Місіонерська діяльність Товариства Ісуса в м. Коломия (1896-1914)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Місіонерська діяльність Товариства Ісуса в м. Коломия (1896-1914)

Андрій Петраш

Національний заповідник “Давній Галич”

науково-освітній відділ

вул. Івана-Франка, 3, 77100, Галич, Україна

Анотація

католицький церква історія єзуїт

Стаття присвячена релігійно-культурній та суспільно-харитативній діяльності Товариства Ісуса в Коломиї в 1896-1914 рр. Хронологічні межі вибраного періоду сягають від заснування місійного дому єзуїтів до початку Першої світової війни. В 1848 р. Товариство Ісуса було заборонене в Габсбурзькій імперії, але тільки до 1852 р. Після цього єзуїти повернулись до своїх осередків в Тернополі і Львові. Станом до 1896 р. орден відкрив два нові місійні доми в Львівській архідієцезії, зокрема в Станиславові та Чернівцях. Метою статті є висвітлення діяльності єзуїтів в Коломиї: їхнє прибуття до міста, побудування костелу св. Ігнатія Лойоли і про духовну працю ордену. Особлива увага приділяється діяльності содаліцій маріанських і релігійним товариствам, які були засновані Товариством Ісуса в цей період. Джерельну базу дослідження складають документи з архіву Товариства Ісуса в Кракові, статті і звіти з тогочасних часописів. Місіонерська праця єзуїтів в українських землях ХІХ ст. слабо представлена у вітчизняній історіографії. Дана наукова робота повинна стати черговим кроком у висвітленні історії католицької церкви в західних регіонах України.

Ключові слова: Товариство Ісуса, Коломия, єзуїти, содаліція маріанська, католицька церква.

Missionary activity of the Society of Jesus in Kolomyia (1896-1914)

Andrii Petrash, National Reserve “Ancient Halych”, scientific and educational department, Ivan Franko, St., 3, 77100, Halich, Ukraine

Summary

The article is devoted to the religious-cultural and socio-charitable activities of the Society of Jesus in Kolomyia in 1896-1914. The chronological boundaries of the selected period reach from the founding of the Jesuit mission house to the beginning of the First World War. In 1848, the Society of Jesus was banned in the Habsburg Empire, but only until 1852. After that, the jesuits returned to their centers in Ternopil and Lviv. Until 1896, the Order opened two new mission houses in the Lviv archdiocese, particularly in Stanislaviv and Chernivtsi. The purpose of the article is to describe the activity of the jesuits in Kolomyia: their arrival in the city, the building of the church of St. Ignatius Loyola and the spiritual work of the order. Particular attention is paid to the activity of Sodalities of our Lady and religious societies, which were founded by the Society of Jesus during this period. The source base of the study consists of documents from the archives of the Society of Jesus in Krakow, articles and reports from contemporary magazines. Missionary work of the jesuits in the Ukrainian lands of the XIX century poorly represented in domestic historiography. This scientific work should be another step in highlighting the history of the Catholic Church in the western regions of Ukraine.

Keywords: Society of Jesus, Kolomyia, Jesuits, Sodality of our Lady, Catholic Church.

Католицька церква є невід'ємною частиною історії України. Найбільший її вплив простежується в західноукраїнських землях. Особливою мірою, це стосується території Львівської архідієцезії латинського обряду, де вагома частина населення належала полякам католицького віросповідання. Культурний вплив Апостольської столиці значною мірою поширювався через чернечі згромадження, серед яких особливо помітну роль відігравало Товариство Ісуса.

Місіонерська діяльність єзуїтів в Україні, зокрема в Львівській архідієцезії, слабо представлена в українській історіографії. Існують історичні дослідження, присвячені історії ордену в Новий час. Мова йде про наукові праці Сергія Серякова Серяков С. Єзуїтське шкільництво як чинник культурного розвитку Речі Посполитої в польській історіографії другої половини 1830-х - початку 1850-х рр. Харківський історіографічний збірник. 2013. № 12. С. 112-128. Серяков С. Черговий крок у спростуванні “чорної легенди” про єзуїтів. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. 2009. № 13-14. С. 386-401., Тетяни Шевченко Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI - середини XVII ст. Львів: Вид-во “Свічадо”, 2005. 340 с., Руслана Басенка Басенко Р. Генеза і зміст освітньо-виховного напряму молодіжної політики ордену єзуїтів (XVI-XVII століття). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2014. № 17. С. 67-78.. Втім, якщо говорити про діяльність ордену в Галичині в ХІХ ст., то широких досліджень з боку українських істориків на даний момент не існує. Зворотня ситуація спостерігається в польській історіографії, де історія Товариства Ісуса в Галичині представлена значно ширше, в тому числі і його діяльність в ХІХ ст. Особливу увагу заслуговує фундаментальна праця о. Станіслава Заленського (Stanislawa Zal^skiego), в якій описана історія ордену від початку його появи в Речі Посполитій аж по 1905 р. Zal§ski S. Jezuici w Polsce. Krakow: Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp., 1906. T. 5: Cz. 2. Jesuici w Polsce Porozbiorowej. 1820-1905. 1300 s.. Окрім вищезгаданого історика, слід виокремити праці Владислава Хотковського (Wladyslawa Chotkowskiego) Chotkowski W. Powrot i powtorne zniesienie Jezuitow w Galicyi 1820-1848 na podstawie archiwaliow rz^do-wych. Warszawa: nakl. "Kwartalnika Teologicznego", 1904. 129 s., о. Людвіка Гжебеня (Ludwika Grzebienia) Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995 / red. L. Grzebien. Krakow: Wyd-wo WAM, 1996. 888 s. URL: https://www.jezuici.krakow.pl/bibl/enc.htm., Беати Топій-Стемпіньської (Beaty Topij-Stempinskiej) Topij-Stempinska B. Uczniowie jezuickich instytucji edukacyjnych w Galicji w XIX wieku. Portret zbiorowy. Krakow : Ignatianum, 2019. 440 s., о. Анджея Павла Бієса (Andrzeja Pawla Biesa) Bies A. P. Jan Badeni SJ (1858-1899): U poczatkow ruchu spolecznego katolikow w Galicji. Krakow : WAM, 2012. 396 s., Станіслава Августинека (Stanislawa Augustyneka) Augustynek S. Prowincja Malopolska Towarzystwa Jezusowego w latach 1926-1939: Praca doktorska. Krakow, 2020. 384 s. Cieslak S. Dzialalnosc spoleczno-kulturalna jezuitow galicyjskich w stowarzyszeniach katolickich 1856-1914. Krakow: WAM, Akademia Ignatianum w Krakowie, 2013. 472 s.

* Archiwum Prowincji Polski Poludniowej Towarzystwa Jezusowego (далі скорочення: ATJKr)., о. Станіслава Цешлака (Stanisiawa Cieslaka)10.

Головну джерельну базу статті складають документи з архіву Провінції Товариства Ісуса Південної Польщі*, який знаходиться в Кракові. Окрім архівних документів велику цінність для дослідника представляють часописи “Nasze Wiadomosci”, “Sodalis Marianus” і “Przyjaciei Siug”, у яких міститься інформація про важливі події і заходи, статистики і біографії членів ордену, звіти релігійних товариств про виконану роботу.

Метою даної статті є висвітлити душпастирську діяльність Товариства Ісуса в Коломиї до Першої світової війни. Доцільно буде описати процес відкриття їхнього місіонерського дому в місті, розповісти чим конкретно були зайняті єзуїти і в чому специфіка їхньої духовної праці. Особлива увага буде приділена створеним і очолюваним єзуїтами релігійним конгрегаціям, до яких входили миряни.

Перед основним текстом статті слід вияснити особливості внутрішньої структури Товариства Ісуса. Єзуїти ділили територію своєї діяльності на області, які називались провінціями. Коломия входила до Львівської архідієцезії, а остання була частиною Галицької провінції ордену єзуїтів Ця провінція охоплювала також територію Перемишльської, Тарнувської та Краківської дієцезії. В 1820 р., коли єзуїти відновили свою діяльність в Галичині, ця провінція на самому початку мала назву “Польська”, але через рік її назва була змінена на “Галицьку”. Sas J. Dawniejsze nazwy i zmiany terytorialne Prowincyi Galicyjskiej. Nasze wiadomosci. 1912. T. 3. S. 468; Prowincja Zakonna. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995 / red. L. Grzebien. Krakow, 1996. https://www.jezuici.krakow.pl/cgi-bin/rjbo?b=enc&q=PROWINCJA+ZAKONNA&f=1.. Провінцію очолював провінціал. В його обов'язки входило керівництво територією, забезпечення в ній духовної праці ордену Kolacz J. Slownik j^zyka i kultury jezuitow polskich. Krakow : WAM, 2006, S. 146-147.. Під наглядом провінціала знаходились локальні осередки єзуїтів. На відміну від інших орденів, такі осередки називалися домами, а не монастирями Конституции Общества Иисуса и их Дополнительные нормы / пер. А. Коваль. Москва: Институт св. Фомы, 2019. С. 518, 525.. На чолі кожного дому був суперіор, або настоятель, який відповідав за діяльність ордену в конкретному населеному пункті, слідкував за виконанням обов'язків підпорядкованих йому єзуїтів.

Свою місіонерську діяльність в Коломиї єзуїти мали нагоду розпочати уже в 1886 р. В тому році, 2 липня, о. Генрик Яцковський, який на той час виконував функції провінціала Товариства Ісуса в Галицькій провінції, отримав листа від мешканців Коломиї. У листі міщани запрошували єзуїтів започаткувати місію в місті ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 28.. Місцева влада обіцяла надати права ордену на будівництво дому і костелу для душпастирської діяльності Zal^ski S. Jezuici w Polsce... S. 1093.. У листі-відповіді провінціал щиро подякував міщанам за пропозицію, але відповів на неї відмовою. Мотивом такого рішення було те, що в той період всі зусилля Товариства Ісуса з Галицької провінції були зосереджені на перенесенні навчального закладу з Тернополя і спорудження нового освітнього осередку в Хирові. Отець відзначав в листі, що їхні наявні фінанси будуть спрямовані на будівництво навчального закладу і, попри все вищесказане, орден недавно уже розпочав нові місії в регіоні ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 29-30.. Варто відзначити, що у запрошенні не йшлося про жодну грошову допомогу від міста. Враховуючи, що всі фінанси єзуїтів були спрямовані на проект в Хирові, орден був неспроможний вести за власні кошти будівництво в Коломиї, відповідно і проводити свою діяльність в місті. Тим не менше, провінціал зазначив, що Товариство Ісуса шукатиме способи реалізувати прагнення міщан Tamze. S. 31.

* Суфраган - єпископ, який очолює окрему єпархію в архідієцезії..

Нова нагода започаткувати місію ордену в Коломиї випала в 90 -х роках ХІХ ст. Міська адміністрація запланувала спорудження великого храму. Станом на 1895 р. мешканці міста уже назбирали для цієї мети 20000 зл., але збір коштів відбувався дуже повільним темпом, а уже зібраних фінансів для повноцінної побудови все ще не вистачало. Тоді, тогочасний львівський суфраган* Ян Пузина порадив місцевому каноніку Зигмунду Павловському запросити до Коломиї Товариство Ісуса і доручити ордену збір пожертв на будівництво святині. Вибір запросити саме єзуїтів був не випадковий, оскільки було відомо, що орден раніше уже збудував за три роки великий костел в Чернівцях Zal§ski S. Jezuici w Polsce..., S. 1093.

* Морг - міра землі, яка дорівнює 0,56 га..

Того ж року єзуїти прибули до Коломиї і одразу взялись за доручення. Місцем для спорудження храму стали викуплені в пані Бялоскурської ділянки на вул. Юзефа Ігнація Крашевського і частково територія якогось пана Сильвестра. Повна викуплена площа займала два морги*. Вартість ділянок обійшлася містові в 12000 зл. Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego: Praca zbiorowa / red. J. Ostrowski. Krakow, 2006. T. 14. S. 163. Zal^ski S. Jezuici w Polsce..., S. 1094.. На зборах церковного комітету 25 червня 1895 р. було прийнято постанову, що розмір костелу повинен мати розмір 35х15 метрів, але в підсумковій офіційній угоді від 19 серпня масштаб вирішили збільшити до 45х22 метрів. Термін на будівництво святині мав охоплювати 4 роки. Перший наріжний камінь освятив коломийський отець Зигмунт Павловський 2 серпня 1896 р.. Процесом спорудження керував архітектор Діонісій Кжичковський, який був одночасно і автором проєкту Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi..., S. 163-164.

* Coadjutores temporalis - єзуїти, які склали останні обітниці, але не були висвячені на священників.

В джерелах можна зустріти назву “брат з ордену”. Займались здебільшого господарською роботою..

Станом на 1896 р. в місті знаходилось 4 єзуїти (2 отці і 2 коад'ютори*) Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ineunte anno MDCCCLXXXVIII. Cracoviae: E TYPOGRAPHY EPHEMERUM “CZAS” FR. KLUCZYCKI & SOC., 1888. P. 26.. В той час, коли храм тільки споруджувався, вони мешкали в невеличкому будинку Суперіорами в Коломиї впродож 1896-1914 рр. були: Александер Вілчкевич (1896-1901), Кароль Сеправський (1901-1904), Юзеф Грубант (1904-1909), Ромуальд Чежовський (1909-1910), Юзеф Мелох (1910-1913), Ян Нікель (1913-1918). Kolomyja. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995, https://www.jezuici.krakow.pl/cgi-bin/rjbo?b=enc&q=KOLOMYJA&f=1. Поруч з будинком була поставлена дерев'яна каплиця св. Ігнатія Лойоли, побудована місцевим тесляром під керівництвом Юзефа Бялобжеського, брата з ордену. Прикрашання каплиці здійснювалось за рахунок пожертв. На потреби каплиці колишній єпископ віленський і архієпископ титулярний Перге Кароль Гриневицький переказав 1000 зл.р. Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi... S. 163.. В прикрашенні каплиці допомагали також єзуїти о. Генрик Яцковський, о. Альфред Врублевський, о. Ігнатій Мішкевич, о. Лукас Ващик, львівські Сестри Серця Ісусового. Також 500 зл.р. виділив провінціал ордену Zal^ski S. Jezuici w Polsce. T.5... S. 1095..

Спорудження костелу тривало відносно швидко і вже 31 жовтня 1897 р. храм був завершений і освячений. Втім, коштів вистачило тільки на зовнішнє оформлення святині, а на внутрішнє оздоблення планувалось поступово збирати пожертви. Церемонію освячення храму на честь св. Ігнатія Лойоли провів о. Павловський в присутності католицького і греко-католицького духовенства. Орден єзуїтів представляли тогочасний провінціал Товариства Ісусового о. Ян Бадені і о. Антоній Боц. Під час першої урочистої служби в костелі проповідь виголошував чортківський отець-декан Станіслав Громніцький. Після освячення храму почесні гості зібрались у трапезній в кількості 50 осіб. Серед присутніх були єзуїти, отець-декан, староста міста і маршалок, а також інші мешканці міста, які допомагали в будівництві святині ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 56-56r..

Вже згодом, 12 грудня того ж року, відбулось урочисте освячення дзвонів о. Голомбеком. Загальна сума будівництва храму обійшлась в 48540 зл.р. Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi... S. 164.; Монолатій І. Костел єзуїтів в Коломиї. Людина і світ. 1995. Т. 11-12. С. 44-47. URL: http://rkc.Mv.ua/news_view-Kostel_yezuitiv_u_Kolomui-ua.. Цікаво, що костел міщани почали називати “панським”, оскільки його прихожанами були здебільшого люди з середніх та вищих прошарків польського населення Монолатій І. Церкви і душпастирі у Коломиї. Ї. 2010. № 62. С. 53..

В березні 1902 р. орден розпочав в місті будівництво місійного дому. Його проєкт було розроблено міським архітектором Зигмунтом Соболевським разом з Мечиславом Рибчинським. Проєкт був затверджений 21 березня міським бурмістром. Будівництво резиденції тривало пів року і закінчилось в жовтні Brykowski R. Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi... S. 164.. В 1906 р., тобто через 10 років від започаткування місії, кількість єзуїтів в Коломиї зросла до 8 осіб (6 отців і 2 коад'юторів) Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ineunte anno MCMVI. Cracoviae: E TYPOGRAPHIA “CZAS”, 1906. P. 21..

Римо-католицька громада коломийського деканату активно брала участь в суспільно-виховних процесах міста, тому єзуїти мали широкий простір для духовної праці. Доцільно буде відзначити освітню і релігійну діяльність урсулянок, які 1-го серпня 1899 р. приїхали до Коломиї з Тарнува. Того ж року, розпочав функціонувати їхній навчальний заклад і розпочався перший рік навчання. Монахині активно співпрацювали з єзуїтами в релігійній та освітній сферах, організовуючи і проводячи спільні заходи у своїй освітній установі та монастирі Rogozinska A. Pocz^tki i rozwoj oraz organizacja szkol urszulanskich w Tarnowie w latach 1877-1939. Roczniki Humanistyczne. 2000. XLVin, zeszyt 2. S. 165. В будівлі останнього, наприклад, щомісяця збиралась місцева Содаліція Пані Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 45.. Про діяльність содаліцій буде сказано нижче.

В загальному, діяльність Товариства Ісуса в Коломиї нічим не вирізнялась з-поміж діяльності інших їхніх домів в Львівській архідієцезії. Окрім виконання душпастирських обов'язків єзуїти проводили катехизацію в школах, опікувались в'язнями, проводили реколекції і створювали содаліції та релігійні товариства Zal§ski S. Jezuici w Polsce. W skroceniu, 5 tomow w jednym, z dwoma mapami. Krakow: Drukiem i nakladem W.L. Anczyca i Sp., 1908. S. 311-312.. Про духовну працю Товариства Ісуса в Коломиї свідчитиме дана статистика (див. табл. 1.) Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1903, ad diem 1 Julii 1904. Nasze Wiadomosci. 1904. T. 1. S. 370-371; Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1904, ad diem 1 Julii 1905. Nasze Wiadomosci. 1904. T. 1. S. 630-631; Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1905, ad diem 1 Julii 1906. Nasze Wiadomosci. 1906. T. 2. S. 208-209; Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1906/7 ad 1 Julii. Nasze Wiadomosci. 1906. T. 2. S. 683.; Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1907/8 ad 1 Julii. Nasze Wiadomosci. 1912. T. 3. S. 196.; Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1908/9 ad 1 Julii. Nasze Wiadomosci. 1912. T. 3. S. 197; Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1909/1910 ad 1 Julii. Nasze Wiadomosci. 1912. T. 3. S. 533; Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1910/11 ad 1 Julii. Nasze Wiadomosci. 1912. T. 3. S. 534; Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1911 ad 1 Julii 1912. Nasze Wiadomosci. 1913. T. 4. S. 215; ATJKr. Rkp. nr. 2044: Fructus spiritualis in Residentia Kolomyjensis SJ. rok 1903-1943. P. 2-25.. Хочеться відзначити, що це приблизна інформація,

взята з статистичних даних єзуїтів, які вони записували в документах під назвою “Frnctus Spiritualis” Духовні плоди (лат. Fructus Spiritualis) - щорічні звіти про душпастирську діяльність в цифрах, тобто кількість хрещень, причасть, сповідей тощо. Їх вели при кожному місійному домі Товариства Ісуса.. Відлік записів розпочинався кожного липня поточного року і завершувався в липні наступного. У статистичних відомостях від липня 1913 р. до липня 1914 р. пропущено багато даних, тому до таблиці вони не внесені.

Статистика діяльності Товариства Ісуса в Коломиї (з липня 1902 р. до липня 1913 р.)

Якщо говорити про найважливіші заходи, здійснені Товариством Ісуса в Коломиї до початку Першої світової війни, то доцільно буде згадати про наступне. Впродовж 16-26 липня 1904 р. при костелі єзуїтів стараннями о. Кароля Сеправського була організована велика польсько-українська місія. Отці з ордену, зокрема о. Шайна, о. Маршалович і о. Сікорський, оголо - шували проповіді польською мовою, натомість о. Баудісс і о. Василевський проповідували українською. Очевидно, це був визначний захід в житті міста, на ньому були присутні близько 10 тис. осіб. До святих таїнств, за повідомленнями єзуїтів, приступило приблизно 5000 поляків і 2000 українців. Також, серед присутніх були архієпископ вірменського обряду Юзеф Теодорович, який також проголошував промову, і львівський архієпископ суфраган Юзеф Вебер, котрий брав участь у процесії і в миропомазанні 658 осіб. Захід допомагали проводити молодші члени ордену, які займались підготовкою урочистості, прислуговували під час меси W roku jubileuszowym 1904. Nasze Wiadomosci. 1904. T. 1. S. 358..

В 1908 р. стараннями о. Людвіка Моравського була заснована місцева бурса для учнів ремісників. В організації діяльності цього навчального закладу єзуїту допомагали члени місцевої Содаліції Панів. Комітет, до якого входили чоловіки з цієї конгрегації, писав статут для цієї освітньої установи Kolomyja. Sodalicya panow. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 5. S. 290..

Також єзуїти займались заходами, пов'язаними з патріотичним вихованням молоді. Наприклад, 30 січня 1911 р. в храмі єзуїтів відбувалась жалоба за поляками, загиблими під час Січневого повстання в 1863 р.. Ініціаторами проведення жалоби була учительська жіноча семінарія імені св. Броніслави, в якій брали участь її вихованці і вихованці польської гімназії разом з педагогами. Хор семінаристок співав жалобні пісні, а після богослужіння присутні в храмі співали різні патріотичні польські пісні ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 57..

В Коломиї Товариство Ісуса проводило катехитичну діяльність в співпраці з ліцеєм і гімназією Сестер Урсулянок. В їхніх звітах за шкільні роки 1912-1913 рр. в ролі шкільного вчителя і катехита фігурує о. Мєлох, тодішній суперіор дому єзуїтів. Згадується, що він розпочинав навчальні роки урочистою месою. Також, в перших числах листопада отець проводив 3-х денні реколекції для учениць цього освітнього закладу Rok szkolny 1911/12. Sprawozdanie liceum i gimnazyum realnego ss. urszulanek w Koiomyi z prawem publicznosci za rok szkolny 1911/12. 1912. Kolomyja 1912. S. 5-6; Rok szkolny 1912/13. Sprawozdanie Gimnazjum Realnego i Liceum S.S. Urszulanek w Koiomyi za rok szkolny 1912/13. 1912. S. 5..

Духовна праця Товариства Ісуса не обмежувалась тільки Коломиєю. В 1913 р. львівський католицький єпископ-суфраган Владислав Бандурський здійснив освячення невеликого кам'яного костелу св. Архангела Михаїла в прилеглому до Коломиї с. Пилипи. Після освячення костел був відданий під опіку Товариства Ісуса. Єзуїти раз на місяць проводили там богослужіння ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 79r..

Особливу увагу хочеться звернути на суспільно-харитативну діяльність ордену, зокрема на створення содаліцій маріанських і релігійних братств. Заснування содаліцій взагалі було особливою складовою духовної праці єзуїтів. Содаліції маріанські - це релігійні товариства мирян під керівництвом духівників. Чоловіків, які входили до об'єднань такого типу, називали содалісами, а жінок - содалісками Schneyder E. Sodalicyi maryanskiej istota, cele, ustawy i znaczenie. Sodalis Marianus. 1917. T. 16, nr 7-8..

Головною метою содаліцій було залучення різних станів суспільства до більш активного духовного життя в лоні католицької церкви і виховання їх у католицькому дусі. Важливою особливістю содаліцій, яка відрізняла її від інших релігійних товариств, було те, що до їх складу могли входити тільки люди, які належали до однієї суспільної групи або однієї професії. Для прикладу, існували содаліції панів, пані, панянок, матерів, академіків, ремісників тощо. Їхнім завданням було вдосконалення власних християнських чеснот у відповідності до свого суспільного або професійного покликання. Наприклад, содаліції матерів були покликані виховувати у жінок, які до них входили, материнські чесноти, якості хорошої дружини та доброї господині дому Haduch H. O istocie i zadaniach Kongregacyi Maryanskiej. SodalisMarianus. 1908. T. 7, nr 5. S. 122-123.. В той же час, до більшості релігійних товариств могли вступати люди без обмежень по віку, статі або суспільній групі.

Обов'язком кожного содаліса була участь в спільних месах і причастях, в зібраннях та секціях содаліції. Окрім цього, єзуїти проводили для них окремі реколекції, духовні науки, організовували паломництва. Очолював содаліцію модератор, посаду якого повинен був займати хтось із духовенства. Здебільшого, це був хтось із Товариства Ісуса, хоча міг бути і світський священник. Жодне рішення содаліції не могло бути здійсненим без згоди модератора Schneyder E. Sodalicyi maryanskiej istota, cele, ustawy i znaczenie... S. 205, 209.. Були також і вибірні посади для содалісів. Правою рукою модератора був префект, який головував разом з ним на зібраннях. Йому допомагали асистенти. Перший асистент заміщав префекта у разі відсутності останнього. Секретар вів усю необхідну документацію, записував протоколи зібрань. Консультанти давали поради щодо подальшої діяльності содаліції. Інструктор кандидатів інформував новоприбулих про статут конгрегації. Скарбник збирав пожертви і слід - кував за фінансами Haduch H. O istocie i zadaniach Kongregacyi Maryanskiej... S. 152-153.

* Захоронками називалися навчально-виховні установи в Галичині для дітей з малозабезпечених сімей..

Єзуїти почали активно засновувати содаліції в Коломиї з 1903 р. Засновником був здебільшого о. Юзеф Грубант, який через рік почав виконувати функції суперіора дому єзуїтів в Коломиї.

Однією з перших конгрегацій була Содаліція Панянок в закладі Сестер Урсулянок на честь Найсвятішої Марії Непорочного зачаття і св. Станіслава Костки, заснована 24 лютого 1903 р. Її президенткою стала Станіслава Шварцувна. На момент створення налічувалось 20 содалісок. Їхнім головним завданням було релігійне самовдосконалення і піклування про дітей із місцевої захоронки* Kolomyja. Sodalis Marianus. 1906. T. 5, nr 2. S. 65.

* Тут мова, звісно, йде не про людей похилого віку, але про дівчат, які отримували навчальну стипендію. Пенсіонерка, в цьому випадку, це те саме, що й українською “стипендіатка”.. В звітах, інколи, содаліція зустрічається під назвою Содаліція Пенсіонерок* Kolomyja. Sodalicya pensyonarek w zakladzie SS. Urszulanek. Sodalis marianus. 1906. T. 5, nr 1. S.27.. Дівчата, які входили конгрегацію, були здебільшого з Покуття ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 81r.. Через 5 років до содаліції входило уже 45 осіб. Вони брали участь в процесіях Божого Тіла і в процесіях вервиці в перший тиждень жовтня. Також, содаліски шили теплий одяг і взуття для бідних дітей Kolomyja. Sodalicja panien. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 5. S. 292.. До Першої світової війни діяльність содаліції особливо не змінювалась. Вона й надалі була зайнята піклуванням про дітей з неблагополучних родин ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 81r..

Найбільшою та найактивнішою в Коломиї була Содаліція Пані, заснована на свято Непорочного зачаття, 8 грудня 1904 р., під час зборів місцевих жінок в каплиці Сестер Урсулянок. Месу відправляв о. Грубант, який і став модератором содаліції. Світське керівництво було обране уже на наступний день. Префектою була обрана пані Юзефа Торосевічова. На той час до складу конгрегації входило 48 осіб Sodalicya Dzieci Maryi w Kolomyi. Sodalis Marianus. 1904. T. 3, nr 5. S. 174.

* Адорація, або Поклоніння Святим Дарам - різновид позалітургійного пошанування Святих Дарів, освячених у ході Євхаристії..

Збори содаліції відбувались щомісячно в монастирі Сестер Урсулянок. Кожну третю неділю місяця содаліски брали участь в адорації * Пресвятих Дарів при костелі єзуїтів. Також, вони запровадили в Коломиї католицьке віче, куди приходили учні місцевих навчальних закладів. Окрім цього, модератор неодноразово проводив науки для фабричних робітниць Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 45-47.. Для содалісок читали доповіді єзуїти о. Станіслав Заленський, о. Владислав Ченч, о. Юзеф Грубант, о. Юзеф Мєлох та о. Юзеф Адамський Jubileusz 10-letni Sodalicyi Pan w Kolomyi. Sodalis Marianus. 1915. T. 13, nr 1-2. S. 44..

Благодійність була важливим напрямом роботи Содаліції Пані. Вона ділилась на секції, що мала свою сферу діяльності. Секція панянок економок займалась захоронкою. Вони дбали про побут і навчали малих дітей. Існувала і секція опіки над робітницями фабричними на честь св. Юзефа, яку заснував в 1905 р. о. Грубант. Перед війною ця секція налічувала 75 осіб. Для робітниць отець куратор проводив щотижневі зібрання, займався релігійним вихованням, а одна з содалісок навчала їх співу. Jubileusz 10-letni Sodalicyi Pan w Kolomyi. Sodalis Marianus. 1915. T. 13, nr 1-2. S. 43-44.. Окрім цього, Содаліція Пані стала фундаторкою Товариства “Католицької народної дешевої кухні”, метою якої було приготування дешевої і здорової їжі для шкільної і ремісничої молоді ATJKr. Rkp. nr. 1417: Domy jezuickie. S. 219, S. 220зв..

Содаліція Пані неодноразово брала участь в урочистих заходах, зокрема на честь 50-річчя священства Пія Х 11 жовтня 1908 р. Трохи раніше, содаліски були на урочистій події на честь 50-річного ювілею Діви Марії Непорочно Зачатій в Лурді, об'явлення якої відбулося 11 лютого 1858 р.. Президенткою содаліції в той період була Ґертруда Іссаковічова Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 5. S. 291-292..

В 1911 р. в місті була споруджена нова будівля захоронки для бідних дітей. Її передали Сестрам Служебницям для опіки над дітьми. Жінки з секції панянок економок поділили між собою навчальні години і почергово проводили дітям уроки з релігії, історії, польської мови, шиття суконь і білизни для дітей. Очолювала секцію пані Павліковська Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 46..

В 1913 р. Содаліція Пані відзначала 10-літній ювілей. Захід на честь цього ювілею проводився в монастирі урсулянок, де зібрався повний склад Содаліцій Пані, Содаліції Пані Вчительок і Содаліції Зем'янок. Перед урочистістю о. Нікель проводив триденні реколекції. Уже в ході самого ювілею він провів месу і оголошував промову для присутніх. На честь заходу прислали свої вітання о. Юзеф Грубант, о. Юзеф Мєлох, о. Ромуальд Чежовський, а також сам архієпископ Юзеф Більчевський Jubileusz 10-letni Sodalicyi Pan w Kolomyi... S. 40-41..

10-го січня 1904 р. в Коломиї була заснована Содаліція Панів. Її префектом був доктор Миколай Кжиштофович, посол і віце-маршалок. До содаліції входило 22 чоловіка Kolomyja. Sodalis marianus. 1906. T. 5, nr 2. S. 64.. Ця конгрегація займалась катехизацією і вихованням своїх членів в традиціях католицизму, проводила щонедільні зібрання, очолювала і допомагала місцевим доброчинним організаціям. Очевидно, члени цієї содаліції займались подібною діяльністю як і Содаліція Пані, тільки їхня духовна праця охоплювала чоловічу частину населення ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 83.. В своїй діяльності вони орієнтувались на римську конгрегацію “Primae Primarie”. Їхні збори відбувались кожного першого і третього четвер - га в місяць. Делегати з Коломиї брали участь в Маріанському Конгресі у Львові, в паломництві до Кохавинської Ікони Божої Матері, а також в реколекціях при храмі єзуїтів Sprawozdanie Sodalicyi Maryanskiej Panow w Kolomyi. Sodalis Marianus. 1906. T. 5, nr 1. S. 83-84..

Активним для Содаліції Панів виявився 1908 р. В січні до Коломиї прибув о. Ченч, який прочитав для содалісів три лекції на тему “Про модернізм і реформізм”. Лекції проводились в залі Виховничого закладу Сестер Урсулянок. На початку того ж року стараннями єзуїтів для содалісів з цієї конгрегації було організовано бібліотеку, наповнену здебільшого філософською і апологетичною літературою Kolomyja. Sodalicya panow. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 5. S. 290..

Спільно з Содаліцією Пані вони зібрали в Коломиї католицьке віче. Воно також відбува - лось в науковому закладі Сестер Урсулянок. Його завданням було розповісти запрошеним про Конгрес Маріанський в Перемишлі. Під час нього одна із місцевих вчительок, пані Герміна Лібхартовна, оголосила реферат на тему “Становище жінки в суспільному житті”, після якого розповіла в яких суспільних сферах можуть бути задіяні місцеві содаліції. Потім виступив о. Пілх, а опісля пан Ісакович, міський радник, відзвітував про здійснену роботу різних релі - гійних товариств Коломиї. Завершив віче о. Мєлох Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 46.

* Травневі богослужіння - богослужіння в католицькій церкві, які відбуваються в травні на честь Богородиці Діви..

Перед початком Першої світової війни єзуїти заснували ще три содаліції в Коломиї. Однією з них була Содаліція Вчительок на честь Матері Божої і блаженної Броніслави, створена в 1912 р. впродовж реколекцій 5-8 січня, що проводились для Содаліції Пані. Керував реколекціями єзуїт о. Станіслав Внек, під час яких пані Герміна Лібхарт подала ідею створити конгрегацію для вчительок. Перші членкині содаліції були прийняті уже 25 березня того ж року на свято Благовіщення. До конгрегації перейшли усі вчительки, які до цього були в Содаліцію Пані. В травні вчительки разом з дітьми створювали і прикрашали церковні каплички в школах і відвідували травневі богослужіння*. В Содаліції Вчительок нараховувалось близько 50 осіб Kolomyja. Sodalicya nauczycielek. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 5. S. 339-340.. Впродовж шкільного року 1911/1912 о. Мєлох відновив діяльність Содаліції Панянок, до якої входили дівчата з ліцею і гімназії Сестер Урсулянок. Перед содалісками стояло завдання організації релігійних і патріотичних заходів в освітньому закладі Rok szkolny 1911/12. Sprawozdanie liceum i gimnazyum... S. 5.. А 3-го червня в 1913 р. була заснована Содаліція Сільських пані на честь Непорочної Матері Божої і блаженного Анджея Боболі. Президенткою була обрана Іза Явзельська, а секретаркою - Іда Чайковська Kolomyja. Sodalicya pan wiejskich. Sodalis Marianus. 1913. T. 12, nr 5. S. 313..

Таким чином, керівництво содаліціями було одним з найважливіших форм духовної праці Товариства Ісуса. Але цим воно не обмежувалось. У Коломиї впродовж другої половини ХІХ ст. існувало кілька товариств, які діяли при парафіяльному костелі. Такими товариствами були “Братство капличне” (створене 1861 р.) і Товариство взаємної допомоги мешканців Коломиї “Світанок” (створене 1875 р.). Монолатій І. Церкви і душпастирі у Коломиї... C. 53.. Єзуїти продовжили залучати мирян до духовного життя через церковні об'єднання. Так, в 1897 р. в місті було закладене Братство Доброї Смерті, учасники якого приділяли певні години свого життя роздумами над людською смертністю Cieslak S. Dzialalnosc spoleczno-kulturalna jezuitow galicyjskich w stowarzyszeniach katolickich 1856-1914... S. 141, 165..

В 1904 р. в Коломиї за сприяння ордену виникло Товариство св. Зити. До нього входили бідні дівчата або жінки, які втратили роботу або мали проблеми із здоров'ям і потребували допомоги, тобто, незаможні верстви населення. В Коломиї це об'єднання очолив о. Грубант Hrubant. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995... URL: https://www.jezuici.krakow.pl/cgi-bin/rjbo?b=enc&q=HRUBANT&f=1.. Зитками опікувались содаліски з коломийської Содаліції Пані, які займались їхнім освітнім вихованням, зокрема навчали читанню, писанню, катехизму католицької церкви, а також історії Польщі. В освітніх заходах брав участь також модератор. Уже станом на 1905 р. у Коломиї налічувалось 150 зиток. Про таку кількість зазначено в листі до “Приятеля слуг” від 21 березня 1905 р. Kolomyja dnia 21. marca 1905. Przyjaciel Slug. 1905. T. 3, nr 4. S. 64.

* Сучасне селище міського типу Г ніздичів.. Того ж року, 29 вересня, відбулися збори під керівництвом о. Грубанта. На цих зборах обговорювались подальші плани товариства. Зитки на той час ще не мали свого притулку в Коломиї, але з допомогою куратора вони винаймали приміщення, в якому могли проживати бідні служанки, що захворіли або опинились без роботи. Також, 8 жовтня 1905 р., о. Грубант організував паломництво до чудотворного образу Богородиці в Кохавині*. В паломництво зитки відправились потягом з Коломиї. Всього в паломництві, разом з членкинями Содаліції Пані, брало участь біля 600 осіб Z Kolomyjskiego Stowarzyszenia sw. Zyty. Przyjaciel Slug. 1905. Т. 3, nr 10. S. 174-175..

З кожним роком зібрання товариства відбувалися частіше. Це було пов'язано з тим, що кількість його членкинь зростало. Спершу зитки збирались один раз на місяць, згодом раз на два тижні, а потім уже щотижнево. Також, кожного тижня вони мали навчання. В 1911 р. на них ходило в середньому 11 дівчат. Після навчання дівчат читанню і писанню єзуїт модератор проводив науку. Того ж року Товариство св. Зити очолив о. Теофіл Пілх. Впродовж 1911 р. відбулось 48 зібрань товариства. Також, в квітні того ж року, проводились реколекції для служанок. Впродовж 1911-1912 рр. зитки брали участь в процесії Божого Тіла і в щомісячній адорації Sprawozdanie z dzialalnosci Stowarzyszenia switej Zyty w Kolomyi. Przyjaciel Slug. 1912. T. 9, nr 4. S. 70-71..

Товариство св. Зити займалось не тільки освітою служниць і участю в релігійних процесіях, але також організовувало патріотичні заходи. В 1906 р., 6 лютого, о. Грубант разом з частиною Содаліції Пані і зитками, організували в приміщенні “дешевої кухні” урочистості до пам'яті загиблих захисників вітчизни і віри. Під час заходу присутні розмовляли про по польську історію, співали патріотичні пісні. На завершення урочистостей виступив о. Грубант, який назвав учасниць “добрими полячками” і похвалив всіх присутніх за любов до Польщі Kolomyja dnia 7 kwietnia 1907. Przyjaciel Slug. 1907. T. 6, nr 4. S. 45.. Також, 29 червня 1910 р., зитки організували урочистий захід до річниці Грюндвальдської битви 1410 р. На події були присутні модератор товариства і членкині із Содаліції Пані. Учасники говорили про значення Грюндвальдської битви в історії, співали пісні. Всі пункти урочистої програми були виконані зитками Kilka slow o Stowarzyszeniu. Przyjaciel Slug. 1910. T. 8, nr 11. S. 176.. Товариство утримувало в місті притулок для дівчат, які були хворими або тимчасово безробітними ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 83.. Його відкрили в листопаді 1911 р. При цьому притулкові існувало Бюро посередництва праці, засноване в той самий рік Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 47.. На доходах бюро ця благодійна установа і функціонувала. До січня 1912 р. притулком скористались 23 дівчини. Станом на 1911 р. до Товариства св. Зити входило 83 особи Sprawozdanie z dzialalnosci Stowarzyszenia switej Zyty w Kolomyi... S. 70-71..

З ініціативи о. Грубанта в Коломиї було створене Товариство робітниць фабричних на честь св. Юзефа, в чому йому теж допомагала Содаліція Пані ATJKr. Rkp. nr. 384: Kolomyja. S. 83.. Членкині цього товариства працювали на місцевій фабриці виготовлення черепиці. Метою цього об'єднання була опіка над робітницями, допомога їхнім сім'ям, плекання моральних чеснот, релігійне виховання і навчання читанню та письму. До товариства входило 50 осіб. Отець модератор неодноразово проводив для робітниць зібрання, реколекції, проводив навчання, залучав до травневих богослужінь і до організації культурних заходів, таких як літургійні співи в костелі єзуїтів, а також участь і постановка театральних вистав Kolomyja. Kongregacya pan. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 6. S. 347-348.. Існувало також чоловіче Товариство католицько-народне на честь св. Юзефа. Очевидно, воно мало подібну мету, але призначене було для чоловіків з робітничого стану Kolomyja. Sodalicya panow. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 5. S. 291..

Товариство “Католицької народної дешевої кухні”, яке було засноване за сприяння і допомоги Содаліції Пані, діяло в Коломиї з 1905 р. Його головним завданням було приготування недорогих страв, які могли собі дозволити незаможні верстви населення. Займались кулінарними справами місцеві Сестри Маріанки. Послугами товариства користувались учні місцевих середніх шкіл, молоді ремісники, учні з бурси св. Станіслава Костки. Сестри щоденно готували близько 90 обідів для дітей. Товариству дешевої кухні перешкоджав постійний брак коштів на продукти, оскільки, як зрозуміло з специфіки його роботи, воно було неприбутковим Jubileusz 10-letni Sodalicyi Pan w Kolomyi... S.44.. Фінанси для функціонування цього товариства надходили з пожертв коломийських содаліцій. Допомагала також міська влада, зокрема магістрат, рада повітова, а також місцевий голова Ісидор Торосевич Kolomyja. Kongregacya pan. Sodalis Marianus. 1909. T. 8, nr 6. S. 348..

На базі Содаліції Учениць в ліцеї і гімназії Сестер Урсулянок впродовж 1911/1912 навчального року постало Товариство спільної праці. Його ідеєю було національне відродження польського народу. Керували товариством о. Мєлох і директорка навчального закладу. Основним завданням дівчат, які до нього входили, було самовдосконалення, виховання в собі духовних чеснот. Нових учасниць приймали голосуванням на щотижневих зборах під керівництвом директорки. Товариство ділилось на декілька секцій, їх вибір був добровільним. Кожна із секцій повинна була плекати якусь чесноту, що сприяла би польському національному відродженню Rok szkolny 1911/12. Sprawozdanie liceum i gimnazyum realnego ss. urszulanek w Kolomyi z prawem publicznosci za rok szkolny 1911/12... S. 5.. Насамперед, мова йшла про самодисципліну і хорошу поведінку в навчальному закладі, старанне навчання, дружбу в товаристві. Зокрема, секція пильності плекала любов до науки; секція спілкування заохочувала до вивчення іноземних мов, а секція порядку і розвитку ремесл поєднувала наукову працю із практичними заняттями. Учениці самі шили одяг, дбали про порядок і чистоту в навчальному закладі, організовували заходи, що стосувались історії Польщі, як наприклад 300-ліття від смерті Петра Скарги, 50-та річниця Січневого повстання тощо. Також була секція особистої гідності, в якій учениці повинні були бути прикладом для поведінки поза освітньою установою, і секція дисципліни, куди входили дівчата, що здобули право належати до кожної секції Rok szkolny 1912/13. Sprawozdanie liceum i gimnazyum realnego ss. urszulanek w Kolomyi z prawem publicznosci za rok szkolny 1912/13... S. 4-5..

Товариство св. Вікентія Поля в Коломиї перед війною знаходилось під опікою Содаліції Пані. Разом вони були зайняті піклуванням про 45 місцевих бідних сімей, утриманням сиріт в охоронці, допомогою учням, а окрім цього, займались прикрашанням костелу єзуїтів до богослужінь Kolomyja. Sodalicya pan. Sodalis Marianus. 1912. T. 11, nr 1. S. 47..

Станом на початок 1914 р. в Коломиї перебувало 8 єзуїтів, а саме: отці Ян Нікель, Антоній Кучек, Антоній Стопа, Ян Закжевський, Теофіл Пілх і коад'ютори Адальберт Ричак, Кароль Цуціловський, Йозеф Домбровський Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ex anno 1913 in annum 1914. Cracoviae: E TYPOGRAPHIA ”CZAS”, 1913. P. 24.. Можна зробити висновок, що Товариство Ісуса в Коломиї впродовж 1896-1914 рр. було зайняте активною місіонерською діяльністю, а його чисельність в місті поступово зростала. Особливості релігійно-культурної і суспільно-харитативної праці єзуїтів можна звести до наступних тез. По-перше, після свого прибуття єзуїти спорудили костел св. Ігнатія Лойоли і місіонерський дім, в якому проживали. При храмі отці з ордену виконували свої душпастирські обов'язки. По-друге, орден активно співпрацював з місцевим згромадженням Сестер Урсулянок. В приміщеннях їхнього монастиря і освітньої установи єзуїти неодноразово організовували спільні заходи, збирались на засідання релігійні товариства. Окрім того, о. Юзеф Мєлох був частиною вчительського складу ліцею і гімназії їх навчального закладу. По-третє, від початку ХХ ст. Товариство Ісуса розпочало засновувати в Коломиї сода - ліції маріанські і релігійні конгрегації, до яких входили мешканці міста. Це було характерною рисою суспільно-харитативної діяльності єзуїтів. Також, привертає увагу і патріотично -виховна праця ордену, зокрема організація або участь у заходах, присвячених важливим подіям історії Польщі, керівництво Товариством спільної праці, ідеєю якого було національне відродження поляків. Автор статті опирався на звіти содаліцій і релігійних товариств, опубліковані в журналах “Sodalis Marianus” і “Przyjaciel Slug”, але в річних записах єзуїтів є статистика щодо значної більшої кількості як релігійних об'єднань, так і їх учасників. Тому ця тема потребує більш детального дослідження. Окрім цього, було би доцільно дослідити як діяльність Товариства Ісуса в Коломиї відображена в тогочасній пресі.

References

1. ATJKr. Rkp. nr. 1417 (Domy jezuickie). 289 p.

2. ATJKr. Rkp. nr. 2044 (Fructus spiritualis in Residentia Kolomyjensis SJ. rok 1903 - 1943). 75 p.

3. ATJKr. Rkp. nr. 284 (Kolomyja). 95 p.

4. Augustynek, S. (2020). Prowincja Malopolska Towarzystwa Jezusowego w latach 1926-1939 [Doctor's thesis]. Krakow (in Polish).

5. Basenko, R. (2014). Heneza i zmist osvitno-vykhovnoho napriamu molodizhnoi polityky ordenu yezuitiv (XVI-XVII stolittia) [Genesis and content of the educational direction of youth policy of the jesuit order (XVI-XVII centuries)]. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii [Current issues of national and world history], no. 17, pp. 67-78 (in Ukrainian).

6. Bies, A.P. (2012). Jan Badeni SJ (1858-1899): U poczatkow ruchu spolecznego katolikow w Galicji. Krakow: WAM (in Polish).

7. Brykowski, R. (2006). Kosciol p.w. Sw. Ignacego Loyoli i rezydencja ks. Jezuitow w Kolomyi. Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego. Pod red. J. Ostrowskiego, vol. 14, pp. 163-177 (in Polish).

8. Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ex anno 1913 in annum 1914. (1913). Cracoviae: E TYPOGRAPHIA ”CZAS” (in Latin).

9. Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ineunte anno MDCCCLXXXVIII. (1888). Cracoviae: E TYPOGRAPHIA EPHEMERUM ”CZAS” FR. KLUCZYCKI & SOC. (in Latin).

10. Catalogus Provinciae Galicianae Societatis Jesu ineunte anno MCMVI. (1906). Cracoviae: E TYPOGRAPHIA ”CZAS” (in Latin).

11. Chotkowski, W. (1904). Powrot i powtorne zniesienie Jezuitow w Galicyi 1820-1848 na podstawie archiwaliow rz^dowych. Warszawa: Nakl. Kwartalnika Teologicznego (in Polish).

12. Cieslak, S. (2013). Dzialalnosc spoleczno-kulturalna jezuitow galicyjskich w stowarzyszeniach katolickich 1856-1914. Krakow: WAM, Akademia Ignatianum w Krakowie (in Polish).

13. Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1903, ad diem 1 Julii 1904. (1904). Nasze Wiadomosci, no. 1, pp. 370-371 (in Latin).

14. Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1904, ad diem 1 Julii 1905. (1904). Nasze Wiadomosci, no. 1, pp. 630-631 (in Latin).

15. Fructus Spiritualis Patrum Provinciae Galicianae a die Julii 1905, ad diem 1 Julii 1906. (1906). Nasze Wiadomosci, no. 2, pp. 208-209 (in Polish).

16. Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1909/1910 ad 1 Julii. (1912). Nasze Wiadomosci, no. 3, p. 533 (in Latin).

17. Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1910/11 ad 1 Julii. (1912). Nasze Wiadomosci, no. 3, p. 534 (in Latin).

18. Fructus Spiritualis. A 1 Julii 1911 ad 1 Julii 1912. (1913). Nasze Wiadomosci, no. 4, p. 215 (in Latin).

19. Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1906/7 ad 1 Julii. (1906). Nasze Wiadomosci, no. 2, p. 683 (in Latin).

20. Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1907/8 ad 1 Julii. (1912). Nasze Wiadomosci, no. 3, p. 196 (in Latin).

21. Fructus Spiritualis. Anno a 1 Julii 1908/9 ad 1 Julii. (1912). Nasze Wiadomosci, no. 3, p. 197 (in Latin).

22. Grzebien, L. (Ed). (1996). Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564-1995. Krakow: Wyd-wo WAM (in Polish).

23. Haduch, H. (1908). O istocie i zadaniach Kongregacyi Maryanskiej. SodalisMarianus, no. 7 (5), pp. 121-127 (in Polish).

24. Jubileusz 10-letni Sodalicyi Pan w Kolomyi. (1915). Sodalis Marianus, no. 13 (1-2), pp. 40-45 (in Polish).

25. Kilka slow o Stowarzyszeniu. (1910). Przyjaciel Siug, no. 8 (11), p. 176 (in Polish).

26. Kolacz, J. (2006). Siownikj^zyka i kultury jezuitow polskich. Krakow: WAM (in Polish).

27. Kolomyja dnia 21. marca 1905. (1905). Przyjaciel Siug, no. 3 (4), p. 64 (in Polish).

28. Kolomyja dnia 7 kwietnia 1907. (1907). Przyjaciel Siug, no. 6 (4), pp. 45-46 (in Polish).

29. Kolomyja. (1906). Sodalis marianus, no. 5 (2), pp. 64-65 (in Polish).

30. Kolomyja. Kongregacya pan. (1909). Sodalis Marianus, no. 8 (6), pp. 346-349 (in Polish).

31. Kolomyja. Sodalicya nauczycielek. (1912). Sodalis Marianus, no. 11 (5), pp. 339-340 (in Polish).

32. Kolomyja. Sodalicya pan wiejskich. (1913). Sodalis Marianus, no. 12 (5), p. 313 (in Polish).

33. Kolomyja. Sodalicya pan. (1912). Sodalis Marianus, no. 11 (1), pp. 45-47 (in Polish).

34. Kolomyja. Sodalicya panien. (1909). Sodalis Marianus, no. 8 (5), p. 292 (in Polish).

35. Kolomyja. Sodalicya panow. (1909). Sodalis Marianus, no. 8 (5), pp. 290-291 (in Polish).

36. Kolomyja. Sodalicya pensyonarek w zakladzie SS. Urszulanek. (1906). Sodalis Marianus, no. 5 (1), p. 27 (in Polish).

37. Koval, A. (Trans.) (2019). Konstitucii Obshhestva Iisusa i ih Dopolnitelnye normy [Constitutions of the Society of Jesus and their Complementary Rules]. Moskva: Institut sv. Fomy (in russian).

38. Monolatii, I. (1995). Kostel yezuitiv v Kolomyi [Jesuit Church in Kolomyia]. Liudyna i svit [Human and world], no. 11-12, pp. 44-47 (in Ukrainian).

39. Monolatii, I. (2010). Tserkvy i dushpastyri u Kolomyi [Churches and pastors in Kolomyia]. Yi [Ji], no. 62, pp. 48-56 (in Ukrainian).

40. Rogozinska, A. (2000). Poczqtki i rozwoj oraz organizacja szkol urszulanskich w Tarnowie w latach 1877-1939. Roczniki Humanistyczne, no. ХЬУШ (Zeszyt 2), pp. 145-168 (in Polish).