Хірургічна діяльність земських лікарів Єлисаветградського повіту Херсонської губернії у 1890-х роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хірургічна діяльність земських лікарів Єлисаветградського повіту Херсонської губернії у 1890-х роках

здобувач вищої освіти медичного факультету

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна

Хірургічна практика складала значну частину професійної діяльності медичного персоналу Єлисаветградського повіту (сучасна Кіровоградщина) наприкінці XIX століття й була поставлена настільки високо, що майже на всіх дільницях здійснювалися складні операційні втручання й подекуди їхня кількість була досить значною і вони носили вузько спеціалізований характер. Так, упродовж 1897 року земськими лікарями було здійснено 8379 операцій, 1185 із яких було зроблено в стаціонарних умовах, 122 операції - із залученням лікарів-асистентів, а 383 - із застосуванням хлороформу [1]. Усі здійснені упродовж цього року хірургічні операції розподілилися між медичними дільницями Єлісаветградського повіту наступним чином:

Із даних, представлених у таблиці, бачимо, що найбільше навантаження в хірургічному аспекті припадає на Єлисаветградську та Вознесенську земські лікарні. Із приймальних покоїв, щодо надання хірургічних послуг населенню повіту звертають на себе увагу Братська та Новоархангельська медичні дільниці, хоча припускаємо, що тогочасна статистика не завжди була об'єктивною. І все ж, чітко відстежується тенденція до стрімкого зростання кількості операцій, яких у 1897 році було здійснено на 106 більше у Братській медичній дільниці порівняно з минулим роком. У Вознесенській дільниці ця кількість зросла на 92 втручання, у Новоархангельську - на 14, у Бобринці - на 93, а в Єлисаветграді - на 53. У статистичному звіті зазначено, що кількість хірургічних втручань зменшилася лише в Маловисківській медичній дільниці на 44 операції порівняно з минулим роком. І то лише з причини непридатності приміщення для надання цього виду медичних послуг.

Зазначимо, що З'їзд лікарів Єлисаветградського повіту оперативно відреагував на цей стан речей. Було закцентовано увагу поважного зібрання на той факт, що "підлога в цьому лікарняному приміщенні є стара і напівзруйнована, палати розміщуються без будь-якої системи і є абсолютно тісними. Антисанітарний стан палат негативно впливає на перебіг хвороб у пацієнтів, особливо хірургічних" [2]. Отже, експертна комісія дійшла висновку, що приміщення приймального покою Маловисківської медичної дільниці є непридатним для подальшого розміщення в ньому медичного закладу. Цей висновок та свідчення медичного персоналу було взято до уваги З'їздом лікарів у 1897 році й наступного, 1898-го року, в Маловисківській, а також Братській, Устинівській та Єланецькій медичних дільницях було вибудовано нові, спеціально сплановані під вимоги медичного закладу, приміщення з виокремленими операційними кімнатами та просторими палатами для хірургічних пацієнтів.

Беручи до уваги більш вузьку спеціалізацію хірургічних втручань, наприклад, очну хірургію вирізняється Єлисаветградська земська лікарня, де було здійснено упродовж 1897 року 40 операцій по зняттю катаракти [1]. Загалом, до статистичного звіту занесено операції наступних профілів:

- видалення новоутворень (доброякісних/недоброякісних);

- пластичні операції;

- очні операції (видалення катаракти, іридектомія, заворот повік та ін.);

- перев'язування судин;

- операції на горлі;

- операції в порожнинах вуха та носа;

- порожнинні оперативні втручання (лапаротомія, герніотомія, торакотомія, цистотомія);

- акушерські хірургічні втручання;

- гінекологічні операції;

- операції на чоловічих статевих органах;

- резекція кісток та суглобів гомілки, стегна, коліна, стопи, кисті, а також обличчя, і трепанація/резекція черепа та вискоблювання кісток;

- секвестректомія;

- ампутація стегна, гомілки, плеча, передпліччя, стопи й кисті, а також пальців рук та ніг;

- вправляння вивихів;

- накладання гіпсових та інших пов'язок;

- вискоблювання виразок, розрізання фістул, видалення омертвілих м'яких частин тіла, а також врослих нігтів та рубців;

- парацентези (у випадку асциту, гідроцеле, плевриту, синовіту);

- розкриття гнійників;

- накладання хірургічних швів;

- припікання виразок;

- підрізування вуздечки язика;

- вилучення сторонніх тіл;

- видалення зубів;

- припікання та кровопускання;

- вправляння прямої кишки та защемлених гриж. [2, 3]

Висновок

Мережею дільничних медичних закладів, так званих приймальних покоїв чи амбулаторій та земських лікарень, охоплювалась наприкінці XIX століття практично вся територія Єлисаветградського повіту з площею 16 тисяч квадратних верст та населенням 620 тисяч осіб. Мешканцям повіту систематично надавалася кваліфікована хірургічна допомога, причому ціла низка послуг та подекуди перебування в стаціонарних умовах було безоплатне для широкого загалу. Стрімко зростаючі кількісні показники здійснених хірургічних втручань у цей період, а також їхній асортимент, що постійно розширюється, свідчить про високий рівень кваліфікації персоналу земських медичних закладів. А спектр запропонованих хірургічних послуг був настільки широкий, що вигідно вирізняв Єлисаветградський повіт з-поміж інших повітів, як Херсонської губернії, так і далеко за її межами.

Список використаних джерел:

хірургічна діяльність лікар херсонська губернія

[1] Хижняков В.В. (1897) Земська медицина й санітарний стан Єлисаветградського повіту Херсонськоїгуберніїу 1897році. Єлисаветград: Типографія М.А. Гольденберга.

[2] Шверін Т.В. (1900) Земська медицина й санітарний стан Єлисаветградського повіту Херсонської губерніїу 1899 році. Єлисаветград: Типографія Д.М. Шполянського.

[3] "Труды и протоколы Елисаветградского Медицинского Общества за 1901-1902 г.г." (1902). Елисаветград: Типография М.А. Гольденберга.

Размещено на Allbest.ru