Підсумки російсько-української війни у 2023 році
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це "спеціальною операцію". Аналіз екологічних наслідків війни. Із запровадженням повномасштабного вторгнення, 1605 об’єктів культурної інфраструктури постраждали або були
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.06.2024 |
Размер файла | 23,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Підсумки російсько-української війни у 2023 році
Романенко Є.О., Збройні Сили України, Жукова І.В., Видавнича група «Наукові перспективи»
Вступ
В Україні, станом на 1 січня 2024, триває 677-ма доба війни в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року - відкритий воєнний напад Росії на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року. Частина української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.[1] Для обстрілів України росія використовує увесь наявний спектр ракетного озброєння -- крилаті, балістичні, авіаційні керовані та навіть зенітні ракети. Від 24 лютого 2022 року російська армія запустила по Україні 7400 ракет різних типів. З цієї кількості знищено приблизно 1600. Але у цифрі 7400 пораховані усі ракети -- С-300 та С-400 (їх близько третина від загальної кількості), Х-22, балістичні ракети (лише близько 900 балістичних ракет Іскандер-М полетіло по Україні). За час широкомасштабної війни держава-агресорка Російська Федерація випустила по Україні 3700 "Шахедів", з яких сили протиповітряної оборони збили 2900 одиниць.[2]
Тільки за останній передноворічний тиждень росія завдала декілька ударів. 29 грудня росія завдала масованої атаки по українських містах. Ворог вдарив ракетами та дронами по Києву, Дніпру, Львову, Одесі, Запоріжжю, Харківщині. Наразі відомо про загибель 18 цивільних, ще 132 -- поранені, повідомили в Нацполіції. Українські захисники знищили 114 ракет і дронів із 158 повітряних цілей.
Загалом Росія випустила по Україні:
36 ударних БПЛА Shahed-136/131;
щонайменше 90 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55;
8 крилатих ракет Х-22/Х-32;
14 балістичних ракет С-300/С-400/ «Іскандер-М»;
5 аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал»;
4 протирадіолокаційні ракети Х-31П;
одну ракету Х-59.
Гіперзвукова ракета Х-47 «Кинджал» може коштувати від 10 млн доларів і вище, іранські ударні безпілотники Shahed- 136/131, згідно з інформацією у відкритих джерелах, коштують від 20 тисяч доларів до 50 тисяч доларів за одиницю, вартість ракети Х-101 становить 13 млн доларів, вартість ракети Х-22 оцінюють в 1 млн дол., балістична ракета «Іскандер-М» може коштувати 3 млн дол., вартість ракети Х- 31П та Х-59 -- по 0,5 млн доларів. Згідно з цими даними вартість ракет та безпілотників, якими РФ атакувала Україну 29 грудня, становить щонайменше 1 млрд. 273 млн. 220 тисяч доларів.
На масовану атаку по Україні росія витратила щонайменше 1,27 млрд.
доларів https://vechirniy.kyiv.ua/news/92980/
У новорічну ніч 2024 року ворог застосував рекордну кількість ударних БпЛА типу Shahed -- 90 штук. Силам оборони вдалося знищити 87 ворожих безпілотників. Російські війська обстріляли територію 15 областей України. Дрони запускали хвилями з чотирьох напрямків: мис Чауда, Балаклава -- Крим, Курськ, Приморсько-Ахтарськ -- рф. [3]
У ніч на 2 січня 2024 року ворог повторив масовану атаку засобами повітряного нападу різних типів, як це було кілька днів тому - 29 грудня 2023 року. Атаковано цивільну та критичну інфраструктуру, промислові та військові об'єкти. Основний напрямок удару - столиця України. 16 бомбардувальників Ту-95МС запустили по Україні не менше 70 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55. Із 07:30 було зафіксовано пуски десяти аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал" із винищувачів МіГ-31К. Окрім цього, окупанти атакували Україну трьома крилатими ракетами "Калібр", а з півночі - 12-ма ракетами, які летіли по балістичній траєкторії типу "Іскандер-М/С-300/С-400". "Із літаків тактичної авіації Су-35 застосовано чотири протирадіолокаційні ракети Х-31П"
Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 72 повітряні цілі.
Захисники неба збили:
10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал";
59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55;
3 із 3 крилаті ракети "Калібр".
