Розробка та застосування сучасних методів дослідження археологічних об'єктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

Баженов Олександр Львович

кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри археології, спеціальних

історичних і правознавчих дисциплін

Анотація

археологічний об'єкт метод технологія

У статті систематизовано найбільш поширені на сьогодні новітні методи дослідження археологічних об'єктів та їх застосування на практиці. Констатовано, що, попри бурхливий розвиток новітніх технологій та їхній вплив на методологічні підходи в археології, традиційні методи залишаються актуальними, особливо що стосується попередніх напрацювань у вивченні масштабних археологічних об'єктів. Зазвичай археологи, описуючи свої дослідження, детально акцентують увагу саме на перебігу вивчення тієї чи іншої археологічної пам'ятки - від часу її відкриття й до найновіших розкопок чи опрацювань отриманих результатів. Така методика дозволяє простежити еволюцію методологічних підходів у вивченні археологічних об'єктів. З цього випливає, що саме комплексний підхід у вивченні археологічних об'єктів є найбільш дієвим в процесі археологічних досліджень - від пошуку пам'ятки, фіксації, розвідок, безпосередньо розкопок, опрацювання отриманих даних, оприлюднення даних, подальші перспективи досліджень. Також у вивченні археологічних об'єктів важливі міждисциплінарні підходи. Зокрема, добре себе зарекомендувало поєднання методів археології та природничих методів дослідження. Особливо це стосується вивчення ґрунтів. Адже саме вивчення археологічної пам'ятки та її середовища дає найбільш повну картину предмету та об'єкта вивчення. Поєднання методів археології та природничих методів дослідження також використовують для розв'язання кліматичних проблем людства. З'ясовано, що в основі сучасних методологічних підходів у дослідженні археологічних об'єктів на сьогодні є: ГІС-технології, цифрові технології управління інформацією, ландшафтні зйомки, Lidar-зйомки, SD-моделювання, дистанційне зондування, фотограмметрія. В Україні, в умовах російсько-української війни, проведення археологічних досліджень вкрай ускладнене, але разом з тим, можемо прогнозувати, що будемо мати унікальний досвід розвитку методики археологічних досліджень з врахуванням замінованих територій та нищення археологічної спадщини сучасною зброєю.

Ключові слова: метод дослідження, археологічний об'єкт, геоархеологічний об'єкт, природничі методи дослідження, ГІС-технології, 3Б-моделювання, георадар, дистанційне зондування, фотограмметрія, Lidarзйомка.

Annotation

Bazhenov Oleksandr Lvovich Candidate of legal sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Archaeology, Special Historical and Legal Disciplines, Kamianets-Poddskyi Ivan Ohiienko National University,

DEVELOPMENT AND APPLICATION OF MODERN METHODS OF RESEARCH OF ARCHAEOLOGICAL OBJECTS

The article systematizes the most common modern methods of researching archaeological objects and their application in practice. It was established that, despite the rapid development of the latest technologies and their influence on methodological approaches in archaeology, traditional methods remain relevant, especially with regard to previous developments in the study of large-scale archaeological objects. Usually, archaeologists, describing their research, focus in detail on the course of study of a particular archaeological site - from the time of its discovery to the most recent excavations or processing of the obtained results. Such a technique allows to trace the evolution of methodological approaches in the study of archaeological objects. It follows from this that a comprehensive approach to the study of archaeological objects is the most effective in the process of archaeological research - from the search for a monument, recording, exploration, direct excavation, processing of the obtained data, publication of the data, further research prospects. Interdisciplinary approaches are also important in the study of archaeological sites. In particular, the combination of archeology and natural research methods has proven itself well. This especially applies to the study of soils. After all, it is the study of the archaeological site and its environment that gives the most complete picture of the subject and the object of study. The combination of archeology and natural research methods is also used to solve the climate problems of mankind. It was found that the basis of modern methodological approaches to the study of archaeological objects today are: GIS technologies, digital information management technologies, landscape surveys, Lidar surveys, 3D modeling, remote sensing, photogrammetry. In Ukraine, in the conditions of the Russian-Ukrainian war, conducting archaeological research is extremely difficult, but at the same time, we can predict that we will have a unique experience in the development of the methodology of archaeological research, taking into account mined territories and the destruction of archaeological heritage with modern weapons.

Keywords: research method, archaeological object, geoarchaeological object, natural research methods, GIS technologies, 3D modeling, georadar, remote sensing, photogrammetry, Lidar survey.

Постановка проблеми

В умовах стрімкого розвитку віртуального світу, цифрових технологій, інформатизації суспільства людство не полишає бажання вивчати своє минуле, шукаючи матеріальні артефакти на підтвердження чи спростування тих чи інших історичних подій, фактів, явищ, процесів. Тому розвиток археології як науки, що вивчає минуле людства спираючись на матеріальні дописемні артефакти, не втрачає актуальності. Сучасні археологічні дослідження базуються як на традиційних методологічних підходах, так і все більшої ваги набувають новітні методи дослідження археологічних об'єктів. Зокрема, особливої актуальності набувають цифрові методи фіксації даних, їх інтерпретації, систематизації, зберігання та доступності для фахівців та кола зацікавлених осіб. В силу різних факторів, все більшої ваги набувають неруйнівні методи дослідження. Насамперед, це ГІС-технології, 3D-моделювання, Lidar зйомки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

А. Кушнір, Ж. Матвіїшина, О. Пархоменко вивчають археологічні об'єкти за допомогою геоархеологічного методу або методу ґрунтового хроноряду (дослідження викопних ґрунтів, вивчення культурного шару, аналіз новоуворених ґрунтів) [1, 2]. Н. Герасименко, О. Бончковський, Є. Рогозін, Ю. Авдієнко, С. Бортник, О. Ковтонюк, Н. Погорільчук, І. Кравчук - автори широкомасштабного дослідження та створення геоінформаційної бази геоархеологічних пам'яток України [3]. А. Рабіновітц, Л. Сєдікова, Дж. Трелоган, С. Ів підготували вкрай інформативне дослідження, присвячене застосування ГІС-технологій в археологічних розкопках та аналізі їх результатів [4]. В. Жигола та В. Скороход дослідили методи фіксації археологічних об'єктів [5]. В. Гнера у своїх теоретичних напрацюваннях описав практичне застосування сучасного технічного інструментарію: квадрокоптерів і металошукачів [6; 7]. Разом з тим, попри увагу науковців до методів та методик археологічних об'єктів, зазвичай вони зосереджуються на якомусь одному з методів. Тому ми спробуємо у даній статті зосередити увагу на кількох новітніх методах археологічних досліджень, їх практичному застосуванні та можливостях використання поза межами археології.

Мета статті полягає у систематизації сучасних методів дослідження археологічних об'єктів та аналізі їх застосування в практичній площині. Зокрема, на конкретних прикладах продемонструвати можливості сучасних технологій у археологічних дослідженнях, а також залучення археології до інших сфер людської діяльності.

Виклад основного матеріалу

Вивчення дописемної історії людства - царина археології. Археологія як наука, вивчає минуле людства на основі матеріальних решток діяльності людини. Об'єктами археології є: обширна сукупність викопного матеріалу, а також знахідки на поверхні; архітектура, схована під пізнішими забудовами та перебудовами; місця проживання давніх людей, окремі житла, господарські споруди; культові місця; різноманітні поховання; окремі предмети. Також за допомогою археології уточнюють різні аспекти, пов'язані з історією людства вже з часу появи писемності.

Методи археологічних досліджень - різнопланові та базуються як безпосередньо на специфіці саме археології, так і з залученням методів суміжних наук: польові методи дослідження; лабораторно-камеральні методи дослідження; методи датування; методи природничих наук; методи інтерпретації та реконструкції археологічних джерел.

Розуміння археології як процесу виключно розкопок, опису та систематизації отриманих результатів не підтвердилося на практиці. Оскільки такі підходи обмежували включеність археології в інші напрямки наукових досліджень та використання археологічних напрацювань в науковому дискурсі. Зокрема, О. Бондарець підкреслює важливість таких напрямків розвитку археології як науки:

- дескриптивна археологія - описова, класифікаційна археологія;

- «нова археологія» (за допомогою гіпотетико-дедуктивного методу проводилася реконструкція економічних, соціальних ідеологічних структур, дослідження закономірностей історико-культурного розвитку давніх суспільств з акцентом на важливості економіки);

- теоретична археологія (французька школа) - особлива увага виробленню науково-понятійного апарату та етноархеології;

- соціальна археологія (школа К. Ренфрю) - основоположною для вивчення культурного процесу та культурного розриву була теорія катастроф; увага до дослідження детального вивчення життєдіяльності давніх людських спільнот;

