Російсько-українська війна у вимірі фронтового повсякдення (за матеріалами інтерв’ю з учасниками російсько-української війни)

А ось новоствореній частині, яку очолив полковник Олександр Ткачук, довелося вступати в бій буквально з колес. Адже його 21-й окремий стрілецький батальйон був сформований у перші години нападу росіян на Чернігівщину. Командир розповів: «Що стосується обмундирування і екіпіровки, то можу сказати таке. Звичайно деякі елементи обмундирування були, однак їх, на жаль, не вистачало. Не вистачало необхідних розмірів. Як кажуть, ми чекали на війну, та трохи не дочекалися. Починаючи з 24 лютого 2022 року, я почав приймати людей, які приходили до мого батальйону. Стали приходити офіцери і бійці. Кожного дня пробувало десь по 20-30 бійців. Ми їх намагалися, як могли на той час, озброювати і одягати. Десь, напевне, 28 лютого я вирішив провести шикування особового складу батальйону на території поблизу закинутої будівлі Академії державної пенітенціарної служби України, що була визначена нам як місце дислокації. До строю стало понад двісті бійців, а точніше двісті шістнадцять осіб. Звичайно, батальйон тоді нагадував більше партизанський загін, аніж стрілецький батальйон Збройних Сил України. Частина особового складу моєї частини не мала обмундирування, частина -- засобів індивідуального захисту, я маю на увазі бронежилетів і шоломів. Люди були в домашньому одязі. Я тоді перед усіма виступив і сказав про те, що доки крайній солдат мого батальйону не буде одягнений і відповідно екіпірований засобами індивідуального захисту, ви мене не побачите у формі, «броніку» і шоломі! Адже я несу відповідальність за вас і ваші життя, тому не маю права бути ліпше, ніж ви, одягнутим та екіпірованим. Просто не маю на це морального права! Особисто я був одягнений у спортивний костюм, а ще я мав шкіряну куртку з цигейковим відворотом. А ще на мені була «розгрузка», яку мені подарували знайомі. «Розгрузка» була проста, без металу, тобто без бро- непластин, а тільки з осередками для автоматних магазинів. Ви запитуєте: «Чи стримав я свою «погрозу»?» Так. Десь 15 квітня 2022 року я отримав на батальйон все до останньої речі. Одягнув і екіпірував особовий склад свого батальйону, одягся та екіпірувався сам. На той час Чернігівська область вже була вільна від окупантів. Це сталося, здається, 6 квітня.. ,»44.

До речі, окрім волонтерської допомоги, пов'язаної із забезпеченням продовольством бойових частин та підрозділів Сил оборони, які стали на захист нашої держави, варто зазначити, що добровільні помічники Українського війська долучилися ще й до закупки спеціального одягу, взуття та амуніції для бойових частин. Ось як прокоментував це старший лейтенант Богдан Шопинський: «Обмундирування всім видавали одразу при зарахуванні до військової частини, проблем з забезпеченням не було.

Також через півроку перебування на позиціях всім бажаючим видавали другий комплект літнього одягу. На початку жовтня весь батальйон забезпечили зимовим одягом...». Згадує офіцер і про волонтерську допомогу: «Волонтери також багато допомагали. Так, у липні з Європи нам привезли 500 комплектів військових футболок, штанів та берців різних розмірів. Волонтерського одягу було забагато і частину ми передали до іншого батальйону.» Інтерв'ю зі старшим лейтенантом Богданом Шопинським... Там само. Інтерв'ю з солдатом Романом Шевченком 7 лютого 2023 р. Аудіозапис. Особистий архів авторів. Інтерв'ю зі старшою солдаткою Дариною Арабською....

За словами Богдана Шопинського, у холодноярівців не було проблем і з індивідуальними засобами захисту, зокрема шоломами та бронежилетами: «З бронежилетами та шоломами також проблем не було. Волонтери з Європи привезли нам декілька десятків броників та шоломів новітнього зразка для взводу розвідки.» .

Однак не всі військові частини вдалося вчасно забезпечити обмундируванням. Розповсюдженим явищем було те, що мобілізованим військовикам доводилося самотужки вирішувати питання обмундирування та екіпірування. За словами водія-кулеметника 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу солдата Романа Шевченка, йому довелося самотужки вирішувати проблему з одностроєм: «З обмундируванням в нашій бригаді справді були проблеми. Тому форму довелося купувати за свої гроші.» .

Підтверджує слова свого колеги і старша солдатка Дарина Арабська: «Якщо я перерахую речі, які мені видали Збройні Сили України, то одразу скажу, що це буде мало речей. У мене є берці, у мене є фліска мого розміру. Потім у мене є шолом, який був зламаний і яким я нині не користуюсь, нині у мене є шолом, який мені дали волонтери. На цьому ніби і все. Термобілизну мені видали лише в грудні 2022 року, і лише тоді, коли я повернулася з ротації до Києва. Тобто, до того я обходилася своїми речами. Це були речі, які я купувала або речі, які нам передавали волонтери.» .

Те, що бійці навіть регулярних і бойових частин змушені були вирішувати питання з одягом самотужки, підтверджує і стрілець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців старший солдат Богдан Скопненко: «Прибувши до пункту постійної дислокації бригади в Білій Церкві, ми кілька днів чекали, поки нас оформлять у стройовій частині. Коли дійшла наша черга, то після оформлення одразу видавали речі: уніформу (куртку, кітель, брюки), берці «Талан» зимові, натільну білизну, ремінь (брезентовий радянський), шапку, рукавиці, шкарпетки та ще якесь мило... На позиціях ми вдягали те, що було зручно. В мене, наприклад, був дуже класний напівкомбінезон австрійської армії. Я одягав його поверх білизни і піксельних штанів, бо було дуже холодно. З часом почали привозити речі волонтери. Це були просто ношені цивільні речі, але на той час головне було утеплитися і це рятувало. Якось так було у перші дні.» Інтерв'ю зі старшим солдатом Богданом Скопненком....

Цікаві свідчення про стан забезпечення обмундируванням на момент повномасштабної агресії Російської Федерації залишив вищезгаданий командир 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади полковник Олександр Паламарчук. Зокрема він розповів: «Ну, на момент вторгнення, щоб було зрозуміло я вже не служив, був демобілізований. Коли розпочалося вторгнення, я був мобілізований і скажу відверто, що мені мобілізованому дісталося все, що було необхідно на той час. Так, інколи форма одягу в нас була різних типів... Інколи форму привозили з інших країн світу. Виходила така собі «солянка» чи «вінегрет». Що стосується нашої форми вітчизняного виробництва, то її вистачало, але через інтенсивність бойових дій та погодні умови, а це сніг, дощ, болото і бруд тощо обмундирування дуже швидко виходило з ладу. Для вирішення проблем із заміною форми необхідний був замінний фонд. Тому заступники з логістики відповідних батальйонів і бригад цими питаннями опікувалися і запаси обмундирування в них були. А що стосується зношуваності військової форми, то скажу вам так. Під час інтенсивних боїв, пов'язаних з наступальними діями, в яких брала участь наша бригада, ми не мали змоги навіть на короткий перепочинок. Увесь час ми були у полях, під відкритим небом. Ні тобі будівель, ні ще якогось прихистку. Ми перебували увесь час під снігом і дощем. Ми всі були в багні, а тому буквально за тиждень наша форма перетворювалася в лахміття, тому нам залишалося лише зняти і викинути її. Не було її десь прати! Та й для чого? Тобто, в тих умовах ти викидаєш форму, відповідно тобі привозять іншу форму, ти її одягаєш і воюєш далі. Однак повірте, там ніхто не дивився, в якій ти формі одягу, головне, щоб вона не демаскувала тебе і відповідно твій підрозділ. Наприклад, якби на тобі була куртка жовтого кольору. Якось так.» Інтерв'ю з полковником Олександром Паламарчуком....

Про проблеми з забезпеченням обмундируванням оповідав і капітан Володимир Данилюк: «На початку відчувався гострий дефіцит, особливо одягу та взуття. Це стосувалося насамперед одягу чи взуття великих розмірів, або маленьких. Зрозуміло, що кевларові шоломи та бронежилета на той час також були на вагу золота. Згодом постачання покращилося, але хто мав можливість і бажання самостійно докупити все необхідне, той це здійснював. Тоді стало традицією і використання уніформи іноземних зразків. Треба визнати, що в деяких компонентах вона була якіснішою за нашу. До прикладу, іноземна уніформа мала набагато надійніші замки-блискавки, ніж ті, що були на нашій, вітчизняній. Ці блискавки на нашому камуфляжі реально не витримували навантажень і часто виходили з ладу. В закордонній формі вони були набагато надійніші. А ще, як показала практика перебування наших підрозділів на передовій лінії фронту, ми потребуємо принципово нових видів амуніції, наприклад, для виконання завдань в окопах, що були заповнені водою та багном. Традиційні гумові чоботи і навіть костюми Л-1 у цій ситуації мало допомагають... І цей виклик треба вирішити розробникам обмундирування якнайшвидше.. .» Інтерв'ю з капітаном Володимиром Данилюком....

Речник Східного угруповання військ Сергій Череватий розповів 24-му каналу у листопаді 2022 року, що «в забезпеченні зимовим одягом і амуніцією наших підрозділів не все ідеально, але наша логістика працює 24/7, щоб це виправити. Зрозуміло, що додають складності фронтові умови. Неймовірний внесок в допомогу військовим роблять волонтери. Багато з них мають свої підшефні частини, знають їхні потреби та допомагають. Важлива також підтримка наших закордонних партнерів, перш за все країн НАТО. Вони забезпечують наших військових теплими спальниками, наметами, одягом та іншим спорядженням, яке може бути потрібно у зимовий період» Грабовська В. Враховуємо це в тактиці, -- у ЗСУ розповіли, як зимові умови вже впливають на життя воїнів. 22 листопада 2022 р. .

У Збройних силах України буде запроваджена уніфікована система меню за зразком НАТО. Викликом є те, що існують особливі вимоги до харчування видів, родів та сил ЗСУ. Міністр оборони України Олексій Резніков зазначив, що нову систему буде впроваджено протягом 4-5 місяців. Також у планах Міністерства передбачається розробити та впровадити веганське, халяльне, кошерне та пісне меню християнської традиції, адже Україну захищають представники різних релігійних кон- фесій Міноборони України реформує систему харчування, запровадивши уніфіковане меню, -- Резніков. 25 січня 2023 р. .

Інтерв'ю учасників бойових дій є надзвичайно цінними его-дже- релами для розуміння ступеня готовності нашої держави до повномас- штабної російської агресії. Військовослужбовці підкреслювали, що з моменту відкритого вторгнення РФ на територію України першими відгукнулися і забезпечили ЗСУ продуктами харчування, організували приготування страв, доставляли необхідний одяг та засоби гігієни волонтери, представники місцевих громад й поодинокі громадяни. Саме відчуття всенародної підтримки надихало військових, допомагало психологічно й морально вистояти в неймовірно важких умовах фронтового повсякдення. З часом «вузьких місць» у матеріальному забезпеченні військовослужбовців Збройних Сил України стало значно менше, хоча внаслідок відомих об'єктивних і суб'єктивних причин ще не всі проблеми вирішені.

References

1. Berezovska, O. (2022). "...iakshcho zakinchytsia yizha, ot yak poiasnyty ditiam, shcho nemaie?!": Meshkanka Chernihova N pro umovy zhyttia v misti pid chas rosiiskoho nastupu (24 liutoho -- 2 kvitnia 2022 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 5, 56-67. [in Ukrainian].

2. Hrabovska, V. Vrakhovuiemo tse v taktytsi, -- u ZSU rozpovily, yak zymovi umovy vzhe vplyvaiut na zhyttia voiniv. 22 lystopada 2022 r.

3. Hrytsiuk, V., & Lysenko, O. (2023). Viina Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy: voiennyi, mizhnarodno-pravovyi, heopolitychnyi ta ekonomichnyi vymiry. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 2, 5-33. [in Ukrainian].

4. Kharuk, A. (2022). Oborona Hostomelskoho ta Vasylkivskoho aerodromiv: sproba rekonstruktsii podii. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 4, 139-147. [in Ukrainian].

5. Kharuk, A. (2023). Slobozhanska nastupalna operatsiia: peredumovy i pershyi etap (6-12 veresnia 2022 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 1, 5-19. [in Ukrainian].

6. Khronika povnomasshtabnoi viiny. 24 liutoho -- 24 hrudnia 2022 r.: Dovidnyk. (2022). Kyiv: Derzhavna naukova ustanova «Entsyklopedychne vydavnytstvo». [in Ukrainian].

7. Koval, M. V. (Ed.). (2022). Khronika viiny. Informatsiinyi biuleten. Ch. 1-7 (rosiysko-ukrainska viina). Kyiv: NUOU im. Ivana Cherniakhovskoho. [in Ukrainian].

8. Lytvyn, K. (2023). "Khatielas prosta voli -- i vso...": okupatsiia s. Slobody na Chernihivshchyni ochyma ochevydtsia (traven 2022 roku). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 1, 36-50. [in Ukrainian].

9. Makarov, V., & Rieznik, V. (2022). Borotba v povitrianomu prostori pid chas viiny Rosii proty Ukrainy: uzahalnennia pershykh misiatsiv. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 6, 17-29. [in Ukrainian].

10. Makiavelli, Nikkolo. (2022). Derzhavotvorets. Pro viiskove mystetstvo. Kyiv: Arii. [in Ukrainian].

11. Minoborony Ukrainy reformuie systemu kharchuvannia, zaprovadyvshy unifiko- vane meniu, -- Reznikov. 25.01.2023 r. Retrieved May 1, 2023

12. Pankova, A., & Boriak, O. (2022). "...tse viina, tse vbyvannia tsyvilnykh, myrnykh...": Meshkantsi peredmistia Chernihova pro osoblyvosti voiennoho povsiak- dennia pid chas rosiiskoho nastupu ta zhyttia v okupatsii (24 liutoho -- 2 kvitnia 2022 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 6, 30-47. [in Ukrainian].

13. Sun-Tszy, U-tszy. (2023). Mystetstvo viiny. Kyiv: Arii. [in Ukrainian].

14. Shevchuk, O. (2023). "...rosiiany u dvori stoiat, tak umovliaiu, shchob u polon zdalys": Rozpovid ochevydtsia pro okupatsiiu s. Polubotky na Chernihivshchyni (24 liutoho -- 2 kvitnia 2022 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 2, 49-59. [in Ukrainian].

15. Vorobiei, O. (2022). "Teper ya dytia viiny ta baba viiny.": Svidchennia cher- nihivchanky N pro zhyttia v otochenomu misti (24 liutoho -- 2 kvitnia 2022 r.). Ukra- inskyi istorychnyi zhurnal -- Ukrainian Historical Journal, 4, 175-189. [in Ukrainian].

16. Oleksandr Fyl, Candidate of Historical Sciences (Ph.D.), Senior officer, colonel, Main Department of Moral and Psychological Support of the Armed Forces of Ukraine (Kyiv), Ukraine

Размещено на Allbest.ru