Деколонізація урбанонімікону міста Києва після 24 лютого 2022 року: структура нових назв
Комплексний опис типологічної структури нових назв, наданих об’єктам урбанонімії в період з 15 квітня 2022 р. до 15 червня 2023 р. в межах процесу деколонізації (дерусифікації) топонімії столиці України. Характеристики різних типів урбанонімічних актів.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 67,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Тут варто перейти до аналізу домінантних функцій урбанонімів Києва, наданих протягом 2022-2023 років. На основі наведеної на початку статті класифікації та з урахуванням джерел мотивації цих назв, можна запропонувати такий їх розподіл за реалізовуваними функціями:
Таблиця 4.
Функції нових урбанонімів Києва, наданих під час деколонізаційних перейменувань 2022-2023 рр.
|
Домінантна функція урбаноніма |
Кількість серед назв, наданих у 2022-2023 рр. |
У відсотках (округлено) |
|
|
Характеризувальна |
43 |
14 % |
|
|
у т. ч. за зовнішніми особливостями |
3 |
1 % |
|
|
за функціональними особливостями та важливими об'єктами |
12 |
4 % |
|
|
за тополандшафтом |
28 |
9 % |
|
|
Меморативна |
182 |
58 % |
|
|
у т. ч. персонально- меморативна |
161 |
51 %ЃZ |
|
|
колективно-меморативна |
20 |
6 % |
|
|
інша меморація |
2 |
0,6 % |
|
|
Репрезентаційна |
80 |
25 % |
|
|
у т. ч. географічно- репрезентаційна |
68 |
22%ЃZ |
|
|
(суб)етнічно- репрезентаційна |
5 |
2 % |
|
|
репрезентація груп та спільнот |
3 |
1 % |
|
|
репрезентація абстрактних понять, ідеологем |
3 |
1 % |
|
|
Посесивна |
10 |
3 % |
|
|
Усього |
315 |
100 % |
У складі персонально-меморативних урбанонімів виокремлюється підгрупа «збірних» назв (термін умовний, не пов язании із поняттям збірности іменників у лексикології): вулиці Братів Малакових, Братів Чучупаків, Сім'ї Бродських, Сім'ї Житецьких, провулок Сім'ї Тарасевичів. У пояснювальних документах до рішень про перейменування цих проїздів указано імена, прізвища та біографічні дані конкретних осіб із цих родин, на честь яких надано нові назви, тому такі урбаноніми й зараховуємо до персонально-меморативних,- на відміну від тих назв, що увічнюють спільноти, суспільні групи, формації, колективи, що включають у себе нечітко окреслене коло учасників.
Такі колективно-меморативні урбаноніми не є однорідними за складом. Сюди входять назви, що увічнюють:
а)зниклі етнічні або субетнічні групи, як-от східнослов'янське/ протоукраїнське плем'я уличів: Улицька вулиця (до речі, тут маємо цікавий приклад перейменування за асоціацією через співзвучність із попередньою назвою - вулиця І. Улітіна);
б)династії правителів: вулиця Князів Ґедиміновичів, Ягеллонська вулиця;
в)групи (квазікласи, «громадські спільності» [26]) суспільства за промислами: Чумацькі вулиця й провулок;
г)повстанські рухи, організації, середовища:ЃAайдамацькі вулиця й провулок, вулиця Українських повстанців, Холодноярська вулиця (від давно метонімізованого в символічному розумінні топоніма Холодний яр)
ґ) групи військовиків за статусом чи званням: Гетьманська вулиця, Отаманський провулок (останній урбанонім асоціюється з національно-визвольними змаганнями українців у різні періоди історії - від ранньої Козаччини до 20-х років ХХ століття);
д)організації, громадські об'єднання, неформальні чи формалізовані: вулиця Братства тарасівців, Пластова вулиця;
е)військові формування та підрозділи: вулиці Сірожупанників, Морських піхотинців, Територіальної оборони, Інтернаціонального легіону, Героїв полку «Азов»;
є) узагальнені глорифікаційні формули, які конотативно можуть співвідноситися з конкретними історичними подіями та постатями: площа Українських Героїв, вулиця і сквер Героїв Маріуполя.
Дещо суперечливою є функціональна характеристика годоніма «Авіаконструкторська вулиця», який так само можна трактувати як колективно-меморативний (зважаючи, зокрема, на те, що на цій вулиці мешкав видатний авіаконструктор Петро Балабуєв та інші його колеги), однак більш виправданим, на наш погляд, буде його розгляд у ряду аналогічних урбанонімів Києва, вмотивованих професіонімами (як-от вулиці Кондукторська, Машиністівська, Теслярська, Будівельників, Монтажників і под.), тож домінантною в такому разі виступатиме репрезентаційна функція (репрезентація професії, фаху, ремесла; у 2022-2023 у цьому ключі було перейменовано колишні (1-й) і 3-й провулки Маршака - відповідно як Комерційний і Ювелірний провулки).
Різновид характеризувальної функції - за тополандшафтом - випливає з природи урбанонімів, умотивованих інтратопонімами (приклади таких назв, що були надані в досліджуваних період, наведено вище). Насправді топонімічний ландшафт (місцеві топоніми, зокрема й навколишні годоніми та агороніми) як чинник вибору нової назви для об'єкта реномінації експлікується в набагато ширшому числі урбанонімічних актів 2022-2023 років. Це найчастіше проявляється у факті створення так званих топонімічних ансамблів [27, с. 18]) (іноді у цьому значенні вживають терміносполуку «топонімічний комплекс» [28, с. 10]), коли вибір нової назви об'єкта перейменування зумовлений мотиваційно-символічними характеристиками вже наявних урбанонімів поруч із ним. Наприклад, Астраханську вулицю 2022 року перейменовано на вулицю Кастуся Калиновського (національний герой білоруського народу, провідник повстання проти російсько-імперського гноблення), найімовірніше, через те, що вона пролягає паралельно до Гроденської вулиці та прилучається до Двінської вулиці (обидва годоніми вмотивовані топонімами Білорусі), тоді ж розташований неподалік цих об'єктів 1-й Стародарницький сквер набув ім'я К. Калиновського. Прикладів таких топонімічних комплексів, створених у ході деколонізації та проведеної перед цим декомуннізації київського урбанонімікону, можна виокремити досить багато, і це, звісно, потребує уважного вивчення в межах окремої розвідки.
Висновки
За результатами дослідження урбанонімічних актів, здійснених у місті Києві з 15 квітня 2022 року по 15 червня 2023 року, встановлено, що всі вони мають ознаки деколонізаційних. Це випливає зі змісту поняття деколонізації (в українських реаліях початку ХХІ століття - дерусифікації) та наявности ознак колоніальних символів та ідеологем у скасованих урбанонімах (особові імена та прізвища російських діячів, топоніми Російської Федерації, концепти російсько-імперської й радянської пропаганди тощо). Окрім власне реномінацій, які становлять більшість з-поміж урбанонімічних актів цього періоду (85 %), виявлено також ретрономінації (9 %), трансфери та уточнення чинних назв (по 3 % відповідно), однак і в цих випадках зміни стосувалися лише урбанонімів, що мали колоніальний символічний зміст.
Серед джерел мотивації нових назв, які було надано замість попередніх (або внаслідок уточнення їх), кількісно переважають антропоніми (54 % від загальної кількости нових урбанонімів) та екстратопоніми (22 %). Це можна пояснити впливом попередніх назв, серед яких також було найбільше тих, що вмотивовані особовими іменами та прізвищами і некиївськими топонімами; з другого (що підтверджує порівняльний аналіз мотиваційної структури скасованих і новонаданих урбанонімів); крім того, ці дві групи мотивувальних назв традиційно слугують конкретними символічними репрезентантами системи цінностей певного суспільства на певному історичному етапі, апелюючи у свідомості громадян до їхніх фонових знань (або - значною мірою - мітологем) про знакові постаті та географічні символи.
Майже десяту частину всіх наданих у цей період урбанонімів становлять назви, похідні від місцевих топонімів Києва (назви історичних місцевостей, урочищ, кутків, малих річок і струмків та ін.), тобто інтратопонімів. Інші групи за джерелами мотивації мають частки від 6 % до 0,3 % кожна.
Із погляду домінантних функцій серед назв, наданих у ході деколонізації київського урбанонімікону, найбільше виявлено меморативних (58 %), у складі яких, своєю чергою, близько 90 % становлять персонально-меморативні. Чверть від усіх нових топонімів реалізує як домінантну функцію репрезентації: це назви, що символічно фіксують географічне, етнічне, культурне різноманіття держави, а також певні знакові концепти сучасного українського суспільства в період протистояння з російськими агресорами. Кількісне домінування цих двох функцій - меморативної та репрезентаційної (разом - 83 %)- прямо співвідноситься з описаним вище переважанням антропонімів і екстратопонімів серед джерел мотивації. Такий характер переважної більшости новонаданих урбанонімів можна пояснити екстралінгвальними чинниками трансформації урбанонімікону м. Києва в 2022--2023 роках, насамперед - обставинами російсько-української війни, що зумовило не тільки збройний, а й інформаційний опір краіні-агресорові. Цілком природно, що топонімічна деколонізація, яка відбувається в такий період, не обмежується самим лише усуненням імперських символів; не менш важливим її завданням із погляду суспільних інтересів убачається введення до урбанонімікону нових символів, суголосних ідеям захисту України, збройної та інформаційної відсічі «русскому миру» в різних його проявах, відродження українських національно-патріотичних цінностей в ролі однієї з домінант масової свідомости українців як представників політичної нації. У такий спосіб відбувається утвердження українського патріотичного «порядку денного» як у символічному просторі Києва, так і в інформаційному / медіапросторі України й світу (зважаючи на медійний резонанс здійснюваних деколонізаційних перейменувань).
Альтернативною стратегією проведення урбанонімічної деколонізації в Києві могла б бути заміна назв, умотивованих російськими поняттями-символами, на назви суто семантичні, характеризувальні (або «псевдосемантичні», абстрактно-позитивні, як- то Радісна вулиця, Гостинний провулок і под.). Така практика мала місце в деяких регіонах України, зокрема на сході та півдні, під час декомунізації топонімії в 2015-2019 роках. Урбаноніми такого плану зазвичай демонструють більшу довговічність порівняно із символічними, оскільки не викликають несприйняття тієї чи тієї частини населення й не виступають таким собі подразником для адміністрацій та громадськости після чергових політичних змін у країні. Проте, як свідчать результати опитування користувачів сервісу «Київ цифровий», символічні варіанти нових назв у переважній більшості випадків здобувають лідерство перед семантичними, ідеологічно нейтральними.
Превалювання персонально-меморативних урбанонімів і назв, умотивованих екстратопонімами, серед нових топонімів Києва, наданих у 2022-2023 рр., має й суто прагматичне пояснення, яке спирається на універсальні тенденції урбаністичного назвонадання в сучасному світі. Характеризувальні, семантичні урбаноніми за визначенням мають мотивуватися назвами певних характерних рис, специфічних ознак номінованих об'єктів міської топографії; проте в сучасних містах, особливо в таких мегаполісах, до яких належить і Київ, з їхньою надзвичайно щільною сіткою вулиць і провулків, об єкти номінації часто позбавлені виразних індивідуальних рис, за якими можна було б дати назву об'єктові. Тому символічні назви, більш умовні за своєю природою, є набагато зручнішими для номінації численних об'єктів урбанонімії в сучасному місті. Ще більший потенціал для «універсальної» номінації мають номерні назви, однак практика надання урбанонімів типу Третій проспект чи 45-та вулиця не набула поширення в Україні, тут такі назви сприймаються як тимчасові, проєктні.
Як показує зіставлення скасованих і новонаданих назв тих самих об'єктів, між двома урбанонімами дуже часто можна виявити типологічну подібність та належність їхніх мотиваційних слів до тієї самої лексико-семантичної групи. Зважаючи на це, можна припустити, що на вибір нової назви для об'єкта реномінації в багатьох випадках впливають характеристики попереднього, колоніального урбаноніма, зокрема семантика його джерела мотивації та символічний зміст назви. Цей аспект проблеми, що його можна визначити як символіку деколонізаційних перейменувань, потребує подальших спеціальних досліджень.
Література:
1. Перелік об'єктів міського підпорядкування, що пропонується для перейменування // Офіційний вебсайт Київської міської ради. URL: https://kmr.gov.ua/uk/ content/pereymenuvannya?fbclid=IwAR3MDTUHDQZrOxgDpjYNDtVhmtsjLFqAuUV X3V8yIup25aYS2MvviayJV4g (дата публікації: 26.04.2022; дата звернення: 09.08.2023).
