Міграційні процеси в Україні у воєнний період (2022-початок 2023 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західнодонбаський інститут ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», м. Павлоград

Міграційні процеси в Україні у воєнний період (2022-початок 2023 рр.)

Бензарь Анатолій Сергійович

доцент кафедри економіки та менеджменту

Пєстова Оксана Анатоліївна

доцент кафедри економіки та менеджменту

Анотація

міграція громадянин переселенський потреба

Збройна агресія Російської Федерації змусила мільйони українців покинути Україну в пошуках гарантії власної безпеки. Багато хто з них уже повернувся або планує повернутися, а інші тільки планують це зробити. Демографічна динаміка України у 2023 році стрімко змінюється як кількісно, так і якісно. Ці перетворення впливають на соціально-економічну сферу, обороноздатність країни та її позицію у світі, призводячи до наслідків, які впливатимуть на українську дійсність у перспективі. Спричинена російською агресією еміграція українців потребує фахового та наукового осмислення, без якого неможливе формування ефективних стратегій відновлення соціально-економічного потенціалу країни та здійснення ефективної державної політики в різних сферах суспільно-політичного життя.

Тимчасова міграція громадян України у пошуках безпеки у 2022 році значно зросла. Більшість мігрантів шукають притулку в європейських країнах. Зараз темпи міграції за кордон сповільнюються. Однак продовження війни може призвести до подальшої еміграції українців за кордон, інтенсивність і спрямованість якої залежить від багатьох факторів.

Внутрішньо переміщені особи можуть тимчасово втратити можливість повернутися на територію постійного проживання навіть після припинення інтенсивних бойових дій (від місяців до року). Дуже важливим є забезпечення ефективних можливостей працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та координація відносин з переселенськими підприємствами щодо потреби у кваліфікованих працівниках (за фахом), організації професійного навчання та залучення органів місцевого самоврядування.

Розвиток політики адаптації та інтеграції трудових мігрантів у повоєнний період має базуватися на впровадженні європейських практик адаптації. У майбутньому українське суспільство може зіткнутися з проблемами, подібними до країн Європейського Союзу. Тому необхідно переглянути чинне міграційне законодавство і водночас розробити системно стійку міграційну політику.

Зараз на вітчизняному ринку праці очікується гостра конкуренція за робочі місця (за вакансію). За різними оцінками, кількість вакансій в Україні зменшилася на одну двадцяту порівняно з довоєнним періодом.

В інтересах держави стимулювати зайнятість значної частини населення, оскільки замість того, щоб витрачати великі кошти на допомогу по безробіттю, це може генерувати надходження у вигляді податків для дефіцитного державного бюджету.

Ключові слова: міграція, внутрішньо переміщені особи, війна, безпека, тимчасовий захист, криза, ринок праці, безробіття

Benzar Anatolii Serhiyovych Associate professor of the Department of Economics and Management, Zahidnodonbasskyi Institute PJSC «Interregional Academy of Personnel Management», Pavlograd

Piestova Oksana Anatolyivna Associate professor of the Department of Economics and Management, Zahidnodonbasskyi Institute PJSC «Interregional Academy of Personnel Management», Pavlograd

Migration processes in Ukraine during the war period (2022-early 2023)

Abstract

Russia's armed aggression forced millions of Ukrainians to leave the country in search of safety. Many of them have already returned or are planning to return, while others are just planning to do so. The demographic dynamics of Ukraine in 2023 is rapidly changing both quantitatively and qualitatively. These transformations affect the socio-economic sphere, the country's defense capability and its position in the world, leading to consequences that will affect Ukrainian reality in the future. The emigration of Ukrainians abroad caused by Russian aggression requires professional and scientific understanding, without which the formation of effective strategies and national policies in various spheres is impossible.

The temporary migration of Ukrainian citizens in search of safety has increased significantly in 2022. Most migrants seek asylum in European countries.

Now the pace of migration abroad is slowing down. However, the continuation of the war may lead to further emigration of Ukrainians abroad, the intensity and direction of which depends on many factors.

Internally displaced persons may temporarily lose the opportunity to return to the territory of permanent residence even after the cessation of intense hostilities (from months to a year). It is very important to provide effective employment opportunities for internally displaced persons and coordinate relations with resettled enterprises regarding the need for qualified workers (by specialty), organization of professional training and involvement of local self-government bodies.

