Вищий навчальний сільськогосподарський заклад Кам’янець-Подільського українського університету в особах: Олексій Миколайович Полонський

Размещено на http://allbest.ru

Подільський державний університет

Каденюк Олександр Степанович доктор історичних наук, професор,

Нестеренко Валерій Анатолійович кандидат історичних наук, доцент,

м. Кам'янець-Подільський,

Анотація

У статті проаналізовано та досліджено діяльність Олексія Михайловича Полонського - одного з організаторів сільськогосподарського факультету при Кам'янець-Подільському Державному Українському університеті, а на початку 20-х років ХХ століття керівника першого на Поділлі сільськогосподарського інституту. О. Полонський посідав різні посади в системі місцевої влади. Зокрема, був членом правління повітового господарства, членом міської ради перших скликань і делегатом з'їзду рад Кам'янеччини. Тісно співпрацював із кооперативним об'єднанням «Господарчий союз». У першій половині 1920-х років О. Полонський - приват-доцент, керівник кафедри неорганічної хімії Кам'янець-Подільського інституту народної освіти. Водночас - лектор хімії на підготовчих курсах Кам'янець-Подільського інституту народної освіти та робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, міських медичних курсів. Крім того, був керівником природничого студентського гуртка сільськогосподарського інституту та науковим редактором праць Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Його Суспільно-громадська діяльність відіграла вагому роль у становленні сільськогосподарської освіти на Поділлі та вищої освіті загалом в Україні. Полонського можна прослідкувати історію становлення та розвитку не тільки сільськогосподарської освіти та науки в Україні, а й всю систему вищої школи в цілому. Історичний період 20-х-30-х років ХХ століття під впливом політичних подій та реалій того часу сформували систему, яка впливала не тільки на суспільно-політичні відносини, а й на особисте життя кожної людини.

Ключові слова: сільськогосподарська освіта, селянство, біографія, Поділля.

Abstract

Higher educational agricultural institution of kamianets-podilskyi ukrainian university in persons: Olexii Polonskyi

Kadeniuk Oleksandr Stepanovych,Doctor of Historical Sciences, Professor, Podilskyi State University, Kamianets-Podilskyi

Nesterenko Valerii Anatoliiovych PhD in History, Associate Professor, Podilskyi State University, Kamianets-Podilskyi,

The article analyzes and explores the activities of Oleksii Mykhailovych Polonskyi, one of the organizers of the Faculty of Agriculture at Kamianets-Podilskyi State Ukrainian University, and in the early 20s of the twentieth century the head of the first agricultural institute in Podillia. Polonsky held various positions in the local government system. In particular, he was a member of the board of the county economy, a member of the city council of the first convocation and a delegate to the congress of councils of Kamianets region. He worked closely with the cooperative association "Economic Union".

In the first half of the 1920s O. Polonsky was a private associate professor, head of the Department of Inorganic Chemistry of the Kamianets- Podilskyi Institute of Public Education. At the same time, he was a lecturer of chemistry at the preparatory courses of the Kamianets-Podilskyi Institute of Public Education and the labor department of the Kamianets-Podilskyi Agricultural Institute, as well as at city medical courses. In addition, he was the head of the natural science student group at the agricultural institute and a scientific editor of the Kamianets-Podilskyi Agricultural Institute. His social and public activities played a significant role in the development of agricultural education in Podillia and higher education in Ukraine in general.

It is noted that in the short period of time that falls on the scientific and pedagogical activities of O. Polonsky, it is possible to trace the history of formation and development of not only agricultural education and science in Ukraine, but also the entire system of higher education in general. The historical period of the 20s and 30s of the twentieth century, under the influence of political events and realities of the time, formed a system that influenced not only social and political relations but also the personal life of each person.

Keywords: agricultural education, peasantry, biography, Podillia.

Вступ

Постановка проблеми. На початку ХХ століття Кам'янець-Подільський був одним з міст України де формувалися національні культурно-освітні осередки, що сприяли пробудженню національної свідомості в Україні в 1917-1921 роках. Революція відкрила великі можливості для розвитку української освіти і культури. У жовтні 1918 р. Кам'янці-Подільському засновано державний український університет, це перший національний вищий навчальний заклад, який створено власними зусиллями незалежної Української держави. Через рік при університеті було відкрито сільськогосподарський факультет, при факультеті створено відділи: рослинництва, агрономічний, садівництва і городництва, скотарства. Відкриття факультету мало вагоме значення, в цей час Директорія розпочала земельну реформу, котра потребувала фахівців з сільськогосподарською освітою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджувана тема частково вже знайшла своє відображення в історичній та краєзнавчій літературі. Зокрема, стислі біографічні дані про О. М. Полонського - першого ректора Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, містяться у загальних працях Алещенко М. І., Бахмата М. І., Михайлика А. О. про історію Подільського державного аграрно-технічного університету [1; 2]. У цих роботах також коротко описується трудова діяльність вченого, вказано його наукові здобутки.

У краєзнавчій статті Н. Погрібної розповідається про останні роки життя О. Полонського [3]. Минулого року на основі недосліджених до того часу архівних матеріалів авторами даної статті було підготовлено два краєзнавчих нариси про О.М. Полонського [4]. Зокрема, було з'ясовано обставинийогої трагічної загибелі, проаналізована науково-дослідна діяльність О. М. Полонського у 1920-ті роки. Дана стаття являє собою удосконалений, доопрацьований варіант цих краєзнавчих знахідок.

Мета статті - дослідити та проаналізувати організаційну, науково-педагогічну діяльність О. Полонського впровадженні та розвитку вищої сільськогосподарської освіти на Поділлі та створенню ефективних форм сільськогосподарського виробництва в період 20-30-х років ХХ століття, для досягнення цієї мети використано проблемно-пошуковий, хронологічний та системні методи.

Виклад основного матеріалу

Одним із фундаторів сільськогосподарського факультету при Кам'янець-Подільському Державному Українському університеті був Олексій Миколайович Полонський. У роки радянської влади він очолював Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інституті, а потім викладав хімічні дисципліни у різних закладах освіти міста.

О.М. Полонський народився 15 липня 1884 р. у місті Полтава у вчительській родині. У 1903 р. закінчив Полтавську класичну гімназію із срібною медаллю. Вступає на природничий відділ фізико-математичного факультету Київського університету Св. Володимира, але наприкінці 1905 р. був звільнений з університету через те, що не зміг внести гроші за навчання [5]. Наступного року Олексій поступає до Петровсько-Розумовської Академії у Москві, що заснована у 1865 р. До 1917 р. вона була найбільш авторитетним закладом аграрної вищої освіти в Російській імперії. Петровська землеробська і лісова академія мала на меті - поширення відомостей по сільському господарству і лісівництва. За Статутом академія -- всесословная і відкрита вищим навчальним закладом з можливостями вільного надходження в студенти (без освітнього цензу), вибору предметів вивчення, без вступних і перевідних іспитів. У ній викладали визначні вчені-аграрники, включаючи видатного науковця Климента Тімірязєва [6, арк.99].

У Москві О. Полонський залучився до політичної діяльності. В анкеті, складеній ним у 1922 р., він відмічав, що вже в студентські роки був переконаним марксистом, а з 1901 р. до 1912 р. перебував членом Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) [6, арк.133]. У 1911 р. Олексій закінчує навчання в Академії, отримавши вищу агрономічну та природничу освіту [2, арк.27].За завданням Міністерства земельних справ Російської імперії з 1913 р. до 1917 р. працює в Бессарабській губернії. Спочатку молодшим спеціалістом на Бессарабській дослідній станції виноробства [2, арк.28]. З липня 1916 р. працював старшим спеціалістом цієї станції, а одночасно завідувачем дріжджової лабораторії Бессарабської станції. В березні 1916 р. перебував у тримісячному науковому стажуванні в різних наукових центрах Росії [2, арк.27]. Ретельно вивчав методи дослідження дріжджових грибків та бактерій, працював в Новочеркаську в лабораторії Донського політехнічного інституту. Після проходження стажування з лютого 1917 р. завідував продовольчими складами відділу російської армії у Бессарабській губернії, а пізніше - директором оцтового заводу Бессарабської продовольчої управи. 25 серпня 1917 р. О. Полонський був делегатом всеросійського з'їзду з виноробства і виновиробництва у Москві [7, арк.29]. подільський полонський освіта україна

В грудні 1918 р. після закінчення першої світової війни Бессарабія була окупована румунськими військами. Олексій Миколайович відмовився присягнути румунській владі і залишає посаду директора оцтового заводу. На початку 1919 р. чимало українців з Бессарабії переїхали на Поділля. Серед них був і Олексій Полонський, який відгукнувся на пропозицію ректора Кам'янець-Подільського Державного Українського університету І. Огієнка працювати на щойно створеному с. г. факультеті. Першого липня 1919 р. О. Полонський посів посаду приват-доцента на кафедрі сільськогосподарського аналізу і органічної хімії. Викладав неорганічну хімію для студентів університету. У квітні 1920 р., О. Полонський, був призначений секретарем ради сільськогосподарського факультету і здійснював ці обов'язки упродовж кількох місяців.

Після утвердження радянської влади 26 лютого 1921 р. за ухвалою Головної профосвіти Кам'янець-Подільський Державний Український університет був реорганізований в Інститут народної освіти (ІНО) та сільськогосподарський інститут (СГІ). Оскільки Олексій Миколайович мав революційне минуле, не був помічений у зв'язках з керівниками УНР, він у березні місцевим ревкомом був призначений першим головою Ради Кам'янець-Подільського СГІ. А1 червня 1921 р. О. Полонського керівництвом НКО УСРР було призначено виконуючим обов'язки ректора СГІ. 10 червня розпочалось навчання в інституті. На першому курсі навчалось 13 студентів, на другому - 23. Передовсім це були діти незаможних селян. Керівництвом інституту робились певні кроки щодо забезпечення інституту необхідними будівлями для навчання та покращення його матеріальної бази. Викладачі та студенти працювати на дослідному полі.

Однак через важку хворобу О. Полонський не зміг довго очолювати інститут. 20 жовтня 1921 залишає свою посаду і новим ректором інституту було призначено професора Миколу Баєра [8, С. 175].

На початку 1920-х р. О. Полонський посідав різні посади в системі місцевої влади. Зокрема, був членом правління повітового господарства членом міської ради перших скликань і делегатом з'їзду рад Кам'янеччини. Тісно співпрацював із кооперативним об'єднанням «Господарчий союз».

У першій половині 1920-х років О. Полонський - приват-доцент, керівник кафедри неорганічної хімії Кам'янець-Подільського інституту народної освіти. Водночас - лектор хімії на підготовчих курсах Кам'янець-Подільського інституту народної освіти та робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, міських медичних курсів. Крім того, був керівником природничого студентського гуртка сільськогосподарського інституту та науковим редактором праць Кам'янець-Подільського СГІ.

У вересні 1925 р. за наукові роботи з хімії, що були надруковані роботи в «Журнале физико-химического общества» та підручник «Підручник кількісного аналізу» отримав премію 15 тис. карбованців від Всеукраїнського комітету сприяння вченим [2, арк. 30].

Влітку 1925 р. для координації діяльності наукової громадськості Кам'янця-Подільського на базі міського історико-археологічного музею було створено наукове при ВУАН товариство. 26 липня на засіданні товариства було обрано постійну його президію в такому складі: голови товариства, професора О.М. Полонського, заступника голови, визначного дослідника історії Поділля Ю.Й. Сіцінського й ученого секретаря В. С. Зборовця. У складі товариства діяли краєзнавча, історико-філологічна, природничо-математична, педагогічна, соціально- економічна секції. Олексій Миколайович очолював та координував діяльність товариства, а 15 листопада 1925 р. виголосив на його засіданні доповідь «Діалектичний матеріалізм у природознавстві та наступ проти його буржуазної науки»[9 , С. 98]. Це свідчить про те, що О.Полонський знаходився на про радянських позиціях і повністю підтримував тогочасну комуністичну політику.

Влітку 1926 р. О. М. Полонський, очевидно через погіршення стану свого здоров'я та за його словами «неможливістю вести науково- дослідну роботу по спеціальності» залишає місто над Смотричем і переїжджає на роботу до Криму. В червні 1926 р. вченого зарахували завідувачем відділу виноградарства і виновиробництва в Нікітському ботанічному саду (м. Ялта) [4 , с.98]. Замість нього головою міського наукового при ВУАН товариства 24 жовтня 1926 р. було обрано Дмитра Богацького - рідного брата відомого діяча української революції 1917-1921 рр. Павла Богацького.

У серпні-вересні 1927 р. Олексій Миколайович займався дослідженнями різних аспектів боротьби з хворобами винограду. У зв'язку з цим був у науковому відрядженні на Кавказі і Чорноморському побережжі. Проте, довго в Криму Олексій Миколайович не залишився. На початку 1928 р. повернувся до Кам'янця-Подільського. У лютому того ж року був обраний професором першої групи загальної та аналітичної хімії сільськогосподарського інституту, а з жовтня одночасно працював у Кам'янець-Подільському інституті народної освіти, де очолював хімічну секцію науково-дослідної кафедри. Стає членом міського осередку «Спілки наукових робітників».

На початку 1930-х рр. О. Полонський працював одночасно в Інституті соціальної виховання (ІСВ), де викладав й надалі хімію, та в Науково-дослідному інституті птахівництва, де займався передовсім науковими дослідженнями. Але наприкінці 1930 р. був заарештований відділом ГПУ, але через кілька місяців звільнений. Йому пропонували й надалі в 1931-1932 р. працювати керівником кафедри хімії ІСВ, але О. Полонський від цієї праці відмовився, хоча продовжував ще працювати деякий час Науково-дослідному інституті птахівництва. До викладацької роботи у Кам'янці-Подільському Олексій Миколайович уже не повернувся. Після того як керівництво ІСВ наклало штраф та арешт на майно О. Полонського він назавжди залишає місто над Смотричем.

Після цього вчений працював в різних містах та установах СРСР. У вересні 1939 р. його разом з родиною перевели в місто Ставрополь (який з у 1935-1943 рр. називався Ворошилівськ), де він очолив кафедру загальної та фізичної хімії місцевого медичного інституту. Активно займався з молодими хіміками-асистентами. Переписувався з видатним вченим академіком Володимиром Вернадським. Мав намір особисто познайомитись з методами роботи лабораторії визначного вченого. Цим планам завадила німецько-радянська війна 1941-1945 рр. Як і більшість співробітників місцевого медінституту професор О. Полонський не встиг виїхати з міста. З початком окупації німецьке командування призначило професора виконуючим обов'язки директора місцевого медичного інституту. У цих важких умовах він намагався порятувати від неминучої смерті своїх колег єврейської національності. Зокрема, він оформив фіктивний шлюб з асистенткою своєї кафедри Іриною Ерліх.

Нацисти на території Ставропольщини не дуже переслідували єврейок, якщо вони були в шлюбі з слов'янами. Тайну про фіктивність цього шлюбу вдалось зберегти майже до кінця нацистської окупації. Проте в грудні 1942 р. за доносом гестапівці схопили О. Полонського та І.Ерліх. Згодом вони були страчені [10]. Точна дата смерті Олексія Миколайовича Полонського до цього часу невідома.

Висновки

За той невеликий проміжок часу, який приходиться на наукову та педагогічну діяльність О. М. Полонського можна прослідкувати історію становлення та розвитку не тільки сільськогосподарської освіти та науки в Україні, а й всю систему вищої школи в цілому. Історичний період 20-х-30-х років ХХ століття під впливом політичних подій та реалій того часу сформували систему, яка впливала не тільки на суспільно-політичні відносини, а й на особисте життя кожної людини.

Література

1. Бахмат М., Алєщенко М. Подільський державний аграрно-технічний університет / М. Бахмат, М. Алещенко. - Кам'янець-Подільський, 2005, - 254 с.

2. Каденюк О.С., Алєщенко М. І., Нестеренко В.А., Михайлик, А.О. Подільський державний аграрно-технічний університет Хронологія подій. Документи. / О. С. Каденюк, М. І. Алєщенко, В. А. Нестеренко, А.О. Михайлик. - Кам'янець-Подільський, 2009, - 100 с.

3. Погребная Н. История большой трагедии маленького города // Вечерний Ставрополь, 2019, № 74-75 (18.04), - С .7-14.

4. Каденюк О.С. Нестеренко В.А. Полонський О.М. - ректор Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту: життя та діяльність /

О.С. Каденюк, В. А. Нестеренко // Історія закладу вищої освіти "Подільський державний університет" в персоналіях: збірник наукових праць регіональної науково-теоретичної інтернет-конференції (4 березня 2022 року, Кам'янець- Подільський). - Кам'янець-Подільський, 2022. - С. 19-25.

5. Каденюк О.С., Нестеренко В.А. Чугай Віктор Петрович / О. С. Каденюк, В. А. Нестеренко// Історія закладу вищої освіти "Подільський державний університет" в персоналіях: збірник наукових праць регіональної науково-теоретичної інтернет- конференції (4 березня 2022 року, Кам'янець-Подільський). - Кам'янець-Подільський, 2022. - С. 26-28.

6. Державний архів Хмельницької області (далі - ДАХмО). Ф. 6, оп.1., спр.122.

7. Державний архів Хмельницької області (далі - ДАХмО). Ф. 302, оп.2., спр.372.

8. Баєр М. Підсумки будівництва Кам'янецького Сільськогосподарського Інституту та перспективи його розвитку) /М. Баєр // Записки С.-Г. інституту в Кам'янці на Поділлі», 1927, - кн..4. - С.165-183.

9. Філь Ю. До історії Кам'янець-Подільського Наукового при УАН товариства /Ю. Філь // Записки Кам'янець-Подільського наукового при ВУАН товариства. Кам'янець на Поділлю,., 1927, - т. 1. - С. 91-100.

10. Погребная Нина. История большой трагедии маленького города// Вечерний Ставрополь, 2019, - № 74-75 (18.04), - С. 9.

References