2. Київська міська рада збирає пропозиції щодо перейменування міських об'єктівЃCякі мають назви, пов'язані з росією та білоруссю// Офіційний портал Києва. URL: https://kyivcity.gov.ua/news/kivska_miska_rada_zbiraye_propozitsi_schodo_ pereymenuvannya_miskikh_obyektiv_yaki_mayut_nazvi^ovyazani_z_rosiyeyu_ta_bilorussyu/ (дата публікації: 25.04.2022; дата звернення: 09.08.2023).
3. Олена Панченко. Вулиці Московської більше не буде. Київрада планує перейменувати 15 вулиць та п'ять станцій метро// Ресурс The Village. URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/325055-vulitsi-moskovskoyi-bilshe- ne-bude-kiyivrada-planue-pereymenuvati-15-vulits-ta-p-yat-stantsiy-metro (дата публікації: 11.04.2022; дата звернення: 09.08.2023).
4. Azariahu, Maoz (1997). German reunification and the politics of street names: the case of East Berlin. Political Geography, Vol. 16, No. 6, pp. 479-493.
5. Eross, Agnes (2017). Politics of street names and the reinvention of local heritage in the contested urban space of Oradea. Hungarian Geographical Bulletin, Vol. 66, Issue 4, pp. 353-367.
6. Basik, Sergei, Rahautsov, Dzmitry (2019). Toponymic Politics and the Symbolic Landscapes of Minsk, Belarus. Geographia Casso^viensis, Issue 2, Volume 13, pp. 107-120.
7. Ka§ik?iЃCMehmet Volkan (2019). The Soviet and the Post-Soviet: Street Names and National Discourse in Almaty. Europe-^sia Studies, 71:8, 1345-1366.
8. Bitusikova, Alexandra (2022). Transformations of place, memory and identity through urban place names in Banska Bystrica, Slovakia. Hungarian Geographical Bulletin, 71, 401-417.
9. Shu Qi Tuang, Cacciafoco, Francesco Perono (2018), Voices of the Streets: Trends in Naming Practices of Singapore Odonymy. Review of Historical Geography and Toponomastics (RHGT), Issue XIII, Vol. 25-26, pp. 9-30.
10. Cacciafoco, Francesco Perono, Francesco Cavallaro, Tan Zhi Xuan (2019). Sequent Occupance and Toponymy in Singapore: The Diachronic and Synchronic Development of Urban Place Names. U^rba^ Science, Issue 98, Vol. 3(3), p^. 1-18.
11. Goodrich, Andre, and Pia Bombardella (2015). Street name-changes, abjection and private toponymy in Potchefstroom, South Africa. Anthropology Southe^^ Af^^ca, 35:1-2, 20-30.
12. Rose-Redwood, R. (2016), 'Reclaim, Rename, Reoccupy': Decolonizing Place and the Reclaiming of PKOLS. ACME: An International E-Journal for Critical Geographies, 15(1), 187-206.
13. Erlank, Natasha (2017), From Main Reef to Albertina Sisulu Road: The Signposted Heroine and the Politics of Memory. The P^ubl^ic H^sto^^an, Vol. 39, No. 2, pp. 31-50.
14. Wangui Wanjiru, Melissa & Kosuke Matsubara (2017). Street toponymy and the decolonisation of the urban landscape in post-colonial Nairobi. Journal of Cultural Geography, 34:1, 1-23.
15. Деколонізація // Словник української мови : в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думкаЈ¬1970-1980. Електронний варіант. URL: http://sum.in.ua/s/dekolonizacija (дата звернення: 09.08.2023).
16. Decolonize // Merriam-Webster Dictionary. URL: https://www.merriam- webster.com/dictionary/decolonize (дата останнього оновлення: 28.06.2023; дата звернення: 09.08.2023).
17. Деколонізація в Україні // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL: ЬИрз://ик.шікіре^а.ог§/шікі/Деколонізація--в--Україні#Ідеологічні (дата останнього оновлення: 05.08.2023; дата звернення: 09.08.2023).
18. Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (редакція від 15.06.2023) // URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3005-20#Text (дата звернення: 09.08.2023).
19. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (редакція від 27.07.2023)// URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/card/317-19 (дата звернення: 09.08.2023).
20. Шмелева Т.В. Современная годонимия: семантика и семиотика // Лингвистическое краеведение: [межвуз. сб. науч. трудов]. Пермь : Изд-во ПІНИ, 1991. С. 33-37.
21. Галай О.Б. Державна ідеологія як екстралінгвальний чинник розвитку офіційного закарпатського урбанонімікону // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2009. Вип. 46, ч. 1. С. 201-207.
22. Дмитро Данильчук. Екзотопоніми як джерело мотивації сучасних урбанонімів міста Києва // Вісник науки та освіти. Серії: Філологія. Культура і мистецтво. Педагогіка. Історія та археологія. Соціологія. № 3 (9). 2023. С. 105-131.
23. Титаренко А. Місце урбанонімів в ономастичному просторі // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. праць. Вип. 12. 2012. 282 с.
24. Різник О.О. Топонімічний ландшафт Києва і проблеми державної
топонімічної політики // Світ культури :наук.-метод. вісник Укр. центру
культуролог. досліджень. Вип. 2. 2002, березень. URL: https://tur.kosiv.info/tourism- and-culture/164-топонімічний-ландшафт.html (дата звернення: 09.08.2023).
25. Дмитро Данильчук. Про кого розповідають назви вулиць : київські перейменування : довідник. Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”Ѓt, 2020. 304 с.
26. Ромський провулок // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ромський провулок (дата останнього оновлення: 12.10.2022; дата звернення: 09.08. 2023).
27. Занепад // Все про чумацтво. URL: http://chumactvo.info/zanepad (дата звернення: 09.08. 2023).
28. Тахтаулова М.Ю. Історичний розвиток адресної урбанононімії міста Харкова (середина XVII - початок XXI століття). Автореф. дис.…кандидата іст. наук / Запорізький нац. ун-т. Запоріжжя, 2016. 23 с.
29. Карпенко Ю.О. Топонімічна система і системність топонімії // Повідомлення Української ономастичної комісії / відп. ред. К.К. Цілуйко. Київ: [б. в.], 1967. Вип. 2. С. 3-12.
References:
1. Perelik obiektiv miskoho pi dpori adkuvanni a, scho proponuietsia dla pereimenuvannia [List of objects under the city administration proposed for renaming] (2022). kmr.gov.ua // Retrieved from https://kmr.gov.ua/uk/content/pereymenuvannya? fbclid=IwAR3MDTUHDQZrOxgDpjYNDtVhmtsjLFqAuUVX3V8yIup25aYS2MvviayJ V4g [in Ukrainian].
2. Kyivska miska rada zbyraie proposytsii schodo pereimenuvannia miskyh obiektiv, iaki maiut nazvy, scho poviazani z rossiieiu ta bilorussiu [Kyiv City Council is collecting proposals for renaming city objects with names associated with Russia and Belarus] (2022). (n.d.). kyivcity.gov.ua Retrieved from https://kyivcity.gov.ua/news/ kivska_miska_rada_zbiraye_propozitsi_schodo_pereymenuvannya_miskikh_obyektiv_ yaki--mayut--nazvi_povyazani--z--rosiyeyu--ta--bilorussyu/ [in Ukrainian].
3. Panchenko, Olena (2022). Vulytsi Moskovskoi bilshe ne bude: Kyiv rada
planuie pereimenuvaty 15 vulyts i piat stantsii metro [There will be no more Moskovska Street: Kyiv City Council plans to rename 15 streets and five metro stations]. the- village.com. uaRetrieved from https://www.the-village.com.ua/village/city/city-
news/325055-vulitsi-moskovskoyi-bilshe-ne-bude-kiyivrada-planue-pereymenuvati-15- vulits-ta-p-yat-stantsiy-metro [in Ukrainian].
4. Azariahu, Maoz (1997). German reunification and the politics of street names: the case of East Berlin. Political Geography, Vol. 16, No. 6, p^. 479-493.
5. Eross, Agnes (2017). Politics of street names and the reinvention of local heritage in the contested urban space of Oradea. Hungarian Geographical Bulletin, Vol. 66, Issue 4, pp. 353-367.
6. Basik, Sergei, Rahautsov, Dzmitry (2019). Toponymic Politics and the Symbolic Landscapes of Minsk, Belarus. Geographia Casso^viensis, Issue 2, Volume 13, pp. 107-120.
7. Ka§ik?i, Mehmet Volkan (2019). The Soviet and the Post-Soviet: Street Names and National Discourse in Almaty. Europe-^sia Studies, 71:8, 1345-1366.
8. Bitusikova, Alexandra (2022). Transformations of place, memory and identity through urban place names in Banska Bystrica, Slovakia. Hungarian Geographical Bulletin, 71, 401-417.
9. Shu Qi Tuang, Cacciafoco, Francesco Perono (2018), Voices of the Streets: Trends in Naming Practices of Singapore Odonymy. Review of Historical Geography and Toponomastics (RHGT), Issue XIII, Vol. 25-26, pp. 9-30.
10. Cacciafoco, Francesco Perono, Francesco Cavallaro, Tan Zhi Xuan (2019). Sequent Occupance and Toponymy in Singapore: The Diachronic and Synchronic Development of Urban Place Names. U^rba^ Science, Issue 98, Vol. 3(3), pp. 1-18.
11. Goodrich, Andre, and Pia Bombardella (2015). Street name-changes, abjection and private toponymy in Potchefstroom, South Africa. Anthropology Southern Africa, 35:1-2, 20-30.
12. Rose-Redwood, R. (2016), 'Reclaim, Rename, Reoccupy': Decolonizing Place and the Reclaiming of PKOLS. ACME: An International E-Journal for Critical Geographies, 15(1), 187-206.
13. Erlank, Natasha (2017), From Main Reef to Albertina Sisulu Road: The Signposted Heroine and the Politics of Memory. The Public Historian, Vol. 39, No. 2, pp. 31-50.
14. Wangui Wanjiru, Melissa & Kosuke Matsubara (2017). Street toponymy and the decolonisation of the urban landscape in post-colonial Nairobi. Journal of Cultural Geography, 34:1, 1-23.
15. Dekolonizatsiia // Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. [Decolonization in the Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes]. (1970-1980). sum.in.ua http://sum.in.ua/s/dekolonizacija [in Ukrainian].
16. Decolonize // Merriam-Webster Dictionary, (n.d.). www.merriam-webster.com https://www.merriam-webster.com/dictionary/decolonize .
17. Dekolonizatsiia v Ukraini // Vikipediia. Vilna entsyklopediia [Decolonization in Ukraine// Wikipedia. Free Encyclopedia], (n.d.). uk.wikipedia.org https://uk.wikipedia.org/ wiki/Деколонізація_в_Україні#Ідеологічні [in Ukrainian].
18. Zakon Ukrainy “Pro zasudzhennia ta zaboronu propahandy rosiiskoi imperskoi polityky v Ukraini i dekolonizatsiiu toponimii” [Law of Ukraine "On condemnation and prohibition of propaganda of Russian imperial policy in Ukraine and decolonization of toponymy"]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text [in Ukrainian].
19. Zakon Ukrainy “Pro zasudzhennia komunistychnoho ta national- sotsialistychnoho (natsystskoho) totalitarnyh rezhymiv v Ukraini ta zaboronu propahandy ihnioi symvoliki” [Law of Ukraine "On condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and prohibition of propaganda of their symbols"]. (n.d.) zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/ 317-19 [in Ukrainian].
20. Shmelyova, T.V. (1991). Sovremennaia godonimiia: semantika i semiotika
[Modern hodonymy:semantics and semiotics”]. Lingvisticheskoie kraie^vedenie -
Linguistic Local History, (pp. 33-37). Perm: PGPI [in Russian].
21. Halay, O.B. (2009). Derzhavna ideolohiia iak ekstralinhvalnyi chynnyk rozvytku zakarpatskoho urbanonimikonu [State ideology as an extralingual factor in the development of the Transcarpathian urbanonymicon]. VisnykLvivskohouniversytetu- Bulletin of Lviv University, 46:1, 201-207 [in Ukrainian].
22. Danylchuk, Dmytro (2023). Ekzotoponimy iak dzherelo motyvatsii suchasnyh urbanonimiv mista Kyieva [Exotoponyma as a motivation source of modern urbanonyma of Kyiv]. Visnyk nauky ta osvity. Serii: Filolohiia. Kul-^^ura i mystetstvo. Pedahohika. Istoriia ta arheolohiia. Sotsiolohiia - Bulletin of Science and Education. Series: Philology. Culture and Art. Pedagogics. History and Archaeology. Sociology, 3 (9), 105-131 [in Ukrainian].
23. Tytarenko, A.A. (2012). Mistse urbanonimiv v onomastychnomu prostori [The place of urban names in onomastic space]. Teoretychna i dydaktychnafilolohiia- Theoretical and Didactic Philology, Vol. 12, p^. 235^23(9 [in Ukrainian].
24. Riznyk, O.O. (2002). Toponimichnyi landshaft Kyieva i problemy derzhavnoi toponimichnoi polityky [Toponymic landscape of Kyiv and problems of state toponymic policy]. Svit kultury: naukovo-metodychnyi visnyk UCKD - World of the Culture: Scientifical and Methodical Bulletin o;f UCCR, vol. 2, March. Retrieved from https://tur.kosiv.info/tourism-and-culture/164-топонімічний-ландшафт.html [in Ukrainian].
25. Danylchuk, Dmy\ro (2020). Pro koho rozpovidaiut nazvy vulyts: fyivski pereimenuvannia 1988 - 2019 rokiv: dovidnyk [About whom the street-names tell: Kyiv renamings (1988-2019): a directory]. Kyiv: Klio [in Ukrainian].
26. Romskyi provulok // Vikipediia. Vilna entsyklopediia [Romskyi lane // Wikipedia. Free Encyclopedia], (n.d.). uk.wik/pedia.org https://uk.wikipedia.org/wiki/ Ромський провулок [in Ukrainian].
27. Vse pro chumatstvo: zanepad [All about the Chumak's trade: a decline], (n.d.). chumactvo.info http://chumactvo.info/zanepad [in Ukrainian].
28. Takhtaulova, M.Yu. (2016). Istorychnyi rozvytok adresnoi urbanonimii mista Harkova (seredyna XVII - pochatok XXI stolittia) [Historical development of the address urbanonymy of Kharkiv city (middle of the 17 th - beginning of the 21st century)]. [Thesis abstract ... of the candidate of historical science]. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University [in Ukrainian].
29. Karpenko, Yu.O. (1967). Toponimichna systema i systemnist toponimii [Toponymic system and systematicity of toponymy]. Povidomlennia Ukrainskoi onomasychnoi komisii - Reports of the Ukrainian Onomastic Commission, pp. 3-12 [mUkrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність, історичні передумови та головні причини процесу деколонізації. Характеристика етапів деколонізації. Революція в економічній політиці країн "третього світу". Хронологія краху колоніальної системи. Труднощі та шляхи модернізації відсталих країн.
презентация [781,5 K], добавлен 15.03.2011Дослідження питання введення принципово нових назв (переважно нейтрального характеру), омонімії, або деетимологізації (придумування назви, подібної до старої), повернення історичної назви. Проблема уникнення появи політично й культурно забарвлених назв.
статья [33,0 K], добавлен 11.09.2017Реєстр міст, селищ і сіл України. Назви міст за прикметою, характерною ознакою. Кількість назв міст яка може бути точно і повністю розкрита і пояснена. Прикмети, покладені в основу найменування наших міст. Традиція називати міста іменами визначних осіб.
реферат [45,3 K], добавлен 01.03.2009Політика "воєнного комунізму" в Україні. Сільське господарство Київської Русі. Господарство воюючих країн в роки Другої світової війни. Реформа 1961 року та її значення для економіки України. Промисловість України в пореформений період (після 1861 року).
курсовая работа [59,9 K], добавлен 22.02.2012Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Розвиток цивільної авіації 70-80-х роках ХХ століття. Проведення науково-технічних робіт. Нагороди за досягнення у нових реконструкціях. Досягнення Національним авіаційним університетом (НАУ) міжнародного рівня. Розробка конструкторами нових двигунів.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 01.12.2010Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Дитинство, шкільні та студентські роки Андрія Кузьменко - українського співака, письменника, телеведучого, продюсера. Створення та розвиток гурту "Скрябін". Смертельна автокатастрофа 2 лютого 2015 року та вшанування пам'яті А. Кузьменка після загибелі.
презентация [1,6 M], добавлен 16.10.2016Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Головнокомандуючий обороною міста Кирпонос Михайло Петрович, Герой Радянського Союзу. Довготривалі вогневі точки в героїчній обороні Києва. Пояс Бойової Слави, що закарбовує подвиг захисників та визволителів Києва 1941-1943 р. Загін "Перемога або смерть".
презентация [3,8 M], добавлен 11.02.2014
