Революція гідності як боротьба за європейський вектор розвитку України

Обґрунтування твердження, що метою Революції гідності була боротьба за європейський вектор розвитку України. Процес економічного та політико-правового зближення України з європейськими міждержавними структурами. Прагнення України стати частиною ЄС.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2024
Размер файла 19,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Революція гідності як боротьба за європейський вектор розвитку України

Долина Денис Євгенович

аспірант

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Дослідження присвячене обґрунтуванню твердження, що головною метою Революції гідності була боротьба за європейський вектор розвитку України.

Революції гідності надають визначення, що це політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на європейську інтеграцію з подальшою відмовою від цього курсу. Саме через спробу владного режиму зупинити європейську інтеграцію України українське суспільство піднялося на боротьбу проти влади.

Європейська інтеграція України - це процес економічного та політико-правового зближення України з європейськими міждержавними структурами. Євроінтеграційні процеси української держави розпочались у 1991 році, коли Україна стала незалежною державою.

Природне прагнення України стати частиною Європейського Союзу підтверджували такі конкретні кроки:

1998 р. набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною;

2005 р. ухвалено План дій Україна - Європейський Союз та підписано Меморандум про співпрацю з Європейським Союзом;

22 січня 2006 року розпочалася підготовка до підписання далекосяжної Угоди про асоціацію, яка мала забезпечити глибокі зв'язки між Україною та Європейським Союзом. Тоді Рада міністрів закордонних справ ЄС затвердила мандат Єврокомісії на переговори з Україною про нову базову угоду, що могла б забезпечити якісно новий формат взаємовідносин між Україною та державами Євросоюзу;

5 березня 2007 року розпочалися переговори про угоду. Ця нова угода мала на меті передусім замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Із початку переговорів, тобто протягом 2007-2012 рр., відбувся 21 раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо розділу Угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Варто зауважити, що Угоду про асоціацію між Україною та ЄС також часто називали «дороговказом для внутрішніх реформ в Україні»;

30 березня 2012 року в Брюсселі відбулося парафування Угоди про асоціацію на рівні глав переговорних делегацій, а розділ Угоди щодо створення зони вільної торгівлі був парафований 19 липня 2012 року;

15 травня 2013 року Колегія Європейської комісії ухвалила Рішення рекомендувати Раді ЄС підписати Угоду і дозволити її тимчасове застосування до ратифікації всіма державами-членами ЄС [1].

Здавалося, нічого не повинно було б завадити підписанню Угоди, що було заплановано здійснити на саміті ЄС у Вільнюсі 28 листопада 2013 року. Адже Партія регіонів, що здобула перемогу на чергових парламентських виборах 28 жовтня 2012 року, у передвиборчій програмі зазначала, що у сфері зовнішньої політики «виступає за здобуття асоційованого членства в Євросоюзі, створення зони вільної торгівлі, зняття візових бар'єрів між Україною та ЄС» [2].

Проте приблизно за місяць до зазначеної дати підписання угоди євроінтеграційний процес почав різко гальмуватися. 21 листопада 2013 року уряд Азарова оприлюднив рішення про призупинення процесу підготовки та укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що було різкою зміною вектору міжнародної політики України. Відмова від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС переслідувала мету приєднатись до Митного союзу з Росією та Білоруссю, що стало б загрозою для подальшої євроінтеграції [3].

Суспільною реакцією на таке рішення в Києві став багатотисячний мітинг під гаслом «Україна - це Європа». Протестувальники вимагали відставки Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі тощо.

29 листопада українські студенти організували «живий євроланцюг» між Києвом і Перемишлем. Маршрут ланцюга довжиною в 625 кілометрів розпочався в Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині, на кордоні з Польщею. У ніч з 29 на 30 листопада на Майдані незалежності спецпідрозділ «Беркуту» жорстоко розігнав мирних мітингувальників-студентів.

У відповідь на цей злочин 1 грудня в Києві відбувся один із найбільших мітингів Революції гідності - близько півмільйона осіб. Міліція, яка заблокувала підступи до Майдану незалежності, відступила. Мітингувальники зайняли будівлю Київської міської державної адміністрації та Будинок профспілок - там розташувався Штаб національного спротиву [4].

Протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму. Протести тривали з листопада 2013 року до лютого 2014 року і призвели до героїчних і кривавих подій. Офіційно встановлено 107 жертв, яких названо Небесною сотнею [5].

Перебіг Революції гідності в Києві та інших містах України засвідчив про здатність українців боротися за свою волю, гідність і громадянські права. Та головним лейтмотивом Революції гідності була боротьба за європейський вектор розвитку України. Український народ боровся за право входження до вільної демократичної сім'ї європейських народів.

Народ домігся втечі президента-диктатора, відставки уряду. Після виборів Україна обрала європейський вектор розвитку - стала асоційованим членом Європейського Союзу.

Після Революції гідності, скориставшись гостротою ситуації та слабкістю Збройних сил України й нової української влади, Росія вчинила анексію Криму, агресію на Донбасі, а з лютого 2022 року розгорнула широкомасштабну війну проти України. Але й за цих умов Україна продовжує свій шлях до інтеграції з Європейським Союзом та збереження своєї європейської ідентичності. 27 червня 2014 року Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Україна також забезпечує двосторонню співпрацю з іншими країнами Європейського Союзу, зокрема з Польщею, Литвою та Латвією. Україна впроваджує низку реформ, спрямованих на зміцнення прав людини, розвиток демократії та боротьбу з корупцією.

Євроінтеграційні процеси в Україні тривають, хоча і наражаються на опір з боку проросійських сил. Спроби зупинити євроінтеграційні процеси в Україні існують і дотепер. Українська влада зіштовхнулася із численними викликами і завданнями, серед яких на першому місці - корупція, слабкість економіки та стан війни з Росією. Шляхом активної пропаганди РФ намагається підірвати довіру до європейських інституцій з боку проросійських сил в Україні, знецінити демократичні здобутки та дискредитувати саму суть європейської інтеграції.

Проте український народ вважає європейську інтеграцію своєю метою та перспективою, яка дасть змогу побудувати сильну, процвітаючу та демократичну країну. Для успішної реалізації євроінтеграційних процесів в Україні необхідно далі вдосконалювати законодавство та боротися з корупцією, підтримувати добросусідські відносини з країнами Європейського Союзу та розвивати співпрацю в усіх сферах співжиття.

Україна довела, що має потужний потенціал для досягнення успіху в європейській інтеграції. Жодні перешкоди: внутрішні і зовнішні - не зможуть відвернути її з обраного європейського шляху.

Висновки

революція гідність європейський вектор

Євроінтеграційні процеси в Україні є важливим етапом в розвитку країни та забезпеченні її майбутнього. Революція гідності стала реакцією на відмову режиму Януковича від підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та головним мотивом боротьби за європейський вектор розвитку України. Український народ залишається вірним європейській інтеграції та продовжує боротися за свободу й демократію і сьогодні зі зброєю в руках долає перешкоди на шляху до європейської сім'ї народів, чим наближає європейське майбутнє своєї країни як єдиний шлях до розвитку та процвітання України.

Література

1. Євроінтеграційний портал. Угода про асоціацію. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/uhoda-pro-asotsiatsiiu (дата звернення: 10.05.2023).

2. Партія регіонів. Вибори народних депутатів України 2012. Офіційний портал ЦВК. URL: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP502?PT001F01= 900&pf7171=50 (дата звернення: 10.05.2023).

3. Уряд прийняв розпорядження про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС. КМУ. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246868715&cat_id=244274160 (дата звернення: 10.05.2023).

4. Революція гідності. URL: https://www.maidanmuseum.org/uk/storinka/revolyuciya-gidnosti (дата звернення: 10.05.2023).

5. Революція гідності. Згадаймо головне. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2122489-revolucia-gidnosti-zgadajmo-golovne.html (дата звернення: 10.05.2023).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Початок партизанської боротьби на окупованій території України. Народна боротьба. Централізація керівництва партизанським рухом. Роль підпільних партійних організація для розвитку партизанського руху. Закордонні антифашисти в рядах партизанів України.

    реферат [32,3 K], добавлен 18.01.2008

  • Використання Росією потенціалу України при відвоюванні прибалтійських земель у 1700—1703 pp. Боротьба козацтва під проводом С. Палія за незалежність Правобережної України. Воєнні дії України і Росії проти Речі Посполитої і Швеції. Позиція гетьмана Мазепи.

    реферат [32,1 K], добавлен 04.04.2010

  • Характеристика первісного суспільства і перші державні утворення на території України. Сутність українських земель у складі Литви і Польщі. Особливості розвитку Української національно-демократичнлої революції. Національно-державне відродження України.

    книга [992,2 K], добавлен 13.12.2011

  • Аналіз причин та наслідків освітньої революції, як основної рушійної сили науково-технічного прогресу. Характеристика причин значного відставання України у темпах розвитку промисловості. Найбільші монополістичні об’єднання України, створені у цей час.

    презентация [1,5 M], добавлен 30.11.2010

  • Лютнева революція 1917 р. та її вплив на Україну. Утворення ЦР. Перший та другий Універсали. Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія та її політика.

    реферат [26,5 K], добавлен 28.02.2009

  • Галицько-Волинська держава й початок визволення українських земель у першій чверті XIV ст. Політичне зближення Західної України й Литви. Поділ українських земель між Литвою і Польщею в 1325–1352 pp. Кревська унія та ліквідація удільного устрою України.

    реферат [26,3 K], добавлен 22.07.2010

  • Фігура гетьмана Івана Мазепи в історії України. Характеристика становлення І. Мазепи як гетьмана України. Героїчна боротьба за права та вільності України. Причини та загальні політичні умови укладення союзу з Швецією. "Помста Петра" за "зраду" Мазепи.

    реферат [46,1 K], добавлен 14.03.2011

  • Початок війни, причини невдач, окупація України. Політика окупаційної влади. Партизанський рух і підпільна боротьба на території України. ОУН та УПА. Визволення та відбудова України. Етапи Другої світової війни.

    курсовая работа [41,8 K], добавлен 15.07.2007

  • Початок вигнання окупантів з України. Внесок українців у перемогу над нацизмом. Боротьба з ворогом в тилу. Втрати радянських військ при звільненні України у 1943 році. Особливість визволення Києва від німців. Підпільно-партизанська боротьба в Україні.

    реферат [13,8 K], добавлен 15.08.2009

  • Історія Криму до 1954 р. як Кримського ханату, Таврійської губернії Російської імперії. Визначення кордонів України під час Жовтневої революції, політична боротьба та громадянська війна на півострові. Територіальна автономія Криму та політика коренізації.

    статья [508,6 K], добавлен 28.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.