Трудове виховання студентів педагогічних закладів вищої освіти УРСР у роки хрущовської "відлиги"

Размещено на http://allbest.ru

Трудове виховання студентів педагогічних закладів вищої освіти УРСР у роки хрущовської «відлиги»

Матушок Галина Сергіївна

аспірантка кафедри всесвітньої історії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація. У статті на основі, насамперед, архівних документів і матеріалів тогочасної періодичної преси авторка показала різні форми трудового виховання студентів педагогічних інститутів УРСР, яке мало різні напрямки. Зазначається, що молодь залучали до сільськогосподарських робіт: вона збирала кукурудзу, викопувала картоплю, закладала силос для громадського стада, проводила політико-виховну роботу в бригадах колгоспів. Частину хлопців і дівчат за виконані роботи морально стимулювали. Однак деякі з них проявляли недисциплінованість (несвоєчасно з'являлися на роботу, симулювали хвороби вели розмови про неможливість виконати норму тощо). Серед тих, хто не схвалював сільськогосподарські роботи були і комуністи. Авторка звертає увагу на негативний момент: залучення студентів упродовж тривалого часу до сільськогосподарських робіт негативно впливало на ритмічність освітнього процесу і на якість навчальної роботи. Йдеться про те, що без молоді не обходилися благоустрій міст, будівництво заводів і фабрик, гідроелектростанцій, об'єктів побутової інфраструктури, її залучали до участі у суботниках і недільниках. Значну частину студентів мобілізували на збирання врожаю на цілинні землі, формувалися студентські будівельні загони. Використавши низку фактів доводиться, що студентів втягнули у кампанію із переходу закладів освіти на повне самообслуговування. Вони прибирали, обладнували гуртожитки, навчальні та допоміжні корпуси інститутів. Брали участь в обладнанні кабінетів, лабораторій, майстерень, музеїв. Силами студентів виконувалася значна частина робіт з ремонту, реконструкції і будівництва навчальних і господарських приміщень, гуртожитків, спортивних споруд, упорядкування садиб.

Ключові слова: інститут, студенти, «кукурудзяна кампанія», будівництво, самообслуговування.

Matushok Halyna Serhiivna

Graduate student of the Department of World History, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

LABOR EDUCATION OF STUDENTS OF TEACHING INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION OF THE USSR IN THE YEARS OF THE KHRUSHSHOV "THAW"

Abstract. In the article based, first of all, on archival documents and materials of the periodical press of that time, the author showed various forms of labor education of students of pedagogical institutes of the Ukrainian SSR, which had different directions. It is noted that young people were involved in agricultural work: they collected corn, dug potatoes, laid silos for the public herd, and carried out political and educational work in collective farm teams. Some of the boys and girls were morally stimulated for the work done. However, some of them showed indiscipline (showing up late for work, pretending to be sick, talking about the impossibility of fulfilling the norm, etc.). Communists were among those who did not approve of agricultural works. The author draws attention to a negative point: the long-term involvement of students in agricultural work negatively affected the rhythm of the educational process and the quality of educational work. It is about the fact that the improvement of cities, the construction of plants and factories, hydroelectric power stations, and objects of household infrastructure could not be done without the youth, they were involved in participation in Saturday and Sunday events. A significant part of the students was mobilized for harvesting on virgin lands, student construction squads were formed. Using a number of facts, it is proven that students were involved in the campaign for the transition of educational institutions to full self-service. They cleaned and equipped dormitories, educational and auxiliary buildings of institutes. Participated in the equipment of offices, laboratories, workshops, museums. A significant part of the repair, reconstruction, and construction of educational and economic premises, dormitories, sports facilities, and arrangement of estates was performed by the students.

Keywords: institute, students, "corn campaign", construction, self-service.

хрущовської відлига трудове виховання студент сільськогосподарський

Постановка проблеми. Важливе місце в житті педагогічних закладів вищої освіти у роки хрущовської «відлиги» посідало трудове виховання студентів, яке охоплює навчальну роботу, трудове навчання, продуктивну працю, суспільно-корисну працю, побутове обслуговування. Усі ці види трудової діяльності взаємопов'язані, однак кожний з них відігравав особливу роль у формуванні майбутнього вчителя. Студентів залучали до суспільно-корисної праці, до виконання різних видів робіт на громадських засадах: вони збирали врожай на полях колгоспів і радгоспів, ремонтували навчальні приміщення, гуртожитки, навчальне обладнання, впорядковували території інституту, парків і скверів, працювали по озелененню і благоустрою міста, трудилися піонервожатими, дружинниками. Цей досвід, як позитивний, так і негативний, варто було б вивчити педагогічним вишам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Комплексно означена тема не вивчалася. Окремі аспекти залучення молоді педінститутів до самообслуговування досліджував сучасний український історик О. Лук'яненко [1]. Фактичний матеріал міститься у монографіях вітчизняних вчених О. Комарніцького, В. Федорчука (зображено діяльність студентів Кам'янець-Подільського педінститут) [2], В. Постолатія (описано роботу молоді Кіровоградського педінституту) [3], а також у колективних виданнях, присвячених історичному минулому Житомирського державного університету імені Івана Франка [4], Запорізького національного університету [5], Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького [6].

Мета статті. У статті на основі, насамперед, архівних документів і матеріалів тогочасної періодичної преси, покажемо основні напрямки трудового виховання студентів педагогічних інститутів УРСР у добу хрущовської «відлиги». Поза межами нашого дослідження навчальна робота молоді, якій буде присвячено окремі публікації.

Виклад основного матеріалу. У педінститутах здійснено ряд заходів по трудовому вихованню студентів, яке активізувалося із приходом до влади М. Хрущова. Найбільш поширеним напрямком було залучення молоді до сільськогосподарських робіт. Колишній викладач Кіровоградського педінституту В. Постолатій згадував: «Заробіток у колгоспі був мінімальний. Після відрахування за харчування до виплати залишалися досить символічні суми. Тому масового ентузіазму на сільськогосподарських роботах не було. Встановлювалися норми, які потрібно було виконати. Викладачі, які їздили в колгосп зі студентами, слідкували за якістю виконання цієї норми» [3, с. 133]. У 1958 р. у збиранні врожаю взяли участь близько 19,5 тис. студентів педінститутів, які виробили 541300 трудоднів [7, арк. 49; 8].

У наступні роки студентів залучали переважно до «кукурудзяних кампаній». Так, у 1960-1961 н.р. студенти Запорізького педінституту зібрали врожай з 843 га, Одеського - з 1100 га [9, арк. 132]. У 1961-1962 н.р. студенти Полтавського педінституту вирощували кукурудзу на площі 60 га у підшефному колгоспі і зібрали по 60 цнт з гектара [10, арк. 97]. У 1962-1963 н.р. силами студентів Кіровоградського педінституту зібрано 1850 т, очищено на току 6820 т кукурудзи, відпрацьовано 4354 людинодні [11, арк. 110]. Добре трудилися на збиранні врожаю студенти Бердянського [12, с. 98], Вінницького [13, арк. 41], Дрогобицького [14], Житомирського [15, арк. 27], Київського [16], Кримського [17, арк. 99], Кіровоградського [18], Луганського, Слов'янського, Сумського, [19, арк. 91], Харківського [20, арк. 97], Черкаського [6, с. 177] та інших педінститутів.

Студенти також викопували картоплю, закладали силос для громадського стада [21], проводили політико-виховну роботу в бригадах колгоспів: політінформації, лекції, бесіди і співбесіди, виготовляли стінгазети, організовували вечори художньої самодіяльності, концерти тощо [22, арк. 67].

Студентів мобілізовували на сільськогосподарські роботи також і за межі їхніх регіонів. Наприклад, восени 1956 р. комсомольці Кам'янець-Подільського педінституту високопродуктивно працювали в колгоспах Ворошиловградської області. Однак частина членів ВЛКСМ без особливого ентузіазму поставилися до цієї поїздки і під різними причинами ухилялися від неї, а деякі взагалі не виїхали [2, с. 68].

Частину студентів морально стимулювали. У 1958 р. 123 студенти Кіровоградського педінституту за сумлінну працю нагородили почесними грамотами [7, арк. 49]. У 1961-1962 н.р. деяких студентів Полтавського педінституту за вирощування високих врожаїв кукурудзи відзначили значками «Знатний кукурудзовод Полтавщини» [10, арк. 97]. У листопаді 1963 р. 23 студенти Бердянського педінституту і викладач І. Плевако були нагороджені грамотами і путівками на ВДНГ до Москви [12, с. 123].

Однак, частина студентів проявляли недисциплінованість, несвоєчасно з'являлися на роботу, симулювали хвороби вели розмови про неможливість виконати норму тощо. Згаданий В. Постолатій розповідає, що «під час третього трудового семестру іноді траплялися окремі ексцеси: розбірки з місцевими парубками, які не вміру починали залицятися до приїжджих студенток, відмови студентів виходити на роботу з різних причин. Якщо перші найчастіше були подіями місцевого значення і вирішувалися на рівні дільничного інспектора міліції, то інші швидко набували розголосу і політичного забарвлення. Ними займалися партійні і комсомольські органи райкому, обком. У одному з таких студентських страйків, як згадував ректор Ф.Г. Овчаренко, брав участь і студент Євген Марчук, у майбутньому прем'єр- міністр України. Проте студентів тоді не стали карати. Просто після втручання ректора і вивчення причини не виходу на роботу поліпшили харчування студентів» [3, с. 133]. У жовтні 1964 р. секретар парторганізації Кам'янець- Подільського педінституту І. Гнатенко повідомив, що під час роботи в колгоспі студенти історичного факультету Боднарчук, Дикий, Гай «повели себе не так, як належить комуністам» [23, арк. 172].

Серед тих, хто не схвалював сільськогосподарські роботи були і комуністи. Так, 21 жовтня 1955 р. на партійних зборах Вінницького педінституту йшлося про те, що комуністка М. Рутковська, перебуваючи у колгоспі, демонстративно відмовилася працювати. Комсорг історико- філологічного факультету Уманець, який з неохотою трудився, під час збиральної кампанії пошкодив комбайн. Коли була погана погода відмовилися трудитися комуністи Антонишин і Редько [24, арк. 100, 102].

Студенти педінститутів працювали також з благоустрою міст, на будівництві. Так, у 1958 р. студенти Луганського педінституту брали участь у роботі з благоустрою міста. Молодь Луцького педінституту була учасником впорядкувальних робіт у місті, трудилася на будівництві житлового будинку, на цукровому, цегельному і холодильному заводах. Студентами Черкаського педінституті побудовано житловий будинок. На будівництві міського стадіону студенти відпрацювали понад 10 тис. людино-днів [7, арк. 49]. У 1961-1962 н.р. студенти Полтавського педінституту привели в порядок Жовтневий парк, посадили 2000 кущів троянд, виступали ініціаторами у посадці бузкового гаю у Полтаві [10, арк. 97]. У 1962-1963 н.р. велика кількість студентів Київського педінституту трудилися на будівництві Київської ГЕС і спортивно-трудового табору; Миколаївського - широкоекранного кінотеатру; Кременецького - цукрового заводу (працювали 200 студентів); Черкаського - заводу штучного волокна (понад 500 студентів) [11, арк. 110]. У літню пору студенти Запорізького педінституту працювали на будівництві заводу в Бердянську, на спорудженні дамби, обласного музично-драматичного театру, впорядкували парк «Дубовий гай» у Запоріжжі [5, с. 59]. У 1963-1964 н.р. студенти Полтавського педінституту трудилися на будівництві дитсадка, хімічно- машинобудівного заводу, школи №14, алмазного заводу [19, арк. 92].

Як і в попередні десятиліття, студентів залучали до участі у суботниках і недільниках [20, арк. 92; 25].

Значна частина студентів виїжджали на збирання врожаю на цілинні землі. Український письменник, публіцист в діаспорі В. Гришко у своїй праці «Молода Україна пореволюційного сорокаліття під Совєтами» зазначав: «Вивіз української молоді на «цілинні землі» став для неї у 1954-1955 роках новою формою «остарбайтерства» - запроторення на чужину для рабської праці в нечувано тяжких умовах. Від німецького «остарбайтерства» часів війни воно відрізнялося тільки тим, що здійснювалося не руками озброєних поліцаїв, а шляхом «мобілізації» за «рознарядками» комсомолу, тобто в обох випадках вивіз був примусовий, але в першому випадку примус був чисто фізичний, а в другому - ще й морально-політичний. Молодь було примушено удавати з себе добровольців та розігрівати ентузіазм» [26, с. 177].

Формувалися студентські будівельні загони. Вони працювали півтора- два місяці на різних об'єктах народного господарства. Одні загони діяли безпосередньо у своєму регіоні, інші відправлялися далеко за її межі, наприклад у Казахстан, Сибір. Заробіток у будзагонах залежав від фронту виконаних робіт, інтенсивності та тривалості праці. Студенти заробляли від 400 до 600 крб [3, с. 133]. Активно працював спеціальний студентський будзагін Київського педінституту, який у 1963-1964 н.р. посів перше місце серед студентських загонів СРСР, які працювали у Казахстані, і був нагороджений грамотою ЦК ВЛКСМ. Члени цього загону побудували 36 будинків, 6 корівників, 2 стадіони, а також прочитали 29 лекцій, дали 12 концертів. Ректора інституту професора М. Підтиченко, керівника загону студент В. Зубченка та інших нагородили грамотами Ради Міністрів і ЦК ЛКСМ Казахстану, а студентів А. Ілляшенка і Г. Виховського - медалями «За освоєння цілини» [19, арк. 91].

У 1956 р. у збиранні врожаю на цілинних землях Казахстану брали участь понад 300 студентів Черкаського педінституту [28], частину з яких Карагандинський обком комсомолу відзначив почесними грамотами, значками «За освоєння цілинних земель», а кількох черкаських студентів представлено до урядових нагород [29]. У 1958 р. виїжджали на збирання врожаю студенти Львівського [7, арк. 49], Житомирського [15, арк. 27] і Харківського педінститутів [30, арк. 82].

Значна частина робіт з ремонту, реконструкції і будівництва навчальних і господарських приміщень, гуртожитків, спортивних споруд упорядкування садиб виконувалася силами студентів. Так, у 1958-1959 н.р. студенти Луганського педінституту брали участь у будівництві інститутського гуртожитку, у ремонті навчального корпусу, будівництві спортивних споруд. На республіканську огляді суспільно-корисної праці студентської молоді педінституту присудили 4 місце і премію - магнітофон «Дніпро». Студенти Черкаського педінституту побудували приміщення для лабораторії на агробіостанції; Ніжинського - приміщення для майстерень, що дало державі економію не менше 50 тис. крб; Полтавського - гараж, теплицю, парник, радіофікували інститут, заощадивши державі близько 100 тис. крб [7, арк. 49]. Студенти Житомирського педінституту відбудовували інститутські корпуси, бібліотеку, їдальню. З їх допомогою у 1954 р. став до ладу перший гуртожиток на 250 місць. У 1959 р. вони відбудовували головний корпус інституту. Зусиллями майбутніх учителів упорядковували вулиці і сквери міста, парк культури і відпочинку, стадіон [4, с. 51].

У 1959 р. у державі розгорнулася кампанія із переходу закладів освіти на повне самообслуговування, реагуючи на почин і заклик студентів Ростовського педінституту [31]. Тягар його практичної реалізації мали нести студенти. Так, у березні 1959 р. студенти Черкаського педінституту взяли на себе всі турботи з утримання гуртожитків: чергували, прибирали в місцях загального користування тощо. Комендант гуртожитку Куликова підкреслила: «Самообслуговування - це самоціль, воно не тільки зберігає державні кошти, але і виховує студентів трудолюбивими, привчає їх до чистоти, акуратності. Це важливо для майбутніх педагогів» [32]. Влітку 1959 р. вони фарбували підлогу, двері, віконні рами навчального корпусу, проводили ремонт гуртожитків [33].

2 червня 1959 р. вийшла спільна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від «Про розширення самообслуговування у загальноосвітніх школах, школа-інтернатах, дитячих будинках, у професійно-технічних училищах, суворовських училищах, у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах», у якій зазначалося, що робота із самообслуговування сприяла розвитку ініціативи і самостійності студентів, підвищувала дисциплінованість, виховувала відповідальність за доручену справу, почуття турботи про колектив, бережне відношення до державного майна, повагу до праці і людей праці, надавала позитивний вплив на культуру поведінки студентів. Студентів мали широко залучали до виконання обов'язків молодшого обслуговуючого персоналу у лабораторіях, клініках, навчальних кабінетах, майстернях, до участі в обслуговуванні сільськогосподарських і лісових навчальних господарств, до прибирання і утримання у чистоті житлових кімнат гуртожитків, приміщень для занять і відпочинку, клубів, стадіонів, тирів, а також до виконання робіт із самообслуговування у їдальнях і буфетах, проведенню чергувань в усіх навчальних приміщеннях і гуртожитках. У постанові зазначалося, що доцільно більше використовувати працю студентів під час вирощування картоплі, овочів, ягід, фруктів та інших сільськогосподарських продуктів у підсобних господарствах для покращення їх харчування у буфетах та їдальнях [34, арк. 54-54зв.].

Після цього робота із самообслуговування активізувалася. В інститутах розробили нові правила самообслуговування в гуртожитках, які запроваджувалися у життя. Організовані рейди перевірки санітарно- гігієнічного стану гуртожитків громадськістю інститутів, щомісяця підводилися підсумки на кращу кімнату в гуртожитку, створені і працювали комісії громадського контролю за роботою студентських їдалень. У цьому якраз великий позитив самообслуговування, яке вивело, зокрема, гуртожитки із санітарної кризи, значно покращилася дисципліна, оскільки до цього молодь вела доволі розкутий спосіб життя (мали місце нецензурні написи на меблях, прикрашання кімнат фото непристойного змісту, розбещення юнаків та дівчат), що змусило Міністерство освіти УРСР розглянути це питання на колегії, за підсумками якої розіслало педінститутам рішення «Про серйозні недоліки у вихованні та побуті студентів, які проживають в гуртожитках вузів» [1, с. 53]. Студенти прибирали, обладнували та ремонтували навчальні та допоміжні корпуси інститутів [17, арк. 100]. Молодь брала участь у господарських роботах, обладнанні кабінетів, лабораторій, майстерень, музеїв [35, арк. 82].

Керівництво інститутів не обмежилося викладеними у постанові обов'язками і залучало молодь, як і в попередні роки, до будівельних робіт. Прикладів чимало. Так, у 1956-1959 рр. силами студентів Вінницького педінституту збудовано спортзал, клуб на 700 місць (на будівництві працювали за графіком всі академгрупи), майстерні [36, арк. 174]. У 1960-1961 н.р. студенти Кіровоградського інституту брали активну участь у будівництві гуртожитку, спортзалу і стадіону; Мелітопольського - відбудовували навчальний корпус (виробили 15 тис. людиногодин); Ніжинського - реконструйовували приміщення бібліотеки (4 тис. людиногодин) [9, арк. 11]. У 1961-1962 н.р. студенти останнього вишу будували приміщення насіннєвої лабораторії, Глухівського і Миколаївського - навчальний корпус; Луцького - гуртожиток; Мелітопольського - три приміщення на біологічній станції для лабораторії, кухні і їдальня, спортивні майданчики [37, арк. 9]. У 1963-1964 н.р. студенти факультету фізичного виховання Кримського педінституту побудували спортивний зал і стадіон, а студенти природничо-географічного факультету збудували на агробіостанції приміщення для лабораторій і завершили будівництво літнього гуртожитку на 200 місць. Силами молоді Київського педінституту збудована їдальня, 15 майданчиків для встановлення палаток та інші господарські роботи під час будівництва і обладнання спортивного табору [19, арк. 5, 91]; Дрогобицького - спортивно-оздоровчий табір [19, арк. 92].

Студентів широко залучали до проведення ремонтних робіт. У 1960-1961 н.р. молодь Донецького педінституту відпрацювали на ремонті навчального корпусу і гуртожитку більше 39 тис. людино-днів, а Полтавського - понад 10 тис. У Луганському педінституті у ремонтно-будівельних роботах взяли участь понад 600 осіб [9, арк. 132]. Ремонтувала навчальні корпуси і гуртожитки молодь Вінницького [35, арк. 68], Глухівського, Миколаївського, Херсонського [37, арк. 9], Дрогобицького [19, арк. 92], Кам'янець-Подільського [38, арк. 117] педінститутів.

Силами студентів радіофіковували і електрифіковували гуртожитки (наприклад, Кіровоградський і Полтавський педінститути) [1, с. 48; 9, арк. 11], проводили водогін (Кременецький, Київський, Одеський педінститути), копали траншеї теплотраси (Одеський, відпрацювали 84 тис. год.) [19, арк. 5].

Висновки. У добу хрущовської «відлиги» важливе місце в житті педагогічних ЗВО посідало трудове виховання студентів, яке мало різні напрямки. Зокрема, молодь залучали до сільськогосподарських робіт: вона збирала кукурудзу, викопувала картоплю, закладала силос для громадського стада, проводила політико-виховну роботу в бригадах колгоспів. Частину хлопців і дівчат за виконані роботи морально стимулювали. Однак деякі з них проявляли недисциплінованість (несвоєчасно з'являлися на роботу, симулювали хвороби вели розмови про неможливість виконати норму тощо).

Серед тих, хто не схвалював сільськогосподарські роботи були і комуністи. Зазначимо, як негатив, що залучення студентів упродовж тривалого часу до сільськогосподарських робіт негативно впливало на ритмічність освітнього процесу і на якість навчальної роботи. Без молоді не обходилися благоустрій міст, будівництво заводів і фабрик, гідроелектростанцій, об'єктів побутової інфраструктури, її залучали до участі у суботниках і недільниках. Значну частину студентів мобілізували на збирання врожаю на цілинні землі, формувалися студентські будівельні загони. Студентів втягнули у кампанію із переходу закладів освіти на повне самообслуговування. Вони прибирали, обладнували гуртожитки, навчальні та допоміжні корпуси інститутів. Брали участь в обладнанні кабінетів, лабораторій, майстерень, музеїв. Силами студентів виконувалася значна частина робіт з ремонту, реконструкції і будівництва навчальних і господарських приміщень, гуртожитків, спортивних споруд, упорядкування садиб.

Література:

1. Лук'яненко О.В. Повсякдення колективів педагогічних ВНЗ Української РСР часів десталінізації (1953-1964 роки): дис…канд. іст. наук: 07.00.01 - історія України / Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Полтава, 2012. 321 с.

2. Комарніцький О. Б., Федорчук В. М. Іван Вікторович Івах: людина, вчений- методист, менеджер вищої освіти: монографія. Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”Ў·, 2023. 546 с.

3. Постолатій В. В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині (1865-1965 рр.). Кіровоград: Нашвидав, 2006. 144 с.

4. Ювілейна книга: Житомирському державному університету імені Івана Франка - 85 років: іст. нарис / [редкол.: П. Ю. Саух (гол.), В. В. Власенко, О. А. Дубасенюк та ін.]. Житомир: Косенко, 2004. 232 с.

5. Запорізький національний університет: історія і сучасність (1930-2005): ювілей. книга / [гол. ред. ради проф. С. М. Тимченко]. Запоріжжя: Дике поле, 2006. 248 с.

6. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького: столітня історія: кол. монографія / керів. автор. кол. і наук. ред. В. В. Масненко. Черкаси: Вид. Ю. Чабаненко, 2021. 342 с.

7. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі - ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 15. Спр. 2755.

8. Допоможемо швидко і без втрат зібрати кукурудзу. Радянський студент. Кіровоград, 1958. 5 жовтня. №5. С. 1.

9. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3092.

10. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3365.

11. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3770.

12. Бердянський (Осипенківський) державний педагогічний інститут (1953-1991 роки) / Упоряд.: В.М. Константінова, І.І. Лиман // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. Т. V. 638 с.

13. Держархів Вінницької обл. Ф. Р. 5050. Оп. 1. Спр. 321.

14. Їде комсомолія на лани. Радянський педагог. Дрогобич, 1963. 16 вересня. №28 (41). С. 1.

15. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 2536.

16. На допомогу колгоспникам. За педагогічні кадри. Київ, 1963. 19 вересня. №24 (230). С. 1.

17. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3389.

18. Присяч В. Дійова допомога нашим хліборобам. Радянський студент. Кіровоград, 1963. 27 жовтня. №32 (161). С. 1.

19. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 4164.

20. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3107.

21. Супрун. Допомога студентів. Черкаська правда. 1960. 1 листопада. №259 (2072). С. 3.

22. Держархів Вінницької обл. Ф. Р. 5050. Оп. 1. Спр. 547.

23. Держархів Хмельницької обл. Ф. П. 4. Оп. 1. Спр. 66.

24. Держархів Вінницької обл. Ф.П. 292. Оп. 2. Спр. 20.

25. Васильєв І. На недільнику. Радянський студент. Кіровоград, 1963. 6 жовтня. №29 (158). С. 2.

26. Гришко В. Молода Україна пореволюційного сорокаліття під Совєтами: загальний огляд і деякі підсумки боротьби за молодь та боротьби молоді в підсовєтській Україні за 40 років (1918-1958). Ульм: друкарня «Українських вістей», 1958. 224 с.

27. Гришко А. Їдемо на цілину. За педагогічні кадри. Київ, 1963. 4 липня. №22 (228). С. 1.

28. Почались заняття в Черкаському педінституті. Черкаська правда. 1956. 2 вересня. №207 (794). С. 4.

29. Єрмак В. Вище рівень ідейного виховання майбутніх учителів! Радянська освіта. Київ, 1957. 12 січня. №2. С. 3.

30. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 2556.

31. Ткаченко М. Хороший почин. Радянський студент. Кіровоград, 1958. 15 грудня. №12. С. 1 .

32. Карпенко Г. У студентському гуртожитку. Черкаська правда. 1959. 17 червня. №140 (1646). С. 3.

33. Сьогодні - в інститут. Черкаська правда. 1959. 1 вересня. №205 (1711). С. 2.

34. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 2520.

35. Держархів Вінницької обл. Ф. Р. 5050. Оп. 1. Спр. 572.

36. Держархів Вінницької обл. Ф. П. 292. Оп. 2. Спр. 24.

37. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 15. Спр. 3374.

38. Держархів Хмельницької обл. Ф. П. 4. Оп. 1. Спр. 64.

Размещено на Allbest.ru