Маловідомий опис Чернігова 1779-1781 рр.

A little-known description of Chernihiv 1779-1781

I. Petrechenko, Docent of the Department of History of Ukraine at the T.G. Shevchenko «Chernigrv Collegium» National University (Chernigtv)

The description of the Chernigov viceroyalty in 1779-1781 was organized on the eve of the administrative-territorial reform, which aimed to eliminate the regimental-hundred system in the territories of the Left Bank of Ukraine. The memo was prepared on the basis of a direct visit and description of all settlements in the region without exception by members of a specially created commission headed by the governor of Little Russia A.S. Miloradovich. It allows you to get an idea of the location, development of settlements, population, social composition, partly ethnic and religious affiliation of the population, its property situation and economic activity.

Key words: viceroyalty, description of Chernihiv viceroyalty, Commission A.S. Myloradovycha, Chernihiv city.

Важливим напрямком вивчення історії міст залишається актуалізація джерельної бази, у структурі якої важливе місце посідають описово-статистичні пам'ятки останньої чверті XVIII ст.

Дослідникам добре знане «Черниговского наместничества топографическое описание» О. Шафонського 1786 р., що було видане 1851 р.Шафонский АФ. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России, из частей коей оное наместничество составлено. Киев: В университетской типографии, 1851. 697 с. До наукового обігу введені «Сокращенное описание Черниговской губернии вообще и всякого города особо» 1787 р.«Сокращённое историческое описание Черниговской губернии вообще и всякого города особо» 1787 р. / Підготовка до друку і передмова О. Коваленка та І. Петреченко // Сіверянський літопис. 1995. №2. С. 82-95., Опис «О продуктах или произведениях» Чернігівського намісництва 1785 р.Коваленко О, Петреченко І. «Продукты и произведения» Ніжина та Ніжинського повіту за неопублікованим описом 1785 року // Ніжинська старовина: Історико-культурологічний збірник. Ніжин, 2007. Вип. 3. С. 71-82; Петреченко І. «Продукты или произведения» Чернігова та Чернігівського повіту за неопублікованим описом 1785 року // Сіверянський літопис. 2014. №6. С. 339-346. Натомість Опис Чернігівського намісництва 1779-1781 рр., що містить цікаві відомості про забудову, чисельність населення, станову структуру та господарську діяльність мешканців населених пунктів регіону, досі залишається маловідомим.

Історію створення пам'ятки, її інформаційний потенціал досліджували О.М. Лазаревський (Пащенко Д.Р). Описание Черниговского наместничества (1781 г.). Чернигов: В губернской типографии, 1868. 110 с., П.К. Федоренко Федоренко П. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781 рр.) // Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781). Київ: Археографічна комісія ВУАН, 1931. C. ІІІ-ХХІ., І.В. Бондаренко Бондаренко І.В. Топографічні описи України кінця XVIII - початку ХІХ ст. (проблема атрибуції та інформативної репрезентативності джерел). Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.06 / Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2003. 20 с., О.В. Гринь Гринь О. Історія створення опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. // Вісник Черкаського університету. Історичні науки. Черкаси, 2003. Вип. 50. С. 32-37. та ін.

Опис Чернігівського намісництва 1779-1781 рр. було впорядковано у зв'язку з адміністративно-територіальними перетвореннями, що на початку 80-х рр. XVIII ст. здійснив уряд Катерини ІІ з метою повної інкорпорації Гетьманщини до складу Російської імперіїКогут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1860-1830. Київ: Основи, 1996. С. 192.. Поширюючи на українські терени чинність «Учреждения для управления губерній» 1775 р., Катерина ІІ в 1779 р. наказала президенту Другої Малоросійської колегії, генерал-губернатору П.О. Рум'янцеву розпочати підготовку до створення в межах Лівобережної України трьох намісництв - Київського, Чернігівського й Новгород-СіверськогоПолное собрание законов Российской империи с 1649 года. Санкт-Петербург: Печатано в Типографии II Отделения собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. Т. XX. №14392..

Задля рівномірного поділу на намісництва й повіти, а також з метою з'ясування їхньої соціально-економічного потенціалу необхідно було провести облік людності краю, здійснити його всебічне ґрунтовне обстеження. Саме таке завдання було покладено на щойнопризначеного малоросійського губернатора А.С. Милорадовича. 3 липня 1779 р. П.О. Рум'янцев повідомив Малоросійську колегію, що він «для усмотрения в здешней губернии должного порядка и наблюдения правосудия и зделания нужных примечаний,... не успевая обозреть самолично весь сей край,... препоручил здешнему господину губернатору генерал-поручику и кавалеру Милорадовичу объехать знатную часть оного». Оскільки виконати оперативно таке завдання одна людина не змогла б фізично, П.О. Рум'янцев зобов'язував Малоросійську колегію виділити в розпорядження А.С. Милорадовича необхідну кількість канцеляристів («сколько он потребует»)Распоряжение графа П.А. Румянцева по управлению Малороссией (1779 г.) // Черниговские губернские ведомости. 1888. №23. Часть неофициальная. С. 4.. У відповідності з рекомендаціями П.О. Рум'янцева «к скорейшему поспешествованию надлежащаго. во всяком без изъятия поселении описания» А.С. Милорадовичем були «определены избранные. чиновники для зделания по данным. им наставлению и форме описания» Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі - ЦДІАК). Ф. 54. Оп. 3. Спр. 14148. 7 арк.; Ф. 204. Оп. 2. Спр. 69. 1061 арк.. До виконання дорученого завдання малоросійський губернатор залучив чималий гурт людей, яких в ордерах та рапортах він часто-густо називав комісіонерами ЦДІАК України. Ф. 54. Оп. 1. Спр. 2871. Арк. 1; Оп. 2. Спр. 457. Арк. 3-5 зв., 7; Оп. 3. Спр. 13814. Арк. 54; Спр. 13819. Арк. 49-49 зв.; Спр. 14148. Арк. 1-2; Ф. 204. Оп. 2. Спр. 39. Арк. 339; Спр. 47. Арк. 375-377 зв.; Спр. 69. Арк. 12, 20-20 зв., 44-46 зв., 57; Спр. 135. Арк. 284 зв.-286; Спр. 186. Арк. 21 зв.-22, 30 зв.-32, 78 зв.-80, 82 зв.-84, 117 зв.-118, 293 зв.-295, 297-298, 328 зв.-329, 357 зв.-359, 386-387, 406, 898 зв.-899, 974 зв.-976, 978 зв.-982, 1055 зв.-1057; Спр. 205. Арк. 22-22 зв.; Спр. 208. Арк. 242-242 зв.; Спр. 246. Арк. 326-328, 732, 736-737; Спр. 252. Арк. 19-26; Спр. 504. Арк. 134 зв., 150 зв.-151; Спр. 815. Арк. 48, 56, 59, 60, 62, 75, 77-80, 83, 86, 87 зв.; Спр. 820. Арк. 7; Ф. 736. Оп. 1. Спр. 693. Арк. 118 зв.-123, 203 зв.-204, 225 зв.-226; Федоренко П. Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779 - 1781 рр.). С. VH..

З метою уніфікації роботи комісіонерів, щоб змусити їх працювати злагоджено і за єдиною схемою, А.С. Милорадович розробив ґрунтовну інструкцію, яка поміж іншим передбачала, «делать точное описание каждого города, села, деревни, слободы, хутора, заводу и всякого поселения». При цьому слід було фіксувати, «при какой оные лежат реке или озере, большой, уездной или проселочной дороге», зазначати, «какое в оных число церквей каменных и деревянных, каменного или деревяного публичного и партикулярного строения, кои болше нежели о двух покоях домы, и где какая удобность или трудность настоит к получению на разные строения надобных материалов», з'ясовувати, яка в цих населених пунктах кількість «обывателей, различая по статьям дворян, духовенство, купечество и мещанство», описувати діяльність, за рахунок якої вони живуть, фіксувати «пристани и разные фабрики». У цій же інструкції, а згодом і в численних ордерах, за допомогою яких А.С. Милорадович координував роботу своїх підлеглих, губернатор застерігав останніх «никакова города и местечка не описывать и в оные не въезжать», попереджаючи, що їх він сам «свидетельствовать» будеЦДІАК України. Ф. 204. Оп. 2. Спр. 815. Арк. 57-58 зв., 81-81 зв.; Федоренко П. Опис Новгород-Сіверського намісництва. С. VІІІ - Передмова // Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1989. С. 5-6..

Одним з першочергових завдань комісії А.С. Милорадовича було здійснення обліку людності. Ці відомості А.С. Милорадович у третьому пункті інструкції радив комісіонерам брати «ис описей по последней ревизии имеющихся». Такі дані в ході опису комісіонери отримували з полкових та сотенних канцелярій, Малоросійської колегіїЦДІАК України. Ф. 204. Оп. 2. Спр. 815. Арк. 1-5.. Згодом, звітуючи П.О. Рум'янцеву, А.С. Милорадович писав, що «о числе мужеска полу душ в освидетельствованых... поселениях состоящих» потрібну інформацію він брав «от сотенних правлений из ревизии на 1764 год чиненной ведомости». Причиною, що змусила останнього вдатися до статистичних даних більш ніж п'ятнадцятирічної давності, був брак часу для проведення нового обліку людності. «В объезде. делать ревизию невоместительно было», - зазначив вінЦДІАК України. Ф. 54. Оп. 2. Спр. 457. Арк. 4-4 зв., 10-10 зв., 13-13 зв., 19-22.. соціальний етнічний господарський чернігівський намісництво

У середині 1781 р. Комісія А. Милорадовича завершила обстеження Лівобережної України. Після цього малоросійський губернатор разом з комісіонерами із числа колезьких канцеляристів згрупував увесь зібраний матеріал за територіальним принципом у вигляді трьох окремих описів Київського, Чернігівського та Новгород- Сіверського намісництв.

Опис Чернігівського намісництва 1779-1781 рр. дозволяє скласти всебічне уявлення про місцезнаходження, забудову населених пунктів намісництва, чисельність, соціальний склад, почасти етнічну і конфесійну приналежність населення, економічний потенціал регіону, стан сільського господарства, мануфактурного виробництва, ремесел, промислів, торгівлі, монастирі, церкви тощо.

Примірник такого Опису Чернігівського намісництва у середині ХІХ ст. в архіві Малоросійської колегії виявив О.М. Лазаревський. На сторінках «Черниговских губернских ведомостей» та «Записок Черниговского губернского статистического комитета» історик розпочав публікацію пам'ятки. Тут побачили світ описи Чернігівського та частини Городнянського повітів. О.М. Лазаревський повсякчас намагався видрукувати повний текст Опису Чернігівського намісництва 1779-1781 рр., однак здійснити цей задум вченому не поталанило.

Згодом розпочату О.М. Лазаревським справу намагався продовжити П.К. Федоренко, який наприкінці 1920-х рр. за дорученням Археографічної комісії ВУАН розпочав підготовку до видання Опису Чернігівського намісництва 1779-1781 рр. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі - ІР НБУВ) Ф. Х. Оп. 1. Спр. 10765. Арк. 1; Едиційна археографія в Україні у ХІХ-ХХ ст.: Плани, проекти, програми видань. Київ, 1993. Вип. 1. C. 94.. Однак історик встиг лише виготовити машинописну копію пам'ятки. Оскільки на сьогодні доля оригіналу Опису невідома, підготовлена П.К. Федоренком копія, що нині зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, править за першоджерелоІР НБУВ. Ф. ІІ. Оп. 1. Спр. 13697..

П.К. Федоренко здійснив археографічне опрацювання тексту пам'ятки, скориставшись методом, що відповідає сучасному популярному методу передачі тексту кириличних документів XVI-XVIII ст. Частина Опису скопійована у форматі так званого дипломатичного методу передачі кириличних документів XVI-XVIII ст.Страшко В. Правила передачі тексту кириличних документів XVI-XVIII ст. дипломатичним і популярним методом та рекомендації для застосування цих правил у виданнях наукового і науково-популярного типів. Київ, 1992. С. 5-14.

Запропонований нижче опис міста Чернігова 1779-1781 рр. друкується мовою оригіналу (згідно з сучасним російським правописом) із збереженням усіх лексичних, фонетичних і стилістичних особливостей. Археографічне опрацювання здійснено на підставі правил передачі тексту кириличних документів XVI-XVIII ст. популярним методомТам само..

Город Чернигов расстоянием от Киева в 153, от Глухова в 186, от Нежина - 74 верстах. Положение имеет на правом береге реки Десны, на возвышенном месте, от запада к небольшим рощам, от севера к пашенным полям, а от востока и юга к лугам реки Десны, на столбовой из Киева на Смоленск и Могилев дороге. Цитадель сего города земляным изрядным валом обнесена, а около города земляной обветшалой вал. Гора, на коей состоит цитадель и город, открывает вид окружности, лежащей с восточной стороны и южной до 15 верст.

Лесу к городу Чернигову принадлежащего ни строевого, ни дровяного нет, а привозят оной сюда в торговые дни для продажи из окрестных селений, земли пашенной в окружности города и сенокосной на лугах реки Десны довольно. Кроме того, здешнему магистрату по высочайшим грамотам принадлежит довольное пространство сенокосов на лугах реки Десны с рыболовными озерами, но в том положении имеют здешние монастыри и разные чины сенокосы с рыбными на оных ловлями.

В Цитаделе

Катедральный Борисоглебовский монастырь обнесенной каменною оградою, в коем церквей каменных две, одна большая, а другая трапезная, протчое все строение каменное, церквей приходских две, одна каменная, а другая деревяная.

Казенное строение

1. Магистрат в каменном о двух этажах доме.

2. Полковая канцелярия и суд гродский в каменном же об одном этаже доме.

3. Комисарият черниговский в деревяном магистратском доме с каменным погребом, в коем хранится денежная казна.

4. Погреб деревянной в земле, в коем хранятся пороховые городовой артилерии припасы.

5. Вновь выстроенной деревяной болшой казенной магазеин.

6. Деревяной же соляной амбар.

7. Деревяной дом для пребывания полковника здешнего.

8. Коменданская канцелярия.

Партикулярные домы.

1. Подполковника Троцкого о 5 покоях.

2. Мещан Енков выстроенный для постою о 6 покоях.

3. Умершого мещанина Михаила Енки о 15 покоях.

4. Умершого мещанина Григория Енки о 6 покоях.

5. Монастиря Елецкого вновь выстроенный каменный дом 1.

В цитаделе обывателе.

Бригадир 1. Подполковник 1.

Мещан6 двор. 6 хат.

Подсуседков разночинческих112 бездв. х.

В городе Чернигове и предместях оного.

Церквей каменных 3. Деревяных 4.

Партикулярные деревяные домы.

1. Коллежского ассесора Бакуринского о 5 покоях

2. Бунчукового товарища Григоровича «5»

3. Писара полкового Рашевского «6»

4. Асаула полкового Василевского «4»

5. Подпорутчика Сорокина «5»

6. Войскового товариша Грембецкого «4»

7. Войта магистрата черниговского Шароя «2»

8. Умершого войта чернеговского Каневского «6»

9. Умершого бургомистра и депутата Крутеня «8»

10. Мещанина Демяна Гриба «4»

11. Умершого вахмистра Евхимова жены «3»

12. Мещан Енек для постою «4»

13. Умершого мещанина Мальцевича «6»

14. Бургомистра Мартиновского «3»

15. Войскового товариша Константиновича «5»

16. Учителя здешнего училища Давидовича «4»

17. Городового священника Омельяновича «5»

18. Умершого священика Греченкова «3».

Майор 1. Коллежский ассесор 1. Бунчуковый товарищ 1. Войт магистрата здешнего 1. Капитанов 2. Писар полковый 1. Асаул полковый 1. Хоружий полковый 1. Подпорутчик 1. Прапорщик 1. Вдова хоружого полкового жена 1. Лекар 1. Войсковых товарищей 7. Вдова войскового товариша жена 1. Возных 4. Коморник 1. Значковых товарищей 3. Вдова значкового товариша жена 1. Вдова вахмистерская жена 1. Писар гродский 1. Атаманов сотенных 2. Асаул сотенный 1. Хоружих сотенных 2. Вдова атамана сотенного жена 1. Полковых канцелярист 4. Вдова полкового канцеляриста жена 1. Катедральной канцелярист 1. Протопоп 1. Священников 10. Диякон 1. Вдов священнических жен 3. Церковников 6.

Козаков подпомощиков 62 дв. 62 х.

Подсуседков казачих 3 «3»

Мещан магистрата черниговского179 «206»

Магистратских подсуседков на магистратской земле 76 «82»

Пушкарей полковой артиллерии 4 «4»

Летаврщик 1

Трубачей 2

Солдат, живущих своими домами 25 «25»

Циган 1.

Посполитых на ранг бригадира и полковника

черниговского Милорадовича 1 «1»

Разночинческих подсуседков78 «95»

А всего 417«472»

Итого обывателей 549

Некоторые сего города жители упражняются в хлебопашестве и остающийся от своего продовольствия хлеб продают здесь же; а большею частию упражняются в винокурении и шинковом промысле горячим вином; на винокурение покупают хлеб и лес в сем же городе, которой привозят сюда из окрестных селений. Некоторые сплавливают вино по реке Десне байдаками и большими лотками в Киев, Городище и Кременчуг. Сверх того в сем городе купцов торгующих красными товарами 2, из коих у первого капиталу более двух сот тысяч, товары покупает в Гданску, в Цесарии и Виенне и продает обтом в городах Полтаве, Сумах, Нежине, Ромне и Чернегови, у другого капиталу тысяч до двадцати, который, покупая разные красные товары в Полтаве, Сумах и Нежине, продает врознь в сем же городе, також в Ромне, Лубнах и Прилуке на ярмонках. Лавочников, торгующих разными мелкими товарами 19, коими, покупая оные на ярмонках в сем же городе и Нежине, кроме здешней продажи торгуют в городах Городне, Березном и в местечках Любече и в Седневе. Два великороссийские купцы торгуют так же разными мелкими товарами. Имеются здесь разных художеств цехи, как то: шевский, кравецкий, ковальский, ткацкий и начисляется здесь кузнецов 5, котлярей 2, медников 3, портных 24, сапожников 19, шапочников 7, кушнеров 8, гончарей 9, ткачей 9, музыкантов 9, иконописцов 4, сребряников 4, кои все искупают материалы на свои художества в сем городе и Нежине и продают свои рукоделия в сем и других ближайших городах. В сем городе ярмонков в год бывает два, первый генваря 6, а вторый июня 8. Купцы с красными товарами приездят из Нежина, Полтавы, Лубен и Прилуки. Промышленники с солью и рыбою из Переясловского и Миргородского полков. Скот на ярмонки пригоняют полку Переясловского из местечек Яготина, Басани и Барышевки.

Торги еженедельно собираются дважды, в понедельник и пяток, на коих кроме съестных припасов и леса, ничего более в привозе не бывает, хлеб ржаной и другие съестные припасы привозят из окрестных сел. Лавок здесь нарочитых нет, кроме одних поддашьев.

При городе Чернигове кроме состоящего в самой крепости катедрального, имеется три монастыре:

1. На форштате, называемом Пятницкое Поле, Пятницкий женский, обнесенный деревяною оградою, в нем церковь каменная одна и деревяная одна, протчое все строение деревяное.

2. Елецкий монастырь на предместьи Лесковице, обнесен каменною оградою, в нем церквей каменных две с протчим довольным строением каменным же. При сем монастыре подворье, называемое конюшенной двор, в коем живут разные наемные люды.

3. Ильинский Троецкий монастырь, от города в двух верстах, положение имеет на горе, называемой Болдинская, при небольших рощах, обнесен каменною оградою. В нем церквей каменных две, протчое все строение также каменное. При сем монастыре имеется два подворья, в 1-м типография, в коей печатаются разные церковные на монастырском иждивении книги, а во 2-м конюшни монастырские.

У подошвы горы, на которой состоит вышеписанный монастырь, имеется каменная церковь с пространными подземными проходами.

Размещено на Allbest.Ru