Паліативна допомога: еволюція філософсько-соціальних уявлень

Під впливом цих тенденцій, ще у 2002 році ВООЗ розширила свій підхід до визначення паліативної допомоги. У той час як раніше паліативною допомогою вважалося симптоматичне лікування хворих на злоякісні новоутворення, зараз це поняття поширюється на пацієнтів з будь-якими невиліковними хронічними захворюваннями в термінальній стадії розвитку.

Підхід ВООЗ до визначення паліативної допомоги також було розширено. Хоча нейтралізація больового синдрому все ще залишається важливим компонентом, але в жодному разі цим не обмежуються. Інші фізичні, емоційні та духовні потреби хворого вважаються також важливими аспектами паліативної допомоги.

Крім того, у новому визначенні ВООЗ об'єктом допомоги є не тільки сам пацієнт, воно включає поняття здоров'я та благополуччя членів сім'ї та інших осіб, які доглядають хворого. Воно виходить за рамки періоду надання допомоги хворому під час хвороби і включає необхідність підтримки близьких і після смерті пацієнта, які переживають важку втрату.

Ці положення зібрані в останньому визначенні паліативної допомоги ВООЗ: «Паліативна допомога -- напрям медичної та соціальної діяльності, метою якого є покращення якості життя інкурабельних хворих та їх сімей за допомогою попередження та полегшення їх страждань, завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці та усуванню болю та інших симптомів -- фізичних, психологічних та духовних [53].

Відповідно до цього визначення сучасна паліативна допомога ґрунтується на таких засадах:

- утвердження життя та прийняття смерті як нормального закономірного процесу;

- не має намірів продовження чи скорочення терміну життя;

- намагання якомога довго забезпечити хворому активний спосіб життя;

- пропонування допомоги сім'ї пацієнта під час його тяжкої хвороби та психологічної підтримки в період переживання тяжкої втрати;

- використання міжпрофесійного підходу для задоволення потреб пацієнта та його сім'ї, у тому числі й організацію ритуальних послуг, якщо це потрібно;

- покращення якості життя пацієнта.

Сучасна «допомога (хворому) в кінці життя» (end- of-life care) виділена в ряді країн як самостійний напрям паліативної допомоги або медичної діяльності взагалі. Домінуючим фактором у цьому є формування особливої філософії, організація психологічної підтримки хворого та його сім'ї.

В Україні ПХД як частина медичної та складова соціальної допомоги надавалася в першу чергу в медичних установах: в стаціонарах загального профілю та з 1960 років у онкологічних лікарнях та диспансерах. Знеболювання та доступність до наркотичних засобів на дому здійснювали лікарі та медичні сестри дільничних відділень та лікарі Швидкої та невідкладної допомоги. Як спеціалізовані медичні установи перші хоспіси були відкриті у 1990-х роках. Так, рахується що першим таким закладом став хос- піс у Львові. Його створення Хоспісу було закладено у програму «Українського милосердя і здоров'я» ще у 1989 році. За останні роки в Україні відбулися значні зміни в організації та функціонуванні ПХД. Створені та функціонують близько 40 закладів, що надають паліативну допомогу та діють на різних засадах -- державних, комунальних, благодійних [52].

Проте дані щодо потреби у ПХД населення України доводять, про те, що вона забезпечується на одиниці відсотків. В результаті -- тисячі пацієнтів у термінальній стадії онкологічних та багатьох хронічних невиліковних захворювань, які потребують ПХД, помирають вдома наодинці, страждаючи від болю, депресії, інших симптомів захворювань, через відсутність професійного догляду, соціальної та психологічної підтримки [52].

Тем не менше певні кроки щодо організації такої системної допомоги були зроблені у 2010-х рр. В 2010 році на рівні МОЗ України було визнано необхідність розвитку паліативної допомоги в Україні, як на один із пріоритетів діяльності цього вищого органу державної виконавчої влади.

У 2013 році МОЗ України прийняв наказ від 21.01.2013 року № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні», який став першим нормативним актом, що регулював надання цього виду медичної допомоги [54].

Сучасна практика охорони здоров'я та соціального захисту щодо надання паліативної допомоги в Україні базується на положенні визначення ВООЗ: паліативна допомога хворим повинна починатися з моменту встановлення діагнозу невиліковного захворювання, яке неминуче призводить до смерті хворих у найближчому майбутньому. Досягнуто розуміння про те, що своєчасна організація надана такої допомоги сприяє тому, що завдання із досягнення максимально можливого поліпшення якості життя хворого та його сім'ї буде виконане.

У 2020 р. прийнято наказ МОЗ України від 04.06.2020 № 1308 «Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні», яким затверджено: «Порядок надання паліативної допомоги», «Критерії визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги» і «Критерії визначення пацієнта дитячого віку, що потребує паліативної допомоги». Це свідчить про увагу з боку галузевого управління до цієї проблеми: оновлення основного галузевого нормативно-правового акту, яким регульовано її надання в стаціонарних закладах охорони здоров'я, в амбулаторних умовах та вдома. Також, наказом передбачено заходи щодо післядипломної освіти медичних працівників з питань ПХД, що безумовно буде сприяти забезпеченню якості надання цього виду медичної допомоги та її доступності [55].

Слід зазначити, що в цьому наказі, на відміну від наказу МОЗ України від 21.01.2013 року № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні» (яким він був скасований), дано визначення паліативної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним принципам. Зокрема: «паліативна допомога -- це комплекс заходів спрямованих на покращення якості життя пацієнта з захворюваннями, що обмежують життя, або з захворюваннями, що загрожують життю, відповідно до критеріїв визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам його сім'ї, іншим особам, що здійснюють за ним догляд;...» та «пацієнт, який потребує паліативної допомоги -- пацієнт будь-якого віку із захворюванням, що обмежує та загрожує життю» [55].

Цим визначенням знято обмеження основного критерію ПП, яке було раніше -- термінальна стадія інкурабельного захворювання і розширені показання для ПХД на захворювання, що обмежують життя, або на захворювання, що загрожують життю; введена комплексність ПХД і визначені члени сім'ї та інші особи, що здійснюють за ним догляд, як суб'єкти ПХД.

Висновки

Таким чином, дослідження історичних аспектів розвитку паліативної допомоги свідчить, що її принципи, організаційні засади та форми надання мають певні етапи щодо свого формування та реалізації.

Часи Стародавнього Світу були першими де з'явилися поодинокі спроби з надання допомоги невиліковним хворим. Показово, що це було в Стародавньому Ізраїлі де саме вірування мало відмінності від релігійних і філософських уявлень і культурної суспільної практики тогочасних країн.

Середньовіччя надало окремі приклади реалізації філософських поглядів, заснованих саме на християнської вірі. Що виявилось у появі в суспільстві відчуття необхідності щодо допомоги тим, хто немає надії на одужання. Від чого з'явилися організації пов'язані з церквами і соціальні групи -- релігійні рухи, які діяли у цьому напрямі.

З часом, Велика Реформація створила умови, коли головним фактором впливу на ці процесі стала християнська етика з її принципами милосердя та турботи до ближнього. Саме зміни у віруванні, у підґрунті щодо суспільних поглядів на обов'язки перед моральними цінностями які засновані на цінностях віри апостольського часу спонукали владу чисельних міст Європи до уваги к діяльності церковних лікарень, а з часом і до створення міських -- комунальних лікарень і хоспісів.

Досягнення часів Новітньої історій демонструють, що створення ефективної системи надання паліативної допомоги є неможливим без базових моральних принципів та духовності. Воно повинно бути частиною побудови держави в цілому, важливою складовою функціонування громадянського суспільства та забезпечення базових прав громадян щодо життя та здоров'я.

Список використанної літератури

1. WHO takes steps to address glaring shortage of quality palliative care services/ https://www.who.int/news/item/05- 10-2021-who-takes-steps-to-address-glaring-shortage-of- quality-palliative-care-services; URL: http://www.euro.who. int/_data/assets/pdf_file/0006/98241/E82933R.pdf

2. WHO Definition of Palliative Care URL: http://www.who.int/ cancer/palliative/definition/en.

3. World Health Organization. (2016). Planning and implementing palliative care services: a guide for programme managers. World Health Organization. https://apps.who.int/ iris/handle/10665/250584.

4. Assessing the development of palliative care worldwide: a set of actionable indicators. Geneva: WHO; 2021. https://apps. who.int/iris/bitstream/handle/10665/345532/9789240033351- eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y ]

5. Dumesnil R. Histoire illustree dc la medecine. -- P., 1950. Paris : Plon, 195 p. 6. Entralgo L. P. Historia Universal de la medicina. T. 3. -- Verlag: SALVAT, Barcelona, 1972. 354 p.

7. Hahn A., Dumaitre P. Histoire de la Medecine et du Livre Medical. -Paris: Albin Michel editeur 1962 -- 681 pages.

8. Cou1ton G. D. Life in the Middle Ages: V. 1-4. -- Cambridge, 1967.

9. Medieval Medicine. -- Toronto: University of Toronto Press, 2010. -- 564 s.

10. Herrlinger R. Geschichte der mediziniscnen Abbildung. V. 1-2. -- Munchen: Heinz Moos Verlag, 1967-1972 -- 179; 207 ss.

11. Hollander E. Die Medizin in der Klassisu Malerei. -- Stuttgart: Ferdinand Enke, 1923, -- 488 s.

12. E. Equini Schneider Ephesus and Pergamon past and present. R.: Vision 2012. -- 90 p.

13. Dumesnil R. Histoire illustree dc la medecine. -- P., 1950. Paris : Plon, 195 p.

14. Entralgo L. P. Historia Universal de la medicina. T. 3. -- Verlag: SALVAT, Barcelona, 1972. 354 p.

15. Vania C. Krankheit P. Dinyelbacher. Europaische

Mentalitatsgeschichte. Hauptthemen in Einzeldarstellungen. -- Stuttgart: Kroner, 1994. -- U: IXXX. -- 771 S. 195-200.

16. Stein R. A. La civilisation tibetaine. -- Paris, 1962. -- Р. 75.

17. Bedeutung tibetischer Medizin im Westen. Zur Erlangung des akademischen Grades Dr. med. vorgelegt der Medizinischen Fakultat Charite -- Universitatsmedizin Berlin von Kai Philip Reuter aus Siegen Datum der Promotion: 9.12.2016. -- 114 s. https://refubium.fu-berlin.de/bitstream/handle/fub188/1382/ diss_p.reuter_tibet.pdf?sequence=1&isAllowed=y

18. The evolution of Traditional Chinese Medicine as a disciplinary concept and its essence throughout history Wenxian Liu, Linwei Lu, Cheng Ma, end al. Traditional Medicine and Modern MedicineVol. 01, 2018, No. 03, pp. 171-180.

19. Опарін А.А. Історія Стародавньої та Середньовічної медицини. -- Харків: Факт, 2017 -- 784 c.

20. Wenxian Liu, Linwei Lu, Cheng Ma, end al. Traditional Medicine and Modern MedicineVol. 01, 2018, No. 03, pp. 171-180.

21. Bologa V.L. si Izsac S. Medicina in Ardeal timpul orin guirii feudale. Contributii la istoria medicine in R. P. R. sub redactia prof. V. Bologa. -- Bucuresti, 1955. -- P. 123-124.

22. Gasiorowski L. Zbior wiadomosci do historyi sztuki lekarskiej w. Polsce, t. I. -- Poznau, 1854. -- S. 37.

23. Панев А., Попов М. Данни за медицинска иконография в България през XII--XVII век. -- София, 1958. -- С. 53-56.

24. Ежов Н.Н. Очерки истории медицины Молдавии. -- Кишинев, 1958. -- С. 22-23.

25. Шахматов А.А. Повесть временных лет. -- Пг., 1916. -- Т.1, с. 50-59 (вводная часть), с. 264-265.

26. Lea H. Ch. The inquisition of the middle ages. -- N.-Y., 1961.

27. Boudriot W. Die altgermanische Religion in der amtlichen kirchlichen Literatur des Abenddlandes vom. 5 bis 11. Jahrhundert. -- Bonn, 1928.

28. Attali J. Die kannibalische Ordnung: von der Magie yur Computermedizin. -- Frankfurt/Main, 1981. -- S. 59.

29. Die Geschichte der Medizin im Spiegel der Kunst. -- Koln, 1980., 615.

30. Boussel P. Histoire illustree de la Pharmacie. -- P. Edite par Guy Le Prat, 1949. -- 191 р.

31. Wilson E. Bohemians. The Glamorous Outcasts I.B. Tauris Publishers London New York, 2000 http://maxima-library.org/ mob/b/461210?format=read.

32. Иегер О. Всеобщая история. В 4 т. -- СПб.: Изд-е А. Ф. Маркса, 1904.

33. Winegarten, Renee. The Double Life of George Sand: Woman and Writer : a Critical Biography. New York: Basic Books, 1978. Print. Page 246.

34. Поллетти Р. Специальный уход за умирающими // Всемирный форум здравоохранения. -- 1984. -- Т. 4. № 4. -- С. 28-32.

35. Clark D., Write M. Transitions in End-of-Life Care: Hospice and Related Developments in Eastern Europe and South Asia. Philadelphia: Open University Press; 2003; p. 150-161.

36. Arias-Casais N, Garralda E, Rhee JY, Lima L de, Pons JJ, Clark D, Hasselaar J, Ling J, Mosoiu D, Centeno C. EAPC Atlas of Palliative Care in Europe 2019. Vilvoorde: EAPC Press; 2019. Consult or download at: http://hdl.handle.net/10171/56787

37. Promoting the appreciation and understanding of the life and work of Dame Cicely Saunders. URL https://www. stchristophers.org.uk/cicely-saunders-society

38. Howie, L. Peppercorn, J. Early palliative care in cancer treatment: rationale, evidence and clinical implications. Ther Adv. Med. Oncol., 2013. 5(6), 318-323.

39. Мельничук Р. The role of non-governmental organisations in UK hospice care provision / Р. Мельничук // У кн.: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціальна політика щодо невиліковно хворих» (15-16.03.2012 р.). -- К.: Університет «Україна», 2012. -- С. 87-94.

40. Caper K. Hospice Care in the UK: Scope, Scale and Opportunities / K. Caper, B. Ingber, I. Ansell. -- Hospice UK Publ., 2016. -- 21 p.

41. Губський Ю. І. Паліативна допомога: організаційні, фармацевтичні та клінічні аспекти знеболення: Навчальний посібник / Ю. І. Губський, Л. В. Коношевич, Р. О. Моісеєн- ко [та ін.] / За ред. Р. О. Моісеєнко. -- К., 2019. -- 145 с.

42. Goodwin D. M. et al. An evaluation of systematic reviews of palliative care services // Journal of palliative care. -- 2002. -- 18(2) -- Р. 77-83.

43. Timothy J. Brown, MD; Thomas J. Smith, MD; Arjun Gupta, MD Palliative Care JAMA Oncol. 2019;5(1):126. doi:10.1001/ jamaoncol.2018.4962

44. Децик О. З. Аналіз соціально-психологічних характеристик найближчих родичів важко хворих дітей / О. З. Децик, Р. М. Мельник // Реабілітація та паліативна медицина. -- 2018. -- № 1 (7). -- С. 63-67.

45. Hospice UK. Facts and figures // Hospice UK web-site. 2019. -- https://www.hospiceuk.org/about-hospice-care/media-centre/ facts-and-figures. -- The title from the screen]. Hospice Education Institute47 [Hospice Education Institute http:// www.icpcn.org/members-directory/2169/hospice-education- institute/].

46. Hospice Education Institute http://www.icpcn.org/members- directory/2169/hospice-education-institute/.

47. WHO Cancer Pain relief and palliative care. Report of the WHO Expert Committee (WHO Technical Report Series, No. 804). Geneva: World Health Organization, 1990. URL https:// apps.who.int/iris/handle/10665/39524

48. Cassell E. The Nature of Suffering and the Goals of Medicine. New England Journal of Medicine 1982; 306: 639-645.

49. WHO https://www.who.int/health-topics/palliative-care.

50. WHO. Palliative care for noncommunicable diseases. A global snapshot. 2019 // [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.who.int/ncds/management/palliative-care/PC- infographic-rev-2018-final-for-web.pdf?ua=1 WHPCA and WHO.

51. Global Atlas of Palliative Care at the End of Life // Edited by S. R. Connor, M. C. S. Bermedo -- World Health Organization, 2014. -- 111 p.

52. Царенко А. В. Медико-соціальне обґрунтування системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Дис. ... докт. мед. наук за спеціальністю 14.02.03 Соціальна медицина. -- Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, 2020. -- 483 с.

53. WHO National cancer control programmes: policies and managerial guidelines, 2nd ed. Geneva: World Health Organization, 2002. https://apps.who.int/iris/ handle/10665/42494.

54. Про організацію паліативної допомоги в Україні [Електронний ресурс] : наказ МОЗ України від 21.01.2013 р. № 41. -- Режим доступу : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/ show/z0229-13.

55. Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні Наказ МОЗ від 04.06.2020 № 1308 -- Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0609- 20#Text.

Размещено на Allbest.ru