The development of the policy of adaptation and integration of labor migrants in the post-war period should be based on the implementation of European adaptation practices. In the future, Ukrainian society may face problems similar to the countries of the European Union. Therefore, it is necessary to review the current immigration legislation and at the same time develop a systemically sustainable immigration policy.

Now, fierce competition for employment is expected on the domestic labor market. According to various estimates, the number of vacancies in Ukraine has decreased by one-twentieth compared to the pre-war period.

It is in the interest of the state to stimulate the employment of a large part of the population, because instead of spending a lot of money on unemployment benefits, it can generate income in the form of taxes for the deficit state budget.

Keywords: migration, internally displaced persons, war, security, temporary protection, crisis, labor market, unemployment

Постановка проблеми

Міграційні процеси та їх вплив на українську економіку є дуже важливою темою для аналізу та досліджень, насамперед в руслі сучасних подій та війни з Росією, яка триває. Україна переживає швидке скорочення населення, яке посилюється війною та еміграцією. Згідно статистичних даних, понад 8 мільйонів громадян України з різних причин були вигнані з місць постійного проживання. Більшість внутрішньо переміщених осіб, мобілізованих осіб або мешканців тимчасово окупованих територій є працездатними та втратили довоєнну роботу. Тому найбільший виклик, з яким стикається Україна і з яким нам зараз доводиться мати справу, це еміграція, великий потік вимушених мігрантів до країн-членів Європейського Союзу. У цьому контексті має бути вирішене питання повернення громадян України, які втекли від війни. Це питання викликає інше питання: «хто відбудує післявоєнну національну економіку», так як для відбудови економіки важливо, щоб працівники працювали, платили податки та витрачали зароблені гроші. Вивчаючи ці питання, виникає необхідність дослідити масштаб проблем та їх вплив на майбутнє країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Багато дослідників, особливо Балакур А. [14], Абдулліна М. [2], Пищуліна О., Юрчишин В., Стецюк П., Міщенко М. [8] займаються дослідженнями проблем впливу міграційних процесів на перебіг відновлення України після війни, міграційну політику та кризу ринку праці в Україні.

Мета статті - дослідження зовнішніх і внутрішніх міграційних процесів у воєнний період, їх вплив на ринок праці та соціально-економічну ситуацію в Україні.

Виклад основного матеріалу

Масштабне збройне вторгнення Російської Федерації в Україну та бойові дії на її території призвели до жертв серед мирного населення в різних регіонах країни та до руйнування багатьох об'єктів критичної інфраструктури. Усі негативні наслідки цього військового вторгнення, у свою чергу, призвели до небажаних міграційних наслідків. Згідно з прогнозами Ради Європейського Союзу, залежно від тривалості бойових дій та нестабільної роботи інфраструктури, населення України може скоротитися на 24-33% внаслідок міграції [4].

У пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зазначено, що з початку активної фази збройного вторгнення Російської Федерації, населення України скоротилося на 6,7 млн. осіб [3].

З 24 лютого минуло більше 660 днів. Деякі українці, які виїхали за кордон, вже повернулися на батьківщину, інші інтегрувалися в суспільство нової країни, треті лише покинули межі України. Згідно з даними, які постійно аналізуються певними офіційними структурами, кількість людей, які зараз іммігрують, зростає.

Зараз зрозуміло, що повернення мільйонів громадян України на батьківщину потребує істотних заходів української влади та країн-партнерів. Першим кроком є створення певних безпекових, гуманітарних та економічних умов. Для цього потрібно з'ясувати, скільки громадян України знаходиться за кордоном і вдома. Ще важче визначити чисельність населення різних регіонів України.

На бажання українців виїхати за кордон у пошуках безпеки впливає ціла низка факторів, зокрема рівень безпеки в тому чи іншому регіоні, забезпечення базовими інфраструктурними послугами та робочими місцями, фінансові та інші можливості їхніх сімей.

Згідно з офіційними даними [3], з початку активної фази військової агресії з боку РФ населення України скоротилося на 6,7 млн. осіб, а у 2022 році від'ємне міграційне сальдо може сягнути 9,43 млн осіб. Сучасні масштаби міграції перевищують усі показники, починаючи з періоду здобуття Україною незалежності з 1991 року.

Агентство по справах біженців (УВКБ ООН) оприлюднило інформацію стосовно чисельності українських громадян, які шукали безпеки у країнах Європи. Дані цього агентства на 29 листопада 2022 року [13] демонструє рис. 1.На цей час невідомо остаточно, скільки громадян України перебуває на території агресора і, насамперед, скільки з них виїхало за власним бажанням, а скільки примусово вивезено окупантами. Тому чисельність в 1,3 млн громадян України на території Росії та Білорусі викликає сумніви. Таким чином, станом на 26 червня 2023 року за кордоном перебувало трохи більше 5 мільйонів українських іммігрантів, з них приблизно 4,7 мільйона - в країнах Європи. Водночас, за даними УВКБ ООН [1] на цю дату (див. табл. 1), як і на 29.11. 2022 р. найбільше українців проживає в Німеччині, на другому місці - в Польщі, на третьому - в Чехії.

Рис. 1. Чисельність українських громадян станом на 29.11.2022 р., які шукали безпеки у країнах Європи, тис. осіб Джерело: складено автором за [13]

Таблиця 1. Кількість переселенців з України в державах Європи за даними УВКБ ООН на червень 2023 року

Згідно даних табл. 1 можна зробити висновок, що кількість українських переселенців, які офіційно зареєстровані в різних країнах світу складають 4420755 осіб, а кількість осіб, яка зареєстрована в національних програмах захисту складає 4745845, чим обумовлює багато запитань такої статистики.

Доцільно зазначити, що УВКБ ООН не оприлюднює відкриті дані, з приводу чого виникають труднощі стосовно обробки інформації. Крім того, агентство використовує дані національних урядів (отже, інформацію з Росії та Білорусії). Цим також можна пояснити той факт, що методи та способи публікації інформації регулярно змінюються, щоб зробити їх більш придатними для переміщених осіб у європейських країнах.

Майже 63% українців, які проживають за межами України через російське вторгнення, - дорослі, 22% - діти до 18 років; у 15% людей вік не встановлено. Примітно, що лише кожен 16 українець зареєстрований у консульстві за кордоном. Станом на 21 червня 2023 року таких громадян було трохи більше 493 тис. осіб, з них 88% повнолітні [7]. Ця інформація свідчить про те, що станом на 24 лютого 2022 року приблизно 20% нинішнього населення України через війну проживає за кордоном.

Для українців, які шукають тимчасового захисту, відкритий вхід до ринку праці Європейського Союзу та перспективи соціальної захищеності. За даними польських офіційних джерел, українські біженці, які проживають у Польщі, заплатили 2 мільярди євро податків відтоді, як російські війська почали повномасштабне вторгнення в Україну. Це втричі більше, ніж країна витрачає на допомогу переселенцям [14]. В очікуванні нової хвилі імміграції восени 2022 року Польща відкриє додаткові 100 000 місць у приймальних пунктах для українців [2], наприкінці осені на ринку праці буде близько 4 000 українських вакансій (це в чотири рази більше, ніж у минулому році восени).

За даними британського видання The Guardian [9], більшість громадян України, які виїхали за кордон, - жінки та діти (90%). Згідно з результатами соціологічного опитування Центру Разумкова з 20 липня по 25 серпня 2022 року, більшість громадян України, які виїхали за кордон, були працездатного віку (див. рис. 2)

Рис. 2. Результати соціологічного опитування громадян України, які виїхали за кордон працездатного віку Джерело: побудовано автором за [8]

Неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики [10] символічно розділив біженців на групи.

Перша група - класичні біженці, це жінки середнього віку з дітьми. Ця категорія погано пристосована до життя за кордоном, не має місцевих друзів і більшість не розмовляють мовою країни, в якій перебувають.

Друга група - трудові мігранти, знають мову, прагнуть працювати в країні перебування, часто мають родичів за кордоном, найчастіше задоволені життям у країні перебування, є західними українцями.

Третя група - спеціалісти, які не зацікавлені в перепідготовці. Вони мають відносно комфортні умови життя, економічну безпеку та друзів у країні перебування. Ця категорія більш позитивно оцінює ставлення до них місцевих жителів, але водночас ця група також більш зацікавлена у поверненні на батьківщину в майбутньому.

Четверта група - вихідці із зон бойових дій, становить лише 16% усіх українських біженців за кордоном. Хоча не всі іммігранти цієї групи адаптувалися до життя за кордоном, вони більш активно мотивовані шукати роботу, ніж інші іммігранти. У більшості випадків вони віддають перевагу життю в Україні та готові повернутися у безпечніший регіон (93%), а не у свій регіон України, якби їм надали допомогу з розміщенням; 85% готові повернутися в безпечніші регіони України, якщо знайдуть добре оплачувану роботу.

Триває російсько-українська війна, руйнація економічної структури України, важкий час післявоєнного соціально-економічного відновлення є факторами, які підвищують ризик можливості не повернутися в Україну для значної частини цих категорій населення. Водночас скорочення частки молоді збільшує ризик погіршення демографічної ситуації в Україні в довгостроковій перспективі.

Пересування громадян, які повертаються в Україну з-за кордону, залежить від безпекової ситуації. За даними соціологічного опитування [8], наприкінці серпня 2022 року майже 71% респондентів планували повернутися в Україну, якщо безпекова ситуація покращиться після закінчення війни.

Окрім міграції українців за кордон в Україні спостерігається внутрішні переміщення всередині країни.

Міграцію в Україні, спричинену вторгненням російських військових, слід розглядати як один із головних факторів, які мають вплив на соціально- економічну ситуацію в регіонах розміщення внутрішньо переміщених осіб (регіонах перебування). Завдання щодо тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб та створення умов для їх інтеграції покладаються на органи місцевого самоврядування, насамперед на місцеві військові адміністрації, особливо в умовах збільшення навантаження на місцеві бюджети.

На запит Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» [7] Мінсоцполітики заявляє, що станом на початок червня місяця 2023 року в Україні зареєстровано 4 871 807 внутрішньо переміщених осіб, з яких 60% - жінки та 40% - чоловіки.

За даними Мінсоцполітики статево-вікова структура українських внутрішньо переміщених осіб виглядає так: (див. рис. 3).

Рис. 3. Статево-вікова структура українських внутрішньо переміщених осіб станом на 09.06.2023 р.

Джерело: побудовано автором за [7]

Доречно зазначити, що Мінсоцполітики має лише дані про тих, хто отримав довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Тобто особи, які з певних причин не оформили такий статус, на рис. 3 не відображаються.

Станом на 23 січня 2023 року за даними Міжнародної організації з міграції [11], в Україні зареєстровано 5,4 млн внутрішньо переміщених осіб (див. рис.4). Минулого літа ця цифра була ще більшою.

Згідно рис. 4 можна зробити висновок, що більшість внутрішньо переміщених осіб проживає на сході України, їх близько 2 мільйонів, далі йдуть центральний регіон (928 тис. осіб) і західний (863 тис. осіб); на півночі України налічується 604 тисячі внутрішньо переміщених осіб, на півдні - 496 тисяч; для Києва є окремі дані, кількість внутрішньо переміщених осіб тут оцінюється в 497 тисяч осіб.

Отже, проведений аналіз свідчить про те, що війна вплинула на внутрішню міграцію, оскільки бойові дії змусили багатьох українців залишити свої домівки, часто переїжджаючи до безпечніших районів на заході чи в центрі країни. Уряд України та різні міжнародні організації працюють над наданням гуманітарної допомоги та допомоги переселенцям, включаючи надання притулку, харчування та медичної допомоги.

Рис. 4. Кількість внутрішньо переміщених осіб за регіонами України станом на 23.01.2023 р.

Джерело: побудовано автором за [11]

Як наслідок, поточний воєнний період докорінно змінив міграційні процеси України, війна призвела до масштабних переміщень населення та значного збільшення кількості біженців. Ці обставини чинять колосальний тиск як на український уряд, так і на міжнародне співтовариство щодо вирішення гуманітарної кризи та надання допомоги тим, хто постраждав від триваючих військових дій.

Суттєві зрушення в демографічній структурі України через війну, що триває, матимуть значний вплив на економіку країни. Щоб детальніше розглянути ці зрушення, доречно зазначити, що за даними Пенсійного фонду України на 1 січня 2022 року в Україні було 10841117 пенсіонерів, зараз зареєстровано 10687921 отримувач пенсії [12]. Триваюча війна спричиняє переміщення молоді та посилює питання старіння.

В умовах зменшення чисельності економічно активного населення країна стикається з багатьма проблемами щодо підтримки економічного зростання та забезпечення соціального добробуту громадян. Скорочення чисельності населення працездатного віку може призвести до нестачі кваліфікованих кадрів, що призведе до підвищення заробітної плати для тих, хто залишиться. Проте це також може призвести до зниження продуктивності праці та збільшення витрат для компаній. Міжнародний валютний фонд прогнозує скорочення робочої сили в Україні на 30% до 2050 року [6].

Після двох років війни на українському ринку праці склалася суперечлива ситуація. Незважаючи на те, що рівень безробіття значно вищий, ніж до війни, все більше компаній скаржаться на нестачу персоналу.

Станом на 24 лютого 2022 року більшість кваліфікованих кадрів працювала у таких сферах, як освіта - 13%, навчання, інженерія, наука, технології - 12%, бізнес, фінанси - 10%, продажі та комунікації - 10%. Ці сфери діяльності були затребувані, але на даний момент такі посади користуються попитом в Україні і не можуть бути забезпечені наявним персоналом.

Багато українських іммігрантів наразі змушені працювати на низькокваліфікованих роботах або технічними робітниками, будівельниками, прибиральницями та домашніми робітниками, що ускладнює повернення українських іммігрантів до нормального життя та професійної діяльності.

У жовтні 2023 року дослідницька компанія Gradus Research проводила опитування [15] серед представників українського бізнесу. Отримані результати свідчать про те, що % опитаних представників бізнесу вже страждають від нестачі кадрів і ця проблема буде тільки погіршуватися.

У той же час 76% опитаних підприємців заявили, що середньомісячний дохід їх компанії знизився під час повної війни. Все це змушує компанії діяти більш спокійно: зараз українські компанії мають короткострокові плани: (33%) і менше року (38%).

Основними викликами під час війни в організації роботи бізнесу є: (див. рис. 5).

Рис. 5. Основні труднощі в організації роботи бізнесу в період повномасштабної війни Джерело: побудовано автором за [15]

Дані рис. 5 свідчать про те, що через те, що головними проблемами в бізнес-організаціях сьогодні є відсутність замовлень - 38% та ринку збуту - 30%, то у центрі уваги постає вирішення цих питань. Тому, особливої активності залучати нових працівників за цих обставин у бізнес-середовища не виникає.

І хоча навчання та розвиток людських ресурсів може здатися несвоєчасним у цей складний для української економіки час, таке рішення може стати вирішенням подвійної кризи, яка виникла на ринку праці. Отже, компанії можуть «виростити» наявних співробітників до необхідного рівня кваліфікації та обмежити доступний для них функціонал. Це сприяє розвитку працівників, оскільки вони переміщуються на нові посади в компанії та отримують більшу відповідальність і можливості. Цю ж стратегію можна застосувати до нових співробітників, орієнтуючись на людей, які потребують нових працівників, але не мають необхідних навичок, наприклад: внутрішньо переміщені особи чи ветерани можуть таким чином знайти роботу.

В Інфляційному звіті Національного банку України зазначено, що економічна активність в Україні поступово зростає, що також впливає на рівень зайнятості українців. Однак ознаки кризи ринку праці, спричиненої всеосяжною агресією Російської Федерації, триватимуть щонайменше до 2024 року [5].

Наразі Україна стикається з нестачею кваліфікованих працівників, особливо в галузях, які потребують спеціальної підготовки та досвіду, таких як охорона здоров'я та освіта. Ця ситуація створює серйозну проблему, яка впливає на різні галузі та економічну стабільність в Україні. Це також може призвести до зростання безробіття серед молоді та молодих спеціалістів.

Перспектива кар'єрного зростання за кордоном також може змусити працівників шукати можливості за межами України, що ще більше ускладнить завдання для вітчизняних роботодавців. Конкуренція на ринку праці загострюється через брак кваліфікованих працівників. Компанії змушені конкурувати за обмежений ресурс: висококваліфікованих спеціалістів. Це може призвести до підвищення заробітної плати та покращення умов для працівників, що може мати позитивний вплив на претендентів, які шукають роботу.

Висновки

У середньостроковій та довгостроковій перспективі розглядається можливість повернення громадян України з країни їхнього тимчасового проживання на батьківщину. Можливість громадян України повернутися до попереднього місця проживання в Україні також значною мірою залежить від: подальшого розвитку безпекової ситуації та тривалості війни; загальної соціально-економічної ситуації в Україні; можливості вирішення подальших проблем. питання працевлаштування. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що війна в Україні мала значний вплив на демографічну та економічну ситуацію в країні. Очікується, що через військовий конфлікт, що триває з 2014 року, і останнє вторгнення в 2022 році, чисельність населення різко скоротиться і досягне 26 мільйонів до 2060 року.

Імміграційна криза призвела до порушення балансового співвідношення між кількістю зайнятого населення і кількістю пенсіонерів та людей з обмеженими можливостями, створюючи серйозні проблеми для економіки країни. Зменшення чисельності населення неминуче призведе до скорочення особистого споживання, експорту та іноземних інвестицій. Зниження податкових надходжень і збільшення соціальних витрат також сприяє загальній економічній кризі в країні. Щоб запобігти наступним соціально-економічним кризам, необхідно вже сьогодні впроваджувати реанімуючу міграційну та демографічну політику, спрямовану на вирішення проблем, висвітлених у цьому дослідженні. Загалом ринок праці важко адаптувався до реалій воєнного часу. Підприємства прагнуть якомога швидше повернутися на окуповану територію, відновити роботу та забезпечити людей роботою. На цей час експерти не можуть достеменно спрогнозувати, як відбуватимуться міграційні події далі, адже це залежить, як від успіху на фронті, так і в безпеці загалом.

Література

1. Біженців з України зафіксували по всьому світу. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine (дата звернення 15.12.2023).

2. Будівельник чи няня: на яких українських фахівців чекають за кордоном. 24 канал. URL: https://24tv.ua/robotadlya-ukrayintsiv-za-kordonom-yakih-krayinah-shukati-de_n2209024 (дата звернення 01.12.2023).

3. Верховна Рада України. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Київ, 2022. 13 с. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1527959 (дата звернення 26.11.2023).

4. Гірше за Голодомор: через вторгнення РФ Україна може втратити до 33% відсотків населення - дослідження No Brainer Data. URL: https://prm.ua/hirshe-za-holodomor-cherez-vtorhnennia-rf-ukraina-vtratyt-do-33-vidsotkiv-naselenniadoslidzhennia-nobrainerdata (дата звернення 14.11.2023).

5. Інфляційний звіт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/monetary/report (дата звернення 22.10.2023).

6. Кількість робочої сили в Україні до 2050 року зменшиться на 30%. Inventory. 2019. URL: https://investory.news/kilkist-robochoi-sili-v-ukraini-do-2050-roku-zmenshitsya-na-30 (дата звернення 01.10.2023).

7. Кількість українців та їх міграція за кордон через війну. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3732355-kilkist-ukrainciv-ta-ih-migracia-za-kordon-cerez-vijnu.html (дата звернення 11.11.2023).

8. Настрої та оцінки українських біженців (липень - серпень 2022 p.) / Центр Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh-bizhentsiv-lypenserpen-2022p (дата звернення 21.12.2023).

9. Новини The Guardian: URL: https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/10/russia-ukraine-war-latest-zelenskiy-pushes-for-oilembargo-to-curb-russias-sense-of-impunity-uk-pledges-to-send-more-arms-live (дата звернення 15.12.2023).

10. Новини Центру економічної стратегії. URL: https://ces.org.ua/category/news-list/ (дата звернення 09.10.2023).

11. Офіційний сайт Міжнародної організації з міграції. URL: https://ukraine.iom.int/uk/mom-v-ukrayini (дата звернення 01.12.2023).

12. Офіційний сайт Пенсійного фонду України. URL: https://www.pfu.gov.ua/ (дата звернення 19.11.2023).

13. Ситуація з біженцями в Україні / Портал оперативних даних про біженців УВКБ ООН. URL: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine (дата звернення 01.12.2023).

14. Українці платять більше податків у Польщі, ніж країна витрачає на біженців, Anna Balakyr, 2022. 31 жовт. LWOW. URL: https://ukrayina.pl/ukrayina/7,183830,29091034, 1059-1082-1088-1072-1111-1085-1094-1110-1087-1083-1072-1090-1103-1090-1100.html (дата звернення 20.12.2023).

15. Як міграційні процеси впливають на бізнес? URL: https://gradus.app/uk/open-reports/how-do-migration-processes-affect-business/ (дата звернення 29.10.2023).

References

1. Bizhentsiv z Ukrainy zafiksuvaly po vsomu svitu [Refugees from Ukraine were registered all over the world]. data2.unhcr.org. Retrieved from https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine [in Ukrainian].

2. Budivelnyk chy niania: na yakykh ukrainskykh fakhivtsiv chekaiut za kordonom. 24 kanal. [Builder or nanny: what Ukrainian specialists are waiting for abroad. Channel 24]. 24tv.ua. Retrieved from https://24tv.ua/robotadlya-ukrayintsiv-za-kordonom-yakih-krayinah-shukati-de_n2209024 [in Ukrainian].

3. Verkhovna Rada Ukrainy. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2023 rik» [Verkhovna Rada of Ukraine. Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On the State Budget of Ukraine for 2023"]. itd.rada.gov.ua. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1527959 [in Ukrainian].

4. Hirshe za Holodomor: cherez vtorhnennia RF Ukraina mozhe vtratyty do 33% vidsotkiv naselennia - doslidzhennia No Brainer Data [Worse than the Holodomor: due to the invasion of the Russian Federation, Ukraine may lose up to 33% of the population - study by No Brainer Data]. prm.ua. Retrieved from https://prm.ua/hirshe-za-holodomor-cherez-vtorhnennia-rf-ukraina-vtratyt-do-33-vidsotkiv-naselenniadoslidzhennia-nobrainerdata [in Ukrainian].

5. Infliatsiinyi zvit Natsionalnoho banku Ukrainy [Inflation report of the National Bank of Ukraine]. bank.gov.ua. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/monetary/report [in Ukrainian].

6. Kilkist robochoi syly v Ukraini do 2050 roku zmenshytsia na 30% [The number of labor force in Ukraine will decrease by 30% by 2050]. investory.news. Retrieved from https://investory.news/kilkist-robochoi-sili-v-ukraini-do-2050-roku-zmenshitsya-na-30 [in Ukrainian].

7. Kilkist ukraintsiv ta yikh mihratsiia za kordon cherez viinu [The number of Ukrainians and their migration abroad due to the war]. www.ukrinform.ua. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3732355-kilkist-ukrainciv-ta-ih-migracia-za-kordon-cerez-vijnu.html [in Ukrainian].

8. Nastroi ta otsinky ukrainskykh bizhentsiv (lypen - serpen 2022 p.) [Attitudes and assessments of Ukrainian refugees (July - August 2022 p.)]. razumkov.org.ua. Retrieved from https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/nastroi-ta-otsinky-ukrainskykh-bizhentsiv-lypenserpen-2022p [in Ukrainian].

9. Novyny The Guardian [The Guardian news]. www.theguardian.com. Retrieved from https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/10/russia-ukraine-war-latest-zelenskiy-pushes-for-oilembargo-to-curb-russias-sense-of-impunity-uk-pledges-to-send-more-arms-live [in Ukrainian].

10. Novyny Tsentru ekonomichnoi stratehii [News of the Center for Economic Strategy]. ces.org.ua. Retrieved from https://ces.org.ua/category/news-list/ [in Ukrainian].

11. Ofitsiinyi sait Mizhnarodnoi orhanizatsii z mihratsii [Official website of the International Organization for Migration]. ukraine.iom.int. Retrieved from https://ukraine.iom.int/uk/mom-v-ukrayini [in Ukrainian].

12. Ofitsiinyi sait Pensiinoho fondu Ukrainy [Official website of the Pension Fund of Ukraine]. www.pfu.gov.ua. Retrieved from https://www.pfu.gov.ua/ [in Ukrainian].

13. Sytuatsiia z bizhentsiamy v Ukraini / Portal operatyvnykh danykh pro bizhentsiv UVKB OON [The situation with refugees in Ukraine / UNHCR operational data portal]. data.unhcr.org. Retrieved from https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine [in Ukrainian].

14. Ukraintsi platiat bilshe podatkiv u Polshchi, nizh kraina vytrachaie na bizhentsiv [Ukrainians pay more taxes in Poland than the country spends on refugees]. ukrayina.pl. Retrieved from https://ukrayina.pl/ukrayina/7,183830,29091034,1059-1082-1088-1072-1111-1085-1094-1110-1087-1083-1072-1090-1103-1090-1100.html [in Ukrainian].

15. Yak mihratsiini protsesy vplyvaiut na biznes? [How do migration processes affect business?]. gradus.app. Retrieved from https://gradus.app/uk/open-reports/how-do-migration-processes-affect-business/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru