Звільнення Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 року. Спроба аналізу візуальних джерел

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

ЗВІЛЬНЕННЯ КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ВІД БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ 28 ЛЮТОГО 1918 РОКУ. СПРОБА АНАЛІЗУ ВІЗУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

Михайлик Артур Олександрович кандидат

історичних наук, доцент, викладач

м. Кам'янець-Подільський

Анотація

У статті проаналізовано комплекс фотовізуальних архівів, частина яких вперше вводиться до наукового обігу та висвітлює різні аспекти проблеми, пов'язаної із подіями звільнення Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р. Особливу цінність у цьому контексті становлять фотографії, які ще не були предметом спеціальних досліджень вітчизняних науковців.

Зазначено, що однією із характерних рис сучасної історіографії є прагнення розширити коло джерельної бази, у тому числі за рахунок підкріплення візуальними документами. Однією із визначних подій в історії Поділля та зокрема Кам'янця-Подільського стало звільнення міста Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р. Незважаючи на наявні матеріали у вигляді архівних, періодичних та писемних джерел, ця подія в історії міста Кам'янця залишається майже недослідженою, а візуальний матеріал практично проігнорованим.

Автором зроблено аналіз 8 фотографічних зображень події звільнення міста Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р. Проаналізовані фотографії уможливлюють відчування емоційної атмосфери сприйняття історії та доповнюють загальну картину подій Перших визвольних змагань за незалежність України 1917-1921 рр. та звільнення міста від більшовицької окупації зокрема. Проаналізовані фотографії дають досить чітке уявлення про день 28 лютого 1918 р., коли військові частини входили у місто та певний час їхнього подальшого перебування. Усі фотографії розділено на кілька категорій. На сьогодні це всі відомі фотографії, які висвітлюють події у місті Кам'янці-Подільському у лютому-березні 1918 р. та звільнення міста від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р. зокрема. Цілком ймовірно, що фотографій може бути більше і у разі їхнього виявлення ми зможемо значно доповнити загальну картину зазначених подій.

Ключові слова: Правобережна Україна, Кам'янець-Подільський, незалежність, фотографія, 1918 рік, візуальні архіви, атрибутація, повсякденність.

Annotation

Mykhailyk Artur Oleksandrovych Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Education and rehabilitation institute of higher education «Kamianets-Podilskyi state institute», Kamianets-Podilskyi

LIBERATION OF KAMYANETS-PODILSKYI FROM BOLSHEVIKS' OCCUPATION ON FEBRUARY, 28, 1918. ATTEMPTED ANALYSIS OF VISUAL SOURCES

The article analyses a complex of photo-visual archives, a part of which is introduced into the scientific discourse, and highlights different aspects of the events connected with liberation of Kamyanets-Podilskyi from the Bolsheviks' occupation on February, 28, 1918. The photos, which had never been the topic of advanced studies of national scientists before, are of particular value in given context.

The article emphasizes that one of the typical features of the modern historiography is an intention to broaden the number of sources, including visual documents. One of important events in the history of Podillya and KamyanetsPodilskyi was the liberation of the city from the Bolsheviks' occupation on February, 28, 1918. Despite the available materials, represented by archives, periodical and written sources, the mentioned event remains insufficiently explored while the visual material continue to be ignored.

The author analyzed 8 photos of liberation of Kamyanets-Podilskyi from Bolsheviks' occupation on February, 28, 1918. The photos in question enable to experience the emotions caused by perception of the history and add up to the overall picture of events of the First liberation movements for independence of Ukraine in 1917-1921 and liberation of the city from Bolsheviks' occupation in particular. The considered photos provide a clear view of the day on February, 28,1918, when the military units entered the city and a certain time of their staying in the city. All photos have been separated into a number of categories. As of today, those are all known photos highlighting the events in Kamyanets-Podilskyi, which took place in February and March of 1918, including liberation from Bolsheviks' occupation on February, 28, 1918. Most probably, the number of photos may appear to be greater and in case of finding it will enable us to broaden the panorama of the mentioned events.

Keywords: Right-bank Ukraine, Kamyanets-Podilskyi, independence, photos, 1918, visual archives, attribution, everyday life.

Постановка проблеми

Фотографію як візуальне джерело інформації з вивчення історії, культури та мистецтва почали досліджувати лише у другій половині ХХ ст. Досить тривалий час фотографію не сприймали як глибоке за своїм змістом історіографічне джерело. Фотографія, на відміну від творів мистецтва, які відображають дійсність через призму художніх прийомів і уяви митця, створює фотодокумент. У цьому фотодокументі зафіксовані усі деталі та нюанси події чи повсякденності, що дає можливість розцінювати це зображення як важливе джерело для вивчення історії.

Використання візуальних джерел на сьогодні не є інноваційним методом. В історіографії добре відомі дослідження початку минулого століття, які спиралися на візуальні матеріали і вважаються класичними - серед них праці Я. Буркгарда, Й. Гейзинґи та А. Варбурґа. Однак історики й досі традиційно віддають перевагу текстовим джерелам, залишаючи аналіз візуальних джерел мистецтвознавцям. А зображення, якщо і використовують, то ставляться до них як до ілюстрації події, про яку йдеться у дослідженні. Самодостатнім предметом історичного аналізу візуальні джерела стають нечасто. Саме дослідження з історії джерелознавства дають можливість з'ясувати такі найважливіші теоретичні питання, як процес і час перетворення історичних знань у науку, етапи її розвитку, творення історичних концепцій, тощо. Відомий український джерелознавець проф. М. Ковальський предмет історіографії джерелознавства визначив як історію вивчення істориками джерел, розробку теорії, методики та використання історичних джерел [1]

Фотографія, як самодостатнє історичне джерело, потребує відповідного методичного інструментарію для аналізу інформації. Вилучення, аналіз та використання інформації з фотодокумента дає змогу не лише доповнити знання з історії, а й подивитися на подію очима очевидця подій. Фотографії розкривають історичні події і факти у вигляді конкретних статичних або динамічних зорових образів. У пропонованому дослідженні спробуємо доповнити новими фактами звільнення Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р., зафіксованими у фотодокументах, які ще не були предметом окремого аналізу, але наразі містять у собі цінну інформацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні вітчизняні історики розглядають Українську революцію як вагому подію, пов'язану з боротьбою української нації за створення власної держави. У радянській історіографії цей етап української історії був спотворений, об'єктивних наукових досліджень, присвячених українській революції, не існувало. У той же час українські вчені й громадсько-політичні діячі, що перебували в еміграції на Заході, намагалися донести до світової громадськості правду про події в Україні 1917-1921 рр.

За часи дослідження проблеми сформувалося коло дослідників, які вивчали різні питання історії революції: Я. Тинченко [2; 3], М. Чмир [4]. Означені події висвітлюються у спогадах В. Приходька [5], І. Комнен-Палеолога, П. Єрошевича та Ю. Ківерчука. Крім того, проблему використання візуальних архівів в історичних дослідженнях вивчали у своїх працях вітчизняні історики (Є. Рачков, О. Рабенчук, Д. Пятіна, К. Мєлєкєсцев та ін.).

Мета статті - розширити коло джерельної бази та на основі аналізу наявних фотографій, на яких зафіксовано звільнення міста Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р., розширити та уточнити подробиці та деталі зазначеної історичної події.

Виклад основного матеріалу

Дослідники історичних подій намагаються розширити коло джерельної бази досліджуваної проблеми, у тому числі за рахунок підкріплення візуальними архівами. Оскільки не достатньо описати власну інтерпретацію подій на основі свідчень очевидців, спогадів учасників подій, головною метою є виокремити достовірну інформацію, підкріпивши її різноманітними джерелами. Останнім часом візуальні архіви, перш за все фотографії, розглядаються як історичне джерело, яке потребує аналізу, детального дослідження та інтерпретації. Дослідження виявлених фотографій, використання інформації з фотографічних знімків дає змогу дослідникові не лише доповнити відомі факти про історичну подію, а й поглянути на неї очима очевидця чи учасника події. Фотографії висвітлюють історичні події і факти у вигляді конкретних зорових образів. Особливо, коли йдеться про фотодокументи, які відомі і які були віднайдені нещодавно, та на яких зафіксовано події звільнення Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації у лютому 1918 року.

Революційні події та перетворення 1917-1921 рр. залишили в українській історії незабутній слід. Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр. хоча й закінчилася поразкою, але залишила в новітній історії України слід, після якого український народ вже ніколи не повертався до попереднього стану. Поняття «Українська революція» ствердилося і стало загальновживаним не тільки у вітчизняній історіографії, а й у свідомості нації. Відродження національної пам'яті народу в сучасній Україні, особливо після перемоги Революції Гідності та розв'язаної путінською Росією загарбницької війни проти України є надзвичайно важливою і необхідною справою для побудови та впровадження в суспільну свідомість національних цінностей.

Історія Перших визвольних змагань за незалежність України 1917-1921 рр. становить вагому складову історії державного будівництва в Україні. Розпочавшись у березні 1917 р. внаслідок революційних потрясінь, що прокочувались всією територією тогочасної Російської імперії, боротьба українців за свою незалежність набула загальноукраїнського явища. У всіх регіонах на території сучасної України почав карбуватися національний рух, під час якого активно створюватися українські органи влади, партії та різноманітні громадські об'єднання що дозволило започаткувати процес відродження української культури. Український народ почав формувати свою політичну еліту, яка пройшовши етап прихильності у політичній автономії до усвідомлення необхідності державної незалежності України.

Після повалення у Росії самодержавства 3-4 березня 1917 р. представниками більшості українських політичних партій було проголошено новий український орган влади - Центральну Раду зі столицею у м. Києві, яка на перших етапах своєї діяльності фактично підпорядковувалась новоствореному у Петрограді Тимчасовому правительству. Головою українського органу було обрано історика та професора Михайла Грушевського. Враховуючи обставини подій Першої світової війни, яка розпочалась ще у 1914 р., особливо гостро постало питання утримання вояків на позиціях лінії фронту, які за умов зміни влади масово почали самочинно залишати свої позиції та повертатись по домівках.

Щоправда, тогочасні керівники Центральної Ради не приділяли належної уваги творенню власних збройних сил. Особливо відзначився у становленні таких поглядів В. Винниченко - український політичний та громадський діяч, автор універсалів та законодавчих проєктів. Він був переконаний, що: «Не армія зробила революцію. Зробив народ, передягнений на армію, робітники та селяне в салдацьких шинелях. А це инша річ... Не «своєї армії» нам соціал-демократам і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій» [6]. Тим не менш, українська влада та уряд, користуючись послабленням влади у Петрограді, продовжували державотворчі процеси шляхом проголошення універсалів, де І універсалом (23 червня 1917 р.) проголошувалась автономія України в складі Росії; II універсалом (16 липня 1917 р.) скликались Всеросійські установчі збори; III універсалом (20 листопада 1917 р.) було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), та IV універсалом (22 січня 1918 р.) було проголошено незалежність України [7].

Паралельно із цим, 25 жовтня 1917 р. у Петрограді було скинуто Тимчасовий уряд у ході жовтневого перевороту, який відбувся всупереч закону. Внаслідок цього центральну владу перебрали на себе лідери партії більшовиків на чолі з В. Ульяновим (Леніним). Паралельно більшовики почали проводити активну агітацію серед українського населення, на що Центральна рада розпочала роз'яснювальну роботу, яка не мала належного впливу. Одночасно більшовики готували своє військо для того, щоб збройно захопити територію України та в кінці грудня 1917 р. без оголошення війни вони почали військові дії, внаслідок чого низка українських міст, у тому числі і Кам'янець-Подільський, було захоплено ворогом [8]. Зважаючи на те, що питання формування українського війська було фактично проігнороване тодішнім українським керівництвом, за виключенням формування окремих нечисельних полків, більшовики не зустрічали особливого спротиву. Це у подальшому зумовило український уряд, після укладення Берестейського миру, домовитись з німецьким та австрійським урядами про військову допомогу для звільнення України від більшовицької окупації. Разом із розрізненими українськими частинами, які на той момент вели здебільшого партизанську війну, під керванням К. Прісовського та С. Петлюри почався наступ проти більшовиків. Відомо, що німецькі військові частини розпочали свій похід Правобережною Україною з 24 лютого, а австрійські - 27 лютого 1918 р. [8].

Незважаючи на наявні матеріали у вигляді архівних, періодичних та писемних джерел, ця подія в історії міста Кам'янця залишається майже недослідженою, а візуальний матеріал практично проігнорованим. Тим не менш, останні несуть у собі цінну інформацію про знакову подію в історії міста Кам'янця-Подільського та України у період одного із найдраматичніших періодів історії боротьби за незалежність 1917-1921 рр.

У нашому розпорядженні є 8 унікальних фотографічних зображень моменту визволення міста Кам'янця-Подільського від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р., що дозволить краще уявити, зрозуміти та впорядкувати події, що відбувалися у той момент. На жаль, фотографії сьогодні розпорошені по різних установах і складаються вже як з відомих раніше (3 фото) так і з недавно виявлених, які перебували поза увагою вітчизняних дослідників (3 фото) та приватних колекцій (2 фото). Із 8 фотографій, які ми розглянемо у даній статті, 6 фотографій перебувають на зберіганні у Австрійському державному архіві у Відні. Також 3 фотографії, які є копіями із фотографій попередньої установи, зберігаються у музеї Імперіалістичної війни у Лондоні та 2 неатрибутовані фотографії перебувають у приватній колекції.

Згідно наявних розрізнених описів тогочасних подій відомо, що у момент окупації Кам'янця-Подільського більшовицькою армією, на околицях діяв партизанським методом український загін ім. Янка Кармелюка, який розташувався у с. Ісаківці [9]. У самому місті одночасно із більшовиками перебували український полк П. Єрошевича та відділ Г. Базильського, які незадовго до цього були зняті з фронту Першої світової війни з-під Хотина та направлені у Кам'янець для демобілізації [10]. Також у місті перебував князь І. Комнен-Палеолог, який зумів загітувати на український бік збільшовичений 3-й мусульманський батальйон 205-го Шемахінського полку, який складався з трьох рот уфимських і казанських татар [11]. Вони мали їхати на батьківщину, але, оскільки там панували більшовики, затрималися в Кам'янці. Ймовірно, маючи між собою зв'язок, українські сили, попередньо отримавши підсилення від австрійського війська, яке підійшло на допомогу, розпочали 28 лютого 1918 р. свій наступ на Кам'янець-Подільський [12]. Злагодженими діями більшовицькі сили були вибиті з міста, на Ратуші було піднято український прапор, а українські військові частини у супроводі австрійських підрозділів урочисто в'їхали в місто [13].

Наявні у нас фотографії дають досить чітке уявлення про день 28 лютого 1918 р., коли військові частини входили у місто та певний час їхнього подальшого перебування. Усі фотографії ми можемо розділити на кілька категорій: перша - це зосередження українсько-австрійського війська на підступах до м. Кам'янця (1 фото); друга - урочистий в'їзд до міста (2 фото); третя - святковий парад на центральній площі Старого міста (1 фото); четверта група - це сцени повсякденного життя міста (4 фото).

Фотографія із першої групи зображає ймовірну зустріч делегації від українського війська із представниками австрійської делегації. Місцевість на фото визначити важко, але, ймовірно, що це дорога на підступах до м. Кам'янця-Подільського. У центрі бачимо особу губерніального комісара Поділля Г. Степуру та поруч з ним командувача австро-угорського війська генерала Кека. Залишені спогади учасника тих подій І. Комнена-Палеолога дають нам досить чітке уявлення про осіб на цьому фото: «...За прапороносцем недалеко їхав верхи подільський губерніальний комісар Степура, а ліворуч від нього - командувач австро-угорського війська генерал Кек. Степура був в футрі, покритому защитного кольору сукном, сірим барашковим ковніром і високій барашковій шапці.» [14]. Повертаючись до фото, справа від Степури можна побачити його помічника у високій каракулевій шапці та із блакитно-жовтою пов'язкою на рукаві. Позаду них видно автомобіль із встановленим на ньому блакитно-жовтим прапором. Навколо центральних осіб Степури, помічника та двох представників австрійського військового командування бачимо представників українського та австро-угорського війська. Дана фотографія зберігається у австрійському державному архіві [15], а також існує копія із цієї фотографії у британському музеї Імперіалістичної війни [16]. Друга група фотографій зображує нам момент урочистого в'їзду україно-австрійського війська до Кам'янця. Перше фото демонструє рух війська по Замковому мосту серед місцевої публіки. На задньому плані можна побачити місцевий Старий замок. Дана фотографія та її копія також зберігаються у вищезгаданих нами установах [17; 18]. Наступне фото із цієї групи демонструє нам цю ж саму військову колону на перехресті сучасних вулиць Кн. Коріатовичів та Шевченка. Фото із австрійського архіву має атрибутацію, яка вказує, що війська зупинились біля церкви св.

О. Невського для проведення панахиди за загиблими [19]. Натомість, копія із цього фото у британському музеї не містить жодних підписів [20]. І. Комнен-Палеолог також залишив свої спогади, які доволі чітко описують порядок шикування військ, що цілком відповідає представленій фотографії: «Спереду були відділи австро-угорської піхоти як авангард. За ними на досить великій відстані в голові колони на білому коні рослий козак тримав великий розгорнений жовто-блакитний український прапор, який лопотів від вітру» [14].

Єдина фотографія із третьої групи демонструє нам урочистий парад об'єднаних армій на Центральній площі Старого міста під будинком тогочасного губернського правління [21]. На фото видно численну публіку із місцевого населення та урочисте шикування війська, ймовірно із фіксацією моменту передачі влади в місті українському керівництву.

Наступна найчисельніша група фотографій показує кадри повсякденного місцевого життя у наступні місяці з лютого по березень 1918 р. Перша найвідоміша фотографія показує рух українського військового обозу по Новопланівському мосту. Військовий обоз являв собою колону чотириколісних бричок, запряжених двійками коней. Все військове майно на бричках закрите полотнищем брезенту із подекуди встановленими зверху дерев'яними ящиками або снопами збіжжя. Крім великої групи українських військових можна помітити воєнізовану австрійську сторожу на в'їзді до мосту, а також місцеву цивільну публіку, водовоза, попереджувальний напис для автомобілів російською мовою та стовп оголошень із наклеєними театральними афішами українською мовою [22]. Цей сюжет набув популярності та навіть видавався у вигляді спеціальних листівок із текстовим друкованим описом представленої події [23]. Наступне фото показує цю ж саму подію з аналогічного ракурсу, але демонструє вже іншу частину української військової колони у вигляді полкового обозу 2 розряду, де видно вже ряд військових двоколок із вершником, запряжених одним конем [24]. Третє фото показує вже вул. Шевченка, на якій розміщується група піших українських військових та кількох вершників попереду із військовим прапором. Рукописний підпис фотографії вказує на те, що це демобілізовані вояки з фронту, які прямують по своїх домівках через Кам'янець [25]. Остання фотографія у нашому розпорядженні зображає центральну площу Старого міста, де на передньому плані видно місцеве населення, а на задньому плані вздовж будинків рухалась піша австрійська військова колона. Сама фотографія виготовлена у вигляді поштової листівки, а надпечатка друкарською машинкою німецькою мовою на лицьовій стороні поштівки вказує, що це м. Кам'янець-Подільський у березні 1918 р. [26]

На сьогодні це всі відомі фотографії, які висвітлюють події у місті Кам'янці-Подільському у лютому-березні 1918 р. та звільнення міста від більшовицької окупації 28 лютого 1918 р. зокрема. Цілком ймовірно, що фотографій може бути більше і у разі їхнього виявлення та подальшій вірній атрибутації, ми зможемо значно доповнити загальну картину зазначених подій.

Висновки

фотографічний звільнення більшовицький окупація

Таким чином, для реконструкції історичних подій використання фотографій є не тільки можливим, а й необхідним. За допомогою фотографій можна відтворити конкретний образ епохи, враховуючи деталі, дрібниці, аналізувати подію під різними кутами зору. Проаналізовані фотографії уможливлюють відчуття емоційної атмосфери, сприйняття історії та доповнюють загальну картину Перших визвольних змагань за незалежність України у 1917-1921 рр.

Література

1. Ковальский Н. П. Источниковедение и археография истории Украины XVI - первой половины XVII в. Днепропетровск: ДГУ, 1978. Ч. 2. С. 55-73.

2. Тинченко Я. Новітні Запорожці. Війська Центральної Ради, березень 1917 - квітень 1918. Київ: Темпора, 2010. 111 с.

3. Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918). Київ: [б.в.]; Львів: [б.в.], 1996. 371 с.

4. Пінак Є., Чмир М. Військо Української революції 1917-1921 років / Під заг. ред. канд. іст. наук К. Галушка. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 419 с.

5. Приходько В. Під сонцем Поділля. Нью-Йорк-Мюнхен: Видавництво «Криниця», 1967. Ч. 1. 183 с.

6. Винниченко В. Український мілітаризм // Робітнича газета, №10, 12 квітня 1917 р. С. 1-2.

7. Ярош Д. В. Універсали Української Центральної Ради - Конституційні акти Української державності 1917-1918 рр.: їх зміни та історичне значення. // Університетські наукові записки. 2006. №3-4 (19-20). С. 36-43.

8. Ковальчук М. Боротьба військових сил Центральної Ради з радянськими частинами на Південно-Західному фронті (грудень 1917 р.) // Військово-історичний альманах. 2013. Ч. 1/2 (25/26). С. 9-27.

9. Ківерчук Ю. Від автономії до суверенності // За Державність. Торонто, 1964. № 10. С.27-37.

10. Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність //3а Державність. Варшава. 1938. № 8. С. 9-64.

11. Кармелюки: до історії Запорозького полку ім. Отамана Янка Кармелюка Армії УНР: спогади / авт.-упоряд., ред., авт. передм. Р. Коваль. Київ: Іст. клуб «Холод. Яр» ; Вінниця: Держ. картогр. ф-ка, 2012. 158 с.

12. Козловський О. Кармелюківці // За Державність. Торонто, 1964. №10. С. 210-219.

13. Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність // 3а Державність. Варшава. 1939. № 9. С. 18-59.

14. Комнен-Палеолог І. Звільнення Кам'янця-Подільського від більшовиків у 1918 році // За Державність. Торонто, 1966. №.11. С. 65-72.

15. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Der ukrainische Gouverneur von Kamieniec-Podolsk in Gesellschaft Osterreichisch-ungarischer Offiziere, 1918. sign.: AT-OeStA/ KA BS I WK Fronten Wolhynien 1912.

16. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austrohungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Austro-Hungarian officers with an Ukrainian governor of Kamieniec Podolski, Catalogue number: Q 112640.

17. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Einmarsch osterreichisch-ungarischer Truppen in Kamieniec-Podolsk. Im Hintergrund die im 14. Jahrhundert gegen Tartareneinbruche erbaute Festung, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1905.

18. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austrohungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Troops of Austro-Hungarian cavalry entering Kamieniec Podolski, 1915, Catalogue number: Q 112640.

19. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Begrabnis osterreichischungarischer Kavalleristen, welche anlasslich des Einmarsches gefallen sind, Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1907.

20. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austro-hungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Funeral service of Austro-Hungarian cavalrymen who died during the fighting for Kamieniec Podolski, 1915, Catalogue number: Q 112640.

21. Приватний архів № 1.

22. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Train auf der Brucke des von osterreichisch-ungarischen Truppen besetzten Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1906.

23. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Train auf der Brucke des von oster.-ung. Truppen besetzten Kamieniec-Podoski (Ukraine), 1918, sign.: KA, BS ALBUM 678.

24. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Karren-Train in Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1909.

25. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Podole, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1807.

26. Приватний архів №2.

References

1. Kovalskiy N. P. (1978). Istochnikovedenie i arkheografiya istorii Ukrainy XVI - pervoy poloviny XVII v. [Source research and archeography of the history of Ukraine in the 16th - first half of the 17th century]. Dnepropetrovsk: DGU. Ch. 2. 55-73. [in Ukrainian].

2. Tynchenko Ya. (2010). Novitni Zaporozhtsi. Viiska Tsentralnoi Rady, berezen 1917 - kviten 1918. [The newest Zaporozhians. Troops of the Central Rada, March 1917 - April 1918]. Kyiv: Tempora. 111 p. [in Ukrainian].

3. Tynchenko Ya. (1996). Persha ukrainsko-bilshovytska viina (hruden 1917 - berezen 1918) [The First Ukrainian-Bolshevik War (December 1917 - March 1918)]. Kyiv: [b.v.]; Lviv: [b.v.]. 371 p. [in Ukrainian].

4. Pinak Ye., Chmyr M. (2017). Viisko Ukrainskoi revoliutsii 1917-1921 rokiv [Army of the Ukrainian Revolution of 1917-1921]. / Pid zah. red. kand. ist. nauk K. Halushka. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dozvillia». 419 p. [in Ukrainian].

5. Prykhodko V. (1967). Pid sontsem Podillia [Under the sun of Podillia]. Niu-IorkMiunkhen: Vydavnytstvo «Krynytsia». Ch. 1. 183 p. [in Ukrainian].

6. Vynnychenko V. (1917). Ukrainskyi militaryzm [Ukrainian militarism]. Robitnycha hazeta, №10. 12 kvitnia 1917 r. 1-2. [in Ukrainian].

7. Yarosh D. V. (2006). Universaly Ukrainskoi Tsentralnoi Rady - Konstytutsiini akty Ukrainskoi derzhavnosti 1917-1918 rr.: yikh zminy ta istorychne znachennia [Universals of the Ukrainian Central Rada - Constitutional acts of Ukrainian statehood in 1917-1918: their changes and historical significance]. Universytetski naukovi zapysky. №3-4 (19-20). 36-43. [in Ukrainian].

8. Kovalchuk M. (2013). Borotba viiskovykh syl Tsentralnoi Rady z radianskymy chastynamy na Pivdenno-Zakhidnomu fronti (hruden 1917 r.) [The struggle of the military forces of the Central Rada with Soviet units on the South-Western Front (December 1917)]. Viiskovoistorychnyi almanakh. Ch. 1/2 (25/26). 9-27. [in Ukrainian].

9. Kiverchuk Yu. (1964). Vid avtonomii do suverennosti [From autonomy to sovereignty]. ZaDerzhavnist. Toronto. № 10. 27-37. [in Ukrainian].

10. Yeroshevych P. (1938). Z borotby ukrainskoho narodu za svoiu nezalezhnist [From the struggle of the Ukrainian people for their independence]. Za Derzhavnist. Varshava. № 8. 9-64. [in Ukrainian].

11. Karmeliuky: do istorii Zaporozkoho polku im. Otamana Yanka Karmeliuka Armii UNR: spohady [Carmelites: to the history of the Zaporizhzhya regiment named after Ataman Yanko Karmelyuk of the Army of the Ukrainian People's Republic: memories]. Avt.-uporiad., red., avt. peredm. R. Koval. Kyiv: 1st. klub «Kholod. Yar» ; Vinnytsia: Derzh. kartohr. f-ka, 158 p. [in Ukrainian].

12. Kozlovskyi O. (1964). Karmeliukivtsi [Karmelyukivtsi]. Za Derzhavnist. Toronto. №10. 210-219. [in Ukrainian].

13. Yeroshevych P. (1939). Z borotby ukrainskoho narodu za svoiu nezalezhnist [From the struggle of the Ukrainian people for their independence]. Za Derzhavnist. Varshava. № 9. 18-59. [in Ukrainian].

14. Komnen-Paleoloh I. (1966). Zvilnennia Kam'iantsia-Podilskoho vid bilshovykiv u 1918 rotsi [Liberation of Kamianets-Podilskyi from the Bolsheviks in 1918]. Za Derzhavnist. Toronto. №.11. 65-72. [in Ukrainian].

15. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Der ukrainische Gouverneur von KamieniecPodolsk in Gesellschaft osterreichisch-ungarischer Offiziere, 1918. sign.: AT-OeStA/ KA BS I WK Fronten Wolhynien 1912.

16. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austrohungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Austro-Hungarian officers with an Ukrainian governor of Kamieniec Podolski, Catalogue number: Q 112640.

17. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Einmarsch osterreichisch-ungarischer Truppen in Kamieniec-Podolsk. Im Hintergrund die im 14. Jahrhundert gegen Tartareneinbruche erbaute Festung, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1905.

18. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austrohungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Troops of Austro-Hungarian cavalry entering Kamieniec Podolski, 1915, Catalogue number: Q 112640.

19. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Begrabnis osterreichischungarischer Kavalleristen, welche anlasslich des Einmarsches gefallen sind, Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1907.

20. Imperial War Museum (IWM), Barbanti Gian G (MR) collection: The austro-hungarian army on the Eastern front, 1914-1918, photo: Funeral service of Austro-Hungarian cavalrymen who died during the fighting for Kamieniec Podolski, 1915, Catalogue number: Q 112640.

21. Pryvatnyi arkhiv № 1.

22. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Train auf der Brucke des von osterreichisch-ungarischen Truppen besetzten Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/ KA BS I WK Fronten Wolhynien 1906.

23. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Train auf der Brucke des von oster.-ung. Truppen besetzten Kamieniec-Podoski (Ukraine), 1918, sign.: KA, BS ALBUM 678.

24. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Ukrainischer Karren-Train in Kamieniec-Podolsk, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1909.

25. Osterreichisches Staatsarchiv (Wien, Austria), Podole, 1918, sign.: AT-OeStA/KA BS I WK Fronten Wolhynien 1807.

26. Pryvatnyi arkhiv №2.

Размещено на Allbest.ru