Результати археозоологічних досліджень на Картамиші
Аналіз археозоологічних колекцій із пам’яток Картамиського археологічного мікрорайону Донецького гірничорудного центру доби пізньої бронзи. Зіставлення картамиських і каргалинських колекцій остеологічного матеріалу. Вектори торгівельних зв’язків гірників.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2023 |
| Размер файла | 36,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Результати археозоологічних досліджень на Картамиші
Ю. М. Бровендер
О. П. Журавльов
Yu. M. Brovender, O. P. Zhuravlev
RESULTS OF ARCHAEOZOOLOGICAL RESEARCH ON KARTAMySH
The paper is devoted to the analysis of archaeo- zoological collections from the excavations of the Kar- tamysh archaeological microdistrict of Donetsk Mining Center of Late Bronze Age. The results of the carried out research to a certain extent may indicate the vectors of trade relations between miners and metallurgists, since, as it is known, livestock was the main element of their exchange. Among four main types of domestic animals, the quantitative ratio of three species as sheep or goat, pig and horse on the Kartamysh monuments of the Donetsk Mining Center (DMC) occupies a middle position relating to the same animals from the settlements of the Pokrovsko-Mosolovskaya Timber Culture (PMTC) of the Severskiy Donets Left Bank and Berezhnovsko-Mayevskaya Srubnaya culture (BMSC) of Donetsk ridge. On our opinion, data obtained can be considered as one of the manifestations of trade and exchange operations of DMC miners-met- allurgists both with the inhabitants of the BMSC of the Donetsk ridge and with the inhabitants of the PMSC of the Severskiy Donets Left Bank.
Comparing the Kartamysh to the Kargaly collections of osteological material indicates significant variations in both, which consist in the life support features of the two mining and metallurgical centers of the Timber Community -- BMSC and PMSC. The above fact, as far as we could see, affected the animal they chose for ritual ceremonies. On Kargaly, the main sacrificial animal was cattle (a bull), and on Kartamysh -- small cattle (a goat or a sheep).
Keywords: Berezhnovsko-Mayevskaya Srubnaya culture of Donetsk ridge, Kartamysh archaeological microdistrict, cattle, small cattle, Pokrovsko-Mosolo- vskaya Srubnaya culture of the Severskiy Donets Left Bank.
Стаття присвячена аналізу археозоологічних колекцій із пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону Донецького гірничорудного центру доби пізньої бронзи. Результати досліджень певною мірою можуть свідчити про вектори торгівельних зв'язків гірників-металургів, оскільки, як відомо, худоба була головним продуктом їх обміну.
Зіставлення картамиських і каргалинських колекцій остеологічного матеріалу вказує на суттєві між ними відмінності, які полягають в особливостях життєзабезпечення цих двох виробничих центрів зрубної спільноти. Вважаємо, що ця обставина позначилась і на виборі тварин для ритуальних дій. На Каргалах основною жертовною твариною була велика рогата худоба (бик), а на Картамиші -- дрібна рогата худоба (коза / вівця).
Ключові слова: бережнівсько-маївська зрубна культура Донецького кряжу, Картамиський археологічний мікрорайон, велика рогата худоба, дрібна рогата худоба, покровсько-мосоловська зрубна культура Сіверськодонецького Лівобережжя.
Вступ
археозоологічний картамиш гірничорудний
Проблема металовиробництва завжди була однією з найактивніше досліджуваних тем в європейській і світовій археології. Її важливість і надзвичайна актуальність обумовлені насамперед тим, що металеві вироби, отримані шляхом виконання дуже складних технологічних операцій, є найважливішим джерелом у вивченні історії однієї з провідних галузей давніх виробництв, що визначала загальнокультурний і соціально-економічний прогрес праісторичних спільнот (Дергачов, Бочкарев 2002).
Новий етап у вивченні металовиробництва Донецького гірничорудного центру, як і метало- виробництва епохи бронзи східноєвропейського степу та лісостепу, що пов'язується з початком нового тисячоліття, характеризується активністю дослідницького пошуку, базованого на взаємодії з різними галузями знань (природничими, технічними). Комплексний підхід до дослідження давнього металовиробництва дає змогу повніше реалізувати інформаційний потенціал археологічних пам'яток, що є об'єктами давнього металовиробництва.
Проблема металовиробничої діяльності носіїв зрубної культурної традиції Донецького гірничорудного центру не була об'єктом спеціального наукового пошуку Якова Петровича Гершковича. Проте проблематика зрубної культурної спільноти доби пізньої бронзи цікавила науковця і постійно перебувала у полі його зору (Гершкович 1978; 1982; 1995; 1998; Гершкович, Иевлев 1986; Гершкович та ін. 2005).
Велику увагу Яків Петрович приділяв використанню природничих методів в археології для відтворення об'єктивної та повнішої картини минулого (Гершкович 2016; Герасименко, Гершкович 1996; Гершкович та ін. 2005; Гершкович, Журавлев 1999).
Під час роботи II Міжнародного Картамиського польового семінару у липні 2003 р. і знайомства з пам'ятками картамиського виробничого комплексу Яків Петрович Гершкович звертав увагу на важливість фахового археозоо- логічного дослідження усього масиву остеологічної колекції Картамишу.
Нині весь кістковий матеріал Картамисько- го археологічного мікрорайону, єдиного із усіх чотирьох досліджених розкопками виробничих комплексів у Бахмутській улоговині Донбасу, опрацював археозоолог.
Матеріали і методи. Остеологічний матеріал Картамиського археологічного мікрорайону, виявлений на чотирьох його пам'ятках, а саме похованні 1 гірничої виробки 1 копальні Червоне озеро IV, техногенної ділянки копальні Червоне озеро I, поселеннях Червоне озеро 1 і Червоне озеро 3, нараховує біля 13000 кісток від 242 тварин. Для порівняння картамись- кої колекції використані відповідні матеріали трьох поселень покровсько-мосоловської зрубної культури Сіверськодонецького Лівобережжя (Іллічівка, Капітанове 1, Усове озеро) і трьох поселень бережнівсько-маївської зрубної культури Сіверськодонецького Правобережжя (Олек- сандрівськ, Степанівка, Провалля), на яких досліджено 1102 тварини (Журавлев 2001).
Таблиця 1. Співвідношення між ссавцями з поховання 1 гірничої виробки 1 копальні Червоне озеро IV
|
Вид |
Кістки |
Особи |
|||
|
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||
|
Бик свійський (Bos taurus L.) |
75 |
91 |
2 |
40 |
|
|
Вівця свійська (Ovis aries L.) |
1 |
1 |
1 |
20 |
|
|
Вівця і коза |
3 |
4 |
1 |
20 |
|
|
Кінь свійський (Equus caballus L.) |
3 |
4 |
1 |
20 |
|
|
Разом |
82 |
100 |
5 |
100 |
|
|
Співвідношення між свійськими і дикими |
|||||
|
Свійські |
82 |
100 |
5 |
100 |
|
|
Разом |
82 |
100 |
5 |
100 |
Таблиця 2. Співвідношення між ссавцями з техногенної ділянки копальні Червоне озеро I
|
Вид |
Кістки |
Особи |
|||
|
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||
|
Бик свійський (Bos taurus L.) |
3155 |
83 |
25 |
45 |
|
|
Вівця свійська (Ovis aries L.) |
29 |
1 |
8 |
14 |
|
|
Коза свійська (Gapra hircus L.) |
5 |
1 |
2 |
4 |
|
|
Вівця і коза |
527 |
13 |
10 |
18 |
|
|
Свиня свійська (Sus scrofa domestica E.) |
31 |
1 |
8 |
14 |
|
|
Кінь свійський (Equus caballus L.) |
44 |
1 |
3 |
5 |
|
|
Разом |
3791 |
100 |
56 |
100 |
|
|
Співвідношення між свійськими і дикими |
|||||
|
Свійські |
3791 |
100 |
56 |
100 |
|
|
Разом |
3791 |
100 |
56 |
100 |
Таблиця 3. Співвідношення між ссавцями з поселення Червоне озеро 1
|
Вид |
Кістки |
Особи |
|||
|
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||
|
Бик свійський (Bos taurus L.) |
3089 |
92 |
34 |
72 |
|
|
Вівця свійська (Ovis aries L.) |
8 |
0,2 |
3 |
6,5 |
|
|
Коза свійська (Gapra hircus L.) |
1 |
0,1 |
1 |
2 |
|
|
Вівця і коза |
193 |
5,7 |
1 |
2 |
|
|
Свиня свійська (Sus scrofa domestica E.) |
11 |
0,3 |
4 |
9 |
|
|
Кінь свійський (Equus caballus L.) |
54 |
1,6 |
3 |
6,5 |
|
|
Собака свійський (Ganis familiaris L.) |
1 |
0,1 |
1 |
2 |
|
|
Разом |
3357 |
100 |
47 |
100 |
|
|
Дикі |
|||||
|
Козуля європейська (Gervus elaphus L.) |
1 |
33 |
1 |
50 |
|
|
Тур (Bos primigenius Bojanus) |
2 |
67 |
1 |
50 |
|
|
Разом |
3 |
100 |
2 |
100 |
|
|
Співвідношення між свійськими і дикими |
|||||
|
Свійські |
3357 |
99,9 |
47 |
96 |
|
|
Дикі |
3 |
0,1 |
2 |
4 |
|
|
Разом |
3360 |
100 |
49 |
100 |
Таблиця 4. Співвідношення між ссавцями з поселення Червоне озеро 3
|
Вид |
Кістки |
Особи |
|||
|
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||
|
Бик свійський (Bos taurus L.) |
4778 |
83,5 |
77 |
62 |
|
|
Вівця свійська (Ovis aries L.) |
44 |
0,8 |
8 |
6 |
|
|
Коза свійська (Gapra hircus L.) |
6 |
0,1 |
3 |
2 |
|
|
Вівця і коза |
535 |
9,3 |
16 |
13 |
|
|
