Система математичної освіти і науки на Буковині у перші роки незалежності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система математичної освіти і науки на Буковині у перші роки незалежності України

Лучко Вікторія Сергіївна кандидат фізико-математичних наук, асистент кафедри алгебри та інформатики, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Житарюк Іван Васильович кандидат фізико-математичних наук, доктор історичних наук, професор, професор кафедри алгебри та інформатики, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Лучко Володимир Миколайович кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри диференціальних рівнянь, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Анотація

Реформування української економічної системи в перші роки незалежності України, перехід її від планової і централізованої, до ринкової, передбачав у ній низку ефективних реформ в освітній і науковій галузі. В цьому контексті, головним завданням, що стояло перед державою, була побудова такої системи освіти і науки в Україні, зокрема й математичної, яка б забезпечила її процвітання в майбутньому.

Процес перебудови загальноосвітньої та вищої освіти, особливо математичної, є доволі складним, і ставлення до нього має бути продуманим не лише з формального боку змісту навчання, а щодо і його наслідків, пам'ятаючи при цьому про затребуваність математичної освіти в суспільстві. Цей процес є надзвичайно непростим, особливо у перші роки його започаткування.

Поставала необхідність ефективного регулювання відносин щодо чіткого вирішення багатьох практичних й теоретичних проблем, а також створення відповідного нового законодавства задля інтеграції вітчизняної системи освіти у європейські стандарти.

Зазначено, що на математичному факультеті досліджуваного періоду функціонували потужні національні математичні школи як фундаментального, так і прикладного спрямування, де готували добротних на той час фахівців для педагогічної роботи, науково-дослідних установ й виробництва краю та держави. Але основні напрямки наукових досліджень переважно стосувалися теорії диференціальних й диференціально-функціональних рівнянь та теорії функцій. За перші роки незалежності України на Буковині значно зросла кількість науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, налагодилася співпраця з провідними університетами й науковими установами України, освітніми закладами краю та покращилася забезпеченість факультету комп'ютерною технікою того часу.

Задля здійснення громадянського й морального виховання підростаючого покоління величезним виховним і патріотичним потенціалом слугуватимуть історичні факти розвитку певних галузей науки, зокрема математики, особливо в перші роки незалежності України та й у тих регіонах, які були уже причетні до європейських стандартів.

Ключові слова: Буковина, математика, наука, незалежність, освіта.

Luchko Victoria Serhiivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Assistant Professor of Algebra and Informatics Department, Yuri Fedkovich Chemivtsi National University, Chernivtsi

Zhitariuk Ivan Vasyliovych Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Doctor of Historical Sciences, Professor, Professor of the Department of Algebra and Informatics, Yuri Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi буковина математика наука незалежність

Luchko Volodymyr Mykolayovych Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Differential Equations, Yuri Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi

THE SYSTEM OF MATHEMATICAL EDUCATION AND SCIENCE IN BUKOVINA IN THE FIRST YEARS OF UKRAINIAN INDEPENDENCE

Abstract. The reform of the Ukrainian economic system in the first years of Ukraine's independence, its transition from a planned and centralized system to a market system, included a number of effective reforms in the educational and scientific spheres. In this context, the main task facing the state was the construction of such a system of education and science in Ukraine, including mathematics, which would ensure its prosperity in the future.

The process of restructuring general and higher education, especially mathematical education, is quite complex, and the attitude towards it should be thought out not only from the formal side of the content of education, but also in terms of its consequences, keeping in mind the demand for mathematical education in society. This process is extremely difficult, especially in the first years of its establishment.

There was a need for effective regulation of relations regarding the clear solution of many practical and theoretical problems, as well as the creation of appropriate new legislation for the integration of the domestic education system into European standards.

It is noted that powerful national mathematics schools of both fundamental and applied direction functioned at the Faculty of Mathematics during the researched period, where they trained good specialists at that time for pedagogical work, research institutions and production of the region and the state. But the main directions of scientific research mostly concerned the theory of differential and differential-functional equations and the theory of functions. During the first years of Ukraine's independence, the number of highly qualified scientific and pedagogical personnel in Bukovina increased significantly, cooperation with leading universities and scientific institutions of Ukraine, regional educational institutions, and the provision of the faculty with computer equipment of that time improved.

