До питання дослідження садиби гетьмана Кирила Розумовського в Батурині на вулиці Київській (на матеріалах ЦДІАК України, м. Київ)

Вивчення особливостей забудови Батурина в часи життя та гетьманування Кирила Розумовського. Дослідження споруд, що входили до складу садиби гетьмана Кирила Розумовського в Батурині. Внутрішнє облаштування головного будинку садиби К. Розумовського.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2023
Размер файла 205,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ САДИБИ ГЕТЬМАНА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО В БАТУРИНІ НА ВУЛИЦІ КИЇВСЬКІЙ (на матеріалах ЦДІАК України, м. Київ)

Фурсова Юлія Володимирівна

завідувачка відділом Палацу

гетьмана Кирила Розумовського

Annotation

Fursova Julia Volodymyrivna Head of the Department Palace of the Hetman Kyrylo Rozumovsky National Historical and Cultural Reserve «Hetman's capital».

To the question of the Hetman's estate research Kyrylo Rozumovsky in Baturyn on the Kyivska street. (based on materials of the Central State Historical Archive of Ukraine in the city of Kiev)

The question of the construction of Baturin in the times of Hetman Kirill Razumovsky and his hetman's house on Kievskaya street remains today insufficiently studied, despite the various scientific studies available. In the article on the basis of what kind of document with the CDCS of Ukraine, the city of Kiev has been investigated and analyzed structures that were part of the estate of Hetman Kyrylo Rozumovsky in Baturyn, which was located on the Kyivska street (modern address Yushchenko Street 47).

The study of this document is important for scientific research, because it contains a detailed description of each structure and to some extent describes interior decoration of buildings.

The analysis of the document shows that a significant part of the manor was occupied by the main house with outbuildings. In addition, the estate included service buildings: a residence for musicians and an architect who were located on the service of the hetman, kitchen, wardrobe, carriage and stables, barns. For confirmation of the idea that this is exactly the hetman's manor, the article cites comparison with the document «Inventory of Baturynska and Ropska, his lordship of the prince Andrei Kirilovich Rozumovsky volosts consisting of Chernihiv Provinces in Konotop and Novozybkiv counties. Started September 1836 on 26-th day. Analysis and comparison of these documents give reason to argue that we are talking about the estate of the hetman on the Kyivska street. The materials indicated in the article cannot provide a complete picture of estate of Hetman Kyrylo Rozumovsky, therefore need further scientific research.

Key words: Baturyn, Kyrylo Rozumovsky, General Military office, manor, main house, outbuildings, interior arrangement.

Анотація

У статті на основі нововиявленого документу з ЦДІАК України в м. Києві досліджено та проаналізовано споруди, що входили до складу садиби гетьмана Кирила Розумовського в Батурині. Подані у статті матеріали дають змогу конкретніше дізнатися про забудову Батурина в часи життя та гетьманування Кирила Розумовського та в подальшому здійснити наукову реконструкцію його гетьманської садиби.

Ключові слова: Батурин, Кирило Розумовський, Генеральна військова канцелярія, садиба, головний будинок, флігелі, внутрішнє облаштування.

Виклад основного матеріалу

Питання забудови Батурина в часи гетьмана Кирила Розумовського та його гетьманського будинку на вул. Київській на сьогодні залишається недостатньо дослідженим попри наявні різноманітні наукові розвідки. Вивчаючи дану проблематику, слід звернутися до відповідних наукових робіт: Ф. Горностаєва, О. Лазаревського, О. Васильчикова, П. Нечипоренка, О. Коваленка, С. Павленка, І. Слюнькової та архівних джерел, які зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві.

У даній статті, на основі нововиявлених документів з ЦДІАК України в м. Києві з ф. 51 «Генеральна військова канцелярія», які уперше вводяться до наукового обігу, буде здійснена спроба дослідити та проаналізувати садибу гетьмана Кирила Розумовського, що розміщувалась по вул. Київській.

Аналізуючи справу № 19986 «Справа про адміністративне та господарське керівництво діяльністю батуринського будівельного комплексу», що датується 1765 р., стає зрозумілим, що після скасування гетьманства значна частина рухомого та нерухомого майна переходила з власності експедиції батуринського будівництва у приватну економію гетьмана Кирила Розумовського: «что только не было у владении експедиции Батуринского строения от мала до велика в економию его сиятельства отданы» Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 19986. Арк. 20-20 зв..

Слід зазначити, що даний документ є важливим для наукового дослідження садиби, адже містить докладний опис кожної споруди та певною мірою описує внутрішнє оздоблення будівель. Робимо однозначний висновок - мова іде про садибу гетьмана Кирила Розумовського в Батурині на вул. Київській (сучасна адреса вул. В. Ющенка, 47). Для підтвердження думки звертаємося до архівного документа: «Опись Батуринской и Ропской его светлости князя Андрея Кирилловича Разумовского волости состоящим Черниговской Губернии в Конотопском и Новозыбковком уездах. Учинена 1836 года сентября 26 дня», здійснивши порівняння та аналіз цих документів, можемо дійти висновку, що мова йде про одну і ту ж садибу Державний архів Чернігівської області. Ф. 133. Оп.5. Спр. 2. Арк. 2..

Старий гетьман в Батурині (тіньове зображення)

батурин садиба розумовський гетьман

Цитати, що наводяться в статті, апробовані до сучасної української мови для полегшення їх сприйняття та розуміння. Згідно з документом, описувана садиба була поділена на два квадрати.

Подається опис споруд у Першому квадраті

Головний будинок, можливо, саме в ньому і проживав гетьман, містився у першому квадраті та мав 11 кімнат, 5 сіней, у будинку було 8 печей, облицьованих калузькими кахлями, та 2 печі були не завершені на час складання цього документа.

Дізнаємося й деяку інформацію щодо його внутрішнього облаштування: «Во всех комнатах полы нижние забраты тесом по землю. При том корпусе зало большое покрытое листовым сибирским железом, в нем потолок подделан алебастром, пол забит досками по землю. Окошка все без шпингалетов и задвижок». Головний ґанок цього будинку з саду був мурований, а зі східної сторони з ґанку були намощені дошки. Поряд з будинком була балюстрада з різними прикрасами. Відомо, що за цим головним будинком розміщувався великий сад: «Позади большого строения сад насаженой разными фруктовыми деревьями, а около оного огород» Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 19986. Арк. 21 зв.. Якщо звернутися до документа за 1836 р., то дізнаємося наступну інформацію: «деревяный с особыми флигелями дом, при сем же дворе сад с плодовитыми деревями, обнесенный с двух сторон каменною оградою, а с третей и четвертой дубовым частоколом, в саду небольшая каменная ветхая оранжерея» Державний архів Чернігівської області. Ф. 133. Оп.5 Спр.2. Арк. 2 зв.. Відомо, що в 1756 р. для потреб Батуринського будівництва заготовляли значну кількість будівельного матеріалу, крім цього, до Батурина було доставлено 22 663 різних садових та лісових дерев для насадження Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 269. Оп. 1. Спр. 1481. Арк. 47 зв.. Можемо припустити, що саме ці дерева були використані для облаштування саду біля гетьманського палацу. Згідно з відомостями про оплату праці майстрів, які були задіяні на батуринському будівництві, можна дізнатися про оплату праці садівника Дітмана, який працював у гетьмана. Так, у 1763 р. за чотири місяці роботи він отримав 100 руб., а в 1764 р. за вісім місяців - 200 руб Центральний державний історичний архів України, м.Київ. Ф. 51. Оп.3. Спр.19995..

Поряд з головним будинком розміщувалися два флігелі. Нижче наведено опис кожного з них. Правий флігель: «В нем жилых комнат - 15. В том числе оббитых разных цветов бумажными обоями - 13, а 2 необбитых ничем. Сеней - 3. В иных и потолки оббиты холстом. Печей калужских живописных с медными затворками - 11, да один котелок. В комнатах картин живописных - 4. Фонарь слюдяной один. В комнатах потолки все оббиты холстом с выбелкою». Лівий флігель: «Всех жилых комнат - 20, сеней - 4. В комнатах стены оббиты разных цветов бумажными обоями. Потолки холстом с выбелкою. Печей живописных калужских с медными затворками - 11. В сенях стены и потолки оббиты холстом с выбелкою. В обеих сих флигелях двери все понавешиваны на петлях каленчатых с медними англицкими замками и задвижками. При печах трубы кирпичные выведены наверх» Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 19986. Арк. 22..

Поряд з головним будинком та цими флігелями праворуч розміщувався службовий флігель на 11 кімнат та 3 сіней. Опис цього службового флігеля: «В оных комнатах оббито бумажными обоями - 8, а протчие комнаты також и сени холстом с выбелкою. Печи в 4 комнатах з путивльских зразцов а прочие - 8 кирпичные». Навпроти цього флігеля знаходилися велика кухня з льодовником та коморою. Ця кухня мала 6 жилих кімнат, в яких були кахляні та цегляні печі. Поряд був каретний сарай, конюшня на 40 стійл та 2 караульні, манеж з чуланом.

Опис споруд у Другому квадраті

Навпроти головного будинку через дорогу розміщувалися дві кам'яні гардеробні та погреби. Поміж цими приміщеннями були кам'яні ворота. Документ за 1836 р. надає також інформацію про ці споруди: «против оного двора через дорогу стоят две каменные кладовые с погребами» Там само. Арк 24..

Можливо, мова йде про одні й ті ж споруди, але у зв'язку з тим, що після смерті гетьмана в 1803 р. у Батурині ніхто з його нащадків не проживав, то і садиба поступово почала руйнуватися, а згодом ці приміщення просто змінили своє функціональне призначення. По обидва боки від цих гардеробних розміщувалися службові покої: «В коих с одной по правую сторону жилых - 18, сеней - 4. Во всех жилых печи зразчатые. Стены оббиты холстом с выбелкою и выбелены, а в одной комнате красными бумажными обоями и при дверях замков англицких - 2». Поряд розміщувалася конюшня на 32 стійла з каретним сараєм на 14 саней. Біля неї інша конюшня на 36 стійл. Погреб кам'яний довжиною 16, а шириною 5 сажнів.

У цій же садибі був окремий флігель - для музикантів на 8 кімнат з двома сіньми, флігель для співаків на 10 кімнат з одними сіньми. «Во всех сих флигелях печи кирпичные». Поміж вище описаних споруд розміщувався льодовник шириною 16, довжиною 4 сажні та невелика комора. За спорудами був сарай зі зрубу, розділений на три частини з двома коморами: «на выгоне близ сарая в коем зсыпается известь пристала для караулень хата» Там само. Арк. 24 зв..

Окремо подається опис двору, в якому проживав архітектор: «флигель в оном комнат - 13, сеней - 3. В оных комнатах оббито бумажными обоями - 7. При дверях замки коробчастые из задвижками, а в 6 комнатах без жодного прибору. И при них чуланов 2, во всех тех комнатах потолки оббиты холстом с выбелкою, печи зразчаты калужские, а в одной с таковых же зразцов. По одну сторону сего флигеля поварня, при оной ледник, конюшня, сарай и баня, по другую сторону поварня, по другую сторону поварня, ледник, конюшня, небольшой амбарец» Там само. Арк. 25..

Від головного будинку розміщувався ще один будинок: «Каменое фактурное строение», «в нем жилья внизу и зверху - 6, в нем поверен -2, сеней - 2, в другом жилья - 2, сеней - 2, поварен - 1. В третьем - жилья 1, сени 1. Между достроеными камеными строениями колодязь, на котором заделана дощатая крышка» Там само. Арк. 25 зв.. Можемо припустити, що мова іде про флігелі, в яких проживала Софія Апраксіна - племінниця гетьмана, адже згідно з описом садиби за 1836 р. дізнаємося: «имеется каменный в два етажа флигель дом называемый Апракинским».

Отже, здійснивши аналіз вищенаведеної інформації, бачимо, що значну частину описуваної садиби займав головний будинок з двома флігелями. Крім цього, у садибі знаходилися службові флігелі, флігелі для проживання музикантів та архітектора, які працювали у гетьмана, також була значна кількість службових приміщень: кухонь, гардеробних, каретних та конюшень, комор.

Насамкінець варто зазначити, що окреслені в статті матеріали не можуть надати повного уявлення про садибу гетьмана на вул. Київській, тому потребують подальших наукових досліджень.

References

1. State Archive of Chemihiv region. F. 133. op.5, Ref.2. 8. sheets

2. Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv, f. 51, op. 3, d. 19986, 60 sheets

3. Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv, f. 269. op. One. Ref. 1481, 136 sheets

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дитячі роки Олексія Розумовського. Одруження з царівною Єлизаветою Петрівною, отримання високого соціального статусу. Опікання духовенства й православної церкви. Участь у відновленні гетьманства в Лівобережній Україні. Значення реформ Розумовського.

    реферат [21,4 K], добавлен 06.04.2009

  • Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010

  • Короткий нарис життя, політичної та соціальної діяльності гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Годи вчення та особистісного становлення майбутнього гетьмана, витоки його ідей та переконань. Умови, що Сагайдачний висунув перед поляками, їх результати.

    реферат [24,2 K], добавлен 09.11.2010

  • Суд і судочинство Гетьманщини другої половини 17-18 століття. Система козацьких судів, центральні установи Гетьманщини. Реформа козацьких судів К. Розумовського. Повернення судової системи до польсько-литовських зразків. Міські та спеціальні суди.

    контрольная работа [17,5 K], добавлен 19.02.2011

  • Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.

    реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014

  • Внутрішня політика гетьмана І. Самойловича. Характеристика статей 1672 та 1674 рр. Кроки гетьмана у підпорядкуванні собі Запорізьких Січі. Успіхи Самойловича у царині зміцнення підвалин державності Гетьманщини. Становище українських земель та народу.

    реферат [21,8 K], добавлен 30.10.2011

  • Життя та діяльність Костянтина (Кирила) та Мефодія, місце їх місіонерської діяльності в культурному процесі та вплив на подальший розвиток історії слов'янського народу. Походження слов'янського письма та абетки. Боротьба за богослужіння живою мовою.

    реферат [56,2 K], добавлен 29.09.2009

  • Молоді літа Богдана Хмельницького. Життя та політична діяльність Богдана Хмельницького. Гетьманування Богдана Хмельницького. Смерть Гетьмана. Богдан Хмельницький зробив перші кроки до незалежної України.

    реферат [391,8 K], добавлен 09.11.2002

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.