Становлення менеджменту в культурному просторі Стародавнього Сходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Становлення менеджменту в культурному просторі Стародавнього Сходу

Єлена Коваленко

Розвиток світової цивілізації нерозривно пов'язаний з управлінською діяльністю людей (менеджментом). Результат цієї діяльності виявляється у цілеспрямованому перетворенні хаосу в порядок і забезпеченні цілісності та життєздатності організацій. Останні - є різноманітними об'єднаннями людей з метою вирішення особистих потреб [2, с. 7-8]. І тому суспільство можна уявити як сукупність різних організацій або як одну надвелику організацію, що синтезують у собі певну культуру, що еволюціонує у міру розвитку організацій і людей, включених у ці організації. З огляду на це, менеджмент слід розглядати як феномен культури, як складне соціальне явище, органічно вплетене в культуру кожної людини, організації та суспільства загалом.

Метою доповіді є короткий теоретичний аналіз особливостей менеджменту в культурному просторі Стародавнього Сходу, що слугуватиме збагаченню науки узагальненими знаннями про розвиток культури управління на стадії рабовласницького суспільства.

Процес становлення культури управління протікав в країнах Стародавнього Сходу по-різному. Вивчення і аналіз літератури, що стосується цього історичного періоду й культурного простору, дозволяють виділити серед цих країн два типи суспільств, в яких є як бага - то спільного, так і багато принципово відмінного в культурі менеджменту.

До першого типу суспільств нами віднесено Стародавній Єгипет, Шумери і Вавилонію, а до другого - Стародавню Індію та Китай. Загальним здобутком їхньої культури менеджменту насамперед є створення ієрархічної територіально-функціональної системи управління із переважанням єдиних писаних законів і правил поведінки, започаткування формальної (бюрократичної) системи організації та регулювання суспільних відносин з елементами світської манери управління.

По-друге, це суттєвий поділ праці на фізичну і розумову, матеріальну і духовну, виконавчу і управлінську, й на цій основі поява перших професійних менеджерів (візирів, мантринів, чиновників, писарів і т. п.) і заснування перших шкіл з підготовки менеджерів, формуванням у них не тільки професійних, але й передусім високих моральних якостей.

Так, у Стародавньому Єгипті при дворі фараона існували спеціальні школи підготовки чиновників, які називалися домами учіння писанню. Потрапити туди було заповітною мрією представників середнього класу. Навчитися грамоті означало вибитися в люди. У "Повчаннях Ахтоя", єгипетського громадянина, який влаштував свого сина Піопіо в придворну школу, говориться: "Немає нічого вище книг. Як у воді плавай в книгах - ти знайдеш у них повчання: якщо писар знаходиться при дворі, він не буде жебраком. Я не знаю іншої посади, яка могла б дати привід до подібного вислову, бо кажу тобі любити книги як рідну матір і висловлюю перед тобою всі переваги. Вони вище всіх інших посад: немає на землі нічого вище їх" [4, с. 31-36]. менеджмент управління рабовласницький

Чиновник старовини - це, як правило, людина вчена, вихована, освічена. Займаючись питаннями пристойної поведінки й гарного то - ну як знаків приналежності до вищого класу, школярі багато часу присвячували релігійним та етичним проблемам. Вони обговорювали проблеми благоустрою держави й суспільства, економного ведення господарства, справедливого ставлення до нижчих класів, запобігання невдоволення і соціальної напруги, законознавства та практичної астрономії. Мудрі наставники вчили їх, як тримати себе в середовищі наймудріших людей, у гостях, в сім'ї, із підлеглими, з начальством [3, с. 131-132].

Усе це підтверджує велику мудрість стародавніх правителів, які так дбали про підготовку та виховання майбутніх чиновників - управлінців для своєї держави.

По-третє, розробка загальних принципів керівництва: влади і впливу; покарання і заохочення; мотивації та стимулювання; доброзичливості й справедливості; старанності та дисципліни; планування, організації, координації, інтеграції, обліку, контролю й оплати праці; документальній реєстрації процесів управління; створенню і підтриманню позитивного образу (іміджу) керівника.

Поряд із спільними рисами в культурі менеджменту країн Стародавнього Сходу була й разюча відмінність.

Так, по-перше, у противагу країн першого типу, в Індії та Китаї вищеназвана ієрархія управління не була жорсткою, а значною мірою децентралізованою системою із м'яким розподілом влади.

По-друге, в країнах другого типу влада правителя була не абсо - лютною, а обмеженою. Правителю повністю належала, в основному, тільки виконавча влада. Наприклад, в Стародавній Індії релігійна, судова й умовно кажучи законодавча влада була у руках верховного жреця та інших членів найвищого стану брахманів [1, с. 415]. І хоча верховний жрець формально підпорядковувався правителю, закон дозволяв йому ставити питання про відповідальність монарха за невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків, у той час як у правителя аналогічного права не було.

По-третє, це наявність у системі управління дорадчих органів влади. Знову таки, якщо взяти до прикладу Індію, то там такими органами влади були мантрипаришад і таємна рада [1, с. 439] - щось на кшталт сучасної двопалатної системи представницької влади. Основне завдання яких полягало у виробленні ключових рішень державної політики, забезпечення погодженого їх виконання, координації діяльності центральних і регіональних органів управління. Отже, влада в стародавніх східних суспільствах другого типу не була одноосібною.

Таким чином, можна дійти висновку, що в країнах Стародавнього Сходу було закладено серйозний фундамент для подальшого формування і розвитку світової культури менеджменту.

Література

1. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация. Москва: Центр - полиграф, 2000. 724 с.

2. Мартинишин Я.М., Коваленко Є. Я. Менеджмент доіндустріального суспільства: теорія, історія, культура та мистецтво управління: монографія. Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2017. 230 с.

3. Тураев Б.А. История Древнего Востока: в 2 -х т. Т. 1. Ленинград: Социально-экономическое изд-во, 1965. 528 с.

4. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2-х ч. Ч. 1. / под ред. М.А. Коростовцева, И.С. Канцельсона, В.И. Кузищина. Москва: Высш. шк., 1980. 328 с.

Размещено на Allbest.ru