Допомога Львівського політехнічного інституту промисловості Сходу і Півдня України у перші роки по закінченні Другої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Допомога Львівського політехнічного інституту промисловості Сходу і Півдня України у перші роки по закінченні Другої світової війни

Мельник Ростислав Ігорович кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, Національний університет „Львівська політехніка”

Анотація

У статті розглянуто науково-дослідні роботи, які Львівський політехнічний інститут виконував для промисловості східних та південних областей України у перші роки по закінченні Другої світової війни. Найбільше значення мала тема, присвячена новому методу охолодження металургійних печей. Її виконавцем був доцент кафедри теплотехніки і термодинаміки Георгій Крушель. За результатами його досліджень було створено нову систему охолодження металургійних печей. Станом на 1950 р. вона застосовувалася на багатьох мартенівських печах Сходу України. Роботи над теорією випарного охолодження продовжувалися в інституті і в наступні роки.

У 1947-1950 рр. кафедра теплоенергетики досліджувала процеси обростання зсередини трубопроводів чорноморських електростанцій України. В результаті було запропоновано два оригінальні методи боротьби з мушлями, розроблено й виконано проект промислової установки, яку введено в експлуатацію у 1949 р. У 1948-1950 рр. на кафедрі електричних станцій під керівництвом проф. Габріеля Сокольницького та доц. Георгія Крушеля виконувалися роботи з розробки методів боротьби з відкладанням мушель на конденсаторах приморських електростанцій.

Кафедра автоматичних і вимірювальних пристроїв (завідувач - проф. Костянтин Карандєєв, керівник робіт - проф. Микола Шумиловський, виконавець - ст. викл. Євген Паперний) спільно з Донецьким індустріальним інститутом розробляла тему „Автоматичні вимірювальні прилади для контролю ходу доменних печей”. Роботи почалися у лютому 1950 р. У 1953 р. було розроблено, виготовлено і виконано монтаж апаратури на заводі „Азовсталь” у м. Жданові (тепер - Маріуполь). Її випробовування і впровадження у виробництво відбулося у 1954 р. Використання апаратури дозволило об'єктивно оцінити режим роботи доменної печі, що підвищувало її продуктивність.

Ключові слова: Львівський політехнічний інститут; промисловість; Схід України; Південь України; науково-дослідна робота; металургійна піч; доменна піч; охолодження печей; автоматизація; електростанція.

Abstract

Assistance of the Lviv polytechnic institute for the industry of the East and South of Ukraine in the first years after the end of the Second world war

Melnyk Rostyslav Ihorovych Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer at the Department of History, Museum Studies and Cultural Heritage, Lviv Polytechnic National University

The article examines the research work that the Lviv Polytechnic Institute performed for the industry of the eastern and southern regions of Ukraine in the first years after the end of the Second World War. The most important topic was devoted to a new method of cooling metallurgical furnaces. It was performed by George Krushel, associate professor of the Department of the Heat Engineering and Thermodynamics. Based on the results of the research, a new cooling system for metallurgical furnaces was created. As of 1950, it was used on many open-heart furnaces in Eastern Ukraine. Work on the theory of evaporative cooling continued at the institute in the following years.

In 1947-1950 the Department of Thermal Power Engineering investigated fouling processes from the inside of the pipelines of the Black Sea power plants of Ukraine. As a result, two original methods of fighting mussels were proposed. A project of an industrial plant was developed and implemented. It was put into operation in 1949. In 1948-1950, the Department of Power Stations carried out work on the development of methods of combating the deposition of mussels on capacitors of seaside power stations. These works were supervised by professor Gabriel Sokolnytskyi and associate professor George Krushel.

The Department of Automatic and Measuring Devices (head of department - professor Kostyantyn Karandeev, supervisor of works - professor Mykola Shumylovskyi, executor - senior lecturer Yevhen Papernyi) jointly with the Donetsk Industrial Institute developed the topic „Automatic measuring devices for monitoring the operation of blast furnaces”. Work began in February 1950. In 1953, the equipment was designed, manufactured and installed at the Azovstal plant in Zhdanov (now Mariupol). It was tested and put into production in 1954. The use of the equipment made it possible to objectively assess the operating mode of the blast furnace. This significantly increased its productivity.

Keywords: Lviv Polytechnic Institute; industry; East of Ukraine; South of Ukraine; research work; metallurgical furnace; blast furnace; cooling of furnaces; automation; power plant.

Постановка проблеми

Після встановлення у другій половині 1944 р. на західноукраїнських землях радянської влади в історії Львівської політехніки (тоді - Львівського політехнічного інституту, далі - ЛПІ) розпочався новий етап. У закладі одразу було відновлено освітній процес. Інститут став невід'ємною частиною системи вищої освіти СРСР. Незважаючи на випробування і втрати, які випали на долю вузу воєнні і перші повоєнні роки, він залишався важливим науковим осередком, якому за задумом радянської влади було відведено особливе місце у системі науково-дослідних установ республіки. Працівники інституту одразу долучилися до справи відбудови й розвитку знищеного війною народного господарства шляхом виконання різноманітних науково-дослідних робіт і завдань. При цьому географія їхніх контактів з промисловістю і виробництвом не обмежувалася лише Львовом і сусідніми областями. До сфери інтересів львівських політехніків потрапили підприємства та промислові об'єкти з усіх регіонів України, зокрема її східної та південної частин. Співпраця інституту з останніми виявилася досить насиченою, плідною і корисною для обох сторін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема виконання ЛПІ науково-дослідних робіт для промисловості Сходу й Півдня України по закінченні Другої світової війни у науковій літературі досі майже не висвітлювалося. Слід хіба що згадати недавнє монографічне дослідження Р. Кузьмина та Р. Мельника, яке розкриває діяльність Науково-дослідного сектора ЛПІ у 1944-1978 рр. У першому розділі міститься інформація про наукову-дослідну діяльність інституту у перше повоєнне десятиліття, зокрема про науково-дослідні роботи, які він виконував на замовлення промислових підприємств із східних і південних областей України [16].

Мета статті - висвітлити діяльність ЛПІ у перші роки по завершенні Другої світової війни, яка полягала у наданні допомоги промисловості Сходу і Півдня України, проаналізувати науково-дослідні роботи, які виконував заклад у рамках цієї діяльності.

Виклад основного матеріалу

Роботи за тематикою, яка стосувалася промисловості східних та південних областей України, розпочалися в ЛПІ майже одразу після звільнення західноукраїнських земель від німецьких загарбників та встановлення тут радянської влади. Серед держбюджетних науково-дослідних робіт, запланованих інститутом на 1945 р., таких було три. Перша робота (у списку була під №95) була присвячена вивченню впливу складу охолоджуючої води на перевитрату палива турбінами, друга (№97) - водяному охолодженню металургійних печей і конденсаторів печей, третя (№99) - методиці розрахунку водоочисних установок. Всі три роботи виконувалися на кафедрі термодинаміки і теплотехніки під керівництвом доц. Георгія Крушеля, якого було скеровано до Львова з Харківського інженерно-будівельного інституту у березні 1945 р. [4, арк. 10зв.-11]. Тему №99 до кінця 1945 р. було повністю завершено. Отримані результати висвітлювали теоретичні аспекти і методику практичного розрахунку всіх апаратів очищення води. Вони стали цінним посібником для інженерів, які проектували водоочисні споруди на промислових об'єктах [4, арк. 3]. У рамках теми №95 Георгію Крушелю вдалося вивести рівняння, які визначали залежність між складом води, накипом й перевитратою палива. Окрім наукового значення, вони дали практичний ефект, оскільки знайшли застосування у промисловості східних областей України [2, арк. 16].

Метою теми №97 була розробка нового методу охолодження металургійних печей і нових конструкцій систем охолодження. В його основі була теорія випарного охолодження, якій Георгій Крушель присвятив докторську дисертацію [15]. Попередні результати дисертаційного дослідження підштовхнули його автора до створення нової системи охолодження металургійних печей. В своїй праці він розглядав проблему охолодження найбільш важливих і завантажених елементів металургійних печей - доменних фурм, кесонів мартенівських печей, глісажних труб прокатних нагрівальних печей тощо. Було проведено велику дослідницьку роботу розрахункового й експериментального (на промислових об'єктах) характеру. У результаті вдалося дійти висновку про загалом низьку ефективність охолоджувальних систем металургійних печей. З одного боку, це було зумовлено великими втратами тепла з охолоджувальною водою й електроенергії, потрібної на її прокачування, а з іншого, ненадійною роботою самих охолоджувальних елементів, наслідком якої були часті пропалювання доменних фурм і мартенівських кесонів. Все це разом значно зменшувало довговічність і технологічну продуктивність відповідних агрегатів [2, арк. 24].

Пропозиції виконавців проекту полягали у тому, щоб значно збільшити в охолоджуваних пристроях металургійних агрегатів (холодильниках, доменних фурмах, кесонах мартенівських печей та ін.) температурний перепад охолоджувальної води з доведенням температури води у холодильниках до таких величин, щоб частина її випаровувалася, поглинаючи при випаровуванні тепло. Отримати такий результат можна було при значному зменшенні кількості води, яка поступала до холодильних пристроїв [2, арк. 26].

Ці роботи вчений проводив спільно з проектним інститутом Діпросталь (Державний інститут з проектування підприємств об'єднання металургійної, залізорудної та марганцевої промисловості у Харкові) [3, арк. 2зв.]. На початок 1946 р. теоретична частина науково-дослідної роботи завершилася розробкою нового оригінального методу охолодження металургійних печей - випарного охолодження. Георгію Крушелю у цьому допомагав інженер Діпросталі Сергій Андоньєв. Запропоновані авторами рішення і висновки отримали схвальні відгуки від провідних радянських фахівців у галузі теплотехніки. Зокрема академік СРСР Михайло Кирпичьов відзначав багато переваг, які з точки зору теплотехніки мала розроблена Георгієм Крушелем система охолодження металургійних печей. Він рекомендував провести відповідні досліди на заводських об'єктах, домні та мартенівській печі для з'ясування всіх обставин її роботи. Це дало б матеріал для проектування системи та її широкого застосування на практиці [2, арк. 18].

У висновку професора Московського енергетичного інституту Миколи Семененка було відзначено важливість й актуальність порушених Георгієм Крушелем і Сергієм Андоньєвим питань, особливо для металургійних заводів Донбасу. На думку вченого, запропонована ними випарна система охолодження металургійних печей була найбільш правильними вирішенням проблеми, а тому їм слід було дати можливість продовжити розпочату роботу. Зокрема він закликав до проектування системи для якоїсь промислової металургійної печі з подальшим виконанням і перевіркою її аналогу в умовах промислової експлуатації [2, арк. 24зв.].

Професор Московського інституту сталі Анатолій Похвіснєв резюмував, що пропозиція Георгія Крушеля й Сергія Андоньєва виглядала доволі заманливою з точки зору економії води й електроенергії. На його думку, експерименти з окремими холодильними агрегатами не становили жодного виробничого ризику, а тому їх слід було провести вже у найближчому майбутньому [2, арк. 26зв.].

28 лютого 1946 р. розроблений Георгієм Крушелем та Сергієм Андоньєвим метод охолодження металургійних печей обговорювався на засіданні технічного відділу Народного Комісаріату Чорної Металургії СРСР. Для перевірки можливості безаварійної роботи і встановлення точних даних для розрахунку запропонованої системи у виробничих умовах було вирішено провести досліди випарного охолодження двох фурм й одного холодильника доменної печі Сталінського металургійного заводу (Сталіно - тодішня назва Донецька). Діпросталі було доручено скласти план відповідних робіт та кошторис на їх проведення [2, арк. 30]. У серпні 1946 р. система охолодження запрацювала на заводі у напівпромисловому масштабі. З метою її монтажу і запуску Георгій Крушель провів у Сталіно все літо [15]. Окрім Сталінського металургійного заводу, до кінця 1946 р. система охолодження металургійних печей була встановлена також на Макіївському металургійному заводі. Результати роботи доц. Георгія Крушеля було відзначено поряд з досягненнями провідних наукових співробітників вузів республіки у статті, розміщеній у центральному виданні УРСР - газеті „Правда України”. У ній, зокрема, було зазначено, що „доц. Г. Крушель у своїй праці по-новому ставить проблему забезпечення металургійних заводів водою” [2, арк. 44].

Запропонований Георгієм Крушелем метод випарного охолодження металургійних печей пройшов випробування у заводських умовах і приніс загалом позитивні результати. Його впровадження зменшувало витрати води й енергії у 70-120 разів, дозволяло утилізувати відкидне тепло, яке відводилося від об'єктів, що охолоджувалися, та обіцяло багатомільйонну економію у чорній металургії [5, арк. 20-21].

З 1945 до 1947 р. кожне літо Георгій Крушель проводив на Донбасі, де працював над промисловим випробуванням та освоєнням системи випарного охолодження металургійних печей. Станом на 1950 р. вона застосовувалися на мартенівських печах Сходу України вже у великих масштабах [2, арк. 79]. У 1947 р. робота „Новий метод охолодження печей” отримала премію на Всесоюзному конкурсі з енергетики [2, арк. 60]. За його впровадження у промисловість у 1950 р. Георгій Крушель отримав авторську винагороду від міністра чорної металургії [2, арк. 91].

Окремий напрям діяльності ЛПІ становило виконання робіт науково- дослідних робіт госпдоговірної тематики (фінансувалися замовниками на засадах госпрозрахунку). У списку договорів, укладених Науково-дослідним сектором інституту з підприємствами й організаціями у 1945 р., міститься робота, яка стосувалася проблеми споживання води металургійними печами на заводах Сходу України. Вона виконувалася на замовлення Діпросталі. Її вартість становила 13 600 крб. [4, арк. 12зв.].

Роботи над теорією випарного охолодження у наступні роки в ЛПІ не лише продовжувалися, а й значно поглибилися та розширилися. В рамках цієї проблематики розроблялися чотири теми, три з яких безпосередньо стосувалися промисловості Півдня і Сходу України:

1. Теорія випарного охолодження апаратів, які виділяють тепло. Керівником робіт був доц. Георгій Крушель. Власне це була тема його докторської дисертації, яку запропоновала кафедра теплотехніки й термодинаміки ЛПІ спільно з двома союзними міністерствами - чорної металургії та електростанцій. Робота включала експериментальну й теоретичну частини. Тема фінансувалася з держбюджетних коштів (5 000 крб.) та коштів, наданих Міністерством чорної металургії (250 000 крб.). Наукове й практичне значення роботи полягало у розробці теорії випарного охолодження. Її застосування на електростанціях і заводах чорної металургії, насамперед Півдня і Сходу України, мало дати багатомільйонну економію палива й електроенергії [6, арк. 74]. У роботі досліджувалися теплові та фізико-хімічні процеси, які відбувалися під час водяного охолодження апаратів, що виділяють тепло. На підставі теоретичних й експериментальних дослідів автор запропонував методи охолодження агрегатів і запобігання виходу з них сировини внаслідок утворення накипу шляхом обмеження температури нагрівання води та її хімічної обробки. Результати досліджень вченого було опубліковано у журналах „Теплосилове господарство”, „Водопостачання і сантехніка”, „Електричні станції”. Пропозиції Георгія Крушеля широко використовувалися Міністерством електростанцій СРСР та впроваджувалися у металургійній промисловості східних областей України [7, арк. 15-16].

2. Дослідження випарного охолодження моделі фурми й холодильника доменної печі. Виконавцями роботи були доц. Георгій Крушель та асист. Микола Богатирьов. Вони вивчали умови роботи деталей, що охолоджувалися пароводяною емульсією, виявляли несправності, які виникли під час випробовування першої установки випарного охолодження на металургійному заводі у Сталіно, аналізували вихідні дані для розрахунків промислових установок доменних печей. Робота виконувалася на замовлення Діпросталі [7, арк. 15-16].

3. Стабілізація карбонатної жорсткості циркуляційної води тринат- рійфосфатом. Керівником і виконавцем робіт був доц. Георгій Крушель. Робота виконувалася на замовлення ОРГРЕСа (Всесоюзний державний трест з організації та раціоналізації районних електростанцій і мереж) з метою боротьби проти накипів на електростанціях Міністерства електростанцій СРСР [7, арк. 15-16].

У 1947 р. кафедра теплоенергетики розпочала дослідження інтенсивності процесів обростання зсередини трубопроводів на чорноморських електростанціях України. Воно переслідувало декілька цілей, зокрема: дослідження обростань всередині трубопроводів, які отримували воду з водосховищ та Чорного моря; узагальнення дослідних даних для боротьби з обростаннями, розробка, застосування і перевірка отриманих результатів у промислових умовах; випробування нового методу боротьби з відкладеннями шляхом теплих промивок. Роботи тривали до 1950 р. [12, арк. 42]. На прохання Південно-східного відділу тресту „Теплоелектропроект” працівники кафедри теплоенергетики провели за півтора року у Севастополі значну дослідницьку роботу. Було запропоновано два оригінальні методи боротьби з мушлями - купоросування води та промивка труб теплою скидною водою. Вони гарантували повну очистку труб від мушлів. За допомогою місцевої станції було розроблено й виконано проект промислової установки. Її було запущено в експлуатацію 1 грудня 1949 р. [8, арк. 95-99]. Результати досліджень мали велике значення для економіки, оскільки досить успішно вирішували поставлені перед науковцями практичні завдання. Отриманий ними досвід було запропоновано поширити на інші електростанції, які діяли на узбережжях моря, зокрема Тихоокеанського узбережжя [8, арк. 79].

З квітня 1948 р. до листопада 1950 р. на кафедрі електричних станцій під керівництвом проф. Габріеля Сокольницького та доц. Георгія Крушеля тривали роботи з розробки методів боротьби з відкладанням мушель на конденсаторах приморських електростанцій. Їх замовником також був Південно-східний відділ тресту „Теплоелектропроект” [10, арк. 16].

Результати багаторічних досліджень стали основою для проектування і побудови промислових установок для боротьби з відкладеннями у трубах електростанцій і металургійних заводів, які охолоджувалися морською водою. Робота проводилася працівниками інституту з 1 лютого 1952 до 1 грудня 1953 р. в рамках держбюджетної тематики [12, арк. 42].

Наукова проблема випарного охолодження знайшла логічне продовження у темі під назвою „Дослідження якості води, необхідної для систем випарного охолодження”. Вона виконувалася з листопада 1949 до грудня 1950 р. на кафедрі електростанцій, мереж і систем під керівництвом доц. Георгія Крушеля. Замовником цих робіт, як і більшості попередніх, був Діпросталь [9, арк. 11; 10, арк. 14].

У 1951 р. кафедра парових машин і турбін розробила нову систему охолодження, яка полягала у заміні водяного охолодження пароводяною емульсією. Виконавцями робіт знову виступив доц. Георгій Крушель. Допомагав йому у цьому співробітник Діпросталі Сергій Андоньєв. Нова система широко впроваджувалася у чорній металургії. Автори цього методу були премійовані міністром чорної металургії [11, арк. 23].

До науково-дослідних робіт з підтримки промисловості Сходу і Півдня України долучалися й інші кафедри інституту. Так на замовлення Інституту чорної металургії АН УРСР з жовтня до грудня 1950 р. кафедра технології машинобудування, верстатів й інструментів під керівництвом проф. Аврама Рабиновича розробляла 8-діапазонний апарат для електроіскрового зміцнення металів ємкістю 200 мікрофарад [10, арк. 17]. Наступного року ця сама кафедра розробляла тему „Автоматизація виробничих операцій у машинобудуванні”. Керівником робіт також був проф. Аврам Рабинович. Вони виконувалися на замовлення та за кошти промисловості. З Жданівським заводом підков було укладено договір про розробку питань автоматизації виробництва підков. Вартість робіт становила 200 000 крб. [12, арк. 31].

Кафедра автоматичних і вимірювальних пристроїв (завідувач - проф. Костянтин Карандєєв, керівник робіт - проф. Микола Шумиловський, виконавець - ст. викл. Євген Паперний) спільно з Донецьким індустріальним інститутом (керівник роботи - проф. кафедри металургії чавуну Василь

Сорокін) розробляла тему „Автоматичні вимірювальні прилади для контролю ходу доменних печей”. Роботи проводилися за рішенням Ради Міністрів СРСР. Керівником 1-го етапу робіт був Костянтин Карандєєв, 2-го етапу - Василь Сорокін. На основі численних дослідів проф. Василь Сорокін розробив рівняння, які описували хід доменного процесу з врахуванням 15 змінних факторів (температура, склад коксів тощо). Рівняння дозволяли обраховувати хвилинну продуктивність печі, необхідну кількість коксу, рудне навантаження та інші величини, які забезпечували управління піччю. Львівський політехнік Євген Паперний (до речі, уродженець м. Артемівськ (тепер - Бахмут) Донецької області) створив лічильно-розв'язувальні пристрої, які безперервно розв'язували ці рівняння та обраховували хвилинну продуктивність доменної печі і витрати вуглецю на тонну чавуну. За допомогою цих обчислень можна було підтримувати оптимальну продуктивність печі при мінімальному розході коксу.

Пристрої виконували функції командоапаратів для автоматизації контролю доменних процесів. Апарат автоматично вирішував рівняння Василя Сорокіна, яке описувало режим роботи домни. Вперше у світовій техніці було створено прилади для організації роботи доменної печі за об'єктивними показниками миттєвої продуктивності й економності. Роботи проводилися з лютого 1950 р. Успішна розробка першого пристрою сприяла розширенню робіт з автоматизації доменних процесів. У 1953 р. було розроблено, виготовлено і виконано монтаж апаратури на заводі „Азовсталь” у м. Жданові (тепер - Маріуполь). Її випробовування і впровадження у виробництво відбулося у 1954 р. Апаратура працювала від ручних і автоматичних параметрів, що дозволяло об'єктивно оцінити режим роботи доменної печі, а відтак підвищити її продуктивність [11, арк. 22-23; 12, арк. 41; 13, арк. 26-27; 14, арк. 14]. Вартість згаданих робіт за договором із Міністерством металургійної промисловості становила 325 000 крб. (ДАЛО. Р-120. Оп. 6. Спр. 46. Арк. 35).

У 1953 р. на засіданні Вченої ради Львівського політехнічного інституту Євген Паперний успішно захистив кандидатську дисертацію, присвячену новому методу регулювання теплового режиму доменної печі за допомогою лічильно-обчислювальних пристроїв (назва дисертації - „Нові пристрої для теплового регулювання доменного процесу”) [1, арк. 69].

Висновки

Перші роки по закінченні Другої світової війни, без перебільшення, були особливим періодом в історії Львівської політехніки. І мова не лише про нову суспільно-політичну реальність, частиною якої став навчальний заклад після утвердження на західноукраїнських землях радянського режиму. І навіть не про інтеграцію вузу до освітнього й наукового простору Радянського Союзу, що спричинила низку засадничих змін, які визначили тенденції і характер його розвитку на десятиліття вперед.

Друга половина 1940-х рр. - це час близького знайомства й початок тісної співпраці Львівської політехніки практично з усією Україною. І допомога львівських політехніків промисловості східних і південних областей є чи не найкращою ілюстрацією цієї тези. З об'єктивних причин вона не могла бути всеохопною та масштабною, оскільки стосувалася цілком конкретних проблем, з вирішенням яких, слід визнати, політехніки блискуче справилися. Запрошення львівських науковців до співпраці було свідченням їхньої високої кваліфікації та визнанням науковими й промисловими колами України авторитету Львівської політехніки як потужного наукового центру країни. Успішне виконання політехніками доручених їм робіт, немає сумніву, сприяли інтеграції Львова і всього західного регіону в єдиний інтелектуальний й економічний простір України.

науковий промисловість металургійний піч турбіна

Література

1. Особова справа викладача Паперного Євгена Олександровича за 1946-1959 рр. АНУЛП ВК (Архів Національного університету „Львівська політехніка”. Відділ кадрів). Спр. 647. 126 арк.

2. Особова справа викладача Крушеля Георгія Євгеновича за 1945-1958 рр. АНУЛП ВК (Архів Національного університету „Львівська політехніка”. Відділ кадрів). Спр. 697. 124 арк.

3. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1944-1945 учебный год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 2. 18 арк.

4. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1945 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 4. 18 арк.

5. Отчет и сведения о научно-исследовательской работе института за 1946 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 8. 43 арк.

6. Пятилетний план научно-исследовательской работы института с приложением тематических карточек на 1947-1950 годы. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 14. 80 арк.

7. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1947 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 16. 47 арк.

8. Отчет о научно-исследовательской деятельности института за 1949 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 29. 180 арк.

9. План научно-исследовательских работ института на 1950 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 33. 28 арк.

10. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1950 год и основные итоги научной деятельности за пятилетку (1946-1950). ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 36. 44 арк.

11. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1951 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 41. 52 арк.

12. Научные статьи, отзывы и аннотации на научно-исследовательские работы сотрудников института. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 46. 55 арк.

13. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1952 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 50. 94 арк.

14. Отчет о научно-исследовательской работе института за 1953 год. ДАЛО (Державний архів Львівської області). Р-120. Оп. 6. Спр. 56. 54 арк.

15. Крушель Г. Новий спосіб охолодження металургійних печей // Радянський студент. 1946. №2. С. 2.

16. Кузьмин Р., Мельник Р. Науково-дослідний сектор Львівського політехнічного інституту в 1944-1978 рр.: монографія / Р. Кузьмин, Р. Мельник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 364 с.

References

1. Osobova sprava vykladacha Papernoho Yevhena Oleksandrovycha za 1946-1959 rr. [Personal file of the teacher Paperny Yevhen Oleksandrovych. 1946-1959]. ANULP VK (Arkhiv Natsionalnoho Universytetu Lvivska Politekhnika. Viddil kadriv) [Archives of Lviv Polytechnic National University]. Spr. 647. 126 ark. [in Russian]

2. Osobova sprava vykladacha Krushela Heorhiia Yevhenovycha za 1945-1958 rr. [Personal file of the teacher Krushel Heorhii Yevhenovych. 1945-1958]. ANULP VK (Arkhiv Natsionalnoho Universytetu Lvivska Politekhnika. Viddil kadriv) [Archives of Lviv Polytechnic National University]. Spr. 697. 124 ark. [Manuscript] [in Russian]

3. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1944-1945 uchiebnyi god [Report on the research work of the institute for the 1944-1945 academic year]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 2. 18 ark. [Manuscript] [in Russian]

4. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1945 god [Report on the research work of the institute for 1945]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 4. 18 ark. [Manuscript] [in Russian]

5. Otchiot i sviedieniia o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1946 god [Report and information on the research work of the institute for 1946]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 8. 43 ark. [Manuscript] [in Russian]

6. Piatiletnij plan nauchno-issledovatielskoi raboty instituta s prilozheniiem tematicheskich kartochiek na 1947-1950 gody [Five-year plan for the institute's research work with thematic cards attached for 1947-1950]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 14. 80 ark. [Manuscript] [in Russian]

7. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1947 god [Report on the research work of the institute for 1947]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 16. 47 ark. [Manuscript] [in Russian]

8. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1949 god [Report on the research work of the institute for 1949]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 29. 180 ark. [Manuscript] [in Russian]

9. Plan nauchno-issliedovatielskich rabot instituta na 1950 god [Research plan of the institute for 1950]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 33. 28 ark. [Manuscript] [in Russian]

10. Otchiot o nauchno-issliedovatielskoi rabotie instituta za 1950 god i osnovnyie itogi nauchnoi dieiatielnosti za piatiletku (1946-1950) [Report on the research work of the institute for 1950 and main results of scientific activity for the five-year period (1946-1950)]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 36. 44 ark. [Manuscript] [in Russian]

11. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1951 god [Report on the research work of the institute for 1951]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 41. 52 ark. [Manuscript] [in Russian]

12. Nauchnyie stati, otzyvy i annotatsii na nauchno-issliedovatielskiie raboty sotrudnikov instituta [Scientific articles, reviews and annotations on the research work of the institute's staff]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 46. 55 ark. [Manuscript] [in Russian]

13. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1952 god [Report on the research work of the institute for 1952]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 50. 94 ark. [Manuscript] [in Russian]

14. Otchiot o nauchno-issledovatielskoi rabotie instituta za 1953 god [Report on the research work of the institute for 1953]. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti) [State archives of Lviv Oblast]. R-120. Op. 6. Spr. 56. 54 ark. [Manuscript] [in Russian]

15. Krushel H. (1946). Novyi sposib okholodzennia metalurhiinyh pechei [A new method of cooling metallurgy furnaces]. Radianskyi student - Soviet student. 2. 2 [in Ukrainian]

16. Kuzmyn R., Melnyk R. (2020). Naukovo-doslidnyi sektor Lvivskoho politekhnichnoho instytutu v 1944-1978 rr.: monografiia [Research sector of Lviv Polytechnic Institute in 1944-1978: monograph]. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2020. 364 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru