Писемні джерела для дослідження місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії (XIX - початок XX cтоліття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищии навчальний заклад “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

Писемні джерела для дослідження місіонерської діяльності товариства Ісуса у львівській архідієцезії (XIX - початок XX cт.)

Кугутяк Микола Васильович доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин,

Єгрешій Олег Ігорович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України і методики викладання історії,

Королько Андрій Зіновійович кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії

м. Івано-Франківськ

Анотація

В даній статті здійснено короткий огляд основних неопублікованих та опублікованих джерел, на основі яких можна дослідити різні аспекти душпастирської праці ордену єзуїтів у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Джерельна база для дослідження місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст. є досить різноманітною. До неї входять різні типи документів. Зазначено, що основою для вивчення душпастирства ордену у згаданий період є джерела з архіву Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса. Це найважливіша архівна установа, де зберігаються різноманітні матеріали діяльності єзуїтів в Галичині після 1820 р. Тут можна знайти звіти, кореспонденцію, статути, фінансові записи та інші документи. Фонди архіву вміщують інформацію, яка стосується духовного служіння ордену в місійних домах Галицької провінції. У статті згадано про статути, що регулювали внутрішнє життя Товариства Ісуса та завдяки яким можна довідатись про формацію єзуїтів.

Зазначено також, що важливим джерелом для вивчення соціально- культурного життя в ХІХ ст. є тогочасна періодика. Періодичні видання надають важливу інформацію про організацію Товариством Ісуса публічних заходів, харитативну працю релігійних товариств під керівництвом єзуїтів, їх філософські і богословські погляди на актуальні проблеми того часу. Не менш важливе значення мають праці самих отців з ордену. Твори останніх не лише доповнюють джерельну базу дослідження, але і дозволяють отримати розуміння того, як самі єзуїти усвідомлювали свою місію, як вони сприймали та адаптувались до суспільного і культурного контексту Галичини, як впливали на тогочасне суспільство.

Загальна сукупність усіх вищезгаданих джерел дозволяє охопити комплексним аналізом місіонерську діяльність Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії та краще зрозуміти особливості духовної праці ордену в регіоні впродовж ХІХ - на початку ХХ ст.

Ключові слова: Товариство Ісуса, єзуїти, Римо-католицька церква, Галичина, Львівська архідієцезія, місіонерська діяльність, писемні джерела.



Abstract

Kuhutiak Mykola Vasylovych PhD hab. (History), Professor, Dean of the Faculty of History, Political Science and International Relations, State Higher Educational Institution Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk,

Yehreshii Oleh Ihorovych PhD (History), Associate Professor, Associate Professor of the Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History, Vasyl Stefanyk Precarpathian University, Ivano-Frankivsk

Korolko Andrii Zinoviiovych PhD (History), Associate Professor of the Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History, State Higher Educational Institution Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk

WRITTEN SOURCES FOR RESEARCHING OF THE MISSIONARY ACTIVITIES OF THE SOCIETY OF JESUS IN THE ARCHDIOCESE OF LVIV (XIX - EARLY XX CENTURY)

This article provides a brief overview of the main unpublished and published sources that can be used to explore various aspects of the pastoral work of the Society of Jesus in the Lviv Archdiocese during the 19th and early 20th centuries.

The source base for studying the missionary activities of the Society of Jesus in the Archdiocese of Lviv during the 19th to early 20th centuries is quite diverse. It includes various types of documents. The most important source for studying the activities of the Jesuits in this period is the archive of the Southern Poland Province of the Society of Jesus. This is the most important archival institution that preserves a wide range of materials related to the Jesuits' activities in Galicia after 1820. It contains reports, correspondence, statutory documents, financial records, and other documents. The archive funds contain information related to the spiritual service of the order in the mission houses of the Galician province. The article mentions the statutes that regulated the internal life of the Society of Jesus and through which you can learn about the formation of the Jesuits.

It is also noted that contemporary periodicals are an important source for studying the socio-cultural life of the 19th century. Periodicals provide important information about the organization of public events by the Society of Jesus, the charitable work of religious societies under the leadership of the Jesuits, their philosophical and theological views on the current problems of that time. Equally significant are the works of the Jesuits themselves. The works of the latter not only supplement the source base of the research, but also allow us to gain an understanding of how the Jesuits themselves realized their mission, how they perceived and adapted to the social and cultural context of Galicia, how they influenced the society of that time.

The totality of all the above-mentioned sources makes it possible to comprehensively analyze the missionary activities of the Society of Jesus in the Lviv Archdiocese and better understand the peculiarities of the spiritual work of the order in the region during the 19th and early 20th centuries.

Keywords: Society of Jesus, Jesuits, Roman Catholic Church, Galicia, Archdiocese of Lviv, missionary activity, written sources.



Постановка проблеми

Будь-яке поважне наукове дослідження повинне опиратися на значний джерельний матеріал. Історія місіонерської діяльності єзуїтів у ХІХ - ХХ ст. слабо висвітлена у вітчизняній історіографії, попри те, що Товариство Ісуса було впливовим релігійним орденом в Галичині, який залишив значний культурний спадок у регіоні. Душпастирство єзуїтів охоплювало не лише мешканців великих міст Львівської архідієцезії, як от Тернопіль, Львів, Станиславів, Чернівці, Коломия, але й також мирян з навколишніх населених пунктів. Дослідження, спрямовані на висвітлення повсякденної духовної праці ордену у різних осередках Галичини, дозволять краще зрозуміти масштаби і вплив місіонерства єзуїтів на суспільство. Наукові роботи, які розкриватимуть ці аспекти, сприятимуть більш повному і об'єктивному розумінню історії та спадку Товариства Ісуса у даному регіоні.

Мета статті - подати короткий огляд джерельної бази, на основі якої можна досліджувати різні сфери місіонерської діяльності єзуїтів у Львівській архідієцезії в ХІХ - на початку ХХ ст.

Виклад основного матеріалу

Джерельну базу для вивчення місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії в XIX - початку XX ст. можна розділити на дві основні групи, кожна з яких має свою важливість у контексті наукових досліджень. Перша група охоплює архівні документи, які розкривають внутрішню організацію, функціонування та духовну працю ордену. Більшість таких матеріалів зберігається в архіві Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса. Ця частина джерельної бази має фундаментальне значення для дослідження структури, внутрішньої організації місійних домів і душпастирської роботи ордену.

Друга група - це опубліковані джерела. Сюди входять статути, розпорядження статті, збірники документів, праці самих єзуїтів тощо. Левову частку цієї групи становлять статті з періодичних видань, які висвітлюють місіонерську роботу Товариства Ісуса і її вплив на суспільство. Представники ордену також публікували різноманітні статті й книги, які торкалися богословських, історичних, філософських та суспільно-культурних питань.

Найбільша колекція архівних матеріалів, повязаних із місіонерською діяльністю єзуїтів у Львівській архідієцезії в XIX - початку XX ст., зосереджена в архіві Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса. Багато документів з локальних осередків ордену було перевезено туди у зв'язку з початком Другої світової війни. Наявність значної кількості рукописів у архіві обумовлена регулярною відправленням туди щорічних звітів та інших важливих матеріалів з різних осередків Товариства Ісуса.

Архівна установа ордену єзуїтів у Кракові зберігає важливий та різноманітний спектр джерел, які представляють цінний ресурс для дослідників. Тут можна знайти біографічні дані людей, які входили до Товариства Ісуса, а також важливу інформацію про історію функціонування місійних домів у різних населених пунктах. Значущим елементом цієї джерельної бази є кореспонденція генералів та провінціалів, їх розпорядження, листи та укази. Головним чином, документи архіву торкаються періоду місіонерської діяльності ордену в Галичині між 1820 і 1945 роками, але наявні також історичні джерела, що висвітлюють історію Товариства Ісуса до зазначеного періоду. З цими ресурсами дослідники мають можливість провести більш докладний аналіз та вивчення особливості духовної праці єзуїтів. Варто проаналізувати окремі види матеріалів, які зберігаються у краківському архіві ордену.

Слід зауважити, що з усіх міст Львівської архідієцезії в архіві Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса в Кракові, найбільшою кількістю документів представлений Львів. Це пов'язано з його статусом столиці Львівської архідієцезії, що робило місто важливим центром для місіонерської діяльності єзуїтів у регіоні. Інші міста та населені пункти архідієцезії також представлені окремими фондами, але обсяг документів, пов'язаних з ними, дещо менший у порівнянні з Львовом. Проте ці матеріали також важливі, оскільки вони розширюють розуміння значення місіонерської діяльності ордену в Східній Галичині.

Важливими джерелами, що містять у собі різноманітну документацію, пов язану з діяльністю місійних домів Товариства ?суса в окремих населених пунктах, є «Акти резиденцій». У колекціях з такою назвою можуть бути наявні різні документи, зокрема: 1) договори, угоди та контракти про оренду нерухомості, організацію спільних заходів з місцевою владою та різні юридичні питання; 2) архітектурні плани будівель та споруд, що дає змогу вивчити історію спорудження, інтер'єр та особливості будівель; 3) бухгалтерські рахунки та перелік фінансових витрат; 4) приватна та офіційна кореспонденція; 5) вирізки зі статей з газет, в яких згадується Товариство Ісуса; 6) окремі фотоматеріали. Загалом, в актах міститься широкий спектр офіційних документів про комплексний аналіз та історію функціонування місійних домів ордену, його взаємодії з локальними спільнотами [1, s. 15-42]. «Акти резиденцій» є одними з найважливіших фондів архіву, оскільки в них зібрані всі офіційні документи, які безпосередньо впливали на місіонерську працю Товариства Ісуса у конкретному населеному пункті.

Детальніші відомості про історію свого місійного дому чи навчального закладу єзуїти писали в окремих документах. З таких матеріалів можна почерпнути інформацію про конкретні дати й події, що пов'язані з різними осередками. Ці фонди могли називатися «Historia domus», «Historia domorum» тощо. Щорічні записи в них фіксують події, які стосуються діяльності Товариства Ісуса в певному населеному пункті і становлять важливу частину історичного наративу. У цих рукописах ретельно відображена історія про прибуття єзуїтів в конкретне місто, початок місіонерської діяльності, спорудження резиденції й храму. Ці документи призначались для інформування генерала та провінціала Товариства Ісуса про стан справ у місійному домі, адже містили щорічні записи, що зафіксовані впродовж певного відрізка часу, і висвітлювали низку подій, пов'язаних з діяльністю ордену.

Кожному осередку у Львівській архідієцезії відведений окремий архівний фонд, де зберігаються документи, пов'язані з його функціонуванням. Існує великий об єм різних матеріалів, які освітлюють активність єзуїтів у таких містах, як Львів, Тернопіль, Станиславів, Чернівці та Коломия. Наявні фонди, що спеціалізовані та призначені виключно для зберігання документів, пов'язаних з освітньою діяльністю [2; 3]. Певні збірники матеріалів торкаються історії тернопільського конвікту [4] і дому третьої пробації, де завершували свою формацію єзуїти [5]. З інших фондів можна довідатись про місіонерську працю у львівському костелі св. Петра і Павла [6], відкриття і функціонування нових осередків у Львівській архідієцезії, зокрема у Станиславові [7], Чернівцях [8; 9], Коломиї [10]. Окреме зібрання документів присвячене львівському місійному дому, де проводились реколекції для охочих, здебільшого для духовенства, зокрема і греко-католицького [11]. Ще одна колекція матеріалів висвітлює душпастирство Товариства Ісуса у Стрию, де впродовж 1904-1905 рр. перебували місіонери з ордену [12].

Важливим матеріалом для розуміння повсякденного життя єзуїтів є щоденники резиденцій. У них відповідальна за їх ведення особа здійснювала щоденні записи про найважливіші події дня, на основі яких потім складалися щорічні звіти про діяльність. У архіві можна знайти щоденники з кожного осередку єзуїтів у Львівській архідієцезії [13; 14, 15; 16; 17].

У фондах архіву є також документи під назвою «Litterae Annuae». Це були короткі записи про основні події, якими займались єзуїти впродовж кожного року. Така документація велася при кожному місійному домі ордену. Там зафіксовано організацію різних подій, наприклад реколекцій або виїздів на місії в сусідні населені пункти. У цих записах, хоча і в обмежених обсягах, містяться відомості, які також дозволяють зрозуміти особливості діяльності ордену у конкретному місті та специфіку духовної праці Товариства Ісуса [19; 20]. Окремі збірники документів, які зберігаються у краківському архіві, можуть зосереджувати в собі інформацію про всі єзуїтські осередки в Галичині [21].

Єзуїти вели щорічні записи, в яких детально рахували кількість вділених таїнств або організованих ними релігійних заходів. Таким чином, у кожному місійному домі члени ордену ретельно записували число проведених шлюбів, перших причасть, відвідин хворих, проповідей, хрещень, уроків катехизму і т.п. Такі документи називалися «Fructus Spiritualis». У них фіксувалась духовна робота, починаючи з липня одного року і закінчуючи липнем наступного. Ці документи можуть бути корисними для вивчення не лише загальної динаміки душпастирства ордену при кожному осередку, але й для аналізу духовного служіння окремих його представників [22]. На початку ХХ ст. єзуїти розпочали публікувати дані про свою душпастирську роботу у своєму журналі «Nasze Wiadomosci» [23].

Архів також багатий на документи, які відображають організацію суспільно-культурних заходів. Ці матеріали дають можливість краще розуміти вклад Товариства Ісуса в соціальну сферу регіону. Серед важливих архівних джерел можна відзначити інформацію про проведення Коронації ікони Богородиці у Львові, що мало велике значення для вірян і було помітною подією у місті. Документи, що описують цей захід, містять деталі про організацію та хід процесії, учасників, релігійні обряди, а також відгуки та реакції місцевої спільноти [24]. Крім того, в архіві наявна інформація про марійські конгреси, які також відігравали важливу роль у духовному житті того часу. Ці конгреси об'єднували вірян, котрі входили до релігійних згромаджень, для спільної молитви, релігійних роздумів і обміну досвідом щодо громадської діяльності. Матеріали, пов'язані з марійськими конгресами, містять програми подій, список учасників, промови [25]. Варто відзначити документацію, яка стосується діяльності релігійних товариств, що перебували під керівництвом єзуїтів. Такі документи можуть розкривати сутність і мету різних конгрегацій, їхню взаємодію з громадою та іншими релігійними групами, а також сприяти розумінню впливу Товариства Ісуса на тогочасне духовне життя [26]. Вивчення цих матеріалів дозволяє краще розуміти релігійну та культурну історію, а також внесок ордену у формування та розвиток релігійних традицій у відповідних громадах. Для дослідження діяльності єзуїтів важливим є аналіз статутів різних релігійних організацій, які функціонували під їх керівництвом. Ці статути можуть розкривати цілі, завдання та організаційну структуру цих об'єднань, а також їхні взаємовідносини з Товариством Ісуса. Мова йде насамперед про різні марійські содаліції, Товариство св. Зити, св. Юзефа, Братство доброї смерті [27]. Документи, котрі торкаються фінансів ордену, можуть міститися у «Актах резиденцій», або бути зібраними в окремих фондах [28].

Щодо інших архівних установ, в яких є матеріали про місіонерську діяльність Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії, то тут доречно зазначити про Центральний державний історичний архів України у Львові. Його фонди містять різні документи, які стосуються матеріальних справ, пов'язаних із ліквідацією ордену в 1773 р. [29, s. 44, 66-68]. Джерел, які висвітлюють душпастирство Товариства Ісуса в Галичині в ХІХ - початку ХХ ст. в архіві небагато [29, s. 43]. Втім, у окремих фондах є заяви єзуїтів, котрі, попри заборону ордену в імперії Габсбургів в 1848 р., прохали дозволу залишитись в Галичині у зв'язку з поганим здоров'ям або літнім віком [30]. Книги записів римо-католицьких парафій Львівської архідієцезії наявні у Головному архіві давніх актів у Варшаві. З них можна довідатись про загальний стан конфесійних справ в окремих деканатах, відображений кількісним показником народжених, одружених і померлих у парафії за статтю, віком, релігією. Інформація, пов'язана з місіонерською діяльністю ордену єзуїтів, може міститися також в окремих документах, які дотичні до регулювання внутрішніх справ у Львівській архідієцезії. Архів архієпископа Євгеніуша у Кракові охоплює широкий спектр матеріалів, серед яких переважають адміністративні папери, листи архієпископів та акти, пов'язані з візитаціями парафій, що може стати також принагідним для висвітлення окремих аспектів духовної праці Товариства Ісуса.

Багато відомостей про місіонерську діяльність ордену можна почерпнути з опублікованих матеріалів. Серед найбільш важливих документів, які стосувались внутрішнього життя та духовної праці Товариства Ісуса слід відзначити «Конституції», «Ratio studiorum» та «Духовні вправи» св. Ігнатія Лойоли. Вони є ключовими для розуміння філософії, організаційних принципів і релігійних практик ордену, адже визначали правила духовного життя єзуїтів.

«Конституції Товариства Ісуса» - це нормативний документ, який визначає структуру і діяльність ордену. У ньому містяться положення про внутрішню організацію єзуїтів, їх обов'язки, особливості духовності. Конституції докладно визначають умови для вступу в Товариство Ісуса, функції генерала, організацію освітніх закладів, порядок проведення зборів Генеральної конгрегації та інші важливі аспекти. У 1995 р. їх було доповнено XXXIV Генеральною конгрегацією й адаптовано до сучасності. Ці новостворені документи отримали назву «Доповнені норми до Конституцій Товариства Ісуса» [31]. У 1893 р. була видана антологія джерел, пов'язаних з організацією духовного служіння єзуїтів. У цьому збірнику наявні ключові матеріали, які лежать в основі структурної організації ордену. У ньому можна знайти загальні статути, настанови для різних посад у Товаристві Ісуса, інструкції для провінціалів та суперіорів [32]. Важливо відзначити, що освіта була однією з найважливіших сфер діяльності єзуїтів. «Ratio studiorum» - це документ, який встановлював стандарти та методику навчання в єзуїтських навчальних закладах. У ньому містяться інструкції провінціалу, ректору, префектам та учителям щодо різних аспектів навчального процесу. Цей документ регламентував освітню систему ордену, яка у свій час слугувала прикладом для багатьох інших освітніх установ того часу [33]. «Духовні вправи» - це твір, написаний Ігнатієм Лойолою, засновником Товариства Ісуса. Ця книга містить духовні вказівки, методи контемпляції та духовного розвитку особистості. Релігійні практики, закладені в цьому документі, є фундаментальним джерелом для аналізу внутрішнього життя єзуїтів, їх формації та духовних принципів. На базі методів і принципів цієї книги Товариство Ісуса проводило реколекції [34].

Усі ці три документи є важливими джерелами для дослідження історії єзуїтів, оскільки надають важливий контекст для розуміння філософії, цілей і діяльності ордену. душпастирський орден єзуїт місіонерський

Цінними джерелами для дослідження історії Товариства Ісуса та його діяльності в конвіктах і місійних домах є щорічні каталоги ордену. Вони містять дані про кількість єзуїтів та їхні функції у конкретних осередках. Інформація про посади та обов'язки цих людей дає змогу зрозуміти організаційну структуру Товариства Ісуса, а також визначити їх роль при окремих резиденціях. Іншим важливим джерелом є шематизми Львівської архідієцезії, оскільки вони можуть бути інформативним ресурсом для проведення порівняльного аналізу кількості єзуїтських місійних домів з кількісними показниками інших римо-католицьких орденів. Це допомагає краще зрозуміти місце і роль Товариства Ісуса у релігійному житті Львівської архідієцезії. Також важливою є інформація про світських священиків, які брали разом з єзуїтами участь у спільних духовних практиках. Вона допомагає у висвітленні питань співпраці між орденом і іншими церковними структурами.

Періодика є окремим типом джерел, характерним для ХІХ ст., оскільки охоплює широкий спектр тем і питань, які важливі для тогочасного суспільства, зокрема політику, культуру, релігію, освіту та інші аспекти життя. Якщо мова йде про діяльність Товариства Ісуса, то публіцистика тогочасного періоду може містити статті про духовну працю ордену, його вплив на тогочасні соціальні процеси, погляди самих єзуїтів. Найбільш корисними для історика стануть часописи «Nasze Wiadomosci», «Przegl^d Powszechny», «Sodalis Marianus», «Przyjaciel Slug». Ці журнали відображають релігійний світогляд та духовні інтереси свого часу і містять значну кількість відомостей, котрі стосуються духовної праці ордену у Львівській архідієцезії.

Найбільш інформативним джерелом серед вищеперерахованих часописів є «Nasze Wiadomosci». Орден почав видавати його в 1904 р. Цей часопис був доступний лише для єзуїтів з Галицької провінції. Він містив важливі документи, що стосувались місіонерської діяльності Товариства Ісуса у Галичині. У журналі можна знайти розпорядження генералів ордену. В ньому також публікувалися статті, які висвітлювали різні аспекти діяльності єзуїтів та релігійну проблематику. В окремих статтях часопису «Nasze Wiadomosci» містилися новини та відомості з місій ордену у різних населених пунктах Галичини. Також видавалися статистики проведених духовних практик у всіх містах Галицької провінції, де знаходились резиденції або навчальні заклади ордену, що дає змогу отримати уявлення про масштаби духовної праці Товариства Ісуса [35].

Інші часописи, зокрема «Przegl^d Lwowski» і «Przegl^d Powszechny», корисні для аналізу філософських і богословських концепцій єзуїтів. «Przegl^d Lwowski» містить статті про тогочасну літературну, наукову і суспільну проблематику. У ньому публікувались самі єзуїти [36]. Після того як видавництво журналу перейшло до Товариства Ісуса у 1883 р., часопис змінив назву на «Przegl^d Powszechny», але його проблематика залишилася майже незмінною. У ньому все ще публікувалися статті та дослідження з різних наукових галузей, таких як історія, філософія, культурологія, політика та релігієзнавство. Часописи давали єзуїтам змогу донести свої погляди, захищатися від критики та були важливим засобом комунікації між орденом та суспільством. Ці статті можуть бути корисним джерелом для дослідників, які вивчають наукові погляди інтелектуалів і релігійних постатей Галичини в ХІХ - ХХ ст. [37].

Журнали «Sodalis Marianus» і «Przyjaciel Slug» присвячені висвітленню діяльності релігійних товариств під опікою єзуїтів. З першого часопису можна довідатися інформацію про дату створення марійських содаліцій, їх керівників і склад, внутрішню організацію. Звіти цих конгрегацій надають важливу інформацію про історію та розвиток релігійних товариств у Галичині. Вони дають змогу дослідити роль та значення содаліцій серед суспільства, а також висвітлити їх харитативну діяльність впродовж певного періоду. Крім того, у часописі порушувалися питання щодо координації содаліцій та їхньої ролі у суспільному житті. Ці матеріали дозволяють отримати глибше розуміння історії і функціонування марійських конгрегацій у Галичині [38, s. 3-4]. У журналі «Przyjaciel Slug» можна знайти звіти товариств св. Зити, які діяли в Галичині на межі ХІХ - ХХ ст. Це об'єднання піклувалось про дівчат і жінок з незаможних родин і було важливою складовою тогочасної соціальної політики Римо-католицької церкви [39].

Аналіз різної світської періодики є корисним для отримання змістовної інформації про Товариство Ісуса та його діяльність у зазначений історичний період. Наприклад, у такій періодиці як «Kurjer Lwowski» і «Kurjer Stanislawowski» можна знайти відомості, коментарі та статті, які стосуються єзуїтів та їхньої релігійної діяльності. Особливу увагу варто звернути на критичний зміст таких матеріалів, оскільки це дає змогу зрозуміти погляди та ставлення громадськості до ордену в певний період часу. Для об'єктивності дослідження рекомендується порівнювати інформацію, представлену у різних джерелах, та враховувати контекст часу й соціокультурний фон. Також, важливо шукати підтвердження та додаткові матеріали, щоб сформувати об'єктивну картину про єзуїтів і їхню роль у визначених історичних подіях. Зазначена періодика може слугувати джерелом для вивчення реакції суспільства на діяльність ордену. Її аналіз допоможе краще зрозуміти релігійний контекст та вплив Товариства Ісуса на локальні спільноти у Львівській архідієцезії та поза її межами.



Висновки

Отже, місіонерська діяльність Товариства Ісуса у Львівській архідієцезії у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. представлена різноманітними писемними джерелами. В першу чергу, це архівні документи з архіву Провінції Південної Польщі Товариства Ісуса, які містять найбільш деталізовану інформацію про духовну працю ордену в архідієцезії. Для доповнення картини варто проаналізувати матеріали з архівних установ окремих архідієцезіиЃCоскільки у них можуть міститися акти и кореспонденціяЃC яка торкається питань місіонерства Товариства Ісуса в регіоні. Більшість із цих джерел є все ще неопублікованими.

Щодо опублікованих матеріалівЃCто найбільш важливими документами є «Конституції», «Ratio Studiorum»ЃC «Духовні вправи» св. Ігнатія ЛойолиЃC оскільки вони регламентували внутрішнє життя та організацію Товариства Ісуса. Також дуже важливою є тогочасна періодикаЃCв якій містяться згадки про діяльність єзуїтівЃCзвіти релігійних товариств під їх опікою та інформація про різні публічні подіїЃCдо яких вони були залучені. Усі ці фактори роблять вищезгадані документи ключовими матеріалами для дослідження історії ордену та його внеску в релігійне та культурне життя різних міст Львівської архідієцезії. Вони є важливим джерелом для розуміння історії та діяльності Товариства Ісуса у відповідному середовищі.

Таким чиномЃC відомості про наявну джерельну базу дають змогу дослідникам краще вивчати історіюЃC організацію та роль місіонерства єзуїтів у зазначений періодЃC а також допоможуть висвітленню духовного служіння ордену в ширшому історичному контексті.



Література

1. Kochanowicz J. Zrodla do dziejow oswiaty jezuickiej okresu staropolskiego. Zirdidla w badaniach naukowych historii edukacji / red. W. Szulakiewicz. TorunЃC2003. S. 15-42.

2. ATJKr. sygn. 1176. Akta Konwiktu Tarnopolskiego z lat 1824 - 1920. 561 k.

3. ATJKr. sygn. 389. Lwow-Swi^ty Mikolaj-Konwikt. 85 k.

4. ATJKr. sygn. 955 - ІІ. Historiae et Litterae Collegi Tarnopolitani S.J. Rok 1832 - 1899, 708 k.

5. ATJKr. sygn. 334. Historia Domus tertiae Probationis Tarnopoli. Rok 1913-1917, 172 k.

6. ATJKr. sygn. 943 - ІІ. Historiae Residentiae et litterae annuae Residentiae Leopoliensis ab anno 1836 - 1899, 141 k.

7. ATJKr. sygn. 613. Historia et Litterae annuae Rezydencji Stanislawow. Rok 1883 - 1896. 176 k.

8. ATJKr. sygn. 748. Historia Residentiae Czerniovicensis S.J. 1885 - 1900. 36 k.

9. ATJKr. sygn. 2744. Historia Rezydencji z lat 1900 do 1936/37. 153 k.

10. ATJKr. sygn. 1036. Historia Residentiae Kolomyjensis Socitas Jesu ab anno 1895 - 1946. 99 k.

11. ATJKr. sygn. 388. Lwow - Dunin Borkowskich. 57 k.

12. ATJKr. sygn. 1479 - I. Dokumenty odnosz^ce si§ do pobytu Jezutow w Stryju w latach 1903-1905. 92 k.

13. ATJKr. sygn. 456. Dziennik Konwiktu Tarnopolskiego. Rok 1868-1883. 468 k.

14. ATJKr. sygn. 1137 - I. Diariusz Rezydencji Lwowskiej Tow. Jez. od 1 wrzesnia 1881 do 19 grudnia 1893 roku. 113 k.

15. ATJKr. sygn. 1007 - III. Diarium Residentiae St.Stanislaus Kostka Stanislaopoli 1891-1899. 148 k.

16. ATJKr. sygn. 1678. Diarium domus Missionis Societatis Jesu in Czernowitz a die l.Septembris 1886 ad die 16.Maii 1888. 29 k.

17. ATJKr. sygn. 1140 - III. Diariusz Rezydencji w Kdomyji od l.czerwca 1901 do 23 lutego 1907. Historia Domus Kdomyjensis ab anno 1907 ad 1910. 114 k.

18. Zal§ski S. Jezuici w Polsce. Krakow : Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp., 1905. T. 4 : Dzieje 153 kolegiow i domow jezuitow w Polsce. 458 s.

19. ATJKr. sygn. 791. Annuae Collegii Tarnopolitani, 132 k.

20. ATJKr. sygn. 1035. Litterae Annuae Residentiae Leopolitanae ab anno 1896 ad annum 1928. 46 k.

21. ATJKr. sygn. 1417. Domy jezuickie. 289 k.

22. ATJKr. sygn. 660. Fructus spiritualis P.P. Soc. Jesu in Provincia Galiciana ex omnibus colegiis et Missionibus in unum collecti, atque ad titulos et summas redacti. Rok 1826-1903. 106 k.

23. Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1902, ad diem 1 Julii 1903. Nasze Wiadomosci. 1904. T. 1. S. 120-121.

24. ATJKr. sygn. 1006 - III. Koronacja Obrazu Matki Boskiej Pocieczenia w kosciele Ojcow Jezuitow we Lwowie. 40 k.

25. ATJKr. sygn. 1198 - VII. Akta Sodalicji Marianskich 1881-1932 (Zjazdy, zebrania, okolniki, sprawozdania, projecty, protokoly, korespondencja, odezwy, programy, erekcje nowych Sodalicji). 575 k.

26. ATJKr. sygn. 1198 - VI. Ustawy Marianskich roznych Sodalicji od 1893 - 1912 roku. 60 k.

27. ATJKr. sygn. 604. Czem jest Sodalicya Maryanska ? Slowo od Sodalicyi Panow we Lwowie. 17 k.

28. ATJKr. sygn. 2002. Legaty, Spadki, Pozyczki zaci^gniete przez Domy Prowincji Galicyjskiej TJ w latach 1876 - 1925. 583 k.

29. Ujma M. Spuscizna pojezuicka w zasobach Centralnego Panstwowego Archiwum Historycznego we Lwowie. Studia z Historii Spoieczno-Gospodarczej XIX i XX Wieku. 2018. T. 20. S. 43-68.

30. ЦДІАЛ. Ф.146. Оп.66. Спр.2011 (Материалн о рассмотрении прошений членов иезуитского ордена о предоставлении им средств на содержание оставшихся в Галиции, по старости и болезни, членов и внделении дотаций и пособий священникам и др. лицам бнвшего иезуитского ордена в Галиции (распоряжения, прошения донесения и др.). 1848-1849 рр.). 132 арк.

31. The Constitutions of the Society of Jesus and Their Complementary Norms: A Complete English Translation of the Official Latin Texts / ed. by J. W. Padberg. Saint Louis : The Institute of Jesuit Sources, 1996. 502 p.

32. Institutum Societatis Iesu. Florentiae : Ex Typographia A. SS. Conceptione, 1893. Vol. 3: Regulae, Ratio Studiorum, Ordinationes, Instructiones Industriae, Exercitia, Directorium. 740 p.

33. Farrell A. The Jesuit Ratio Studiorum of 1599. Washington : Conference of Major Superiors of Jesuits, 1970. 133 p.

34. Лойола І. Духовні вправи. Львів : Свічадо, 1998. 172 с.

35. Slowo wst^pne. Nasze W^ado^osc-i. 1904. T. 1. S. 9-12.

36. S\owowst™apne. PrzeglqdLwowski :pismodwutygodniowe literacko-polityczne. 1811. T. 1, z. 1. S. 1-4.

37. Morawski M. Cel i zadanie Przegl^du Powszechnego. P^zeglqd Po^wszechny. 1884. T. 1, z. 1. S. 1-6.

38. Sodalis Marianus i jego program. SodalisMar^anus. 1902. T. 1, nr 1. S. 1-4.

39. Co slychac w Stowarzyszeniu sw. Zyty. P^z^jac^elSlug. 1901. T. 4, nr 1. S. 10.

References

1. Kochanowicz, J. (2003). Zrodla do dziejow oswiaty jezuickiej okresu staropolskiego. U W. Szulakiewicz (Red.), Zrodla w badaniach naukowych historii edukacji (s. 15-42). Wydawnictwo UMK [in Polish].

2. ATJKr. sygn. 1176. AktaKonwiktu Tarnopolskiegoz lat 1824 -1920. 561 k. (b. d.) [in Latin].

3. ATJKr. sygn. 389. Lwow-Swi§ty M-iko^aj-Ko^^kt. 85 k. (b. d.) [in Latin].

4. ATJKr. sygn. 955 - II. Historiae et Litterae Collegi Tarnopolitani S.J. Rok 1832 - 1899, 708 k. (b. d.) [in Latin].

5. ATJKr. sygn. 334. Historia Domus tertiae Probationis Tarnopoli. Rok 1913-1917, 172

6. k. (b. d.) [in Latin].

7. ATJKr. sygn. 943 - II. Historiae Residentiae et litterae annuae Residentiae Leopoliensis ab anno 1836 - 1899, 141 k. (b. d.) [in Latin].

8. ATJKr. sygn. 613. Historia et Litterae annuae Rezydencji Stanislawow. Rok 1883 - 1896. 176k. (b. d.). [in Latin].

9. ATJKr. sygn. 748. Historia Residentiae Czerniovicensis S.J. 1885 - 1900. 36 k. (b. d.~) [in Latin].

10. ATJKr. sygn. 2744. Historia Rezydencji z lat 1900 do 1936/37. 153 k. (b. d.) [in Latin].

11. ATJKr. sygn. 1036. Historia Residentiae Kolomyjensis Socitas Jesu ab anno 1895 - 1946. 99 k. (b. d.). [in Latin].

12. ATJKr. sygn. 388. Lwow - Borko^skich. 57 k. (b. d.). [in Latin].

13. ATJKr. sygn. 1479 - I. Dokumenty odnoszqce siЌ† dopobytu Jezutdw w Stryjuw latach 1903-1905. 92 k. (b. d.). [in Latin].

14. ATJKr. sygn. 456. DziennikKonwiktu Tarnopolskiego. Rok 1868-1883. 468 k. (b. d.) [in Polish].

15. ATJKr. sygn. 1137 - I. Diariusz Rezydencji Lwowskiej Tow. Jez. od 1 wrze^nia 1881 do 19 grudnia 1893 roku. 113 k. (b. d.) [in Polish].

16. ATJKr. sygn. 1007-III. DiariumResidentiae St.StanislausKostkaStanislaopoli 18911899. 148 k. (b. d.) [in Polish].

17. ATJKr. sygn. 1678. Diarium domus Missionis Societatis Jesu in Czernowitz a die

18. Septembris 1886 ad die 16.Ma^^ 1888. 29 k. (b. d.) [in Polish].

19. П. ATJKr. sygn. 1140 - Ill. Diariusz Rezydencji w Kolomyji od l.czerwca 1901 do 23 lutego 1907. Historia Domus Kolomyjensis ab anno 1907 ad 1910. 114 k. (b. d.) [in Polish].

20. Zaigski, S. (1905). Jezuici w Polsce: T. 4. Dzieje 153 kolegidw i domdw jezuitdw w Polsce. Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp. [in Polish].

21. ATJKr. sygn. 791. Annuae Collegii Tarnopolitani, 132 k. (b. d.) [inLatin].

22. ATJKr. sygn. 1035.Litterae Annuae Residentiae Leopolitanae ab anno 1896 adannum 1928. 46 k. (b. d.) [in Latin].

23. ATJKr. sygn. 1417. Dom;yjez^^^ckie. 289 k. (b. d.). [in Latin].

24. ATJKr. sygn. 660. Fructus spiritualis P.P. Soc. Jesu in Provincia Galiciana ex omnibus colegiis et Missionibus in unum collecti, atque ad titulos et summas redacti. Rok 1826-1903. 106 k. (b. d.) [in Latin].

25. Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1902, ad diem 1 Julii 1903. (1904). Nasze Wiadomosci, 1, 120-121 [in Latin].

26. ATJKr. sygn. 1006 - III. Koronacja Obrazu Matki Boskiej Pocieczenia w ko^ciele Ojcow Jezuitow we L^o^ie. 40 k. (b. d.) [in Polish].

27. ATJKr. sygn. 1198 - VII. Akta Sodalicji Marimskich 1881-1932 (Zjazdy, zebrania, okolnikiЃCsprawozdaniaЃCprojectyЃCprotokofyЃCkorespondencjaЃCodezwyЃCprogramyЃCerekcje nowych Sodalicji). 575 k. (b. d.) [in Polish].

28. ATJKr. sygn. 1198 - VI. Ustawy MariaAskich rdinych Sodalicji od 1893 - 1912 roku. 60 k. (b. d.) [in Polish].

29. 21. ATJKr. sygn. 604. Czem jest Sodalicya MaryaAska ? Stowo od Sodalicyi Pandw we Lwowie. 17 k. (b. d.) [in Polish].

30. ATJKr. sygn. 2002. LegatyЃCSpadkiЃCPoiyczki zaciqgniete przez Domy Prowincji Galicyjskiej TJw latach 1876 - 1925. 583 k. (b. d.) [in Latin].

31. Ujma, M. (2018). Spuscizna pojezuicka w zasobach Centralnego Panstwowego Archiwum Historycznego we Lwowie. S^^udia z Historii Spoieczno-Gospodarczej XIX i XX Wieku, 20, 43-68 [in Polish].

32. TsDIAL. F.146. Op.66. Spr.2011 (Materyalbi o rassmotrenyy proshenyi chlenov yezuytskoho ordena o predostavlenyy ym sredstv na soderzhanye ostavshykhsia v Halytsyy, po starosty у boleznyЃCchlenov у vbidelenyy dotatsyiу posobyi sviashchennykam у dr. lytsam bbivsheho yezuytskoho ordena v Halytsyy (rasporiazhenyia, proshenyia donesenyia y dr.). 1848--1849 rr.). 132 ark. (b. d.) [in Ukrainian].

33. Padberg, J. W. (Red.). (1996). The Constitutions o;f the Society o;f Jesus and The^^ Complementary Norms: A Complete English Translation of the Official Latin Texts. The lnsttute of Jesuit Sources. [in English]

34. Institutum Societatis Iesu: T. 3. Regulae, Ratio Studiorum, Ordinationes, Instructiones Industriae, Exercitia, Directorium. (1893). Ex Typographia A. SS. Conceptione [in Latin].

35. Farrell, A. (1970). The Jesuit Ratio Studiorum of1599. Conference of Major Superiors of Jesuits [in English].

36. Loiola, I. (1998). Dukhovni vpravy. Svichado [in Ukrainian].

37. Slowo wst^pne. (1904). Nasze W~iado^osc~i, 1, 9-12 [in Polish].

38. S\owo wst^pne. (187Ї). Przeglqd Lwowski: pismo dwutygodniowe literacko-polityczne, 1 (z. 1), 1-4 [in Polish].

39. Morawski, M. (1884). Cel i zadanie Przegl^du Powszechnego. Przeglqd Powszechny, 1(z. 1), 1-6 [in Polish].

40. Sodalis Marianus ijego program. (1902). SodalisMarianus, 1(1), 1-4 [in Polish].

41. Co slychac w Stowarzyszeniu sw. Zyty. (1901). PrzyjacielS^^ug, 4(1), 10 [in Polish].

Размещено на Allbest.ru