Historical facts of the development of certain branches of science, in particular mathematics, especially in the first years of Ukraine's independence and in those regions that were already involved in European standards, will serve as a huge educational and patriotic potential for the civic and moral education of the younger generation.

Keywords: Bukovyna, mathematics, science, independence, education.

Постановка проблеми

Сучасний етап перебудови системи освіти і науки, зокрема математичної, висуває підвищені вимоги до фахової підготовки випускника ЗВО, його компетентності, ерудиції, інтелектуальності й загальної математичної культури.

Майже кожна сучасна людина чудово розуміє, наскільки важливою має бути значущість певної галузі науки в життєдіяльності соціуму, оскільки для кожної особистості зокрема вона є не лише засобом підвищення світогляду, а й формуванням її наукового світогляду.

Відомості з історії освіти і науки, зокрема математичної, породжують уявлення про наукову картину світу, а, зокрема, ознайомлення з аспектами математичної освіти й науки у Чернівецькому університеті в перші роки незалежності України дає уявлення про науку і культуру як єдність теоретичної й практичної діяльності зазначеного періоду в окремому регіоні України. Як зазначає В Роменець « ... Не можна жити в сучасному, не спираючись на минуле і майбутнє. Без цієї умови «тепер» буде порожнім ...» [12, с. 574].

Сьогодні в Україні актуалізується увага на тому, що підтримки заслуговують тільки ті сфери наукових розробок, котрі мають безпосередній вихід на економічний результат. Але водночас ігнорується чи відводиться на інший план те, що без стимулювання гуманітарної й освітньої сфер винятково прикладні галузі знань не зможуть повною мірою дати бажаного результату. Варто акцентувати на тому, що з гуманітарними науками пов'язують й формування системи цінностей, орієнтирів і потреб, стабільність інтересів суспільства, а результати їх досліджень мають й масштабніше суспільне відлуння порівняно з природничими та точними науками. Крім того, в гуманітарному знанні не існує межі між фундаментальними та прикладними дослідженнями, а це суттєво впливає на його статус у державі.

На особливу увагу заслуговують дослідження тих процесів у системі освіти і науки, що відбувалися на Буковині у перші роки незалежності України, зокрема й тих, які стосувалися принципів системної підготовки фахівців в галузі математики, формування регіональної української математичної школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування та розвитку тривалої й широкої діяльності як освіта і наука (з певним акцентом на математичну) на Буковині, зокрема і в Чернівецькому університеті, досліджували відомі науковці краю В. Ботушанський, О. Добржанський, О. Масан, Д. Пенішкевич, І. Житарюк та ін. Однак, незважаючи на означений формат наукових досліджень, на наш погляд, не простежується системний підхід щодо дослідження означеної проблеми в буковинському краї, особливо в перші роки незалежності України, та її аналізу з позицій сучасності.

Метою статті є обґрунтування особливостей системи освіти і науки в перші роки незалежності України, зокрема математичної, в Чернівецькому університеті.

Виклад основного матеріалу

Освіченість населення є наріжним каменем культурного й передумовою економічного і політичного розвитку кожної країни, певного регіону, людської спільноти, що переконливо доведено в період нової й новітньої історії. Події новітньої епохи, активна громадянська позиція більшості українського народу привели до того, що Україна отримала унікальний історичний шанс поставити владу на службу кожному громадянину, збудувати справедливу і заможну європейську державу, яку б шанували і цінували її власні громадяни, і до якої б з повагою ставилися у світі.

Оскільки Буковина є одним з регіонів України, то в ньому система освіти і науки, зокрема й математичної, розвивалася відповідно до тих реформ, які проводили у перші роки незалежності в Україні.

У демократичному суспільстві з ринковою економікою державна влада має брати на себе вирішення освітньо-наукових проблем та створювати умови щодо здобуття громадянами освіти й водночас дбати про розвиток науково- технічного прогресу.

Ринкові умови господарювання поставили ЗВО, особливо технічні, освітню систему в цілому і науку, зокрема, в надзвичайно складні умови. З одного боку, ЗВО і науково-дослідні заклади самі стали суб'єктами ринкових відносин, і, відповідно, повинні перебудувати свою діяльність, враховуючи закони ринку. А з іншого, - необхідно було за короткий термін реформувати систему підготовки фахівців з вищою освітою, бо перехід до ринку вимагає такої системи освіти, яка була б здатною витримати конкуренцію на ринку праці. Освітні реформи мають створювати умови для активної участі ЗВО, зокрема технічних, в процесі перетворення соціально-політичної, економіко- технічної й інших сфер життя суспільства.

Реформування змісту освіти і науки за умов незалежності України позначено кардинальними змінами їх мети й цінностей. Українська педагогічна наука й практика, опановуючи нові цінності демократичного суспільства, почала переосмислювати попередні надбання вітчизняної педагогіки, детально вивчати зарубіжний досвід, вносити корективи в усі складові навчально-виховного процесу.

Але в аксіологічному аспекті й на рівні предметного забезпечення потрібна розумна реалізація національної ідеї, системна гуманітаризація навчального змісту, підручників й методик, надання їм виразного культурологічного, розвивально-комунікативного спрямування. Концептуальні ж засади цього складного й тривалого процесу окреслює Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» [5], Концепція гуманітаризації загальної середньої освіти [4], Концепція гуманітаризації вищої освіти тощо.

Призначенням освіти стає зорієнтованість особистості у розмаїтті духовної та матеріальної культури людства і, насамперед, рідної.

У суспільстві починає спостерігатися дисгармонія у розвитку моральної й інтелектуальної культури, постає необхідність змін у самосвідомості людей, активізації захисних функцій освіти і науки задля духовного та фізичного здоров'я народу. Зміст освіти при цьому надзвичайно значущий, оскільки масштабність й систематичність і тривалість його опанування не мають аналогів у житті людини.

У ЗВО України навчають того, що потрібно знати в обсязі навчальної програми окремих дисциплін, й при цьому недостатньо вчать розв'язувати комплексні завдання.

Проте насправді реальність виявилася далекою від гучних обіцянок й промов. А на рубежі XX-ХХІ ст. Україна, особливо в перші роки її незалежності, опинилася у глибокій соціально-економічній кризі. Нестримна «ломка» колишніх соціальних, економічних й політичних структур розхитала суспільство, змінила менталітет народу, відкинула країну назад. Як зазначав В. Ющенко у виступі на Всеукраїнському педагогічному форумі «Турбота про вчителя - надія на майбутнє» 24 травня 2005 р. в м. Полтаві « ... минулі здобутки не гарантують нації успіху в майбутньому. Світ навколо нас швидко змінюється. Стати повноцінним учасником глобальної економіки може лише та країна, в якій інтелектуальні професії стали масовими, а інвестиції у розвиток людського потенціалу - найвагомішими і найефективнішими. ... Настав час «економіки знань», у якій розумові ресурси приносять набагато більший прибуток, ніж природні. Наша велика проблема в тому, що Україна досі не реалізувала цю філософію. У цьому зв'язку освіта в Україні викликає все більше занепокоєння тих, кому не байдуже її майбутнє. ...

Тривогу і фахівців, і батьків викликає помітний за останні роки відхід на задній план фундаментальних дисциплін. У класичній європейській школі рідна мова і література, математика, історія - це основи основ. Доповнені географією, фізикою, хімією, біологією та іноземними мовами вони становлять перевірений віками інструмент розвитку людського розуму. Чи виправдане їх розмивання «новомодними», методологічно необґрунтованими предметами?»

Соціально-економічна криза 90-х років ХХ ст., ослаблення відповідальності держави за стан освіти та «забуття» владними структурами даних суспільству зобов'язань у сфері науки та освіти, невиправдане прагнення якнайшвидше перебудувати вітчизняну освітню систему і науку на кшталт західного зразка, незважаючи на власні національні традиції й багатовіковий досвід, безсистемність, а іноді й поспішність, щодо реалізації освітніх реформ та низка інших явищ поставили вітчизняну освітню систему, вищу професійну та технічну освіту зокрема, в надзвичайно складне становище, що й призвело до відтоку наукових кадрів за кордон.

Поки не буде досягнуто позитивних результатів реформ у сфері освіти та науки, доти буде відбуватися стихійне заміщення безкоштовних послуг платними. Освіта починає ділитися на освіту для «багатих» й «інших», а це загрожує зниженню загального рівня як у ЗЗСО, так і ЗВО.

Після розпаду СРСР Україна мала одну з найкращих освітніх систем у світі. У першій половині 90-х років XX ст. було понад 1000 ЗВО І-IV рівнів акредитації. У ЗВО, що фінансувалися з державного бюджету, навчалося понад 1,5 млн. студентів. Крім того, студентський контингент України цього періоду перевищував чисельність студентів Великобританії, Німеччини, Франції та інших розвинених країн. Біля 60% загального контингенту студентів складали ті, що навчалися у ЗВО на природничих спеціальностях. У 1995 році ще функціонувало 1453 наукові організації за різними галузями наук, в яких працювало 179,8 тис. фахівців, котрі виконували різні науково- технічні завдання, серед них було 4,1 тис. докторів й 22,9 тис. кандидатів наук [10].

Досвід перших років незалежності України засвідчив про можливість подолання вітчизняними науковцями інформаційного вакууму, теоретичної самоізоляції філософської й соціологічної думки, що полягає, зокрема, в розробці проблематики загальнонаукових досліджень, методології системного підходу й аналізу, які уможливили забезпечення всебічного розгляду, об'єктивності вивчення й осмислення історичних проблем національних освітніх процесів.

Значущість математичної освіти для суспільства має й певні труднощі щодо виховання майбутніх математиків, оскільки потрібно знати, на що акцентувати увагу в математичній освіті - на теоретичну підготовку, прикладне застосування, методичні принципи чи філософське й історичне бачення прогресу математичної думки? Ці питання є споконвічними й постають кожної епохи перед тими, хто бере на себе відповідальність за навчання і виховання молодого покоління. Висловлення що «математика є фундаментом сучасного природознавства й інженерної справи», але не підкріплене практичними застосуваннями, втрачає дію на суб'єктів навчання. А задачею освіти є виховання такого покоління, котре змогло б гідно долати складні випробування, які влаштує їм життя.

Безумовно, наріжною проблемою на рубежі тисячоліть для математичної школи стала її наукова підтримка. Дослідження структури і параметрів науково-технічного потенціалу України до розпаду СРСР і в початковий період реформування економічного і політичного життя України та зміни, що відбулися в українській науці і техніці за перші роки реформування, вимагають особливої уваги. Вітчизняна вища технічна школа була найздатнішою щодо еволюційних перетворень, ніж наука в цілому, а тому знаменно, що на фоні швидкого зменшення кількості конструкторських бюро, проектно-дослідницьких організацій, експериментальних заводів за останні роки, кількість ЗВО, де виконують наукові дослідження, не зменшилася, а навпаки збільшується [10].

Майбутній математик має бути добре підготовленим щодо педагогічної роботи як в абстрактно-теоретичному плані, так і в галузі прикладних досліджень, а тому зобов'язаний знати історію математики з її філософськими проблемами. Державі потрібно мати кваліфікованих математиків, які вміють ставити та розв'язувати інженерні й виробничі задачі. Розвал, який ми спостерігаємо сьогодні у промисловості й сільському господарстві, рано чи пізно закінчиться, а тоді виникнуть проблеми раціонального використання сировини, обладнання, робочої сили тощо та необхідність у виробництві якісної й надійної продукції.

Інакше кажучи, процес перебудови освіти, особливо загальноосвітньої в тому числі й математичної, є досить складним, а тому ставлення до нього в перші роки незалежності було обережним, детально продумували не лише формальний бік змісту навчання, а також і його наслідки, пам'ятаючи про те, що математичні знання будуть необхідними всім, але математиками стануть лише одиниці.

Переконування у важливості математики та її методів для сучасного суспільства лише на словах результатів не дасть. Потрібно, аби математичні поняття, теорії і методи започатковувалися не у результаті бажання вчених, а були затребуваними в практичній діяльності. З цією метою потрібні як знання історії математичної науки, так і відповідні навчальні підручники. В цьому контексті показовими були підручники з математики, якими користувалися в австрійських, російських, румунських і радянських навчальних закладах буковинського краю.

А у ЗВО важливим компонентом навчального процесу мала стати наукова складова, відповідний рівень якої покликані забезпечити їх науково- педагогічні кадри. Цьому має сприяти розвиток наукових шкіл і збереження їх традицій, чому й було присвячено в Чернівецькому університеті у перші роки незалежності.

Вивчення історії розвитку й становлення математичної освіти та науки є складовою підготовки висококваліфікованих фахівців природничого профілю та необхідною умовою для правильного розуміння сутності даної науки й вибору напрямку та форм особистої діяльності.

Майбутнє потребує подальшого зростання кількості спеціалізацій знання, створення освітньо-наукової системи, що, значною мірою, ніж теперішня, сприяла б різнобічності навчання, розвивала б евристичні здатності, утверджувала автономність особистості. Але, це вже питання освітньої політики. Зрозуміло, що «гуманізація» освіти не передбачає зниження інтенсивності навчальної праці, а навпаки, остання ставатиме дедалі складнішою і для тих, хто вчиться, і для тих, хто вчить.

Як зазначає М.В. Працьовитий у [11, с. 116-121], необхідною умовою прогресивного розвитку суспільства є високий і стабільний рівень його системи освіти. Без фундаментальної математичної підготовки сьогодні неможлива якісна економічна, фізична, технічна, інженерна освіти, яку забезпечують професійні математики (викладачі математики) - фахівці, які є продуктом тієї ж системи освіти. Водночас, суспільству потрібні талановиті і перспективні математики-науковці, які б розвивали фундаментальну і прикладну математику, брали участь у розробленні нових технологій, здатних забезпечити поступальний розвиток науки і виробництва, надійність систем і ефективність їх функціонування. Підготовка професійного математика (науковця, вчителя математики, викладача ЗВО) принципово відрізняється від підготовки програміста, фізика, економіста, інженера тощо. Вона потребує особливої системи відбору обдарованої молоді, ранньої професіоналізації та ефективної системи формування функціональних й фахових якостей, підготовленості до професійної діяльності.

З огляду на те, що математика є елементом загальнолюдської культури й ефективним засобом розвитку розумових якостей, передусім, мислення і просторової уяви, то кожен член цивілізованого суспільства повинен володіти принаймні елементарними математичними знаннями та навичками. Тому математику мають вивчати всі, але постає інше питання: як глибоко, інтенсивно і довгої

З метою інтеграції математичної освіти й науки з європейським освітньо-науковим простором, у перші роки незалежності передбачалося досягнути:

*S державного комплексного підходу щодо проблем математичної освіти і науки;

*S високої компетентності та професіоналізму щодо розробки нормативних (державних) документів, котрі б регламентували зміст математичної освіти (галузевий стандарт, навчальні програми, типові навчальні плани, а відповідно посібники та підручники);

*S усвідомленості специфіки математики та її значущості у житті, науці, суспільстві; розуміння математичної освіти як тотальної й невід'ємної складової базової освіти;

*S забезпеченості системи математичної освіти високоякісними навчальними і навчально-методичними посібниками й підручниками;

*S відповідності змісту математичної освіти сучасному розвитку науки, суспільним ідеалам та соціальним потребам;

*S диференціації фундаментальної математичної освіти;

*S структуризації змісту математичної освіти за цілями;

*S високоефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців: учителів математики і професорсько-викладацького складу ЗВО;

*S престижності учительської професії й підвищення соціального статусу науковця та й педагога;

*S ранньої професіоналізації як одного зі шляхів оптимізації процесу підготовки професійного математика;

*S підтримки математичних талантів, учнівської й студентської молоді, молодих науковців;

*S взаємодії, взаємозбагачення математики з іншими галузями науки, підтримки інтеграційних процесів у науці [11].

Тепер математична освіта в Україні переживає не кращі часи. На жаль, вона починає здавати завойовані раніше позиції. Особливу стурбованість викликає втрата фундаментальності, культу знань й престижу вчительської професії, зростаюче відставання від сучасного рівня розвитку науки тощо. Водночас, освіта не втратила ще багато кращих традицій, ще існує потужний науково-педагогічний і кадровий потенціал, на базі якого можливий якісний розвиток і реформування.

Освіта полінаціонального буковинського краю мала і має самобутні особливості, й ознаки, характерні для системи освіти України загалом. В краї у перші роки незалежності особливу увагу приділяли задоволенню освітніх потреб національних меншин.

Після проголошення незалежності України поліпшилися умови для культурно-національного розвитку різних етносів буковинського краю, кращого задоволення національних запитів в освіті. У 1993/1994 н. р. в області діяло 433 заклади загальної середньої освіти, де навчалося 135800 учнів, з яких - 299 українською мовою викладання, 66 румунською, 20 молдавською, 9 російською та 1 єврейською, 28 українсько-російською, 6 українсько- румунською, 2 російсько-румунською та 2 українсько-російсько-румунською [3]. Навчання у ЗЗСО, зокрема з математики, здійснювалося у перші роки незалежності за тими ж підручниками, що були й до незалежності України.

Починаючи з 1994 року, загальна чисельність населення у Чернівецькій області зменшувалася [3].

Центром математичної освіти і науки на Буковині був Чернівецький університет, а Чернівецький обласний науково-методичний інститут освіти нині Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області - виконував роль головної методичної установи з освітньої галузі в області.

Зі здобуттям Україною незалежності Чернівецький університет вступив у нову смугу розвитку: відкрилися значно ширші можливості й свобода у навчальній, науковій і виховній діяльності, співпраці з вітчизняними та зарубіжними навчально-науковими закладами й установами.

Зберігаючи усі цінні попередні наробки, професорсько-викладацький колектив математичного факультету, за нетривалий час переглянув й докорінно змінив методологічні та концептуальні засади навчально- методичної й виховної роботи.

У науковій діяльності взято за орієнтири актуальність проблематики, критичний й водночас зважений підхід щодо здобутків попередників та доведення власних наробків до логічного завершення на основі глибокого аналізу досліджуваної проблеми.

Допомога з боку провідних учених інших ЗВО та академій наук (читання лекцій, проведення консультацій з аспірантами і співробітниками кафедр) сприяла поліпшенню математичних наукових досліджень кафедр факультету та підготовці викладачами кандидатських і докторських дисертацій. Якщо до незалежності на математичному факультеті працювало 5 докторів наук, то у перші роки незалежності їх кількість поповнилася ще 6 докторами наук: В.К. Ясинський, М.П. Ленюк, В.В. Городецький, Р.І. Петришин, Ф.О. Сопронюк, М.Л. Свердан і станом на 1998 рік серед сімдесяти викладачів факультету було 9 докторів наук (В.В. Городецький, С.Д. Івасишен, М.П. Ленюк, М.І. Матійчук, М.І. Нагнибіда, Р.І. Петришин, М.Л. Свердан, Ф.О. Сопронюк, В.К. Ясинський, середній вік яких становив 55 років) і лише 7 викладачів були без наукового ступеня [9, с. 14-115].

На факультеті функціонувала спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій з двох спеціальностей: диференціальні рівняння, математичне моделювання та обчислювальні методи в наукових дослідженнях. Це сприяло забезпеченню кафедр факультету висококваліфікованими фахівцями.

У перші роки незалежності України на математичному факультеті було 6 кафедр:

> кафедра алгебри та геометрії (завідувачі кафедри: до 1996 р. - доц. Р.Ф. Домбровський, з 1996 р. - професор В.В. Городецький);

> диференціальних рівнянь (завідувач кафедри професор М.І. Матійчук;

> математичного аналізу (завідувач кафедри доц. П.П. Настасієв);

> математичного моделювання (завідувач кафедри професор С.Д. Івасишен);

> математичних проблем управління і кібернетики (завідувачі кафедри: по 1992 р - професор М.Ф. Кириченко, з 1992 р. - професор Ф.О. Сопронюк);

> прикладної математики і механіки (завідувачі кафедри: по 1992 р. - професор В.І. Фодчук, з 10 травня 1992 р. по 1996 р. - професор Я.Й. Бігун, з 1996 р. - професор Р.І. Петришин) [7].

Викладачі факультету отримали загальновизнані наукові результати з теорії диференціальних рівнянь, рівнянь з частинними похідними, стохастич- них диференціальних рівнянь і теорії курування. Кожна кафедра виконувала як бюджетну тему по міністерству освіти України, так і кафедральну наукову тему.

Враховуючи тодішні тенденції світового розвитку інформатики й використання комп'ютерної техніки, математичний факультет ініціював створення класів персональних комп'ютерів і на 1998 рік їх було 5, котрі оснащено тодішніми комп'ютерами з виходом у міжнародну мережу Internet. Це в свою чергу посприяло збільшенню кількості студентів на спеціальності науково-виробничого профілю.

Статистичні дані щодо кількості студентів на математичному факультеті у 1992/1993 навчальному році наведено у табл. 1. Звідси випливає, що переважна більшість студентів становили представники жіночої статі й така тенденція продовжувалася й надалі. Значно почав зменшуватися контингент на науково-педагогічні спеціальності у зв'язку з їх непрестижністю в суспільстві.

Таблиця 1

Статистичні дані щодо кількості студентів на денній і заочній формах навчання математичного факультету 1992/1993 н. р.

Співробітники кафедр підтримували зв'язки зі школами міста й області, брали активну участь у проведенні олімпіад з математики, учительських конференцій м. Чернівці та районах області.

Висновки. Досвід національного державотворення в Україні у перші роки незалежності України переконливо довів, що технократичні підходи щодо вирішення проблем, котрі виникли перед Україною, є безплідними, а тому одним з головних завдань є акцентування уваги держави і суспільства в цілому на гуманітаризації знання, що надасть можливість перетворити й відвернути загальну деградацію і соціальні антагонізми.

Задачі, які ставить суспільство перед освітою та наукою, ставлення до математичної освіти та науки й умови, створювані для неї, можливості реалізації її досягнень - залежить від досягнутого етапу суспільного розвитку, властивих йому засобів виробництва та виробничих відносин. В історії часто було так, що останні, які не відповідали рівню продуктивних сил, були гальмом подальшого розвитку математичної науки й освіти, перешкоджали впровадженню їх досягнень. І, навпаки, виробничі відносини, що відповідали продуктивним силам, стимулювали їх розвиток. Проте, досягнення науки й науково-технічний прогрес сприяють розвитку суспільства і освіти в цілому, а правильне розуміння предмету математики та математичного знання і його історії є необхідною умовою глибокого розуміння реального місця цієї науки в трудовій і суспільній діяльності людей та є запорукою розвитку суспільства. Підготовка ж висококваліфікованих фахівців-математиків науково-педагогічного і науково-виробничого профілів потребує й відповідної науково- педагогічної основи.

Література:

1. Ботушанський В.М. Нариси з історії освіти на Буковині (ХІХ - початок ХХІ ст.) / В.М. Ботушанський. - Чернівці: Технодрук, 2017. - 176 с.

2. Буковина: історичний нарис / За ред. С.С. Костишина. - Чернівці: Зелена Буковина, 1998. - 416 с.

3. Буковина за роки незалежності: Статистичний огляд / За ред. А.В. Ротаря. - Чернівці: Головне управління статистики у Чернівецькій області, 2005. - 172 с.

4. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманітаризація загальної середньої освіти: Проект концеп. - Київ: Освіта, 1994. - 34 с.

5. Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття». - Київ: Райдуга, 1994. - 62 с.

6. Житарюк І.В. Розвиток математичної освіти і науки Буковини та Північної Бессарабії (середина ХІХ - поч. ХХІ ст.): дис. ... д-ра іст. н.: спец. 09.00.12 - українознавство / Житарюк Іван Васильович. - Київ: ННДІУ, 2010. - 577 с.

7. Житарюк І.В. Факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету - 50 / Житарюк І.В., Черевко І.М. // Буковинський математичний журнал. - 2018. Т. 6. - № 3-4. - С. 63-76.

8. Лучко В.С. Система освіти Радянської Буковини напередодні незалежності України / Лучко В.С., Житарюк І.В., Лучко В.М. // Pedagogy and Psychology. - IX (101). Issue: 259. - 2021. - C. 52-54. URL: https://doi.org/10.31174/SEND-PP2021-259IX101-12

9. Крехівський В.В. Математичний факультет / Крехівський В.В., Лавренчук В.П., Мартинюк В.Т. - Київ : Ін-т математики НАН України. - 152 с.

10. Освіта за роки незалежності: стан, факти, події / За заг. ред. В.Г. Кременя. - Київ: Вища школа, 2001. - 159 с.

11. Працьовитий М.В. До концепції розвитку математичної освіти. - Київ: НПУ, 2007. - 144 с.

12. Роменець В.А. Історія психології ХХ століття / Роменець В.А., Маноха І.П. - Київ: Либідь, 1998. - 992 с.

13. Чернівецький університет. 1875-1995. Сторінки історії / Відп. ред. В.М. Ботушанський. - Чернівці: Рута, 1995. - 208 с.

References:

1. Botushans'kyy, V.M. (2017). Narysy z istoriyi osvity na Bukovyni (XIX- pochatokXXst.) [Essays on the history of education in Bukovina (XIX - beginning of XXI centuries)]. Chernivtsi: Tekhnodruk [in Ukrainian].

2. Kostyshyn S.S.(Eds.). (1998). Bukovyna: istorychnyy narys [Bukovyna: historical essay]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna [in Ukrainian].

3. Rotar, A.V. (Eds.). (2005). Bukovyna za roky nezalezhnosti: Statystychnyy ohlyad [Bukovina during the years of independence: Statistical review]. Chernivtsi: Holovne upravlinnya statystyky u Chernivets'kiy oblasti [in Ukrainian].

4. Honcharenko, S.U., & Mal'ovanyy, YU.I. (1994). Humanitaryzatsiya zahal'noyi seredn'oyi osvity: Proekt kontsep [Humanization of general secondary education: Project concept.]. Kyyiv: Osvita [in Ukrainian].

5. Derzhavna natsional'na prohrama «Osvita. Ukrayina KHKHI stolittya» [State national program "Education. Ukraine of the 21st century"]. (1994). Kyyiv: Rayduha [in Ukrainian].

6. Zhytaryuk, I.V. (2010). Rozvytok matematychnoyi osvity i nauky Bukovyny ta Pivnichnoyi Bessarabiyi (seredyna KHIKH - poch. KHKHI st.) [Development of mathematical education and science in Bukovina and Northern Bessarabia (middle of the 19th - beginning of the 21st century)]. Doctor's thesis. Kyyiv: NNDIU [in Ukrainian].

7. Zhytaryuk, & I.V., Cherevko, I.M. (2018). Fakul'tetu matematyky ta informatyky Chernivets'koho natsional'noho universytetu - 50 [Faculty of Mathematics and Informatics of Chernivtsi National University - 50]. Bukovyns'kyy matematychnyy zhurnal - Bukovinsk Mathematical Journal. T. 6. № 3-4. 63-76 [in Ukrainian].

8. Luchko, V.S., Zhytaryuk, I.V., & Luchko V.M. (2019). Systema osvity Radyans'koyi Bukovyny naperedodni nezalezhnosti Ukrayiny [The education system of Soviet Bukovyna on the eve of Ukraine's independence]. Pedagogy and Psychology - Pedagogy and Psychology. IX (101). Issue: 259. 52 - 54. URL: https://doi.org/10.31174/SEND-PP2021-259IX101-12 [in Ukrainian].

9. Krekhivs'kyy, V.V., Lavrenchuk, V.P., & Martynyuk, V.T. (1998). Matematychnyy fakul'tet [Faculty of Mathematics]. Kyyiv: In-t matematyky NAN Ukrayiny [in Ukrainian].

10. Kremen, V.H.(Eds.). (2001). Osvita za roky nezalezhnosti: stan, fakty, podiyi [Education during the years of independence: status, facts, events]. Kyyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

11. Prats'ovytyy, M.V. (2007). Do kontseptsiyi rozvytku matematychnoyi osvity [To the concept of development of mathematical education]. Kyyiv: NPU [in Ukrainian].

12. Romenets', V.A. & Manokha, I.P. (1998). Istoriya psykholohiyi ХХstolittya [History ofpsychology of the 20 th century]. Kyyiv: Lybid' [in Ukrainian].

13. Botushans'kyy, V.M. (Eds.). (1995). Chernivets'kyy universytet. 1875-1995. Storinky istoriyi [University of Chernivtsi. 1875-1995. Pages of history]. Chernivtsi: Ruta [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru