Князь Федір Корятович: сторінки біографії
Висвітлення діяльності князя Федора Корятовича у Великому князівстві Литовському та Угорському королівстві, оцінка його внеску в формування української державності. Розвиток станового устрою та реорганізація управління на Поділлі при владі Гедиміновичів.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2024 |
| Размер файла | 55,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Відзначимо підтримку князем Мукачевського монастиря, який став церковним центром краю. Від ХІУ ст. у монастирі була резиденція єпископів Мукачівської єпархії, він став одним із найважливіших символів східнохристиянської православної ідентичності місцевого слов'янського населення Маґочій П. Р Історія. // Енциклопедія історії і культури карпатських русинів. Ужгород, 2010. С. 287.. За переконанням Л. Войтовича, Федір Корятович сприяв заснуванню єпископства з центром у Мукачеві. Ще перебуваючи у турецькому полоні, князь звернувся до Константинопольського патріархату стосовно утворення окремої православної Мукачівської єпископії, що було підтримано Войтович Л. Берегове на Українсько-угорському пограниччі: міфи та історія // Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення. Л., 2020. С. 39.. Також Мукачівський монастир був головним культурно-освітнім центром Закарпаття. У монастирі працювала майстерня рукописної книги (скрипторій), існувало літописання, формувалась бібліотека Поп Д. Історія Подкарпатської Руси. Ужгород, 2005. С. 57.. За часів Федора Корятовича монахи вчили місцевих юнаків читати й писати163Розлуцька Г. М. Національно-орієнтаційні детермінанти розвитку освіти у середовищі Мукачівського монастиря на Закарпатті. // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна ро-бота». Ужгород, 2018. Випуск 1. С. 210..
Також зауважимо, що у 1404 р. у Королеві, яке тоді належало до володінь Федора Корятовича, Станіслав Граматик переписав Королівське Євангеліє Войтович Л. Живий образ князя Федора Корятовича. С. 214.. Він міг приїхати в край разом із Федором Корятовичем ОфіцинськийР.А. Сталеві нерви тореадора ... Україна. 2009-2014. Ужгород: Ґражда, 2014. С. 169..
На початку ХІУ ст. князь Федір залишався одним із впливових феодалів Угорщини, обіймав посади наджупана Марамороського (1404, 1411-1415) і Сатмарського (1404-1406) Кобаль Й. Із Поділля за Карпати: князь Федір Корятович. // Локальна історія. 2020. 3 червня.https:// localhistory.org.ua/texts/statti/iz-podinia-za-karpati-kniaz-fedir-koriatovich/. У 1404 р. на території Закарпаття він виступив проти повстання феодалів, які боролись з Сигізмундом І161Геровский Г. Ю. Князь Федор Кориатович. С. 5-6.. Князь брав участь у різних воєнних кампаніях Сигізмунда І проти Владислава ІІ Ягайла, зокрема, у нападі 12 тис. угорського війська на Сондецьку волость у Малопольщі в жовтні листопаді 1410 р. Військо дійшло до Нового Сонча і відступило до Бардієва Войтович Л. Живий образ князя Федора Корятовича. С. 213.. Для оборони угорсько-польського кордону у січні 1411 р. Федір Корятович виставив 200 вершників Федака С.Д. «Ми, Федір Корятович, з ласки Божої князь із Мункача ... ». Історичний нарис. Ужгород: Карпати, 2017. С. 87; Шабульдо Ф. М. Федір Корятович. // Енциклопедія історії України. К., 2013. Т. 10. С. 274..
1412-1413 рр. Федір Корятович разом із бароном П. Перені прогнав із Королева синів вельможі Драга, які тероризували місцеве населення і перешкоджали торгівлі Войтович Л. Княжа доба на Русі. Портрети еліти. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2006. С. 674..
Князь супроводжував Сигізмунда І на Констанцський собор і, можливо, був присутнім при спаленні Яна Гуса 6 липня1415 р. Офіцинський Р.А. Сталеві нерви тореадора ... Україна. 2009-2014. Ужгород: Ґражда, 2014. С. 169..
Точна дата смерті Федора Корятовича невідома. 15 грудня 1415 р. в одній зі своїх грамот Сигізмунд І вже використовує такий зворот, як «колишній подільський князь Федір» Федака С.Д. «Ми, Федір Корятович, з ласки Божої князь із Мункача ... »: історичний нарис. Ужгород: Карпати, 2017. С. 100..
Місце поховання князя залишається невідомим. Частина істориків вважає, що це була церква св. Миколая у Мукачеві Pop I. Podkarpatska Rus. Osobnosti jeji historie, vedy a kultury. Praha: Libri, 2008. S. 138-139; Олашин В., Приймич М. Пам'ятник князю Корятовичу Ф., 1996 (мист.). С. 301., натомість Й. Кобаль один із храмів у м. Берегово Кобаль Й. Федір Корятович у світлі нових джерел. // Carpatica - Карпатика. Ужгород, 2005. Вип. 32. С. 105-106..
Загалом, князь Федір Корятович є помітною постаттю середньовічної України. Діяльність цього представника литовської династії Гедиміновичів під час його князювання на Поділлі у другій половині 1380-х у 1393 рр. супроводжувалось становленням феодальних відносин у краї, розвитком господарства тощо. Другим українським регіоном активності Федора Корятовича наприкінці XIV на початку ХУІ ст. стало Закарпаття, що у той час перебувало в складі Угорського королівства. Як особа з найближчого оточення короля Сигізмунда І, князь обіймав високі управлінські посади на Закарпатті, зробивши певний внесок у розвиток цього краю. Постать і діяльність Федора Корятовича потребує подальшого дослідження із залученням архівних документів та історіографічного доробку країн Європи.
References
1. Bazhenov, L. (2011). Tysjacha rokiv ukrajins'kij emigraciji ta uchast' v nij podoljan. Podil 's'ka emigra-cija v konteksti yevropejs'koji ta svitovoji kul 'tury: materialy Mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konfe-renciji (m. Khmel'nyc'kyj, 17-18 bereznja 2011 r.). Khmelnyskui: Vydavec' PP Zakolodnyj M.I. [in Ukrainian].
2. Bazhenov, L. (2015). Synjovods'ka bytva 1362 roku: dyskusijni versiji. Visnyk Kam' janec'Podil's'kogo nacional'nogo universytetu imeniIvana Oghijenka. Istorychni nauky. 8, 25-31. [in Ukrainian].
3. Bilecka, O. (2017). Chervonogrods'kyj povit Podil's'koji zemli naprykinci XIV-XVI st. Mizhdyscyplinarni gumanitarni studiji. Ser.: Istorychni nauky. 3, 57-98. [in Ukrainian].
4. Bilecka, O. (2002). Gramoty podil's'kykh knjaziv Korijatovychiv jak dzherela do vyvchennja istoriji Podillja XIV st. Zapysky istorychnogo fakul'tetu. Odesa, 12, 415-423. [in Ukrainian].
5. Cherkas, B. (2015). Podil's'ke knjazivstvo i «nogajevi» tatary: borot'ba za Prydnistrov'ja (1374-1380). Ukrajina v Central'no-Skhidnij Yevropi. 15, 68-72. [in Ukrainian].
6. Dashkevych, Ya. (2006). Stepovi derzhavy na Podilli ta v zakhidnomu Prychornomor'ji jak problema istoriji Ukrajiny XIV st. Materialy i doslidzhennja zarkheologijiPrykarpattja i Volyni. 10, 112121. [in Ukrainian].
7. Fedaka, S. (2017). «My, Fedir Korjatovych, z lasky Bozhoji knjaz'izMunkacha ... ». Istorychnyj narys. Uzhgorod: Vseukrajins'ke derzhavne vydavnyctvo «Karpaty». [in Ukrainian].
8. Fedaka, S. (2011). Fedir Korjatovych: do pytannja genealogiji. Naukovi zapysky Bogoslovs'ko-istorychnogo naukovo-doslidnogo centru im. Arkhimandryta Vasylja (Pronina). 1, 209-217. [in Ukrainian].
9.
10. Fenych, V. (2019). Greko-katolyky uzhgorods'koji unijnoji tradyciji: mify, stereotypy, realiji. Uzhgorod, Vyd-vo V. Padjaka. [in Ukrainian].
11. Filippov, O. (2006). Knjaz' Fedir Koriatovych mav gerb ugors'kogo korolja. Studiji z arkhivnoji spravym ta dokumentoznavstva. 14, 35-37. [in Ukrainian].
12. Granchak, I. (1993). Stanovlennja i rozvytok feodaljnykh vidnosyn u Zakarpatti (IX XV st.). Narysy istoriji Zakarpattja. Uzhgorod, 1, 46-81. [in Ukrainian].
13. Gres'ko, S. (1996). Istorychne Podillja u vzajemynakh Velykogo knjazivstva Lytovs'kogo i Zolotoji Ordy (40-90-ti rr. XIV st.). Zapysky istorychnogo fakul'tetu ODUim. 1.1. Mechnykova. 2, 3-6. [in Ukrainian].
14. Kobal, J. (2005). Fedir Korjatovych u svitli novykh dzherel. Carpatica Karpatyka. 32, 75-109. [in Ukrainian].
15. Mocja, O. P. (2012). Synjovods'ka bytva ta jiji naslidky v konteksti istoriji serednjovichnoji Yevropy. Ukrainian historicaljornal. 2, 4-10. [in Ukrainian].
16. Mykhajlovs'kyj, V. (2021). Istorija, mova, geografija: toponimy serednjovichnogoPodillya. Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
17. Mykhajlovs'kyj, V. M. (2017). Formuvannja terytoriji istorychnogo Podillya u drugij polovyni XIV st. Ukrainian historical jornal. 3, 67-82. [in Ukrainian].
18. Mykhajlovs'kyj, V. (2010). Vasal'ni stosunky knjaziv Koriatovychiv iz Kazymyrom III ta Ljudvikom Ugors'kym. Ukrainian historical jornal. 4, 4-15. [in Ukrainian].
19. Norkus, Z. (2016). Neprogoloshena imperija: Velyke knjazivstvo Lytovs'ke zpogljaduporivnjal'noistorychnoji sociologiji imperiji. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
20. Oficyns'kyj, R. (2014). Stalevi nervy toreadora ... Ukrajina. 2009-2014. Uzhgorod: Grazhda. [in Ukrainian].
21. Otamanovs'kyj, V. (1993). Vinnytsia v XIV XVII st. Istorychne doslidzhennja. Vinnytsia: «Kontynent-prym». [in Ukrainian].
22. Pap, S. (2015). Velyka borot'ba. Uzhgorod: Vyd-vo «Grazhda». [in Ukrainian].
23. Pilipchuk, Ya. V. (2013). Khan Dzhanibek i knyaz' Lyubartas-Dmitriy. Zolotoordynskoe obozrenie. 2, 73-100. [in Russian].
24. Pop, D. (2005). Istorija Podkarpats'koji Rusy. Uzhgorod. [in Ukrainian].
25. Pop, I. (2005). Dёjiny Podkarpatske Rusi v datech. Praha: Libri. [in Czech].
26. Pop, I. (2006). EntsiklopediyaPodkarpatskoy Rusi. Uzhgorod: PP «Povch R. M.». [in Russian].
27. Pop, I. (2008). PodkarpatskaRus. Osobnostijejihistorie, vёdy a kultury. Praha: Libri. [in Czech].
28. Romanjuk, I., Rogozovs'ka, A. (2011). Bytva na Synikh Vodakh: istoriografija problemy. Naukovi zapysky Vnnyts'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu im. M. Kocjubyns'kogo. Serija: Istorija. 19, 274-277. [in Ukrainian].
29. Rozluc'ka, G. (2018). Nacional'no-orijentacijni determinanty rozvytku osvity u seredovyshhi Mukachivs'kogo monastyrja na Zakarpatti. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo universytetu. Serija: «Pedagogika. Social'na robota». 1, 208-212. [in Ukrainian].
30. Rusyna, O. (2013). Fedir Ljubartovych. Encyklopedija istoriji Ukrajiny. Kyiv, 10, 274. [in Ukrainian].
31. Rusyna, O. (1998). Ukrajinapid tataramy i Lytvoju. Kyiv: Al'ternatyvy. [in Ukrainian].
32. Shabul'do, F. M. (1996). Bytva bilja Synikh Vod 1362 r.: malovidomi ta neznani aspekty. Ukrainian historical jornal. 2, 3-15. [in Ukrainian].
33. Sicins'kyj, Ju. (2009). Podillya pid vladoju Lytvy. Kamianec-Podilskiu. [in Ukrainian].
34. Stryjkovs'kyj, M. (2011). Litopys pol's'kyj, lytovs'kyj, zhmuds'kyj i vsijeji Rusi. L'viv. [in Ukrainian].
35. Vojtovych, L. (2006). Knjazha doba na Rusi. Portrety elity. Bila Cerkva: Vydavec' Oleksandr Pshonkivs'kyj. [in Ukrainian].
36. Vojtovych, L. (2018). Borot'ba za spadshhynu Romanovychiv (1340-1434): mizh stereotypamy ta istorychnoju pravdoju. Knjazha doba: istorija i kul'tura. 12, 121-142. [in Ukrainian].
37. Vojtovych, L., Celujko, O. (2008). Pravljachi dynastiji Yevropy. Genealogichno-khronologichnyj dovidnyk. Bila Cerkva: Vyd. O. V. Pshonkivs'kyj. [in Ukrainian].
38. Yakovenko, N. (2006). Narys istoriji serednjovichnoji ta rannjomodernoji Ukrajiny. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Структурна зміна суспільного устрою у новому державному утворенні – Великому Князівстві Литовському. Особливості становища верств населення, які входили до вершини соціально-станової ієрархії. Середній прошарок населення, духовенство, міщани та селянство.
реферат [26,0 K], добавлен 30.10.2011Формування Галицького князівства в другій половині XI століття. Діяльність засновника галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. Становлення феодального ладу в князівстві з розвитком великого землевласництва - боярства.
презентация [9,6 M], добавлен 15.12.2016Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Дипломатичне визнання України. Міжнародна політика України на сучасному етапі. Утворення Литовської держави. Становище православної церкви у Великому князівстві литовському. Роль церкви в житті українців. Звільнення від іга монголо-татарських орд.
контрольная работа [30,7 K], добавлен 21.12.2012Наукова діяльність і історико-культурна спадщина Миколи Петрова. Еволюція правового становища Великого князівства Литовського. Поширення католицизму та польських впливів на терени ВКЛ. Відображення процесу становлення шляхти як окремого соціального стану.
статья [25,4 K], добавлен 17.08.2017Походження В.К. Острозького, великого українського князя, магната. Його політична кар'єра. Ставлення до українського козацтва. Позиція в релігійній сфері, роль в піднесенні української культури. Власність та прибуток князя. Останні роки княжіння.
презентация [270,1 K], добавлен 22.09.2016Біографічні відомості про народження та дитинство, сім'ю руського державного і політичного діяча з варязької династії Рюриковичів, князя новгородського. Завоювання Володимиром київського престолу, його походи. Увічнення пам'яті князя Володимира.
презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2013Стан справ у князівстві після смерті князя Романа. Початок правління Данило Галицького. Відносини і боротьба з монголо-татарами. Відносини з Папою Римським. Відносини з іноземними державами. Внутрішня політика. Данило - найбільша постать в icтopiї.
реферат [26,4 K], добавлен 08.02.2007Державні кордони володінь монархії Габсбургів, обставини, основні етапи та фактори їх формування. Співвідношення політичних сил, яке склалося у Європі в останній третині ХVІІІ ст., розширення австрійських володінь. Реорганізація апарату управління.
реферат [18,4 K], добавлен 10.05.2011Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.
реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014
