the understanding of the role of the city as a socio-cultural space. Understanding the role of archaeological heritage as one of the pillars of historical and cultural identity, educational space, and tourist attraction is an important component of the city's full-fledged development, effective functioning, and comfort for its residents.

The milestones of archaeological research in Kamianets-Podilskyi and the results of the archaeological study of the city for the formation of its modern socio-cultural space are considered. Research attention is focused on the activities of archaeologists P. Boltanyuk, A. Hutsal, I. Starenky,

V. Yakubovsky, under whose leadership archaeological expeditions have been working for many years, in particular, the Ivan Ohienko Kamianets- Podilskyi National University and the Kamianets-Podilskyi State Historical reserve museum.

It has been proven that the city of Kamianets-Podilskyi has a unique "archaeological face", the study of which and its representation in the socio- cultural space is a necessary condition for the development of a modern city in the conditions of rapid urbanization processes. In addition to the advertised objects of historical and cultural heritage, first of all, the fortress-museum, Kamianets-Podilskyi, as one of the oldest cities of Ukraine, has unique archaeological artifacts: the first foundry of the Trypil culture found on the territory of Ukraine, the oldest in Ukraine limestone cobblestones of the second half 18th century, surviving stove tiles of the 17th century, rice first found on the territory of Ukraine, surviving underground galleries earlier than the 17th century.

Since 2001, the city of Kamianets-Podilskyi has been included in the "List of Historical Settlements of Ukraine". Archaeological research, which began especially actively in the early 2000s, has repeatedly confirmed and continues to confirm this status of the city.

Keywords: artifact, archeology, Kamianets-Podilskyi, socio-humanitarian space, urbanization.



Постановка проблеми. За визначенням історика Р. Колінгвуда, наше "теперішнє складається із слідів чи залишків минулого, адже теперішнє є тим, на що перетворилося минуле, а минуле було тим, що перетворилося на теперішнє" [1]. Місто Кам'янець-Подільський на Хмельниччині має неповторне "археологічне обличчя", що надає особливого колориту його соціокультурному простору. Кам'янець- Подільський є одним із найдавніших міст України, загалом Центрально- Східної Європи. Його Кам'янецька фортеця (історико-культурний заповідник) входить до "Семи чудес України". Соціокультурний простір міста багато в чому представлений саме через археологічну спадщину та її "присутність" в сьогоденні. Тому видається актуальним розглянути сучасні археологічні дослідження Кам'янця-Подільського крізь призму актуалізації їх результатів в житті міста.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні аспекти соціокультурного простору є предметом дослідження науковців різних дисциплін. Соціокультурний простір вивчають економісти, соціологи, культурологи, філософи, юристи, психологи, педагоги, історики, антропологи. Тобто, саме поняття є міждисциплінарним та охоплює широкий спектр соціокультурних проблем функціонування суспільства. Зокрема, І. Червінська розглядала соціокультурний простір шкіл в педагогіці України [2]. Л. Нагорна вивчала соціокультурний простір з акцентом на проблемах ідентичності та історичної пам'яті [3]. Роль та функції інформації в соціогуманітарному просторі стали предметом дослідницької уваги А. Савченко [4]. Н. Гапон аналізувала міський соціокультурний простір як духовну складову виховання особистості через споглядання та вивчення історико-культурних пам'яток [5]. Духовно-консолідуюче значення археології та археологів для формування й розвитку соціокультурного простору у своїх дослідженнях виокремлювала М. Рогожа [6].

При підготовці статті у нагоді став анотований бібліографічний покажчик археологічних досліджень Кам'янця-Подільського, який уклали І. Западенко та О. Погорілець [7, с. 282-289]. І. Старенький систематизував напрацювання, пов'язані із створенням археологічної карти Кам'янця-Подільського [8, с. 326-344]. Щодо археологічної карти Кам'янця-Подільського, то багато років свого життя археологічним дослідженням присвятив геолог С. Шкурко, який, як ентузіаст-краєзнавець, досліджував старожитності свого міста. До 110-річчя з дня народження видали рукопис його звітів археологічних досліджень 19521974 рр., де описані археологічні знахідки від найдавніших часів до Середньовіччя на території Кам'янця-Подільського [9]. За архівними матеріалами археологічні дослідження С. Шкурка висвітлювали І. Старенький та Я. Старенька [10]. А Гуцал та В. Гуцал практичний досвід роботи археологічної експедиції та лабораторії археології історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ґрунтовно описали в своїх публікаціях [11]. З історію становлення, розвитком та перспективами й проблемами археології в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка дізнаємося з досліджень В. Якубовського [12]. С. Смірнова систематизувала історіографічні напрацювання, пов'язані з археологічними дослідженнями Кам'янця-Подільського протягом 2001-2021 рр. [13]. Проте залишаються актуальними питання, які б висвітлювали не окремі аспекти сучасних археологічних досліджень, а дали більш опуклу картину, вписавши суто археологічну тематику у більш ширше коло соціогуманітарних досліджень.

Мета статті. Мета статті полягає у висвітлені сучасних археологічних досліджень в Кам'янці-Подільському та презентації результатів цієї роботи у соціокультурному просторі міста.

Методи дослідження. З метою вивчення стану наукового дослідження теми статті застосовано пошуково-бібліографічний метод. Контент-аналіз використовували для вивчення археологічних досліджень Кам'янця-Подільського експедиціями Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка та Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. При інтерпретації соціокультурного простору та його взаємодії з археологічною спадщиною важливе застосування герменевтичного методу та рецептивного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Сучасні археологічні дослідження Кам'янця-Подільського. Соціокультурний простір міста - складна система горизонтальних та вертикальних зв'язків між людьми в усіх сферах буття (економічній, освітній, культурній, соціальній, емоційній і т.ін.) та власне оточуючим простором у географічному та часовому вимірах. Матеріально соціокультурний простір зафіксований у закладах культури, освіти, науки, спорту, рекреації. Його мета - задоволення відповідних потреб людей в межах конкретного географічного простору. Соціокультурних простір сформований історичним, етнокультурним, релігійним, педагогічним, економічним, правничим досвідом багатьох поколінь та впливає на поточні й майбутнє процеси в самому місті та житті його мешканців, сприяючі появі нових смислів культури та варіативності локалізації соціуму [2, с. 152]. Соціокультурний простір відображає створення, збереження, інтерпре-тацію та презентацію аксіологічних орієнтирів в різні часи та їх смислове навантаження у межах певних географічних локацій. Саме таке розуміння соціогуманітарного простору того чи іншого міста підкреслює його унікальність, аутентичність та впізнаваність. За словами Н. Гапон, "міський простір як простір соціального видовища є відкритим для погляду, співпереживання, оцінювання, реагування й відповідальних колективних дій, спрямованих на покращення та одухотворення життя" [5, с. 30]. Усіх цих рис Кам'янцю-Подільському надає, поміж іншого, і його археологічна спадщина. Як зазначив І. Старенький, "культурні нашарування на території [Кам'янця-Подільського - Авт.] представлені періодом від палеоліту й до сучасності" [8, с. 326].

Коли говорять про археологічну спадщину Кам'янця-Подільського, часто вживають термін "Старе місто". Даний термін у вжитку в історико-краєзнавчій літературі з 1860-х рр. Це пов'язано з розбудовою міста. Новозбудовану частину міста стали називати "Нове місто". Тоді як за історичною частиною закріпилася назва "Старе місто". Дана назва є у широкому вжитку серед істориків, археологів, краєзнавців, архітекторів, екскурсоводів, комунальників, загалом мешканців Кам'янця-Подільського [14, c. 19]. Найдавнішим археологічним об'єктом Кам'янця-Подільського на сьогодні є кістки мамонта часів пізнього палеоліту, виявлені у 1970-му р. С. Баженовою на лівому березі річки Смотрич, а також крем'яні знаряддя праці, які знаходили археологи в різні роки досліджень. Культурні пласти мезоліту та неоліту ще потребують детальних досліджень та уточнень. У Підзамчинському яру та у Підзамчинській балці у 1947 р. було виявлене трипільське поселення, а також зафіксовані трипільські поселення в урочищі Татариски. Елементи трипільської культури зафіксовані й під час досліджень у подальші роки в різних районах мста та передмістя. Особливо успішним результатом увінчалося дослідження 2016 р., коли археологам вдалося виявити ливарню трипільських часів. Це була перша знахідка на теренах України майстерні з обробки металів часів трипільської культури [8, с. 327-330]. Ливарню учасники Кам'янець-

Подільської архітектурно-археологічної експедиції знайшли на площі Польський ринок (історична частина міста). Майстерня належить до часів пізньої трипільської культури та датується 3800-3600 р. до н.е. Культурний шар в цій частині міста тривалий час залишався непорушним, не забудовувався та не зазнавав інших впливів, як, наприклад, затоплене Дністровським водосховищем трипільське поселення неподалік села Лука-Врублевецька за 20 км від Кам'янця-Подільського [15]. Попри те, що перші фіксації трипільських старожитностей у Кам'янці-Подільському були ще після Другої світової війни, масштабне фахове вивчення трипільських культурних пластів та артефактів було здійснене у 2000-х рр. Дані дослідження пов'язані з археологічним вивченням Старої фортеці (Північний двір) та трипільського житла на площі Польський ринок. Зокрема, у 2008 та 2010-му рр. під керівництвом Л. Виногродської археологи досліджували Північний двір. У 2012 р. створено постійно діючу археологічну експедицію

"Кам'янець", яку очолив В. Мегей. З 2014 р. експедиція працює під керівництвом Б. Болтанюка. Протягом кількох археологічних сезонів експедиція зафіксувала велику кількість різноманітних артефактів часів трипільської культури, насамперед на території Старого міста. Отримані результати досліджень дозволяють зробити припущення, що саме трипільське поселення свого часу було домінуючим на цих територіях [16, с. 47-48]. Також на території площі Польський ринок було виявлено найдавнішу відому в Україні на сьогодні бруківку - вапнякові плити другої половини ХVІІІ ст. Їх віднайшли під час роботи Кам'янецьПодільської архітектурно-археологічної експедиції у 2016 р. [17]. У тому ж таки 2016 р. під час археологічних досліджень кераміки ХVІІ ст. було виявлено запечену грудку рису посівного. Це був перший випадок виявлення на території України серед археологічних знахідок рису. Рис, а також мідний турецький посуд та деякі інші знахідки, є свідками перебування у Кам'янці-Подільського турецького гарнізону [18, с. 73].

Протягом 2018-2019 рр. тривали археологічні дослідження на вулиці Зарванській. Серед кількасот знайдених артефактів найбільшу цінність становлять пічні кахлі ХVІІ ст. Їхнє ретельне вивчення дозволяє сформувати уявлення про побут та повсякденне життя мешканців міста в ті часи. Кахляні печі ХVІ-ХVІІ ст. в Україні практично не збереглися. Тому цінність знахідки ще й у цьому. До того ж, вони виготовлені безпосередньо у Кам'янці-Подільському, цілі та входять до одного набору й знаходилися в одному житлі. На портретних кахлях зображені люди, одягнені за модою ХVІ ст., а виготовлені вони на початку ХVІІ ст. Рельєфні зображення (рослинні та геометричні орнаменти, янголи, грифони, родові герби) на кахлях є відображенням тодішнього світогляду [19]. Археологічне дослідження Руської брами на правому березі р. Смотрич у 2018 р. дозволило зробити однозначні висновки щодо використання території Руської брати у золотоординські часи. Однак питань перед археологами на разі більше, аніж відповідей. Тому подальші дослідження,, можливо, дозволять з'ясувати питання, пов'язані з характером забудови та специфікою використання цієї ділянки міста у різні історичні періоди та заповнити лакуни у вивченні історії унікальної історико-архітектурної пам'ятки [20, c. 120-121]. Вивчення Північного бастіону Старого замку дозволило з'ясувати, що ще за доби енеоліту було активне освоєння території. Також зафіксовані знахідки часів чорноліської культури ІХ-VІІІ ст. до н.е. Ці фортифікаційні споруди в подальшому також активно використовувалися та вдосконалювалися, про що свідчать знахідки, датовані ХІV - ХVІІІ ст. [21].

Під час дослідження території поблизу Вірменського бастіону у 2021 р. археологи віднайшли підземну галерею, яка створена раніше ХVІІ ст. У ході розкопок виявили низку артефактів часів трипільської культури, Середньовіччя та Нового часу. Зокрема, фрагменти чаш та монету часів Золотої Орди. Такі знахідки підземних галерей - велика рідкість для західноукраїнських областей України [22]. Протягом 20012021 рр. археологічні експедиції на чолі з А. Задорожнюком досліджували Міські ворота; на чолі з Л. Виногродською - Старий замок; на чолі з В. Мегеєм - Вірменський бастіон; на чолі з П. Болтанюком - житлову забудова, Вірменський бастіон; на чолі з І. Стареньким - житлову забудову та Старе місто; на чолі з Д. Черноволом - житло та мідну ливарню Польського ринку; на чолі з П. Нечитайлом - Руську браму, Польську браму, Турецький бастіон, Людвисарню, житлову забудову; на чолі з О. Дяченком і І. СобковякТабакою - трипільські рови Татариски. Окрім вище згаданих знахідок старожитностей, необхідно вказати й на зафіксовані залишки давньоруського укріплення, жіноче давньоруське поховання, культурний шар чорноліської культури, давньоруську церкву та кладовище, середньовічна чинбарня [13, с. 223].

Загалом, археологічні дослідження Кам'янця-Подільського протягом кількох десятиліть ознаменувалися низкою по-справжньому унікальних та сенсаційних знахідок, які підтверджують історикокультурне значення міста в різні періоди його існування, свідчать про активне життя на цих територіях ще з доісторичних часів та демонструють багату історико-культурну спадщину світового масштабу.

Археологічна спадщина у соціокультурному просторі міста.

Хмельницька область за рівнем насичення історико-культурними пам'ятками, в тому числі й археологічними, стоїть в одному ряду з Києвом, Львівщиною, Волинню, Тернопільщиною. І Кам'янецьПодільський відіграє в тому неабияку роль. Місто включене до списку історичних населених місць України [23]. На території міста знаходиться низка пам'яток археології місцевого значення:

давньоруський земляний вал ХІІ-ХІІІ ст.;

поселення черняхівської культури ІІ-V ст.;

городище скіфського періоду VІІ-ІV ст. до н.е.;

городище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст.;

ранньослов'янське поселення ІІ-V ст.;

два поселення трипільської культури ІV-ІІ тис. до н.е.;

поселення давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. [24].

У рамках нашої статті ми акцентуємо увагу на окремих аспектах соціокультурного простору міста та презентації в ньому археологічних артефактів.

Предметом нашої дослідницької уваги є археологічна експедиція Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка та Кам'янець-Подільський державний історичний музей заповідник, а саме його частина - Музей старожитностей Поділля.

Вивчення старожитностей Поділля на науковій основі розпочалося у ХІХ - на початку ХХ ст. Дослідження пов'язані з діяльністю В. Антоновича, Ю. Сіцінського, В. Ґериновича, С. Гамченка. В. Антонович мандрував Волинню, Поділлям, Холмщиною та Херсонщиною для вивчення повсякдення місцевого населення [25]. Результатом багаторічної дослідницької діяльності Ю. Сіцінського стали "Нариси історії Поділля" [26]. Як географ та краєзнавець, В. Ґеринович залишив по собі наукові розвідки про Поділля, зокрема, про Кам'янець-Подільський [27]. Чимало археологічних розкопок провів С. Гамченко [28].

На базі Кам'янець-Подільського педагогічного інституту у 1963 р. було організовано археологічну експедицію, завдяки зусиллям І. Винокура. У 1967 р. було створено кабінет археології, який за десять років був розширений до навчально-дослідної лабораторії. З 2003 р. лабораторія вже має статус науково-дослідної. З цього ж року навчальний заклад має назву Кам'янець-Подільський державний університет. Тривала історія розвитку археологічних досліджень на базі університету, стараннями багатьох археологів, фактично створено потужну регіональну археологічну наукову школу. При археологічній експедиції діє студентський археологічний гурток, учасники якого постійно залучаються до археологічних експедицій та наукових заходів. Археологічні дослідження охоплюють різні райони Хмельницької області. Досліджуються поселення, городища, житла, господарські споруди, кургани, могильники, святилища, предмети побуту, знаряддя праці, зброя, прикраси, антропологічний матеріал. Окрім того, важливою є пам'яткоохоронна діяльність (моніторинг відомих старожитностей, встановлення охоронних знаків тощо). Як досвідчені археологинауковці. так і студенти-початківці, вивчають широке коло старожитностей Поділля та Східної Волині ІІ тис. до н.е. - ІІ тис. н.е.:

Епоха бронзи (жертовник комарівської культури біля с. Гораївка; курганний могильник поблизу с. Студениця; могильник тшинецько-комарівської культури ХVІ-ХV ст. до н.е. біля с. Дорогоща Кам'янець-Подільського району);

Ранній залізний вік (могильник ІХ-VІІ ст. до н.е. біля с. Бернашівка на Вінниччині; ранньоскіфське городище біля с. Рудківці; кургани біля сіл Тарасівка, Шутнівці, Чабанівка, Теклівка, Малинівці, Колодіївці Кам'янець-Подільського району та с. Іванківці, Кам'янка Городоцького району). Також проводилися рятівні розкопки передскіфського періоду біля с. Бакота.

Межа І-ІІ ст. н.е. (поселення біля с. Слобідка Кам'янецьПодільського району; селище І тис. н.е. поблизу с. Бернашівка; поселення біля с. Возилів, Курівка, Сокиринці; могильники біля с. Возилів на Терпопільщині; вогнище-жертовник біля с. Велика Слобідка; низка культових святилищ в районах сіл Долиняни, Горошев, Ставчани, Бакота, Лепесівка, Іванківці).

Черняхівська культура (поселення і могильник поблизу с. Ружичанка на Хмельниччині; селище біля с. Бакота; комплекс східнослов'янського ювеліра V-VІ ст. у с. Бернашівка - перше в історії європейської археології зафіксоване приміщення такої майстерні; наземні та заглиблені житла та інші господарські споруди й предмети біля с. Конилівка; некрополь поблизу с. Рідкодуби на Хмельниччині; поховальні ями в с. Устя; поховання І тис. біля с. Бернашівка; жертовники-капища, антропоморфні ідоли, скельні рельєфи ІІ-V ст. біля с. Ставчани, Бакота; Бушанський скельний храм).

Ранньосередньовічні слов'яни V-VІІІ ст. (слов'янське поселення поблизу м. Городок; старожитності VІІІ-ІХ ст.

Давньоруські знахідки (городище і могильник біля с. Іванківці Городоцького району; житлово-господарські споруди ХІ-ХІІІ ст. біля с. Бакота; городища ХІ-ХVІІ ст. м. Полонного; старожитності ХІ ст. м. Ізяслава; давньоруський могильник біля с. Сокілець Дунаєвецького району; городище в с. Губин Старокостянтинівського району).

Пам'ятки ХІV-ХVІІІ ст. (середньовічний палац в с. Бакота; розкопки Старого міста в Кам'янці-Подільському - старожитності ХІІХІІІ ст., дерев'яні конструкції ХІV-ХV ст.; фундаменти ХVІ-ХVІІІ ст.) [29].

Вищезгадані археологічні розвідки, дослідження, наукова інтерпретація, систематизація заповнюють чимало лакун з історії розвитку Поділля та, зокрема, Кам'янця-Подільського. Окрім того, археологічні матеріали стали частиною музейних фондів кабінету археології, а також зберігаються у музеях Кам'янця-Подільського, Дунаєвець, Вінниці, Нетішина, Старокостянтинова, Хмельницького. Завдяки такій археологічній спадщині є можливість наочно продемонструвати історикокультурний розвиток регіону, його зв'язки з іншими кранами через торгівельні шляхи, дипломатичну діяльність, збройні конфлікти. Багатий археологічний матеріал культово-сакрального призначення дозволяє сформувати уявлення про світоглядно-духовний світ населення в різні історичні періоди, простежити їх вияви в сучасній культурі. Матеріальні артефакти розширюють наші знання про повсякденне життя, специфіку господарської діяльності, розвиток ремесел, ювелірної майстерності, транспортних засобів, фортифікаційних споруд тощо. Таким чином, археологія та діяльність археологів є важливою частиною сучасного соціокультурного простору міста, впливаючи на розуміння власної ідентичності та усвідомлення історико-культурної складової функціонування суспільства.

Музей старожитностей Поділля є відділом Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Він знаходиться у приміщенні, яке свого часу було палацом вірменського єпископа. Загалом у Кам'янці-Подільському до нашого часу збереглися чотири палаци (Рациборовського, Чарторийського, католицького та вірменського єпископів), які є справжньою окрасою історичної частини міста. Палац вірменського єпископа знаходиться на розі Вірменської та Іоано-Предтеченської вулиць. Згідно з описами міста ХVІІІ ст., біля палацу був сад; все було огороджено кам'яним парканом. Палац аркою був з'єднаний з палацом коменданта фортеці Яна де Вітте (на жаль, палац був знищений пожежею на початку ХХ ст.), який розташовувався напроти. Прийом об'єднання споруд арками створював ефект єдиного архітектурного ансамблю та затишку й захищеності. Таким чином, навколо Вірменського костелу в одне ціле були поєднані й інші важливі та репрезентативні споруди. Палац вірменського єпископа має виражені ознаки ренесансного стилю та елементи бароко, але стримані, характерні для Поділля. У 1977 р. він був реставрований до стану ХVІІІ ст. [30]. Унікальність палацу ще й у тому, що лише поодинокі садиби у місті в

ХІХ ст. мали сад всередині двору. Зараз у дворі музею - лапідарій язичницьких кумирів. Сам Музей старожитностей, який відкритий у 2001 р., складається з 4 зал, оформлених у вигляді стародавніх жител. Експозиція музею нараховує понад 1000 експонатів. З 2022 р. відвідати Музей можна й завдяки ЗD-туру [31].

Для міської ідентичності визначальними є такі взаємопов'язані аспекти, як:

функціональність, тобто комфортність міста для індивідуума з точки зору забезпечення матеріальних потреб;

культурний аспект, тобто наявність в місті культурносимволічних акцентів, які формують імідж міста, його репрезентацію з точки зору історико-культурної .архітектурної. туристичної привабливості;

"звичка до матеріальних і символічних умов міського середовища (повсякденний аспект)" [32, с. 84-85].

Виходячи з такого розуміння міської ідентичності, важливим видається присутність археологічної спадщини в соціокультурному просторі міста як активно діючої частини "минулого в теперішньому", що має позитивний вплив на історико-культурну ідентичність, освітній простір, туристичну привабливість.



Висновки

Для ефективного розвитку й функціонування соціокультурного простору є важливою співпраця різних акторів цього простору. У нашому випадку йдеться про комунікаційно-логістичні зв'язки між власне археологами як носіями певних аксіологічних опор соціуму та самим простором через музейну, екскурсійну, освітньопросвітницьку діяльність. Тобто, важливо, щоб результати археологічних досліджень були не лише висвітлені у колі фахівців через наукові публікації, виступи на конференціях тощо, а щоб археологічна спадщина "працювала" в сьогоденні, позитивно впливаючи на усвідомлення національної, культурної ідентичності, плекання екологічного ставлення до історико-культурної спадщини, економічного розвитку міста.



Література

1. Колінгвуд Р. Ідея історії / пер. з англ. О. Мокровольський. Київ: Основи, 1996. с. 584-599. URL: http://litopys.org.ua/colin/colin27.htm (дата звернення 02.02.2024).

2. Червінська І. Соціокультурний простір гірської школи як історичне, етносоціальне, освітньо-культурне явище та предмет наукових студій. Гірська школа Українських Карпат. 2020. № 23, с. 148-153. URL: http://lib.pnu.edu.ua:8080/handle/ 123456789/9895 (дата звернення 02.02.2024).

3. Нагорна Л. Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2011. 272 с.

4. Савченко А. Інформаційний вплив на соціокультурний простір. Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. 2017. Вип. 1(8), с. 50-55. URL: file:///C:/Users/oksan/Downloads/mvkfm_2017_1_10.pdf (дата звернення 02.02.2024).

5. Гапон Н. Соціально-філософські проблеми гуманізації соціального простору міста. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Bип. 12, с. 28-31. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/11886/Hapon%20N.%20P..pdf? sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 02.02.2024).

6. Рогожа Н. Трипільське поселення Красноставка: до історії відкриття та дослідження. Емінак. 2020. № 4(32). с. 9-18. URL: https://www.researchgate.net/ publication/349158038_Tripilske_poselenna_Krasnostavka_do_istorii_vidkritta_ta_doslid zenna (дата звернення 02.02.2024).

7. Западенко І., Погорілець О. Археологія Кам'янця-Подільського та археологидослідники Кам'янця-Подільського на сторінках видань ДІКЗ "Межибіж". Анотований бібліографічний покажчик. Археологи-дослідники Кам'янця-Подільського: матеріали круглого столу. Кам'янець-Подільський, 2017. С. 282-289.

8. Старенький І. До питання створення археологічної карти Кам'янця-Подільського. Наукові праці Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О.А. 2017. Том 1, с. 326-344.

9. Шкурко C. Археологічна карта міста Кам'янця-Подільського (за матеріалами досліджень 1952-1974 рр.) / ред. О. Пламеницька. Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2017. 120 с.

10. Старенький І., Старенька Я. Археологічні дослідження Кам'янця-Подільського 50-70-х рр. ХХ століття Сергія Кириловича Шкурка (за матеріалами Державного архіву Хмельницької області). Хмельницькі краєзнавчі студії. 2018. Випуск 17, с. 147-163.

11. Гуцал А., Гуцал В. Археологічна експедиція та лабораторія археології історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Освіта, наука і культура на Поділлі. 2018. Том 25, с. 621-645. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK& P21DBN= UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM= S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Onkp_2018_25_28 (дата звернення 02.02.2024).

12. Якубовський В. Археологія в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка: поступ, проблеми та можливі перспективи. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. 2016. Випуск 9, с. 101-116. URL: http://visnyk-history.kpnu.edu.ua/article/view/ 97995 (дата звернення 02.02.2024).

13. Смірнова С. Археологічні дослідження м. Кам'янця-Подільського від 2001 до 2021 років. Збірник матеріалів археологія & фортифікація України ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Кам'я нець-Подільського державного історичного музею-заповідника, присвяченої світлій пам'яті українського археолога та історика Анатолія Федоровича Гуцала (1946-2021) / ред. Заремба O. Кам'янець-Подільський: ФОП Панькова А.С. 2022. с. 217-229.

14. Петров М. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. (Історіографія. Джерела). Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. 384 с.

15. В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. Вебсайт istpravda.com.ua. 2016. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2016/08/5/ 149174/ (дата звернення 02.02.2024).

16. Старенький І. Трипільські пам'ятки на території Кам'янця-Подільського. Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів V Всеукраїнської науковопрактичної конференції. Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друкарня Рута", 2015. с. 47-52.

17. Пустиннікова І. Староподільський урбанізм. Частина друга. Вебсайт podolyanin.com.ua. 2020. URL: https://podolyanin.com.ua/history/48366/ (дата звернення 02.02.2024).

18. Нечитайло П., Горбаненко С. Мідний посуд та рис з Кам'янця-Подільського.

Археологія. 2017. № 2, с. 65-75.

19. Чириця І. Втрачена кахляна мода давнього Кам'янця-Подільського. Вебсайт ukrinform.ua. 2021. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3243940vtracena-kahlana-moda-davnogo-kamancapodilskogo.html (дата звернення 02.02.2024).

20. Нечитайло П., Омельченко О., Тимчук Д., Хіміч К. Дослідження Руської брами у 2018 році (попереднє повідомлення). Збірник матеріалів археологія & фортифікація України ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, присвяченої світлій пам'яті українського археолога та історика Анатолія Федоровича Гуцала (1946-2021). / ред. Заремба O. Кам'янець-Подільський: ФОП Панькова А.С. 2022. с. 117-121.

21. Нечитайло П., Левінзон Є., Болтанюк П. Археологічні дослідження на території Північного бастіону Старого замку (Пільна брама) в Кам'янці-Подільському в 2019 році. Археологія і давня історія України. 2022. Вип. 2 (43), с. 211-224. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/187635/18-Nechytailo.pdf? sequence=1 (дата звернення 02.02.2024).

22. На Хмельниччині знайшли унікальну підземну галерею та артефакти часів Золотої Орди. Вебсайт ukrinform.ua. 2021. URL: https://www.ukrinform.ua/rubricregions/3350432-na-hmelniccini-znajsli-unikalnu-pidzemnu-galereu-ta-artefakti-casivzolotoi-ordi.html (дата звернення 02.02.2024).

23. Про затвердження Списку історичних населених місць України: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878. Офіційний портал Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-%D0%BF#Text (дата звернення 02.02.2024).

24. Пероганич Ю. Пам'ятки Хмельницької області. Вебсайт blog.wikimedia.org.ua. 2012. URL: https://blog.wikimedia.org.ua/2012/06/13/khm/ (дата звернення 02.02.2024).

25. Шевелєва М. Володимир Антонович - патріарх української історичної школи. Вебсайт uain.press. 2024. URL: https://uain.press/blogs/volodymyr-antonovychpatriarh-ukrayinskoyi-istorychnoyi-shkoly-1163219 (дата звернення 02.02.2024).

26. Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. Кам'янець-Подільський: ПП

"Медобори-2006". 2009. 160 с.

27. Мельник М. Згадаймо географа Володимира Ґериновича. Вебсайт zbruc.eu.

2013. URL: https://zbruc.eu/node/15764 (дата звернення 02.02.2024).

28. Швидкий В. Гамченко Сергій Свиридович. Енциклопедія історія України. / ред. В.М. Литвин та ін. Київ: Наукова Думка, 2004. 511 с. URL: http://resource.history.org.ua/ cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10& S21FMT= eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLO RTERMS=0&S21STR=Gamchenko_S (дата звернення 02.02.2024).

29. З історії. Вебсайт kaf-asipd.kpnu.edu.ua. URL: https://kaf-asipd.kpnu.edu.ua/? page_id=549 (дата звернення 02.02.2024).

30. Осетрова Г. Палаци Кам'янця-Подільського у світлі історичних матеріалів. Вебсайт niazkamenec.org.ua. 2012. URL: https://niazkamenec.org.ua/doslidgena/164-palacikamyancya-podylskogo-u-svytly-ystorichnih-materyalyv.html (дата звернення 02.02.2024).

31. Музей старожитностей. Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Вебсайт muzeum.in.ua. URL: http://muzeum.in.ua/muzei-starozhytnostei.html (дата звернення 02.02.2024).

32. Гудзенко О., Демичева А., Зубарєва О. (2021). Публічна сфера міста: суб'єкти, практики, механізми (пере)форматування: монографія. Дніпро: Видавничополіграфічний дім "Формат А+", 2021. 264 с.

References:

1. Kolinhvud, R. (1996). Ideia istorii [The idea of history]. (O. Mokrovolskyi, Trans.) Kyiv: Osnovy. Retrieved from: http://litopys.org.ua/colin/colin27.htm [in Ukrainian].

2. Chervinska, I. (2020). Sotsiokulturnyi prostir hirskoi shkoly yak istorychne, etnosotsialne, osvitno-kulturne yavyshche ta predmet naukovykh studii [Socio-cultural space of the mountain school as a historical, ethno-social, educational and cultural phenomenon and subject of scientific studies]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat - Mountain School of the Ukrainian Carpathians, 23, 148-153. Retrieved from: http://lib.pnu.edu.ua:8080/handle/123456789/9895 [in Ukrainian].

3. Nahorna, L. (2011). Sotsiokulturna identychnist: pastky tsinnisnykh rozmezhuvan [Sociocultural identity: pitfalls of value differences]. Kyiv: IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

4. Savchenko, A. (2017). Informatsiinyi vplyv na sotsiokulturnyi prostir [Information impact on socio-cultural space]. Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo - International journal: Culturology. Philology. Musicology, 1(8), 50-55. Retrieved from: file:///C:/Users/oksan/Downloads/mvkfm_2017_1_10.pdf [in Ukrainian].

5. Hapon, N. (2016). Sotsialno-filosofski problemy humanizatsii sotsialnoho prostoru mista [The problem of humanization of the social space of the city: social and philosophical aspect]. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii - Actual problems of philosophy and sociology, 12, 28-31. Retrieved from: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/ handle/11300/11886/Hapon%20N.%20P..pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

6. Rohozha, M. (2020). Trypilske poselennia Krasnostavka: do istorii vidkryttia ta doslidzhennia. [Trypillia Settlement Krasnostavka: to the History of Discovery and Study]. Eminak - Eminak, 4(32), 9-18. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/ 349158038_Tripilske_poselenna_Krasnostavka_do_istorii_vidkritta_ta_doslidzenna [in Ukrainian].

7. Zapadenko, I., Pohorilets, O. (2017). Arkheolohiia Kamiantsia-Podilskoho ta arkheolohy-doslidnyky Kamiantsia-Podilskoho na storinkakh vydan DIKZ "Mezhybizh". Anotovanyi bibliohrafichnyi pokazhchyk [Archeology of Kamianets-Podilskyi and archeologistsresearchers of Kamianets-Podilskyi on the pages of publications of the Mezhybyzh State Scientific Research Institute. Annotated bibliographic index]. Arkheolohy-doslidnyky Kam?yantsya-Podil?s?koho - Archeologists-researchers of Kamianets-Podilskyi. materials of the round table. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O.A. [in Ukrainian].

8. Starenkyi, I. (2017). Do pytannia stvorennia arkheolohichnoi karty KamiantsiaPodilskoho [Regarding the issue of creating an archaeological map of KamianetsPodilskyi]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiuzapovidnyka - Scientific works of the Kamianets-Podilskyi State Historical MuseumReserve. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O.A. [in Ukrainian].

9. Shkurko, C. (2017). Arkheolohichna karta mista Kamiantsia-Podilskoho (za materialamy doslidzhen 1952-1974 rr.) [Archaeological map of the city of KamianetsPodilskyi (based on the research materials of 1952-1974)]. Kamianets-Podilskyi: PP "Medobory-2006". [in Ukrainian].

10. Starenkyi, I., Starenka, Ya. (2018). Arkheolohichni doslidzhennia KamiantsiaPodilskoho 50-70-kh rr. KhKh stolittia Serhiia Kyrylovycha Shkurka (za materialamy Derzhavnoho arkhivu Khmelnytskoi oblasti) [Archaeological research of KamianetsPodilskyi in the 50s-70s of the 20th century by Serhiy Kyrylovych Shkurka (based on the materials of the State Archive of Khmelnytskyi Region)]. Khmelnytski kraieznavchi studii. Naukovo-kraieznavchyi zbirnyk - Khmelnytskyi local studies. Scientific and local history collection, 17, 147-163. [in Ukrainian].

11. Hutsal, A., Hutsal, V. (2018). Arkheolohichna ekspedytsiia ta laboratoriia arkheolohii istorychnoho fakultetu Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka [Archaeological expedition and laboratory of archeology of the historical faculty of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko]. Osvita, nauka i kultura na Podilli - Education, science and culture in Podilla, 25, 621-645. Retrieved from: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? I21DBN= LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=A SP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Onkp_2018_25_28 [in Ukrainian].

12. Yakubovskyi, V. (2016). Arkheolohiia v Kamianets-Podilskomu natsionalnomu universyteti imeni Ivana Ohiienka: postup, problemy ta mozhlyvi perspektyvy [Archeology at Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko: progress, problems and possible prospects]. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky - Bulletin of the Kamianets-Podіlskyi Ivan Ohiienko National University. Historical sciences, 9, 101-116. Retrieved from: http://visnykhistory.kpnu.edu.ua/article/view/97995 [in Ukrainian].

13. Smirnova, S. (2022). Arkheolohichni doslidzhennia m. Kamiantsia-Podilskoho vid 2001 do 2021 rokiv [Archaeological research of Kamianets-Podilskyi from 2001 to 2021]. Zbirnyk materialiv arkheolohiia & fortyfikatsiia Ukrainy KhI Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka, prysviachenoi svitlii pamiati ukrainskoho arkheoloha ta istoryka Anatoliia Fedorovycha Hutsala (1946-2021) - Collection of materials archeology & fortification of Ukraine of the 11th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve, dedicated to the bright memory of the Ukrainian archaeologist and historian Anatoly Fedorovych Hutsal (1946-2021). Kamianets-Podilskyi: FOP Pankova A.S. [in Ukrainian].

14. Petrov, M. (2002). Istorychna topohrafiia Kamiantsia-Podilskoho kintsia ХVIIХVIII st. (Istoriohrafiia. Dzherela) [Historical topography of Kamianets-Podilskyi at the end of the 17th-18th centuries. (Historiography. Sources)]. Kamianets-Podilskyi: AbetkaNOVA. [in Ukrainian].

15. Website istpravda.com.ua. (2016). V Ukrayini vpershe rozkopaly trypil?s?ku maysternyu z obrobky metalu [The Trypil metalworking workshop was excavated for the first time in Ukraine] Retrieved from: https://www.istpravda.com.ua/short/2016/08/5/ 149174/ [in Ukrainian].

16. Starenkyi, I. (2015). Trypilski pamiatky na terytorii Kamiantsia-Podilskoho [Trypil attractions on the territory of Kamianets-Podilskyi]. Arkheolohiia & Fortyfikatsiia Ukrainy. Zbirnyk materialiv V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Archeology & Fortification of Ukraine. Collection of materials of the 5th All-Ukrainian scientific and practical conference. Kamianets-Podilskyi: "Drukarnia Ruta" LLC. [in Ukrainian].

17. Pustynnikova, I. (2020). Staropodilskyi urbanizm. Chastyna druha [Staropodil urbanism. Part two]. Website podolyanin.com.ua. Retrieved from: https://podolyanin.com.ua/ history/48366/ [in Ukrainian].

18. Nechytailo, P., Horbanenko, S. (2017). Midnyi posud ta rys z KamiantsiaPodilskoho [Copper dishes and rice from Kamianets-Podilskyi]. Arkheolohiia - Archeology, 2, 65-75. [in Ukrainian].

19. Chyrytsia, I. (2021). Vtrachena kakhliana moda davnoho Kamiantsia-Podilskoho. [The lost tile fashion of ancient Kamianets-Podilskyi]. Website ukrinform.ua. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3243940-vtracena-kahlana-moda-davnogokamancapodilskogo.html [in Ukrainian].

20. Nechytailo, P., Omelchenko, O., Tymchuk, D., Khimich, K. (2022). Doslidzhennia Ruskoi bramy u 2018 rotsi (poperednie povidomlennia) [Russian Gate Research in 2018 (preliminary report)]. Zbirnyk materialiv arkheolohiia & fortyfikatsiia Ukrainy KhI Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii Kamianets-Podilskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu-zapovidnyka, prysviachenoi svitlii pamiati ukrainskoho arkheoloha ta istoryka Anatoliia Fedorovycha Hutsala (1946-2021). - Collection of materials archeology & fortification of Ukraine of the 11th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of the Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve, dedicated to the bright memory of the Ukrainian archaeologist and historian Anatoly Fedorovych Hutsal (1946-2021). Kamianets-Podilskyi: FOP Pankova A.S. [in Ukrainian].

21. Nechytailo, P., Levinzon, Ye., Boltaniuk, P. (2022). Arkheolohichni doslidzhennia na terytorii Pivnichnoho bastionu Staroho zamku (Pilna brama) v Kamiantsi-Podilskomu v 2019 rotsi [Archaeological research on the territory of the Northern Bastion of the Old Castle (Pilna Brama) in Kamianets-Podilskyi in 2019]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy - Archeology and ancient history of Ukraine, 2(43), 211-224. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/187635/18-Nechytailo.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

22. Website ukrinform.ua. (2021). Na Khmelnychchyni znaishly unikalnu pidzemnu halereiu ta artefakty chasiv Zolotoi Ordy [A unique underground gallery and artifacts from the time of the Golden Horde were found in Khmelnytskyi] (2021). Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3350432-na-hmelniccini-znajsli-unikalnupidzemnu-galereu-ta-artefakti-casiv-zolotoi-ordi.html [in Ukrainian].

23. Pro zatverdzhennya Spysku istorychnykh naselenykh mists? Ukrayiny : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 26.07.2001 № 878 [On approval of the List of Historical Settlements of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 07/26/2001 No. 878], Ofitsiynyy portal Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8782001-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

24. Perohanych, Yu. (2012). Pamiatky Khmelnytskoi oblasti [Sights of Khmelnytskyi region]. Website blog.wikimedia.org.ua. Retrieved from: https://blog.wikimedia.org.ua/ 2012/06/13/khm/ [in Ukrainian].

25. Shevelieva, M. (2024). Volodymyr Antonovych - patriarkh ukrainskoi istorychnoi shkoly [Volodymyr Antonovych is the patriarch of the Ukrainian historical school]. Website uain.press. Retrieved from: https://uain.press/blogs/volodymyr-antonovych-patriarhukrayinskoyi-istorychnoyi-shkoly-1163219 [in Ukrainian].

26. Sitsinskyi, Yu. (2009). Podillia pid vladoiu Lytvy [Podillia under the rule of Lithuania]. Kamianets-Podilskyi: PP "Medobory-2006". [in Ukrainian].

27. Melnyk, M. (2013). Zghadaimo heohrafa Volodymyra Gerynovycha [Let us recall the geographer Volodymyr Gerinovich]. Website zbruc.eu. Retrieved from: https://zbruc.eu/node/15764 [in Ukrainian].

28. Shvydkyi, V. (2004). Hamchenko Serhii Svyrydovych. Entsyklopediia istoriia Ukrainy [Serhiy Svyridovych Gamchenko. Institute of the History of Ukraine]. Kyiv: Naukova Dumka. Retrieved from: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?& I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM= S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21S TR=Gamchenko_S [in Ukrainian].

29. Website kaf-asipd.kpnu.edu.ua. Z istorii [From history]. Retrieved from: https://kafasipd.kpnu.edu.ua/?page_id=549 [in Ukrainian].

30. Osetrova, H. (2012). Palatsy Kamiantsia-Podilskoho u svitli istorychnykh materialiv [The palaces of Kamianets-Podilskyi in the light of historical materials]. Website niazkamenec.org.ua. Retrieved from: https://niazkamenec.org.ua/doslidgena/164palaci-kamyancya-podylskogo-u-svytly-ystorichnih-materyalyv.html [in Ukrainian].

31. Website muzeum.in.ua. Muzei starozhytnostei. Kamianets-Podilskyi derzhavnyi istorychnyi muzei-zapovidnyk [Museum of Antiquities. Kamianets-Podilskyi State Historical Museum-Reserve]. Retrieved from: http://muzeum.in.ua/muzei-starozhytnostei.html [in Ukrainian].

32. Hudzenko, O., Demycheva, A., Zubarieva, O. (2021). Publichna sfera mista: subiekty, praktyky, mekhanizmy (pere)formatuvannia: monohrafiia [The public sphere of the city: subjects, practices, mechanisms of (re)formatting: monograph]. Dnipro: Publishing house "Format A+". [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru