Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії

Висновки. Прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у ХІХ на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни. У другій половині ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці ЧДС продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.

Students from European countries in Chernihiv theological seminary

Tsypliak N.O. Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor of the Department of the World History and International Relations, T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»

The purpose of the article is to highlight the role of the Chernihiv Theological Seminary in obtaining religious education by people from European countries during the XIX early XX centuries.

The research methods were selected in accordance with the purpose and were based on the principles of objectivity and historicism. The problem-chronological method was used in terms of structuring the material. The analytical method allowed to study the role of the Chernihiv Theological Seminary in the general historical context. The comparative-historical method allowed to find out the specifics of the Chernihiv Theological Seminary in comparison with other educational institutions and general trends in the development of religious education.

The scientific novelty is that for the first time the issue of teaching foreign students in the Chernihiv Theological Seminary was studied. New archival documents on the selected topic were involved and processed.

Conclusions. The desire to get an education in Ukraine among the youth of the Balkan lands in the XIX early XX centuries was quite common. Orthodox Slavs (Serbs, Montenegrins, Macedonians, Bulgarians, Romanians) usually received higher religious education at the Kyiv Theological Academy. But it was possible to enter the Academy only after graduating from the seminary. Chernihiv Theological Seminary represented one of the leading theological educational institutions of that time and was an important link in the system of secondary and higher education. Changes took place in accordance with the requirements of the time. In the second half of the XIX century special attention was paid to the study of general education disciplines necessary for the conscious mastering of theological sciences, as well as admission to higher secular educational institutions. The fact that the students of the Chernihiv Theological Seminary continued their studies at universities, medical-surgical and theological academies also testify rather high level of teaching in the seminary. Many teachers, poets, composers, historians and doctors graduated from the Chernihiv Theological Seminary. Chernihiv Theological Seminary also played an important role in training highly qualified personnel for neighboring countries. Immigrants from Bulgaria, Serbia, Montenegro, and Syria studied at the seminary.

Key words: Chernihiv Theological Seminary, Synod, Statute, foreign students, seminarians.

богословський освіта європейський чернігівський семінарія

На сучасному етапі розвитку історичної науки помітно зростає інтерес до вивчення ролі Церкви в розвитку освіти України ХІХ початку ХХ ст. Саме з духовних академій та семінарій вийшли відомі вчені, педагоги, митці, державні та громадські діячі. Духовні навчальні заклади відігравали визначну роль у підготовці висококваліфікованих кадрів не лише в середині країни, а також за її межами. Здобути освіту на балканських землях упродовж XIX початку XX ст. було складно, тому серед молоді стало поширеним явищем прагнення отримати освіту за кордоном. Чернігівська духовна семінарія разом з іншими семінаріями та Київською духовною академією були популярними навчальними закладами для вихідців із європейських країн.

Релігійну вищу освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували в Київській духовній академії. Відповідно до положень Статутів навчатися в Академії можна було лише після закінчення повного курсу духовної семінарії. При виборі місця навчання іноземні студенти звертали увагу насамперед на ті заклади, які були розташовані на території України. Офіційно така позиція пояснювалася кліматичними умовами, які більше нагадували їм рідну природу. Проте відгуки студентів свідчать, що провідну роль у виборі навчального закладу відігравали поширювані за кордоном позитивні оцінки про південноруські (українські) духовні навчальні заклади.

Саме цей напрям роботи духовних середніх навчальних закладів на теренах України практично невивчений в історіографії. Загальні відомості щодо навчання в духовних семінаріях іноземних студентів містить розвідка О. СушкаСаган Г. Навчання південних слов'ян у Київській духовній академії. Київські історичні студії. Київ, 2017. №1. С. 10.Сушко А. Иностранные студенты в духовных семинариях России в ХІХ веке. Гуманитарные научные исследования. 2016. №8.. Автор приділяє окрему увагу законодавчому підґрунтю та на прикладі Київської духовної академії та Херсонської духовної семінарії висвітлює проблеми, з якими стикалися в процесі навчання як іноземні вихованці, так і керівництво духовних навчальних закладів. Питанню навчання в Київської духовної академії іноземних студентів присвятили ґрунтовне дослідження О. Путро та А. ПутроПутро О., Путро А. Студенти-іноземці Київської духовної академії. Вісник НАКККіМ. 2010. №1. С. 111-117, №2. С. 113-118, №3. С. 138-145, №4. С. 127-136, 2011. №1. С. 140-147.. Автори детально дослідили всі аспекти навчання іноземців у стінах навчального закладу та на основі архівних матеріалів склали списки по роках (кого було переведено, на який курс; кого було звільнено; хто закінчив). Розвідки В. Буреги, В. Церковної та Г. Саган також присвячені іноземним студентам Київської духовної академіїБурега В. Вплив Київської духовної академії на Сербську Православну Церкву у ХІХ на початку ХХ ст. Шлях у чотири століття: матеріали Міжнародної наукової конференції до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії, 12-14 жовтня 2015 року. Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Київ, 2016. С. 189-205; Церковна В. Випускники Київської духовної академії видатні представники православного духівництва Румунії ХІХ ст. (за матеріалами «Кишинівських єпархіальних відомостей»). Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 2016. Вип. 34. С. 138-142; Саган Г. Навчання південних слов'ян... С. 9-17.. Мета нашої розвідки полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ початку ХХ ст.

До духовних семінарій приймали юнаків православного віросповідання усіх станів: за Статутом 1814 р. віком від 14 до 16 років, за Статутом 1884 р. від 14 до 18 роківСвод уставов и проектов уставов духовных семинарий 1808-1814, 1862, 1867, 1884 и 1896 гг. Санкт-Петербург: Синодальная тип-я, 1908. XXV; 406; С. 7.. У Чернігівській духовній семінарії навчалися діти духовенства, міщан, козаків, військових, дворян та чиновників, селянРосійській державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (далі РДІА). Ф. 802. Оп. 9. Спр. 22. Арк. 6.. Випускників духовних училищ приймали до семінарій без вступних випробувань, але з 1901 р. вони мали скласти письмовий екзамен із російської та усні екзамени з російської, церковнослов'янської, грецької мов та з катехізисуОт Правления Черниговской духовной семинарии. Черниговские епархиальные известия. 1901. №14. С. 446.. Вихованці світських середніх навчальних закладів, а також ті, хто отримав домашню освіту, мали скласти іспити з усіх предметів, що вивчалися в духовних училищахСвод уставов и проектов уставов духовных семинарий... С. 119..

Крім уродженців Чернігівської губернії серед учнів семінарії були вихідці з Київської, Могилівської, Катеринославської та Воронезької губернійРДІА. Ф. 796. Оп. 74. Спр. 579. Арк. 31.. За свідченнями І. Львова, у Чернігівській духовній семінарії «інколи навчалися юнаки з-за кордону (Болгарії, Чорногорії, Сирії (араби православно-християнського віросповідання), Туреччини (греки))»Державний архів Чернігівської області (далі ДАЧО). Ф. Р-1495. Оп. 1. Спр. 115. Арк. 6.Надеждин А. История Санкт-Петербургской духовной семинарии (1809-1884). Санкт-Петербург, 1885. С. 510..

Так 13 квітня 1846 р. Синоду було дозволено приймати до духовних навчальних закладів іноземців православного віросповідання, які закінчували їх без отримання розряду . Уже 1847 р. болгари звернулися до російського уряду з проханням приймати молодь до навчальних закладів Російської імперії. Уряд задовольнив їхнє прохання та дозволив мати в Київській та Одеській семінаріях, а також у духовних академіях декілька «казеннокоштних» вакансій для болгарСушко А. Иностранные студенты в духовних семинариях России в ХІХ веке.Там же.. У 1850 р. сербський уряд звернувся з аналогічним клопотанням. Відповідно в лютому було прийнято документ щодо вільного вступу сербів до духовно-навчальних закладів.

Бажання отримати середню духовну освіту крім болгар і сербів виявляли вихідці з Греції, Молдавії, Сирії. Так, у 1862 р. за розпорядженням обер-прокурора Синоду А. Ахматова для них в духовно-навчальних закладах було відкрито 75 вакансійТам же..

У 1897 р. Синодом розроблені та затверджені Миколою ІІ «Правила прийому іноземних підданих до російських духовно-навчальних закладів»Саган Г. Навчання південних слов'ян. С. 10.. Згідно з ними дозволялося брати на навчання іноземних вихованців і утримувати їх на кошти Синоду. Також у Російській імперії іноземці могли здобувати освіту за власний рахунок або перебувати на забезпеченні Синодів своїх країн.

Духовно-навчальне Управління при Синоді 17 липня 1864 р. повідомляло Київського митрополита про те, що на виховання молодих іноземців, які навчатимуться в духовних закладах, встановлювалося 40 постійних стипендій. Шість із них, у розмірі 250 крб. кожна, мали виплачувати вступникам духовних академій, 18 стипендій у розмірі 235 крб. кожна, для іноземних вихованців Херсонської семінарії, 16 стипендій у розмірі 200 крб. кожна, для студентів Київської та інших семінарійПутро О., Путро А. Студенти-іноземці. №1. С. 115..

У 1896/1897 навчальному році Чернігівську духовну семінарію закінчив серб Здравко Івкович, а в 1899/1900 навчальному році болгарин Віктор ВлаєвСписок воспитанников Черниговской духовной семинарии за 1896-1897 учебный год. Черниговские епархиальные известия. 1897. №14. С. 475; Список воспитанников Черниговской духовной семинарии за 1899-1900 учебный год. Черниговские епархиальные известия. 1900. №13. С. 304.РДІА. Ф. 802. Оп. 16. Спр. 265. Арк. 25; Там само. Спр. 315. Арк. 21.. Також були віднайдено дані, що в 1909/1910 навчальному році в стінах семінарії навчалося 2 іноземні вихованці, у 1910/1911 навчальному році 1.

Статут 1867 р. звернув увагу на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу випускників семінарій до вищих світських навчальних закладів. Навчальний план духовних семінарій було чітко розмежовано: у І-IV класах викладались головним чином загальноосвітні дисципліни, у VVI богословські. Відтоді в семінаріях вивчали Святе Письмо, історію Церкви взагалі й Російської зокрема, богослів'я (основне, догматичне, моральне), практичне керівництво для пастирів, гомілетика, літургика, російська мова та історія російської літератури, громадянська історія (загальна та російська), математика (алгебра та геометрія), фізика та початки космографії, логіка, психологія, огляд філософських вчень, педагогіка, стародавні та нові мови (латинська, грецька, французька, німецька), церковні співи. Крім того, у Чернігівській духовній семінарії факультативно викладалися єврейська мова, іконопис, живопис, музикаТам само. Ф. 802. Оп. 91. Спр. 5. Арк. 38..

Після закінчення курсу навчання в семінарії вихованці отримували атестати, які містили відомості щодо терміну навчання, здібностей, поведінки. Також наводились оцінки з усіх предметів семінарського курсу й зазначався розряд випускника. Випускники, які закінчували семінарію по 1-му розряду, могли вступати до духовних академій та отримували звання студентів, що надавало певні переваги при розподілі на єпархіальну або духовно-училищну службуЦентральний державний історичний архів України в м. Києві (далі ЦДІАК). Ф. 711. Оп. 2. Спр. 1. Арк. 6.. Вихованці Чернігівської духовної семінарії зазвичай продовжували навчання в Київській, Санкт-Петербурзькій та Московській духовних академіяхРДІА. Ф. 796. Оп. 74. Спр. 579. Арк. 31 зв.. Від початку ХІХ ст. до Київської духовної академії щороку відправляли двох-трьох найкращих випускників.

Випускники по 2-му й 3-му розрядах за розподілом єпархіального правління призначалися на церковнослужительські місця, займали вчительські та інспекторські посади в духовних навчальних закладах. Випускники семінарій досить часто вступали й на цивільну службуЦДІАК. Ф. 711. Оп. 2. Спр. 62. Арк. 18..

На підставі Статуту 1867 р. семінаристи, які закінчили чотири класи, отримували право вступу до університетів. Вищі навчальні заклади із задоволенням приймали їх і наголошували, що порівняно з випускниками гімназій вони навчаються значно кращеОтзыв университета о семинаристах. Вера и жизнь. 1914. №3. С. 99-100.. Так, у 1878 р. в Чернігівській духовній семінарії в IV класі навчались 86 вихованців, з них до V класу увійшло лише 14, решта вступила до університетівТарасенко О. Чернігівська духовна семінарія в спогадах о. Матвія Полонського (1860-1946). Сіверянський літопис. 2008. №4. С. 56.. Вихованців Чернігівської духовної семінарії приймали до Ніжинського юридичного ліцею без вступних випробуваньГ.Б. Черниговская семинария 50-т лет назад. Вера и жизнь. 1915. №7. С. 76..

Відповідно до пункту 4 «Правил прийому іноземних підданих до російських духовно-навчальних закладів» було передбачено обов'язкове повернення стипендіатів після навчання на батьківщину, принаймні категорично заборонялося брати їх на службу в РосіїСаган Г. Навчання південних слов'ян... С. 10.. Іноземні вихованці також прагнули отримати світську освіту й інколи, навіть без згоди та дозволу семінарського начальства, подавали прохання про прийняття їх на навчання до світських навчальних закладівСушко А. Иностранные студенты..

Отже, прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у ХІХ на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни: у другій половині ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці Чернігівської духовної семінарії продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської духовної семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.

References

1. Bureha, V. (2016). Vplyv Kyivskoi dukhovnoi akademii na serbsku pravoslavnu tserkvu u XIX na pochatku XX st. [The influence of the Kyiv Theological Academy on the Serbian Orthodox Church in the XIX early XX centuries]. Shliakh u chotyry stolittia: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii do 400-yi richnytsi zasnuvannia Kyievo-Mohylianskoi akademii Way to four centuries: materials of The International scientific conference dedicated to the 400th anniversary of the Kyiv-Mohyla Academy. Kyiv, Ukraine.

2. Putro, O., Putro, A. (2010, 2011). Studenty-inozemtsi Kyivskoi dukhovnoi akademii [Foreign students of the Kyiv Theological Academy]. Visnyk NAKKKiM National Academy of Culture and Arts Management Herald: Science journal. Kyiv, Ukraine.

3. Sahan, H. (2017). Navchannia pivdennykh slovian u Kyivskii dukhovnii akademii [Education of the Southern Slavs at the Kyiv Theological Academy]. Kyivski istorychni studii Kiev Historical Studios, 1.

4. Tarasenko, O. (2008). Chernihivska dukhovna seminariia v spohadakh o. Matviia Polonskoho (18601946) [Chernihiv Theological Seminary in the Memoirs of Fr. Matviy Polonsky (1860-1946)]. Siverianskyi litopys Siverian chronicle, 4. Chernihiv, Ukraine.

5. Tserkovna, V. (2016). Vypusknyky Kyivskoi dukhovnoi akademii vydatni predstavnyky pravoslavnoho dukhivnytstva Rumunii XIX st. (za materialamy «Kyshynivskykh yeparkhialnykh vidomostei») [Kyiv Theological Academy are Prominent Representatives of the Romanian Orthodox Clergy of the 19th Century. (according to the «Chisinau Diocesan Information»)]. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu Scientific bulletin of the Izmailesky sovereign humanitarian university, 34. Mykolaiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.Ru