Прибутковий будинок-особняк як розпланувальний сценарій (на прикладі "Будинку мисливця" В.В. Городецького 1901-1903 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прибутковий будинок-особняк як розпланувальний сценарій (на прикладі "Будинку мисливця" В.В. Городецького 1901-1903 рр.)

Єрофалов Б.Л.,

професор кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування Київський національний університет будівництва і архітектури

Анотація

В статті виокремлено композиційні засоби подолання суцільної квартальної забудови у великому місті на межі ХІХ-ХХ століть. Деталізованим взірцем послуговується прибутковий будинок-особняк славнозвісного київського архітектора Владислава Городецького. Наведений приклад - розриву суцільної забудови та створення всебічної спіральної композиції - розглянуто в переліку таких, як створення композиційних містобудівних акцентів висотним домінуванням, розривом фасадного фронту кишенями "поше" та пасажами, використанням рельєфу задля підсилення барокового ефекту "збивки регулярності". Застережені підходи та засоби композиційної роботи в усталеній містобудівній реальності "старого міста" мають неабияке пропедевтичне та формоутворююче значення щодо формування українськими архітекторами гуманістичного образу сучасного людиноцентричного довкілля в умовах відновлення зруйнованих і реконструкції вцілілих міст України. будинок особняк архітектор

Ключові слова: міське розпланування, розпланувальний сценарій, архітектор В.В. Городецький, початок XX ст., Київ

Boris Erofalov

Professor of the Department of Fundamentals of Architecture

and Architectural Design

Kyiv National University of Construction and Architecture

TENEMENT MANSION AS A PLANNING SCENARIO (STUDY OF THE ''HUNTER HOUSE" by W. W. HORODECKI, 1901-1903)

The article singles out the compositional means of overcoming the continuous block building in a big city at the turn of the 19^th and 20^th centuries. The profitable house-mansion of the famous Kyiv architect Wladyslaw Horodecki serves as a detailed model. The given example - the breaking of a solid building and the creation of a comprehensive spiral composition - is considered in the list of such things as the creation of compositional urban planning accents by height dominance, the breaking of the facade front with poches and passages, the use of relief to strengthen the baroque effect of "disruption of regularity". The reserved approaches and means of compositional work in the established urban planning reality of the "old city" have considerable propaedeutic and formative significance regarding the formation by Ukrainian architects of a humanistic image of a modem human-centered environment in the conditions of restoration of destroyed and reconstruction of surviving cities ofUkraine.

Keywords: urban planning, planning scenario, architect W. W. Horodecki, beginning of the 20^th century, Kyiv.

Майже через сто років новому осмисленню піддався досвід "екзотичного" київського архітектора-еклектика і разом з тим видатного академіста, В.В. Городецького. В поле зору дослідників архітектури межі ХІХ-ХХ ст. потрапили не тільки стилістично яскраві роботи зодчого, але й бездоганне містобудівне опрацювання багатьох об'єктів: Міський музей старожитностей і мистецтв (1897-1900 рр.) [6, 7, 14, 16, 17, 20], Караїмська кенаса (1900 р.) [22], Миколаївський костел (1899-1909 рр.) [6, 21, 23] і роботи на виставках 1897 і 1913 р. [1, 2, 4, 9, 11, 12, 13, 18, 19]. Однак особливої уваги заслуговує розробка архітектором теми окремого прибуткового будинку-особняка [З, с. 65-70], що грає в регулярному розплануванні міста роль своєрідної композиційної домінанти.

Можна реконструювати три обставини, що передували будівництву і надихнули автора на створення одної з найбільш екстравагантних київських споруд, так званого "будинку з химерами" - власного багатоповерхового будинку-особняка, прикрашеного скульптурою, на вул. Банковій, 10 (рис. 1).

По-перше, задуму сприяла майже ренесансна фігура самого архітектора, який захоплювався крім малюнка, живопису, театру і скульптури аристократичним спортом - сафарі. 1914 р. В. Городецький видав яскраво ілюстровану та оформлену за вишуканими уподобаннями ар-нуво - переплетену в шкіру й дерево - книгу "В джунглях Африки. Щоденник мисливця", в якій визнавався у виключній відданості мисливському хобі: "1911 року мені, нарешті, випала нагода здійснити те, про що я стільки мріяв, що з раннього, мало не з дитячого віку, під впливом оповідань Жюля Верна, Майн-Ріда та інших, порушило мою дитячу уяву і, ставши заповітною мрією, послужило причиною цілого ряду подорожей" [цит. за 10, с. 118]. Природно, що Городецький був членом мисливських товариств Росії, Англії, Франції, однак в даному контексті нам важливо переконатися у виключній романтичній екзальтації автора-архітектора, який задумав надзвичайне скульптурно-мальовниче декорування власного будинку [8, с. 74-79].