- інтерпретаційні розробки соціокультурного характеру археологів США, - акцент на формулюванні загальних соціокультурних концепцій;

- культурологічний напрям інтерпретації археологічного матеріалу (В. Массон) - культурологічні конструкції в археології, зокрема, при вивченні перших цивілізації в історії людства; увага до реконструкції повсякденного життя, від побуту й дозвілля до виробничої діяльності;

- «соціоархеологія» (В. Генінг) - реконструкція на основі археологічних фактів соціальних функцій об'єктів, за можливістю - їх зовнішнього вигляду, а також окремих явищ та актів й процесів минулого [8, с. 100].

У рамках реалізації проєкту «Реконструкція природних середовищ місць проживання давньої людини в Україні в доісторичні та історичні часи» групою українських науковців розроблено інтерактивну базу геоархеологічних пам'яток України. Дослідження охоплює понад 300 геоархеологічних об'єктів України з понад 400 культурних шарів: «Для побудови геопросторової бази даних обрано формат GeoPackage. Унікальний код «id» наданий кожному сайту та шару. База даних візуалізована у вигляді онлайн-карти, яка створена за допомогою технології Leaflet та плагіна qgis2web у програмному забезпеченні QGIS. Потім файл html було імпортовано в репозиторій GitHub, що дозволило створити веб-сторінку на платформі Netlify. Тепер користувачі можуть отримувати інформацію з хмарного сховища. Інтерактивна карта містить декілька векторних шарів: перелік пам'яток різних матеріальних культур, їх сучасні екологічні характеристики, результати всіх земних наукових досліджень, виконаних на об'єкті, і список літератури» [3, с. 1]. Така кропітка праця українських дослідників по створенню бази даних геоархеологічних об'єктів України з використанням сучасних комп'ютерних технологій та методологічних підходів дозволяє проаналізувати специфіку розподілу пам'яток різних археологічних культур України в різних фізикогеографічних регіонах; їхні геохронологічні та археохронологічні рамки; а також систематизувати мультидисциплінарні дослідження в Україні протягом усіх років їх проведення, з кінця 1980-х років і по сьогодні [3].

Використання методів дослідження, прийнятих в археології, також важливе й при розв'язанні сучасних проблем людства. Зокрема, мова йде про реалізацію завдань Кліматичної програми України 2030, що «позначиться на стані природних ресурсів, зокрема дозволить зменшити забруднення атмосферного повітря, водних об'єктів та земель» [9]. Кліматичні зміни - одна з глобальних проблем людства на сьогодні. Для подолання негативних наслідків таких змін необхідно, поміж іншого, враховувати й історію формування й трансформацій ґрунтів на різних територіях нашої планети. Вивчення локальних палеогеографічних показників дозволяє не лише використовувати отримані дані для археологічних та ландшафтно-кліматичних реконструкцій, але й сприяє розумінню змін, яких зазнавав клімат в різні епохи та причини й наслідки цих змін. Ефективне застосування результатів таких досліджень потребує також застосування ГІС-технологій (географічні інформаційні системи, де аналізуються. систематизуються та зберігаються результати відповідних досліджень). Такі бази даних є в Швейцарії та Китаї. Окремі компоненти всесвітньої мережі палеоданих вже також отримали практичне застосування та охоплюють інформацію в планетарному масштабі (база даних палеобіології). Уніфікована база даних геоґрунтознавчих досліджень на основі ГІС є й в Україні [10, с. 166-167].

ГІС-технології, цифрові технології управління інформацією, ландшафтні зйомки, дистанційне зондування землі та повітря - саме такі методологічні підходи лежать в основі сучасних археологічних досліджень. За їх допомогою археологи мають можливість:

- ділитися даними з іншими дослідниками;

- збирати та зберігати в одному місці дані;

- можливість використовувати дані одночасно багатьма спеціалістами;

- висловлювати різні точки зору на отримані дані;

- об'єднувати різнорідну інформацію, до того розпорошену по різних об'єктах та пам'ятках;

- розробляти та фіксувати на інтерактивних картах інформацію, пов'язану з перебігом дослідження археологічних об'єктів та пам'яток. ГІС-технології - цифровий інструмент, що надає можливість легко робити зображення просторових даних, відображати зв'язки між ними, між формами текстової, візуальної документації. Використання ГІС-технологій надає «змогу археологу створити віртуальну картину пам'ятки, в якій усі дані, отримані під час розкопок, пов'язані контекстуально і просторово, а отже, можуть бути легко відновлені. Поєднання ГІС із описовою базою даних дає змогу науковцям на наступних стадіях дослідження розглядати первинні свідчення у різних поєднаннях, виявляючи принципи, які нелегко розпізнати, вивчаючи окремі колекції» [4, с. 73].

Задля розширення інформативної бази та вдосконалення фіксації археологічних об'єктів важливе застосування такого новітнього методу, як фотограмметрія. На ХУІ Конгресі Міжнародного товариства з фотограмметрії та дистанційного зондування у 1988 р. визначено, що «це галузь технічних наук, яка займається отриманням достовірної інформації про фізичні об'єкти та їхнє оточення за допомогою реєстрації\вимірювання та інтерпретації образів або цифрових образів, одержаних за допомогою сенсорів, які не контактують безпосередньо з цими об'єктами» [11, с. 9]. За допомогою фотограмметрії можна визначити форми, розміри та положення об'єктів, спираючись на їхні цифрові зображення або фотосканування. Фотограмметрія пережила стрімкий розвиток, ще починаючи від перших фотографій з аеростата в середині ХІХ ст. й до SD-моделей в наші дні. При цьому технічні засоби стають простішими та доступнішими для науковців. Фотограмметрія в археології - метод фіксації артефактів та їх подальшої обробки. Окрім того, даний метод не потребує громіздкого й дорогого обладнання, спеціальних лабораторій, що також вкрай важливо для його ефективності. У якості 3Б-камери достатньо мати звичайну фотокамеру/дрон з фотокамерою, програмне забезпечення. Процес фотофіксації археологічного об'єкту триває 10-30 хвилин та не причиняє дискомфорту нікому в оточенні. Даний метод широко застосовується археологами. Наприклад, у 2014-2015 рр. за його допомогою досліджували скіфські городища на Вінничині; у 2015-2016 рр. - постскіфські городища у Нижньому Подніпров'ї; дослідження Вітовтої вежі (визначили висоту і товщину стін, вивчили систему дерев'яних поверхів, перекриттів, сходинок, ремонтні роботи та добудови). Також у 2018 р. вдалося зафіксувати житло з кісток мамонта на Гінцівській палеолітичній стоянці у Полтавській області, вивчення якої розпочалося ще у 1873 р. Вивчення археологічних об'єктів за допомогою методу фотограмметрії охоплюють широку географію України - Чернігів, Батурин, Седнів, Морівськ [5, с. 118-120]. Повномасштабне вторгнення росії в Україну стало на заваді до вивчення багатьох пам'яток археології, але попередні напрацювання дають надію на подальші дослідження вже накопиченого матеріалу. Метод фотограмметрії дозволяє використовувати 3D-моделі для вдосконалення способу фіксації. Це значно розширює інформативну базу археологічних досліджень, робить методологію археології цікавішою та доступнішою для нефахівців, що дозволить, наприклад, залучати меценатів та спонсорів для археологічних робіт. До того ж, цифровізація отриманих результатів дозволяє краще і якісніше зберігати та візуалізувати виявлені артефакти та цілі археологічні комплекси. За допомогою фотограмметрії також створюють колекції виявлених артефактів, каталогізують їх та роблять доступними іншим дослідникам [5].

Майже десять років історики та археологи шукали овіяне легендами та міфами середньовічне місто Рунгхольт, яке знаходилося на території сучасної Німеччини. За легендою, це портове місто було затоплене під час потужного шторму за одну різдвяну ніч 1362 р. - як покарання за гріхи жителів міста. «Північна Атлантида» Рунгхольт століттями приховувала свої таємниці на дні моря та під товстим шаром піску. Нарешті, навесні 2023 р. німецькі археологи повідомили про перші можливі успішні знахідки. Хоча перші спорадничі археологічні дослідження в цих місцях почалися ще з початку 1920-рр., але тоді не було зроблено належним чином фіксацію отриманих результатів. Та і тодішні методи наукових досліджень не були настільки ефективними, однак археологічні знахідки давали певне підтвердження наявним писемних джерелам про історію цього міста. Нарешті, навесні 2023 р. німецькі археологи повідомили про перші можливі успішні знахідки. Було виявлено залишки церкви та кілька курганних насипів-поселень [12]. Щоб виявити місто, дослідники використовували різні сучасні методи геофізичної візуалізації, такі як магнітна градіометрія, електромагнітна індукція та сейсміка. Також за допомогою електромагнітної індукційної розвідки, яку використовують для отримання даних для пошуку матеріалів під землею, вдалося провести масштабне дослідження навколо Стоунхенджу. Було виявлено тисячі стародавніх мисливських ям, які під час традиційних археологічних розкопок залишалися «невловимими» для дослідників. Деякі з них мають вік понад 10000 років. Знахідки цих ям свідчать, що мисливці кочували в цих краях в період раннього мезоліту, коли ці землі знову стали залюдненими після льодовикового періоду. Загалом, дана знахідка - одна із найранніших свідчень присутності людини на території сучасного Стоунхенджу, ще за тисячі років до того, як встановили перші камені, які сьогодні є сакральним місцем та культурною спадщиною людства [13].

Все більшої ваги в археологічних дослідженнях набувають методи, які називають неруйнівними, тобто такі, що не потребують безпосереднього «контакту лопати із землею». Це і високоточна магнітна розвідка, і георадарне знімання, електророзвідка методом томографії, пошукова фотограмметрія, моніторинг поточного стану археологічного об'єкта. Наприклад, високоточна магнітна розвідка - один із самих точних й ефективних методів археологічного пошуку. За допомогою високочутливої апаратури здійснюють заміри геомагнітного поля та його компонентів. Археологічні об'єкти (кераміка, житла, рови, поховання) мають геомагнітне поле різної інтенсивності збурення. Сучасна апаратура дозволяє фіксувати найменші магнітні коливання, забезпечуючи таким чином високу точність даного методу. Наприклад, за допомогою магнітного картографування вивчають Майданецьке поселення культури Трипілля-Кукутень на Черкащині. Накопичені протягом років археологічних досліджень дозволили групі археологів з України та Німеччини (Н. Пікарц, В. Раббель, К. Рассманн, Р. Хофман, Р. Ольрау, М. Торварт, Д. Вілкен, Т. Вундерліх, М. Відейко, Й. Мюллер) обґрунтувати важливість даного методу не лише для матеріальної фіксації контурів археологічних об'єктів та їх інтерпретацій, а й навіть вивчати соціальну структуру трипільських поселень [14].

Для вивчення археологічних об'єктів в межах міської забудови та у багатошарових пам'ятках активно використовують георадарний метод (георадіолокація, метод високочастотних електромагнітних зондувань). Для виявлення археологічних об'єктів також використовують супутникові знімки та аерофотознімки. Такий масштабний підхід дозволяє охопити великі території дослідження та вивчати археологічні об'єкти у важкодоступних або недоступних місцях. Георадар був винайдений в 1920-х рр. До археології його залучили у 1970-х рр. Прийнято вважати, що перше успішне застосування георадара з метою археологічних досліджень було в 1974-1976 рр. у каньйоні Чако в Мексиці. Розташований каньйон у віддалених пустелях Нью-Мексико.

Саме там виявили руїни грандіозного центру цивілізації культури індіанців анасазі. Завдяки розвідці георадаром на карту можна нанести об'єкти ще до початку безпосередньо самих розкопок. Це забезпечую надійну фіксацію об'єктів; значно зменшує ризики пошкодження об'єктів під час розкопок. Також беззастережною перевагою методу георадарної розвідки є упередження ненавмисного пошкодження археологічного об'єкту, наприклад, в процесі будівництва чи прокладання дороги. Це дозволяє суттєво зекономити час і кошти. Також георадарна розвідка дозволяє оцінити обсяг землях робіт, які будуть проведенні в результаті археологічних досліджень [15].

Також для автоматизації археологічного аналізу даних дистанційного зондування необхідно згадати Lidar-зйомки. Археологи, які вже використовували даний метод в дослідженнях, констатують, що майбутнє археологічних досліджень - саме за такими технологіями; говорять навіть про революцію в дистанційному зондуванні в археології. Завдяки аерофотознімкам, супутниковим знімкам є можливість зафіксувати не лише наявні на сьогодні археологічні об'єкти, а й ті, які вже втрачені з плином часу, в результаті антропогенної діяльності, чи впливу природніх явищ та процесів. У поєднанні з методами геофізичних досліджень такі підходи дозволяють, зважаючи на найменші зміни в ґрунті, рельєфі, кольорі рослинності тощо, виявити приховані археологічні об'єкти. Також комплексний підхід у застосуванні традиційних методів, новітніх технологічних досягнень, методів геофізики вивчати соціальну структуру давніх суспільств, спосіб життя людей, взаємодію з навколишнім середовищем. На разі, найбільш просунутою технологією дистанційного зондування прийнято вважати Lidar (Light Detection and Ranging). Її використовують для вимірювання відстаней і об'єктів на поверхні Землі за допомогою лазерного світла. Дана технологія дозволяє створювати ЗD-моделі земної поверхні з високою роздільною здатністю. У археології її використовують для картографування ландшафтів, деталізованих топографічних карт, виявлення археологічних пам'яток; для виявлення розташування давніх споруд та артефактів, які не видно на перший погляд; для виявлення заглибин у стінах, фундаменти і т.ін. Наприклад, завдяки Lidar-зйомці було досліджено Глинський археологічний комплекс, який через густий ліс та рослинність був важкодоступний для вивчення археологами. Команда EverScan та О. Коротя провели необхідні дослідження та створили цифрову модель Глинського городища [16].

Висновки

Розвиток археології як науки пов'язаний і з вдосконаленням традиційних методів дослідження, і з формуванням нових, завдяки технологічним новаціям та цифровізації, а також міждисциплінарними підходами. Сучасні технології та методи дослідження відкривають нові можливості для археології. Вони дозволяють виявляти археологічні об'єкти швидше, точніше і з меншими втратами, ніж традиційні методи. Однак, необхідно пам'ятати, що кожен метод має свої обмеження і повинен бути використаний в комбінації з іншими методами для досягнення найкращих результатів. Також використання традиційних археологічних методів дослідження не втрачають своєї актуальності.

Можемо зробити припущення, що в Україні формування та застосування нових методів в дослідженні археологічних об'єктів буде відбуватися, поміж іншого, під впливом специфіки розмінування територій та вивчення зруйнованої чи знищеної культурної спадщини. Зокрема розвиток та вдосконалення георадарної розвідки, фотограмметрії, ГІС-технологій, Lidarзйомки.

Література

1. Кушнір А., Матвіїшина Ж. Геоархеологічний підхід у палеогрунтознавчих дослідженнях археологічних пам'яток. Український географічний журнал, 2018, Вип. 4, С. 10-15.

2. Матвіїшина Ж., Пархоменко О. Зміни ґрунтів і ландшафтів за даними комплексних досліджень багатошарового кургану неподалік с. Бурти на Черкащині. Наукові записки СумДПУ імені А.С. Макаренка. Географічні науки. 2019, Вип. 10, С. 25-46.

3. Gerasimenko N., Bonchkovskyi O., Rohozin Ye., Avdieienko Yu., Bortnyk S., Kovtonyuk O., Pohoril'chuk N., Kravchuk I. Geoinformatic database of geoarchaeological sites of Ukraine. European Association of Geoscientists & Engineers, 2021, Volume 2021, p.1-6. URL: https:// www.earthdoc.org/content/papers/10.3997/2214-4609.20215521091 (дата звернення 28.11.2023).

4. Рабіновітц А., Сєдікова Л., Трелоган Дж., Ів С. Нові методології дослідження пам'ятки давнини: цифрові технології та розкопки в південному районі Херсонеса Таврійського (2001-2006 рр.). Археологія, 2008, № 1, С. 71-81.

5. Жигола В., Скороход В. Новітні методи фіксації в археології. Археологія, 2019. № 1. С. 118-130. URL: https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82 (дата звернення 28.11.2023).

6. Гнера В. Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів. Питання історії науки і техніки, 2017, № 4, С. 52-59. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/ 123456789/163277 (дата звернення 28.11.2023).

7. Гнера В. Використання металодетектора в археологічних дослідженнях. Археологія, 2020, № 3, С. 126-142. DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.03.126.

8. Бондарець О. Методологічні аспекти вивчення археологічних пам'яток в контексті культурології. Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія. наук. ред. та упоряд. М. Собуцький, Д. Король, Ю. Джулай. Київ: Олег Філюк, 2018. С. 99-129.

9. Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року. Урядовий портал. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України, 30 липня 2021, URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-cili-klimatichnoyi-politiki-ukrayini-do-2030-roku (дата звернення 28.11.2023).

10. Поп'юк Я., Авдєєнко Ю., Кушнір А. Потенціал реконструкцій палеогеографічних умов квартеру для реалізації завдань Кліматичної програми України-2030. «Професор Юрій Полянський: від плакорів Поділля до засніжених Анд» Матеріали Всеукраїнського онлайнсемінару, приуроченого 130-річчю з дня народження географа, геолога, археолога Полянського Юрія Івановича 27-28 травня 2022 року. Тернопіль, 2022. С. 162-170. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/26290/1/Konf_Poljanskuy_2022.pdf#page=162 (дата звернення 28.11.2023).

11. Дорожинський О., Тукай Р. Фотограмметрія. Львів: Львівська політехніка, 2008. 332 с.

12. Blankenfeldt R. Forscher finden Kirche des legendaren Rungholt. Bild, 26.05.2023. URL: https://www.bild.de/ratgeber/wissenschaft/ratgeber/archaeologische-sensation-forscher-findenkirche-von-rungholt-84056182.bild.html (дата звернення 28.11.2023).

13. Stonehenge: Archaeologists unearth 10,000-year-old hunting pits. BBC News, 11 May 2022. URL: https://www.bbc.com/news/uk-england-wiltshire-61408488?fbclid=IwAR3kwe-WJz eYaZpWSzatEOjkQ7m-ptGCrZkBz4ooquIS-3nF4-hO_rrcEj4 (дата звернення 28.11.2023).

14. Pickartz N., Rabbel W., Rassmann K., Hofmann R., Ohlrau R., Thorwart M., Wilken D., Wunderlich T., Videiko M., Muller J. Inverse Filtering of Magnetic Prospection Data - A Gateway to the Social Structure of Cucuteni - Tripolye Settlements? MDPI, 2022, № 14(3), DOI: https://doi.org/10.3390/rs14030484.

15. Застосування георадара в археологічних дослідженнях. Вебінар від Noosphere Archaeology. Спікери: Струкуленко А., Гомілко І. 7 лютого 2021 р. Noosphere Engineering School. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=H9x3oB2v-Aw&t=90s (дата звернення 28.11.2023).

16. Перші результати Lidar зйомки на території заповідника «Більськ». 18.12.2020. Історико-культурний заповідник «Більськ». 2020, URL: https://bilsk.com.ua/novini/pershirezultaty-lidar-zjomky-na-terytoriyi-zapovidnyka-bilsk/ (дата звернення 28.11.2023).

References

1. Kushnir, A., Matviishyna, Zh. (2018). Heoarkheolohichnyi pidkhid u paleohruntoznavchykh doslidzhenniakh arkheolohichnykh pamiatok [Geoarchaeological approach in paleo-soil studies of archaeological monuments], Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, Issue 4, P. 10-15. [in Ukrainian].

2. Matviishyna, Zh., Parkhomenko, O. (2019). Zminy gruntiv i landshaftiv za danymy kompleksnykh doslidzhen bahatosharovoho kurhanu nepodalik s. Burty na Cherkashchyni [Changes in soils and landscapes according to the data of complex studies of a multi-layer mound near the village of Burty in Cherkasy region], Naukovi zapysky SumDPU imeni A.S. Makarenka. Heohrafichni nauky - Scientific notes SumDPU named after A.S. Makarenko. Geographical sciences, Issue 10, P. 25-46. [in Ukrainian].

3. Gerasimenko, N., Bonchkovskyi, O., Rohozin, Ye., Avdieienko, Yu., Bortnyk, S., Kovtonyuk, O., Pohoril'chuk, N. & Kravchuk, I. (2021). Geoinformatic database of geoarchaeological sites of Ukraine. European Association of Geoscientists & Engineers, Volume 2021, p. 1-6. Аvailable at: https://www.earthdoc.org/content/papers/10.3997/2214-4609.20215521091 (Accessed 28 November 2023).

4. Rabinovits, A., Sedikova, L., Trelogan, J., Yves, S. (2008). Novi metodolohii doslidzhennia pamiatky davnyny: tsyfrovi tekhnolohii ta rozkopky v pivdennomu raioni Khersonesa Tavriiskoho (2001-2006 rr.) [New methodologies for the study of ancient monuments: digital technologies and excavations in the southern region of Chersonesus Tavriskyi (20012006)], Archeology, № 1, P. 71-81. [in Ukrainian].

5. Zhigola, V., Skorokhod, V. (2019). Novitni metody fiksatsii v arkheolohii [The latest methods of fixation in archeology], Arkheolohiia - Archeology. №. 1. P. 118-130. Аvailable at: https://arheologia.com.ua/index.php/arheologia/article/view/82 (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

6. Gnera, V. (2017). Arkheolohichna aerofotoziomka za dopomohoiu kvadrokopteriv [Archaeological aerial photography using quadcopters], Pytannia istorii nauky i tekhniky - Issues of the history of science and technology, № 4, pp. 52-59. Аvailable at: http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/163277 (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

7. Gnera, V. (2020). Vykorystannia metalodetektora v arkheolohichnykh doslidzhenniakh [Use of a metal detector in archaeological research], Arkheolohiia - Archeology, № 3, pp. 126-142. DOI: https://doi.org/10.15407/archaeologyua2020.03.126.

8. Bondarets, O. (2018). Metodolohichni aspekty vyvchennia arkheolohichnykh pamiatok v konteksti kulturolohii [Methodological aspects of the study of archaeological monuments in the context of cultural studies], Kulturolohiia - Culturology, Mohylianska shkola: kolektyvna monohrafiia. nauk. red. ta uporiad. M. Sobutskyi, D. Korol, Yu. Dzhulai, Kyiv, Oleg Filyuk, P. 99-129. [in Ukrainian].

9. The government approved the goals of Ukraine's climate policy until 2030. (2021). Government portal. Unified web portal of executive authorities of Ukraine, July 30. Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-shvaliv-cili-klimatichnoyi-politiki-ukrayini-do-2030-roku (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

10. Pop'yuk, Ya., Avdeyenko, Yu., Kushnir, A. (2022). Potentsial rekonstruktsii paleoheohrafichnykh umov kvarteru dlia realizatsii zavdan Klimatychnoi prohramy Ukrainy-2030 [The potential of reconstructions of paleogeographical conditions of the Quarter for the implementation of the tasks of the Climate Program of Ukraine-2030], «Professor Yuriy Polyanskyi: from the Plakors of Podillia to the snowy Andes». Materials of the All-Ukrainian online seminar, timed 130 - a speech on the birthday of the geographer, geologist, archaeologist Yuri Ivanovich Polyansky on May 27-28, Ternopil, P. 162-170. Available at: http://dspace.tnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/26290/1/Konf_Poljanskuy_2022.pdf#page=162 (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

11. Dorozhynskyi, O., Tukay, R. (2008). Fotohrammetriia [Photogrammetry]. Lviv: Lviv Polytechnic [in Ukrainian].

12. Blankenfeldt, R. (2023). Forscher finden Kirche des legendaren Rungholt, Bild, Available at: https://www.bild.de/ratgeber/wissenschaft/ratgeber/archaeologische-sensation-forscher-finden-kirche-von-rungholt-84056182.bild.html (Accessed 28 November 2023).

13. Stonehenge: Archaeologists unearth 10,000-year-old hunting pits. (2022). BBC News, 11 May. Available at: https://www.bbc.com/news/uk-england-wiltshire-61408488? fbclid= IwAR3kwe-WJzeYaZpWSzatEOjkQ7m-ptGCrZkBz4ooquIS-3nF4-hO_rrcEj4 (Accessed 28 November 2023).

14. Pickartz, N., Rabbel, W., Rassmann, K., Hofmann, R., Ohlrau, R., Thorwart, M., Wilken, D., Wunderlich, T., Videiko, M. & Muller, J. (2022). Inverse Filtering of Magnetic Prospection Data - A Gateway to the Social Structure of Cucuteni - Tripolye Settlements? MDPI. № 14(3), DOI: https://doi.org/10.3390/rs14030484.

15. Zastosuvannia heoradara v arkheolohichnykh doslidzhenniakh [Application of GPR in archaeological research] (2021)., Webinar by Noosphere Archaeology. Speakers: Strukulenko A., Gomilko I. February 7. Noosphere Engineering School. YouTube. Available at: https://www.youtube.com/ watch?v=H9x3oB2v-Aw&t=90s (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

16. The first results of Lidar shooting on the territory of the «Bilsk» nature reserve. (2020). Historical and cultural reserve «Bilsk». Available at: https://bilsk.com.ua/novini/pershi-rezultatylidar-zjomky-na-terytoriyi-zapovidnyka-bilsk/ (Accessed 28 November 2023) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru