Київське державне хореографічне училище: історія та становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київське державне хореографічне училище: історія та становлення

Панченко Оксана Миколаївна

магістранта

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

викладач Київського державного хореографічного училища

(Київ, Україна)

Анотація

хореографічний училище артист балет

Київське державне хореографічне училище один з провідних закладів освіти України з підготовки професійних артистів балету. Вивчення історії його виникнення та розвитку дасть розуміння розвитку балетного театру України загалом.

Ключові слова: хореографічний технікум, Київське державне хореографічне училище, артист балету, викладач-хореограф.

Панченко Оксана Николаевна (Украина)

Киевское государственное хореографическое училище: история и становление

Аннотация

Киевское государственное хореографическое училище одно из ведущих учебных заведений Украины по подготовке профессиональных артистов балета. Изучение истории его возникновения и развития даст понимание развития балетного театра Украины в целом.

Ключевые слова: хореографический техникум, Киевское государственное хореографическое училище, артист балета, педагог-хореограф.

Panchenko Oksana (Ukraine)

Kyiv State Ballet School: history and formation

Annotation

Kyiv State Ballet School is one of the leading educational institutions in the Ukraine for the training of professional ballet dancers. The research of history of its origin and development will provide insights into development of the ballet theater of Ukraine.

Keywords: choreographic technical school, Kyiv State Ballet School, ballet dancer, choreographer.

Київське державне хореографічне училище свою неофіційну історію починає з приватної балетної школи Іллі Чистякова, яка з 1918 і до 1934 року була єдиною приватною хореографічною студією в місті Києві і знаходилась на вулиці Рейтарській. У ті часи там навчалися М. Іващенко, О. Бердовський, Б. Степаненко, В. Шехтман, А. Яригіна, які згодом стали відомими українськими артистами балету.

1934 року при Київському театрі опери та балету була створена балетна студія, яка готувала артистів балету для потреб театру і згодом перетворилася в хореографічний технікум. Студія розмістилась на вулиці Володимирській, 48 і займала чотири кімнати в підвальному приміщенні, де проходили заняття із загальноосвітніх предметів, а з хореографії проводили в балетних залах театру. Художнім керівником студії на той час був заслужений артист України Леонід Жуков, завідувачем педагогічної частини призначили відомого в подальшому балетмейстера, соліста Київського театру опери та балету, заслуженого артиста України Бориса Таїрова. Класичний танець викладали: О. Бердовський, М. Дельсон, Н. Верекундова, К. Васіна (випускниці А. Ваганової) та О. Гаврилова; характерний танець Т. Демпель; майстерність актора В. Галицький [1, 25-30]. Згодом зі студії утворили новий навчальний заклад технікум. На жаль, документів, які б підтвердили або пояснили цей факт, не збереглося.

1937 року технікум випустив перших артистів, викладачами яких були Н. Верекундова та М. Дельсон. На сцені Київського театру опери і балету випускники показали виставу «Марна пересторога», провідні партії виконували О. Сольська та Г. Черкаський. І вже наступного року була представлена «Коппелія» Л. Деліба, сольні партії вистави виконували випускники І. Москалева та О. Сегаль класу викладачів К. Васіна та М. Дельсон.

1938 року за рішенням Уряду в Києві створили трирічний Хореографічний технікум. До його складу увійшли згаданий технікум та хореографічне відділення Театрального технікуму (1933). Новоствореному Хореографічному технікуму надали нове приміщення в будівлі Фізкультурного технікуму. Директором призначили заслуженого артиста України Леоніда Олексійовича Жукова, першим художнім керівником заслуженого артиста України Бориса Олександровича Таїрова, викладачами класичного танцю Клавдію Васіну та Наталю Верекундову [3].

До початку Другої світової війни в різні роки Хореографічний технікум закінчили Л. Герасимчук, З. Серкова, О. Сегаль, Б. Каменькович, Л. Сольська, О. Горчакова, Є. Зайцев, М. Слободян, Т. Ахекян, О. Єршова, Л. Шакулова, Г. Петренчук, які стали провідними солістами балету оперно-балетних театрів України та колишнього Радянського Союзу, а згодом перейшли до викладацької діяльності.

У витоків зародження та становлення Київського державного хореографічного училища стояли відомі всій балетній спільноті України діячі, прізвища яких склали цілу епоху: Леонід Жуков, Борис Таїров, Лідія Герасимчук, Олександр Сегаль, Борис Каменькович, Євгенія Єршова, Наталя Слободян, Тетяна Ахекян, Євген Зайцев, Ганна Петренчук.

Леонід Олексійович Жуков, якому 20 квітня 2020 року виповнилося 130 років від дня народження, був артистом балету, балетмейстером, актором німого кіно. 1926 року на запрошення Об'єднання українських державних оперних театрів Києва, Харкова та Одеси Л. Жуков разом зі своєю партнеркою по сцені та дружиною прима-балериною Великого театру Марією Рейзен прибув до Києва й очолив балетну трупу Київського театру опери і балету. Першою його постановкою в театрі стала вистава «Баядерка» Л. Мінкуса.

2 жовтня 1926 року відбулася наступна прем'єра балету, і саме цю дату вважають офіційним днем народження київської балетної трупи. Хореографічна й акторська майстерність Леоніда Жукова формувалася в Московському театральному училищі класу В. Тихомирова, яке закінчив 1909 року. Після закінчення училища працював у балетній трупі Большого театру, під керівництвом видатного балетмейстера та реформатора балету Олександра Горського. Став прекрасним танцівником, постановником і педагогом. У жовтні 1934 року ставить балет «Дон-Кіхот» Л. Мінкуса, який ознаменував важливий етап у розвитку українського балету. У цій виставі брав участь і майбутній перший художній керівник Хореографічного технікуму Борис Таїров. Як пише у своїй книзі «Балетний театр України» Ю. Станішевський: «Зворушливу постать «лицаря сумного образу», відважного Дон-Кіхота створював Б. Таїров, знайшовши для цієї пантомімічної ролі багато тонких, психологічно правдивих пластичних й акторських деталей» [4, 42].

Надзвичайним здобутком Леоніда Олексійовича є те, що 1935 року він разом з Василем Верховинцем здійснив постановку «Триколінний гопак», який здобув Першу премію на Міжнародному фестивалі народного танцю в Лондоні. «Цей перший тріумфальний вихід майстрів українського радянського балету на світову хореографічну арену яскраво продемонстрував могутню емоційну силу й оригінальність народного танцю», пише Ю. Станішевський [3, 42].

Галина Лерхе й Олександр Соболь у статті «Як ми танцювали в Лондоні» зазначали, що гопак не лише глибоко вразив і захопив усіх учасників і глядачів Міжнародного фестивалю, а й «зробився наймоднішим танцем у Лондоні». А згодом «Лондонський гопак» відтворили артисти Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка як завершальний хореографічний номер в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» [2, 60].

Основними тенденціями у творчості Л. Жукова були, передусім, дбайливе ставлення до класичної хореографічної спадщини та її кращих традицій, вивчення щедрих багатств національного танцювального фольклору, його сценічна театралізація й обробка.

Борис Таїров заслужений артист України, 1926 року закінчив Одеський музично-драматичного технікум у класі педагога В. Преснякова (колишнього танцівника Маріїнського театру), який формував у своїх учнів не тільки глибоке розуміння класичного танцю, а й інтерес до ритмізованої гімнастики Ж. Далькроза та «вільної пластики» А. Дункан. Б. Таїров десять років був артистом балету в Одеському театрі опери та балету, співпрацюючи з видатними хореографами того часу К. Голейзовським, П. Вірським, що справило значний вплив на його подальшу діяльність балетмейстера. З 1934 року поєднував роботу в Київському театрі опери та балету з посадою художнього керівника в Київському хореографічному технікумі. Після визволення Києва від німецько-фашистських загарбників працював головним балетмейстером Київського театру оперети.

Лідія Герасимчук, заслужена артистка України, закінчила Київський хореографічний технікум, викладач Н. Верекундова, і була зарахована в трупу Київського театру опери та балету, де виконувала провідні партії. Під час Другої світової війни працювала в трупі Ленінградського театру опери та балету ім. Кірова. Сама Агрипина Ваганова запросила її працювати й надалі в цій трупі, але балерина повернулася до Києва. Була першою виконавицею провідних партій у балетах: «Лілея» К. Данькевича, «Лісова пісня» М. Скорульського, «Маруся Богуславка» А. Свєчнікова. На жаль, Л. Герасимчук дуже рано трагічно пішла з життя.

Олександр Сегаль, народний артист України, провідний соліст балету Київського театру опери та балету, згодом як головний балетмейстер очолив Ансамбль танцю України імені П. Вірського, де створив «Вербиченьку» на музику М. Лисенка і «Лісоруби» хореографічні шедеври, які посіли чільне місце в репертуарі ансамблю. З 1980 року головний балетмейстер Київського театру оперети. Протягом усієї творчої діяльності здійснив постановки більше п'ятдесяти танцювальних сцен, а його невеличкі хореографічні постановки «Дударики», «Козачок» О. Іващенка стали постійними номерами в концертному репертуарі Київського державного хореографічного училища. Слід згадати, що першою виконавицею номеру «Козачок» стала народна артистка СРСР Тетяна Таякіна.

Борис Каменькович, народний артист України, після закінчення технікуму на запрошення самого Павла Вірського розпочав свою діяльність в Ансамблі танцю України. Згодом доля привела Бориса Наумовича Каменьковича в естрадний жанр, де він є одним із засновників Київського мюзик-холу. Більше 20 років Борис Наумович пропрацював головним балетмейстером Київського українського драматичного театру ім. І. Франка. «Магістр танцювальної магії» так називали його «актори-франківці». За цей час він здійснив постановки більше 20 вистав, серед яких: «Енеїда» І. Котляревського, «Тев'є-Тевель» Шолом Алейхема з великим Богданом Ступкою в головній ролі, «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим, «Пігмаліон» Б. Шоу й ін.

Євгенія Єршова, народна артистка України, прима-балерина Київського театру опери та балету, підкорювала глядачів своєю експресією та динамічністю. Її творчий діапазон був дуже широким від ліричних до героїчних жіночих партій. У подальшій творчій діяльності балетмейстер -репетитор Київського театру опери та балету.

Наталя Слободян, народна артистка України, провідна солістка Львівського академічного театру опери та балету, легенда львівського балетного театру. Балерина рідкісного ліричного обдарування, її називали «українською Улановою». Свої партії вона виконувала вишукано, академічно, з внутрішнім наповненням образів, згодом балетмейстер -репетитор Львівського академічного театру опери та балету.

Тетяна Ахекян, народна артистка України, провідна солістка, а пізніше балетмейстер-репетитор Київського театру опери та балету. З 1950 по 1968 рік викладач класичного танцю Київського державного хореографічного училища. Багато років працювала педагогом-репетитором у Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України ім. П. Вірського, Київському театрі класичного балету та Київському музичному театрі для дітей та юнацтва.

Євген Зайцев, заслужений працівник культури України, 1941 року по закінченні Київського хореографічного технікуму працював у Київському театрі опери та балету. У його репертуарі не лише партії класичного, а й сольні партії народно-сценічного репертуару. З 1944 по 1970 рік викладач народно-сценічного танцю Київського державного хореографічного училища. Разом з А. Васильєвою в Донецькому театрі опери та балету здійснив постановку балетних вистав «Лебедине озеро» П. Чайковського та «Попелюшка» С. Прокоф'єва. Автор підручника «Основи народно-сценічного танцю», який є одним з програмних посібників для викладачів і студентів.

Ганна Петренчук це ім'я особливе для Київського державного хорео графічного училища. Після закінчення технікуму працювала артисткою балету в Київському театрі опери та балету, а потім на запрошення Г. О. Березової прийшла на роботу викладачем класичного танцю в Київське державне хореографічне училище (КДХУ). З 1971 по 2000 рік здійснила 15 випусків. Серед її випускниць народна артистка України Н. Мацак, заслужені артистки України О. Майорова, І. Гордійчук (Андрусяк) та багато інших високопрофесійних артисток балету, відомих не тільки в Україні, а й в усьому світі. Протягом багатьох років Г. Петренчук очолювала відділ класичного танцю КДХУ. Як методист і чудовий викладач передавала свій багаторічний виконавський і викладацький досвід та допомагала молодим педагогам досконало опанувати методику викладання фахових дисциплін з урахуванням вікових психофізіологічних особливостей вихованців.

Можна згадати ще багато імен, які писали історію створення КДХУ.

1940 року для більш професійної підготовки артистів балету був збільшений термін їх навчання до семи років, технікум перейменували в Київську спеціальну середню школу-десятирічку з обов'язковим вивченням як спеціальних, так і загальноосвітніх предметів. Зберігся документ «Постанова Ради Народних Комісарів УРСР» від 18 грудня 1940 року про надання школі-десятирічці приміщення на вул. Пушкінській, 32. На жаль, про ті часи існування навчального закладу збереглося дуже мало інформації. Директором школи на той час була Марія Волосіна, художнім керівником заслужена артистка України Галина Березова. Невдовзі, 1941 року, школу-десятирічку перейменували в Київське державне хореографічне училище.

Згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 17 червня 1949 року на базі школи-десятирічки відновлено Київське державне хореографічне училище як самостійний середній спеціальний навчальний заклад для підготовки артистів класичного балету. Саме цей день вважають офіційною датою відновлення діяльності КДХУ [3].

Література

1. Галицкий В.А. Театр моей юности. Ленинград: Искусство, 1984. 288 с., 8 ил.

2. Дем'янко Н.Ю. Формування національної культури молоді в педагогічній спадщині В.М. Верховинця. Полтава: АСМІ, 2012. 270 с.

3. Київське хореографічне училище. Історія закладу. URL: http://kdhu.org.ua/about (дата звернення: 26.03.2020).

4. Станішевський Ю.О. Балетний театр Радянської України 1925-1985. Київ: Музична Україна, 1986. 240 с.

Размещено на Allbest.ru