Рис. 1. "Будинок Мисливця" in vulgo "Дом с Хімєрамі" архіт. Владислав Городецький, 1901-1903

По-друге, досвід "театрального" будівництва на київській виставці 1897 р. стався у нагоді. Городецькому належало авторство декількох павільйонів у навмисно рекламно-ігровій манері: павільйон графа К. Полоцького у вигляді всефасадної неоренесансної бомбоньєрки; гірського відділу - шахтарський вхід в штольню, пивзаводу Південно-Російського товариства - на зразок грота, з бочками й бочонками замість столів і стільців. Особливо займавим в цьому ряду був павільйон у вигляді мисливського будиночка "у стилі рустик" графів Кочубея таї.А. Полоцького. Рустик, тобто грубий та необроблений, у виконанні Городецького був цілком модною спорудою з різних порід дерева, з корою і сучками назовні, що цілком вписувалося в концепцію нового стилю, ар-нуво, із смакуванням природної фактури відкритих матеріалів: "Враження мисливського будиночка посилюється обробкою першої кімнати павільйону, переповненої опудалами птахів і звірів. Павільйон побудований з тих сортів дерев, які є в маєтку гр. Полоцького, та стіни обшиті виключно березовою корою з дубовими і сосновими пілястрами" [24, с. 35].

Третя стилістична складова "мисливського" особняка архітектора - необмежений доступ до нового матеріалу, бетону: автор був співвласником цементного заводу FOR. Співавтори - інженер А.Е. Страусс (ступінчасті фундаменти на буронабивних палях) і скульптори Еліа Саля та Федір Соколов - перетворили бетон в засіб образотворчого мистецтва. Ексцентрична зовнішність будинку не просто оживляє місце, але ситуативно ламає монотонну квартальну сітку, використовуючи також екстраординарний ландшафт ділянки: у міське розпланування вбудовується нарочито мальовничий об'ємно-просторовий сценарій, що лаштується за кінематографічним законом розгортання, з використанням широкого набору декоративних ефектів і всієї палітри синтезу мистецтв. Зауважимо, Городецький, завзятий театрал, брав участь в оформленні інтер'єру театру Соловцова, що знаходився безпосередньо поряд з особняком. "Театральним" чином вибудовується і план будівлі та спеціального маршруту, що її обіймає [5, 12].

Будинок з нетривіальними композиційними та розпланувальними ефектами став свого роду експериментальним майданчиком з випробування принципів нового стилю. Модерн на відміну від статичності та жорсткої фасадності класицизму вимагав синтетичної єдності кожної деталі, в розрахунку на огляд об'єкта з усіх боків. У згоді з такою ідеєю, особняк рясно декорований скульптурою з бетону - зі слонами, носорогами та іншою живністю, з мисливською зброєю та риболовецькими сітками, карнизом з лілій та велетенських жаб, і морськими німфами, що увінчують кути будівлі. Причиною претензійного декору, що згодом архітектор називав жартом, звісно, слугувало його захоплення полюванням.

Символічно, що Городецький приступив до проекту 1900 р., на зламі століть, отримавши щиру винагороду від замовників щойно збудованої пречудової караїмської кенаси, тютюнових магнатів, братів Карахоз. Зодчий придбав майже дармову ділянку на схилі до колишньої садиби Мьорінга. Із шматка землі за безцінь, та його нестандартної локації архітектор вичавив максимум переваг. Окрім звідусільфасадності та центричного плану, який дозволив запустити світло в усі приміщення, архітектор використав перепад висот для спірального обходу багатоповерхового будинку-особняка. Під час обходу-підйому з наближенням до головного входу скульптурні події послідовно ущільнюються: "Сценарій сприйняття будинку, черговість і динаміка картин, що змінюють одна одну, продумані до дрібниць. Зодчий проводить нас через певні видові точки, від монументального, лаконічного паралелепіпеду будівлі внизу до казкового скульптурного царства нагорі. Кожна видова точка зафіксована чіткою віссю артикульованого об'єму споруди (рис. 2):

Рис. 2. Спіральний огляд будинку-особняка В. Городецького: відстані між видовими точками зменшуються в геометричній прогресії

1) . Огляд починається з площі І. Франка (колишня Миколаївська). За будівлею театру несподівано відкривається лаконічний об'єм, вдало вписаний в рельєф, і лише у верхній частині його підхоплюють стрімкі скульптури. Перша видова точка зафіксована головною віссю будинку;

2) . Наступна точка - по осі арки (зараз засипана), яка розкриває невеликий дворик, в якому мальовниче нагромадження каменів, зелень та східці створюють подобу японського саду;

3) . Далі глядач піднімається по пандусу, і після крутого повороту відкривається ще один вид особняка, зафіксований віссю розвороту балконів верхніх поверхів. У плані ця вісь служить межею оглядового майданчика. Тепер будинок вже не зникає з поля зору, а відстані між видовими точками стають коротшими, і кожна така точка - своєрідна подія;

4) . <...> Після короткого підйому по сходах - четверта точка, зафіксована віссю бічного ризаліту, вже скульптурно обробленого. Дверцята, що виходить в японський садок, увінчані замковим каменем у вигляді голови слона;

5) . Але нас вабить скульптура, поставлена зверху, на Банковій, зі сценою боротьби орла і тигра. Підняте крило птиці закриває цю живу сцену, ніби випадково застиглу в напруженому русі, та змушує піднятися на рівень вулиці та обійти п'єдестал, аби побачити всю композицію. Це п'ята видова точка, яку архітектор виніс за межі особняка, вирішивши таким чином подвійне завдання: не дати глядачеві на черговому повороті відірватися від споглядання будинку та заповнити відсутню ланку в ланцюжку неухильно наростаючих атракцій. Ми - біля головного фасаду;

6-7-8). Тепер події прискорюються. Одне за одним вишикувалися в шеренгу - чільний ризаліт, портал, підворіття. Завдяки чудовій скульптурній обробці на одну тему, вони зливаються в цілісну композицію, в той же час кожен об'єм має чітку вісь.

Мало того, що відстані від точки до точки зменшуються в геометричній прогресії, просуваючись вперед, ми ніби заходимо в будинок: від ризалита нас відділяє глибокий приямок, біля порталу ми опиняємося перед дверима, а в підворіття можемо навіть зайти і помацати рукою скульптурні голови слонів. Здавалося б, досягнута кульмінація, але щоби глядач міг засвоїти лавину інформації, зодчий робить імпост, розрив між вкрай стислими видовими точками перед заключним акордом. Потрібно зробити ще один, останній в цій спіралі поворот і...

9). Врешті ми в затишному зеленому партері, що клином спрямований на особняк. Розчовпуючи дивовижну скульптуру "будинку мисливця" - тритонів, лілій, гладіолусів і німф на дельфінах, - наближаємось до серця дому, до його парадних сходів. Віссю сходового блоку зафіксована остання дев'ята точка споглядання. Над апсидою сходів скульптурний орел терзає дракона, і крізь великий вітраж ми роздивляємо химерну скульптуру диво-риби" [12, с. 19-20].

Споруду зконструйовано, виходячи з принципу раннього модерну "зсередини-назовні" [15, с. 153-170], через спіральну побудову приміщень навколо головних сходів будинку-особняка (рис. 3). Але для нас принципово важливе втручання динамічної композиції в структуру міського кварталу, привнесення в нього багатоплановості та романтично забарвлених переживань, притаманних популярній на зламі століть концепції міста, що органічно розвивається, та вільного "доцентрового" плану австрійця Каміло Зітте.

Основними композиційними принципами в даному контексті визначено: створення навмисного композиційного домінування, як, наприклад, у славнозвісному київському хмарочосі Гінзбурга (будинок зруйновано 1941 року; найкраще зафіксовано у кінематографі, фільм 1929 року Дзіги Вєтрова "Людина з кінокамерою"). Ще одним засобом подолання суцільної забудови є акцентні висловлювання на кшталт всеохоплюючих фасадних композицій М. Бобрусова в будинку на Великій Житомирській. Суто "розпланувальним" засобом подолання схематичної квартальної забудови послуговує безпосереднє втручання в план міста, як от проект пасажу на Хрещатику 1913 року від архітектора П. Андреева. Так чи інакше композиційні вправи вітчизняних проектувальників початку XX ст. тремтять знайти відповідний творчий відгук і навіть віддзеркалення у сучасній практиці новітніх українських архітектів.

Рис. 3. Принципова схема спіральної побудови об'ємно-просторової композиції Будинку Мисливця

Бібліографія

1. Владислав Городецький: Бібліогр. покаж. / ДНАББ Держбуду України. - К.: Укрархбудінформ, 1999.-42 с.

2. Всероссийская выставка. Г. Киев. 1913 (Описание) / Ред. Б.Н. Клебанов. - К., 1914. - 308 + LXIV с.

3. Дом-особняк архитектора В.В. Городецкого в г. Киеве // Строитель. - СПб., 1904, № 1-2. - С. 65-70.

4. Друг О.М., Малаков Д.В. Особняки Києва - К.: Кий, 2004. - 824 с.

5. ЕрофаловБ. Дом с Химерами//А.С. С. - К., 1997, № 4. - С. 88. (Об особняке В.В. Городецкого).

6. Ерофалов Б.Л. Архитектурный атлас Киева. С десятью историческими картами, 294 оригинальными фотографиями и архивными иллюстрациями. - К.: А+С, 2013. - 352 с. - ISBN 978966-8613-52-4

7. Ерофалов Б.Л., Скибицкая Т.В. Уроки одного музея: Музей древностей и искусств в Киеве // Стр-во и архит. - К., 1988, № 8. - С. 24-25.

8. Ерофалов Б., Пучков А. Дом с химерами: Новый ар-нуво в интерьере // А.С. С. - К., 2003, № 5.

- С. 74-79. (О реконструкции архит. Н. Косенко).

9. Ерофалов Б. Судьба Владислава Городецкого // А.С. С. - К., 1995, № 1.-С. 46-47.

10. Ерофалов-Пилипчак Б.Л. Архитектура имперского Киева. - К.: А.С. С, НИИТИАГ, 2000. - 192 с. - ISBN 978-966-7452-22-0

11. Єрофалов Б. Граду і Миру // Культура і життя. - К., 1983, 19 червня. - С. 7.

12. ЄрофаловБ. Зодчий і художник В. Городецький // Образотворче мистецтво. - К., 1984, № 3. -С. 18-20.

13. Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / За заг. ред. М.Б. Кальницького, Н.М. Кондель-Пермінової. - К.: Варто, 2012. - 560 с.

14. Киевский музей древностей и искусства // Неделя строителя: Прибавл. к жури. "Зодчий". - 1898,№44.-С. 255.

15. 145. Кириченко Е.И. О некоторых особенностях эволюции городских многоквартирных домов второй половины XIX - начала XX в.: От отдельного дома к комплексу // Архит. наследство. № 15.-М., 1963.-С. 153-170.

16. Конкурс на составление проекта художественно-промышленного музея // Строитель. - 1896, № 13-14.-С. 590.

17. Лазаревский А. Проект киевского музея древностей и искусств // Киев, старина. Т. LXI. Отд.

18. - К., 1898, июнь. - С. 89.

19. Малаков Д.В. Архітектор Городецький. Архівні розвідки. - К.: Кий, 2013. - 464 с.

20. Малаков Д.В. Архітектор Городецький. - К.: Кий, 1999. - 240 с.

21. Музей общества древностей и искусств для Киева // Неделя строителя: Прил. к журналу "Зодчий". Вып. 12. - 1898. - Табл. №№ 56, 57.

22. Николаевский собор в Киеве // Зодчий. - 1902, №38.-С. 439.

23. Новое здание Караимской синагоги в г. Киеве // Строитель. - 1902, № 4. - С. 121-130.

24. Новый римско-католический храм // Строитель. - 1899, № 5-6. - С. 225-232.

25. Свирский К. Общий очерк выставки // Киевская сельскохозяйственная и промышленная выставка 1898 года и ее участники / Ч. II. - К., 1898. - 80 с.

26. References

27. Vladyslav Horodetskyi: Bibliohr. pokazh. / DNABB Derzhbudu Ukrainy. - K.: Ukrarkhbudinform, 1999. -42s. {inUkrainian}.

28. Vserossiyskaya vyistavka. G. Kiev. 1913 (Opisanie) / Red. B. N. Klebanov. - K., 1914. - 308+LXIV s. {in Russian}.

29. Dom-osobnyak arhitektoraV. V. Gorodetskogo v g. Kieve // Stroitel. - SPb., 1904, # 1-2. - S. 65-70. {in Russian}.

30. Drug О. M., Malakov D. V. Osobnyaki KiEva - K.: Kiy, 2004. - 824 s. {in Russian}.

31. Erofalov B. Dom s Himerami //A.C.C. - K., 1997, #4.-S. 88. {in Russian}.

32. Erofalov B. L. Arhitektumyiy atlas Kieva. S desyatyu istoricheskimi kartami, 294 originalnyimi fotografiyami і arhivnyimi illyustratsiyami. - К.: A+C, 2013. - 352 s. {in Russian}.

33. Erofalov B. L., Skibitskaya T. V. Uroki odnogo muzeya: Muzey drevnostey і iskusstv v Kieve // Str-vo і arhit. - K., 1988, #8. -S. 24-25. {in Russian}.

34. Erofalov B., Puchkov A. Dom s himerami: Novyiy ar-nuvo v interere // A.C.C. - K., 2003, # 5. - S. 7479. (O rekonstruktsii arhit. N. Kosenko), {in Russian}.

35. Erofalov B. Sudba Vladislava Gorodetskogo // A.C.C. - K., 1995, # 1. -S. 46-47. {in Russian}.

36. Erofalov-Pilipchak B. L. Arhitektura imperskogo Kieva. - K.: A.C.C, NIITIAG, 2000. - 192 s. {in Russian}.

37. lerofalov B. Hradu і Myru // Kultura і zhyttia. - K., 1983, 19 chervnia. - S. 7. {in Ukrainian}.

38. lerofalov B. Zodchyi і khudozhnyk V. Horodetskyi // Obrazotvorche mystetstvo. - K., 1984, №3.-S. 18-20. {in Ukrainian}.

39. Zabudova Kyieva doby klasychnoho kapitalizmu, abo Koly і yak misto stalo yevropeiskym / Za zah. red. M. B. Kalnytskoho, N. M. Kondel-Perminovoi. - K.: Varto, 2012. - 560 s. {in Ukrainian}.

40. Kievskiy muzey drevnostey і iskusstva //Nedelya stroitelya: Pribavl. к zhum. "Zodchiy". - 1898, # 44.

41. S. 255. {in Russian}.

42. Kirichenko E. I. О nekotoryih osobennostyah evolyutsii gorodskih mnogokvartimyih domov vtoroy polovinyi XIX - nachala XX v.: Ot otdelnogo doma к kompleksu // Arhit. nasledstvo. #15,- M., 1963. - S. 153-170. {in Russian}.

43. Konkurs na sostavlenie proEktahudozhestvenno-promyishlennogo muzeya// Stroitel. - 1896, # 13-14.

44. S. 590. {in Russian}.

45. Lazarevskiy A. Proekt kievskogo muzeya drevnostey і iskusstv // Kiev, starina. T. LXI. Otd. 2. - K., 1898, iyun. - S. 89. {in Russian}.

46. Malakov D. V. Arhltektor Gorodetskiy. Arhlvnl rozvldki. - K.: Kiy, 2013. - 464 s.

47. Malakov D. V. Arhltektor Gorodetskiy. - K.: Kiy, 1999. - 240 s. {in Russian}.

48. Muzey obschestva drevnostey і iskusstv dlya Kieva II Nedelya stroitelya: Pril. к zhumalu "Zodchiy". Vyip. 12. - 1898. - Tabl. ## 56, 57. {in Russian}.

49. Nikolaevskiy sobor v Kieve II Zodchiy. - 1902, # 38. - S. 439. {in Russian}.

50. Novoe zdanie Karaimskoy sinagogi v g. Kieve II Stroitel. - 1902, #4.-S. 121-130. {in Russian}.

51. Novyiy rimsko-katolicheskiy hram II Stroitel. - 1899, # 5-6. - S. 225-232. {in Russian}.

52. Svirskiy K. Obschiy ocherk vyistavki II Kievskaya selskohozyaystvennaya і promyishlennaya vyistavka 1898 goda і ее uchastniki / Ch. II. - K., 1898. - 80 s. {in Russian}.

Размещено на Allbest.ru