Документи до біографії Опанаса Марковича

Размещено на http://www.allbest.ru/

Документи до біографії Опанаса Марковича

Анна Морозова

У публікації вводяться до наукового обігу нові документи з фондів Державного архіву Чернігівської області, що стосуються життя та діяльності відомого українського етнографа Опанаса Марковича.

Ключові слова: Опанас Маркович, біографія, Чернігів.

Anna Morozova опанас маркович біографія чернігів

Documents to the biography of Athanasius Markovych

The publication introduced into scientific circulation new documents from the funds of the State Archives of Chernihiv oblast concerning the life and work of the famous Ukrainian ethnographer Athanasius Markovych.

Уранці 1 вересня 1867 р. в Чернігівській лікарні пішов з життя Опанас Васильович Маркович, як написав журнал «Киевская старина» - «благородна і талановита людина, сіяч добра, краси і науки».

Його біографія відома переважно вузькому колу фахівців - філологам, етнографам, діячам театру, фольклористам. Хоча про його життя та творчість написано чимало наукових, науково-популярних та популярних статей у різноманітних наукових виданнях, газетах та на сторінках краєзнавчих веб-сайтів переважно до ювілейних дат¹.

Вважається, що народився Опанас Маркович 27 січня (за старим стилем) 1822 р.* в селі Кулажинцях Пирятинського повіту Полтавської губернії в родині збіднілого українського поміщика.

1847 року молодого студента університету св. Володимира за приналежність до Кирило-Мефодіївського братства було заслано до м. Орел під нагляд губернатора, де він виконував обов'язки помічника правителя канцелярії губернатора. Палкий український патріот, щирий демократ, Опанас Маркович був красень із себе, чудово співав і у товаристві відзначався веселим гумором. Не дивно, що він сподобався красуні Марії Вілінській, з якою одружився. У 1851 році Маркович покинув службу в канцелярії губернатора і в грудні того ж року родина була вже у Чернігові, де Опанас Васильович став коректором «Черниговских губернских ведомостей». Не довго прожили Марковичі в Чернігові - з 1853 року Опанас Васильович служить у Києві, а з 1855 року - у Немирові.

У 1859 році Марковичі з сином поїхали за кордон, де побували у Німеччині, Швейцарії, їздили в Лондон (гостювали у Герцена). Відчувши, що дружина прагне власного життя, 19 серпня 1860 року Опанас Васильович виїхав із Швейцарії. Він ще кілька років посилав за кордон гроші для сім'ї і все кликав їх до себе, але більше з дружиною та сином уже не бачився.

Повернувшись в Україну, Опанас Васильович мешкав у Чернігові та Новгороді- Сіверському, співробітничав у газеті «Черниговские губернские ведомости» та «Записках Черниговского статистического комитета».

Саме періоду перебування Опанаса Марковича у Чернігові стосуються документи, виявлені у фонді Чернігівського губернського правління Державного архіву Чернігівської області. Вони збереглися у справі щодо призначення членів від уряду по мирових з'їздах Чернігівської губернії за 1861 рік.

Документи друкуються мовою оригіналу згідно з сучасними правописними нормами із дотриманням лексичних і стилістичних особливостей оригіналів. У коментарях наведено стислу інформацію про осіб та установи, що згадуються в документах.

На пам'ятнику на могилі рік народження зазначений 1825.

1. Васюта О. П. «Наталка-Полтавка» у постановці глібовського аматорського гуртка «Товариство кохаючих рідну мову»: (до 175-річчя від дня народження О. В. Марковича і 170-річчя Л. І. Глібова) //Сіверянський літопис. 1997. № 1 - 2. С. 126

- 129; Кузнєцова Т До 195-ї річниці від дня народження збирача і знавця духовних скарбів українського народу Опанаса Васильовича Марковича (1822 - 1867) // http://kotsubinsky.org/news/do_195_ji_richnici_vid_dnja_narodzhennja_zbiracha_i_ znavcja_dukhovnikh_skarbiv_ukrajinskogo_narodu_opanasa_vasilovicha_markovic ha_1822_1867/2017-02-08-848 (дата звернення - 05.11.2018); Маркевич Опанас Васильович (1822 - 1867) // http://www.grebenka.com/index/markevich_opanas_ vasilovich_vidatni_ljudi_sela_kulazhinci_grebinkivskij_rajon_poltavshhina/0-493 (дата звернення - 05.11.2018); Морозов В. Внесок дворянського роду Марковичів-Мар- кевичів у культурно-освітні процеси Лівобережної України другої половини XIX

- початку XX ст. // Сіверянський літопис. 2011. № 2. С. 81 - 87; Орлова Н. Кирило- мефодіївець Опанас Маркович - вчений, фольклорист // http://museumshevchenko. org.ua/flash-point/files/List/Orlova4/927_Opanas_Markovych.pdf (дата звернення

- 05.11.2018); Половець В. Опанас Васильович Маркович. 1822 -- 1867 рр. (До 195-річчя з дня народження) // Сіверянський літопис. 2017. № 3. С. 165 -- 170; Швидько Г. К. Маркович Опанас Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наук. думка, 2009. Т 6. С. 51; Черкаська Г. Опанас Маркович // http://uahistory.com/ topics/famous_people/7283 (дата звернення - 05.11.2018) тощо.

№ 1

30 березня 1860 р. -- Атестат про службу Опанаса Марковича

Предъявитель сего коллежский асессор Афанасий Васильевич Маркович, как из формулярного о службе его списка видно, 38 лет, из дворян, православного исповедания, жалованья не получал, имения не имеет.

По окончании курса наук в университете св. Владимира¹ со степенью действительного студента в 1846 году в службу вступил в Канцелярию начальника Орловской губернии с переименованием по аттестату в губернские секретари 1847 года июня 13-го;

утвержден в степени кандидата 23 сентября 1847 г.;

по распоряжению начальника губернии назначен к исправлению должности младшего помощника правителя канцелярии 1 ноября 1847 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству в 26 день ноября 1847 г. за № 227 произведен в коллежские секретари по диплому на степень кандидата со старшинством с 7 октября 1847 г.;

определен старшим помощником правителя канцелярии 13 августа 1849 г.;

по Высочайшему повелению произведен за отличие в титулярные советники 4 февраля 1850 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству № 122 по прошению уволен от службы 26 июня 1851 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству № 256 определен по прошению корректором «Черниговских губернских ведомостей»² 25 декабря 1851 г.;

Высочайшим приказом № 62 перемещен в Киевскую палату государственных имуществ³ бухгалтером по продовольственной части 29 марта 1853 г.;

определен стряпчим помянутой палаты 30 сентября 1853 г.;

за успешное и быстрое сформирование в Киевской губернии воловой полубригады и конной роты подвижного магазина действующих войск объявлено Высочайшее государя императора благоволение 13 апреля 1854 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству за № 166 уволен от службы по прошению с награждением чином коллежского асессора 19 августа 1854 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству № 211 31 октября 1855 г.

определен младшим учителем географии в Немировскую гимназию⁴ с 24 августа 1855 г.;

Высочайшим приказом по гражданскому ведомству от 28 июля 1857 г. за № 145 произведен в коллежские асессоры со старшинством с 17 октября 1855 г.;

на основании Всемилостивейшего манифеста 26 августа 1856 г. получил бронзовую медаль на Андреевской ленте в память войны 1853 - 1856 г. установленную⁵;

приказом министра народного просвещения № 9 причислен к Министерству народного просвещения⁶ с увольнением от должности учителя 27 марта 1859 г.;

приказом министра народного просвещения № 2 уволен от службы по прошению 27 января 1860 г.

В походах против неприятеля и самых сражениях не был.

В штрафах, под судом и следствием не был.

В отпусках находился в 1850 г. с 12 июня на 4 месяца и на срок явился, в 1851 г. с

10 января на 2 месяца с отсрочкою на 2 месяца и находясь в сем отпуску подал прошение об увольнении по болезни от службы и до увольнения от службы из отпуска не возвращался; в 1852 г. с 4 ноября на 3 месяца и до окончания срока отпуска перемещен в Киевскую палату государственных имуществ; в 1858 г. с 15 декабря по 13 января 1859 г., но по болезни, о которой представил медицинское свидетельство, заверенное местным гражданским начальством, из отпуска сего не возвратился до причисления его к Министерству народного просвещения, т. е. по 27 марта 1859 г.; в 1859 г. уволен был Высочайшим приказом по Министерству народного просвещения

11 мая за № 22 в отпуск за границу на 8 месяцев, но из сего отпуска к должности не явился; в отставке был без награждения чином с 26 июня по 25 декабря 1851 г. и с награждением чином с 19 августа 1854 г. по 24 августа 1855 г.

Женат на Марии Александровой⁷; у них сын Богдан⁸, родившийся 27 октября 1853 г., находится при отце. Жена и сын вероисповедания православного.

Во время служения в Министерстве народного просвещения аттестовался к продолжению статской службы способным и повышения чином достойным и случаям, лишающим его права на получение знака отличия беспорочной службы не подвергался. В уверение чего дан ему сей аттестат за подписом моим и с приложением печати герба моего. С[анкт]-Петербург, марта 30-го дня 1860 года.

Министр народного просвещения

действительный тайный советникЕ. Ковалевский

Держархів Чернігівської області. Ф. 127. Оп. 5 а. Спр. 430. Арк. 12. - 14 об. Рукопис, оригінал.

№ 2

19 червня 1861 р. - Прохання О. В. Марковича про зарахування на службу членом від уряду по мирових з'їздах⁹ Чернігівської губернії

Просит коллежский асессор Афанасий Васильев сын Маркович, а о чем, тому следуют пункты

Желая вступить в службу Вашего императорского величества на должность члена от правительства по мировым съездам Черниговской губернии и прилагая при этом аттестат о службе моей, всеподданнейше прошу к сему,

Дабы повелено было об определении меня в означенную должность сделать зависящее распоряжение. К подаче надлежит господину начальнику губернии Черниговской 1861 года июня 19 дня. Прошению подписался коллежский асессор Афанасий Васильев Маркович.

Жительство имею в селе Локотках

Глуховского уезда Черниговской

Губернии¹⁰ в квартире лесничего Глуховского лесничества

Помітка: Предложить губ[ернскому] правлению

Держархів Чернігівської області. Ф. 127. Оп. 5 а. Спр. 430. Арк. 12. Автограф

№ 3

24 червня 1861 р. - Подання в.о. чернігівського губернатора князя С. Голіцина до Чернігівського губернського правління щодо призначення

0. Марковича членом від уряду по мирових з'їздах Чернігівської губернії

В дополнение к предложению моему от 14 июня с № 186 У поданні йдеться про призначення Лузганова, Борсука та Лазаревського (Ф. 127.Оп. 5 а. Спр.

430. Арк. 1 -- 1 зв.). Підпис нерозбірливий., препровождая при сем прошение коллежского асессора Марковича с аттестатом о его службе, предлагаю губернскому правлению сделать распоряжение об определении г. Марковича членом от правительства для мировых съездов Черниговской губернии¹¹.

Исправляющий должность

черниговского гражданского губернатора князь Голицин

Помітки: Полу[чено] июня 26-го 1861 г.

К докладу. 30 июня. Секретарь підпис"

Держархів Чернігівської області. Ф. 127. Оп. 5 а. Спр. 430. Арк. 11. Рукопис, оригінал.

Коментарі: