Документи, які бережуть згадки про Пилипа Орлика (на матеріалах Центрального державного історичного архіву України, м. Київ)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Документи, які бережуть згадки про Пилипа Орлика (на матеріалах Центрального державного історичного архіву України, м. Київ)

Наталія Дробязко

Метою публікації є запровадження до наукового обігу у поєднанні з детальним аналізом нововіднайдених і раніше не опублікованих документів, які містять інформацію про Пилипа Орлика і його оточення. Пилип Орлик - український політичний, державний і військовий діяч, генеральний писар, гетьман в еміграції, поет, публіцист. Свої політичні погляди він сформував у гетьманському Батурині під час діяльності в уряді Івана Мазепи. Один із документів, поданих у статті, розкриває його діяльність на посаді старшого канцеляриста Генеральної військової канцелярії в Батурині, а інший - відкриває нові факти його родинних зв'язків. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові та історичні методи, що цілком відповідає поставленій меті. З'ясовані обставини написання поданих документів та наведені відомості про осіб та населені пункти, що в них зазначені.

Наукова новизна напряму пов'язана з метою, оскільки вперше до наукового обігу запроваджуються архівні документи, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (далі - ЦДІАК України) і відкривають нові сторінки життя і діяльності Пилипа Орлика. Ця тема є важливою також з огляду на відображення його діяльності в науковій та науково-експозиційній роботі Національного заповідника «Гетьманська столиця». Висновки. У результаті проведеного пошуку виявлені нові архівні джерела, що стануть у нагоді історикам та краєзнавцям, які досліджують історію Гетьманщини. Наведені документи проливають світло на окремі сторінки історії життя і діяльності Пилипа Орлика. Зазначена тема є першим кроком у дослідженні його діяльності в Батурині, але все ще залишається безліч невирішених питань, над якими ми будемо працювати й надалі. Подальше вивчення цієї теми дасть змогу висвітлити діяльність Пилипа Орлика у Генеральній військовій канцелярії на початку XVIII ст. та в уряді гетьмана Івана Мазепи.

Ключові слова: Пилип Орлик, Генеральна військова канцелярія, Дзержановський, архівний документ, Батурин.

Documents that remember the Philip Orlyk (on the materials of the Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv)

The purpose of the publication is to introduce into scientific circulation found and previously unpublished documents that contain information about Philip Orlyk and his entourage with a detailed analysis of archival sources. Philip Orlyk - Ukrainian politician, statesman and military figure, Secretary General, Hetman in exile, poet, publicist. He formed his political views in Hetman Baturyn when he had worked along with Ivan Mazepa. One of the documents presented in the article reveals his activities as a senior chancellor of the General Military Chancellery in Baturyn, and the other reveals new facts about his family ties.

The research methodology is based on general scientific and historical methods, which is fully consistent with the purpose of the study. The circumstances of writing the submitted documents are clarified and information about the persons and settlements indicated in them is given. The scientific novelty is directly related to the purpose, as for the first time archival documents, which are stored in the Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv (hereinafter CDIAC of Ukraine), are introduced into scientific circulation and open new pages about the life and work of Philip Orlyk. In addition, this topic is important in reflecting his activities in the scientific and scientific-exhibition work of the National Reserve «Hetman's Capital». Conclusions. As a result, the study will open new archival sources that will be useful to historians and local historians who study the history of the Hetmanate, as these documents shed light on some pages of the history of life and work of Philip Orlyk. This topic is the first step in the study of the activities of Philip Orlyk in Baturyn. There are still many open questions that we will continue to work on. After all, the study of this topic will reveal the activities of Philip Orlyk in the General Military Chancellery of the early eighteenth century and in the government of Hetman Ivan Mazepa.

Колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» працює над вивченням та належним представленням широкому загалу постаті гетьмана П. Орлика (1672-1742). Серед українських гетьманів він посідає унікальне місце, адже це єдиний гетьман, який більше тридцяти років гетьманував в еміграції та все своє життя боровся за незалежність української землі. Батурин є містом, яке сформувало майбутнього борця за українську незалежність. У Батурині П. Орлик мешкав майже 10 років, де швидко піднявся по кар'єрних сходинках в уряді гетьмана І. Мазепи: канцелярист (1699 р.); старший канцелярист Генеральної військової канцелярії (1700 р.); генеральний писар (1707 р.).

Особисте життя П. Орлика, його політична діяльність та епістолярна спадщина цікавить багатьох українських і закордонних істориків. Про нього пишуть статті, монографії, історичні та художні книжки, проте повністю висвітлити всі його життєві сторінки наразі не вдалось. Аби краще зрозуміти постать П. Орлика, варто ознайомитися з його особистими листами. Частина листування перекладена та опублікована Д. Бантиш-Каменським, В. Шевчуком, І. Бутичем, С. Павленком, В. Литвиновим, О. Циганок, Є. Мельником, О. Скрипник. Здебільшого листи П. Орлика збереглися в архіві Міністерства закордонних справ Франції та Регіональному державному архіві м. Лунд (Швеція).

У 2020 р. у ЦДІАК України автором було віднайдено два документи, пов'язані з іменем П. Орлика, які раніше не були опубліковані. У цій статті ми проаналізуємо нововиявлені документи.

Перший документ - копія листа реєнта (старшого канцеляриста) військової канцелярії П. Орлика, віднайдена у фонді № 51 «Генеральна військова канцелярія» та датована 17 січнем 1707 р. Хоча віднайдений лист зберігся в копії (місце зберігання оригіналу встановити не вдалося), і він не писаний рукою Пилипа Орлика, проте його важливість зумовлена передусім авторством. Це єдиний відомий на сьогодні лист, який П. Орлик написав у гетьманській столиці від свого імені.

На час написання листа П. Орлик працював у Генеральній військовій канцелярії, де вів справи гетьманського уряду, дипломатичне листування та зберігав військову печатку Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII-XVIII ст. Ч. 2.: Рада старшини. Праці комісії для виучування історії західньо-руського та українського права. Київ, 1930. Т. 8. С. 190., а значить, що до його посадових обов'язків належало написання листів такого роду.

Лист стосується ряду населених пунктів Чернігівщини. Він написаний сотнику Салтиково-Дівицької сотні, проте ім'я не вказано. Згідно даних, опублікованих В. Зарубою, випливає, що уряд сотника натоді посідав Осип Матвійович Шендюх (1703-1712 рр.)² Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. Дніпропетровськ, 2007. С. 138.. На той час Салтикова Дівиця була сотенним містечком Ніжинського полку (нині село Салтикова Дівиця входить до складу Куликівського району Чернігівської області). Станом на початок XVIII ст. до складу сотні входили села Жуківка, Куликівка, Буди, Дроздівка, Овдіївка (нині Авдіївка).

У тексті листа мова йде про те, що архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря (ім'я не вказано) порушує волю й наказ «ясневельможного добродія» і не дозволяє надавати містечку Салтиковій Дівиці «помочі». У листі П. Орлик передає сотнику наказ гетьмана: «тоді ясновельможний добродій через мене слугу приказує» розповісти про цю проблему жителям Авдіївки. Відомо, що архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря з 1696 р. був І. Максимович³ Павленко С. Святитель Іоанн Максимович писав вірші, «виганяв московських священників» і займався просвітництвом. Голос України. 2011. № 213 (52130). С. 5.. На підставі універсалу гетьмана Д. Ігнатовича від 22 серпня 1669 р. Чернігівський Єлецький монастир отримав у власність села Авдіївку та Горбів з перевозами та іншими угіддями⁴ Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України). Ф. 157. Оп. 1. Спр. 9. Арк. 1-2.. А гетьман І. Мазепа універсалом, виданим у травні 1704 р., надав у річну оренду Чернігівському Єлецькому монастирю тютюнові, горілчані та дьогтеві шинки в селах Онисові, Горбовому, Мощонці та Авдіївці ЦДІАК України Ф. 157. Оп. 1. Спр. 67. Арк. 2..

Інший документ віднайдений у фонді № 59 «Київська губернська канцелярія», містить справи, датовані 1708-1782 рр. У цьому фонді зберігається листування київських губернаторів з російськими резидентами у Туреччині, Польщі і Кримському ханстві. Запис, який нас зацікавив, датується 1748 р., уже після смерті гетьмана, і в ньому йде мова про зятя П. Орлика Дзержановського. Справді польський шляхтич Дзержановський (ім'я його невідоме) був одружений з донькою П. Орлика Мартою Дробязко Н. До історії родоводу Пилипа Орлика. Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. Київ, 2019. Вип. 12. С. 127-129..

У записі вказано, що 8 липня 1748 р. через Яси до Порти проїхав Дзержановський, який вирушив з Парижу і вже побував у Пруссії у французького посла та взяв від нього і від прусського короля (Фрідріха ІІ), листи. Цю кореспонденцію він повинен був привезти французькому послу в Царгороді. Наприкінці листа зазначено, що при повторному проїзді Дзержановський «неупущу старатся проведат и о том вашему превосходительству дат знат». Імена послів встановити не вдалося.

