Повсякденне життя вищої школи Києва у роки першої світової війни: зміни в кадровій політиці та матеріальному становищі студентів і викладачів

У цьому зв'язку не можна не зазначити, що незабаром вже українська влада, попри ще більш скрутну ситуацію (зокрема - відсутність золотого запасу та інших резервів, які були у розпорядження імперської влади), підійшла до цього питання значно лояльніше та більш щедро. Так, Директорія УНР надавала співробітникам закладів освіти різноманітні види матеріальної допомоги, зокрема, «одноразову допомогу на різдвяні свята 1919 р. … у розмірі одномісячного утримання з усіма надбавками», для чого навіть був виданий спеціальний закон (Держархів м. Києва, ф. 153, оп. 8, спр. 1644, арк. 1). Натомість, з поверненням російської (тепер більшовицької) влади навесні 1919 р., остання заявила про відсутність коштів для таких виплат (Держархів м. Києва, ф. 153, оп. 8, спр. 1644, арк. 14), хоча не шкодувала їх на підготовку «світової революції».

Продовольча та загалом економічна криза особливо загострилась взимку 1916-1917 рр. та набула нездоланного характеру, що визнає й новітня історіографія (Литвин (голова), Боряк, Геєць та ін.; Смолій (відп. ред.); Балабушевич, Баран & Баран, (т. 2), 2011, с. 84). Це було наслідком як наростаючого дефіциту товарів масового споживання, внаслідок їх недовиробництва та вичерпання довоєнних резервів, так і складних кліматичних умов. Так, з рапорту окружного гірничого інженера Горлівського гірничого округу своєму керівництву від 9 січня 1917 р. слідувало, що лише впродовж листопада 1916 р. ціни на продовольчі товари, порівняно із довоєнним, зросли на 100-300%, а на промислові товари - на 300-900%. Зокрема, цукор, який в українських губерніях вироблявся у надлишку, подорожчав на 100%, м'ясо - на 110%, найбільш масовий продукт харчування - хліб зріс у ціні на 100-120%; молочні продукти, сало та яйця - на 300%; олія соняшникова - на 300-400%; тоді як заробітна платня зросла лише на 50-70% (Велика війна 1914-1918 рр., 2015, с. 413-414). Отже, розрив між ростом доходів і цін посилювався, закономірно посилюючи зубожіння населення, а отже й незадоволення владою. При цьому ці настрої передавались від цивільних, що перебували у тилу, до військових і негативно впивали на настрої останніх. Наприклад, у донесенні військово-цензурного відділу штабу 12-ї армії від 19 січня 1917 р. серед усього іншого зазначено, що в листах з тилу до солдат діючої армії «червоною стрічкою проходить скарга на дорожнечу, на нестачу продуктів першої необхідності» (Велика війна 1914-1918 рр., 2015, с. 130).

При цьому влада Російської імперії сама позбавила себе важливої статті внутрішніх надходжень, ввівши заборону на продаж алкогольної продукції з 22 серпня 1914 р. і до закінчення війни (Литвин (голова), Боряк, Геєць та ін.; Смолій (відп. ред.); Балабушевич, Баран & Баран, (т. 2), 2011, с. 66), що водночас завдало удару і по цій галузі виробництва, викликавши ланцюгову реакцію у легкій та харчовій промисловості.

Тож ще до 1917 р. Російська імперія підійшла до свого краху, також і відштовхнувши студентство та професуру. Навіть та їх частина, що зберегла імперський патріотизм чи ідентичність, була індиферентною, оскільки матеріальна скрута змушувала їх думати не про політичні перспективи, а про банальне виживання.

професорсько-викладацький студент матеріальний

Висновки

Встановлено, що Перша світова війна призвела до посилення директивної політики Російської імперії щодо вищої школи Києва. Це проявилось у нав'язуванні владою вишам кого приймати на навчання, а кого ні. Зокрема, підлягали негайному звільненню студенти, котрі походили з країн ворожого табору. Щоправда, вже з перших місяців війни в цьому пункті було зроблено виняток для осіб слов'янської національності (спочатку для чехів, а потім і для інших), якщо вони переходили у російське підданство.

Так само звільнялись з посад у закладах освіти, з подальшим засланням до Сибіру, викладачі, котрі мали німецьке походження. Відсутність серед цієї категорії підданих інших ворожих держав засвідчила, що саме з Німецькою імперією існували найтісніші відносини.

Загалом, у питанні репресій влада Російської імперії виходила не з на- явних у репресованих політичних поглядів, а з їх етнічної приналежності чи підданства, що було безглуздо і збільшувало масштаб репресій. Це проявилось і в розкручуванні нею шовіністичних та антисемітських настроїв, що знайшло підтримку в найменш освічених групах. Однак у підсумку, по мірі затягування війни, в суспільстві зростало усвідомлення, що у такий спосіб влада Російської імперії прагнула перекласти відповідальність в поразках та негативному впливі війни на суспільство із себе на національні меншини. Тож це почало підривати її авторитет. Принагідно можна припускати формування своєрідного комплексу провини перед єврейською громадою за тривалі її гоніння, що почасти пояснює успіх в подальшому на постімперському просторі тих політичних лідерів, які мали єврейське походження.

Ще більшого удару авторитету імперської влади завдало погіршення рівня життя, особливо студентів, внаслідок зростання цін на продовольство та оренду житла, а також зростання переліку дефіцитних товарів першої необхідності. Евакуація київських вишів у 1915-1916 навчальному році до Саратова довела їх матеріальну скруту до крайньої межі. Підсумком цього стала втрата традиційних ціннісних орієнтирів, а потому й авторитету держави, оскільки саме вона примусово організувала цей захід. Ці процеси постійно зростали, набувши значного поширення серед студентів з 1916 р. Натомість для професорсько-викладацького складу це спричинило внутрішню кризу старшого їх покоління, а також і конфлікт поколінь.

Загалом, вища школа виявилась найбільш вразливою для всіх дій влади, оскільки була цілковито залежною від неї, зокрема і в матеріальному аспекті. Тому цілком закономірно, що студенти першими проявили ті антиурядові настрої, які незабаром набули поширення серед загалу.

Відповідно, через дослідження життя студентства та професорсько-викладацької корпорації вишів можна прослідкувати зміни в цілому суспільстві і ці дослідження цілком проєктуються й для сьогодення. Враховуючи їх прогностичний характер це робить даний напрям історичних студій особливо актуальним, зокрема й для розробки зваженої державної політики в поточних складних умовах.

Список використаних джерел і літератури

1. Губерський Л.В., Патриляк І.К., Колесник В.Ф., Чуткий А.І. (ред.). Історія Київського університету: монограф. (у 2 т., Т.1). Київ: ВПЦ «Київський університет», 2019. 716 с.

2. Державний архів м. Києва.

3. Законы и распоряжения по обстоятельствам военного времени. Киев, 1914. 40 с. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.

4. Короткий В.А., Ульяновський В.І. (Упоряд.). (2000). Alma mater: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917-1920. Матеріали, документи, спогади (в 2 кн., Кн.1). Київ: Прайм, 703 с.

5. Кругляк М.Е. (2015). Життя та побут студентства підросійської України другої половини XIX - початку XX ст.: монограф. Житомир: Волинь, 464 с.

6. Кругляк М. (2012). Шлюб і сім'я в житті студентів підросійської України другої половини XIX - початку XX ст. Мандрівець, 5, 45-52.

7. Литвин В.М. (голова), Боряк Г.В., Геєць В.М. та ін.; Смолій В.М. (відп. ред.); Балабушевич Т.А., Баран В.Д., Баран В.К. та ін. (авт. кол.). (2011). Економічна історія України: Історико-економічне дослідження. (в 2 т., Т.2). Київ: Ніка-Центр, 608 с.

8. Посохов І.С. (2013). Студентство університетів Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст.: становлення та еволюція субкультури. Харків: Раритети України, 276 с.

9. Смолій В.А. (голов. ред.), Реєнт О.П. (відп. ред.), Боряк, Г.В. та ін. (2014). Велика війна 1914-1918 рр. і Україна (у 2 кн., Кн.1). Київ: ТОВ Кліо, 784 с.

10. Смолій В.А. (голов. ред.), Реєнт О.П. (відп. ред.), Боряк Г.В. та ін. (2015).

11. Велика війна 1914-1918 рр. і Україна (у 2 кн., Кн.2). Київ: ТОВ Кліо, 800 с.

12. Чуткий А. (2008). Микола Дашкевич (1852-1908). Київ: Темпора, 528 с.

13. Чуткий А. (2022). Повсякденне життя студентства та професорсько-викладацької корпорації вищих шкіл Києва у роки Першої світової війни. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки, (38), 137-155.

14. Чуткий А.І. (2018). Вища школа Києва в умовах Першої світової війни: ставлення студентів до мобілізації як індикатор лояльності до імперії. Гілея, 136 (9), 120-126.

15. Шандра В.С. (2005). Генерал-губернаторства в Україні: XІX - початок XX століття. Київ: НАН України, Ін-т історії України, 427 с.

References

1. Huberskyi L.V., Patryliak I.K., Kolesnyk V.F., Chutkyi A.I. (Ed.). Istoriia Kyivskoho universytetu [History of Kyiv University]: monohraf. (Vol.1). Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2019. 716 s. [in Ukrainian].

2. Derzhavnyi arkhiv m. Kyieva [Kyiv State Archive]. [in Russian].

3. Zakony i rasporyazheniya po obstoyatel'stvam voyennogo vremeni [Laws and regulations for wartime circumstances]. Kyev, 1914. 40 s. [in Russian].

4. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. Vernadskoho [Manuscript Institute of the National Library of Ukraine named after V. Vernadskyi]. [in Russian].

5. Korotkyi V.A., Ulianovskyi V.I. (Comps.). (2000). Alma mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917-1920. Materialy, dokumenty, spohady [Alma mater: University of St. Volodymyr on the eve and during the Ukrainian revolution. 1917-1920. Materials, documents, memories]. (Vol.1). Kyiv: Praim, 703 s. [in Ukrainian].

6. Kruhliak M.E. (2015). Zhyttia ta pobut studentstva pidrosiiskoi Ukrainy druhoi polovyny XIX - pochatku XX st. [Life and everyday life of students in the Russian Ukraine of the second half of the 19th and early 20th centuries]: monohraf. Zhytomyr: Volyn, 464 s. [in Ukrainian].

7. Kruhliak M. (2012). Shliub i sim'ia v zhytti studentiv pidrosiiskoi Ukrainy druhoi polovyny XIX - pochatku XX st. [Marriage and family in the lives of students of sub-Russian Ukraine in the second half of the 19th and early 20th centuries]. Mandrivets, 5, 45-52. [in Ukrainian].

8. Lytvyn V.M. (holova), Boriak H.V., Heiets V.M. ta in.; Smolii V.M. (Ed.); Balabushevych T.A., Baran V.D., Baran V.K. ta in. (avt. kol.). (2011). Ekonomichna istoriia Ukrainy: Istoryko-ekonomichne doslidzhennia. [Economic history of Ukraine: Historical and economic research]. (Vol.2). Kyiv: Nika-Tsentr, 608 s. [in Ukrainian].

9. Posokhov I.S. (2013). Studentstvo universytetiv Rosiiskoi imperii XIX - pochatku XX st.: stanovlennia ta evoliutsiia subkultury [Students of the Universities of the Russian Empire in the 19th - early 20th Cent.: Formation and Evolution of Subculture]. Kharkiv: Rarytety Ukrainy. 276 s. [in Ukrainian].

10. Smolii V.A. (Ed.), Reient O.P. (Ed.), Boriak H.V. ta in. (2014). Velyka viina 1914- 1918 rr. i Ukraina [The Great War of 1914-1918 and Ukraine] (Vol.1). Kyiv: TOV Klio, 784 s. [in Ukrainian].

11. Smolii V.A. (Ed.), Reient O.P. (Ed.) (vidp. red.), Boriak H.V. ta in. (2015). Velyka viina 1914-1918 rr. i Ukraina [The Great War of 1914-1918 and Ukraine] (Vol.2). Kyiv: TOV Klio, 800 s. [In Ukrainian].

12. Chutkyi A. (2008). Mykola Dashkevych (1852-1908) [Mykola Dashkevich (1852-1908)]. Kyiv: Tempora, 528 s. [in Ukrainian].

13. Chutkyi A. (2022). Povsyakdenne zhyttya student·stva ta profesors?ko-vykladats?koyi korporatsiyi vyshchykh shkil Kyyeva u roky Pershoyi svitovoyi viyny [Everyday life of students and the professor-teaching corporation of higher schools of Kyiv during the First World War]. Naukovi pratsi Kamianets?-Podil?s?koho natsional?noho universytetu imeni Ivana Ohiyenka: istorychni nauky, (38), 137-155. [in Ukrainian].

14. Chutkyi A.I. (2018). Vyshcha shkola Kyieva v umovakh Pershoi svitovoi viiny: stavlennia studentiv do mobilizatsii yak indykator loialnosti do imperii [Higher school of Kyiv in the conditions of the First World War: attitude of students to mobilization as an indi- cator of loyalty to the empire]. Hileia, 136 (9), 120-126. [in Ukrainian].

15. Shandra V.S. (2005). Heneral-hubernatorstva v Ukraini: XIX - pochatok XX stolittia [General governorships in Ukraine: 19th - early 20th centuries]. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t istorii Ukrainy, 427 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru