Наслідки руйнування Каховської ГЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Збройні Сили України

Національний авіаційний університет

Наслідки руйнування Каховської ГЕС

Романенко Є.О., Непомнящий О.М.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні. [1]

Свого часу Україна вже пережила дві екологічні катастрофи, пов'язані з аваріями на електростанціях. У 1941 році радянська влада, аби зупинити наступ гітлерівців, підірвала Дніпрогес. У 1986-му -- та ж радянська влада внаслідок обурливої недбалості допустила вибух на ЧАЕС. Тепер маємо третю катастрофу -- і знову через москву. Каховська ГЕС більше не підлягає відновленню.

Виклад основного матеріалу

Греблі гідроелектростанцій завжди були об'єктом підвищеної техногенної небезпеки. 6 червня 2023 року російські окупанти вдалися до чергового акту екоциду, котрий загрожує безпрецедентними екологічними наслідками для півдня України і цілого Чорноморського регіону. У результаті теракту було зруйновано 11 прольотів верхньої частини греблі із 28-ми.

3 машинної зали ГЕС стався витік 150 тонн мастила. Гребля Каховського водосховища утримувала 18 мільярдів кубічних метрів води. Для порівняння, в Україні щорічно використовується близько 10 млрд. кубометрів свіжої води.

Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду (МКС) 6 червня - у день знищення греблі Каховського водосховища. Офіс генерального прокурора України звинувачує російські окупаційні війська в черговому воєнному злочині - підриві дамби, яка є цивільним об'єктом. Каховська ГЕС окупована з лютого 2022 року. Росія підрив офіційно заперечує. 10 червня генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що представники МКС приїхали у Херсонську область для підготовки до проведення слідчих дій. [2]

14 червня з'явилася офіційна реакція Європарламенту на підрив росіянами Каховської ГЕС. Депутати визнали, що це військовий злочин, у якому винна не Україна, а росія. Про це йдеться у заяві Європарламенту на його офіційному сайті. "Депутати Європарламенту засудили руйнування греблі в Новій Каховці в Україні, останній військовий злочин, скоєний росією, і за який мають бути вжиті відповідні заходи", -- сказано у заяві. Депутати закликали ЄС посилити санкції проти росії та підтримку України.[3]

Порушуються такими варварськими діями РФ і основні принципи, ідеї, які цивілізований світ розробляв десятиліттями і закріплював у низці міжнародних угод, наприклад, у таких як Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів та Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Такі дії ворога вкотре демонструють світовому співтовариству абсолютне нівелювання РФ міжнародних норм, стандартів та правил.

Злочинними діями окупантів порушено положення п. 3 ст. 35 Розділу І частини ІІІ Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів щодо заборони методів або засобів ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгострокової і серйозної шкоди природному середовищу.

Такі злочинні дії російських військових безумовно та цілком підпадають під кримінально-правову кваліфікацію воєнного злочину відповідно до ст. 8 (2) (b) (iv) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. Даним положенням передбачається відповідальність за вчинення воєнних злочинів, що полягають у умисному вчиненні нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об'єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою. Абсолютно кожна із ознак вчинення даного міжнародного злочину наявна у вчиненому РФ варварстві.

Такі дії окупантів також підпадають під ознаки злочину “Екоцид», який передбачено статтею 441 Кримінального кодексу України. Відповідно до чинної редакції Кримінального кодексу України, екоцид - це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Отже, у діях окупантів наявні всі обов'язкові елементи (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) складу злочину екоцид, тому національні правоохоронні органи повинні відреагувати на такі дії окупанта в межах кримінально- процесуального законодавства. [5]

За даними МВС до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей. Там проживало близько 875 тисяч людей. 700 тисяч українців залишились без доступу до питної води. Загинуло щонайменше 34 особи, ще 28 постраждали, тоді як ще 39 людей вважаються зниклими досі. Також примітно, що під час рятувальних робіт та евакуації ворог обстрілював людей, внаслідок чого ще загинув один рятувальник, а 16 працівників інших служб постраждали. З підтоплених районів вивезли майже 4 тис. людей та сотні домашніх тварин, щобільше, під час рятувальної операції та евакуації окупанти неодноразово відкривали вогонь по людях. Поліцейські обстежили у постраждалих районах уже 11 тисяч квартир та 2,5 тисячі приватних будинків.

Підрив станції призвів до проблем із водопостачанням на Півдні нашої держави. Майже 700 тисяч українців залишилися без доступу до питної води. До цього підвозу води людям залучено 75 одиниць техніки. Окрім іншого, після підриву Каховської ГЕС зросла мінна небезпека у регіонах, оскільки міни винесло течією на Одещину та Миколаївщину.[4]

Наслідками злочинного руйнування Каховської ГЕС, є:

знищення та значне порушення екосистем Каховського водосховища та водних об'єктів які в нього впадають й де відбувався підпір води, пониззя Дніпра, Дніпровського лиману і порушення екосистем пригирлової ділянки Чорного моря;

можлива масова загибель водних організмів (риби, молюсків, ракоподібних, мікроорганізмів, водної рослинності)

у Каховському водосховищі з подальшим погіршенням якості вод внаслідок розкладення загиблих організмів;

порушення середовища існування риби, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні комплекси від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова;

порушення середовища існування та можлива загибель тварин, які населяють сухопутні ділянки які будуть затоплені. Значні ризики для популяцій гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України;

порушення середовищ існування рослинних комплексів: прибережна водна рослинність вище за течією від дамби Каховської ГЕС через осушення загине, території, розташовані нижче зазнають затоплення, зокрема степові та лісові комплекси, які не пристосовані до перебування під водою, що спричинить їх вимокання та загибель. В пониззі Дніпра зростають ендемічні види, занесені до Світового червоного списку й які більше ніде в світі не зустрічаються;

непрогнозоване відкладання річкових наносів та змитих матеріалів з поверхні суходолу;

негативний вплив на акваторії, прибережні території та сухопутну частину трьох українських національних природних парків - «Нижньодніпровський», «Кам'янська Січі», «Білобережжя Святослава», Чорноморського біосферного заповідника (ця територія також має статус біосферного резервату ЮНЕСКО), Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська Коса» та численних об'єктів природно-заповідного фонду з меншими площами, вплив на проектовані природоохоронні території. Ці території також мають статус Водно-болотних угідь міжнародного значення що охороняються відповідно до

Рамсарської конвенції, а також є територіями Смарагдової мережі, що охороняються відповідно до Бернської конвенції;

порушення водопостачання об'єктів у Херсонській і, частково, Запорізькій областях та Дніпропетровській областях;

забруднення вод Дніпра і Чорного моря - первинне забруднення внаслідок потрапляння до вод паливно- мастильних матеріалів, змиву сміття, агрохімікатів, інших небезпечних матеріалів, затоплення і виведення з ладу систем очистки стічних вод, каналізації, і так зване «вторинне забруднення», що виникає внаслідок порушення шарів намулу, в яких десятиліттями відбувалось накопичення забруднюючих речовин;

затоплення будинків, споруд, підприємств, втрати майна, руйнування;

знищення свійських тварин, худоби, домашніх тварин, тварин у зоопарках, трупи яких в спекотну погоду будуть отруювати воду, ґрунти, забруднювати повітря та становити небезпеку поширення інфекційних хвороб;

ускладнення або повне унеможливлення водопостачання для сільськогосподарських потреб півдня Херсонської області;

вимивання, перенесення мін та інших

вибуховонебезпечних речовин, збільшення мінної небезпеки;

утруднення або унеможливлення забору води, необхідної для охолодження Запорізької АЕС, загроза ядерній безпеці світу.

зміна мезоклімату території через зміну площі поверхні водного дзеркала, зміну водного балансу території та збільшення відкритих ділянок суші;

неможливість регулювання водного режиму під час водопілля та паводків. Внаслідок підриву Каховської ГЕС

відповідну греблю знищено, а, отже, нівельовано захист об'єктів, що знаходяться нижче за течією. Тому є ризики повторного підтоплення територій, які є залежними від регуляції з боку Каховської ГЕС.[5]

Крім того, без води залишиться й Північно-кримський канал. У березні ЗМІ з посиланням на окупаційну адміністрацію Криму повідомляли, що 2023 року водою каналу планувалося здійснити зрошення 40 тисяч гектарів сільськогосподарських земель півострова і поступово збільшувати площі до значно вищих показників зрошування, які були до анексії Криму Росією 2014 року. Після знищення греблі Каховської ГЕС всі ці плани втратили актуальність.

Підрив Каховської ГЕС росією передусім має значні гуманітарно-екологічні наслідки як для постраждалого регіону, так і для сусідніх. Вплив на економіку поточного року, за прогнозом НБУ, помірний - до 0,2 в. п. від'ємного внеску в зміну реального ВВП, до 0.3 в. п. додатного внеску в споживчу інфляцію та розширення дефіциту торгівлі товарами на 0,4 млрд. дол. Усі ці оцінки враховано в поточному макроекономічному прогнозі. Водночас втрати матимуть сталий характер та позначатимуться на потенційному ВВП у наступні роки. Частково вони можуть бути компенсовані інвестиціями у відновлення постраждалих територій і галузей та переорієнтацією виробництва до інших областей, що разом зі збільшенням імпорту також стримуватиме інфляцію. За оцінками КШЕ та Мінекономіки, витрати на відновлення втраченого будуть високими - лише прямі збитки становлять щонайменше 2 млрд. дол. США - та залежатимуть від обраного сценарію відбудови ГЕС і водосховища. Фінальне рішення щодо відбудови має враховувати як економічні витрати, окупність та строки робіт, так й екологічні наслідки.

Теракт спричинив значні гуманітарно-екологічні наслідки. Підрив Каховської ГЕС росіянами призвів до її руйнування, втрати Каховського водосховища та затоплення прилеглих територій. За об'ємом води Каховське водосховище було найбільшим в Україні 18,2 км3, а площа його водного дзеркала становила 2155 км2 (на другому місці після Кременчуцького).

У результаті втрачено майно, зруйновано чи пошкоджено інфраструктурні об'єкти, суттєво зросли ризики для життя та здоров'я населення. У трьох постраждалих областях до повномасштабного вторгнення проживало приблизно 14% населення. Майже 80 населених пунктів, включно з Херсоном, як у зоні затоплення, так і ті, що розташовані вище за течією, зіткнулися з нестачею води. Екологічні наслідки охоплюють затоплення територій нижче водосховища та їх осушення вище греблі, зниження рівня ґрунтових вод і в басейнах сусідніх річок, руйнування екосистеми, епідеміологічні ризики, зміну клімату (заболочення та пилові бурі), забруднення узбережжя Чорного моря й придніпровських територій агрохімікатами, небезпечними речовинами з промислових підприємств, мінами, загибель рослин і тварин на значній площі.

Вплив на економіку у 2023 році буде помірним. З жовтня 2022 року Каховська ГЕС не працювала в Об'єднаній енергосистемі України через окупацію. Проєктна потужність Каховської ГЕС становила 335 МВт, що становило до 3% внеску у виробництво електроенергії в Україні в пікові періоди споживання Тому втрата її потужностей не матиме впливу на обсяги виробництва е/е цього року. Однак вірогідним є погіршення маневреності енергосистеми, що посилить ризики її балансування в пікові години споживання. Водночас вода - важливий елемент виробничого процесу для низки видів промисловості, виробничі потужності якої розміщені в південно-східних областях, зокрема металургійних і добувних підприємств, підприємств харчової промисловості тощо. Навіть тимчасове скорочення постачання води обмежуватиме їхню роботу, що матиме негативний вплив на ВВП. Так, уже в червні частина металургійних заводів скоротила завантаження потужностей через брак води. Це перервало відновлення в галузі, яке спостерігалося з початку року, та позначилося на зниженні експортних надходжень.

Водночас частина підприємств має замкнуту систему циркуляції води. Крім того, можливим є використання води з інших водойм та джерел, а окремі підприємства вже заявили про будівництво власних водогонів. Очікується, що скорочення постачання води буде обмеженим в часі, а вплив на промисловість спостерігатиметься переважно у 2023 році.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, сукупна площа затоплених сільгоспугідь становила більше 70 тис. га, однак на контрольованих територіях правобережжя - лише 10 тис. га. Водночас через втрату водосховища постраждали іригаційні системи, що, за нашими оцінками на основі розподілу площ за регіонами, зрошували до 350 тис. га не лише на затоплених площах, але і в сусідніх регіонах. До повномасштабного вторгнення постраждалі регіони відігравали провідну роль у виробництві овочів, а також зернових. За оцінками НБУ, на території, яким загрожує ризик осушення, припадає приблизно 10-11% урожаю пшениці та соняшника та приблизно 5% збору кукурудзи. Проте в поточному році негативний вплив теракту на економічну активність у сільському господарстві буде маржинальним, оскільки значна частина угідь була окупована ще з минулого року, а врожай озимих, зокрема пшениці, вже був на пізній стадії вегетації без потреби в зрошенні.

Урожаї овочів та окремих фруктів під більшим ризиком. Проте, за оцінками НБУ, їх втрати також будуть помірними (до 5%) завдяки достатньому запасу вологи в ґрунтах та нарощуванню виробництва овочів в інших областях (Одеська, Миколаївська, Черкаська). Суттєві збитки зафіксовані в рибній галузі у зв'язку з мором риби та руйнуванням риборозплідних заводів. Однак частка рибного господарства в загальному обсязі сільгоспвиробництва є незначною. Ці втрати разом зі зростанням виробничих та логістичних витрат, скороченням виробництва окремими підприємствами харчової промисловості зумовлять від'ємний внесок у зміну реального ВВП до 0.2 в.п. та додатний внесок до 0.3 в.п. у споживчу інфляцію цього року. Тимчасове зниження обсягів виробництва металургії, затоплення територій та зменшення врожаю овочів призведуть до збільшення дефіциту торгівлі товарами на 0.4 млрд дол.

Руйнування Каховської ГЕС стримуватиме економічну активність у середньостроковій перспективі, передусім через шкоду сільському господарству. Втрата джерела води для зрошувальних каналів значно ускладнить зрошування угідь. Разом зі зміною кліматичних умов це негативно позначиться на врожайності агрокультур у регіоні та, відповідно, обсягах їх вирощування (насамперед овочів і баштанних культур, меншою мірою зернових та олійних культур). Також може постраждати молочна галузь регіону внаслідок погіршення стану пасовищ та харчова промисловість, переважно переробка овочів та олії. Усе це посилюватиме тиск на ціни на продукти харчування навіть після війни.

Підрив Каховської ГЕС стримуватиме і відновлення судноплавства в нижній частині Дніпра до Чорного моря унаслідок як обміління Дніпра, так і руйнування інфраструктури портів та річкових терміналів уздовж гирла Дніпра нижче Каховського шлюзу. Хоча порти в підтопленому регіоні не були залучені до роботи "зернового коридору", а судноплавство Дніпром слабко використовувалося і раніше, попри дешевший спосіб транспортування. Водночас брак наскрізного річкового сполучення разом із ускладненим сухопутним сполученням може призвести до зростання логістичних витрат у регіоні, допоки не відновляться транспортні шляхи.

Екологічна катастрофа, нестача води може посилити міграційні процеси та відповідно зумовити скорочення робочої сили, передусім міст - промислових гігантів: Кривого Рогу, Нікополя та Марганця. Це ускладнить відновлення регіону.

Водночас, за оцінками НБУ, втрати ВВП у наступні роки будуть меншими, ніж у 2023 році, завдяки як інвестиціям у відновлення постраждалих територій та галузей, так і переорієнтації виробництва до інших областей. Другий із зазначених чинників разом із нарощуванням імпорту стримуватиме інфляційний тиск. Однак, ці втрати матимуть сталий характер та позначатимуться саме на потенційному ВВП упродовж тривалого періоду часу до можливого відновлення комплексу гідроспоруд. [6]

За оцінками Мінекономіки, ціна будівництва нової ГЕС становить приблизно 1 млрд. дол. Додатково потрібні кошти для будівництва мостового та залізничного переходу, що може потребувати приблизно 0.5 млрд дол. Роботи триватимуть щонайменше п'ять років. Тож до моменту побудови шляхопроводів додатково потрібні будуть кошти на будівництво тимчасових перемичок. Однак саме питання доцільності відновлення ГЕС та/або водосховища та інших об'єктів повинно бути ретельно опрацьоване за участю як економістів, так і екологів, на основі ризик-менеджменту як інструментарію державного регулювання оцінки ризиків при будівництві та експлуатації споруд з огляду на аргументи як "за", так і "проти", та наявність ресурсів для відновлення. [7]

Аргументи "за" відбудову Каховської ГЕС та наповнення водосховища ґрунтуються на потребі забезпечення безпеки ЗАЕС, підтримки економічного розвитку, зокрема металургійного комплексу та сільського господарства, та відновлення транспортного сполучення. Водночас аргументи "проти" звучать виключно від екологів. За їхніми словами, водосховища чинять руйнівну дію на довкілля, тож більш доцільним буде відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки півдня з орного землеробства на пасовищне тваринництво, стійке в умовах сучасного клімату та виправдане з огляду на прогресуючі процеси опустелювання регіону.

Ураховуючи площі під ризиком осушення, потрібні інвестиції для відновлення системи іригації постраждалих регіонів можуть становити приблизно 1-1,.5 млрд.дол. Водночас Мінагрополітики оцінило збитки меліоративних систем у 150-160 млрд. грн (понад 4 млрд дол.). Доцільність їх відновлення також має бути всебічно вивчена, адже встановлення сучасних систем зрошення може виявитися ефективнішим та дешевшим. За оцінками експертів, вартість установлення системи зрошення оцінюється в 3-3.5 тис. дол./га.

Проте більшість цих робіт можливі лише після деокупації територій та суттєвого зниження безпекових ризиків. [6]

Висновки

Підрив Каховської ГЕС можна прирівняти до найбільших терактів сучасної історії. Кількість затоплених територій обраховується кількома тисячами квадратних кілометрів. Під водою опинилися більш як півтора десятка міст і сіл, а загалом існує загроза для 80 населених пунктів українського Півдня. Фактично йдеться про факт екоциду, скоєного росією -- масового знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери та водних ресурсів -- того, що може спричинити екологічну катастрофу. Він матиме довгостроковий негативний вплив на економіку країни навіть за умови швидкого відновлення інфраструктури. Крім того, теракт матиме масштабні та довготривалі наслідки для екологічної системи всього Чорноморського регіону. водосховище підрив екологічний

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Російська федерація є державою- терористом //Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22.

2. Міжнародний кримінальний суд розслідує знищення ГЕС Каховки Європарламент чітко визначив винних у підриві Каховської ГЕС: офіційна заява

3. 4.Чи можливо відновити греблю Каховської ГЕС: глава МВС Клименко відповів

4. Підрив Каховської ГЕС: попередні висновки і можливі наслідки

5. Національний банк України. Інфляційний звіт. Липень 2023 року

6. Nepomnyashchyi O.M. Risk-management as an instrument of the public regulation of risk assessment in construction and operation of buildings / О.М. Nepomnyashchyy, D.V. Barzylovich., O. V. Medvedchuk // Public management. - 2018. - № 5 (15). - P. 189-202.

Размещено на Allbest.ru