За свідченнями І. Дмитришин, опублікованими у праці «Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії», політична діяльність Дзержановського тісно пов'язана з діяльністю родини Орликів на благо «козацької нації». Дійсно, він мав таємну місію до Порти у 1748 р., яка була організована за допомогою Г. Орлика. Як зазначає І. Дмитришин, «демарші Дзержановського не лишились поза увагою. Цей шляхтич занепокоїв міністра Росії Неплюєва, який не зміг довідатися про причини його приїзду»Дмитришин І. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії. Київ: Темпора, 2019. С. 294..

Документи написані староукраїнською мовою на пожовклому з часом папері, не дуже розбірливим почерком. Для цієї статті вони максимально адаптовані до сучасного читання зі збереженням фонетичних та стилістичних особливостей оригіналу, завдяки допомозі аспіранта Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського (м. Київ) Романа Захарченка. Нерозбірливі місця в тексті позначені крапкою у квадратних дужках [.], а слова, у прочитанні яких бракує певності, - знаком запитання у квадратних дужках [?]. Археографічне опрацювання здійснено на основі правил передачі тексту документів XVH- ХІХ ст.

Архівні документи, наведені у статті, вперше запроваджуються до наукового обігу. Сподіваємося, що ці джерела будуть цікаві історикам і краєзнавцям, оскільки вони проливають світло на діяльність П. Орлика в Батурині, містять інформацію про населені пункти Чернігівщини та відкривають згадки про польського шляхтича Дзержановського, який мав родинні зв'язки з Орликами.

№ 1

Мосці пане сотнику дівицкий

Мой велце мосці пане и брате,

Поневаж висоце въ Богу превелебний его милостъ отець архімандрит елецкий черніговский поступуючи против волі и указу ясневелможнаго добродія не допускает зъ села своего манастирского Оеьдіевки, чинити до містечка Девици помочи (?), теды ясневелможнии добродій через мене слугу снее приказует в.м.м.пану, аби в.м.м.панъ росказалъ жителей овьдіевских подданих манастира елецкого черніговского заграбыти, А онъ висоце въ Богу превелебний отецъ архимандритъ хоча й бы иміль удатися за тое до снее велможного добродія, то нічого помислного по желанію (?) своемъ не исправитъ, тое в.м.м.пану прекладаю и зостаю.

В подлинном тако в.м.м.пану всего добра зичливимъ припадалемъ (?) и радъ (?) служити

З Батурина (?) януаріа 17 Филипъ Орликъ реентъ канцелляріи

Войска Запорожского року 1707 mp

(ТАК України. Ф. 51. Оп. 3. Спр. 214. Арк. 1-2. Копія).

№ 2

Въ ставке (?)

Юля 8 числа проехалъ чрез Ясы к Порте Дзерженовскый (?) зять Орлика и об немъ я проведалъ что онъ едет из Парижа, и былъ де онъ и въ Пруссыи у Французского посла обретающагося тамо и взявъ от него, також и от прускаго короля писма къ французскому послу обретающемуся въ Царьграде почтою какъ наискорей приехалъ въ Царградъ, а въ какой силе скорой его состоит отездъ невозможно было узнат, при возвратномъ же ево проезде неупущу ста- ратся проведат и отомъ вашему превосходительству дат знат яко и одругих въновъ воспоследовавшихъ съ сихъ старонъ ведомостяхъ непремину по маей подъданической должности донесты, толко прашу и меня неимет въ зазвеный (?) какъ есмъ.

(Пятак України. Ф. 59. Оп. 1. Спр. 1610. Арк. 38).

пилип орлик військовий канцелярія гетьманський

References

1. Dmytryshyn I. (2019). Hryhorii Orlyk, abo Kozatska natsiia u frantsuzkii dyplomatii [Hryhoriy Orlyk, or the Cossack Nation in French Diplomacy]. Kyiv, Ukraine.

2. Drobiazko N. (2019). Do istorii rodovodu Pylypa Orlyka [To the history of Philip Orlyk's pedigree]. Sivershchyna v istorii Ukrainy - Siverschyna in the history of Ukraine. Vyp. 12.

3. Zaruba V. (2007). Administratyvno-terytorialnyi ustrii ta administratsiia Viiska Zaporozkoho u 1648-1782 rr. [Administrative-territorial structure and administration of the Zaporozhian Host in 1648-1782]. Dnipropetrovsk, Ukraine.

4. Pavlenko S. (2011). Sviatytel Ioann Maksymovych pysav virshi, «vyhaniav moskovskykh sviashchennykiv» i zaimavsia prosvitnytstvom. [St. John Maximovich wrote poetry, "expelled Moscow priests” and engaged in education]. Holos Ukrainy - Voice of Ukraine. № 213 (52130).

Размещено на Allbest.ru