Системи галузевої документації в структурі документознавства: стан і перспективи досліджень

До господарського блоку систем документації віднесено системи галузевої документації, що відображають діяльність галузей виробничої сфери і невиробничої сфери (сфери послуг).

До підблоку систем документації виробничої сфери включено підблок систем документації будівельної, машинобудівної, транспортної галузі та систем зв'язку, аерокосмічної, енергетичної, аграрної, видобувної, металургійної, нафто-хімічної, харчової галузі, галузі виробництва товарів, переробної промисловості, галузі інформаційних технологій тощо, які чекають на своїх дослідників.

До підблоку систем документації невиробничої сфери включаємо: торговельну, митну, житлово-експлуатаційну галузі та сферу, що об'єднує використання в господарських цілях об'єктів природного середовища.

Серед наявних наукових робіт цього блоку можна виділити документознавчі розвідки в промисловості, на транспорті, в торговельній галузі, а також в картографуванні. Склад документації в картографуванні визначається діяльністю Державної служби України з питань, картографії та кадастру, до складу якої входять територіальні органи Держгеокадастру, державних інститутів землеустрою, державні топографо-геодезичні підприємства, ДП «Центр Державного земельного кадастру».

Б1. Документознавчі напрацювання на промисловому підприємстві

Одним із вдалих прикладів реалізації соціально- комунікаційного підходу в опрацюванні питань теорії документа для вирішення практичного завдання можна вважати дисертаційне дослідження В'ячеслава Кудлая (24), в якому автор подав документаційне забезпечення системи управління якістю (СУЯ) як різновид соціально-комунікаційної діяльності промислового підприємства.

В науковій роботі дослідник чітко обґрунтував результати системного осмислення значущості документації підприємства як основи його СУЯ, проаналізував сучасний стан дослідження теми та її джерельну базу, розробив класифікаційну схему документації СУЯ підприємства; розвинув концепцію змісту та структури ІР веб-порталу «МК «Азовсталь» як каналу його документно-інформаційної комунікації, аргументував необхідність подальшої наукової розробки проблеми документаційного забезпечення в галузі якості.

Б2. Документознавчі напрацювання в транспортній галузі

Формування системи електронного документообігу (СEД) в транспортному комплексі країни поцінував в своєму дослідженні Костянтин Корнійчук (25). В своїй роботі науковець дослідив структурно-функціональні характеристики документопотоків галузі та стан документообігу в ній.

У науковій роботі автор провів порівняльний аналіз стану впровадження СЕД в різних видах транспортної галузі: система «АС МЕСПЛАН» на Укрзалізниці, система «Е-Freight» на авіатранспорті, система «Єдине вікно» на морському транспорті), на основі чого зауважив пріоритетність розробки інтегрованої мультимодальної СЕД для удосконалення існуючих систем.

Дослідник аргументував потребу формування спільного інформаційного середовища на базі корпоративної СЕД транспортних організацій, відкритого на принципах інтер- або мультимодальних документно-інформаційних комунікацій усіх учасників, охарактеризував головні організаційні блоки формування СЕД у інформаційному середовищі транспортної галузі, серед яких: організаційно-управлінський, документно-діловодний та інформаційно-технологічний блок; запропонував модель розбудови інтегрованої СЕД для всього транспортного комплексу України.

Б3. Документознавчі напрацювання в торговельної галузі

Місце торговельної документації у межах систем та підсистем галузевої документації, зокрема господарського блоку, визначила в своїй науковій роботі Олена Шевченко (26), яку присвятила розробленню теоретико-методологічних засад формування системи документаційного забезпечення торговельної галузі України за умов глобалізації сучасного соціо-комунікаційного простору.

У роботі авторкою висвітлено розвиток наукових поглядів на систему документаційного забезпечення торговельної галузі, обґрунтовано методи і методологію дослідження, визначено термінологічні основи предметної сфери. У межах проблеми впорядкування та уніфікації документів дослідницею дана оцінка стану сучасного нормативно-правового забезпечення класифікації торговельної документації, досліджено різновиди торговельних документів. Проаналізовано особливості договірно-контрактних та інших галузевих е-документів у класифікаційних схемах торговельної документації.