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок ракетних ударів у вівторок, 2 січня, по Київській області, Києву та Харкову четверо людей загинули та ще 92 - дістали поранення. [4]
Виклад основного матеріалу
За інформацією Генштабу станом на 1 січня 2024 року, орієнтовні втрати військ РФ в Україні становлять:
особового складу - близько 360010,
танків - 5983 од,
бойових броньованих машин - 11087 од,
артилерійських систем - 8482 од,
РСЗВ - 943 од,
засоби Ш1О - 625 од,
літаків - 329 од,
гелікоптерів - 324 од,
БПЛА оперативно-тактичного рівня - 6657 ,
крилаті ракети - 1709,
кораблі /катери - 23 од,
підводні човни - 1 од,
автомобільної техніки та автоцистерн - 11330 од,
спеціальна техніка - 1277 .
За даними британських розвідників у 2023 році втрати російської армії на фронті у живій силі (вбиті та поранені) зросли майже на 300 осіб на добу у порівнянні з 2022 роком. [5]
Війна протягом 2023 року була значно кровопролитніша, ніж попереднього. Російська окупаційна армія втратила понад 220 тис. солдатів лише вбитими, розгубила наступальний потенціал, програла більшість битв і була змушена відступати в Чорному морі
Протягом 2023 року ЗСУ знищили менше танків і БМП, ніж 2022-го: на 10% і 20% відповідно. Ворог не тільки перестав ходити колонами, а й не встигає відновлювати раніше втрачений бронепарк.
Водночас наші воїни ліквідували майже вдвічі більше загарбників, довівши загальну цифру до 350 тисяч знищених і як мінімум ще стількох же поранених росіян. Офіційної статистики про втрати ЗСУ немає, втім представники Генштабу не раз заявляли, що вони у 5-7 разів менші.
Справжнє сафарі цього року Сили оборони відкрили на артилерію і ППО, темпи знищення яких зросли втричі, до 6 тис. та 390 одиниць відповідно. Експерти підрахували, що за час війни росіяни втратили половину всієї наявної у них артилерії, в тому числі й тієї, що зберігається на складах. Якщо темпи знищення артилерії в 2024 році будуть хоча б такими ж як в 2023-му, то ерефія залишиться без артилерії, а без неї вони воювати не вміють взагалі. Також було збито 4300 тактичних безпілотників, що вдвічі більше, ніж попереднього року. Ці цифри дають реальне уявлення про характер бойових дій 2023-го: менше бронетехніки - більше дронів і снарядів. [6]
У 2023 році Сили оборони постійно збільшували свою далекобійність. Наші дрони почали долітати до Москви, а також бити по летовищах. Завдавши понад 20 ударів по аеродромах по всій території Росії, ЗСУ, ймовірно, влаштували умовні змагання: де більше знищать літаків - у небі чи на землі.
Україна виграла раунд битви за Чорне море, змусивши російські кораблі відступити із Севастополя в Новоросійськ, де їх також дістають наші морські дрони.
Удари ракетами та дронами по доках у Севастополі, де знищили перший підводний човен, ліквідація великого десантного корабля "Новочеркаськ" у порту Феодосії, знищення ремонтних доків у Керчі, врешті удар по Новоросійську, де пошкодили ще один десантний корабель ("Оленегорський горняк"). Тільки за останні 4 місяці ЗСУ знищило 20% Чорноморського флоту РФ. Усі ці перемоги змусили російський флот відступити з української акваторії. Втім, і ближче до російських берегів вони не почуваються в безпеці.
Повернення контролю над так званими вишками Бойка та проведення двох наземних операцій на східному узбережжі Криму продемонстрували перспективи деокупації півострова, яка може відбуватися не тільки виключно через перешийок.
У 2023 році ЗСУ допомогли повністю зняти проблему зернового коридору та продемонстрували іншим партнерам по НАТО, що шантаж зс РФ у Чорному морі потрібно зруйнувати. Побачивши наші спроможності, британці та норвежці вже зараз пообіцяли допомогти з гарантіями безпеки комерційних рейсів у Чорному морі - це перемога і визнання.
У 2023 році війна перетнула російсько-український кордон не тільки в повітрі, а й на землі. Влітку спеціально сформований із росіян Легіон "Свобода Росії" здійснив кілька рейдів углиб РФ у межах Білгородської області. Згодом практика цих рейдів не використовувалася, начебто через критику з боку західних партнерів. Відтак гарним знаком є відновлення рейдів вже наприкінці грудня - "свободівці" знову провели серію боїв на Білгородщині. Рейди на території Росії демонструють асиметричні можливості українців, які ми можемо використовувати у цій війні.
Ще однією асиметричною відповіддю на російський терор став підрив двох гілок залізниці на стратегічно важливій Байкало-Амурській магістралі. [6]
У ЗСУ зафіксували вже 465 випадків застосування військами РФ хімічної зброї, з яких 81 - лише в грудні.[7] Щодо 28 фактів використання хімречовин вже ведеться розслідування. За даними командування, найчастіше війська РФ використовують гранати, такі як К-51, РГР та ручну газову гранату "Дрофа-ПМ", які скидаються з БпЛА. Проте також зафіксовані випадки застосування саморобних вибухових пристроїв, споряджених речовинами подразнювальної дії, а також обстріли з артилерії з вмістом хімічно небезпечних речовин.
Раніше в американському Інституті вивчення війни повідомили про використання військами РФ забороненої хімічної зброї проти української армії. У звіті за 23 грудня зазначалося, що 810-а морська піхотна бригада Чорноморського флоту Росії підтвердила навмисне застосування аерозольних гранат К-51 на Херсонщині.
Аерозольні гранати К-51 наповнені подразнюючим газом CS (2-хлорбензалмалононітрил), різновидом сльозогінного газу, що використовується для боротьби з масовими заворушеннями. Конвенція про заборону хімічної зброї (КЗХЗ) забороняє використання цього газу як методу ведення війни, а Росія є державою-учасницею КЗХЗ з 1997 року.[7]
З моменту повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року зафіксовано щонайменше 10 000 випадків загибелі цивільних осіб, понад 560 з яких становили діти, а також більше 18 500 випадків поранення цивільних осіб. Про це повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).[8]
ММПЛУ заявила, що цифра 10 000 відображає кількість випадків загибелі цивільних осіб, верифікованих шляхом застосування її власної методології, та попередила, що справжня цифра може бути значно вищою, оскільки перевірка таких даних є складною та займає певний час.
Протягом останніх трьох місяців, переважна більшість підтверджених випадків загибелі та поранення серед цивільного населення - 86% від загальної кількості - трапилась на території, підконтрольній уряду України. Більшість випадків сталася в результаті застосування зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, наприклад артилерійських снарядів, касетних боєприпасів, ракет та баражуючих боєприпасів. Дані про втрати серед цивільних осіб в Україні непропорційно відображають втрати серед людей похилого віку, які часто не мають можливості переїхати до безпечних місць.
Моніторинг ММПЛУ показує, що значна кількість випадків загибелі та поранення цивільних осіб трапляється далеко від лінії фронту, головним чином через застосування збройними силами Російської Федерації далекобійних ракет і баражуючих боєприпасів, які вражають цілі у населених пунктах по всій країні. Можна констатувати, що в Україні зараз немає повністю безпечних місць.[8]
Кількість біженців від російсько-загарбницької війни продовжує збільшуватися. У Європі на сьогодні перебувають понад 4,16 мільйона українських шукачів притулку, що на 320 тисяч більше, ніж у січні 2023 року, і їх кількість збільшується.[9]
Станом на кінець жовтня Німеччина була провідною приймаючою країною, у ФРН перебувало близько 1,17 млн українських біженців, Польща була на другому місці з 957 тис. українців. Продовження ЄС схеми тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік до березня 2025 року.
Загалом, за даними EUAA (Агентства ЄС з питань притулку), загальна кількість заявок на надання притулку в ЄС у 2023 році перевищить 1 мільйон. Лише в жовтні її агентство зареєструвало близько 123 тисяч заявок, що стало найвищим місячним числом за 7 років. 2024 рік буде «роком викликів», і реформа ЄС у цій галузі не принесе швидкого полегшення ситуації.
Станом на кінець жовтня в ЄС було зареєстровано близько 937 тисяч заявок, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Німеччина залишається основною метою шукачів притулку в ЄС: у жовтні на ФРН припадало 27 відсотків усіх прохань про надання притулку, що більше, ніж разом Франція та Італія, які посідають друге та третє місця. На ці три країни та Іспанію останнім часом припадало дві третини всіх заяв про надання притулку. [9]
В грудні 2023 року ООН оприлюднила доповідь, що висвітлює серйозні порушення прав українців з боку Росії, включаючи акти жорстокості та насильства. Документ, представлений на засіданні Ради ООН з прав людини, вказує на грубі порушення, здійснені російськими силами, які утримують у полоні як військових, так і цивільних осіб.[10] За словами Верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, на територіях, окупованих Росією, зафіксовано численні випадки тортур та жорстокого поводження з затриманими, включаючи сексуальне насильство, а також безліч випадків насильницьких зникнень. Тюрк зазначив, що багато сімей досі не мають жодних відомостей про долю своїх рідних, що викликає серйозне занепокоєння. Він також підкреслив, що Росія утримує українських військових медиків, порушуючи міжнародне гуманітарне право.
Фолькер Тюрк нагадав, що при підписанні Статуту ООН у 1945 році країни взяли на себе зобов'язання запобігати конфліктам, шукати мирні рішення, поважати суверенітет кожної нації та дотримуватися основних принципів справедливості та рівності. Він зазначив, що в контексті російської агресії проти України ці зобов'язання були грубо порушені. За його словами, за останні два роки було вбито понад 10 000 мирних жителів, що є лише приблизною оцінкою. Понад шість мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Школи, лікарні та інші цивільні об'єкти, а також інфраструктура, були зруйновані, що є порушенням міжнародного права.
Генасамблея ООН прийняла резолюцію, засуджуючи Росію за грубі порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях/ Генеральна Асамблея ООН підтвердила суверенітет та територіальну цілісність України, вимагаючи від Росії негайно припинити агресію та вивести свої збройні сили з території України.[10]
Станом на 30 листопада сума державного та гарантованого державою боргу сягнула 5122,5 млрд. гривень або 140,8 млрд. доларів США. Зростання державного боргу України прискорилося в листопаді. Держборг у листопаді збільшився на 3,3%: у гривні (+164,3 млрд. грн.), у валютному еквіваленті (+4,5 млрд/ дол.).[11]
На приріст держборгу вплинули залучення чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС, позики від Світового банку та розміщення ОВДП. Основне збільшення держборгу зумовлене війною, тому що основний приріст боргу - це зовнішні позики від офіційних кредиторів на фінансування дефіциту бюджету. Таким чином, із 28 лютого 2022 року держборг зріс на 87,6% (+2 392,4 млрд. грн.), у валютному еквіваленті - на 50,9% (+47,5 млрд. дол.). У борговій структурі зовнішній держборг збільшився до 68,6% (до війни 60,9%), борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) - 71,4% (65,1%). Однак частину за зовнішнім боргом було реструктуризовано.
За підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становитиме близько 85% ВВП (проти 78,4% у 2022 році та 48,9% у 2021 році). Це значний рівень державного боргу, проте попередні прогнози на цей рік, які давали рівень державного боргу ВВП близько 100% ВВП (МВФ - 98% ВВП) були набагато гіршими.[11]
Шкода, яку завдає російська агресія українській природі та якості життя українців, не має аналогів у європейській історії після завершення Другої Світової війни. Наразі збитки екології перевищують 75 мільярдів доларів, при оцінці загальних матеріальних збитків від війни у 150 мільярдів доларів.
Аналіз екологічних наслідків війни виконується Програмою ООН з навколишнього природного середовища (UNEP). Під час і особливо після завершення війни з Росією Україні доведеться витратити величезні ресурси, щоб подолати наслідки екоциду, який влаштувала Росія. Україні і її міжнародним партнерам доведеться подолати забруднення повітря, води, ґрунтів, завдану шкоду біорізноманіттю, щоб уникнути трагічного зниження якості життя українців і європейців на багато поколінь вперед. На це підуть роки й мільярди доларів. Але це доведеться зробити, щоб уникнути трагічного зниження якості життя українців і європейців на багато поколінь вперед. Зусилля знадобляться від усіх: від держави, від бізнесу, від громадян, від міжнародної спільноти. Відшкодування збитків має стати органічною частиною плану відбудови, яка має відповідати усім "зеленим" викликам. Крім того, екоцид має бути частиною судових позовів України до російської держави. Росія має заплатити. [12]
Із запровадженням повномасштабного вторгнення, 1605 об'єктів культурної інфраструктури постраждали або були знищені. Найбільше руйнувань постраждали клубні заклади - 48% від загальної кількості усіх пошкоджених закладів. Усього постраждали 760 клубних закладів, 607 бібліотек, 90 музеїв і галерей, 28 театрів і філармоній, 120 закладів мистецької освіти. російська українська війна
Об'єкти культурної інфраструктури та культурної спадщини були зруйновані або пошкоджені через російські обстрі-ли на території 225 територіальних громад (15,3%) у 17 областях, включаючи Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Закарпатську, Запорізьку, Київську, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ. [13]
Від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, країна зазнала значних втрат у своїй релігійній інфраструктурі. З 500 релігійних споруд, які постраждали від військових дій, кожна п'ята була повністю зруйнована. Понад 30 священиків були жорстоко вбиті або замучені російськими військовими під час окупації.[14]
Висновки
В Україні, станом на 1 січня 2024, триває 677ма доба війни в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. В роботі наводяться як здобутки так і втрати України, масштаби збитків, завданих російською агресією, яка не лише призводить до, втрати людських життів, економічних втрат але й знищує культурну та релігійну спадщину України.
Список використаних джерел
1.Романенко Є.О. Російська федерація є державою- терористом // Modern! aspekty vedy: XXVII. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. - str.10-22.
2.7400 ракет запустили окупанти по Україні від початку повномасштабного вторгнення -- Ігнат https://hromadske.radio/ news/2023/12/21/7400-raket-zapustyly-okupanty-po-ukraini-vid- pochatku-povnomasshtabnoho-vtorhnennia-ihnat
Уночі Сили оборони збили 87 з 90 дронів Shahed https:// babel.ua/news/102396-unochi-sili-oboroni-zbili-87-z-90-droniv-shahed
Українські сили ППО знищили 72 повітряні цілі -- Залужний https://zn.ua/ukr/war/ukrajinski-sili-ppo-znishchili-72- povitrjani-tsili-zaluzhnij/
Втрати ворога: за добу ліквідовано майже 800 окупантів https://bukvy.org/vtraty-voroga-za-dobu-likvidovano-majzhe-800- okupantiv/
Підсумки російсько-української війни у 2023 році: карти і цифри https://espreso.tv/karta-boyovykh-diy-viyna-ukrayina-rosiya- 2023-pidsumky
ЗСУ: Росія здійснила 465 хімічних атак з початку вторгнення https://www.dw.com/uk/vijska-rf-zdijsnili-465-himicnih- atak-z-pocatku-povnomasstabnoi-vijni-zsu/a-67831250?maca=ukr- rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml
ООН: кількість випадків загибелі цивільних осіб в Україні перевищує 10 000 https://ukraine.un.org/uk/253322-оон-кількість- випадків-загибелі-цивільних-осіб-в-україні-перевищує-10-000
В Європі перебувають більше 4,1 мільйона українських біженців https://borgexpert.com/news/v-ievropi-perebuvaiut-bilshe- 4- 1-miljona-ukrainskykh-bizhentsiv
Росія систематично порушує права українців через акти жорстокості та насильства: ООН https://slovoproslovo.info/ rosiya-sistematichno-porushue-prava-ukraintsiv-cherez-akti-zhorstokosti- ta-nasilstva-oon/
Державний борг України перевищив 5 трлн. грн https:// socportal.info/ua/news/derzhavnii-borg-ukraini-perevishchiv-5-trln-grn/
Росія вже завдала українській екології шкоди на 75 мільярдів доларів https://ukranews.com/ua/news/974984-rosiya-vzhe- zavdala-ukrayinskij-ekologiyi-shkody-na-75-milyardiv-dolariv-
Безпрецедентне руйнування культурної інфраструктури в Україні: в результаті війни постраждали понад 1600 об'єктів https://slovoproslovo.info/bezpretsedentne-ruynuvannya-kulturnoi- infrastrukturi-v-ukraini-v-rezultati-viyni-postrazhdali-ponad-1600- ob-ektiv/
Україна втратила 100 храмів і життя 30 священиків через російську агресію https://slovoproslovo.info/ukraina-vtratila-100- hramiv-i-zhittya-30-svyaschenikiv-cherez-rosiysku-agresiyu-elenskiy
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.
презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.
реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.
доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.
статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017Причини початку російсько-японської війни. Початок перших бойових зіткнень, напад на російські кораблі. Військові, політичні і господарські причини поразки у російсько-японській війні. Закінчення конфлікту, підписання Портсмутського мирного договору.
реферат [14,3 K], добавлен 09.04.2011Причини, характер, рушійні сили визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Етапи національно-визвольної війни. Формування української державності в ході визвольної війни. Російсько-українська міждержавна угода 1654 р.: неоднозначність оцінок.
курсовая работа [80,9 K], добавлен 27.03.2011Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Початок війни, причини невдач, окупація України. Політика окупаційної влади. Партизанський рух і підпільна боротьба на території України. ОУН та УПА. Визволення та відбудова України. Етапи Другої світової війни.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 15.07.2007Напад Німеччини на СРСР, воєнні дії на території України. Німецький окупаційний режим на території України. Національно-визвольний рух в умовах німецько-радянської війни. Створення Української повстанської армії. Витіснення з України німецьких військ.
реферат [814,2 K], добавлен 17.09.2019Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014