Три невідомих універсали гетьмана Івана Мазепи
Аналіз реалізації проекту "Український дипломатарій ХVІ-ХVІІІ ст." Публікація документальної спадщини гетьманів України. Дослідження історії трьох універсалів гетьмана Івана Мазепи, що були знайдені в Центральному державному історичному архіві України.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2023 |
| Размер файла | 15,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Три невідомих універсали гетьмана Івана Мазепи
о. Юрій Мицик
«Від Богдана до Івана не було гетьмана». У цьому прислів'ї український народ дав високу позитивну оцінку цим вірним синам України, видатним державним діячам. Зокрема, Іван Мазепа 22 роки (1687-1709) обіймав посаду гетьмана, встановивши свого роду рекорд, бо тримати булаву в тяжку для України добу Руїни та її наслідків було дуже непросто. Природно, що за цей найдовший період гетьманату Мазепи його документальна спадщина була найбільшою. В Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України в часи державної незалежності здійснюється проект «Український дипломатарій ХVІ-ХVІІІ ст.», який належить до числа пріоритних і передбачає, зокрема, публікацію документальної спадщини всіх гетьманів України. І на сьогодні в основному видані універсали гетьманів з XVI ст. по гетьманат Івана Скоропадського (універсали останнього, а також Данила Апостола підготовлені до друку і тільки брак фінансування не дає змоги їх видати). Завдяки зусиллям відомого історика Іван Бутича були опубліковані два томи універсалів Івана Мазепи (понад 870 документів) [1]. Це був справжній науковий подвиг, бо документи цього гетьмана майже не друкувалися через жорстоку цензуру царської і совєцької влади. Двотомник усе ж не був вичерпним і до того він не включав колосальний масив листів Мазепи. Однак потроху ця справа рухається, і, зокрема, нам вдалося збагатити цей комплекс понад 150 документами.
Цього разу наші кверенди - пошуки в Центральному державному історичному архіві України у Києві (далі - ЦДІАУК) - дали деякий резулатат. Перший з універсалів (1688 р.) нам вдалося виявити у рукописному збірнику, який містить важливі документи гетьманів і полковників щодо збудування Успенської церкви в Новгороді-Сіверському. Це будівництво тяглося майже 150 років з середини ХVІ по ХVІІІ ст. До речі, всупереч поширеній думці Успенська церква існувала ще в середині ХVІ ст., і видно вже тоді замість дерев'яного почав будуватись кам'яний храм. Уже сподвижник Богдана Хмельницького, ніжинський полковник Григорій Гуляницький у січні 1657 р. надав Успенському храму Путивльський перевіз на р. Десні в селі Пирогівці. Потім надання робили ніжинський полковник Василь Золотаренко (1663 р.), чернігівський полковник Дем'ян Многогрішний (1668 р.), стародубський полковник Петро Рославець (1673 p.), врешті гетьман Іван Мазепа, політику якого щодо Церкви продовжили Іван Скоропадський та Данило Апостол. Успенському храму Мазепа не тільки підтвердив Путивльський перевіз, але й надав млин у тому ж селі на р. Шостці. Універсал був адресований стародубському полковнику Тимофію Жоравці як першій особі в Стародубському полку (місто Новгород-Сіверський і однойменна сотня входили до його складу).
Другий універсал грудня 1704 р. адресувався в першу чергу чернігівському полковнику, вірогідно Юрію Затиркевичу, та любецькому сотнику Василю Полуницькому (сотникував у 1701-1708 рр. з перервами). Універсал стосувався слюсаря Олексія Лопати, жителя с. Кезі (суч. Ріпкинського району), який «потребен до двору нашого». Але історія мала своє продовження. Виник конфлікт між Лопатою та Полуницьким, і обидві сторони звинувачували одна одну. Полуницький, здається, був винний більше, оскільки оволодів землями Лопати і ще й писав про прихильність до себе Мазепиного старости Любеча: нібито коли Полуницький був у поході зі своєю сотнею у Польщі, то Лопата разом з козаком Чернігівського полку Богдановичем пограбували підданого сотника Миколу Позняка і віддали його в ув'язнення «немилостивому» Струтинському, «старості мазепинскому любецкому». Конфлікт не припинявся і в подальшому (вже при гетьмані Апостолі). Лопата продовжував виконувати обов'язки придворного слюсаря, а бунчуковий товариш Полуницький, видно, відійшов від активної діяльності і проживав у своїй маєтності - с. Домашлині і мав ще три слободи: Бреч, Верхолісся й Тютюнницю (всі села суч. Корюківського району). Ще в 1723 р. генеральна військова канцелярія за скаргою Лопати звеліла провести судове слідство і поставити, якщо факти підтвердяться, крапку в цій справі. Полуницький «відзначився» не тільки в справі з Лопатою. Вкажемо на Івана Скоробогатого, який був дяком в церквах маєтності Полуницького і вивчив його сина грамоті, але той не заплатив йому і погрожував побити, що змусило Скоробогатого навіть тікати з села.
Цікавий і третій універсал до наказного переяславського полковника.
Урешті нам вдалося виявити серед матеріалів глухівської ратуші п'ять купчих 1681-1684 рр. У них ішлося про придбання гетьманом Іваном Самойловичем нерухомості, зокрема, млина під Глуховом на р. Єсмані. При цій купівлі 1681 р. свідком був й Іван Мазепа (його посада не згадана). У 1684 р. Мазепа вже як генеральний осавул купив млин на р. Клевень і хутір біля нього тощо. На наш погляд, купівля Мазепою нерухомості поблизу маєтностей гетьмана Івана Самойловича була невипадковою. Ці купчі дають також уявлення про склад міської верхівки тогочасного Глухова.
Таким чином, наведені джерела доповнюють документальну спадщину гетьмана Івана Мазепи і проливають трохи світла на його діяльність.
№ 1
1688, червня 22 (12). - Батурин. - Універсал гетьмана Івана Мазепи.
«Иван Мазепа, гетман, з Войском их царского пресвітлого величества Запорозким.
Ознаймуем сим ншим писанием пану полковникови стародубовскому и кому о том відати належит, иж як за прошлого антецессора ншого бувшого гетмана надано было, так и мы з побожности ншой зичачи, абы хвала Бжая яко всюда, так и в церквях Новгородка Сіверского міла свое помножене, ствержаем и заховуем в дозорі старшины новгородской и ктиторов церкви тамошных перевоз Пироговский и млин в селі Пироговці на річці Шостці стоячий, один камень и валюши в собі маючий, якого то перевозу и млина и перед сим они старшина и ктитори на оздобу церковную заживали. Яко теди з перевозу доходы, так и з млина на оного розміровие, опроч мелницкое, части, пожитки мают они, старшина и ктиторове, на подпору церквей Бжих через своїх вірних дозорцов спокойне до далшое ншое войсковое волі отбирати, в чом абы оним жаден з старшины и черны войсковое найменшое не важилъся чинити перешкоды, міти хочем и приказуем.
Дан в Батурині 12 д. июня року 1688.
В подленом подписано:
Звиш менований гетман рукою власною.
На перевоз Пироговский и на млин, в селі Пироговці на річці Шостці стоячий, один камен и валюши в себі маючий.
С подлинним читал канцеллярист Григорий Юркевич.
Таковой подленний універсал ктитори церкви Успенской новгородской к себі взяли, а к сей копії по іх прошению тоей же церкви презвитер Андрей Заруцкий рук приложил».
(ЦДІАУК. Ф. 51. Оп. 3. № 527. Арк. 14. Копія 30-хрр. ХУШ ст.)
№ 2
1704, грудня 13(2). - Глухів. - Універсал гетьмана Івана Мазепи.
«Копія.
Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского гетман Иоанн Мазепа.
Пну полковникові тепер наказному, а впред и совершенному черніговскому, старшині полковой тамошной, а особливе п. сотникові любецкому і кому колвек о том відати надлежит, ознаймуем, иж мы Алексія Лопату, слюсара, жителя кезиовского, уваживши, же здается и потребен до двору нашого на діла слюсарним ремеслом споражаючися, берем его под нашу гетманскую оборону защищаючи, абы кромі двору нашого ні до кого з старшини полковой сотенной и городовий не належал, а нікому кромі нас не отдавал повиннности и тяглости. Также в приключающихся справах у суду войскового енералного росправлялъся, а не перед иншим яким урядом, о якой волі нашой кожний з старшини полковой черніговской, а особливе пн. сотник лю- бецкий, відаючи, абы ему, Лопаті, жадной не накладал посполитой тяглости и найменшого не міл интересу в справах и всяких подаючихся оказиях до него, пилно міти хочем и приказуем, поневаж он до двору нашого будучи тепер прилеглим, указанние ему міет діла отбувати.
Дан в Батурині 3 д. декаврия року 1704.
У подленном подпис таков:
Звишменованный гетман рукою власною».
(ЦДІАУК. Ф. 51. Оп.3. №99. Арк. 16. Тогочасна копія. Наприкінці документа намальоване коло, всередині якого написано «місто печати»)
№ 3
1706, липня 12(1).- Батурин. - Універсал гетьмана Івана Мазепи.
«Его црского пресвітлого влчства Войск Запорозких гетман и кавалер Иоан Мазепа.
Пану полковнику переяславскому тепер наказному, а впред совершенному, з старшиною полковою, сотником, а особливе п. дозорці ншему каневскому, и комуколвек о том відати надежит, сим ншим писанием ознаймуем, иж превелебному в Бгу отцу игуменови мнастира Мгарского лубенского позволилисмо на ріці Дніпрі в Домонтові липу держати для переїзду братиї мнастирской и инних річей, посилаючихся до сел на том боку Дніпра, сотні Мошенской будучих. Тилко докладаем тое, абы отц игумен не позволял тоею липою прочан, отселя на тую сторону уходячих, перевожувати, его всего повинна тамошняя старшина домонтовская постерігати.
Дан в Батурині июля 1 року 1706.
В подлинном таков подпис:
Звиш менованний гетман, рукою власною».
(ЦДІАУК. Ф. 137. Оп.1. № 127. Арк. 75 зв.-76. Тогочасна копія. Внизу документа намальоване коло, всередині якого написано: «місто печати рейментарской». Запис копіїста перед текстом документа: «Ивана Мазепи, гетмана, універсал, в котором позволяет липу в Домонтові держати для переїзду на тот бок»).
№4
1681, грудня 1 (листопада 21). - Глухів. - Випис з глухівських міських книг, який містить у собі купчу.
«Випис з книг глуховских.
Літа от нароженя сна Бжия первая тисяча шистсот осъмдесят первого мсця но- еврия двадцят первого дня.
На вряді нашом перед нами Михайлом Миклашевским, асаулом полковим ніжин- ским, Савою Яковлевичом, атаманом городовим Мартином Василиевичом, войтом Марком Хоминичом и Иваном Афанасовичом, бурмистрами, тудеж при битности товариства войскового Есифа Мартиновича, хорунжого Андрея Росщини, есаула сотні Глуховской, Алексія Заруцкого, Стефана Висоцкого, Кондрата Гридяки, Котя Федоровича, Пархома Реви и иних многих зацних и значних людей немало било.
Персоналитер постановившися перед нами урожоний п. Василий Федорович, сотник на сей час глуховский, чинил нам звишъписанним особам свое оповідание и сознавал явне, ясне и доброволне в таковие слови, иж мовит, не будучи ні от кого примушоним з доброй волі моей продалем млин, мні власному служачий, и в диспозиції своїй міючий вічистой нікому ні в чом не заведений и не пенний, стоячий под містом Глуховом, на той же к місту идучой греблі на реци Есмани, клітку и в той клітці о трох каменях мучних, яком з него приходячих пожитков уживал, так власне и продал ясневелможному его млсти пну Ивану Самойловичу, гетманови Войска его царського пресвітлого величества Запорожского, за суму певное личби полское монети доброе три тисячи золотих. Которую то суму всю сполна, рукама моїма одлічивши, отобралем и юж яком при доброволном сознаню описал тот млин так власне и продавши в моць в посессию и вічное владіние самому ясневелможному его млсти пну Ивану Самойловичу, гетманови Войск Запорозких, велможной пней малжонци, так теж вельможним их млстей потомком, вручаю, же иж волно, як хотя оним млином на свой пожиток оборочаючи, диспоноват тепер и на потомние часи. А я, юж предреченний Василий Федорович, малженка моя, потомки же и приятелі, близкие и далекие, и ніхто инший вічисте права свого вирекаемся и в том проданю млиновом, яком з доброй волі продал, не повинен жадною мірою интересоватис и ніякою найменшою бити перешкодою под [о]бовязком и варунком правним шест тисяч золотих. Которая продажа и купля при вишей виражених особах учинилас, при которих и сей вікуистий запис ясневелможному его млсти пну Ивану Самойло- вичу, гетманови Войск его царского пресвітлого величества Запорозского, активован до книг, с которих потребуючой стороні екстракт виняти и с подписом рук нижей подписанних поданний.
В Глухові року и дня звищъписанного
Сия звишпомянутая млиновая купля при битности столника и полковника Максима Леонтиевича Лупандина их млстей Сави Прокоповича, писаря енералного, Костантия Голуба, бунчужного енералного, Михайла Вуяхевича, Иоана Мазепи, Ивана Ломиковского».
(ЦДІАК. Ф. 1523. Оп. 1. № 1. Арк. 2 зв.-3. Тогочасна копія)
№ 5
1684, жовтня 30 (20). - Глухів. - Випис з глухівських міських книг, який містить у собі купчу.
«Выпис з книг глуховских.
Літа от нарождения сна Бжия тисяча шистсот вісімдесят четвертого місця октоврия двадцятого дня.
За відомостю его млсти пна Михаила Миклашевского, асаула енералного Войска их црского пресвітлого величества Запорожского.
Пред нами Алексіем Михайловичом Турянским, сотником наказним глуховским, Савою Яковлевичом, атаманом городовим Мартином Василевичом, войтом Яремою Михайловичом, Демяном Соляником, бурмистрами, при битности Федора, атамана веригинского, Андрея Росчини, Василя Вилчика и многих у судовом дворі немало било.
Персоналитер постановивши ся перед нами урожоний Матвій Захариевич з отцем своїм постарілим Захарием Костянтиновичом, козаки и обиватели глуховские, сознавали явне, ясне и доброволне в таковие слова, иж, мовят з доброй волі нашой, ані от кого не будучи примушоние, міючи нам греблю през іншу власную працю и кошт вложений и уфундованую, лежачую на реци Клевени против села Куперовий з едной сторони, з другой до московского берега прилеглую, против Локтя (любо тепер спустілую) и на той греблі клітка млиновая и ступная со всіми ставидлами, якосмо заживали и владіли, к тому млину и греблі хуторець и сіножат к ставу прилеглий, все тое так и продали шляхетне урожоному его млсти пну Иоану Мазепі, асаулови Войска их црского пресвітлого величества Запорожского енералному, за суму певную личби полской монети доброе золотих чотириста. Которую суму всю сполна до рук наших принявши, в моц, в посессию и вічное владіние тую греблю со всіми пожитками вручаем, аж волно як хотя самому его млсти, пну Мазепі, самой паней и потомкам их млстей владіючи, диспоноват тепер и на потомние часи. А ми, юж предречение Матвій Захаревич, отц мой Захарий Костантиевич, малжонки нши, потомком, приятелі близкие и далекие, и ніхто инший не повини до тоей греблі, млинов, хуторца, сіножати жадного уступу міти, вичисте права свого вирекаемся под обовязком и варунком правним тисячу золотих и для такой причини для умоцованя викуистого сознатя в продажи по прошению нашому до книг міских глуховских записалисмо.
В ратушу року и дня звишписаного».
(ЦДІАК. Ф. 1523. Оп. 1. № 1. Арк. 5-5зв. Тогочасна копія)
універсал гетьман іван мазепа
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".
презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016Фігура гетьмана Івана Мазепи в історії України. Характеристика становлення І. Мазепи як гетьмана України. Героїчна боротьба за права та вільності України. Причини та загальні політичні умови укладення союзу з Швецією. "Помста Петра" за "зраду" Мазепи.
реферат [46,1 K], добавлен 14.03.2011Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.
реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.
дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013Іван Мазепа та його державотворча діяльність. Діяльність до гетьманства. Політична діяльність гетьмана І. Мазепи. Доброчинно-меценатська діяльність Івана Мазепи. Зовнішньополітичні зв’язки Мазепи. Відносини гетьмана з Петром І. Стосунки з Карлом ХІІ.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 26.12.2007Майже триста років, ім’я українського гетьмана Івана Мазепи не залишає до себе байдужим як істориків так і людей, взагалі далеких від історії. Його ім’я сьогодні викликає найрізноманітніші оцінки. Більше дізнайся і створи для себе свій образ Мазепи.
сочинение [6,3 K], добавлен 22.09.2008Постать Івана Мазепи, напрямки її вивчення багатьма істориками різних часів. Негативне ставлення українського народу до Мазепи, його головні причини та наслідки. Соціальна та економічна політика гетьмана, особливості діяльності в галузі культури.
реферат [12,8 K], добавлен 20.09.2011Неоднозначна історична постать Мазепа залишила незгладимий слід не тільки в історії України але і в історії всього світа. Походження І. Мазепи та його рід. Іван Мазепа як культурний діяч. Бароковий універсум Івана Мазепи.
реферат [19,4 K], добавлен 18.03.2007Вивчення основних аспектів державно-політичної діяльності українського гетьмана Івана Мазепи. Дипломатичні відносини з російським урядом та монархічними дворами Європи. Дії Мазепи по сприянню розвиткові економіки держави. Підтримка освіти та культури.
презентация [713,2 K], добавлен 02.02.2011