Б4. Докумeнтознавчі напрацювання в картографуванні

Комплексне документознавче дослідження картографічних джерел та інформаційних можливостей карт і планів міста Києва ХVІІ-ХІХ ст. здійснила Тетяна Люта (27), яка висвітлила в ньому основні етапи формування системи картографування території міста, дослідила закономірності розвитку цього процесу, представила історіографію та зробила огляд системи фондування, зберігання і використання картографічних пам'яток. Евристичний та археографічний аналіз карт і планів дав можливість авторці освітити закономірності процесу створення цих джерел, його історичні передумови, починаючи з давньоруських часів завдяки візантійській традиції та подальшого розвитку впродовж чотирьохсот років.

Тетяні Лютій вдалось дослідити різновиди картографічної документації починаючи від окомірних планів, які мали вигляд малюнків-пейзажів зі змальованими спорудами без яких-то небудь умовних позначень, й до адекватних інструментальних карт міста кінця XIX ст., проаналізувати їх інформаційну базу, що дало можливість виокремити різноманітні процеси розвитку Києва за видами будівель, проектами будовництв, заселенням тощо.

Дослідниця подала інструментальну картографічну зйомку в Україні як київську школу картографування, що була започаткована у Києво-Печерському монастирі початку XVII ст. Завдяки синтезу тогочасних зображень київських планів стала можливою реконструкція цілого ряду містобудівних процесів, дані відповіді на питання історії формування оборонної системи та всі пов'язані з нею зміни у структурі міста.

Б5. Документознавчі напрацювання з ґрунтознавства

Питання еволюції наукової думки про картографування ґрунтів України підняв в своїй дисертаційній роботі Олександр Ковтун (28), яка присвячена проблемі виявлення основних закономірностей і тенденцій формування наукових знань з ґрунтознавства.

Автором сформульовано принципи розвитку цього напряму науки, розроблена періодизація наукової думки про картографування ґрунту, що включає період накопичення знань про ґрунти, створення перших «ґрунтових» документів за статистичними даними (землекористувачів, землевласників, мандрівників та географів) методами опитування та візуальної оцінки ґрунтів.

Вченим з'ясовано особливості використання ґрунтознавчої документації, властивості і географічні межі; науково-природничі підходи у картографуванні ґрунтів; означені питання створення сучасних картограм ґрунтів з використанням засобів аерофотознімання, сучасної космічної навігаційної техніки, останніх досягнень природничих та інших наук.

В. Фінансовий блок документації

До фінансового підблоку господарської документації включено банківську, страхову системи документації, документацію податкової сфери, кредитних установ, сфери ломбардів та сфери цінних паперів. Найважливішою складовою фінансово-кредитної сфери будь-якої держави є банківська.

В1. Документознавчі напрацювання в банківській сфері

Систему банківської документації, проаналізувала в своєму науковому дослідженні Катерина Климова (29), в якому наголосила, що, її склад визначається функціями і специфікою діяльності банківських установ й має потужну законодавчу базу. Встановлено, що важливим сегментом документації є проекти законів щодо фінансової сфери, документи з підготовки і проведення грошової реформи; листування з питань грошової політики, розрахунки масштабу інфляції, документи про виготовлення національної валюти, документи щодо захисту банкнот. Ключовими банківськими операціями, в результаті яких створюється документація, є кредитні, депозитні, розрахунково-касові, інвестиційні, міжбанківські, емісійні. Нормативні вимоги до створення та організації системи банківської документації, зокрема щодо видів, форм, оформлення реквізитів документів, організації роботи та їх зберігання, прийняті постановами НБУ й регламентовані відповідними положеннями, інструкціями, правилами, порядками.

Г. Праводіловий блок документації

Висновки

Узагальнивши проведені дослідження, можемо сформулювати такі висновки:

- запропоновані системи галузевої документації відображають діяльність тих чи інших міністерств, державних відомств чи підвідомчих ним організацій (локацій), й можуть складати єдину національну систему управлінської документації, яка необхідна як державі в політичних цілях так і суб'єктам господарювання для їх успішного функціонування та подальшого розвитку;

- кожній з розглянутих систем документації характерні не тільки взаємозв'язок і взаємна обумовленість, але й нерідко взаємопроникнення одна в одну, оскільки всі сфери і галузі, що ними обслуговуються тісно взаємопов'язані і підпорядковані одна одній, мають свої внутрішні механізми практичної життєдіяльності, структуру, особливості розвитку, специфічні зв'язки з іншими сферами;

- склад розглянутих блоків систем галузевої документації охоплює основну різноманітність сфер та галузей діяльності, які можуть бути доповнені новими номіналами, кожна з наведених систем документації має певні сукупності видів документів, можуть містити низку підсистем документації, а деякі з них можуть мати спільні і міжгалузеві системи галузевої документації;

- формування й організація систем галузевої документації зумовлені сукупністю чинників, серед яких структура галузі, її розвиненість, політичні відносини; нерідко об'єднання різних блоків, систем документації викликано потребами практичної діяльності;

- факторами впливу на формування галузевої документації виступають:

- призначення та особливості діяльності інституцій - локацій створення систем документації; досконалість документаційного забезпечення управління галуззю, відомче нормативне регулювання роботи з документами; історичні аспекти формування систем; рівень наукових досліджень з удосконалення нормативної бази, класифікування; ступінь впровадження новітніх ІТ.

- аналіз документознавчих розвідок науковців в наведених сферах та галузях, дає можливість оцінити стан розвитку спеціального документознавства і документознавства в цілому й визначає можливість подальших напрацювань в цьому напрямі;

- з метою консолідації зусиль наукового загалу в дослідженні галузевих систем документації, розширення поля наукових досліджень з різнобічними аспектами вивчення спеціальних видів документації пропонується доручити науково-методичній раді МОН України зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» узгодження зі спеціалізованими вченими радами ЗВО країни наукових тем з галузевого документознавства, вироблення основних наукових критеріїв вибору та розробки дисертаційних напрацювань за фахом.

Джерела та література

1. Климова К.І. Системи спеціальної документації: чинники впливу на формування та організацію. Соціум. Документ. Комунікація: зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2021. Вип. 11. С. 316-347.

2. Климова К.І. Дискусійні питання видової класифікації документації: відображення у структурі та змісті навчальних дисциплін: Соціум. Документ. Комунікація: зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2022. Вип. 17. С. 106-124.

3. Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: навчальний посібник. Київ, 2003. 62 с.

4. Палеха Ю.І. Шляхи розвитку науки про документ. Студії з архівної справи та документознавства. 2010. Том 18. С. 70-76.

5. Петрова І.О., Ткач Ю.В. Становлення та розвиток наукової спеціальності «Документознавство, архівознавство» в Україні. Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2015. Вип. 2, ч. 3. С. 69-74.

6. Філіпова Л.Я. Сучасні дисертаційні дослідження зі спеціальності «Документознавство. Архівознавство» в Україні: деякі підсумки // Вісн. Книжкової палати. 2014. №6. С. 49-51.

References

1. Klymova, K.I. (2021). Systemy spetsial'noyi dokumentatsiyi: chynnyky vplyvu na formuvannya ta orhanizatsiyu. Sotsium. [Systems of special documentation: influencing factors on formation and organization]. Society. Document. Communication [Society. Document. Communication] Ed. 11. P. 316-347.

2. Klymova, K.I. (2022). Dyskusiyni pytannya vydovoyi klasyfikatsiyi dokumentatsiyi: vidobrazhennya u strukturi ta zmisti navchal'nykh dystsyplin [Debatable questions of species classification of documentation: reflection in the structure and content of academic discipline] Society. Document. Communication [Society. Document. Communication] Ed. 17. P. 107-124. [in Ukrainian]. Kuleshov S.H (2007).

3. Kuleshov S.H (2003). Upravlins'ke dokumentoznavstvo [Management documentation]: navchal'nyy posibnyk: [study guide]. K. [in Ukrainian].

4. Palekha Y.I. (2010) Shlyakhy rozvytku nauky pro document [Ways of development of the science of the document] Studiyi z arkhivnoyi. spravy ta dokumentoznavstva [Archival studies. cases and documentary studies] Vol. 18. P. 70-76. [in Ukrainian].

5. Petrova I.O, Tkach Y.U. (2015) Stanovlennya ta rozvytok naukovoyi spetsial'nosti «Dokumentoznavstvo, arkhivoznavstvo» v Ukrayini [Formation and development of the scientific specialty «Documentology, archival studies» in Ukraine] Nauk. zap. Ternop. nats. ped. un-tu im. Volodymyra Hnatyuka. Seriya: Istoriya [Ternop scientific notes National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Histor.] Vyp. 2, part 3. pp. 69-74. [in Ukrainian].

6. Filipova L.YA. (2014) Suchasni dysertatsiyni doslidzhennya zi spetsial'nosti «Dokumentoznavstvo. Arkhivoznavstvo» v Ukrayini: deyaki pidsumky [Modern dissertation studies in the specialty «Documentology. Archival studies» in Ukraine: some results] Visnyk Knyzhkovoyi palaty [Bulletin of the Book Chamber] №6. P. 49-51. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru