Результати роботи ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини національної академії медичних наук України" у 2022 році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати роботи ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини національної академії медичних наук України» у 2022 році

Dimitry A. Bazyka

Viktor O. Sushko

Anatolii A. Chumak

Pavlo A. Fedirko

Victoria V. Tal'ko

Larysa A. Yanovych

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ,

Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях у 2022 р. У звіті представлені результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру щодо вивчення радіаційних ефектів і медичних наслідків аварії на ЧАЕС. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено Науковою радою НАМН України.

Ключові слова: ННЦРМ, Чорнобиль, радіаційні ефекти, епідеміологія, радіаційна гігієна, лікування постраждалих, міжнародне співробітництво, кадри.

D. Bazyka, V. Sushko, A. Chumak, P. Fedirko, V. Talko, L. Yanovych K State Institution «National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv,

STATE INSTITUTION «NATIONAL RESEARCH CENTER FOR RADIATION MEDICINE OF THE NATIONAL ACADEMY OF MEDICAL SCIENCES OF UKRAINE» - RESEARCH ACTIVITIES AND SCIENTIFIC ADVANCE IN 2022

Research activities and scientific advance achieved in 2022 at the State Institution «National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» (NRCRM) concerning medical problems of the Chornobyl disaster, radiation medicine, radiobiology, radiation hygiene and epidemiology in collaboration with the WHO network of medical preparedness and assistance in radiation accidents are outlined in the annual report. The report presents the results of fundamental and applied research works of the study of radiation effects and health effects of the Chornobyl accident. The report also shows the results of scientific-organizational and health care work, staff training. The Scientific Council meeting of NAMS approved the NRCRM Annual Report.

State Institution «National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» is the main institution in Ukraine in the issues of medical problems of the Chornobyl accident, radiation medicine, radiobiology, radiation hygiene, and radiation epidemiology. NRCRM collaborates with the WHO network of medical preparedness and assistance in radiological accidents. NRCRM also serves as a training base for students of the Bogomolets National Medical University.

Two specialized scientific councils for the defense of doctoral and candidate's dissertations on the specialties «Radiobiology» and «Genetics» were functioning on the basis of the NRCRM during 2022, as well as the problem commissions of the Ministry of Health and Science of Ukraine «Radiation Medicine», «He- matology and Transfusiology».

In 2022 there were 29 research projects carried out at the NRCRM (16 of basic and 13 of the applied research) using the NAMS budget funds. In 2022, 4 basic research projects were completed.

Execution of research works in the NRCRM units was carried out in accordance with the approved scientific and technical tasks and calendar plans for

2022. The plan of scientific activity of the NSCRM in 2022 is fully implemented, at the appropriate theoretical and practical level.

For the first time, a comprehensive study of the expression of lipoproteinlipasa (LPLліпопротеїнліпаза) and SORL1рецептор 1, пов'язаний з білком сортування субодиниця 1 фактору сплайсингу 3b genes in chronic lymphoid leukemia (CLL) patients depending on the mutational status of the SF3B1³ gene was conducted. It was established that the expression of the LPL gene with a high degree of probability makes it possible to assess the mutational status of IGHV genes in 89.2 % of patients. In patients with unmutated IGHV genes, the following were found:

^ correlation between the expression levels of LPL and c-MYC genes, which indicates in favor of a higher proliferative activity of leukemic B-cells;

^ association between the level of LPL expression and polymorphisms rs1642785 and rs17878362 of the TP53 gene, which lead to a decrease in the stability of the mRNA of the TP53 gene;

^ a higher level of LPL expression in cases with stereotypic B-cell receptors compared to non-stereo- typic cases. lipoprotein lipase

²sorting protein-related receptor 1

³splicing factor 3b, subunit 1

Key words: NRCRM, Chornobyl, radiation effects, epidemiology, radiation hygiene, treatment of victims, international cooperation, personnel.

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ) є головною установою в Україні з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології та з питань радіаційної гігієни, радіаційної епідеміології, є центром, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях, учбовою базою для студентів Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

У 2022 р. на базі ННЦРМ функціонували дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій за фахом «Радіобіологія» та «Генетика», а також проблемні комісії МОЗ і НАМН України «Радіаційна медицина», «Гематологія і трансфузіологія».

У 2022 р. виконувалось 29 науково-дослідних робіт, що фінансувалися НАМН України з державного бюджету (16 фундаментальних, 13 прикладних). У 2022 р. завершені 4 фундаментальні НДР.

Виконання НДР в підрозділах ННЦРМ здійснювалося згідно з затвердженими науково-технічними завданнями та календарними планами на 2022 рік. План наукової діяльності ННЦРМ у 2022 році виконаний повністю, на належному теоретичному та практичному рівні.

РЕЗУЛЬТАТИ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

національний науковий центр радіаційної медицини ннцрм

Вперше проведено комплексне дослідження експресії генів ЛПЛ і SORL1² у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ) залежно від мутаційного статусу гена SF3B1³. Встановлено, що експресія гена ЛПЛ з високим ступенем вірогідності дозволяє оцінити мутаційний статус IGHV генів у 89,2 % хворих. У хворих з немутова- ними IGHV генами виявлено:

^ кореляцію між рівнями експресії генів ЛПЛ і c-MYC, що свідчить на користь більш високої про- ліферативної активності лейкемічних В-клітин;

^ асоціацію між рівнем експресії ЛПЛ та полі- морфізмами rs1642785 і rs17878362 гена ТР53, які призводять до зниження стабільності мРНК гена ТР53;

вищий рівень експресії ЛПЛ у випадках зі стереотипними В-клітинними рецепторами порівняно з нестереотипними випадками.

Визначення експресії гена ЛПЛ може бути застосовано як маркер прогнозу тривалості періоду до призначення терапії, безрецидивного і загального виживання хворих на ХЛЛ. Вперше виявлено підвищення ризику розвитку вторинних пухлин у хворих з рівнем експресії ЛПЛ вище за 300 ум. од. Вперше у хворих на ХЛЛ виявлено появу експресії альтернативного транскрипта гена SORL1 (SORL1-A2), що підтверджує порушення механізмів сплайсингу при цьому захворюванні, її асоціацію з негативним перебігом (медіана загального виживання 9 міс. проти 61 міс. за низького рівня експресії SORL1- Д2). Визначено, що частота мутацій гена SF3B1 збільшується в рецидиві захворювання. Рівень експресії ЛПЛ був вищим у лейкемічних клітинах хворих на ХЛЛ, в яких виявлені мутації гена SF3B1. Вперше встановлена асоціація між вірогідністю появи мутацій гена SF3B1 з експресією окремих IGHV генів та стереотипією В-клітин- ного рецептора. Підтверджено негативне прогностичне значення наявності у хворих мутацій гена SF3B1.

Визначено молекулярно-генетичні особливості патогенезу Ph-негативних мієлопроліфератив- них неоплазій (МПН) в осіб, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, удосконалено ефективність їх діагностики. Встановлено, що хворі на Ph-негативні МПН з радіаційним анамнезом рідше мають мутацію в гені JAK2, ніж ті, що захворіли спонтанно, однак значно частіше є носіями мутацій у генах епігенетичного регулювання DNMT3A, TET2, ASXL1. Наявність таких неспецифічних додаткових мутацій у хворих із радіаційним анамнезом, ймовірніше, є передумовою розвитку МПН з високим ризиком тромботичних ускладнень і може свідчити про особливості радіаційного патогенезу та розвитку хвороби клонального гемопоезу невизначеного потенціалу.

Проведено дослідження рівня геномної нестабільності після введення астаксантину в опромінених та неопромінених лімфоцитах периферичної крові умовно здорових осіб з групи контролю та безсимптомних (без реалізованої онкопатології) носіїв мутації в гені BRCA1. Виявлено особливості впливу астаксантину на розвиток геномної нестабільності у осіб-носіїв мутації 5382insC в гені BRCA.

Проведено цитогенетичне дослідження впливу культурального середовища від клітин раку легень людини А-549 на частоту аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові умовно здорових осіб. Генотоксичний ефект залежав від об'єму середовища клітин А-549. Встановлено оптимальний об'єм середовища від клітин А-549 для моделювання індукції ефекту свідка в інтактних лімфоцитах периферичної крові людини.

Досліджено в порівняльному аспекті вплив двох бінарних променевих технологій окремо та у поєднанні: фотон-захватну дію на злоякісні (клітини недрібноклітинного раку легень людини -- лінія А-549) та нормальні клітини (стовбурові фібробласти людини) при інкубації їх з гадолінійвмісним фотон-захватним агентом «Дотавіст» та фотодинамічний вплив у присутності фотосенсибілізатора «Фотолон». Встановлено за морфофункціональни- ми характеристиками (кінетика росту, проліфера- тивна та мітотична активність) вищезазначених тест-систем особливості впливу на злоякісні та нормальні клітини.

В учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС та працівників ДСП «ЧАЕС» визначено зниження відносного рівня IL-ф-, IFN-у-продукую- чих CD45+CD14^- лімфоцитів, спонтанної експресії білка LC3B у лейкоцитах периферичної крові, кореляційну залежність між рівнем білка LC3B та експресією транскрипційного ядерного фактора NF-kB у лімфоцитах учасників ЛНА на ЧАЕС з D < 100 мЗв. Встановлено зниження відносної довжини теломер (RTL) та кореляційну залежність між NF- kB, дозою опромінення та RTL. Ці зміни можуть сприяти хронічному запаленню та передчасному клітинному старінню і визначати білки LC3B та NF-kB маркерами інфламейджингу. У групі військовослужбовців ЗСУ визначено зниження RTL, спонтанної експресії білка LC3B, рівня IL-2-, IL- ф-продукуючих лімфоцитів та підвищення IL-ф, IL-6 та TNF-a-продукуючих лімфоцитів. Визначена пряма кореляційна залежність між відносними рівнями експресії білків NF-kB та LC3B, IL-ф- продукуючих лімфоцитів та відносним рівнем NF- kB, що ймовірно пов'язано з активацією стрес- індукованої сигнальної трансдукції NF-kB, що може призвести до прискореного клітинного старіння, набуття клітинами секреторного фенотипу, пов'язаного з клітинним старінням, та розвитку хронічного слабко вираженого запалення.

Визначено несприятливі чинники, що підвищують ризик розвитку агресивної поведінки, серед яких провідну роль відіграють мікросоціальні, між- особистісні та родинні відносини, паління батьків та/або дитини, недостатній сон і знижена фізична активність. Наявність в генотипі MAOA-uVNTR хоча б одного високоактивного алеля (MAOA-L), суттєво знижує шанс виникнення загальної агресії, деліквентної поведінки, фізичної агресії, відкритої агресії негативізму та екстерналізації. Доведено, що генотип MAOA-L пом'якшував вплив стресових життєвих подій. Встановлено наявність тісних взаємозв'язків між залежною змінною: «агресивна поведінка» і предикторними змінними: «індексом родинного неблагополуччя» та «генотипом MAOA-uVNTR». Вірогідних асоціацій між вмістом інкорпорованого ¹³⁷Cs у діапазоні від 111 Бк до 7067 Бк та особливостями психоемоційного стану не встановлено.

В учасників ЛНА на ЧАЕС, які перенесли COVID-19, виявлено достовірно вищу частоту органічного розладу особистості та поведінки, вираженості нейрокогнітивного дефіциту за шкалою МоСА, посттравматичних стресових розладів за шкалою IES. У всіх обстежених учасників ЛНА на ЧАЕС переважала ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка. Дилатація правих відділів серця переважала в учасників ЛНА на ЧАЕС, які перенесли COVID-19. У 38 % пацієнтів кількість еритроцитів перевищувала нормативні показники, зниження числа тромбоцитів визначено у 8,7% обстежених осіб. Відзначено прояви дисбалансу адаптивної та вродженої ланок імунної системи за рахунок виснаження та активації окремих субпопуляцій лейкоцитів внаслідок перенесеного COVID-19.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У 2022 році здійснено аналіз медико-демог- рафічних показників стану здоров'я населення радіоактивно забруднених територій за (РЗТ) 1979--2020 роки. Вперше створено прогноз зменшення людності внаслідок дії радіаційних факторів, необхідний для оцінки демографічних втрат внаслідок військових дій.

Проведено проспективний порівняльний аналіз структури захворювань, що призвели до стійкої втрати працездатності (інвалідності) постражда- лих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено, що у структурі медичних експертних справ протягом 2013--2022 років провідне місце серед причин хвороб, що призвели до інвалідності та смерті, посідають онкологічні захворювання.

Вперше в Україні виконується моделювання методом Монте-Карло розподілу доз опромінення радіочутливих органів і тканин у тілі пацієнта, що зазнають ненавмисного (нецільового) опромінення під час процедур медичної візуалізації в умовах (геометрія та енергія випромінювання), характерних для інтервенційних процедур, з використанням пакету MCNP 6.2 і математичних фантомів власної розробки.

На основі соціально-гігієнічного дослідження отримано нові дані щодо: наявності змін у нормативно-правових документах з питань радіаційного захисту та контролю навколишнього середовища зони спостереження (ЗС) АЕС; екологічних і радіаційних показників навколишнього середовища ЗС АЕС, що можуть впливати на формування здоров'я; рівня захворюваності населення ЗС АЕС за класами хвороб у дорослих та дітей 0--17 років в динаміці; стану соціального захисту внутрішньо переміщених осіб і населення ЗС за період воєнного стану в Україні. Показано, що робота з населенням з питань радіаційного та соціального захисту зазнала суттєвих позитивних змін порівняно з мирним часом. З метою подальшого удосконалення роботи з населенням зони спостереження розроблено аналітичну довідку щодо аналізу даних захворюваності населення зони спостереження Південноукраїнської атомної електростанції в динаміці за роками для управління інформації та зв'язків з громадськістю ПАЕС.

Розробляються методи оцінки невизначеності доз внутрішнього опромінення людини та створюються нові методи зниження цих доз, зокрема у випадках ядерних аварій та актів ядерного тероризму. Методи враховують обмеженість і варіабельність даних щодо умов опромінення, параметрів дихальної та травної системи, системної біокінетики та морфології тіла людини.

Дані про випадки захворювань на злоякісні новоутворення у 2020 р. у визначеній когорті учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) 1986--1987 рр. та евакуйованих із зони відчуження, отримані з Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (ДРУ), узгоджені і доповнені відповідно до даних Національного канцер-реєстру (НКРУ); проведено зіставлення і обмін інформацією з НКРУ щодо нових випадків злоякісних новоутворень, виявлених у 2020 р. у мешканців найбільш радіоактивно забруднених територій. Проведено епідеміологічний аналіз рівнів і динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення різних форм у досліджуваних когортах за період 1980--2020 рр.

Виконано моделювання доз опромінення мешканців територій, які можуть зазнати радіоактивного опромінення під час воєнних дій у випадку виникнення ситуацій, що супроводжуються значними викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище (ядерний вибух або аварія на атомній електростанції).

З метою реконструкції доз опромінення жителів Вараського, Новоград-Волинського та Чернігівського районів (Рівненської, Житомирської, Чернігівської областей України) проведено збір інформації щодо населених пунктів, уточнено назви населених пунктів та їхню приналежність до новост- ворених громад і районів (за адміністративно-територіальною реформою 2020 р. в Україні), визначено кодифікацію цих населених пунктів за загальноукраїнськими класифікаторами (КОАТУУ і КАТОТТГ). Проведено лінкування бази даних ДРУ з базою даних Центрального еколого-дози- метричного реєстру ННЦРМ. Виконано аналіз ступеня повноти та якості даних, які надійшли з ДРУ в 2022 р. Визначено чисельність когорти суб'єктів ДРУ, які проживають у кожному населеному пункті зазначених районів.

Розроблена мультикомпонентна еколого-дози- метрична модель, яка дозволяє оцінити дози внут- рішньоутробного та постнатального опромінення щитоподібної залози (ЩЗ) у жителів України, чиї матері були вагітними під час Чорнобильської аварії, незалежно від місць їх проживання на території України. Доза опромінення ЩЗ враховує два періоди опромінення: а) пренатальне опромінення ЩЗ плоду внаслідок надходження радіоактивного йоду до організму матері протягом радіойодного періоду Чорнобильської аварії; б) постнатальне опромінення дитини, у випадку якщо вона народилася до закінчення розпаду ізотопів радіойоду в навколишньому середовищі. Вищезазначена модель параметризована з використанням масивів радіоекологічних даних за 1986 рік, у тому числі з використанням результатів ЛВЛ-вимірювань. Виконана систематизація та підготовка паперових носіїв з результатами вимірювань вмісту радіойоду в ЩЗ для внесення до електронної БД, відновлення інформації про умови проведення вимірювань і виконано вдосконалення відповідного програмного забезпечення для оптимізації процесу внесення результатів вимірювань вмісту радіойоду в ЩЗ з паперових носіїв до електронної БД, з метою їх подальшого використання на наступних етапах виконання даної роботи. Мультикомпонентна еколого-дозиметрична модель може бути використана для оцінки дози внутрішньоутробного та постнатального опромінення ЩЗ під час воєнних дій у випадку виникнення ситуацій, що супроводжуються значними викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище (ядерний вибух або аварія на атомній електростанції).

Проведений у вересні 2022 р. комплексний радіаційно-гігієнічний моніторинг восьми населених пунктів (НП) РЗТ Київської області, які перебували під окупацією російських військ, показав:

^ річні ефективні дози внутрішнього опромінення в обстежених НП не перевищують 0,05 мЗв * рік^-1 у Іванківській об'єднаній територіальній громаді (ОТГ) та 0,20 мЗв * рік^-1 у Поліській ОТГ, що значно нижче критерію РЗТ 1 мЗв * рік^-1;

^ подальше уповільнення зниження доз внутрішнього опромінення порівняно з попередніми роками у Іванківській ОТГ на відміну від Поліської, в якій через окупацію обстежених НП практично повністю обмежено відвідування лісів, випас худоби за межами НП, що сприяло більш різкому зниженню доз;

^ річні ефективні дози зовнішнього опромінення в обстежених НП становлять 269-317 мкЗв * рік^-1, що дещо вище, ніж при попередніх дослідженнях 2019 року (242--307 мкЗв * рік^-1), переважно за рахунок НП Поліської ОТГ, що, можливо, пов'язано зі збуренням ґрунту під час пересування великої кількості важкої військової техніки по території цієї громади в період окупації;

^ основним чинником, що формує дозу внутрішнього опромінення мешканців Київської області, є надходження ¹³⁷Cs в організм з лісовими продуктами, вміст ¹³⁷Cs в яких, як і в попередні роки, значно (гриби сушені до 80 разів, ягоди сушені до 12 разів) перевищує допустимий рівень 2,5 Бк * кг^-1;

^ вміст ⁹⁰Sr у пробах молока, зібраних в НП Іван- ківської ОТГ, рік від року збільшується, у 2022 р. лежить в інтервалі 6,5--11,0 Бк * л^-1, що не перевищує допустимий рівень 20 Бк * л^-1, але, зважаючи на динаміку, потребує подальшого моніторингу.

Отримані дані дозволяють надати рекомендації з радіаційному захисту на прифронтових територіях.

Показано, що у структурі та за рівнями смертності від непухлинних хвороб в УЛНА і мешканців РЗТ основними причинами були хвороби системи кровообігу, хвороби органів травлення, хвороби органів дихання. Найвищі показники смертності від хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, ендокринної системи, розладів психіки і поведінки, нервової та сечостатевої систем в УЛНА віком як 18--39 років, так і 40--60 років на дату аварії на ЧАЕС, спостерігались у групах з дозою зовнішнього опромінення 0,05--0,09 Гр, 0,1--0,49 Гр і в діапазоні доз 0,1--0,199 Гр. Динаміка смертності УЛНА від основних непухлинних хвороб у загальній (18--60 років) та двох вікових когортах (18--39 років та 40--60 років на дату аварії на ЧАЕС) мала чітку тенденцію до зростання з найвищим показником у 2018--2021 роках. Найвищою смертність за віковою належністю у мешканців РЗТ 40--60 років на дату аварії на ЧАЕС була від хвороб системи кровообігу, ендокринної системи, органів дихання; у 18--39-річних на дату аварії на ЧАЕС -- від хвороб травлення; смертність за статевою приналежністю у чоловіків була вищою, ніж у жінок. Виявлена особливість динаміки смертності від непухлинних хвороб у мешканців РЗТ віком 18--60 років за інтервалами доз іонізуючого випромінювання -- < 13 мЗв, 13 мЗв < 26 мЗв, 26 мЗв + < 50 мЗв, > 50 мЗв: поступове збільшення у період 1988--1992 рр. з досягненням мінімуму в період 2008--2012 рр.; подальше зниження у період 2013--2017 рр. Таким чином, встановлено, що за 30 років після аварії на ЧАЕС, смертність характеризувалася трьома періодами: зростанням; достовірним підвищенням, періодом стабільності або зниження рівня смертності в останньому часовому періоді спостереження.

Обстежено 32 пацієнток, хворих на рак молочної залози (РМЗ), які постраждали від аварії на ЧАЕС, структурні зміни в ЩЗ діагностовано у 78,1 %, функціональні -- у 28,1 % хворих. Показники про- ліферативної активності до 20 % діагностовано у 21,9 % і більше 20 % -- у 78,1 % хворих. Люміналь- ний А підтип РМЗ діагностовано у 6,2% хворих, Люмінальний В НЕК-2/пеи-негативний фенотип у 40,6 %, Люмінальний В НЕК-2/пеи-позитивний фенотип у 6,2 %, базальноподібний фенотип у 25 % та НЕК-2/пеи-позитивний підтип у 15,6 %. Зниження показників Кі-67 під дією неоад'ювантної поліхіміотерапії (НАПХТ) відмічено у 71,9 % хворих і у 15,6 % пацієнтів діагностована повна клінічна і патоморфологічна регресія пухлини. За даними проліферативної активності позитивна динаміка на проведення неоад'ювантної цитоста- тичної хіміотерапії зафіксована у 87,5 % хворих. Незалежно від стадії розповсюдженості пухлинного процесу у хворих з місцево-поширеними формами РМЗ цифрові значення Кі-67 під дією НАПХТ знижувались у 2,1--23 рази. За даними оцінки ложа пухлини, що залишилась після оперативного та хіміотерапевтичного лікування, проведення НАПХТ можуть не потребувати 21,9 % хворих, котрі відносяться до класу RCB-0 та RCB-I.

Вперше розроблено алгоритм визначення кореляційного зв'язку між есенціальними інгредієнтами їжі на прикладі аліментарного йоду та джерелами надходження мікронутрієнта з добовим раціоном харчування дорослого населення працездатного віку (залежно від статі та інтенсивності праці), яке проживає в екологічно небезпечних регіонах.

НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Видавнича діяльність. За результатами наукових досліджень у 2022 році у ННЦРМ видано 220 публікацій: 6 монографій, 47 статей у журналах, 88 статей у збірниках наукових праць та розділів у монографіях, 72 тези в матеріалах наукових форумів, 7 статей у науково-популярних виданнях. Кількість статей у виданнях, що індексуються нау- кометричними базами Web of Science Core Collection та/або Scopus -- 50.

Інноваційна діяльність. У 2022 році подана 1 заявка на видачу охоронних документів, отримано 2 патенти на корисну модель та 1 свідоцтво про авторське право. Запропоновано до «Інформаційного бюлетеня НАМН» 2023 р. 5 нововведень. Створено 4 нових технології.

Науковий потенціал ННЦРМ базується на кадровій основі із 117 наукових співробітників; з них кандидатів наук -- 54; докторів наук -- 26; професорів -- 17; академіків НАМН України -- 2, членів- кореспондентів НАМН України -- 2. Заслужених діячів науки і техніки України -- 10, Заслужених лікарів -- 5, Заслужених працівників охорони здоров'я України -- 1.

У 2022 році в аспірантурі ННЦРМ навчалося 12 осіб, у тому числі 7 -- очна форма навчання та 5 -- заочна.

Лікувально-діагностичну та профілактичну діяльність ННЦРМ забезпечує клініка в складі стаціонару на 534 ліжка та двох поліклінік: радіаційного реєстру та консультативної допомоги для дорослих і дітей (950 відвідувань на день). В умовах поліклініки та стаціонару клініки ННЦРМ здійснюється надання медичної допомоги щодо діагностики, лікування, реабілітації, профілактики захворювань та експертизи їх зв'язку з впливом іонізуючої радіації особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Клініка ННЦРМ в умовах активних бойових дій у Києві та Київській області продовжувала надавати медичну допомогу пацієнтам в ургентному порядку і планову допомогу пацієнтам онкологічного та онкогематологічного профілю. При зверненні осіб, які вийшли з тимчасово окупованих на той час територій, крім медичної допомоги надавалася ще й психологічна підтримка. З 01 квітня 2022 року в клініці ННЦРМ поновлено надання високос- пеціалізованої консультативної амбулаторної і стаціонарної медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС та іншим громадянам України. У 2022 році поліклінікою радіаційного реєстру та консультативної допомоги обстежено 9669 амбулаторних пацієнтів дорослих та дітей і 5336 пацієнтів дорослих та дітей, направлених на консультації до спеціалістів зі стаціонарних відділень клініки. За програмою клініко-епідеміоло- гічного реєстру (КЕР) обстеження проведено 4269 пацієнтам (44,2 % від загальної кількості амбулаторних пацієнтів), з них 2088 дорослих пацієнтів (48,9 %) та 2181 дітей (51,1 %). Всього в стаціонарних відділеннях клініки проліковано 5648 пацієнтів, з них у відділеннях для дорослих -- 4648 пацієнтів (83,3 %) та у відділеннях для дітей --1000 пацієнтів (17,7 %). Виконання плану ліжко-днів 56,9%.

Центральною Міжвідомчою експертною комісією МОЗ України з встановлення причинного зв'язку захворювань і причин смерті з впливом наслідків аварії на ЧАЕС впродовж 2022 року проведена медична експертиза 5199 справ постраждалих. В рамках міжнародного науково-технічного співробітництва у 2022 році виконувалось 8 спільних наукових тем. За організаційної участі науковців ННЦРМ проведено онлайн 3 міжнародних наукових форуми. ННЦРМ у 2022 році продовжував співробітництво в рамках міжнародної дослідницької програми COVNET.

Колектив Інституту клінічної радіології нагороджено Почесною грамотою Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я.

Премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій (2022 рік) отримана науковцями Н. А. Голярник, І. М. Ільєнко, Д. А. Курінний, М. А. Пілінська за роботу «Розробка та впровадження комплексу інноваційних медико-біологічних технологій для індивідуалізованої оцінки ризику, ранньої діагностики та прогнозування онкологічної трансформації у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції».

Постійний благодійник ННЦРМ, президент благодійної організації «KiHeV-Kinderhilfe Kiew e.V.» Хармс Томас Рудольф Мартін нагороджений Почесною грамотою Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за свободу й незалежність України в боротьбі з російським агресором.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ

Базика Димитрій Анатолійович - доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, завідувач відділу клінічної імунології Інституту клінічної радіології, генеральний директор Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ), м. Київ, Україна

Сушко Віктор Олександрович - доктор медичних наук, професор, чл.-кор. НАМН України, перший заступник генерального директора ННЦРМ з наукової роботи, керівник відділу медичної експертизи та лікування наслідків впливу радіаційного опромінення, Інститут клінічної радіології, ННЦРМ, м. Київ, Україна

Чумак Анатолій Андрійович - доктор медичних наук, професор, чл.-кор. НАМН України, завідувач лабораторії молекулярної біології відділу клінічної імунології, директор Інституту клінічної радіології, ННЦРМ, м. Київ, Україна,

Федірко Павло Андрійович - доктор медичних наук, професор, директор Інституту радіаційної гігієни і епідеміології ННЦРМ, м. Київ, Україна,

Талько Вікторія Василівна - доктор медичних наук, професор, завідувач відділу радіобіології, директор Інституту експериментальної радіології ННЦРМ, м. Київ, Україна,

Янович Лариса Ананіївна - кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень ННЦРМ, м. Київ, Україна

Размещено на Allbest.ru