Свиня свійська (Sus scrofa domestica E.) |
64 |
1,1 |
8 |
6 |
|
|
Кінь свійський (Equus caballus L.) |
293 |
5,1 |
12 |
10 |
|
|
Собака свійський (Ganis familiaris L.) |
1 |
0,1 |
1 |
1 |
|
|
Разом |
5721 |
100 |
125 |
100 |
|
|
Дикі |
|||||
|
Кулан (Equus hemionus P.) |
2 |
4 |
1 |
14 |
|
|
Олень благородний (Gervus elaphus L.) |
3 |
7 |
1 |
14 |
|
|
Тур (Bos primigenius B.) |
40 |
89 |
5 |
72 |
|
|
Разом |
45 |
100 |
7 |
100 |
|
|
Співвідношення між свійськими і дикими |
|||||
|
Свійські |
5721 |
99 |
125 |
95 |
|
|
Дикі |
45 |
1 |
7 |
5 |
|
|
Разом |
5766 |
100 |
132 |
100 |
Таблица 5. Видовий склад ссавців із пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону доби бронзи
|
Вид |
Червоне озеро IV |
Червоне озеро I |
Червоне озеро 1 |
Червоне озеро 3 |
Разом |
||||||
|
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||||||||
|
Бик свійський |
2 |
40 |
25 |
45 |
34 |
72 |
77 |
62 |
138 |
59,2 |
|
|
Вівця свійська |
1 |
20 |
8 |
14 |
3 |
6,5 |
8 |
6 |
20 |
8,6 |
|
|
Коза свійська |
-- |
-- |
2 |
4 |
1 |
2 |
3 |
2 |
6 |
2,6 |
|
|
Вівця і коза |
1 |
20 |
10 |
18 |
1 |
2 |
16 |
13 |
28 |
12 |
|
|
Разом (дрібні копитні) |
2 |
40 |
20 |
36 |
5 |
10,5 |
27 |
21 |
54 |
23,2 |
|
|
Свиня свійська |
-- |
-- |
8 |
14 |
4 |
9 |
8 |
6 |
20 |
8,6 |
|
|
Кінь свійський |
1 |
20 |
3 |
5 |
3 |
6,5 |
12 |
10 |
19 |
8,2 |
|
|
Собака свійський |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
0,8 |
|
|
Всього |
5 |
100 |
56 |
100 |
47 |
100 |
125 |
100 |
233 |
100 |
|
|
Дикі |
|||||||||||
|
Кулан |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
14 |
1 |
11,1 |
|
|
Олень благородний |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
14 |
1 |
11,1 |
|
|
Козуля європейська |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
50 |
-- |
-- |
1 |
11,1 |
|
|
Тур |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
50 |
5 |
72 |
6 |
66,7 |
|
|
Разом |
-- |
-- |
-- |
-- |
2 |
100 |
7 |
100 |
9 |
100 |
Таблица 6. Співвідношення між домашніми і дикими тваринами на пам'ятках Картамиського археологічного мікрорайону бережнівсько-маївської зрубної культури
|
Вид |
Червоне озеро IV |
Червоне озеро I |
Червоне озеро 1 |
Червоне озеро 3 |
Разом |
||||||
|
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
5 |
100 |
56 |
100 |
47 |
96 |
125 |
95 |
233 |
96,3 |
|
|
Дикі |
-- |
-- |
-- |
-- |
2 |
4 |
7 |
5 |
9 |
3,7 |
|
|
Разом |
5 |
100 |
56 |
100 |
49 |
100 |
132 |
100 |
242 |
100 |
Таблиця 7. Видовий склад ссавців побутових пам'яток ПМЗК і БМЗК Сіверськодонецького Лівобережжя
|
Вид |
Іллічівка |
Капитанове 1 |
Усове озеро |
Разом |
|||||
|
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
||
|
Свійські |
|||||||||
|
Бик свійський |
18 |
43,9 |
195 |
51,7 |
206 |
52,8 |
419 |
51,9 |
|
|
Вівця і коза |
13 |
31,7 |
99 |
26,2 |
111 |
28,5 |
223 |
27,6 |
|
|
Свиня свійська |
6 |
14,6 |
47 |
12,5 |
43 |
11 |
96 |
11,9 |
|
|
Кінь свійський |
4 |
9,8 |
24 |
6,4 |
22 |
5,6 |
50 |
6,2 |
|
|
Собака свійський |
-- |
-- |
12 |
3,2 |
8 |
2,1 |
20 |
2,5 |
|
|
Разом |
41 |
100 |
377 |
100 |
390 |
100 |
808 |
100 |
|
|
Дикі |
|||||||||
|
Олень благородний |
2 |
33,2 |
3 |
21,5 |
2 |
2,3 |
7 |
8 |
|
|
Козуля європейська |
1 |
16,7 |
1 |
7,1 |
2 |
2,9 |
4 |
4,6 |
|
|
Кулан |
-- |
-- |
2 |
14,3 |
-- |
-- |
2 |
2,3 |
|
|
Сайгак |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
1,5 |
1 |
1,1 |
|
|
Тур |
-- |
-- |
2 |
14,3 |
-- |
-- |
2 |
2,3 |
|
|
Тарпан степовий |
-- |
-- |
1 |
7,1 |
-- |
-- |
1 |
1,1 |
|
|
Кабан |
-- |
-- |
2 |
14,3 |
49 |
72,1 |
51 |
58 |
|
|
Лисиця звичайна |
1 |
17,6 |
1 |
7,1 |
1 |
1,5 |
3 |
3,4 |
|
|
Вовк |
-- |
-- |
-- |
-- |
5 |
7,3 |
5 |
5,7 |
|
|
Бобер річковий |
-- |
-- |
1 |
7,1 |
1 |
1,5 |
2 |
2,3 |
|
|
Заєць русак |
-- |
-- |
1 |
7,1 |
5 |
7,3 |
6 |
6,8 |
|
|
Видра |
1 |
16,7 |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
1,1 |
|
|
Лось |
1 |
16,7 |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
1,1 |
|
|
Борсук |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
1,5 |
1 |
1,1 |
|
|
Рись |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
1,5 |
1 |
1,1 |
|
|
Разом |
6 |
100 |
14 |
100 |
68 |
100 |
88 |
100 |
Таблиця 8. Видовий склад ссавців побутових пам'яток БМЗК Донецького кряжу
|
Вид |
Олександрівськ |
Степанівка |
Провалля |
Разом |
|||||
|
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
||
|
Бик свійський |
23 |
47 |
Свійські 60 |
51,3 |
23 |
67,7 |
106 |
53 |
|
|
Вівця і коза |
13 |
26,5 |
30 |
25,6 |
5 |
14,7 |
48 |
24 |
|
|
Свиня свійська |
2 |
4,1 |
8 |
6,8 |
1 |
2,9 |
11 |
5,5 |
|
|
Кінь свійський |
10 |
20,4 |
18 |
15,4 |
4 |
11,8 |
32 |
16 |
|
|
Собака свійський |
1 |
2 |
1 |
0,9 |
1 |
2,9 |
3 |
1,5 |
|
|
Разом |
49 |
100 |
117 |
100 |
34 |
100 |
200 |
100 |
|
|
Олень благородний |
-- |
-- |
Дикі 1 |
33,3 |
-- |
-- |
1 |
16,7 |
|
|
Кабан |
1 |
33,3 |
-- |
-- |
-- |
-- |
1 |
16,7 |
|
|
Вовк |
2 |
66,7 |
-- |
-- |
-- |
-- |
2 |
33,3 |
|
|
Заєць русак |
-- |
-- |
2 |
66,7 |
-- |
-- |
2 |
33,3 |
|
|
Разом |
3 |
100 |
3 |
100 |
-- |
-- |
6 |
100 |
У роботі задіяні порівняльно-історичний метод, метод статистичного обліку, аналогій. Для вирішення поставленого завдання використані результати археозоологічного аналізу, які у науковий обіг введено вперше.
Визначення кісток візуально за відомими методиками виконав О. П. Журавьов (Громова 1950, 1953, 1960; Журавлев 1982; Boessneck, Muller, Teichert 1964; Kratochvil 1969, р. 483-- 490; Schramm, 1967, s. 107--133). За необхідності було використано порівняльні колекції палеонтологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України.
Вимірювання кісток здійснено штангенциркулем і міліметровою стрічкою з точністю до 0,5 мм, індекси та відношення розраховано з точністю до 0,5 %. Біометричну обробку даних виконано за звичайною методикою (Лакин, 1973). Відмінності вважали достовірними за значення критерію оцінки t ± 2,59 і вище (за Р = 0,99).
Результати досліджень
Багаторічні дослідження пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону -- найвиразнішого і найліпше дослідженого серед інших виробничих комплексів Донецького гірничорудного центру доби пізньої бронзи, крім археологічного, дали чисельний остеологічний матеріал. Його узагальнення, а також порівняння з відповідними і синхронними матеріалами дослідженого розкопками поселення Горний Каргалинського виробничого центру (Антипина 2004), дає можливість зробити певні висновки.
Видова структура остеологічних колекцій, що походить із пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону епохи бронзи, досить однорідна (табл. 1--6). Водночас за видами тварин між пам'ятками мікрорайону простежується деяка кількісна невідповідність. Ця обставина почасти може бути обумовлена особливостями функціонування Картамиських пам'яток у системі спеціалізованого у гірничорудній справі виробництва.
Уявлення авторів певною мірою підтверджуються загальною тенденцією в видовому співвідношенні тварин, що спостерігається в межах кожної пам'ятки. Переважну більшість колекції (96,3 %) складають кістки домашніх тварин (табл. 6), найбільше -- великої рогатої худоби (59,2 %) (табл. 5), їх висока частка спостерігається в усіх вибірках. За кількістю кісток їм суттєво поступається дрібна рогата худоба (23,2 %). Невеличкі вибірки утворюють кістки свині (8,6 %) і коня (8,2 %). Останки собак у всієї сукупності матеріалів становлять десяті частки відсотка (табл. 5), кістки диких тварин -- 3,7 % (табл. 6).
Впадає в очі досить висока кількість у вибірці останків такої дикої тварини як тур (табл. 5). Не можна не помітити, що з багатьох досліджених розкопками поселень зрубної спільноти доби пізньої бронзи Сіверськодонецького Лівобережжя кістки тура відомі лише на поселенні Капітанове I (табл. 7). Череп і кінцівки цієї тварини знайдені і в святилищі цього поселення (Отрощенко та ін. 1996). Нагадаємо, що поселення Капітанове-I розглядають як факторію, де в епоху пізньої бронзи відбувався широкий спектр торгівельних операцій, учасниками яких були представники різних ареалів Дніп- ро-Донського регіону (Бровендер 2007; 2016). Лютість тура обмежувала давніх мисливців навіть у виборі його як об'єкта полювання, тому складно собі уявити його як керовану тяглову силу. Однак використання його в селекції великої рогатої худоби, яка сприяла збільшенню розмірів тварин, було цілком можливим (Журавлев 2001, с. 12, 54--55).
Ретроспективний підхід до аналізу джерел допоміг простежити цілеспрямовану селекцію цього виду тварин в епоху пізньої бронзи (Журавлев 2001, с. 12). Для розуміння доцільності виведення нової породи домашньої тварини, найліпше пристосованої до умов утримання і потреб людини, звернімо увагу на фізичні особливості тура. Висота в холці цієї тварини досягала двох метрів, а маса -- 800 кг (Журавлев 2001, с. 52). На поселеннях зрубної спільноти кістки тура є рідкістю. І тут не можна оминути увагою спостереження, згідно з якими велика рогата худоба поселення Капітанове I відрізнялась від інших синхронних йому зрубних поселень (Усове озеро (Березанская 1990), Мо- соловське (Пряхин 1996), Лиман (Бровендер 2000), Степанівка (Бровендер 2012)).
Великими розмірами відрізнялась і велика рогата худоба пам'яток Картамишу. Володіючи величезним фізичним потенціалом, виведена шляхом селекції велика рогата худоба, крім повнішого задоволення потреб рудокопів у м'ясній і молочній їжі, могла бути використана як тяглова сила для транспортування руди, зокрема на великі відстані. Про значні фізичні навантаження великої рогатої худоби свідчать простежені аномальні сліди на кістках кінцівок великої рогатої худоби поселення Капітанове I. Важлива роль бика в житті гірників-металур- гів Картамиського мікрорайону підкреслена його зображенням на одній керамічній посудині, виявленій на поселенні Червоне озеро 1 (Бровендер 2020, с. 11 рис. 5.6).
Висновки
Результати аналізування остеологічної колекції пам'яток Картамишу певною мірою можуть свідчити про вектори торгівель- них зв'язків гірників-металургів, оскільки, як відомо, худоба була головним продуктом їхнього обміну. В цьому випадку ми виходимо з особливостей видового складу тварин покровсько-мо- соловської зрубної культури Сіверськодонець- кого Лівобережжя і бережнівсько-маївської зрубної культури Донецького кряжу (Бровен- дер 2000; 2016, Журавлев 2001, с. 58--71).
Кількісне співвідношення трьох із чотирьох основних видів домашніх тварин (вівця і коза, свиня, кінь) на Картамиських пам'ятках Донецького гірничорудного центру доби бронзи займає проміжне положення між відповідними тваринами з поселень покровсько-мосоловської зрубної культури Сіверськодонецького Лівобережжя і бережнівсько-маївської зрубної культури Донецького кряжу (табл. 8). На нашу думку, отримані дані можна розглядати як один із проявів торговельно-обмінних операцій гір- ників-металургів Донецького гірничорудного центру як з населенням бережнівсько-маївсь- кої зрубної культури Донецького кряжу, так і з населенням покровсько-мосоловської зрубної культури Сіверськодонецького Лівобережжя.
Зіставлення картамиських і каргалинських колекцій остеологічного матеріалу вказує на суттєві між ними відмінності, які полягають в особливостях життєзабезпечення цих двох виробничих центрів зрубної спільноти -- пок- ровсько-мосоловського на Каргалах і береж- нівсько-маївського на Картамиші. На Кар- галах значно більше великої рогатої худоби (80 %), але істотно менше дрібної рогатої худоби (17 %), коня (2 %) і, особливо, свині (0,3 %; Антипина 2004, с. 187).
Істотне домінування кісток великої рогатої худоби над кістками інших тварин на поселенні Горний визначило виключно його високе місце в життєзабезпеченні каргалинських гірників-металургів. На Каргалах, бик був також основною жертовною твариною (Антипина 2004, с. 210). Велика рогата худоба за кількістю значно переважала інших тварин і в Кар- тамиші, проте в ритуальних діях на передній план тут виходила дрібна рогата худоба (Бровендер 2008; Бровендер, Отрощенко, Пряхін 2010).
Література
Антипина, Е. Е. 2004. Археозоологические материалы. Черных, Е. Н. (ред.). Каргалы. III. Москва: Языки славянской культуры, с. 182-239.
Березанская, С. С. 1990. Усово озеро. Поселение на Северском Донце. Киев: Наукова думка.
Бровендер, Ю. М. 2000. Поселения срубной общности в среднем течении Северского Донца. Диссертация канд. ист. наук. ИА НАН Украины.
Бровендер, Ю. М. 2007. Находки деталей конской упряжи в контексте Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 7, с. 224-234.
Бровендер, Ю. М. 2008. Копальня Червоне озеро IV Картамиського гірничо-металургійного комплексу доби бронзи. Археологія, 4, с. 64-69.
Бровендер, Ю. М. 2012. Степановское поселение срубной общности на Донецком кряже. Алчевск: ДонДТУ.
Бровендер, Ю. М. 2016. Донецький гірничо-металургійний центр доби бронзи. Автореферат дисертації д-ра істор. наук. ІА НАН України.
Бровендер, Ю. М. 2020. Гончарний комплекс пам'яток доби пізньої бронзи на Картамиському мідному рудопрояві Донбасу. Археологічна керамоло- гія, 1 (3), с. 3-38.
Бровендер, Ю. М., Отрощенко, В. В., Пряхін, А. Д. 2010. Картамиський комплекс гірничо-металургійних пам'яток бронзового віку в Центральному Донбасі. Археологія, 2, с. 87-101.
Гершкович, Я. П. 1978. К вопросу об андроновских элементах в срубной культуре на Украине. Древние культуры Поволжья и Приуралья, 221, с. 92-94.
Гершкович, Я. П. 1982. Про кам'яні поховальні споруди зрубної культури Північно-Східного Приазов'я. Археологія, 2, с. 15-21.
Гершкович, Я. П. 1995. О характере заселения Среднего Подонцовья в эпоху поздней бронзы. В: Эпоха бронзы Доно-Донецкого региона: Материалы украинско-российского полевого археологического семинара. Луганск, с. 37-38.
Гершкович, Я. П. 1998. Этнокультурные связи в эпоху поздней бронзы в свете хронологического соотношения памятников (Нижнее Поднепровье -- Северо-Восточное Приазовье -- Подонцовье). Археологический альманах, 7, с. 61-92.
Гершкович, Я. П. 2016. Суботовское городище. Киев: ИА НАН Украины.
Гершкович, Я. П., Антипина, Е. Е., Лебедева, Е. Ю., Панковский, В. Б., Усачук, А. Н., Шевченко, Д. А. 2005. Комплексные исследования поселений эпохи поздней бронзы в бассейне Северского Донца. Археологічні дослідження в Україні 2003--2004 рр., с. 95-99.
Гершкович, Я. П., Иевлев, М. М. 1986. Этнокультурные изменения в Северном Причерноморье в эпоху поздней бронзы в свете палеоклиматических данных. В: Актуальные проблемы историко-археологических исследований: Тезисы докладов VI республиканской конференции молодых археологов. Киев: Наукова думка, с. 38-40.
Гершкович, Я. П., Журавлев, О. П. 1999. Животноводство населения сабатиновской культуры Нижнего Поднепровья (по материалам Новокиевского поселения). Старожитності Північного Причорномор'я і Криму, VII, с. 49-75.
Герасименко, Н. П., Гершкович, Я. П. 1996. К палеоэкологии бассейна Северского Донца и Северо-Восточного Приазовья в эпоху поздней бронзы. В: Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи: Тезисы докладов и материалы российско- украинской научной конференции и второго украинско-российского полевого семинара. Воронеж, с. 70.
Громова, В. И. 1950. Определитель млекопитающих СССР по крупным трубчатым костям (с альбомом рисунков). Труды Комиссии по изучению четвертичного периода, IX. Москва; Ленинград: АН СССР.
Громова, В. И. 1960. Определитель млекопитающих СССР по костям скелета. Определитель по крупным костям заплюсны. Труды Комиссии по изучению четвертичного периода, XVI. Москва: АН СССР.
Громов, И. М., Баранова, Г. И. (ред.). 1981. Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен--современность. Ленинград: Наука.
Дергачев, В. А., Бочкарев, В. С. 2002. Металлические серпы поздней бронзы Восточной Европы. Кишинев: Высшая антропологическая школа.
Журавлев, О. П. 1982. О методике полевых определений костей скелета домашних овец и коз из археологических памятников. В: Генинг, В. Ф. (ред.). Новые методы археологических исследований. Киев: Наукова думка, с. 205-216.
Журавлев, О. П. 2001. Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днеп- ро-Донского междуречья. Киев: ИА НАН Украины.
Лакин, Г. Ф. 1973. Биометрия. Москва: Высшая школа.
Отрощенко, В. В., Бровендер, Ю. М., Пряхин, А. Д., Беседин, В. И. 1996. Украинско-российская экспедиция по изучению Капитановского археологического микрорайона памятников эпохи бронзы (итоги работ 1995--1996 гг.). В: Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы восточноевропейской степи и лесостепи: Тезисы докладов и материалы российско-украинской научной конференции и второго украинско-российского полевого семинара. 2. Воронеж: ВГУ, с. 4-10.
Пряхин, А. Д. 1996. Мосоловское поселение металлургов-литейщиков эпохи поздней бронзы. 2. Воронеж: ВГУ.
Boessneck, J., Muller, H., Teichert, M. 1964. Osteologische Unterscheidungsmerkmale zwischen Schaf (Ovis aries Linne) und Zige (Capra hircus Linne). Kuhn-Archiv, 78, H. 1--2. Berlin: Akademia-Verlag.
Kratochvil, Z. 1969. Species criteria on the distal section of the Tibia in Ovis ammon F. aries L. and Capra aegagrus F. hircus L. Acta veterinaria, 38, р. 483-490.
Schramm, Z. 1967. Rynice morfologiczne niektorych kosci kozy i owzy. Rozniki Wyzszej Szkoly w Poznaniu, XXXVI, s. 107-133.
References
Antipina, E. E. 2004. Arkheozoologicheskie materialy. Chernykh, E. N. (ed.). Kargaly. III. Moskva: lazyki slavian- skoi kultury, s. 182-239.
Berezanskaia, S. S. 1990. Usovo ozero. Poselenie na Sever- skom Dontse. Kyiv: Naukova dumka.
Brovender, Iu. M. 2000. Poseleniia srubnoi obshchnosti v srednem techenii Severskogo Dontsa. Dissertatsiia kand. istor. nauk. IA NAN Ukrainy.
Brovender, Iu. M. 2007. Nakhodki detalei konskoi upri- azhi v kontekste Donetskogo gorno-metallurgicheskogo tsen- tra epokhi bronzy. Materialy ta doslidzhennia z arkheolohii Skhidnoi Ukrainy, 7, s. 224-234.
Brovender, Yu. M. 2008. Kopalnia Chervone ozero IV Kar- tamyskoho hirnycho-metalurhiinoho kompleksu doby bronzy. Arkheolohiia, 4, s. 64-69.
Brovender, Iu. M. 2012. Stepanovskoeposelenie srubnoi obshchnosti na Donetskom kriazhe. Alchevsk: DonDTU.
Brovender, Yu. M. 2016. Donetskyi hirnycho-metalurhiinyi tsentr doby bronzy. Avtoreferat dysertatsii d-ra istor. nauk. IA NAN Ukrainy.
Brovender, Yu. M. 2020. Honcharnyi kompleks pam'iatok doby piznoi bronzy na Kartamyskomu midnomu rudoproiavi Donbasu. Arkheolohichna keramolohiia, 1 (3), s. 3-38.
Brovender, Yu. M., Otroshchenko, V. V., Priakhin, A. D. 2010. Kartamyskyi kompleks hirnycho-metalurhiinykh pam'iatok bronzovoho viku v Tsentralnomu Donbasi. Arkhe- olohiia, 2, s. 87-101.
Gershkovich, Ia. P. 1978. K voprosu ob andronovskikh el- ementakh v srubnoi kulture na Ukraine. Drevnie kultury Po- volzhia i Priuralia, 221, s. 92-94.
Hershkovych, Ya. P. 1982. Pro kam'iani pokhovalni sporudy zrubnoi kultury Pivnichno-Skhidnoho Pryazov'ia. Arkheolohiia, 2, s. 15-21.
Gershkovich, Ia. P. 1995. O kharaktere zaseleniia Sredne- go Podontsovia v epokhu pozdnei bronzy. In: Epokha bronzy Dono-Donetskogo regiona: Materialy ukrainsko-rossiiskogo polevogo arkheologicheskogo seminara. Lugansk, s. 37-38.
Gershkovich, Ia. P. 1998. Etnokulturnye sviazi v epokhu pozdnei bronzy v svete khronologicheskogo sootnosheniia pa- miatnikov (Nizhnee Podneprove -- Severo-Vostochnoe Pria- zove -- Podontsove). Arkheologicheskii almanakh, 7, s. 61-92.
Gershkovich, Ia. P. 2016. Subotovskoe gorodishche. Kyiv: IA NAN Ukrainy.
Gershkovich, Ia. P., Antipina, E. E., Lebedeva, E. Iu., Pankovskii, V. B., Usachuk, A. N., Shevchenko, D. A. 2005. Kompleksnye issledovaniia poselenii epokhi pozdnei bronzy v basseine Severskogo Dontsa. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2003--2004 rr., s. 95-99.
Gershkovich, Ia. P., Ievlev, M. M. 1986. Etnokulturnye iz- meneniia v Severnom Prichernomore v epokhu pozdnei bronzy v svete paleoklimaticheskikh dannykh. In: Aktualnye proble- my istoriko-arkheologicheskikh issledovanii: Tezisy dokladov VI respublikanskoi konferentsii molodykh arkheologov. Kyiv: Naukova dumka, s. 38-40.
Gershkovich, Ia. P., Zhuravlev, O. P. 1999. Zhivotnovod- stvo naseleniia sabatinovskoi kultury Nizhnego Podneprovia (po materialam Novokievskogo poseleniia). Starozhytnosti Pivnichnoho Prychornomor'ia i Krymu, VII, s. 49-75.
Gerasimenko, N. P., Gershkovich, Ia. P. 1996. K paleoe- kologii basseina Severskogo Dontsa i Severo-Vostochnogo Priazovia v epokhu pozdnei bronzy. In: Dono-Donetskii region v sisteme drevnostei epokhi bronzy vostochnoevropeiskoi stepi i lesostepi: Tezisy dokladov i materialy rossiisko-ukrainskoi nauchnoi konferentsii i vtorogo ukrainsko-rossiiskogo polevo- go seminara. Voronezh, s. 70.
Gromova, V. I. 1950. Opredelitel mlekopitaiushchikh SSSR po krupnym trubchatym kostiam (s albomom risunkov). Trudy Komissii po izucheniiu chetvertichnogo perioda, IX. Moskva; Leningrad: AN SSSR.
Gromova, V. I. 1960. Opredelitel mlekopitaiushchikh SSSR po kostiam skeleta. Opredelitel po krupnym kostiam zapliusny. Trudy Komissii po izucheniiu chetvertichnogo perioda, XVI. Moskva: AN SSSR.
Gromov, I. M., Baranova, G. I. (eds.). 1981. Katalog mle- kopitaiushchikh SSSR. Pliotsen--sovremennost. Leningrad: Nauka.
Dergachev, V. A., Bochkarev, V. S. 2002. Metallicheskie serpy pozdnei bronzy Vostochnoi Evropy. Kishinev: Vysshaia antropologicheskaia shkola.
Zhuravlev, O. P. 1982. O metodike polevykh opredelenii kostei skeleta domashnikh ovets i koz iz arkheologicheskikh pamiatnikov. In: Gening, V. F. (ed.). Novye metody arkheolog- icheskikh issledovanii. Kyiv: Naukova dumka, s. 205-216.
Zhuravlev, O. P. 2001. Osteologicheskie materialy iz pa- miatnikov epokhi bronzy lesostepnoi zony Dnepro-Donskogo mezhdurechia. Kyiv: IA NAN Ukrainy.
Lakin, G. F. 1973. Biometriia. Moskva: Vysshaia shkola.
Otroshchenko, V. V., Brovender, Iu. M., Priakhin, A. D., Besedin, V. I. 1996. Ukrainsko-rossiiskaia ekspeditsiia po izucheniiu Kapitanovskogo arkheologicheskogo mikroraiona pamiatnikov epokhi bronzy (itogi rabot 1995--1996 gg.). In: Dono-Donetskii region v sisteme drevnostei epokhi bronzy vostochnoevropeiskoi stepi i lesostepi: Tezisy dokladov i ma- terialy rossiisko-ukrainskoi nauchnoi konferentsii i vtorogo ukrainsko-rossiiskogo polevogo seminara. 2. Voronezh: VGU, s. 4-10.
Priakhin, A. D. 1996. Mosolovskoe poselenie metallurgov- liteishchikov epokhi pozdnei bronzy. 2. Voronezh: VGU.
Boessneck, J., Muller, H., Teichert, M. 1964. Osteologische Unterscheidungsmerkmale zwischen Schaf (Ovis aries Linne) und Zige (Capra hircus Linne). Kuhn-Archiv, 78, H. 1--2. Berlin: Akademia-Verlag.
Kratochvil, Z. 1969. Species criteria on the distal section of the Tibia in Ovis ammon F. aries L. and Capra aegagrus F. hircus L. Acta veterinaria, 38, р. 483-490.
Schramm, Z. 1967. Rynice morfologiczne niektorych kosci kozy i owzy. Rozniki Wyzszej Szkoly w Poznaniu, XXXVI, s. 107-133.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зародження та етапи розвитку епіграфіки як спеціальної історичної дисципліни. Дослідження епіграфічних колекцій в Україні, їх значення в історії держави. Методи та інструменти дослідження епіграфічних колекцій за кордоном, оцінка їх ефективності.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 23.11.2010Доба бронзи як важлива віха в історії України й людства в цілому. Типологія антропоморфних стел епохи бронзи, відмінні риси їх головних видів. Семантика зображень на статуях епохи бронзи. Індоєвропейські мотиви на антропоморфних стелах доби бронзи.
реферат [22,0 K], добавлен 16.05.2012Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.
реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012Археологічні культури, котрі дослідниками віднесено до праслов’янської лінії розвитку. Їх основні риси в руслі загальноприйнятого хронологічного поділу доби бронзи на ранню, середню та пізню. Характер взаємозв’язків праслов’янської і інших культур.
реферат [17,9 K], добавлен 18.05.2012Аналіз закономірностей, концептуальних підходів та здобутків істориків доби пізньої республіки та принципату Стародавнього Риму. Історіографічні праці Салюстія і Цезаря, доробки Тіта Лівія, Светонія і Тацита. Історіографічні джерела Стародавнього Риму.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.11.2012Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Візуальні обстеження і збір знахідок, складання планів, опис монет античного міста Ольвії. Планомірні і цілеспрямовані дослідження Ольвії і її некрополя Б.В. Фармаковським. Значення Ольвії, як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я.
реферат [16,5 K], добавлен 29.05.2016Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.
реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013
