Хронологія ольвінських "борисфенів". Supplementum

Abstract

The aim of the study is the second stage on the construction of the chronological scheme of the coinage of «Borysthenes» of all groups, in particular, overcoming some alternative options for the prosopographic interpretation of the monograms, also the prosopographic interpretation difftcult-to-read monograms. Conclusion. 1. The alternative in the interpretation of the different No. 5(4) was overcome; we consider this different belongs to magistrate ©paavSapag Apiauovog, who was an eponym in 333 BC. 2. The alternative in the interpretation of different No. 7 (PH) has been overcome; this different is associated with a magistrate named nolv&vog rov Ssrvog, he is the father of the eponym of Olbia in 309 BC AQfvaioq nokv^svov. A new graphic version of the different No. 4 was introduced into scientific circulation. In addition, the ancestral inheritance of this different was discovered - different No. 66 (F). which belonged to a historical person named Tlo/Accvoq tov SsTvog, the father of the eponym 214 BC hceoioq По/.ьал'ои. 3. The prosopographical interpretation of the different No. 6 (*B) as related to a person named Boonopiyog proposed, who was not an eponym. 4. The prosopographical interpretation of the different (Ј), which is missing in P. O. Karishkovsky's table (Nechytaylo 2000: No. 259; Anokhin 2011: No. 307) proposed. The different is revealed by the name of the eponym of Olbia in 319 BC Ікєаюд Исократоид. 5. A new graphic variant of different No. 10 (I) was introduced into scientific circulation; however, we have not performed a prosopographical interpretation of it. 6. The prosopographical interpretation of the different No. 11 (A) proposed as related to the name of the magistrate and eponym of 315 BC Apimcov ©єокАєоид. 7. A new version of the different No. 12 (@) was introduced into scientific circulation, as it is related to the eponym of325 ВС АиотЕрщ Eonaiov. 8. A hypothesis about the ancestral inheritance of differents No. 13,14 (Э* Э') is proposed. These are differents No. 75-77, which probably belong to the magistrate - the father of the eponym in 216 BC MevavSpoq ЕкахсоуЪроь. In turn, we revealed ancestral inheritance of differents No. 75-77 in the 2nd century. BC. 9. A new graphic version of the different No. 15 (0) (previously considered unreadable) allowed us to propose its reading under the name of the eponym of309 BC AOrjvaiog По/.иал'ои. 10. Prof. V.M. Orlyk found different No. 26 (M) />? last group «Borysthenes». This different was interpreted as a family inheritance through generations. In turn, we revealed ancestral inheritance of differents No. 26 in the 2nd century. BC. 11. Differents No. 36, 42 (ДІ, ДІ) a prosopographic interpretation as related to the family of Dionysius received; these differents are the ancestral inheritance of coin legends (ДІО, ДЮ^ of the 4th century BC. 12. An ancestral inheritance of differential No. 57 (ИГ) as belonging to a historical person - the eponym of 195 BC Pantaklos Kleombrotov was found, which the previously obtained information confirms. 13. The prosopographical interpretation of the successively simplified series of deferents No. 62, 63, 64 (WlAlbl) as belonging to the eponymous priest Pleistrchus from the decree in honor of the Protogenes proposed. Previously, these differentials were traditionally considered unreadable. 14. The prosopographical interpretation of the different No. 65 (HP) as belonging to the eponymous priest Herodorus from the decree in honor of Protogenes proposed. Different No. 65 is the ancestral inheritance of a similar different, known on small coins of the last quarter of the IV century BC. 15. Thus, we have received new confirmations of the fact that different names (monograms, abbreviations), as well as family names, are subject to the stable tradition offamily inheritance in ancient society. In particular, we are talking about differents No. 4 and 66, belonging, respectively, to magistrates namedPolyxenus, fathers of the eponyms of Olbia in 309 and 214 BC, respectively, AQfvaioq По/v^svov, Ікєаюд По/v^evov. Also, the different No. 65 belonging to the father of the eponym 214 BC Nmpvkog Hpobrnpov is the ancestral inheritance of a similar different present on small coins of the 320s BC belonging to the father of the eponyms Olbia 302 and 301 BC, respectively, Theodektus (0єо3єктцд Hpobrnpov) and Lenaeus (Лцуаюд Hpobrnpov) from the family of Herodorus. 16. The most important result of the performed research, which goes beyond the framework of numismatic studies, is the discovery of two groups of differents (monograms). The first (with differents HP, P, В0ЕП0РІ), which belongs mainly to well-known historical figures, is related to the eponymous catalogue IPE I² 201 of the last third of IVcentury BC (the first column). The second (with differents HP, F¹, BOE), which is the ancestral inheritance of the first group and also belongs to the famous historical persons associated with the eponymous catalog IPE I² 201 around the middle of the III century BC (the second column). The indicated groups of differents (monograms) are interpreted unambiguously and are a clear confirmation of the diachronic nature of the catalog IPE I² 201. The given information may be useful for a group of «conservative» specialists, in particular the famous Moscow epigraphist V.P. Yaylenko, and/or researchers who have not yet «decided» about the nature of this catalogue.

Key words: Olbia, coins, «Borysphenes», monograms, abbreviations, onomastic, prosopography, chronology, historical context.

Вступ

Постановка проблеми й актуальність дослідження. З огляду на ареал та величезну кількість ольвійських «борисфенів», дослідження цих монет є складовою проблемою античної нумізматики загалом. Щобільше, стан розробки цієї проблеми характеризується наявністю альтернативних варіантів як стосовно хронології, так і інтерпретації багаточисельних диферентів - осібних монограм, які розташовані на реверсі «борисфенів» (Mielczarek, Orlyk, 2019; Орлик, Коцур, Цыганенко, 2019; Ніколаєв, 2020).

Аналіз останніх досліджень і публікацій Зокрема, В. О. Анохін вважав, що «борисфени» належать близько до 310-280 рр. до Р. Х. (Анохин, 1984; 1989: 2011), а О. Н. Зограф початок їхнього карбування відносив до другого десятиліття Ш ст. до Р. Х., а завершення - до 20 рр. III ст. до Р. Х. (Зограф, 1951). Своєю чергою П. О. Каришковський датував «борисфени» близько до 330-230 (235) рр. до Р. Х. (Карышковский, 1988), відповідно, В. В. Нєчитайло - 330-270 рр. до Р. Х. (Нечитайло, 2000). Є. Я. Туровський вважає, що карбування «борисфенів» розпочалося близько середини IV ст. до Р. Х., а закінчилося трохи раніше 275 р. до Р. Х. (Туровский, 2015). За V. F. Stolba, карбування «борисфенів» відбувалося в 330/325-275 рр. до Р. Х. (Stolba, 2019). Н. О. Фролова та М. Г. Абрамзон вказують, що на думку спеціалістів, «борисфени» карбувались із кінця IV ст. до Р. Х. до 220 рр. до Р. Х. (Фролова, Абрамзон, 2005). До того ж якщо звернутися до історіографії, яку читач знайде в перелічених вище працях, датування «борисфенів» фактично виявляється значно ширшим. Треба зауважити, що наші попередники керувалися переважно традиційними, суто нумізматичними методами хронологічних досліджень «борисфенів», наприклад, аналізом штемпелів тощо. Зокрема, у дослідженні диферентів використовувалася ономастика, тобто, зовсім не враховувався історичний контекст. Ономастичні дослідження диферентів, а, втім, й епіграфічних пам'яток, взагалі, відрізняються багатоваріантністю та не передбачають наявність історичного контексту; ономастична розвідка диферентів на «борисфенах» представлена у виконаної майже півстоліття тому, докторської дисертації видатного вітчизняного вченого П.О. Каришковського (Карышковский, 2003). Між тим, завдяки синхронізації епонімного каталогу IPE I² 201 (календаря Ольвії) та, відповідно, розбудови основ просопографії, останнім часом нами запроваджено у науковий обіг низку нових інструментів дослідження різноманітних епіграфічних пам'яток: просопографічна реконструкція, просопографічна інтерпретація та просопографічне датування. Сутність пропонованих інструментів полягає в дослідженні на хронологічному ґрунті епонімного каталогу IPE I² 201 виключно вузького прошарку реальних історичних осіб - переважно вихідців із вищої полісної еліти, - які традиційно, почергово виконували державні посади. Впливова історична особа залишає інформацію щодо своєї діяльності в різноманітних, майже синхронних епіграфічних пам'ятках, у тому разі, епонімному каталозі, лапідарних написах, магічних переліках, графіті, агораномних гирях та клеймах, монетних монограмах та скороченнях (диферентах). Отже, така просопографічна та хронологічна інформація і є підґрунтям для уточнення датування монет та отримання історичного контексту у вигляді ідентифікації особи монетного магістрата. Тобто, відновлений календар IPE I² 201 та основи просопографії Ольвії й є теоретико-методичною основою нашого дослідження. Останніми роками нами вже обґрунтована можливість просопографічних досліджень монетних монограм та скорочень, підсумком яких є поетапне уточнення хронології монетних емісій, переважно другої половини IV ст. до Р. Х. та встановлення участі тої чи іншої історичної особи в карбуванні, тобто, набуття історичного контексту; також, епізодично виконувалися дослідження «борисфенів» першої, другої та останньої груп (Николаев, 2014: 159-164; 218222; Ніколаєв, 20і9; 2020; 2021; 2022; Николаев, Цыганенко, 2022). Дослідження, які виконувалися нами протягом декількох років на єдиному хронологічному ґрунті - синхронізованому каталогу епонімів Ольвії IPE I² 201 - дозволили встановити, що початок емісії «борисфенів» - 330 р. до Р. Х., завершення - орієнтовно 219 р. до Р. Х. Перша група «борисфенів» датується з 330 до 319 рр. до Р. Х. включно, друга - з 307 до 301 рр. до Р. Х. включно; третя - у діапазоні 290 - 283^-12 р. до Р. Х.; четверта-шоста (37 рокових випусків) - орієнтовно з 282^-12 до 246^-12 рр. до Р. Х., включно. Також, отримані орієнтовні датування сьомої-десятої групи в діапазоні 244^-12-219 рр. до Р. Х. (Ніколаєв, 2019; 2020; 2021; 2022; Николаев, Цыганенко, 2022). Відповідно, нами була подолана альтернатива між двома найпоширеними хронологічними схемами карбування «борисфенів» - П.О. Каришковського (Карышковский, 1988) та В. О. Анохіна (Анохин, 1984). Патроніми великої групи епонімів 220-208 рр. до Р. Х. корелюють із диферентами «борисфенів» другої половини випусків п'ятої групи Наприклад, батько епоніма 217 р. до Р. Х. на ім'я Мис; Bocпop^xoп залишив диферент ВОЕ близько 250-240 рр. до н. е. тощо., підтверджуючи, згідно з законом генеалогії, їхнє датування в діапазоні 250-240 рр. до Р. Х. диференти на «борисфенах» не мають епонімного характеру, однак, приблизно 60 % з них, позначає осіб - монетних магістратів, які згідно з античною традицією в суміжні роки виконували епонімну посаду (це є характерним і для емісій «Деметра-орел, дельфін» 360-330 рр. до Р. Х. тощо). Диференти (монограми, скорочення), як і імена, підпорядковані стійкої в античному суспільстві традиції родового успадкування. Зазвичай, диференти зізнавали спрощення не тільки впродовж року, але і в разі застосування особами з наступних поколінь, пов'язаних родинними узами (наприклад, ЮКР^ЮК^Ю та ОЕО^ОЕ або АОН^АО або EYBIO^EYB або ВОІПОРІ^ВО! тощо). Припущення В. О. Анохіна про належність, що повторюються диферентів із різних груп однієї особі, яка неодноразово брала участь у карбуванні, та відповідно, про тривалість випуску «борисфенів» не більше двох-трьох десятиліть, суперечить античній традиції родового успадкування. Загалом, підсумком наших хронологічних досліджень стало те, що, з двох найбільш відомих хронологічних схем карбування «борисфенів» (П. О. Каришковського та В. О. Анохіна) ми однозначно віддали перевагу схемі Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities. Section Historical Sciences. Issue 59.

П.О. Каришковського (з незначним коригуванням). Втім, просопографічне дослідження диферентів на «борисфенах» усіх груп виконано нами вперше, тому його треба сприймати як оцінне та наближене. Після 2020 р. очевидною стала необхідність подальших досліджень із метою подолання альтернативних варіантів інтерпретації, уточнення та вдосконалення моделі в хронологічній лакуні епонімного каталогу. Необхідною була визнана ревізія інтерпретації скарбів, вивчення нових варіантів диферентів, співвідношення «борисфенів» з іншими монетами, також, подальше дослідження особливостей родового успадкування монограм та співставлення результатів нумізматичних досліджень із просопографічними. Частково перелічені вище завдання в тій чи іншій мірі були нами реалізовані (Ніколаєв, 2019; 2020; 2021; 2022; Николаев, Цыганенко, 2022). Але, все ще залишаються альтернативні варіанти інтерпретації диферентів, також деякі складні диференти не отримали просопографічну інтерпретацію тощо. Мета статті - другий етап досліджень щодо побудови хронологічної схеми карбування «борисфенів» усіх груп, зокрема, подолання деяких альтернативних варіантів просопографічої інтерпретації диферентів, також просопографічна інтерпретація декількох складних для читання диферентів. Методика дослідження -- типові наукові методи в поєднанні з власними науковими розробленнями автора із синхронізації епонімного каталогу IPE I Аналогічно розділу «§ 16. Ономастические данные монетных легенд IV-II вв. до н.э.» докторської дисертації П. О. Каришковського. Див.: (Карышковский, 2003:§ 16). 201 (календаря) та просопографії Ольвії. Наукова новизна. Висновки. Доповнено історичний контекст (іменами реальних осіб), якій містять диференти на «борисфенах», тобто, подолані деякі альтернативні варіанти інтерпретації, що виникли на першому етапі досліджень, введено до наукового обігу нові графічні варіанти диферентів та надано їхню просопографічну інтерпретацію. Відповідно, на цьому ґрунті отримала додаткові підтвердження побудована нами раніше орієнтовна хронологічна модель карбування «борисфенів». Отримані на цьому етапі нові відомості ми характеризуємо як доповнення (supplementum) до побудованої нещодавно хронологічної та просопографічної системи ольвійських «борисфенів» (Ніколаєв, 2020).

Виклад основного матеріалу

Отже, результати наших просопографічних (хронологічних) досліджень були оприлюднені у вигляді більш чи менш ймовірної гіпотези за кожним диферентом². Втім, деяка частина диферентів або зовсім не піддавалася просопографічній інтерпретації, або ж мала альтернативні варіанті тлумачення. Нижче наведені практичні результати подальших досліджень диферентів на «борисфенах» та подолання деяких альтернативних варіантів їхньої інтерпретації, також просопографічний аналіз таких диферентів. Зазначимо, що завдання з просопографічної інтерпретації усіх відомих диферентів є майже неможливим. Традиційно, для зручності розгляд «борисфенів» виконується згідно з класифікацією П. О. Каришковського (Карышковский, 1988: 81). Також відбивання хронологічної похибки (без кількісної зміни) зазнало переважне коригування, наприклад, 255^-12 рр. до Р. Х. замість 243+¹² рр. до Р. Х.

Група І (Карышковский, 1988: 81. № 1-14).ссЕ (Карышковский, 1988: 81. №№ la, 1, 2). Інтерпретація, датування: (Николаев, 2014; Ніколаєв, 2020; 2021).4 (Карышковский, 1988: 81. № 3). В початковому варіанті інтерпретації цього диференту ми припускали особу епоніма 337 р. до Р. Х. на ім'я ФіХтр^ Л8ЮV^8ou. Втім, дещо засмучувала хронологічна відстань приблизно у 10 років між епонімією та посадою магістрата, що суттєво підвищувало ризик інтерпретації (Ніколаєв, 2020: 19). Дослідження репрезентативної вибірки «борисфенів» із диферентом № 3, однак, показало, що ліве та праве півкола так званої літери фі практично ніколи не виконуються симетричними Пропонуємо читачеві порівняти диферент № 3 з диферентом № 21 (ФІ), у якому літера фі завжди виконується із симетричними півколами. (малюнок 1). З урахуванням нової інформації про те, що півколо в монограмах зображає, також, і повне коло, також про необов 'язкове зображення внутрішньої крапки в літері тета (Ніколаєв, 2020: 20) пропонуємо тлумачення диференту № 3 як 0Р, що відповідає скороченому імені Трасидам. Відповідно, магістратом із диферентом № 3 на «борисфені» може бути історична особа із могутнього роду Аристократидів, епонім 333 р. до Р. Х. 0рааибара<; Apfoxrovo^. Датування можливе за порядком розташування: майже 329 р. до Р. Х.

Мал. 1. Диферент №3 на «борисфені» не є літерою фі, оскільки має яскраво виражені несиметричні півкола. Фото з приватної збірки.

РГ Не виключена також участь в монетній магістратурі синів цього Поликсена, див нижче інтерпретацію диференту № 15, та альтернативний варіант інтерпретації диференту № 23 (Ніколаєв, 2020: № 23). (Карышковский, 1988: 81. №4): в монограмі читаються літери пі та омікрон. Раніше нами були показані вірогідні альтернативні варіанти просопографічної інтерпретації диференту №4 (Ніколаев, 2020: № 4; 2021: 146). Зокрема, розглядалися імена можливих магістратів: епонім 332 р. до Р. Х. Посидоній Епікратів (noostSrovio^ 'Елжратои) із роду Посидоніїв, епонім 330 р. до Р. Х. Полимнест Менонів (ПоХирурато^ Msvrovo^) із невідомого роду та батько епоніма 309 р. до Р. Х. Афенея Поликсенова (A9pvaio^ ПоХи^ои) із роду Поликсенів - такій собі ПоХй^о^ той 5sivo^. Окрім того, під час вивчення диференту № 4 нами прийнято гіпотезу про те, що подібний до нього за графікою диферент № 66 є його родовим успадкуванням. Дуже важливо, що диферент № 66 інтерпретується як належний до рельної історичної особи - батька епоніма 214 р. до Р. Х. Гікесія Поликсенова ('Ікєаіо^ ПоХи^ои) із роду Поликсенів. Звідси, цілком реальною є гіпотеза про участь Поликсенів у монетній магістратурі: диференти «борисфенів» № 4 (орієнтовно 328 р. до Р. Х.) та № 66 (орієнтовно середина III ст. до Р. Х.) належать реальним історичним особам - однойменним діду та онуку на ім'я ПоХи^^о^ той бє^о^, згідно із законом генеалогії, традиції успадкування родових імен та традиції успадкування професійної діяльності⁴ (Ніколаєв, 2020).

Існують нові варіанти монограми, у яких омікрон зображено у вигляді півкола (малюнок 2).

Досліджувана нами монограма зустрічається і на тетрадрахмі, що її В. О. Анохін датує 330-325 рр. до Р. Х. (див.: Анохин, 2011: № 277) Не маючи підстав, практично, ігноруючи диференти на монетах, «борисфен» з аналогічним диферентом В. О. Анохін відносить до 310-280 рр. до Р. Х. (Анохин, 2011: № 297).. Поряд із цією монограмою на реверсі тетрадрахми присутня монограма у вигляді ретроградної літериро із крапкою в півколі. На нашу думку, з урахуванням нової інформації про те, що півколо в монограмах зображає, також, і повне коло (Ніколаєв, 2020: 20) гіпотетичне тлумачення цієї монограми (з урахуванням наявності точці в півколі), можливе літерами тета та ро тобто 0Р. Таке скорочення хронологічно відповідає особі епоніма 333 р. до Р. Х. 0рааибара<; Ap^aтюvо^ із могутнього роду Аристократидів та, як попередня робоча гіпотеза, є ще однією позначкою цього магістрата, поруч із зображеною на монеті (Анохин, 2011: 280) - Р®1. Отже, наша інтерпретація цих двох монограм на тетрадрахмі суттєво відрізняється від ономастичної інтерпретації П. О. Каришковського, як літер ПОР, що відповідають невідомим в Ольвії іменам (див.: Карышковский, 2003: 139).

Гіпотезу про те, що диферент № 66 є родовим успадкуванням диференту № 4 треба вважати прийнятною. Отже, хронологічно диференти № 4 та № 66 різняться на два покоління та належать, як найбільш ймовірний варіант, двом однойменним діду та онуку, на ім'я Поликсен із другорядного роду Поликсенів. Датування диференту № 4 за порядком розташування: близько 328 р. до Р. Х.

Мал. 2. Різновид диференту №4 на «борисфені» із зображенням омікрон у вигляді півкола. Фото з приватної збірки.

ольвінський борисфен

Пропонуємо обережну та попередню гіпотезу про належність диференту до магістрата на ім'я AyaGivog Avxippaxopog, що був епонімом у 327 р. до Р. Х. Основою для гіпотетичної інтерпретації цього досить складного диференту є просопографічна інформація із синхронізованого епонімного каталогу, також малюнок цього диферента за В. О. Анохіним (Анохин, 2011: № 298). Гіпотезу про те, що диференти №№ 70-73 є родовим успадкуванням диференту № 5 треба вважати прийнятною з огляду на закон генеалогії. Датування за порядком розташування: близько 327 р. до Р. X. В (Карышковский, 1988: 81. № 6). Зв'язку з епонімами каталогу ІРЕ І² 201 не виявлено. З огляду на існування свинцевого «борисфену» Див.: URL: https://www.academia.edu/25981633 зі спрощеним варіантом диференту В, раніше ми пов'язували його інтерпретацію з ім'ям Вротакод із невідомого роду, що зафіксовано в синхронному магічному переліку (Belousov, Dana, Nikolae v, 2016: 167-177). Але, дещо засмучує, що це ім'я не відноситься до «аристократичних». Останнім часом, з урахуванням практики зображення омікрон у вигляді півкола (див. диференти № 4 і, ймовірно, №№ 28, 29), пропонуємо більш надійний, втім, гіпотетичний варіант інтерпретації: спрощене скорочення ВО або В імені ВОЕПОРІ(ХОЕ), що виявлене на синхронному оболі (Столба, 2020: 208-209). Датування за порядком розташування: близько 326 р. до Р. X. магічному переліку IGDOlb 103 (Ніколаєв, 2020). Але, внаслідок малої кількості осіб та відсутності їхніх патронімів датування переліку IGDOlb 103 має високий ризик та може бути лише одним із варіантів (Николаев, 2016: 258-259). Вводимо до наукового обігу новий графічний варіант І диференту № 10 (малюнок 3). Раніше ми помилково відносили його до графічного різновиду диференту №9. Диферент № 10 на «борисфені», ймовірно, як варіант, може бути родовим успадкуванням рідкісного скорочення на монеті «Деметра-орел, дельфін». Існує нагальна потреба порівняльного дослідження штемпелів з головним диферентом та його новим різновидом. Датування за порядком розташування: близько 322 р. до Р. Х.

Мал. 3. Новий різновид диференту № 10. Фото з приватної збірки.

R (Карышковский 1988: 81. № 11). Не підлягає сумніву, що диферент № 11 розкривається розповсюдженими іменами, що починаються на Ар... Однак, надійній просопографічній інтерпретації цей диферент не піддається. Ймовірно, як варіант, це може бути магістрат та епонім 315 р. до Р. Х. на ім'я Apfaxrov ©єокХєои^ із могутнього роду Аристократидів. Як головний аргумент, на користь Аристократидів та, відповідно, Аристона Феоклова Крім Феокла Аристонова, епонімний каталог утримує «найближчі» в хронологічному плані імена, що починаються на Ар... лише у 346 та 344 рр. до Р. Х. та у 311 р. до Р. Х. свідчить наявність аналогічного диференту на срібних тетрадрахмах (Анохин, 2011: № 278; приблизно 325-320 рр. до Р. Х.); що їх випускала вища еліта. Диферент відомий, також, на монетах із стрільцем (Анохин 2011: № 229). Але, вкотре ігноруючи збіг диферентів або монограм на різних, хронологічно близьких емісіях, В. О. Анохін довільно датує монети зі стрільцем 360-350 рр. до Р. Х., тетрадрахмы із такими ж монограмами - 325-320рр. до Р. Х., а «борисфени» з диферентом № 11 (Анохин, 2011: № 302) відносить до 310-280рр. до Р. Х. (sic). Належність «стрільців» з монограмою № 11 до 330-327 рр. до Р. Х. переконливо довів В. Ф. Столба через комплексний аналіз (Stolba, 2015). Датування диференту № 11 за порядком розташування: близько 321 р. до Р. Х. Звертаємо увагу читача на мінімальний хронологічний розрив між нашим датуванням та датуванням В. Ф. Столби. Відповідно, близько 321 р. до Р. Х. датується і «стрілець» (Анохин, 2011: № 229) Звертаємо увагу читача на те, що диферент № 11 в ретроградному варіанті присутній й на тетрадрахмі (Анохин, 2011: № 278), що її видавець датує 325-320 рр. до Р. Х. Залишаємо відкритим питання про тотожність цих двох монограм..

Ймовірно, як родове успадкування, аналогічна монограма з'являється на сріблі (Анохин, 2011: №№ 455, 463), що його В. О. Анохін датує 210-200 рр. до Р. Х., також і на сріблі (Анохин, 2011: № 478), що датується цим дослідником 190-180 рр. до Р. Х. Аналогічну монограму В. В. Нечитайло датує 180-150 рр. до Р. Х. (Нечитайло, 2000: №№ 490, 510). Важливим історичним фактом, що свідчить на користь інтерпретації диферента № 11 як належного до Аристократидів, є події кланової боротьби та «відродження» роду Аристократидів на початку другого століття до Р. X. (Николаев, 2014).

(Карышковский 1988: 81. № 12). Вводимо до наукового обігу новий ускладнений варіант диференту який має спільні риси з раніше відомими. Читається він як Диотєфп^ 'Еотіаіои з урахуванням сталого принципу: всередині перша літера імені горизонтально, зовні - скорочення прізвища. Ця історична особа, також виконувала епонімну посаду у 325 р. до Р. Х. Наявні різновиди диферентів магістрата Диотвфр^ 'Еотіаіои свідчать про практику використання не тільки послідовно спрощуваних упродовж року диферентів, а й про практику використання різних варіантів диференту одного й того ж магістрата в різних синхроних випусках, графічні варіанти яких суттєво відрізняються Останній диферент використовувався в синхроних монетах інших випусків (Нечитайло, 2000: № 216)..

3*3^ (Карышковский, 1988: 81. №№ 13, 14). Схожі диференти №№ 75-77 близько 247-235 рр. до Р. Х., очевидно, є прикладом родового успадкування та належать вони до реальної історичної особи - батькові епоніма 216 р. до Р. Х. на ім'я MsvavSpo^ Екатшуирои. Більш того, ланцюг родового успадкування продовжується і нижче. Так, аналогічна монограма присутня на сріблі (Анохин, 2011: № 452, 458), що його дослідник датує 200-190 рр. до Р. Х. тобто, згідно із законом генеалогії через одне покоління. Реальна історична особа, яка може претендувати на посаду магістрата у 200-190 рр. до Р. Х., нам невідома, але цей історичний період пов 'язується із набуттям впливу розгалуженим родом Пантаклів- Клеомбротів (Николаев, 2014: 270).

Група II (Карышковский, 1988: 81. № 15-21). 0 (Карышковский, 1988: 81. №15). На думку П. О. Каришковського та Н. О. Фролової й М. Г Абрамзона цей диферент не піддіється читанню (Карышковский, 2003; Фролова, Абрамзон, 2005: 229). Останнім часом, на грунті нового різновида цього доволі складного диференту @ (малюнок 4) ми сформували гіпотезу про його розкриття. Якщо звернутися до принципу побудови диферентів, можливо з'ясувати, що найчастіше ім 'я магістрата розташоване у середині монограми горизонтально, а патронім - зовні. При цьому літери, що позначають ім'я мають не вертикальне, а горизонтальне розташування. Отже, врахування цього принципу дає змогу у внутрішній частині диференту № 15 бачити початкові літери альфа і тета, які зовні обрамляє, ймовірно, літера пі. На малюнку, що його виконав П. О. Каришковський (Карышковский, 1988: 81. № 15) розташована горизонтально альфа має поперечну гасту. Ймовірно, П. О. Каришковський не мав інформації про наявність нового різновиду диференту № 15 (малюнок 4), в якім, замість поперечної гасти альфи зображене коло (символізує літеру тета без внутрішньої крапки). Відповідно, ці літери можливо ототожнити з виконанням магістратської посади історичною особою на ім'я AOpvaio^ ПоХи^цуои, що був епонімом у 309 р. до Р. Х. та походив із другорядного елітного роду Поликсенів. З урахуванням найімовірнішої інтерпретації диференту №4 ім'ям ПоХй^о^ той Sstvo^, тобто батька цього Афенея Нижче читач знайде інформацію про родове успадкування диференту № 4. Мається на увазі подібний до нього диферент № 66, якій належить батькові епоніма 214 р. до Р. Х. Ікєсіо^ ПоХн^єуон з роду Поликсенів., гіпотеза отримує додаткові важелі. Датування за порядком розташування: близько 307 р. до Р. Х. Спільний лицьовий штемпель із наступним диферентом № 16, однозначно, є перехідним.

Мал. 4. Новий різновид диференту № 15, в якім замість поперечної гасти альфи зображене коло. Фото з приватної збірки.

N (Карышковский, 1988: 81. №16). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ІФІ(Карьшіковский, 1988: 81. №17). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Ж (Карышковский, 1988: 81. №18). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

fa (Карышковский, 1988: 81. №19). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020). Необхідно розрізняти цей диферент та монограму на тетрадрахмі 325 -320 рр. до Р. Х. (Анохин 2011: №2 278). Монограма на тетрадрахмі, також виконана у вигляді літер альфа та ро в лігатурі, але літера ро виконана з наклоном вправо. В. О. Анохін, на нашу думку, обґрунтовано розрізняє ці монограми (Анохин, 1989: табл. XXXII, №15, № 26).

IK (Карышковский, 1988: 81. №20). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ФІ (Карышковский, 1988: 81. №21). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Група III (Карышковский, 1988: 81. №№ 22-27).

fa (Карышковский, 1988: 81. №22). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Ю (Карышковский, 1988: 81. №23). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ПО (Карышковский, 1988: 81. №24). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Е¹ (Карышковский, 1988: 81. №25). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ЛА (Карышковский, 1988: 81. №26). Диферент утримує літери, чи то Ла..., чи то Ма....; просопографічна інтерпретація його на даному етапі є неможливою. Нещодавно проф. В. М. Орликом Орлик В. М. До питання існування грошового обігу на території Дніпровського Правобережного лісостепу (V-I ст. до н. е.). Історія, археологія, інформаційна, бібліотечна та архівна справа: актуальні проблеми науки та освіти: тези доповідей І Міжнародної наукової конференції, 13 травня 2020 р. Кропивницький, 2020. 184 с. Також, див.: Анохин № 467; можливо повторне виконання посади магістрата. опублікований подібний до нього диферент (малюнок 5), однак, приналежний до останніх груп. Розгляд диферентів №№ 26, 27, 33, 34 спільно з диферентами №№ 90, 91, 92 та новим екземпляром, дає змогу зробити висновок про їхнє родове успадкування. Щобільше, звертаємо увагу читача, що такий же диферент присутній й на сріблі, яке В. О. Анохін датує 200-190 рр. до Р. Х., а В. В. Нечитайло -185-150 рр. до Р. Х. (Анохин, 2011: № 467; Нечитайло, 2000: № 519). На жаль, поки що наші просопографічні дослідження не дають змогу ідентифікувати цей диферент з реальною історичною особою. Втім, відстоювані нами положення дають змогу прийняти попередню гіпотезу про родове успадкування і в цьому випадку. Отже, є відомою низка з трьох різних монет, що мають однаковий диферент та хронологічно охоплюють п 'ять поколінь: перше, третє та п'яте. Відповідно, датування срібла з досліджуваним диферентом, згідно з законом генеалогії (через проміжне покоління), більш ймовірно у варіанті В. В. Нечитайла - близько 170-160 рр. до Р. Х.

EY(Карышковский 1988: 81. №27). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв 2020).

Група IV (Карышковский, 1988: 81. №№ 28-40).

1 ї (Карышковский, 1988: 81. № 28, 29). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

NA (Карышковский, 1988: 81. № 30). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

'о'.А (Карышковский, 1988: 81. № 31, 32). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АРІ АР WP (Карышковский, 1988: 81. №№ 33, 34). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

EK (Карышковский, 1988: 81. № 35). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв 2020).

ЛІ (Карышковский, 1988: 81. № 36). Скорочення ЛІ, ймовірно, розкривається характерним ім'ям найвпливовішого роду Діонісіїв. Особливістю роду Діонісіїв в догетській Ольвії було успадкування родових імен від батька до сина, а не від діда до онука - Aiovuoiog Aiovooiou (Николаев, 2008; 2014). Це ускладнює ідентифікацію скорочення Наша початкова модель помилково передбачала, що скорочення на оболі з емблемою «істрійського» типу AIO(N) (Ніколаєв, 2019: 16) залишив епонім 355 р. до Р. Х. Aiovnoio^ Арю'шбои з роду Діонісіїв.. Втім пропонуємо оптимальний з точки зору генеалогії та хронології варіант тлумачення скорочення ЛІ:

- скорочення на «чашці» ЛІО (Анохин, 2011: № 201) належить магістрату, що був епонімом у 355 р. до Р. Х. на ім'я Aiovuoioq Аploт8^8ou з роду Діонісіїв;

- скорочення на оболі ЛЮN (Анохин, 2011: № 251) належить батькові епоніма 303 р. до Р. Х. на ім'я ФіХоррХо^ Aiovuofou. Відповідно, обол зі скороченням ЛІО^) розрахунково датується приблизно 333 р. до Р. Х.

- своєю чергою, диферент ЛІ (Карышковский, 1988: 81. № 36) є спрощеним успадкуванням скорочень ЛІО, ЛІО№ Розглядаючи подібні та хронологічно близькі диференти ЛІ (№36 та № 42), можливо запропонувати гіпотезу про їхнє тлумачення на основі декрету ВСН 1928: 52 Дельфійського святилища Аполлона на честь, зокрема, проксена та евергета, ольвіополіта Діонісія, сина Діонісія Відомою особливістю роду Діонісіїв є успадкування родових імен не тільки від діда до онука, але й від батька до сина (Николаев, 2014)., що датується 252-251 рр. до Р. Х. Водночас скорочення № 36 належить до батька, а скорочення № 42, відповідно, до сина Втім, можливий варіант віднесення обох диферентів до батька чи до сина. позначаючи ольвійський етап діяльності Діонісіїв. З урахуванням подій кланової боротьби та тимчасової поразки Діонісіїв від Аристократидів (Николаев, 2020), датування «борисфенів» із диферентами № 36 та № 42, «тяжіє» до 270-260 рр. до Р. Х. Безумовно, це лише одна з гіпотез, яка відповідає хронології. Диференти №№ 36, 42 за порядком розташування датуються 277-261 рр. до Р. Х.

ОЕ (Карышковский, 1988: 81. № 37). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

НГ Н" (Карышковский, 1988: 81. № 38). Зв'язку з реальними історичними особами не виявлено; датування: (Ніколаєв, 2020).

R ^ R⁵ (Карышковский, 1988: 81. №№ 39, 40, 41). Зв'язку з реальними історичними особами не виявлено; датування: (Ніколаєв, 2020).

Група V (Карышковский, 1988: 81. № 41-68)..

ЛІ (Карышковский, 1988: 81. № 42). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АЛ (Карышковский, 1988: 81. № 43). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

0EY (Карышковский, 1988: 81. № 44). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ЛЕ (Карышковский, 1988: 81. № 45). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

NОY NО (Карышковский, 1988: 81. №№ 46, 47). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АК(Карышковский, 1988: 81. № 48). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ІК (Карышковский, 1988: 81. № 49). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АР(Карышковский, 1988: 81. № 50). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

МОІ МО (Карышковский, 1988: 81. № 51). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ФП (Карышковский, 1988: 81. № 52). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Е¹(Карышковский, 1988: 81. № 53). Інтерпретації не піддається; датування: (Ніколаєв, 2020).

М (Карышковский, 1988: 81. № 54). Інтерпретації не піддається; датування: (Ніколаєв, 2020).

її (Карышковский, 1988: 81. №№ 55, 56). Інтерпретації не піддається; датування: (Ніколаєв, 2020).

W (Карышковский, 1988: 81. № 57). Родове успадкування диференту № 57 зустрічається на монеті з легендою ВЕЕ (Анохин, 2011: №№ 486, 487), що, ймовірно, належить епоніму 195 р. до Р. Х. Пантаклу Клеомбротову. Це є підтвердженням

просопографічної інтерпретації диференту № 57.

ME (Карышковский, 1988: 81. № 58). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

MH (Карышковский, 1988: 81. № 59). Зв'язку з реальними історичними особами не виявлено; датування: (Ніколаєв, 2020).

N1 (Карышковский, 1988: 81. № 60). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АО(Карышковский, 1988: 81. № 61). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

1^1 ШЫ (Карышковский, 1988: 81. №№62, 63, 64: раніше ми відмовлялися від просопографічної інтерпретації цього диференту і його різновидів (Ніколаєв, 2020: №№ 62, 63, 64). Однак, при сумісному розгляді з наступним диферентом (№ 65) можливо запропонувати достатньо обережну гіпотезу На нашу думку, в диферентах №№ 62, 63, 64 присутні літери пи, лямбда, епсилон та сигма). Відповідно,

диференти №№ 62,63, 64 можливо читати як послідовне спрощення імені ПХєіотархо^:

ПЛЕЕТА^ПЛЕЕ^ПЛ. про зв'язок диферентів з ім'ям магістрата Плейстарха (ПХєютархо^ той Sstvo^), булим, також, епонімом (див. декрет IPE I² 32 на честь Протогена). Датування за порядком розташування в групі - 255^-12 (255-243) рр. до Р. Х. потрапляє у розрахунковий період активності реальної історичної особи - Плейстарха: 277247 рр. доР. X. (Николаев, 2014: 188-189).

И³ (Карышковский 1988: 81. № 65). на перший погляд, в просопографічній інтерпретації диференту № 65 присутня альтернатива (Ніколаєв, 2020: 32-33), пов'язана з великою кількістю імен, що починаються на 'Нр... Однак, при сумісному розгляді з диферентом № 64, з урахуванням інформації про те, що епонімія Плейстарха та Геродора з декрету IPE I² 32 на честь Протогена, ймовірно, виконувалася у суміжні роки (з урахуванням відомої гіпотези В. В. Латышева), як варіант, в диференті № 65 читаємо перші літери імені 'Нробюро^ той Sstvo^. Реальною історичною особою, що відповідає такому диференту може бути батько епоніма 212 р. до Р. Х. Стафіла Геродорова (ЕтафиХо^ Нробюрои) з роду Геродорів. У такому разі спрощений розрахунок піку активності Геродора - 254^-12 (254-242) р. до Р. Х., абсолютно збігається з датуванням диференту № 65 за порядком його розташування Див.: (Николаев, 2014: 200, 272). При цьому, видаляємо неточність і вказуємо вірний фрагмент стемми роду Геродорів: жрець Геродор з декрету на честь Протогена є батьком епоніма 212 р. до Р. Х. Стафіла Геродорова (видаляємо необгрунтовано уведене покоління та, відповідно, коригуємо на зниження період активності жреця Геродора). В цьому варіанті стемма Геродорів буде відповідати закону генеалогії: ©єобєктд^ 'Нробюрои, епонім 302 р. до Р. Х. та Л^аіо<; Нробюрои, епонім 301 р. до Р. Х. ^ 'Нробюрои той бєКо<;, жрець- епонім з декрету на честь Протогена ^ ЕтафнТо^ Нробюрои, епонім 212 р. до Р. Х.).. Більш того, датування монет зі стрільцем, встановлене на основі комплексного аналізу В. Ф. Столбою (Stolba, 2015) відповідає реальній історичній особі - батькові епонімів 302 та 301 рр. до Р. Х., відповідно, Теодекта (©еобектр^ Нробюрои) та Ленея (Л^аіо^ Нробюрои) з роду Геродорів на ім'я Нробюро^ та хронологічно підтверджує наявність родового успадкування. Відповідно, диферент № 65 є родовим успадкуванням аналогічної монограми, що присутня на монетах зі стрільцем з луку.

F (Карышковский, 1988: 81. № 66): виразно читаються початкові літери імені, що починається на По.... «Історіографія» подолання альтернативи в інтерпретації цього диференту наведена в статті (Ніколаєв, 2020), також, в лемі до диференту № 4 (див. вище). Згідно з нашою хронологічною моделлю, магістрат - батько епоніма 214 р. до Р. Х. на ім'я 'Ікєоіо^ ПоХи^^ои. Відповідно, розрахунковий пік активності магістрата Поліксена «тяжіє» до 244 р. до Р. Х. Не виключаємо виконання цим Поликсеном у суміжні роки й посад епоніма, також агоранома (в хронологічній лакуні каталогу епонімів).

Диферент № 66 є подібним до диференту № 4, тобто є його родовим успадкуванням. Звертаємо увагу читача на відмінності у графічному зображенні диферентів № 4 (орієнтовно 328 р. до Р. Х.) та № 66 (орієнтовно середина III ст. до Р. Х.), зокрема, в диференті № 66 літера пі є широкою, а вертикальні гасти її виконані короткими. Це є палеографічною ознакою того, що хронологічно диференти № 4 та № 66 істотно різняться (через покоління) та належать двом однойменним діду та онуку, на ім'я Поликсен з роду

Поликсенів. Датування монет із диферентом № 66 за порядком розташування - 253^-12 (253241) р. до Р. Х. Це достатньо близько до просопографічного датування.

EY (Карышковский, 1988: 81. № 67). Інтерпретація (альтернативна), датування: (Ніколаєв, 2020).

ВОЕ (Карышковский, 1988: 81. № 68). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Група VI (Карышковский, 1988: 81. № 69-78).

(Карышковский 1988: 81. № 69). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Й (Карышковский, 1988: 81. №№ 70-73). Зв'язку з реальними історичними особами не виявлено; датування: (Ніколаєв, 2020).

44 (Карышковский, 1988: 81. № 74). Гіпотетично - літери А, I, Q. Інтерпретація, датування: (Ніколаєв 2020).

^ЇЕ^Г ^ (Карышковский, 1988: 81. № 75-77). Впадає в око схожість диферентів №№ 75-77 з диферентами №№ 13-14 магістрата та епоніма 320 р. до Р. Х. на ім'я 'Екатєюу ПаутакХєои^ з розгалуженого роду Пантаклів-Клеомбротів. Це, очевидно, є фактом родового успадкування. Реальна особа, епонім 216 р. до Р. Х. MsvavSpo^ 'Екатюуццои з гілки роду Пантаклів-Клеомбротів має патронім, що відповідає диферентам №№ 75-77. Спрощений розрахунок піку активності батька цього Менандра - Гекатеоніма - «тяжіє» до 246 р. до Р. Х. Датування диферентів № 75-77 за порядком розташування - 235 р. до Р. Х.

Звертаємо увагу на те, що ланцюг родового успадкування імені Гекатеон продовжується й нижче. Так, аналогічна (але дещо спрощена) монограма присутня на сріблі (Анохин, 2011: № 452), що його дослідник датує 200-190 рр. до Р. Х. Цей історичний період пов'язується, зокрема, з підйомом розгалуженого роду Пантаклів-Клеомбротів (Николаев, 2014: 270). В підсумку, родове успадкування характерного імені 'EKaxsrov роду Пантаклів- Клеомбротів фіксується тричі, при цьому, згідно з законом генеалогії, через одне покоління, тобто від діда до онука.

ІОМ (Карышковский, 1988: 81. №78). Зв'язку з реальними історичними особами не виявлено; датування: (Ніколаєв, 2020).

Група VII (Карышковский, 1988: 81. № 79-81).

АН (Карышковский, 1988: 81. № 79). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв 2020).

't'l 4^s (Карышковский, 1988: 81. №№ 80, 81). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Групи VIII, IX, X (Карышковский, 1988: 81. № 82-93).

АА (Орлик, 2020): цей диферент (малюнок 5) не врахований П. О. Каришковським та В.О. Анохіним; він введений до наукового обігу лише у 2020 р. проф. В. М. Орликом. Диферент є родовим успадкуванням диференту № 26 на «борисфені» третьої групи, що датується не раніше 290 р. до Р. Х., та, відповідно, не пізніше 283^-12 рр. до Р. Х. На жаль, просопографічна інтерпретація цього диференту та його успадкувань на даний час не можлива. Своєю чергою, родовим успадкуванням цього нового диференту є срібні монети (Анохин, 2011: № 467; 200-190 рр. до Р. Х. Нечитайло, 2000: № 519; 185-150 рр. до Р. Х.).

Мал. 5. «Борисфен» однієї з останніх груп із диферентом АА, що є родовим успадкуванням диференту № 26. Фото проф. В. М. Орлика.

1^ (Карышковский, 1988: 81. №№ 82, 83). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Мті МН (Карышковский, 1988: 81. №№ 84, 85). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

МібМ-ВМЇ (Карышковский, 1988: 81. №№ 86, 87, 89). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

N't (Карышковский, 1988: 81. № 88). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

EYM (Карышковский, 1988: 81. № 90). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

АРІ АР (Карышковский, 1988: 81. №№ 91, 92). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

ЕПІ (Карышковский, 1988: 81. № 93). Інтерпретація, датування: (Ніколаєв, 2020).

Джерела і література

Анохин В. А. «Борисфены» и их место в монетной системе Ольвии. Античная культура Северного Причерноморья: сб. науч. тр. / АН УССР, Ин-т археологии; [редкол.: Крыжицкий С.Д. (отв. ред.) и др.]. К.: Наук. думка, 1984. С. 3-36.

Анохин В. А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. К.: Наук. думка, 1989. 128.

Анохин В. А. Античные монеты Северного Причерноморья: каталог; Нац. акад. наук Украины, Ин-т археологии. К.: Стилос, 2011. 328 с.

Зограф А. Н. Античные монеты. М., 1951.

Карышковский П. О. Монеты Ольвии: очерк денежного обращения Северо-Западного Причерноморья в античную эпоху; АН УССР. Одес. археол. музей. К.: Наук. думка, 1988. 166 с.

Карышковский П. О. Монетное дело и денежное обращение Ольвии. Одеса, 2003.

Нечитало В. В. Каталог античных монет Ольвии. VI в. до н.э. - ІІІ в. н.э.: каталог. Київ, 2000. 91 с.

Николаев Н. И. Просопография Ольвии Понтийской V в. до н. э. - І в. н. э.: (монография в двух книгах). К., 2014.

Ніколаєв М. Ономастика та просопографія у відновленні монетних монограм (на прикладі Ольвії). Український нумізматичний щорічник. 2019. Вип. 3 С. 8-9.

Ніколаєв М. Хронологія ольвійських «борисфенів». Український нумізматичний щорічник. 2020. Вип. 4. С. 14-42.

Ніколаєв М. Тезаврація скарбів «борисфенів» на території ольвійської хори: історичний контекст. Український нумізматичний щорічник. 2021. Вип. 5..

Ніколаєв М. Щодо епонімного датування монет Ольвії V-I ст. до Р. Х. Український нумізматичний щорічник. 2022. Вип. 6.

Николаев Н., Цыганенко Л. Клад ольвийских монет из долины р. Кучурган: новая интерпретация. Revista Arheologica, serie noua, vol. 2022. XVIII. Nr. 1. С. 34-41.

Орлик В., Коцур В., Цыганенко Л. Клад ольвийских монет «борисфенов» найденный в Городищенском районе Черкасской области весной 2018 года. Acta Archaeologica Lodziensia. 2020. Nr 65. С. 37-48.