З історії дослідження неотектоніки Західно-Подільського горбогір’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

З історії дослідження неотектоніки Західно-Подільського горбогір'я

Стефанюк В.

магістрантка ІІ курсу

спеціальності 014 Середня освіта (Географія)

Науковий керівник

доц. Дем'янчук П.М.

Наприкінці ХІХ - на поч. ХХ ст. на теренах Західного Поділля, які входили до складу Австро-Угорщини, здійснювались роботи зі складання «Геологічного атласу Галичини». Над ним працювала велика когорта вчених, зокрема А. Альт і Ф. Беняш [7], М. Ломницький [13], В. Тецсейр [15] та ін.

У 1883-1984 рр. В. Тессейр опублікував кілька робіт [16, 17], в яких обстоював думку про те, що Подільський уступ сформувався внаслідок висхідних тектонічних рухів, які були спричинені горотворчими процесами в Карпатах. В межах Поділля він виділив 2 групи різних за віком тектонічних дислокацій: 1) паралельні до Карпат і 2) перпендикулярні до них. Перші, на думку В. Тессейра, того ж віку, що й Карпати, а другі старші за них. Із 9-ти великих дислокацій, які виділив вчений на теренах Передкарпаття і Поділля, територію Західно-Подільського горбогір'я пересікають лише три: перша - Бердо-Нароль, яка простягається паралельно до Східних Карпат - від гори Бердо біля м. Чернівці до села Нароль в Польщі; друга - простягається у північно-східному напрямі по лінії Ковалівка - Смиківці, - від Карпат до с. Смиківці (східніше від Тернополя); третя - простягається по лінії Гологори - Кременець. Ці порушення, на думку В. Тессейра, являють собою дуже пологі антикліналі, які місцями переходять у флексурно-скидові структури. Власне з флексурно-скидовими дислокаціями Гологоро-Кременецької антикліналі він пов'язував походження північно-подільського уступу. Таке саме походження мають, на думку В. Тессейра, такі великі котловини як Колтівська, Золочівська та інші, які врізаються в у уступ з півночі. Окрім цього, у роботах В. Тессейра порушено, і певною мірою розв'язано, багато інших важливих проблем тектоніки і палеогеографії Волино-Поділля.

В 1910 р. Я. Смоленський [14] висловив думку про роль новітніх висхідних рухів земної кори у формуванні рельєфу Поділля, й виділив два етапи піднять його північної частини: пізньосарматський і ранньоплейстоценовий. На його думку, перший етап піднять розпочався в межах Люблинсько-Волинської височини, захоплюючи поступово території, розташовані південніше. Це підняття спричинило нахил Подільської плити на південь і призвело до утворення в крайовій її північній частині крутого уступу. З часом, внаслідок процесів денудації, Подільський уступ почав поступово зміщуватись на південь. Другий, етап неотектонічних піднять, охопив Гологоро-Кременецьку гряду і спричинив загальний нахил Подільської плити на південний схід. Це, в свою чергу, викликало омолодження ерозії і створило сприятливі умови для формування глибоких каньйоноподібних долин лівих приток Дністра, яке продовжувалось впродовж всього льодовикового періоду й тривало аж до початку підняття південної частини Поділля, яке розпочалось у постльодовикову епоху [4].

У 1913 р. вийшла з друку робота С. Рудницького «Знадоби до морфології подільського сточища Дністра» [3], в якій він описав підняття Поділля, що відбулось в четвертинному періоді. «Я припускаю, - писав автор, - що Поділля піднялось «en bloc», так, що локальні різниці в інтенсивності підняття не були великими, за винятком опільського простору, де інтенсивність підняття була найбільшою» [3, с. 304]. С. Рудницький пов'язував це підняття з горотворчими процесами в Карпатах, і вважав, що воно досягло свого максимуму наприкінці епохи другого зледеніння.

Цікава робота з реконструкції поверхні крейди в межах північно-подільського уступу була проведена А. Ціргофером [18]. В результаті проведених дослідницьких робіт він дійшов висновку, що наявні тут нерівності поверхні крейди, зумовлені ерозійно-денудаційними процесами. У своїх тектонічних поглядах А. Ціргофер притримувався ідеї про загальне епейрогенічне підняття Поділля, але утворення нерівностей сучасного рельєфу і, зокрема, північно-подільського уступу, він пояснював виключно ерозійно-денудаційними процесами.

Рис. 1. Дослідники неотектоніки Західно-Подільського горбогір'я

В 1927 р. В. Зихом [19] була складена карта поверхні олд-реду для південної частини Поділля, яка прилягає до Дністра. На цій карті автор виділив декілька молодих (післяміоценових) антиклінальних піднять і флексур незначної амплітуди.

Цінні відомості про неотектонічні рухи у південній частині Поділля містяться в роботі Ю. Полянського [2], присвяченої вивченню терас Дністра. Опираючись на отримані результати дослідження він дійшов висновку про те, що в плейстоцені на теренах Поділля мали місце два тектонічні підняття - ранньо- і пізньоплейстоценове, і, відповідно, два ерозійні цикли. З першим підняттям вчений пов'язував утворення антиклінальних піднять, які в свій час виділив В. Зих [19]. Друге підняття мало блоковий характер («en bloc»), внаслідок якого утворились глибокі яркові форм рельєфу.

У 20-30-х роках свої роботи публікують А. Абанкаурт [5, 6], Я. Чижевський [9], Я. Чижевський і А. Ціргофер [10], А. Ян [12] та інші, в яких, більшою чи меншою мірою, піднімаються питання тектоніки. А. Абанкурт, зокрема, описав поздовжні профілі Дністра і його лівих приток, аналіз яких дозволив йому морфологічним методом зобразити тектоніку Поділля, яка в загальних рисах співпадає з побудовами В. Тессейра. В цей же час А. Халубінською [8] були зроблені перші спроби вивчення тріщинуватості порід для окремих ділянок Північного Поділля.

Цими роботами закінчується довоєнний період в історії досліджень неотектоніки і рельєфу Західно-Подільського горбогір'я.

Список використаних джерел

каньйоноподібний долина земний кора

1. Геологи і географи Тернопільщини: довідник / упоряд. М. Сивий; ред. П. Дем'янчук. Тернопіль: Осадца Ю.В., 2021. 356 с.

2. Полянський Ю. Подільські етюди. Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром. Зб. математ.-природн.-лікар. секції. НТШ. Т. ХХ. Львів, 1929. С. 1-165.

3. Рудницький С. Знадоби до морфольогії подільського сточища Дністра. Зб. математ.-природн.-лікар. секції НТШ. Т. XVI. Львів, 1913. 311 с.

4. Свинко Й.М., Дем'янчук П.М. Неотектоніка і рельєф Західно-Подільського горбогір'я. Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер.: геогр. N° 1 (7). 2001. С. 17-25.

5. Туризм, географія, краєзнавство: актуальні проблеми теорії і практики: Матер. міжнародної наук.-практ. конференції (м. Тернопіль, 16-17 травня 2019 р.). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. С. 196-204.

6. Abancourt A. Klasyfikacja i rozwoj dolin Podolskich. Prace geogr. wyd. prz. E. Romera. T. IX. Lwow - Warszawa, 1927. S. 3-26.

7. Abancourt, A. Analisa profili podluznych Dniestru i jego levych doplyvov. Ksi^ga pam. XII Zjazdu Lek. Przyr. w. r. 1925. Т. I. S. 115-116.

8. Alth A., Bieniasz F. Atlas geologiczny Galicyi. Tekst do zesz. 1. Krakow, 1887. S. 16-40.

9. Chalubinska A. O spekaniach skal na Podolu. Prace geogr. wyd. prz. E. Romera. T. X. Lwow, 1928. S. 7-28.

10. Czyzewski J. Z historij doliny Dniestru. Prace georg. wyd. prz. E. Romera. Lwow, 1928. T. X. S. 33-62.

11. Czyzewski J., Zierhoffer A. Kilka spostrzezen z wycieczki we wschodniej cz^sci polnocnej kraw^dzi Podola i Wolynia grz^dowego. Kosmos. 1936. S. 81-101.

12. Czyzewski J. Podzial Opola na podstawie wysokosci wzglednych. Poklosie Geograficzne. Lwow, 1925. S. 1-12.

13. Jahn A. Zdj^cie morfologiczne na polnocnej kraw^dzi Podola і jej przedpola mi^dzy potokami Kocurowskim i Pohoryleckim. Kosmos. 1937. Z. IV. S. 549-596.

14. Lomnicki A. Atlas geologiczny Galicyi. Text do zesz. 9. Krakow, 1891. 144 s.; Text do zesz. 10. Krakow, 1898. 150 s.

15. Smolenski J. O powstaniu polnocnej kraw^dzi podolskiej i o roli morfologicznej mlodszych ruchow Podola. Krakow: nakl. Akademii Umiej^tnosci; (Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego), 1910. 39 s.

16. Teisseyre W. Atlas geologiczny Galicyi. Tekst do zsz. 8. Tarnopol, 1901. 330 s.

17. Teisseyre W. Grzbiet gologorsko-krzemieniecki jako zjawisko orotektoniczne. Kosmos. 1893. S. 313-318.

18. Teisseyre W. Ogolne stosunki ksztaltowe i genetyczne wyzyny wschodnio-galicyjskiej. Spraw. Komisyi fiziogr. A.U. T. 29. 1894. S. 188-191.

19. Zierhoffer A. Polnocna kraw^dz Podola w swietli rzezby powierzchni kredowej. Prace georg. wyd. prz. E. Romera. T. IX. Lwow-Warszawa, 1927. S. 61-92.

20. Zych W. Old-red Podolski. Prace Polsk. Inst. Geolog. 1927. T. 2. S. 1-65.

Размещено на Allbest.ru